Главная страница
Навигация по странице:

  • Тема. Центральна й периферична нервова система. Спинний мозок Цілі уроку

  • Базові поняття й терміни

  • 3.4 Визначення та оцінка рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів

  • 3.5 Порівняльний аналіз результатів дослідження

  • Список використаних джерел

  • Курсач з зоології. Розділ Огляд літературних джерел


    Скачать 58.16 Kb.
    НазваниеРозділ Огляд літературних джерел
    Дата19.10.2022
    Размер58.16 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаКурсач з зоології.docx
    ТипДокументы
    #742300
    страница4 из 5
    1   2   3   4   5
    Тема. Загальні принципи регуляції функцій. Нервова регуляція

    Цілі уроку: дати початкове уявлення про процеси регуляції функцій в організмі людини, познайомити з основними термінами й поняттями нервової регуляції.

    Обладнання й матеріали: таблиці «Типи нервових систем у тварин», «Схема будови нервової системи», «Схема рефлекторної дуги».

    Базові поняття й терміни: регуляція функцій, нервова регуляція, нервова система, нейрон, аксон, дендрити, нейрофібрили, чутливі, рухові та вставні нейрони, нервова тканина, рефлекси, рефлекторна дуга, доцентровий і відцентровий нейрони, синапс.

    Розповісти про основні системи, що здійснюють регуляцію функцій у людини,— нервову й гуморальну; нагадати, які особливості будови властиві нервовим системам тварин; дати визначення нервової системи, нагадати особливості будови нервової тканини і нервових клітин; звернути увагу на те, що в нервовій системі постійно відбуваються два процеси — збудження й гальмування, які лежать в основі всієї її діяльності; дати визначення рефлексу, показати, що в основі будь-якого рефлексу лежить рефлекторна дуга; розповісти про складові частини рефлекторної дуги й показати їх на схемі.

    Взаємозв’язок двох типів регуляції виявляється в тому, що нервова й гуморальна системи впливають одна на одну. Так, нервова система може спричиняти зміну інтенсивності секреції біологічно активних речовин, а дія речовин, що продукуються гуморальною системою, може спричиняти виникнення нервових імпульсів і регулювати роботу окремих частин нервової системи.

    У дифузній нервовій системі нервові клітини розташовані безпосередньо під епітелієм. Вони з’єднуються одна з одною відростками й утворюють єдину сітку.

    Розкидано-вузлова нервова система представлена кількома нервовими вузлами, розташованими в різних відділах тіла тварини.

    Будова нейрона

    Схема рефлекторної дуги

    IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів (5 хв) Питання до учнів

    1. Розкажіть про особливості будови нервової тканини?

    2. Які клітини входять до складу нервової тканини?

    3. Які типи регуляції функцій є у людини?

    4. Розкажіть про структуру рефлекторної дуги. Самостійна робота учнів

    V. Домашнє завдання (2 хв) Вивчити параграф 14
    Урок 2

    Хід уроку

    І. Організаційний етап (4 хв)

    II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів (10 хв)

    Питання для бесіди

    1. Які принципи лежать в основі регуляції функцій організму?

    2. Що таке рефлекс?

    3. Як влаштована рефлекторна дуга?

    4. Навіщо організму потрібна нервова система?

    Вузлова нервова система представлена головним мозком (утворюється в результаті злиття гангліїв), навкологлотковими коннективами (нервові стовбури, які огинають глотку з боків) і черевним нервовим стовбуром, на якому розташовані ганглії. Ці ганглії можуть або розміщатися в кожному сегменті тіла, або утворювати скупчення.

    Трубчаста нервова система хордових (людини в тому числі) представлена нервовою трубкою, порожнина якої заповнена рідиною. На передньому кінці трубки (у всіх хордових крім ланцетника) утворюється розширення — головний мозок. Порожнина нервової трубки утворює в людини шлуночки мозку.

