Курсач з зоології. Розділ Огляд літературних джерел
 Скачать 58.16 Kb.
|
У навчальному закладі особливе місце займають такі форми занять, які забезпечують активну участь в уроці кожного учня, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність учнів за результати навчальної праці. Ці завдання можна успішно вирішувати через технологію застосування активних форм навчання.Актуальність даної теми курсової роботи полягає в тому, що активні методи навчання дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від відтворюючої діяльності через перетворює до головної мети - творчо-пошукової діяльності. Творчо-пошукова діяльність виявляється ефективнішою, якщо їй передує відтворююча і перетворююча діяльність, в ході якої учні засвоюють прийоми навчання.Необхідність активного навчання полягає в тому, що за допомогою його форм, методів можна досить ефективно вирішувати цілий ряд, які важко досягаються в традиційному навчанні:Формувати не тільки пізнавальні, а й професійні мотиви та інтереси, виховувати системне мислення фахівця;Вчити колективної розумової і практичної роботи, формувати соціальні уміння і навички взаємодії і спілкування, індивідуального і спільного прийняття рішень, виховувати відповідальне ставлення до справи, соціальних цінностей і установок як колективу, так і суспільства в цілому.Об`єкт дослідження – навчально-виховний процес на уроках біології у 9-х класах середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Предмет дослідження – пізнавальна діяльность учнів на уроках біології. Мета дослідження: з`ясування особливосей пізнавальної активності на уроці біології та використання різних методів та засобів для здійснення активізації пізнавального процесу. Гіпотеза дослідження: якщо у навчальному процесі використовувати комп’ютерні технології, а саме презентації, то буде здійснюватися активізація пізнавальної діяльності учнів. Завдання: - з`ясувати особливості педагогічного керування та виховання для активізації пізнавального процесу; - використання різних засобів та методів активізації пізнавальної діяльності на уроках біології; - розглянути перспективи використання презентацій з метою активізації пізнавального процесу. Розділ 1. Огляд літературних джерел 1.1.Психологічні особливості дітей Основне призначення загальноосвітніх закладів нового типу створити оптимальні умови для широкої загальноосвітньої підготовки учнів, їх всебічного розвитку. Метою діяльності шкіл є надання необхідної інтелектуальної допомоги учням щодо розвитку їхніх творчих здібностей, інтелектуальних запитів. Як заклади нового типу, так і профільні школи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів повинні забезпечити фундаментальну підготовку з обраного профілю, залежно від нахилів та пізнавальних інтересів школярів, сприяти формуванню національної інтелігенції, здатної до самостійного прийняття рішень у нестандартних життєвих та виробничих ситуаціях. Сьогодні, розглядаючи умови проведення уроків в загальноосвітніх школах, можна дійти висновку, що вони дуже відрізняються від тих, що були п’ять, десять, двадцять, п’ятдесят років тому. І це не тому, що ми інші; я вважаю, що це тому що світ постійно рухається вперед, розвивається, і ті методи, що були актуальні декілька років тому, не можуть задовольнити цікавість сьогоднішніх учнів. Важко домогтися міцних знань, якщо немає в школяра інтересу до навчальної праці й досліджуваного матеріалу. Важливо не тільки передати учням певну суму знань, а розвивати в них самих бажання шукати, знаходити й використовувати необхідну інформацію, інтегрувати свої знання в життя, в якісь практичні ситуації. Творча діяльність учнів пов'язана з особливою напругою їхніх сил і здатностей. Необхідними передумовами творчої діяльності є пізнавальний інтерес, використання інтегрованих знань, конструктивна уява й ініціатива. Тому вивчення специфіки викладання уроків для сучасних учнів загальноосвітніх шкіл є актуальним для кожного вчителя. Практичне значення нашої роботи полягає в тому, що біологія - це той шкільний курс, у якому існують реальні можливості залучити учнів до дослідницької роботи, розвинути їх творчі здібності. Тривалі спостереження, експеримент, самостійні навчальні дослідження. Вони можуть і повинні стати невід'ємною частиною