Розкрийте суть та значення неолітичної революції
 Скачать 77.7 Kb.
|
|
Опришки — учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів,угорських та австрійських поміщиків у XVI — 1-й половині XIX століттях. Вони нападали на поміщиків, орендарів, лихварів, корчмарів, руйнували шляхетські маєтки, а захоплене майно роздавали сільській бідноті.
Задуна́йська Січ, Дунавецька Січ — військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течіїДунаю. Запорожці оселилися спочатку на лівому березі, а потім турецька адміністрація переселила їх на правий берег. Задунайці зберігали звичаї і устрій Запоріжжя. Козаки зобов'язані були нести прикордонну службу, брати участь у каральних походах турецьких військ проти болгар, сербів (1815-16), греків (1821), румунів (1821-22) які боролися за свою незалежність. Не бажаючи миритися з цим, частина козаків переселилась на Кубань, влившись до складу Чорноморського козацького війська. Наказ про створення "Війська вірних козаків", яке з квітня 1788 року отримало офіційну назву "Чорноморське козацьке військо", було підписано Катериною II 14 січня 1788 року. Військо складалось з двох основних частин - кінних загонів та піших козаків на човнах і поділялось на 48 куренів, які у разі необхідності об'єднувались у полки Створення Чорноморського козацького війська для російського уряду було формою організації місцевого населення, заходом, що сприяв встановленню контролю над частиною колишніх запорожців, заходом, який передбачав створення боєздатної сили для нової війни.
У наддніпрянській укр.. подвлялося на з генерал губернаторства, 9 губерній і повіти Уряд проводив колонізаторську політику.цивільна влада, спираючись на військову силу, проводила русифікацію системи освіти. Ліквідація автономії Гетьманщини різко погіршила соціальний стан місцевого населення. Впроваджувала кріпацтво,общинну систему відносин на селі.судді і чиновники не обиралися а призначалися з росіян Євреям заборонялося переселятися У першій половині XIX ст. ринкові відносини продовжували поширюватись у всіх сферах господарства Наддніпрянської України. Найбільш енергійно включались в них великі землевласники, які вдосконалювали ведення господарства у своїх маєтках за рахунок впровадження нових досягнень агрономії і агротехніки, намагались використати сільгоспмашини. Але через те, що у багатьох поміщиків не було грошей на нововведення, бракувало кваліфікованої робочої сили, такі спроби часто закінчувались невдало. Втягувались у ринкові відносини і селяни, які змушені були, щоб розплатитися з повинностями, шукати додаткового заробітку, наймаючись на різні місцеві підприємства, займаючись ремеслами і промислами. В Україні відбувався подальший розвиток промисловості. Поряд з підприємствами, заснованими на праці кріпаків, які поступово розорялися, виникали купецькі промислові підприємства, що були більш життєздатними і засновувались на найманій праці. Починаючи з 1830-х рр., у промисловості почали застосовуватись парові машини, тобто починається промисловий переворот. Найбільш розвинутою галуззю промисловості було цукроваріння: Відбувався розвиток інших галузей переробки сільгосппродукції, зароджувалось машинобудування, виникла і швидко розвивалася кам’яновугільна промисловість у Донбасі. У австр. Імп. Королівство галіції і лодомерії поділ на дистрикти(12) Народні маси західноукраїнських земель також відчували феодальний гніт, який призводив до їх зубожіння. У 20—30-ті рр. XIX ст. поміщики і купці почали займатися підприємницькою діяльністю. Вони перепродавали в Австрію і Німеччину худобу, куплену в Наддніпрянській Україні. Розвивалися соляна, лісопереробна, тютюнова промисловість. Але в цілому промисловий розвиток західноукраїнських земель відбувався дуже повільно. Більшість промислових товарів у Західній Україні були привізними. Австрійська влада розглядала ці землі як сировинний придаток до промислово розвинутих центральних і східних областей імперії.
Масонство-це різновид суспільного руху,який прийшов з Європи в Україну через Росію і Польщу в 18ст. – релігійно - етичне вчення, яке виникло в Англії, його представники закликали до самопізнання і самовдосконалення. Виникали під впливом просвітництва та Великої Французької революції. Массони засуджували кріпацтво та самодержавство.
