Сертифікаційні вимоги до цивільних аеродромів україни загальні положення
 Скачать 4.27 Mb.
|
|
Об'єднаний пакет аеронавігаційної інформації – пакет, що складається з таких елементів: Збірника аеронавігаційної інформації України (AIP), у тому числі поправок; доповнень до AIP; повідомлень NOTAM та бюлетенів передпольотної інформації (PIB); циркулярів з аеронавігаційної інформації (AIC); контрольних переліків та переліків чинних повідомлень NOTAM. Орган обслуговування повітряного руху - орган диспетчерського обслуговування повітряного руху, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху. Опорна точка ILS - точка на визначеній висоті, розташована над перетинанням осі ЗПС і порога ЗПС, через яку проходять продовження прямолінійної ділянки глісади ILS. Перон - частина льотного поля аеродрому, підготовлена й призначена для розміщення повітряних суден з метою посадки і висадки пасажирів, завантаження і вивантаження багажу, пошти і вантажів, а також для виконання інших видів обслуговування. Площа маневрування - частина аеродрому, крім перонів, призначена для зльоту, посадки і наземного руху повітряних суден. Підсистема вогнів - група вогнів системи світлосигнального обладнання одного функціонального призначення. Політ за приладами - політ, виконаний в умовах, коли просторове положення повітряного судна і його місце знаходження визначаються екіпажем цілком або частково за пілотажними і навігаційними приладами. Поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС аеродрому, що співпадає з її торцем і може використовуватися для посадки повітряних суден. Перешкода - всі нерухомі тимчасові або постійні та об’єкти, що рухаються, або їх частини, що розміщені в зоні, призначеній для руху повітряних суден по робочій площі, або які піднімаються над умовною поверхнею, призначеною для забезпечення безпеки повітряних суден у польоті. Приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю та обліку об’єктів і перешкод) – обмежена місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневрування ПС. Для неї встановлені спеціальні вимоги до розташування різних об'єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умови безпеки зльоту та посадки. Для аеродрому класу А, Б, В, Г у радіусі 50 км від КТА; класу Д, Е і некласифікованих – 25 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків – 2,5 км від КТМ. Робоча площа аеродрому - спеціально підготовлена частина льотного поля, призначена для зльоту, посадки і руління повітряних суден, що складається з площі маневрування і перону (перонів). Руліжна доріжка (РД) - частина льотного поля аеродрому, спеціально підготовлена для руління повітряних суден. Спостереження з борта повітряного судна - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів, виконана на борту повітряного судна, що знаходиться в польоті. Система посадки I категорії ILS-I (СП-I) - система посадки, що забезпечує дані для керування повітряним судном від межі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає глісаду на висоті 60 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порогу ЗПС. Система посадки II категорії ILS-II (СП-II) - система посадки, що забезпечує дані для керування повітряним судном від межі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає глісаду на висоті 15 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порогу ЗПС. Система посадки III категорії ILS-III (СП-III) - система посадки, що забезпечує дані для керування повітряним судном від межі зони дії до поверхні ЗПС і уздовж неї. Точка "А" ILS (СП) - точка на номінальній глісаді, яка розташована над продовженням осьової лінії ЗПС у напрямку заходу на посадку на відстані 7400 м від порогу ЗПС. Точка "В" ILS (СП) - точка на номінальній глісаді, яка розташована над продовженням осьової лінії ЗПС у напрямку заходу на посадку на відстані 1050 м від порогу ЗПС. Точка "С" ILS (СП) - точка, через яку на висоті 30 м над горизонтальною площиною, що містить поріг ЗПС, проходить номінальна глісада. Точка "D" ILS (СП) - точка, яка розташована на висоті 4 м над віссю ЗПС на відстані 900 м від порогу ЗПС у напрямку курсового маяка. Точка "Е" ILS (СП) - точка, яка розташована на висоті 4 м над віссю ЗПС на відстані 600 м від кінця ЗПС у напрямку порогу ЗПС. Точка приземлення - розрахункова точка перетинання