    1. Навіщо людині дві системи регуляції? (Це дозволяє збільшити надійність і точність регулювання процесів, що відбуваються в організмі 2. Як поєднані між собою нейрони? (З допомогою синапсів)

    Тема. Центральна й периферична нервова система. Спинний мозок

    Цілі уроку: ознайомити учнів із загальною структурою нервової системи, її відділами, розглянути особливості будови спинного мозку. Обладнання й матеріали: таблиці «Нервова система», «Схема рефлекторної дуги», «Еволюція нервової системи», «Спинний мозок людини», муляжі головного мозку людини і тварин.

    Базові поняття й терміни: соматична нервова система, вегетативна нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, спинний мозок, головний мозок, черепномозкові нерви, спинномозкові нерви, спинномозковий канал, спинномозкова рідина, тверда, м’яка й павутинна оболонки, сіра речовина, біла речовина, висхідні й низхідні провідні шляхи.

    Ознайомити учнів з основними відділами нервової системи людини; звернути увагу на анатомічний (центральна й периферична) і функціональний (соматична й вегетативна) поділ нервової системи; підкреслити, що вплив на організм центральної нервової системи можливий тільки за посередництвом периферичної; відзначити наявність 12 пар черепномозкових і 31 пари спинномозкових нервів; указати на наявність у деяких черепномозкових і спинномозкових нервах провідних шляхів, що входять до складу як соматичної, так і вегетативної нервової систем; розповісти про будову спинного мозку; підкреслити функціональні відмінності між сірою (складається з тіл нейронів) і білою (складається з паростків нейронів) речовиною мозку; особливо виділити роль сірої речовини в рефлекторних реакціях, а білої — у проведенні нервових імпульсів; відзначити роль оболонок мозку і спинномозкової рідини в підтриманні постійності середовища, в якому знаходиться спинний мозок, і його захисті від зовнішніх впливів.

    III. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

    Робота з таблицею

    Розповідь учителя з елементами бесіди Спинномозкові нерви Спинномозкові нерви попарно відходять від спинного мозку. Відповідно до сегментів спинного мозку розрізняють 31 пару спинномозкових нервів: 8 пар шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 пару куприкових. Усі вони змішані й містять чутливі, рухові та вегетативні нервові волокна. Із хребетного каналу спинномозкові нерви виходять через міжхребцеві отвори. Кожний із них біля виходу з міжхребцевого отвору розгалужується на чотири гілки. Дві з них довгі — задня й передня, дві короткі — оболонкова і сполучна. Черепномозкові нерви Черепномозкові нерви, головні нерви — нерви, що відходять від головного мозку та іннервують органи і тканини голови, шиї, грудної та черевної порожнин. Усього є 12 пар черепномозкових нервів. Кожний нерв має свій номер і назву. Черепномозкові нерви виходять із порожнини черепа через відповідні отвори й розгалужуються в ділянці голови й шиї, а блукаючий нерв (10-та пара) — також у грудній і черевній порожнинах. За функціональною характеристикою нервових волокон розрізняють такі види черепномозкових нервів: чутливі, рухові, змішані й нерви, що містять парасимпатичні волокна. До чутливих належать нерви 1-ї, 2-ї і 8-ї пар; до рухових — нерви 3-ї, 4-ї, 6-ї, 11-ї, 12-ї пар; до змішаних — нерви 5-ї, 7-ї, 9-ї, 10-ї пар. До нервів, що містять парасимпатичні волокна, належать нерви 3-ї, 7-ї, 9-ї, 10-ї пар. Черепномозкові нерви людини № пари 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

    Провідні шляхи

    Оболонки мозку

    IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів(7 хв) Питання до учнів

    1. Що входить до складу центральної нервової системи?

    2. Що входить до складу периферичної нервової системи?