ДЕКАБРИСТИ – переважно військові представники політ. Руху, що виступали проти самодержавства і кріпацтва військовим шляхом. Виникли під впливом Великої Французької революції, Наполеонівської війни та просвітництва. 1861 – перша організ. Декабристів у петербурзі – СОЮЗ ПОРЯТУНКУ,
Історія українського національного відродження поділяється на три етапи: 1) збирання спадщини чи академічний етап (кінець XVIII — 40-ві роки XIX ст.); 2) українофільський, культурниць кий етап (40-ві роки XIX ст. — кінець XIX ст.); 3) політичний етап (кінець XIX — 1917 p.). Українське національне відродження базувалося на попередніх досягненнях українського народу, зокрема, традиціях національної державності, матеріальній і духовній культурі. Соціальною базою для потенційного відродження було українське село, що зберігало головну його цінність — мову. Колишня козацька еліта стала основним джерелом постачання діячів першої хвилі українського національного відродження. Національне відродження базувалося на активному збиранні та публікації історичних джерел та пам'яток історичної думки, виданні журналів та альманахів, створенні історичних товариств, написанні узагальнюючих праць з історії України. Велику роль у національному відродженні відіграв твір «Історія Русів» (автор невідомий, уперше надрукований 1846 р.). У ній викладений історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 р. Зміни в соціально-економічному розвитку України, поглиблення кризи феодально-кріпосницького ладу привели й до зрушень у суспільно-політичному житті. У 40-х роках XIX ст. в опозиційну до існуючого ладу боротьбу включаються не лише передові представники дворянства, але й різночинці Першою такою політичною організацією стало Кирило-Мефодіївське товариство (за іменами перших слов'янських просвітителів — Кирила і Мефодія), засноване в січні 1846 р. у Києві. Воно скла далося з 12 осіб та кількох десятків (за деякими даними — до 100) співчуваючих. Організаторами і найактивнішими учасниками товариства були М. І. Костомаров — професор історії Київського університету, син поміщика і кріпачки; П. О. Куліш — талановитий письменник, автор першого українського історичного роману «Чорна рада»; М. І. Гулак — вчений-правознавець, спів робітник канцелярії генерал-губернатора; В. М. Білозерський — викладач Полтавського кадетського корпусу. У квітні 1846 р. до товариства вступив Т. Г. Шевченко. За своїми поглядами члени товариства поділялися на дві групи: помірковані (на чолі з Костомаровим і Кулішем) і радикальні (Шевченко, Гулак). Члени товариства розробили декілька програмних документів, зокрема «Книгу буття українського народу» та Статут. У цих документах було висунуто прогресивні ідеї: республіка — як основна форма політичного устрою; повалення самодержавства; рівність громадян перед законом; скасування станів як чинників не рівності в суспільстві; ліквідація кріпосництва; національне визволення слов'янських народів; поширення освіти. Значну увагу приділяли національному питанню, яке розглядалося у контексті ч панславізму Члени товариства, окрім розробки теоретичних документів, займалися практичною діяльністю. Вона була пов'язана з пропагандою своїх поглядів і поширенням програмних документів братства, революційних творів Шевченка, просвітницькою діяльністю, залученням нових учасників, встановленням зв'язків з діячами інших опозиційних рухів. Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало недовго (до березня 1847 р.), тому розгорнути широкої діяльності не змогло. Про його діяльність царським властям доніс зрадник, і члени товариства були заарештовані і відправлені на заслання в різні губернії Росії під нагляд поліції без права повернення в Україну і з забороною займатися освітянською діяльністю. Найтяжче покарали Т. Г. Шевченка, якого віддали в солдати, заборонивши писати й малювати. Значення діяльності товариства в тому, що воно розробило теоретичні засади національного відродження України, висунуло демократичні, антикріпосницькі, антицаристські гасла, стало першою українською політичною організацією.
Перша хвиля національного відродження в Галичині пов'язана з діяльністю культурно-освітнього осередку в Перемишлі, що сформувався 1816 р. навколо греко-католицьких ієрархів Михайла Левицького та Івана Снігурського. В цілому справа українського відродження в західноукраїнських землях знаходилася на початковому етапі в руках греко-католицького духовенства як найбільш освіченої верстви українського населення. Найбільш послідовно у справі відстоювання рідної мови була напівлегальна демократично-просвітницька організація «Руська трійця», засновниками якої 1832—1833 рр. стали студенти Львівської духовної семінарії Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич і Яків Головацький. Навколо них гуртувалась національно свідома молодь. Метою організації було піднесення масової української свідомості і впровадження української мови та культури в усі сфери національного життя. Для цього учасники «трійці» почали їздити по селах і збирати народний фольклор.
Основна сила в повстаннях Антикріпосницький рух Стр 221
у 1860-70Х відбулось багато реформ, найголовніша з них була 1861 – відміна кріпосного права. Земська реформа(1864) передбачала створ. В губерніях і повітах органів самоврядування – земств. Судова реформа(1864) -запроваджувалися буржуазні принципи судочинства,суд присяжних,прокуратура звинувачення та адвоката захисту Міська реформа 1870 - в містах створюв. Міські думи і управи, що опікувалися тими ж питаннями що і земства. Освітня реформа1864 – введено єдину систему початкової освіти, гімназії, створення нових університетів. Військова реформа 1862-74рр. рекрутські набори замінювалися загальною військовою повинністю. Цензурна реформа 1865р. Реформи сприяли економічному та політичному розвитку держави.