викладання цього предмета. Однак дослідницькою роботою учні займаються не тільки на уроках, але і в позаурочний час. У ранній юності навчання продовжує залишатися одним з головних видів діяльності старшокласників. У зв'язку з тим що у дітей розширюється круг знань, що ці знання учні застосовують при поясненні багатьох фактів дійсності, вони більш усвідомлено починають відноситися до навчання. У цьому віці зустрічаються два типи учнів: для одних характерна наявність рівномірно розподілених інтересів, інші відрізняються яскраво вираженим інтересом до однієї науки. У другій групі виявляється деяка однобічність, але це не випадково і типово для багатьох учнів. Відмінність у відношенні до вчення визначається характером мотивів. На перше місце висуваються мотиви, пов'язані з життєвими планами учнів, їх намірами в майбутньому, світоглядом і самовизначенням. По своїй будові мотиви старших школярів характеризуються наявністю ведучих, цінних для особи цілей. Діти вказують на такі мотиви, як близькість закінчення школи і вибір життєвого шляху, подальше продовження освіти або робота по вибраній професії, потреба проявити свої здібності у зв'язку з розвитком інтелектуальних сил. Все частіше школяр починає керуватися свідомо поставленою метою, з'являється прагнення поглибити знання в певній області, виникає прагнення до самоосвіти. Учні починають систематично працювати з додатковою літературою, відвідувати лекції, працювати в школах юних математиків, юних хіміків і т.п.[10,11] Фізичний розвиток сприяє формуванню навиків і умінь в праці і спорті, відкриває широкі можливості для вибору професії. Разом з цим фізичний розвиток надає вплив на розвиток деяких якостей особи. Наприклад, усвідомлення своєї фізичної сили, здоров'я і привабливості впливає на формування у хлопців і дівчат високої самооцінки, упевненості в собі, життєрадісності і т. д., навпаки, усвідомлення своєї фізичної слабкості викликає деколи у них замкнутість, невіра в свої сили, песимізм. У шкільному віці встановлюється досить міцний зв'язок між професійними і учбовими інтересами. У підлітка учбові інтереси визначають вибір професії, у старших же школярів спостерігається зворотне: вибір професії сприяє формуванню учбових інтересів, зміні відношення до учбової діяльності. У зв'язку з необхідністю самовизначення у школярів виникає потреба розібратися в тому, що оточує і в самому собі, знайти сенс того, що відбувається. У старших класах учні переходять до засвоєння теоретичних, методологічних основ, різних учбових дисциплін [19, 22-24]. Отже, учні не можуть задовольнити просте викладення навчального матеріалу; їм потрібні насичені новітніми інформаціями та технологіями семінарські, дискусійні уроки з використанням інтелектуальних ігор [28, 29]. 1.2.Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках В умовах модернізації освіти головним напрямом розвитку середньої школи є підвищення якості освіти, створення умов для розвитку особи кожного учня через вдосконалення системи викладання. Неможливо добитися успіхів в вирішенні задач, поставлених перед вчителем, без активізації пізнавальної діяльності, уваги учнів, формування і розвитку стійкого пізнавального інтересу до матеріалу, що вивчається. Формування пізнавальних інтересів і активізація особи – процеси взаємообумовлені. Пізнавальний інтерес породжує активність, але в свою чергу, підвищення активності укріплює і заглиблює пізнавальний інтерес. Проблема інтересу в навчанні не нова. Значення його затверджували багато дідакти минулого. У найрізноманітніших трактуваннях проблеми в класичній педагогіці головну функцію його всі бачили в тому, щоб наблизити учня до учення, приохотити, “зачепити” так, щоб учення для учня стало бажаним, потребою, без задоволення якої немислимо його благополучне формування. Весь багатовіковий досвід минулого дає підставу стверджувати, що інтерес в навчанні є важливим і сприятливим чинником розвитку активності і самостійності учення. Ян Амос Коменській, що зробив революцію в дидактиці, розглядаючи нову школу як джерело радості, світла і знання, рахував інтерес одним з головних шляхів створення цієї світлої і радісної обстановки навчання. Ж.–Ж. Руссо, спираючись на безпосередній інтерес вихованця до оточуючих його предметів і явищ, намагався будувати доступне і приємне дитині навчання. К.