курсовая. курсова. Психологічні умови здорового способу життя людини
 Скачать 108.82 Kb.
|
|
2.3Практичні рекомендації щодо психологічних умов здорового образу життя. Психологічний тренінг “Ми за здоровий образ життя”. Мета: надати учасникам тренінгу інформацію про здоров’я, здоровий спосіб життя та фактори, що впливають на формування здоров’я, створити комфортну атмосферу, актуалізувати відчуття важливості здоров’я, розуміння складності його досягнення та збереження. Завдання: за допомогою вправ тренінгу допомогти учням зробити вибір на користь здорового способу життя. Форма проведення: тренінг з виконанням вправ, бесіди, малювання. Обладнання : плакат з правилами роботи групи; папір, олівці, фламайстри. 1. Вправа« Знайомство»(5 хв.) Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, гарний настрій, сприяти згуртованості групи. Хід вправи Учасники сідають у коло. Ведучий знайомить з талісмончиком, кожний учасник передає його по колу, промовляючи слова: Наше коло, мов сім’я. Друзі ми: і ти, і я. Добрий день, сусіде справа, Добрий день, сусіде зліва. Ми – одна сім’я, Наше коло, мов сім’я. Друзі ми: і ти, і я. Обніми сусіда зліва, Обніми сусіда справа. Ми - одна сім’я. 2. Встановлення правил групи (10 хв.) На плакаті записують правила, що колективно складаються в групі. 1, Бути чесними. 2. Бути толерантними. 3, Не критикувати, а допомагати. 4. Один говорить – всі слухають. 5. Правило піднятої рук. 6. Дотримуватись регламенту. 7. Бути активним і позитивним. 3. Вправа «Очікування» (10 хв.) Мета: визначити сподівання і очікування учасників щодо тренінгу. Хід вправи Учасники на стікерах записують свої очікування від тренінгу. Потім, виголошуючи свої очікування, приклеюють їх на плакаті «Береги», де з двох боків річки зображені береги – «Берег надій» та «Берег реалізованих сподівань». Учасники приклеюють свої стікери ближче до «Берега надій», вирушаючи у подорож до протилежного берега. 4. Мозковий штурм «Що таке здоров’я?» Мета: ввести учасників тренінгу в тему, актуалізувати їхнє особисте розуміння того, що таке здоров’я, подати його визначення. Хід вправи Ведучий пропонує висловити своє розуміння , що таке здоров’я. Потім пропонується визначення поняття здоровя Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я : « Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад.» 5. Вправа «Модель здоров’я» (35 хв.) Мета: актуалізувати відчуття важливості здорв’я, розуміння складності його досягнення й збереження та необхідності дбайливого та відповідального ставлення до нього. Хід вправи За допомогою гри «Фруктовий сад» ведучий поєднує учасників у три групи. Для цього пропонується стати в коло і назвати дерева, що там ростуть: яблуня, черешня, груша, учасники називають по порядку дерева, а потім за їх назвою створюють групи. Кожна з них отримує лист паперу і завдання - зобразити модель здоров’я. Кожна з груп зображує свій малюнок, куди вкладає певний зміст і показує його, пояснюючи зміст, який було втілено. Обговорення вправи. Групи порівнюють свої роботи та дають відповіді на запитання: Які думки у вас виникли під час виконання роботи? Як ви думаєте, що найважливіше для вашого здоров’я? Після презентації вправи ведучий пропонує всім уявити собі ті шкідливі, руйнівні фактори, які є в нашому житті, що впливають на здоров’я людини. Отже, у нас є багато ідей щодо реалізації здорового способу життя і тільки від нас самих залежить, як його зберегти. Ведучий пропонує учасникам розказати, що вони відчували, коли створювали модель здоров’я. Потім групам пропонується помінятись аркушами паперу з малюнками „Модель здоров’я". Зіпсувати малюнок протилежної команди. Учні легко псують чужу роботу. Але на певному етапі розуміють, що з їхнім малюнком роблять те ж саме. Після закінчення роботи розглядаються „Моделі здоров’я", що зіпсовані. Обговорення вправи. Пропонується дати відповіді на такі питання: - Що ви відчували, коли руйнували чужу «Модель здоров’я»? - Що ви відчували, коли отримали свою модель зруйнованою? - Чи можна відновити те, що вже зруйноване? Виявляється, що зіпсувати здоров’я іншим людям значно легше. Треба навчитись берегти не тільки своє здоров’я, а й