встановленої глісади зі ЗПС. Примітка. Визначена вище "Точка приземлення" - це точка відліку, а не обов'язкова точка торкання поверхні ЗПС повітряним судном. Тимчасовий контрольно-пропускний пункт – це місце в огорожі периметру, через яке здійснюється санкціонований пропуск персоналу та/або транспортних засобів до контрольованої зони у разі виникнення кризової ситуації. Повинне замикатися технічно справними замками і періодично контролюватися працівниками підрозділу САБ. Узбіччя - ділянка, що прилягає до краю штучного покриття елементів аеродрому (ЗПС, РД і ін.) і підготовлена таким чином, щоб забезпечити перехід від штучного покриття до прилягаючої ґрунтової поверхні. Укріплене узбіччя - узбіччя зі штучним покриттям, призначене для запобігання влучення сторонніх предметів у двигуни повітряних суден та струминної ерозії ґрунтової поверхні. Чутливість до зміщення глісадного радіомаяка - відношення виміряної різниці глибин модуляції до його кутового зміщення щодо лінії РГМ, рівної нулю. Чутливість до зміщення курсового радіомаяка - відношення виміряної різниці глибин модуляції (КРМ ILS) або глибини модуляції (КРМ СП) до її бічного зміщення відносно лінії РГМ, рівної нулю. Швидкісна РД - руліжна доріжка, що примикає під гострим кутом до ЗПС та призначена для забезпечення сходу з неї на підвищеній швидкості ПС, що приземлилося, з метою скорочення часу перебування на ЗПС. Штучне покриття - верхній шар аеродромної поверхні, що безпосередньо сприймає навантаження і впливи від повітряних суден, експлуатаційних та природних факторів. Щит гарантованого живлення - розподільний пристрій, що забезпечує у випадку відмови робочого джерела електроенергії автоматичне підключення споживачів електроенергії до резервного джерела. 5. ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ АЕРОДРОМІВ ТА ЗЛІТНО-ПОСАДКОВИХ СМУГ Клас аеродрому визначається: а) для аеродромів з однією смугою - класом ЗПС; б) для аеродромів з декількома смугами - класом ЗПС із штучним покриттям, а при її відсутності класом ЗПС із ґрунтовим покриттям, що має найбільшу довжину в стандартних умовах. Розрахунок довжини та визначення класу аеродрому (ЗПС) виконується під час введення нового аеродрому (ЗПС) до експлуатації та після його реконструкції (подовження ЗПС). Висновки заносяться до Акта обстеження аеродрому. Клас ЗПС визначається в результаті порівняння фактичної довжини ЗПС, зведеної до стандартних умов, з класифікаційними довжинами ЗПС в стандартних умовах, вказаних в табл.5.1. При розрахунках довжини ґрунтової ЗПС варто враховувати збільшення розрахункової у порівнянні з відповідною довжиною ЗПС з штучним покриттям на 10 %. . Аеродроми з злітно-посадковими смугами розміром менше ніж аеродроми класу Е відносяться до некласифікованих аеродромів. Таблиця 5.1.
Примітка:. Методика визначення довжини ЗПС у стандартних умовах наведена у додатку 1. 6. РОБОЧА ПЛОЩА АЕРОДРОМУ 6.1. ЛЬОТНІ СМУГИ 6.1.1. Льотна смуга повинна простиратися за кожним кінцем ЗПС або кінцем смуги гальмування, якщо вона передбачена, на відстань не менш ніж 150 м для ЗПС класів А, Б, В, Г, Д і 120 м для ЗПС класу Е. Примітка. У випадку неможливості забезпечення цих відстаней (наприклад, через складний рельєф місцевості або наявності перешкод) для виконання зазначеної вимоги повинні бути скорочені наявні дистанції. Інструктивний матеріал щодо застосування цього положення наведено у додатку 2. 6.1.2. Льотна смуга, що включає обладнану ЗПС, повинна простиратися в поперечному напрямку по обидва боки від осі ЗПС (на всьому протязі ЛС) на відстань не менш ніж: 150 м - для ЗПС класів А, Б, В, Г 75 м - для ЗПС класів Д і Е. 6.1.3. Льотна смуга, що включає необладнану ЗПС, повинна простиратися в поперечному напрямку по обидва боки від осі ЗПС (на всьому протязі ЛС) на відстань не менш ніж: 80 м - для ЗПС класів А і Б, 70 м - для ЗПС класу В, 65 м - для ЗПС класу Г, 54 м - для ЗПС класу Д, 40 м - для ЗПС класу Е. 6.1.4. Частина ЛС (яка включає обладнану або необладнану ЗПС), що розташована по обидва боки від осі ЗПС, повинна бути спланована і підготовлена, таким чином, щоб звести до мінімуму ризик ушкодження повітряного судна при приземленні з недольотом або викочуванні за межі ЗПС. Спланована частина ЛС повинна простиратися від осі ЗПС на відстань не менш ніж: 80 м - для ЗПС класів А