Д. Ушинській в інтересі бачив основний внутрішній механізм успішного учення. Глибоко вивчивши методологічні основи пізнавальної діяльності учнів, я поставила перед собою завдання рішення проблеми “Активізація пізнавальної активності дітей шляхом проведення виховних заходів. Робота над цією проблемою спонукала до пошуку таких форм навчання, методів і прийомів, що дозволяють підвищити ефективність засвоєння знань, допомагають розпізнати в кожному школярі його індивідуальні особливості і на цій основі виховувати у нього прагнення до пізнання і творчості. Я переконана, що це можливо тільки при цілісному підході до учбової діяльності. Нетрадиційні методи і засоби є важливим засобом активізації пізнавальної діяльності, а їх застосування актуальною проблемою. Дослідивши методологічні аспекти поставленої проблеми, вивчивши і узагальнивши цінності, знахідки в передовому досвіді вчителів, я активно і цілеспрямовано направила свою діяльність на розвиток і формування пізнавальних інтересів учнів на уроках біології, на створення загальної системи учбової і виховної роботи. При організації і здійсненні учбово–пізнавальній діяльності, стимулюванні і мотивації, контролі і самоконтролі в своїй практиці використовую нетрадиційні підходи у викладанні: ігрові моменти по темі, пояснення з використанням віршів, кросворди, цікавий матеріал, нетрадиційні форми навчання на різних типах уроків. Наприклад, уроки формування нових знань проводять у вигляді уроків–лекцій, семінарів, уроків–експедицій (подорожей) , уроків–досліджень, учбових конференцій (прес–конференцій). На уроках навчання умінням і навикам використовують такі нетрадиційні форми, як уроки з ролевою грою, а на уроках повторення і узагальнення знань, закріплення умінь – ігрові: КВН, “Що? Де? Коли?”, уроки–конкурси, уроки–змагання. На уроках перевірки і обліку знань і умінь можна провести вікторини, конкурси, географічні диктанти, тестування, захист творчих робіт. При вивченні нового матеріалу віддають перевагу застосуванню проблемного навчання і ролевій грі. Використання нетрадиційних методів навчання веде до активізації пізнавальної діяльності на уроках, збагачує, систематизує і закріплює знання, сприяє до їх усвідомленого застосування. Школяр стає активним, зацікавленим, рівноправним учасником навчання. У нього відбувається відхід від стандартного мислення, стереотипу дій, що дозволяє розвинути прагнення до знань, створити мотивацію до навчання. Така робота на уроці і позаурочний час має велике освітнє, виховне, а також розвиваюче значення. При застосуванні нетрадиційних методів і прийомів навчання у дітей розвивається образне, систематичне і логічне мислення. Використання нетрадиційних підходів у викладанні є важливим засобом для формування особи, гуманного відношення до всього живого, творчого виховання і розвитку. Як зробити так, щоб учення проходило із захопленням, щоб важкий матеріал став зрозумілішим і доступнішим для учнів, а уроки цікавішими? Рішенню цих задач сприяло включення нетрадиційних методів і форм навчання на різних етапах уроку. Нетрадиційні, проблемно–розвиваючі, особово–орієнтовані уроки припускають швидке включення учнів в пізнавальну діяльність, активізацію їх мислення через управління, рефлексії, початком уроку. Рішенню цих задач сприяють нетрадиційні форми і методи навчання. З цією метою використовують на уроках такі прийоми: опорні схеми, діалог, “мозковий штурм”, постановка проблемних питань, і, як наступний етап, переклад їх в проблемні ситуації, ігрові моменти. Застосовують на уроках і позакласній роботі таку ефективну властивість, як цікавість, яка викликає у учнів відчуття здивування, загострює увагу і, впливаючи на емоції учнів, сприяє створенню у них позитивного настрою до учення і готовності до розумової діяльності. З метою розширення кругозору школярів, систематизації їх роботи з додатковою літературою, різними джерелами інформації в кабінеті можна створити бібліотеку художньої, науково–популярної, довідкової літератури з охорони навколишнього середовища, в якому є також журнали “Навколо світу” видані в різні роки. Можна запропонувати: – Знайомити учнів з новими фактами і відомостями; – Розкривати перед учнями цікаві їм питання: