Сертифікаційні вимоги до цивільних аеродромів україни загальні положення
 Скачать 4.27 Mb.
|
|
8.2.8. Дистанційне керування світлосигнальним обладнанням 8.2.8.1. Дистанційне керування світлосигнальним обладнанням для ЗПС точного заходу на посадку I, II, III категорій повинно забезпечувати: а) групове або роздільне (по призначенню) вмикання вогнів на необхідні ступені сили світла відповідно до п. 8.2.5; б) вмикання вогнів, необхідних для посадки або зльоту, одного або іншого напрямку ЗПС; в) при груповому керуванні можливість роздільного керування підсистемами вогнів зони приземлення, осьових вогнів ЗПС, глісадних вогнів, імпульсних вогнів наближення; г) керування бічними вогнями РД і знаками; д) керування осьовими вогнями вивідних РД, стоп-вогнями й осьовими руліжними вогнями по маршрутах руління, що використовується при видимості на ЗПС менше 350 м; е) контрольну сигналізацію про стан окремих підсистем вогнів по призначенню; ж) загальну світлову й звукову аварійну сигналізацію; з) передачу і виконання команд керування і повідомлень сигналізації за час не більш 1с; и) збереження командної інформації при виникненні несправностей у лінії зв'язку або керування та виходу з ладу апаратури керування на АДВ. 8.2.8.2. Апаратура дистанційного керування світлосигнальним обладнанням ЗПС для заходу на посадку по приладах і необладнаних ЗПС повинна забезпечувати: а) вмикання вогнів, необхідних для посадки або зльоту, одного або іншого напрямку ЗПС; б) роздільне керування вогнями наближення, вогнями ЗПС, бічними руліжними вогнями, системою глісадних вогнів і сигналізацію про їх вмикання. Допускається одночасне вмикання вогнів ЗПС і рульових вогнів. 8.2.8.3. Апаратура дистанційного керування для світлосигнальних систем повинна забезпечувати керування і контроль за станом світлосигнальних засобів, задіяних на аеродромі. 8.2.8.4. Органи керування і сигналізації світлосигнального обладнання розташовуються на робочих місцях диспетчерів ОПР. 8.2.9. Технічне обслуговування системи світлосигнального обладнання аеродрому 8.2.9.1. Технічне обслуговування світлосигнального та електричного обладнання системи повинно проводитися відповідно до експлуатаційно-технічної документації з урахуванням місцевих умов і попереднього досвіду експлуатації змонтованого обладнання. Примітка. Рекомендації по проведенню технічного обслуговування наведені в додатку 12. 8.2.9.2. Опір ізоляції кабельних ліній послідовного живлення вогнів повинно бути не менше 1 МОм. Допускається менше значення опору ізоляції, якщо кабельна лінія витримала випробовування підвищеною напругою. 8.2.10. Прожекторне освітлення перонів 8.2.10.1. Перони, призначені для експлуатації в нічний час, повинні бути обладнані прожекторним освітленням. Примітка. Рекомендації по розміщенню прожекторів, їх спектральним характеристикам і створюваним ними рівням освітленості, наведені в додатку 13. 8.2.11. Світлове огородження об'єктів 8.2.11.1. На аеродромах цілодобової роботи, світлоогородження повинні мати всі нерухомі об'єкти, що підлягають денному маркуванню. Світлоогородженню підлягають об'єкти радіосвітлотехнічного та метеорологічного обладнання, що розташовані на території аеродрому. Допускається відсутність світлового огородження на пам'ятниках, культових спорудженнях, а також на об'єктах, затінених більш високим нерухомим об'єктом, що має світлоогородження. Примітка. Наведений у даному розділі перелік об'єктів, що підлягають світловому огородженню, не означає, що не допускається світлове огородження інших об'єктів, які на думку експлуатанта аеродрому потребують такого огородження. 8.2.11.2. Перешкоди повинні мати світлове огородження на самій верхній частині (точки) і нижче, через кожні 45 м (не більше) ярусами, при цьому у верхніх точках перешкод повинні бути встановлені два загороджувальних вогні, що працюють одночасно. На димових трубах або інших аналогічних спорудах верхні вогні повинні розміщатися нижче зрізу труби на 1,5-3 м. Загороджувальні вогні, що встановлюються на об'єктах, що знаходяться на курсах зльоту і посадки повітряних суден (ДПРМ, БПРМ, КРМ і т.