    Провідні шляхи спинного мозку зумовлюють зв’язок спинного мозку з головним. Залежно від того, в якому напрямку вони проводять і які імпульси, розрізняють два типи провідних шляхів: висхідні (чутливі), що проводять імпульси до головного мозку, і низхідні (рухові), які проводять імпульси від головного мозку. Кожний провідний шлях проводить імпульси, як правило, лише в одному певному напрямку. Висхідні шляхи розміщені в задніх і бічних канатиках білої речовини спинного мозку. Основними з них є тонкі та клиноподібні, передні й задні спинномозочкові та спинноталамічні. Низхідні провідні шляхи розміщені в передніх і бічних канатиках спинного мозку.

    І спиний, і головний мозок укриті трьома спільними оболонками мезенхімного походження. Зовнішня — тверда мозкова оболонка, середня — павутинна і внутрішня — м'яка оболонка мозку. Безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку (головного і спинного) прилягає м'яка (судинна) оболонка, яка заходить у всі щілини й борозни. Вона досить тонка, утворена рихлою, багатою на еластичні волокна і кровоносні судини сполучною тканиною. Від неї відходять сполучнотканинні волокна, які разом із кровоносними судинами проникають у речовину мозку. Назовні від судинної оболонки розташована павутинна оболонка. Між м'якою й павутинною оболонками є порожнина, яка містить спинномозкову рідину. Павутинна і м'яка оболонки вкриті одношаровим плоским епітелієм. Зовні від павутинної оболонки знаходиться тверда оболонка мозку, яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною й дуже міцна. У каналі хребта тверда оболонка ніби мішком вкриває спинний мозок, його корінці, вузли й решту оболонок. Зовнішня поверхня твердої оболонки спинного мозку відділена від окістя каналу мозку венозним сплетінням і надоболонковим простором, який заповнений жировою тканиною. У каналі хребта тверда оболонка закріплена відростками.

    3. Чим відрізняються сіра й біла речовини? Самостійна робота учнів

    V. Домашнє завдання (4 хв) Прочитати та законспектувати параграф 15

    3.4 Визначення та оцінка рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів

    Спеціальна робота вчителя з розвитку активізації пізнавальної діяльності сприяє психічному розвитку школярів і успішному засвоєнню ними навчальної програми. Для з'ясування рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів були проведені експерименти.

    Методика 1 анкетування учнів з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів.

    Факти –це над-то вперта річ. За статистикою: 4-6% хворих на сифіліс кожного року помирають. У віці від 20 до 40 років кожна третя хвора людина – самогубець. Кількість хворих на СНІД росте так швидко, що статистичні дані стають застарілими уже протягом місяця і навіть тиждня.

    4. Узагальнення вивченного матеріалу. (5 хв)

    Багато хто з нас бажали б продивжити середній вік людини – період зрілості почуттів, фізичних та розумових здібностей. Але як цього досягти? Вчені не можуть нам запропонувати чарівний «рецепт молодості», та можливо ми самі зможемо це зробити. Підводячи підсумки ваших знань з даної теми давайте на останок обговоримо питання: як же збільшити термін життя людини?

    Властивості активізації пізнавальної діяльності девятикласників пропонується досліджувати з допомогою двох методик: анкетування учнів з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів та «Пізнавальна активність школяра», за О.О. Горчинська.

    Результати отриманого анкетування були підраховані, та визначені місця рейтингу предметів (див. Додаток 1).

    Методика 2 Визначення пізнавальної активності за О.О. Горчинська

    3.5 Порівняльний аналіз результатів дослідження

    На початку педагогічного дослідження ми провели анкетування учнів двох груп з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначили рейтинг предметів у особистій значимості для учнів (див. додаток 1) Нами отримані такі результати:

    Рис.1 Контрольний клас

    Рис.2 Експериментальний клас

    Порівняємо отримані результати на рис.3.
    Рис. 3 Порівняльна гістограма контрольного та експериментального класу

    На кінець нашого експерименту в двох групах провели повторні тестування (див. Додаток 1, Додаток 2). Результати повторного тестування дали наступні результати.

    Рис.4 Рейтинг шкільного предмету у контрольному класі

    На рис. 5 ми бачимо як змінилося ставлення до біології в експериментальному класі.