і Б, 70 м - для ЗПС класу В, 65 м - для ЗПС класу Г, 54 м - для ЗПС класу Д, 40 м - для ЗПС класу Е. 6.1.5. Ґрунтова поверхня спланованої частини ЛС у місцях сполучення зі штучними покриттями (ЗПС, узбіччями, руліжними доріжками, КСГ та ін.) повинна розташовуватися на одному рівні з ними. Примітка. Допускається перевищення краю штучного покриття над рівнем ґрунту не більш 25 мм. 6.1.6. Частина ЛС, яка розташована перед порогом ЗПС, повинна бути відповідним чином укріплена з метою запобігання ерозії від газоповітряних струменів ПС і захисту повітряних суден, що приземляються з недольотом, від удару о торець ЗПС на відстань не менш ніж: 75 м - для ЗПС класу А, 50 м - для ЗПС класів Б і В, 30 м - для ЗПС класів Г і Д. Ширина укріплення для ЗПС, що вводяться у дію після будівництва або реконструкції, повинна бути постійною по всій довжині й дорівнювати ширині ЗПС. Для існуючих ЗПС ширина укріплення повинна дорівнювати ширині ЗПС у місці примикання і може зменшуватися до 2/3 останньої з протилежного кінця укріпленої ділянки. 6.1.7. У межах спланованої частини ЛС не повинно бути об'єктів, за винятком тих, що по своєму функціональному призначенню повинні там знаходитися і мати легку та ламку конструкцію (наприклад, контрольна антена курсового радіомаяка, кутові відбивачі ПРЛ і ін.). Примітка. Інструктивний матеріал відносно наявності тимчасових перешкод (можливості проведення робіт) на ЛС наведено в додатку 3. 6.1.8. На льотних смугах, що містять ЗПС точного заходу на посадку I, II, і III категорій, у межах 60 м у кожну сторону від осьової лінії ЗПС не повинні знаходитися об'єкти, крім візуальних засобів і кутових відбивачів ПРЛ, що мають легку і ламку конструкцію. 6.1.9. Рухомі і нерухомі об'єкти, розташовані в межах від границі спланованої частини до границі ЛС, необхідно, наскільки це практично можливо, усувати за винятком тих, функціональне призначення яких вимагає розміщення поблизу ЗПС. У цих межах не повинні розміщуватися нові або збільшуватись у розмірах існуючі об'єкти, за винятком тих випадків, коли розміщення нового або збільшення в розмірах існуючого об'єкту: а) необхідно для забезпечення зльотів і посадок повітряних суден; або б) не буде несприятливо впливати на безпеку або ефективність польотів повітряних суден. Примітка. Прикладами об'єктів, функціональне призначення яких вимагає розміщення поблизу ЗПС і необхідно для забезпечення зльотів і посадок ПС, є: ГРМ, ПРЛ, вимірювачі видимості, параметрів вітру та ін. 6.2. ЗЛІТНО-ПОСАДКОВІ СМУГИ 6.2.1. Ширина ЗПС, що використовується (підготовлена для польотів) повинна бути однакова на протязі всієї її довжини та не менше наведеної в табл.6.1. Таблиця 6.1
Примітка. Для ЗПС класу А мінімальна ширина ЗПС може дорівнювати 45 м. При цьому ширина укріплених узбочин повинна бути такою, щоб відстань від осі ЗПС до краю кожної узбочини була не менше 30 м. 6.2.2. При відсутності РД, що примикають до кінцевих ділянок ЗПС, для розвороту ПС повинно бути передбачене поширення ЗПС. Ширина ЗПС в місці поширення повинна бути не менше наведеної в табл.6.2. Таблиця 6.2
6.2.3. На ЗПС зі штучним покриттям необхідно: а) вимірювати, реєструвати й повідомляти диспетчеру АДВ характеристики зчеплення на ЗПС, з використанням засобів та методик вимірювання згідно з експлуатаційними вимогами відповідно до розроблених технологій в аеропорту (на аеродромі); б) при наявності опадів проводити оцінку шару опадів на ЗПС, реєструвати й повідомляти службу ОПР. 6.2.4. На ґрунтовій ЗПС повинен бути забезпечений контроль міцності ґрунтової поверхні ЗПС, з використанням засобів та методик вимірювання згідно з експлуатаційними вимогами. 6.2.5. Поздовжні та поперечні ухили ЗПС із штучним покриттям на аеродромах повинні бути не більше наведених у табл. 6.3. Таблиця 6.3
Примітка: 1. Довжина кінцевих ділянок ЗПС дорівнює 1/6 довжини ЗПС для всіх аеродромів. 2. Дані вимоги розповсюджуються тільки на ЗПС що проектуються або будуються 6.2.6. Призначений для включення в ІВП та АІР поздовжній профіль ЗПС являє собою в загальному випадку ламану лінію, що відбиває основні зміни профілю ЗПС по її осі (приклад подовжнього профілю наведений на рис. 6.1).   128.76    0,1% 0,3% …129,06      0,65 % 121.38  113.2         3100 2800 0 2500 2800 2500 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||