оточуючих людей. Дим від куріння однієї людини вражає також інших людей, тому що вони стають пасивними курцями. Після обговорення, коли висловили всі бажаючі свою думку, ведучий пропонує результати наукових досліджень щодо вагомості впливу різноманітних факторів на здоров’я людини. Фактори, що впливають на здоров’я: спадковість - 20%; рівень розвитку медицини - 10%; екологія - 20%; спосіб життя - 50%). Отже, робимо висновок, що поведінка людини, її спосіб життя є найважливішими у збереженні здоров'я. 6. Вправа «Психодрама» (30 хв.) Група ділиться на 4 підгрупи за допомогою розбивки «Доба»: по черзі учні називають слова: ранок, день ,вечір, ніч. Кожна з груп отримує завдання: розіграти сценку на задану тему: - 1 - поведінка підлітків, яких хтось один з них підбурює до куріння; - 2 - розмова між батьками і дитиною, яка почала курити; - 3 - бесіда між класним керівником, директором та учнями, які піймались з цигарками; - 4 - нарада на фірмі, що виробляє цигарки, між керівником та підлеглими, які здійснюють рекламу тютюновим виробам. Кожна група висвітлює свою проблему. Учні роблять висновок, що тютюнові вироби приносять одним людям прибутки, а інші позбуваються свого здоров’я. 7. Робота з брошурою, виданою Київським міським центром здоров’я „Правда про алкоголь та куріння". Розглядання ілюстрованого матеріалу про шкідливість куріння та алкоголізму на організм підлітка та дорослого. Висновки про користь невживання алкоголю та некуріння тютюнових виробів: у тебе красивий здоровий вигляд, ти маєш білі зуби і сяючу посмішку та приємний запах; у твоїх легенях немає смоли; у тебе серце працює рівно, а не як перевантажений насос; ти вільний господар свого життя, не залежний від куріння чи алкоголю; - ти не сваришся зі своїми батьками через те, що вони знайшли у тебе цигарку; ти не отруюєш здоров’я ні собі, ні іншим людям; алкоголь - не помічник у вирішенні проблем; пиво не можна пити в необмеженій кількості, тому що це слабоалкогольний напій; справжні друзі не будуть примушувати тебе робити те, що ти робити не хочеш; якщо ти будеш твердо дотримуватись свого рішення, то незабаром переконаєшся, що інші стануть поважати твій вибір; не думай, що ти єдиний, хто не хоче вживати алкоголь чи курити; у тебе завжди знайдеться підтримка: завжди роби вибір на користь здорового способу життя.[29] ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 Для того, щоб виявити рівень психологічного стану учнів та їх стресостійкість було проведене емпіричне дослідження в музичному коледжі ім. С. С. Прокофьева. Це профільний коледж з гуманітарним ухилом та вивченням безпосередньо свого інструмента. Вибірка дослідження - студенти 2 курсу мішаної групи інструментіів, 30 осіб в групі. У цій групі 15 хлопців і 15 дівчат. За результатами дослідження тесту стійкості до стресових явищ було отримано такі результати: 3 студента мають дуже спокійний та терплячий характер, 2 навпаки дуже нетерплячі та занадто активні у всіх інших рівень стійкості до дії стресових подразників знаходиться у нормі. За результатами тесту визначення психологічного стану здоров’я було отримано такі результати: більша частина класу знаходяться у середньому або задовільному показнику стану психологічного здоров’я. Лише 3 учні набрали по 15 балів та це є дзвіночком до початку серйозних психологічних проблем. Учні із зацікавленістю відносилися до виконання завдань, задавали питання та цікавились матеріалом. За результатами тестування та поведінки студентів можна вважати, що ціль емпіричного дослідження досягнута. ВИСНОВКИ Уявлення про хворобу і здоров’я залежить від: 1) загальноприйнятого підходу та уявлень медицини про хворобу в цьому історичному контексті; 2) від формального зразка, який, у свою чергу, включає приклади цих хвороб. Сприйняття ризику та вразливості залежить від досвіду людини. Люди, як правило, недооцінюють свій власний ризик, пов’язаний із захворюваннями чи іншими негативними життєвими подіями. Індивіди, які не мають досвіду подолання негативних життєвих подій чи хвороб, вважають себе невразливими. Контроль за своїм життям чи, навпаки, відсутність почуття контролю значною мірою впливають на емоційне, когнітивне, фізичне