    Рис.5 Рейтинг шкільного предмету в експериментальному класі

    Метою експерименту було визначення рейтингу предметів у особистій значимості учнів. Матеріали: дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків (див. Додаток 1). У процесі експерименту школярам пропонується переглянути анкети та відповісти на запитання, і розмістити у порядку особистої значимості перераховані предмети та відповісти на три запитання. Загальна тривалість роботи - 8 хвилин.

    Метою була оцінка ступеню виразності пізнавальної активності. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків (див. Додаток 2). Школярам пропонується переглядати анкети та відповісти на тестові запитання. Переважна більшість відповідей «а» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності; відповідей «б» - про помірний ступінь; відповіді «в» - про низький ступінь пізнавальної активності (див. Додаток 2).

    На рис.1 видно, що 9 із опитаних учнів обрали на 1 місце англійську мову, 4 – на 2 місце біологію. Також на 2 місці географія у 7 учнів. На 3 місці українська мова у 8 дітей та математика у 4 учнів. 4 місце – математика у 5 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 3 учні віднесли біологію.

    В екпериментальному класі (рис. 2) нами отримані майже такі результаті як і в контрольному класі. 8 із опитаних учнів вибрали на 1 місце англійську мову, 5 – на 2 місце біологію. Також на 3 місці географія у 6 дітей. На 3 місці українська мова у 8 учнів та математика у 5 учнів. 4 місце – математика у 4 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 2 учнів віднесли біологію.

    Порівнюючи результати тестування (рис. 3), нами встановлено, що результати повторного опитування в експериментальному класі значно відрізняються від результатів контрольного класу. За результатами проведеного анкетування з приводу зацікавленості учнів у здобутті біологічної інформації та визначення рейтингу предметів, рейтинг біології піднявся на 2 та на 4 місце.

    У контрольному класі показники опитування дещо змінилися від початку експерименту (рис. 4). За біологію, як шкільну дисципліну віддало перевагу на одного учня менше порівняно з експериментальним класом. Також рейтинг біології покращився з 5-го на 4-е місце. Також нами встановлено, що на одного учня більше обрало географію на 2 місце, та математику на 3 місце.

    Лист1

    Страница 25

    Отриманий нами розподіл рейтингу шкільної біології свідчить про те, що для більшості учнів шкільна біологія є малозначимим предметом, хоча для 9 учнів біологія за особистою значимістю перебуває на другому місці.

    На запитання: «Які джерела інформації ви використовуєте для підготовки домашніх завдань з біології?» учні відповіли, що здебільшого використовують при підготовці домашніх завдань підручник та інформацію із мережі Інтернет (див. Додаток 1). Після проведення тестування на оцінку ступеня прояву пізнавальної активності (див. Додаток 2) ми отримали наступні результати: Нами встановлено (рис. 6), що високий рівень пізнавальної активності у 25% (5 учнів), середній – 55% (11 учнів), низький рівень пізнавальної активності 20% (4 учні).

    Рис. 6 Рівень пізнавальної активності у контрольному класі

    В експериментальному класі дещо інші результати.

    Рис.7 Рівень пізнавальної активності у експериментальному класі

    Нами визначено (рис. 7), що 35% (7 учнів) показали високий рівень пізнавальної активності, 50% (10 учнів) середній рівень, та 15% (3 учні) низький рівень пізнавальної активності.

    Рис. 8 Порівння рівня пізнавальної активності

    Після повторного тестування для визначення рівня активізації пізнавальної діяльності, дані експериментального класу значно відрізняються від показників контрольної.

    Рис. 9 Порівняння повторного тестування рівня активізації пізнавальної діяльності

    ВИСНОВКИ

    Під час спостережень за вчителем ми з’ясували, що вчитель, як керівник навчального процесу, безпосередньо впливає на рівень пізнавальної активності учнів. В цьому він застосовує систему методів, прийомів, засобів активізації пізнавальної діяльності учнів.

    У процесі теоретичного та практичного дослідження ми визначили, що основою пізнавальної активності, її внутрішніми стимулами виступають пізнавальні потреби, тобто потреби в набутті нових знань та у поглибленні тих, що вже набуті.

