Розкрийте суть та значення неолітичної революції
 Скачать 77.7 Kb.
|
Неолітична революція – перехід від превласнюючого господарства до відтворювального господарства. Характерні риси: виник. землеробства і скотарства, тваринництва. Приручення більшості свійських тварин, поява постійних жителів та поселень, поява кераміки, прядіння, ткацтва, поява нов. Способів обробки каменю, значно зростає кількість людей, з’являються соціальні структури людства. В кынцы епохи відкрито колесо і плуг. Зьявилися торговы мміста Худобу використовували як тяглову силу. Наслідком неолітичної революції стала досить розвинена система обміну.
Трипільска культура Біля с.Трипілля. В.Хвойка. доба мідна заняття –землеробство і скотарство. Поселення великі глинобитні домівки, побудовані по колу. гончарні вироби жили великими селами по 600 – 70 чоловік. Орнаменти на череп’яному посуді являв собою поєднання плавних візерунків жовтого, чорного та білого кольорів. Це свідчить про магічні ритуали та віру в надприродні сили, що панували в їхній культурі. На 2000 р. до н. е. трипільська культура перестала існувати. Частину їх покорили степові племена, решта зникла у північних містах. Кіммерійці –найстародавніші по своїй назві племена, які мешкали на території степного Півдня.. пастухо-землеробним плем’ям. В 7 ст. до н. е. були вигнані скіфами з території Північного Причорномор’я в Малу Азію. Кіммерійці – перші кочові вершники. Скіфське царство –рід вівся по батьківській лінії, майно ділилося між синами, панувала полігамія. Разом з померлим чоловіком вбивали і ховали його молодих жінок. Скіфи – це безумовно, індоєвропейці, іраномовні кочівники. вся влада зосереджувалась в руках “царських” Це був народ безжалісний, жорстокий до ворогів, але відданий в дружбі поміж собою. займались торгівлею з грецькими колоніями у Причорномор’ї. За це отримували вина ювелірні вироби, Завдяки скіфам Україна стала важливою частиною античної цивілізації Середземномор’я. Сармати – стародавні кочові іраномовні племена, панівне положення у степах Північного Причорномор’я перейшло від скіфів до сарматів.зруйнували готи та гуни Пам’ятники сарматів на території України , Усть-Каменські кургани. Сармати являли собою не єдине родинне плем’я, а слабо пов’язаний союз споріднених і часто ворогуючих між собою племен. Кожне з цих племен прагнуло до панування на Україні. Сарматські жінки жили, як колись амазонки: полювали верхи, брали участь у війнах, одягались, як чоловіки. Сармати торгували китайським шовком, кавказьким кришталем, напівкоштовним камінням у Ірані та Індії.
Наприкінці VII – початку VI до н.е. греки заснували ряд колоній у Північному Причорномор’ї. У IV ст. до н.е. для грецьких міст на Україні настала пора розвитку До грецьких міст колоній належать такі міста: Боресфеніда, Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра. Греки займалися землеробством, скотарством, ремеслом. Головним заняттям була торгівля. Греки вивозили рабів,худобу, хліб,хутро, мед, віск, а ввозили вино, ремесницькі вироби, олію, тканину, посуд. Найбагатшою з них була Ольвія,вона була центром торгівлі між Грецією та її чорноморськими колоніями. В історії виділяли 2 періоди – грецький(виникнення і процвітання полісів), римський(поліси потрапили під владу Риму). Почалися сварки між верхівкою та рабами, участилися напади кочівників. Зміцнення Риму завдало політичну поразку еллінському світу Готи і гуни їх знищили зовсім.
група слов'янських племен, розташована на території сучасної України, Білорусі та Росії, предками яких були анти й дуліби (волиняни), вони проживали на території між Карпатами, Прип'яттю та Середнім Подніпров'ям
не мали верховних правителів чи якоїсь централізованої влади. Племена й роди, на чолі яких стояли патріархи, об'єднувало поклоніння спільним богам, а важливі питання життя вирішувалися шляхом загальної згоди. пізніше й з'явився клас племінної знаті, або князів, соціально-економічне розшарування племені було незначним, а земля й худоба вважалися спільною власністю численних сімей. знані як непохитні й загартовані воїни, здатні витримувати мороз і спеку, споживати мінімум їжі. Впертість і витривалість були їхніми найбільшими перевагами як у війні, так і під час миру.