благополуччя індивіда. За допомогою механізмів копінгу1 здійснюється контроль над здоров’ям, що забезпечує зниження стресу, а також засобом прямого фізіологічного впливу можна впливати на імунну й ендокринну системи; 1 Копінг; копінгові стратегії (англ. coping, coping strategy) – це те, що робить людина, аби подолати стрес (англ. to cope with). Поняття об’єднує когнітивні, емоційні і поведінкові стратегії , які використовуються щоб подолати запити щоденного життя. До факторів підвищення рівня здоров’я належить також духовне здоров’я особистості. На духовне здоров’я впливають висока моральність, свідомість і наповненість життя, гармонія із собою та навколишнім світом, любов і віра. Як бачимо, на психічне здоров’я людини впливає величезна кількість факторів. Окрім вищеописаних, виділяють ще такі: 1. Прийняття відповідальності за своє життя, зокрема за своє здоров’я. Відхід від відповідальності став настільки характерною рисою сучасної людини, що це знайшло відображення в повсякденній мові. Люди часто говорять про те, що ―погано живеться, ―життя не склалося, ―недоля. Позбавлені займенника Я, ці фрази виражають відмову від індивідуальної відповідальності та свідчать про підпорядкування обставинам, про пасивність стосовно самого себе. Тільки прийнявши відповідальність на себе за вільний усвідомлений вибір і за його наслідки, людина може стати творцем своєї долі. Кожний здатний здійснити вибір на користь здоров’я та самореалізації, однак не кожен це робить. 2. Самопізнання як аналіз себе. У своїх психоаналітичних вимогах З. Фрейд показав, що багато із психосоматичних порушень обумовлені витісненням, відмовленням від самопізнання, усуненням свідомості будь-якої інформації, здатної зачепити самолюбство. Подолання витіснення і знаходження повнішого знання про самого себе підвищує зрілість та відповідальність особистості за своє психічне благополуччя. Це можна показати на прикладі самооцінки. Адекватність самооцінки залежить від співвідношення пізнавального і захисного компонентів. Чим глибше людина пізнає себе, тим адекватніша (не вище) самооцінка, і навпаки. 3. Саморозуміння і прийняття себе, процес внутрішньої інтеграції. Самопізнання є необхідною, але не достатньою умовою. Наступний крок – прийняття себе таким, який ти є, прийняття протиріч внутрішнього світу і досягнення цілісності ―Я. У мистецтві свідоме зусилля та несвідомий імпульс, розум і почуття створюють єдине ціле, тому люди з незапам’ятних часів використовували різні його види, наприклад музику, танець, для зцілення душевних та фізичних недуг (нині це складає основу арттерапії). 4. Уміння жити сьогоденням, чому приділяється велика увага в гештальттерапії. Як показав Ф. Перлз, порушення психічного здоров’я часто зв’язані або із ―застряганням у своєму травматичному минулому, або із марним фантазуванням про те, що не наступить у майбутньому. Уміння жити актуальними переживаннями і здійснювати (реалізовувати) свою унікальність ― тут і тепер є необхідною умовою гармонійного існування та творчого самовираження особистості, а отже, психічного здоров’я. Альтернативою цьому є принцип ― там і тоді, тобто віра у світле майбутнє, яке можна відсовувати до нескінченності й іти від реальності. 5. Свідомість індивідуального буття і, як наслідок, усвідомлено вибудована ієрархія цінностей. А. Маслоу, наприклад, уважав, що людина має потребу в ціннісній системі відліку, відповідно до якої можна жити і розуміти життя так само, як вона має потребу в сонці, кальції та любові. Для того, щоб стати здоровою, людині важливо усвідомити, що вона хоче і для чого, тобто побудувати свою індивідуальну систему життєвих цілей та цінностей. 6. Здатність до розуміння, слухання і прийняття інших. Емпатійне розуміння − не тільки професійна навичка психотерапевта, але й базова властивість здорової особистості. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю. Е. Алешина. – Изд. 2-е.− М. : Независимая фирма ―Класс‖, 2004. − 208 с. 2. Ананьев В. А. Введение в психологию здоровья / В. А Ананьев. − СПб.: Балтийская пед. акад., 1998. − С. 1−48. 3. Буленко Т. В. та ін. Діагностика особистості в практичній діяльності психолога: [наук.