зародження ідеї, наукові пошуки, результати відкриттів, труднощі; – За допомогою проблемного навчання ставити учнів перед суперечностями і учити діалектичному підходу в осмисленні наукових фактів і ідей; – Показати необхідність наукових висновків для пояснення явищ життя, знань, придбаних особистим досвідом: – Розкривати перед учнями практичну силу наукових знань, можливість застосування одержаних в школі знань в житті людини, на виробництві, в сільському господарстві, при рішенні побутових і практичних питань. – У організації процесу учення – урізноманітити самостійну роботу учнів, постійно удосконалювати способи їх пізнавальної діяльності: – Постійно ускладнювати пізнавальні завдання, по кожному курсу намітити систему ускладнених завдань, що вимагають оволодіння новими, більш довершеними пізнавальними уміннями; – Вводити завдання на логіку, розвиток кмітливості, спонукаючи до різного підходу в їх вирішенні; – Ставити завдання, що вимагають дослідницького підходу; – Практикувати завдання на застосування знань в житті і побуті; – Розвивати і підтримувати в самостійній роботі творчий початок, що вимагає активності спостереження, уяви, самостійності думки; – Диференціювати пізнавальні завдання для різних груп учнів. Складати декілька варіантів завдань різного ступеня складності, пропонувати їх на вільний вибір. Пошук найважливіших шляхів спонукання учнів до навчання є необхідною умовою розвитку їх пізнавальних інтересів. У цьому плані можна: – Пожвавити уроки елементами цікавості, маючи на увазі рішення поставленої на уроці задачі; – Використовувати всесторонню дію засобів мистецтва; – Спонукати учнів ставити питання вчителю, товаришам; – Розвивати на уроках колективний аналіз процесу і результатів роботи окремих учнів; – Практикувати індивідуальні завдання, що вимагають знань, що виходять за межі програми; – Використовувати широкий кругозір окремих учнів в області, що цікавить їх, як додаткове джерело знань для інших; – Рекомендувати додаткову літературу; – У області позакласної роботи діяльність повинна бути направлена на підтримку, зміцнення і поглиблення пізнавальних інтересів. Тому можна поставлені в позакласній роботі задачі вирішувати найрізноманітнішими формами, які одержали достатню апробацію в досвіді шкіл: А) Вечори питань і відповідей; Б) Конкурси кмітливості; В) КВН; Г) Вечір веселої вікторини; Д) Диспути; Е) Шкільні видавництва; Ж) Дослідження, спостереження з певним завданням або без нього; З) Пізнавальні ігри, ігри – подорожі. На уроках важливо створити атмосферу інтересу до знань, прагнення шукати, досліджувати, творити, розвивати кмітливість. Тому необхідно шукати найрізноманітніші шляхи і прийоми підтримки пізнавальних інтересів учнів у будь–якому вигляді їх пізнавальній діяльності, будь–якому напрямі: Þ висувати найбільш актуальні для освітлення питання перед учнями через різні форми; Þ вводити щотижневі огляди про цікаве в світі і в житті; Þ готувати виступи перед товаришами в класі; Þ направляти діяльність учнів на збір цікавого матеріалу. Перед індивідуальною роботою з учнями ставити завдання: a) виявлення пізнавальних інтересів і схильностей учнів; б) цілеспрямована дія на зміцнення, розвиток і поглиблення пізнавальних процесів і схильностей учнів; в) активізація пізнавальної діяльності учнів. Найбільш інтенсивний розвиток особи в шкільні роки відбувається при організації їх активної пізнавальної діяльності. Для здійснення пізнавальної діяльності необхідне формування мотивів діяльності. Самим значущим мотивом учення є пізнавальний інтерес. Активізацію пізнавальної діяльності потрібно почати з пробудження пізнавального інтересу за допомогою спеціально підібраних форм і методів. Для подальшої активізації пізнавальної діяльності необхідно враховувати те, що для того, щоб активізувати пізнавальну діяльність, необхідно забезпечити розуміння учнями матеріалу. На найвищому рівні активізації пізнавальної діяльності учнів, при якому вже розвивається творче мислення можна використовувати проблемне навчання, а також частково–пошукові завдання з урахуванням різноманітних форм і засобів активізації. Системна робота в цьому напрямі на уроках дозволяє добитися зростання якості знань, відсутності неуспішних з предмету, зростає інтерес до вивчення. |