У 8ст. завершилось велике розселення словян. Союзи племен перетворилися на племенні княжіння на чолі з князями. Для словян у цей період було характерне : зміна родової общини на сусідську, формування приватної власності, укріпленні городовища, де оселяються князі перетворилися на міста. Візантійські хроніки зафіксували потужне державне утворення словян в серед. Подніпров’ї. Умовно його назив. На чолі з Києвичами. У кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низький, частина племен не входила в племінні об'єднання, або охоплювалась ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. Втой же час процес державотворення в Європі розширювався. Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві. Слов'янські племена, в яких відбувалось майнове розшарування, виділилась керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б всі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій у 882 році, злиття Новгородського і Київського князівств в єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом всіх східнослов'янських племен в єдину державу — могутню Давньоруську державу.
Першими князями у період 9-10ст. були Астольл і Дір, Олег, ігор, Ольга, Святослав і Володимир Великий. За часів правління Аскольда і Діра(?-882) було здійснено успішний морський похід на Візантію, спроба першого.але не вдалого хрещення русі. Олег під час свого правління зміг об’єднати півн. І півд.. Русь, виникла нова Держава К. Р. у 882роц. Також уклав вигідну угоду з Візантією: право безмитної торгівлі та протягом 6 місяців греки утримували руських купців. Князь Ігор(912-45) воював з деревлянами і уличами. Почав збирати поллюся. Княгиня Ольга провела першу державну реформу на Русі, в зовнышный полытицы надавала перевагу методам дипломатики перед выйною. Святослав головну увагу придыляв завойовницьким походам, розгромив хазарський каганат та підкорив волзьку Болгарію. Володимир запровадив військову реформу, першим почав карбувати монети, запровадив християнство на Русі у 988р, приєднав черевенські міста. Перші київські князі не марили високими ідеалами створення могутньої держави. Вони жадали одного – багатства. Торгівля та збирання данини – такою була діяльність перших князів. Великі князі насамперед були купцями, які займаючись грабіжництвом і торгівлею, перетворили Київ на центр могутній і великий.
Прийняття християнства стало важливим історичним кроком у розвитку держави. Значення прийн. Християнства полягало у 1.зростанні міжнародного авторитету, укріпленні держави, зміні світогляду словян, розвитку культури та появі церкви, як окремої організації.
Під час правління Володимира великого(980-1015) здійснено нові реформі – військова, судова, релігійна. Першим почав карбувати монети. Завершилось формування земель К.Р. Основні зусилля направляв на внутрішній розвиток держави, в зовн. Політ. Дотримувався дипломатичних відносин. Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів, на честь перемоги збудував Софієвський собор, Створив першу писану збірку законів РУСЬКА ПРАВДА. В ховн. Політ. Підтримував дружні стосунки з усіма краінами Європи. Правління Ярослава назів. Найвищим піднесенням К.Р.
ГВК мало вигідне геогр.. розташування – плодотворні землі, велику лісові масиви, багаті поклади солі, близькість до Польщі, Чехії, Угорщини, тобто дуже вдалий розвиток торгівлі, Існували багаті міста – галич, перемишль, Волинь, Луцьк. Галицьке князівство досягло могутності за правління Ярослава Осмомисла (1153 -87), він встановив дружні стосунки з Польщею та Угорщиною. Волинське князів. Досяг. Могутності за Романа Мстиславовича (1170-1205).