-метод. посіб.] / Т. В. Буленко, М. І. Мушкевич, Р. П. Федоренко. – Луцьк: РВВ ―Вежа‖ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1996. – 331 с. 4. Бурлачук Л. Ф. и др. Основы психотерапии / Л. Ф. Бурлачук, И. А. Грабская, А. С. Кочарян. − СПб. : Ника-Центр, 2001. − 320 с. 5. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Питер Ком, 1999. – 528 с. 6. Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров’я: теорія і практика / І. Галецька, Т. Сосновський. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 338 с. 7. Гингер С., Гингер А. Гештальт-терапия контакта / С. Гингер, А. Гингер; пер. с фр. Е.В. Просветиной. – СПб. : Специальная литература, 1999. – 287 с. 8. Елисеев О. П. Конструктивная типология и психодиагностика личности / О. П. Елисеев ; под ред. В. А. Панферова.– Псков, 1994.– 280 с. 9. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. − СПб. : Питер, 2001. − 752 с. 10. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2000. – С. 469 – 470. 11. Ильина Т. А. Психофизиология состояний человека / Т.А.Ильина. – Изд. 1-е. − СПб. : Питер, 2005. − 416 с. 362 12. Купреева О. И. Методика диагностики отношения к другому людей с инвалидностью / О. И. Купреева // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Зб. наук. пр. − К. : Ун-т ―Україна‖, 2004. − 448 с. 13. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО) / Д. А. Леонтьев. – 2 – е изд. – М. : Смысл, 2000. – 18 с. 14. Лісова О. С. Психологія суїцидальної поведінки / О. С. Лісова. – Чернівці : Рута, 2004. – 233 с. 15. Логинова Н. А. Психобиографический метод исследования и коррекции личности / Н. А. Логинова. – Алматы: Казак университеті, 2001. – 176 с. 16. Максименко С. Д. , Шевченко Н. Ф. Психологічна допомога тяжким соматично хворим: [навч. посіб.] / С. Д. Максименко, Н. Ф. Шевченко. – К. : Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України; Ніжин : Міланік, 2007. – 115 с. 17. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации / И. Г. Малкина-Пых. – М. : Изд-во ―Эксмо‖, 2005. – 960 с. – (Справочник практического психолога). – С. 201 – 211. 18. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология: [практическое руководство] / В. Д. Менделевич . − М. : МЕДпресс, 2001. − 592 с. 19. Мушкевич М. І. Клінічна психодіагностика: [метод. рек. для студ. спец. ―Медична психологія‖] / М. І. Мушкевич. – Луцьк : РВВ ―Вежа‖ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – 160 с. 20. Ольшанникова А. Е., Рабинович Л. А. Опыт исследования некоторых индивидуальных характеристик эмоциональности / А. Е. Ольшанникова, Л. А. Рабинович // Вопросы психологии. − 1974. − № 3. – С. 65 − 74. 21. Практикум по общей экспериментальной и прикладной психологии: [учеб. пособ.] / В. Д. Палин, В. К. Гайда, В. К. Гербалевский; под ред. А. А. Крылова, С. П. Паничева. – СПб. : Питер, 2000. – 560 с. 22. Психология здоровья человека / Г. В. Ложкин, О. В. Носкова, И. В. Толкунова; под ред. В. И. Носкова. – Севастополь : Вебер, 2003. – 257 с. 23. Самооценочный тест-вопросник личносной зрелости / Под ред. Ю. З. Гильбуха. – К.: НПЦ, 1993. – 16 с. 24. Слободянюк І. А. та ін. Психолого-педагогічна допомога 363 дітям з акцентуаціями характеру / І. А. Слободянюк, О. О. Холодова, О. І. Олексенко. − Вінниця : Б в., 1996. – 52 с. 25. Тарабрина Н. В. Практикум по психологии посттравматического стресса / Н. В. Тарабрина. – СПб. : Питер, 2001. – 272 с. 26. Шевандрин Н. И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности / Н. И. Шевандрин. – М. : Владос, 1998. – 256 с. 27. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика / Д. Я. Райгородский. − Самара : Бахрах-М, 2007. – 672 с. 28. Хомская Е. Д. Нейропсихология / Е. Д. Хомская. – 4-е изд. − СПб. : Питер, 2005. − 496 с: 29. Hyer L., Davis H., Boudewyns P., Woods M. G. A short form of the Mississippi Scale for Combat-Related PTSD // Journal of Clinical Psychology.− 1991.− Vol. 47.− S. 510−518. 30. Keane T. M., Caddell J. M., Taylor K. L. Mississippi Scale for Combat-Related Posttraumatic Stress Disorder: three studies in reliability and validity // Journal of Consulting and Clinical Psychology.− 1988.− Vol. 56.− S. 85−90. |