п.), повинні бути розміщені на лінії, що перпендикулярна осі ЗПС, з інтервалом між вогнями не менше трьох метрів. Вогонь повинен бути подвоєної конструкції. 8.2.11.3. На об'єктах, що мають велику протяжність або групах близько розташованих об'єктів, верхні загороджувальні вогні, принаймні, на точках або краях об'єктів, що мають найбільше перевищення стосовно поверхні обмеження перешкод, повинні бути розміщені так, щоб можна було визначити загальні обриси і протяжність об'єкта. Якщо два або більше країв перешкоди знаходяться на одній і тій же висоті, допускається маркувати тільки край, найближчий до льотного поля. Інтервали між загороджувальними вогнями в повздовжньому відношенні не повинні перевищувати 45 м. 8.2.11.4. Висотні будинки і споруди, розташовані всередині забудованих районів, повинні бути позначені загороджувальними вогнями зверху вниз до висоти 45 м над середнім рівнем висоти забудови (мал.8.6) 8.2.11.5. Кількість і розташування загороджувальних вогнів на кожному рівні, що підлягає маркуванню, повинно бути таким, щоб із будь-якого напрямку в горизонтальній площині було видно не менше двох вогнів. 8.2.11.6. Загороджувальні вогні повинні бути вогнями постійного випромінювання червоного кольору. Сила світла вогнів повинна бути такою, щоб вони були помітні, з огляду на інтенсивність сусідніх вогнів і загальну яскравість фону, на якому вони будуть спостерігатися. При цьому сила світла вогню в будь-якому напрямку повинна бути не менше 10 кандел червоного світла.  Б  £ 45 м Мал. 8.6. Приклад свілоогородження перешкод Примітка: Розміри А,Б дорівнюють 45-90 м; В,Г,Д менше або дорівнює 45 м. 8.2.11.5. Кількість і розташування загороджувальних вогнів на кожному рівні, що підлягає маркуванню, повинно бути таким, щоб із будь-якого напрямку в горизонтальній площині було видно не менше двох вогнів. 8.2.11.6. Загороджувальні вогні повинні бути вогнями постійного випромінювання червоного кольору. Сила світла вогнів повинна бути такою, щоб вони були помітні, з огляду на інтенсивність сусідніх вогнів і загальну яскравість фону, на якому вони будуть спостерігатися. При цьому сила світла вогню в будь-якому напрямку повинна бути не менше 10 кандел червоного світла. 8.3. МАРКУВАННЯ АЕРОДРОМІВ 8.3.1. ЗПС із штучним покриттям 8.3.1.1. На покритті ШЗПС повинні бути нанесені наступні маркувальні знаки (мал. 8.7., 8.8.): - порогів; - осьової лінії; - посадкових магнітних шляхових кутів (ПМШК); - зон приземлення (крім ЗПС класу Е); - зон фіксованої відстані (крім ЗПС класів Г, Д, Е); - країв ЗПС (крім ЗПС неточного заходу на посадку і необладнаних ЗПС, що мають достатній контраст між її межами та пов'язаною з нею поверхнею узбіччями); - розташування ЗПС із боку заходу на посадку (для рівнобіжних ЗПС): "L" - ліва, "R" - права. 8.3.1.2. Розташування маркувальних знаків на ШЗПС, їх розміри і кількість повинні відповідати табл. 8.3. Цифрові знаки ПМШК і знаки позначення паралельних ЗПС повинні розташовуватися відповідно до мал. 8.7., 8.8. 8.3.1.3. Маркування осьової лінії ЗПС повинно наноситися вздовж її осі. 8.3.1.4. На ділянці перетинання злітно-посадкових смуг маркування головної ЗПС повинне зберігатися, а допоміжної - перериватися. Маркування краю ЗПС повинні перериватися також у місцях примикання РД до ЗПС і перетинаннях ЗПС. 8.3.1.5. Маркування зміщеного (постійно або тимчасово) порогу ЗПС повинно бути виконано відповідно до мал.8.8.Б. При цьому всі маркувальні знаки до зміщеного порогу повинні бути усунуті, за винятком знаків маркування осьової лінії ЗПС, що перетворяться в стрілки-покажчики. 8.3.1.6. На ЗПС точного заходу на посадку II і III категорії осьова лінія повинна мати ширину 0,9 м. 8.3.1.7. Маркувальні знаки ЗПС повинні бути білого кольору.  Мал 8.7. Схема маркування аеродрому Мал. 8.8. Схема маркування Таблиця 8.3.
Примітки: 1. Значення в дужках відповідають маркуванню паралельних ЗПС.