Початок доби литовської політичної зверхності на Південною Руссю був покладенний у 1340р. коли син Гедиміна Любарт закнязював на Волині й Галичині. Більшість Українських земель було приєднано до Литви за часів правління князя Ольгерда. Українські землі в цей час не знали суспільної боротьби на релігійному грунті, передусім через толерантність, яку виявляли володарі Литви. Вона сформулювалася усією історією цієї держави, що виступала своєрідним буфєром між православним Сходом і католицьким Заходом. Уже її засновник князь Міндовг, не маючі достатніх сил для боротьби з Тевтоньским орденом, котрий вів наступ на Литву під гаслом боротьби з язичництвом, був змушений хреститися за католицьким обрядом і заснувати єпископію (1251). Та це хрещення хоч і принесло йому корону, за висловом літописця:1260 р. Міндовг розірвав угоду з Орденом і Папою та зрікся християнства, керуючись власними політичними розрахунками. Характерною рисою політики правлячих кіл Литви щодо православної церкви було їх намагання позбутися залежності від Москви (куди у 20 р.14ст.переїхав митрополит )Литовськи володарі прагнули мати умежах своєї країни самостійну церковну організацію.Паралельно докладалося чимало зусиль для відновлення єдности католицької та православної церков.
Дата:1385 Сторони: князь Ягайло з Польщею Причини: 1.необх. обєднання сил у боротьбі з Москвою і Тевтонським органом., 2.Ягайло потреб. Підтримки польщі у боротьбі за престол, 3. Поляки хотіли загарбати укр.. землі. Суть: Ягайло одруж. На польській королеву Ядвізі і стане одночасно королем і польщі і литви.. укр.. землі приєднуються до польщі, Польща та литва обЄДНАЄТЬСЯ в одну державу. Наслідки: сприяла об'єднанню польсько-литовських сил для боротьби проти агресії Тевтонського ордену,яка вилилася у війну 1409-1411 року стало етапом до припинення боротьби між двома державами за південно-західні руські землі і сприяло розширенню їх меж до узбережжя Чорного моря.
Панування холотої орди Впровадження фільваркової системи Феодальна залежність селян Церковне землеволодіння Руйнування волосних громад Негативні наслідки монгольської навали У цей період укр.. землі знаходились у складі польщі,литви, угорщини і московії. 1349 польський король казимир 3 підкорив Галичину. Польська політика на укр.. земляк кардинально відрізнялася від литовської, поляки намагалися створити польське судочинство, адмін..устрій, офіц.. мовою стала латина, польська влада пригнічувала християнство і насаджувала католицизм. Закарпатські землі входили до Угорьського королівства, Буковина до Молдавського князівства.
Люблінська унія Дата:1 липня 1569 Сторони: Королівство Польща та ВКЛ Предпосилки: опасение польско-католической партии, что Литва, с прекращением в лице Сигизмунда-Августа литовско-польской династии Ягеллонов, отделится от Польши. В отличие от всех предыдущих уний, Люблинская уния заранее планировалась как конституционное и законное объединение Польши и Литвы под властью одного выборного короля Умови: 1. Польша и Литва должны были составить единое содружество (res publica), единое государство (unum regnum), единый народ (unus populus). 2. Они должны иметь единого суверена, с титулом «король Польский, Великий князь Литовский». 3. Суверен должен избираться сенатом и шляхтой объединенного народа. 4. Избирательный сейм должен будет собираться в Польше, а не в Литве. 5. Вновь избранный король, после того как примет корону, должен дать клятву защищать свободы обоих народов. 6. Король должен быть коронован в Кракове. Отдельной церемонии посажения на великое княжение литовское не будет. 7. Будет существовать лишь один сенат и один сейм; и тот и другой будут установлениями польской короны («коронными»). 8. Внешняя политика будет одной и той же для обоих народов. 9. Земельные угодья могут приобретаться поляками в Литве и литовцами в Польше. Наслідки::
укр.землы увыйшли до складу польщі і утворили 6 воєводств, польська шляхта захопила землі укр.. селян. Відбулось закріпаченняЮ посилення соц..економ. гніту,утиски православ’я, насадження католицизму Берестейська унія Дата:1596 Причини: Основні причини укладення унії для православних єпископів. Для православних єпископів основними причинами укладання унії були: а) невдоволення втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства; б) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам, які не мали достатньої влади для захисту стану православної церкви в Речі Посполитій; в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі і домогтися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті, мали титули «князів церкви» і підкорялися тільки владі Папи та короля; г) саму унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського, який після захоплення турками Константинополя залишався єдиним вищим церковним ієрархом, який мав реальну владу. Основні причини укладення унії для католицьких священиків і польської шляхти. Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як: а) необхідність ідеологічного обґрунтування захоплення польськими магнатами українських земель; б) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви при неможливості прямого насадження католицизму в Україні, яка мала стійкі довголітні традиції православ'я. в) майбутня уніатська церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських «хлопів», покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських землях. Суть: ідея об'єднання християн після розколу в 1054 р. на православну та католицьку у єдину церкву, тісніше зв’язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви; На захист правосл. стали всі верстви населення – козацтво, міщанство.