переслідування царським урядом укр.. мови виражалось у Валуєвському циркулярі(1863) та Емському указі (1876). Валуєвський циркуляр містив такі пункти: 1.укр. Мови не маэ ы не може бути, є тільки малоросійський діалект.2. заборона видавати укр.. мовою шкільну та релігійну літературу. Емський указ полягав у Забороні друку укр.. мовою ь або ввозити іх з за кордону, заборона перекладати на укр.. мову, закрито газету КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕГРАФ, та ліквідовано громади.
Стр241
умови для капіталізму Пром..переворот Впровадження с/г машин та поліпшення знарядь праці Навчальні заклади с/г типу Посилення нац.-визв боротьби Формування москвофілів та народовців Москвофіли мета входження до рос.імперії Проти укр..мови Народовці мета єдність земель, розвиток укр..мови Поширення соціалістичних ідей Утворення партій(нац..-демократична1899р. УСДП1899 Громади культурницьке та сусп..-політ. спрямування Журнал «основа»1861-1862
Після реформи 1861 р. економіка України розвивалась стрімкими темпами, особливо значні успіхи були досягнуті в промисловості Майже 21% усієї промислової продукції Російської імперії вироблявся в Україні. Економічний розвиток України на початку ХХ ст. мав ряд особливостей. По-перше, у цей період особливо інтенсивно відбувалася концентрація капіталу і виробництва. По-друге, в промисловості України розпочалося формування монополістичних об'єднань. Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх існування стали синдикати По-трете, розвиток сільського господарства гальмувався поміщицьким землеволодінням, яке залишалося зосередженням відсталих і малоефективних форм виробництва, і селянським малоземеллям. В По-четверте, розвиток капіталістичної промисловості сприяв інтенсивній спеціалізації сільського господарства України, а також окремих її регіонів. По-п'яте, відбувався процес капіталізації сільського господарства. По-шосте, в економіку України як і інших регіонів імперії, широко проникав іноземний капітал. Криза в економіці у 1900-1903 рр. Економіка України на початку ХХ ст. переживала гостру кризу. Промислове піднесення 60-90-х років завершилося наприкінці ХІХ ст. з початком світової економічної кризи. В Україні ознаки кризи найбільш виразних форм набули у 1900-1903 рр. Криза охопила провідні галузі промисловості України – металургійну і кам'яновугільну. Кризу 1900-1903 рр., а потім депресію, лише з кінця 1909 р. змінило промислове піднесення. Зріс попит на промислові вироби, що дало поштовх розвитку передусім провідних галузей. Швидко розвивалась харчова промисловість. Але в структурі промислового виробництва, як і раніше переважав аграрно-сировинний сектор.
Причини революції: 1. Незадов.. всіх верств населення політикою царизму, 2. Національне гноблення, 3. Відсутність політичної свободи, 4. Падіння авторитету Росії внаслідок Російсько – Японської війни.. Поштовхом до революції стали подіі під назвою КРИВАВА НЕДІЛЯ – 9 СІЧНЯ 1905 Жовтень 1905 – перший всеросійський страйк. Який паралізував життя в країні. У квітні 1906 створено першу державну думу Ліворадикальні-РУП, РСДРП, УСДРП УПСР УСП «СПІЛКА» закликади продовжити боротьбу до повної перемоги над самодержавством Ліберальні- конституційно-демократична партія, УДП,УРП, НУП сподівалися що реалізація маніфесту дасть конституцію, парламент, демократичний устрій сусп.
Соціально-економічне становище українських земель, що знаходились під владою імперії Габсбургів, суттєво не змінилось порівняно з 80—90-ми роками XIX ст. Все ж подальша розробка родовищ нафти та інших багатств краю сприяли індустріалізації регіону, розвитку залізничної мережі .«Батьками» кооперативної справи стали Нагірний і Ничай, котрі створили у Львові перший кооператив у 1883 р., . У 1894 р. Т. Кормош заснував перший український кооперативний банк «Віра», котрий у свою чергу сприяв створенню нових кредитних спілок і кооперативів. Тяжкі умови існування робітників і селян змушували їх ставати до боротьби за свої права Зростання укр..пол. руху Утворення партій
Розпочалася як війна політичних блоків Антанта(англія, фр., росія) та Троїстого союзу)німеччина, італія, австро-угорщина) 1 серпня 1914 р. початок війни-нимеччина прагнула розгромити Росію,,загарбати укр..землі Укр.. воювали у складі Рос.імперії,Австрійської Братовбивча війна
23 лютого 1917 року в Петрограді,почалися масові страйки.завершились падінням монархії у Російській імперії |