    Ми встановили, що перевагою застосування мультимедійних презентацій на уроках біології в школі є підвищення якості навчання за рахунок новизни діяльності, зацікавленості учнів до сприйняття матеріалу. Такі заняття є більш наочні та цікаві. За результатами анкетування щодо визначення рейтингу біології, як шкільної дисципліни нами встановлено, що для більшості учнів експериментального класу шкільна біологія посідає друге місце, а в контрольному класі біології посідає третє місце. За даними анкетування 89% учнів відповіли на запитання позитивно і вважають доцільним подальше використання комп’ютерних технологій для підвищення пізнавальної активності на уроках біології.

    За результатами тестувань щодо визначення рівня активізації пізнавальної діяльності, нами встановлено, що в контрольному класі високий рівень пізнавальної активності учнів зменшився на 5 % (1 учень), а в експериментальному класі високий рівень покращився на 15 % (5 учнів). Це свідчить про те, що активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних методів, засобів, форм навчання, які спонукають особу до виявлення активності.

    Список використаних джерел

    1. Бровко С.О. Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології [Текст] / С.О. Боровко. - Рідна школа. К.– 1998. - № 7 – 8. – 235 с.

    2. Верзілін М.М. Загальна методика викладання біологи. [Текст] /М.М. Верзілін, В.М. Корсунська. — К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1990. – 365 с.

    3. Вербицький, А.А. Активне навчання у вищій школі: контекстний підхід. [Текст] /А.А. Вербицький. - М: 1991.- 176 с.

    4. А.В. Всесвятский, Б.В.Пути повышения творче ской активности учащихся[Текст] // Творчекая активность учащихся при изучении биологии. Сборник статей. Составитель. Б.В.Всесвятский Издательство «Просвещение» Москва 1965 270с. с.7-29

    5. Гончаренко, С.У., Мальований Ю.І. Що таке державний загальноосвітній стандарт. [Текст] /К.- Біологія і хімія, 1996. - №2. – 184 с.

    6. Гончаренко, С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень [Текст] / С.У. Гончаренко. Вісник АПН України. - 1993. - № 1. -с. 11 -23.

    7. Зверев, И.Д., Мягкова, А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. [Текст] /И.Д.Зверев, А.Н. Мягкова. — М.: Просвещение, 1985. – 234 с.

    8. Ільїна, Т.А. Педагогіка: курс лекцій: навчальний посібник для студентів пед. ін-тів. [Текст] /Т.А.Ільїна. - М.: Освіта, 1984. – 200 с.

    9. Казанцеві, І.В. Творчі завдання – шлях активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології. [Текст] / І.В. Казанцеві.- Рідна школа. – 2000. - № 11. – 169 с.

    10. Кузнецова, В.И. Уроки биологии. [Текст] /В.И. Кузнецова, — М.: Просвещение, 1991. – 98 с.

    11. Коган, В. З. Понятие активности личности как категория социальной психологии . Некоторые проблемы личности. [Текст] / В.З. Коган, – М., 1977, с. 128

    12. Куйдіна, З.М. Активізація пізнавальної активності на уроках біології. [Текст] /З.М. Куйдіна. Біологія №9(165)

    13. Лернер, И.Я. Знання в составе содержания образования и их качество. Качество знаний и пуги его совершенствования. [Текст] //Под ред. М.Н. Скаткина, В.В. Краевского. — М.: 1978. — 270 с.

    14. Лозова, В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навч.посібн. [Текст] /Харк.Держ.пед.ун-т ім. Г.С.Сковороди.-2-е вид.,випр..і доповн. – Х.: «ОВС», 2002, - 400 с. с.231.

    15. Лозова, В. І. Пізнавальна активність школярів. [Текст] /В.І.Лозова– К., 1990, - с. 38.

    16. Максимова, В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. [Текст] / В.Н. Максимова — Л.: Просвещение, 1973. – 184 с.