Існує 3 версії виникнення козацтва - захисна, соц.. економічна, угодницька. Передумовами виникнення козацтва є наявність дикого поля та великого масиву вільних земель, прагнення людей шукати кращої долі.Причини: необх. Захисту від татар, соц..економ. утиски селян, поява великої кількості втікачів , які оселилися в Прикордонні. З. С. було засновано у 1553р Д.Б Вишневецьким, на остр. Мала Хортиця. У З.С. були деякі озн. Державності – територіяЮ адмін.. територ. Поділ на паланки і курені, військо. СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА ОРГАНІВ ВЛАДИ. Вищим орг.. влади була Січова рада.
Братства — національно-релігійні громадські організації українських (русинських) і білоруських (литовських) православних міщан у 16-18 ст. Братства відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, в боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква в Україні і в Білорусі У 80-х роках XVI ст. в українських містах стали поширюватися громадські організації православного міщанства — братства. Їх виникнення зумовлювалося прагненням міського населення, передусім середніх його верств, об'єднатися для захисту своїх соціально-економічних інтересів і боротьби проти насильного покатоличення й полонізації. Статути братств передбачали прийняття вступаючими присяги, виборність старшин і їх звітування перед братчиками, регулярне проведення зборів. У ряді міст братства організовувалися на базі існуючих об'єднань міщан — наглядачів за церковним майном. У 80-х роках 16 ст. широку діяльність розгорнуло Львівське Успенське Ставропігійне братство. Воно придбало друкарню, відкрило школу. Наприкінці 16 – на початку 17 ст. Б. виникли в Рогатині, Красноставі, Городку, Галичі, Перемишлі, Любачеві, Дрогобичі та інших містах. Так, 1589 р. організаційно оформилися братства в Рогатині, Могильові та Красноставі, 1591 р. у Бересті та Городку, 1592 р. у Комарні та Мінську. 1594 р. братства засновані у Більську й у Любліні, де була невелика громада українців. Близько 1615 р. було засновано Київське братство, до якого вступило багато міщан, православних шляхтичів, а також запорізьке військо на чолі з гетьманом П.Сагайдачним. У 1617 р. було створено Луцьке братство. В 2-й пол. 17 – 18 ст. Б. діяли в більшості міст і в деяких селахГаличини, Волині, в багатьох містах Наддніпрянщини
Причини:колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва,, покатоличенняь У 1592-93рр відбулось повстання під проводом Криштофа Косинського. Привід – білоцерківський староста К. острозький захопив маєток Косинського. У відповідь козаки захопили Білу Церкву.Повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля.поразка під черкасами У 1594-96рр. – повстання під проводом Северина Наливайка. Очолив похід проти турків в Молдову, семи городдя, угорщину. 1594- підняв повстання на Брацлавщині. У травні 1596 поляки оточили козаків в м. Солониці. Северина Наливайко було поранено, а більшість козаків було вбито. Повстання зазнавали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності
1648 – відбулось повстання, що переросло у НАЦІОНАЛЬНУ ВИЗВОЛЬНУ ВІЙНУ. Характер війни був : національно-визвольний, антифеодальний, релігійний. Рушійними силами війни було селянство, козацтво, укр..православне духовенство, дрібна шляхта, міщанство. Етапи війни: 1648-1651 в цей час народилася козацька держава,органи цивільної та військової адміністрації 1651-1654 відстоювання територіальних завоювань козацької революції.переяславсько-московський договір 1654-1657 завершальний етап революції 1648-57рр. – найбільше піднесення нац..виз. боротьби, 1657-63рр. громадянська війна, розкол україни на 2 гетьманства., 1663-76рр. – боротьба за відновлення єдності.