8.3.2. Руліжні доріжки зі штучним покриттям 8.3.2.1. На покритті РД повинні бути нанесені наступні маркувальні знаки (мал.8.7.): - осьової лінії; - місць очікування ПС біля ЗПС; - місць очікування ПС біля РД; - краю РД. Допускається відсутність маркування краю РД, якщо між покриттям РД і її узбіччями є достатній контраст. При необхідності на РД може наноситися декілька маркувальних знаків місць очікування біля ЗПС (тільки для ЗПС обладнаних РМС), а також маркування проміжних місць очікування 8.3.2.2. Маркування осьової лінії РД на криволінійних і прямолінійних ділянках, а також перетинаннях РД, повинна бути суцільною лінією шириною принаймні 0,15 м. Маркування осьової лінії на прямолінійних ділянках РД повинно наноситися по повздовжній осі. Припускається нанесення маркування осьової лінії РД уздовж її осі з відхиленням від неї, при цьому відстань від маркування до будь-якого краю РД повинна бути на менше половини ширини РД, наведеної у табл. 6.5. На криволінійних ділянках РД (у місцях перетинання рульових доріжок і на примиканнях) маркування осьової лінії повинно наноситися по радіусу не меншому ніж мінімальний радіус повороту розрахункового типу ПС для цієї РД. Відстань маркірувальної лінії осі від внутрішнього краю РД на заокругленнях і примиканнях повинна забезпечувати необхідні відстані коліс ПС від краю РД при рулінні по криволінійній ділянці. 8.3.2.3. Маркування осьової лінії РД на ділянці сполучення із ЗПС повинно бути продовжено паралельно маркуванню осьової лінії ЗПС на віддалення не менше 60 м. 8.3.2.4. Маркування кожного краю РД, що відокремлює покриття узбіччя від несучої частини покриття РД, повинно складатися з двох суцільних ліній шириною по 0,15 м з інтервалом 0,15 м між ними. Зовнішня лінія повинна бути нанесена по краю покриття РД. 8.3.2.5. Маркування місць очікування повітряних суден перед ЗПС та РД повинно здійснюватися відповідно до Мал.8.7. 8.3.2.6. На РД (маршрутах руління), що прилягає до ЗПС, обладнаних РСМ, можуть бути нанесені два типи маркування: маркування типу А та типу Б. Маркування типу Б (додаткова, більш віддалена від ЗПС) наноситься тільки в тому випадку, якщо є необхідність маркувати два місця очікування біля ЗПС. Необхідність в додатковому маркуванні місця очікування біля ЗПС визначається авіапідприємством. Як правило, така необхідність виникає при значній інтенсивності польотів на ЗПС і визначається розташуванням ГРМ, наприклад між ЗПС та РД. В цьому випадку, за рахунок додаткового маркування, можна значно скоротити час вирулювання на ЗПС. 8.3.2.7. Маркування проміжного місця очікування наноситься на РД в місцях перетинання, де можливо одночасне знаходження ПС і транспортних засобів та має необхідність їх зупинки на безпечній відстані, що приймається для перетинання РД згідно табл. 6.8. відповідно до максимального індексу літака, що експлуатується на даній РД. 8.3.2.8. Маркування місць очікування біля ЗПС, обладнаних РМС, повинно бути типу А (див. мал.8.7) та наноситься із дотриманням наступних вимог: - найменша відстань від осьової лінії ЗПС до маркування повинно бути не менше 120м; - жодна з частин маркування не повинне розташовуватися в межах критичних зон РМС. Нанесенні на РД маркування декількох місць очікування біля ЗПС наноситься із дотриманням наступних вимог: - найближче до ЗПС маркування повинно бути типу А (див. мал.8.7) та найменша відстань від осьової лінії ЗПС до маркування повинно бути не менше 120м; - маркування більш віддалених місць очікування місць очікування повинно бути типу Б (див. мал.8.7) та жодна з частин маркування не повинне розташовуватися в межах критичних зон РМС. Примітка: При наявності декількох місць очікування біля ЗПС повинен бути визначений порядок їх використання. 8.3.2.9. Маркування місць очікування біля ЗПС, не обладнаних РМС, повинна повинно бути типу А (див. мал.8.7) та розташовуватися на відстанях від осьової лінії ЗПС не менше: 90 м для ЗПС класу А, Б, В; 75м для ЗПС класу Г, Д ; 40 м для ЗПС класу Е. При цьому жодна із частин ПС не повинна знаходитися в межах спланованої частини льотної смуги. 8.3.2.10. Маркувальні знаки РД повинні бути жовтого (жовтогарячого) кольору. 8.3.2.11. На РД, де не передбачені бічні або осьові вогні РД, допускається застосування маркерів краю РД зі світловідбивним покриттям синього кольору. 8.3.2.12. Світловідбивні маркери краю РД повинні встановлюватися на відстані не більш 3м від краю РД із поздовжніми інтервалами не більш 30 м на прямолінійних ділянках і з меншими інтервалами на заокруглених ділянках. 8.3.2.13. Світловідбивні маркери краю РД повинні мати висоту не більш 0,45м. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||