    17. Мягкова, О.М., Методика навчання загальної біології. [Текст] / О.М. Мягкова, Б.Д. Комісаров. — К.: Рад. шк., 1982. – 242 с.

    18. Муртазин, Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. [Текст] /Г.М. Муртазин, - М.: Просвещение, 1989. – 360 с.

    19. Низамов, Р.А. Дидактические основы активизации учебной деятельности студентов. [Текст] /Р.А. Низамов. − Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1995. −302 с.

    20. Онищук, В.О. Активізація навчання старшокласників. [Текст] /В.О. Онищук. -К., 1989. – 280 с.

    21. Педагогічний словник [Текст] / за ред. М.Д. Ярмаченка - К.: Пед. думка, 2008.- 516 с.

    22. Педагогічний словник [Текст] / за ред. М.Д. Ярмаченка - К.: Пед. думка, 2001.- 356 с.

    23. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів і педагогічних коледжем [Текст] / Под ред. П.И. Підкасистого. - М.: Педагогічне суспільство Росії, 1998. - 640с.

    24. Педагогіка: навчальний посібник для студентів пед. ін-тов [Текст] / Під ред. Бабанського Ю. К - М.: Освіта, 1988. – 168 с.

    25. Педагогіка: Навчань. допомога для студентів пед. ін-тів за спец." Педагогіка і методика поч. класів” [Текст] / С.П. Баранів, Л.Р. Болотіна, В.А. Сластенін і др.; Під ред. С.П. Баранова, В.А. Сластеніна, - 2-е видавництво, доп. - М.: Освіта, 1986. - 336 с.

    26. Подласий, И.П. Новий курс: Підручник для студентів педагогічних вузів: У 2 кн. [Текст] /И.П. Подласий. - М.: Гуманіт. видавництво центр ВЛАДОС, 1999. – 576 с.

    27. Пикельная, Я. С. Теоретические основы управления (школо-ведческий аспект): Метод, пособие. [Текст] /Я.С. Пикельная. — Высш. шк., 1990. - 175 с.

    28. Пиндик, О.Г. Співвідношення понять “пізнавальна діяльність” та “пізнавальна активність”.[Текст] // Збірка статей науково-практичної міжвузівської конференції викладачів “Проблеми розвитку регіонального бізнесу та управління”. / /О.Г. Пиндик. – Вінниця, 2002.- С. 114 –121

    29. Пиндик, О.Г. Збірка статей науково-практичної міжвузівської конференції викладачів. Співвідношення понять “пізнавальна діяльність” та “пізнавальна активність”[Текст] / О.Г. Пиндик. – Вінниця, 2000.- С. 104 –120

    30. Реам, А.А. Социальная педагогическая психология. [Текст] //А.А. Реам, Я.Л. Коломинский. -Серия «Мастера психологии».- СПб.: Питер Ком, 1999.-с. 416

    31. Савін, М.В. Педагогіка. [Текст] /М.В. Савін. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.

    32. Савченко, О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. [Текст] /О.Я. Савченко. — К., 1982.— 176 с.

    33. Сохань, Л.В. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. метод, посібник [Текст] / Ред. рада: В.М. Доній, Г.Н. Несен, Л.В. Сохань та ін. - К.: МО України; УЗМН, 1996. - 792 с.

    34. Смолкін, А.М. Активні методи навчання. [Текст] /А.М. Смолкін.-М: 1991. – 342 с.

    35. Степанюк, А.В. Інтеграція природничих дисциплін у школі. Педагогіка і психологія. [Текст] / Т.В. Гадюк, А.В. Степанюк. - 1996. - №1. - С.18-24.

    36. Степанюк, А.В. Нові підходи до визначення мети і змісту біологічної освіти школярів[Текст] / / Педагогіка і психологія. - 2000. - №2. - С.28-34.

    37. Столяренко, Л.Д. Педагогическая психология. Серия «Учебники и учебные пособия». [Текст] / Л.Д. Столяренко.- Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000.-544 с.