Дата: березень 1654 Сторони: Московська держава та Гктьманщина Умови: гетьманщина переходить під протекцію і оборону московського царя
Угода була першим прецедентом юридичного відокремлення козацької автономії від Польщі
Після смерті Богдана Хмельницького (6 серпня 1657 р.) старшина обрала спочатку регентом, а незабаром і гетьманом України сподвижника Хмельницького, За його участі укладено низьку угод з туреччиною, кримським ханатом, швецією, що забезпечило зовнішньополітичну самостійність української козацької держави. Гадяцький трактат, який повертав гетьманат до складу польщі як рівноправного члена польсько-литовської федерації
період РУЇНИ 60-80рр(50-80) 17ст.Характеризувався гострою внутрішньою боротьбою в україні, соц.. конфліктами. ВТОРГНЕННЯМ ІНШИХ ДЕРЖАВ. Причини: відсутність лідера ЗДАТНого ПРОДОВЖИТИ СПРАВУ Б.Х,, розбіжності серед укр.. еліти з поводу подальшого розвитку держави, неспроможність старшини поставити інтереси держави вище своїх. Наслідки: після зречення Дорошенка Правобережна Гетьманщина практично перестала становити цілісне й самостійне державно-політичке утворення. Менш вбивчою була для Лівобережної Укр., котра в складі Рос.держави зберігла адміністративну автономію,базовану на козацькому устрої
Гетьман Лівобережної Укр. укладення ним з Росією “Коломацьких Статей” Вони значно обмежували і навіть де в чому ліквідовували самостійну економічну, соціальну та зовнішню політику Гетьманщини І. Мазепі вдалося вивести Україну із стану “Руїни”, політичного безладдя,громадянської війни. Він зумів підняти престиж девальвованого значення гетьманської влади, ставши непохитним володарем України (цілих 22 роки, з 1687 по 1709 рр.), згуртувати навколо себе старшину. І. Мазепа мріяв про створення станової держави західноєвропейського зразка. Намагаючись створити для реалізації своїх планів надійну опору, гетьман сприяв формуванню із козацької старшини аристократичної верхівки так званих “бунчукових товаришів”, щедро обдаровуючи їх землею (гетьман роздав старшині понад тисячу дарчих грамот на землю). Уславився І. Мазепа і своїм меценатством, опікуванням письменства, науки, мистецтва й особливо церкви. Разом з тим гетьман сприяв розвитку економіки, промислів, мануфактур тощо. Його намагання вивести Україну із складної ситуації, відновити державний суверенітет зробило ім’я Мазепи гаслом і програмою борців за незалежність України протягом наступних століть. "Мазепа був передовсім патріотом, перед яким стояла ідея одноцільної України, ... він ішов до неї... все своє життя"
Складається зпреамбули та 16 статей Дата:1710 Учасники:П.Орлик, старшина, козацтво Умови: У тексті документа її автори називають територію держави Малою Руссю, Військом Запорозьким, Україною. Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину. Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною.
Дата: 1775 Причини: «кубло бунтівників та бандитів». закінчилася Російсько-турецька війна (1768—1774), яку Москві допомогли виграти запорожці, і козаки стали непотрібні Наслідки: Після ліквідації Січі козаки, прагнучи уникнути переслідування з боку царизму, переселилися в пониззя Дунаю, де на турецьких землях ними була заснована Задунайська Січ, яка з перервами та численними переїздами з місця на місце проіснувала до 1828 року.
Основним виявом боротьби проти польсько-шляхетського панування в першій половині XVIII ст Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти польського гніту на правобережній Україні наприкінці 18-го на початку 19-го ст, який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині. Ці гайдамацькі рухи розпочалися у перші десятиріччя й тривали аж до кінця 1760-х років, зрештою вилившись у грандіозне повстання, що відоме в історії під назвою Коліївщина. Найвизначнішим гайдамацьким лідером був Максим Залізняк. Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів. |