    38. Сергієнко, Д.Л. Формування дослідницьких умінь і навичок при вивченні біології. [Текст] / Д.Л.Сергієнко.- К.: Радянська школа,1969. –128 с.

    39. Тагліна, О.В. Біологія. Посібник для 9 класу (рівень стандарту, академічний рівень) [Текст] / О.В. Тагліна. - "Ранок", 2011. С.46.

    40. Тагліна, О.В Біологія. Підручник для 9 класу (рівень стандарту, академічний рівень) [Текст] /О.В.Тагліна.- "Ранок", 2010.- с. 89.

    41. Усова, А. В. Система форм учебных занятий. [Текст] / А.В. Усова. -Сов. педагогика. - 1984 - № 1. - С. 48 - 54.

    42. Фіцула, М.М. Педагогіка: навч. посібник. [Текст] / М.М. Фіцула. – К.: Вид-во „Академія", 2000. – 544 с.

    43. Форми навчання в школі: Книга для вчителя [Текст] / За ред. Ю.І.Мальованого. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.

    44. Харламов, И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. [Текст] / И.Ф. Харламов. – М.: Юристь, 1997. – 512 с.

    45. Харламов, І.Ф. Педагогіка. Курс лекцій. [Текст] /І.Ф. Харламов. - Мінськ, 1979. – 546 с.

    46. Чередов, И. М. Система форм организации обучения в советской общеобразовательной школе [Текст] / И.М. Чередов. — М., 1987. — 152 с.

    47. Щукина, Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. [Текст]/ Г.И. Щукина. - М:1982.- 240 с.

    48. Щукина, Г.И. Роль деятельности в учебном процессе. [Текст]// Г.И. Щукина. – М., 1988. –135 с. 49. Щукіна, Г.И. Активізація пізнавальної діяльності що вчаться в учбовому процесі. [Текст]/ /Г.И. Щукина.- М: 1992. – 342 с.

    50. Ясинська,А.А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів. [Текст]/ Рідна школа. – 2001. - № 3. – 167 с.

    Додатки

    Додаток 1

    Анкетування учнів Мета: виявити зацікавленость учнів у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів у особистій значимості для учнів

    1. Розмістіть у порядку особистої значимості нижче перераховані предмети: - Українська мова; - Українська література; - Світова література; - Математика; - Англійська мова; - Російська мова; - Фізика; - Хімія; - Біологія; - Фізична культура; - Правознавство; - Країнознавство;

    - Інформатика; - Істрія України; - Всесвітня історія

    2. Скільки часу ви витрачаєте на виконання домашнього завдання з біології?

    3. Які джерела інформації ви використовуєте під час підготовки д/з з біології?

    4. Якби ви були директором чи Міністром освіти, як би ви змінили біологію? Додаток 2
    Анкета для учнів «Пізнавальна активність»

    Мета: оцінка ступеню виразності пізнавальної активності. Учню надається бланк анкети, пропонується обрати один із варіантів відповідей.

    Чи подобається тобі виконувати важкі завдання з біології? а) так б) інколи в) ні

    2. Що тобі подобається, коли поставили запитання на кмітливість? а) самому знайти відповідь, навіть якщо це важко б) коли як в) отримати готову відповідь від інших

    3. Чи багато ти читаєш додаткової літератури? а) багато і постійно б) інколи багато, інколи – ні в) читаю мало

    4. Що ти робиш, якщо в тебе виникли питання під час вивчення нової теми? а) завжди знаходжу відповідь б) інколи знаходжу відповідь в) не звертаю уваги

    5. Що ти робиш, якщо дізнаєшся про щось нове на уроці? а) намагаюсь поділитися з батьками, друзями б) інколи є бажання поділитися в) не розповідаю ніколи про це

    Обробка отриманих даних: переважна більшість відповідей «а» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності; відповідей «б» - про помірний ступінь; відповіді «в» - про низький ступінь пізнавальної активності.

    Додаток 2.

    1   2   3   4   5


    написать администратору сайта