|
|
Сертифікаційні вимоги до цивільних аеродромів україни загальні положення
10.2. Спостереження та метеоінформація
10.2.1. У період роботи аеродрому повинні проводитися такі спостереження:
а) регулярні метеорологічні спостереження з наступним складанням метеорологічних зведень погоди:
через 30 хвилин у період польотів;
через 1 годину за відсутності польотів;
б) спеціальні спостереження з наступним складанням спеціальних зведень погоди при погіршеннях або поліпшеннях умов погоди на аеродромі згідно з установленими критеріями;
в) метеорологічні спостереження на запит органів ОПР.
10.2.2. На аеродромі повинні проводитися спостереження та визначатися такі метеорологічні параметри:
швидкість та напрямок приземного вітру;
видимість;
дальність видимості на ЗПС;
явища погоди;
кількість та відповідна форма хмарності;
висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість) не менше 60 м на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії I; менше 60м, але не менше 30м на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії II; менше 30м на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії IIIА, менше 15м на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії IIIВ, без обмежень по висоті – для ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії IIIС;
температура і вологість повітря (температура точки роси);
атмосферний тиск.
10.2.3. При забезпеченні посадки на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії II, IIIА повинні встановлюватися комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи / автоматизовані аеродромні метеорологічні станції, призначені для автоматичного отримання, обробки, розповсюдження та відображення в реальному часі метеорологічних параметрів, що впливають на посадку та зліт ПС, а також для реєстрації (архівації) виміряних метеорологічних величин та переданої метеоінформації.
Примітка. При забезпеченні посадки ПС на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії I можуть встановлюватись комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи / автоматизовані аеродромні метеорологічні станції або використовуватись автономні дистанційні вимірювачі метеорологічних величин.
При забезпечення посадки ПС на ЗПС, обладнаних для неточного заходження на посадку, спостереження та визначення метеорологічних параметрів повинні проводитися інструментальними засобами з використанням автономних дистанційних вимірювачів метеорологічних величин.
При забезпеченні посадки ПС на необладнані ЗПС, що виконують візуальний захід на посадку, спостереження та визначення метеорологічних параметрів повинні проводитися інструментальними засобами з використанням автономних дистанційних вимірювачів метеорологічних величин та/або візуально.
10.2.4. На аеродромах, обладнаних метеорологічними радіолокаторами (МРЛ), повинні проводитися спостереження за просторовим розподілом хмарних утворень, зон опадів, їх переміщенням і еволюцією.
10.3. Технічні вимоги
10.3.1. Метеорологічне обладнання, встановлене на аеродромі для забезпечення зльоту та посадок ПС, повинне забезпечити вимірювання метеорологічних величин у межах допустимих похибок, указаних в таблиці 10.1.
Таблиця 10.1
Метеорологічні величини
|
Межа допустимої похибки вимірів
|
Діапазон вимірів
|
1
|
2
|
3
|
1. Видимість
|
± 20%
± 15%
± 10%
|
від 20 до 150 м
від 150 до 250 м
від 250 до 2000 м
|
2. Дальність видимості на ЗПС
|
± 10м
± 25м
± 10%
|
до 400 м
від 400 м до 800 м
понад 800 м
|
3. Висота нижньої межі хмар
(вертикальна видимість), Н
|
± 10 м
± 10 %
|
до 100 м
вище 100 м
|
4. Напрямок приземного вітру
|
± 10%
|
від 0 до 360º
|
5. Швидкість приземного вітру, осереднена за 10 та 2 хвилини
|
± 1 м/с
± 10%
|
від 1,5 до 10 м/с
від 10 до 40 м/с
|
6. Максимальна швидкість приземного вітру (пориви) за минулі 10 та 2 хвилини
|
± 2 м/с
± 10%
|
від 3 до 10 м/с
від 10 до 50 м/с
|
7. Атмосферний тиск QNH, QFE
|
± 0,5 гПа
|
від 600 до 1080 гПа
|
8.Температура повітря та температура точки роси
|
± 1º С
|
від -60 до +50º С
|
9. Відносна вологість повітря
|
± 5% при температурі
вище 0º С
± 10% при температурі
нижче 0º С
|
від 30 до 100 %
|
Примітка: Зазначена в таблиці 10.1 точність вимірів стосується тільки інструментальних вимірювань.
10.3.2. Комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи/ автоматизовані аеродромні метеорологічні станції, що встановлюються на ЗПС, які обладнані системами точного заходження на посадку категорій І, ІІ, ІІІА, повинні забезпечувати:
автоматичний вимір, обробку результатів виміру і видачу до засобів відображення – дисплеїв, до ліній зв’язку та засобів реєстрації (архівації) значень дальності видимості на ЗПС, видимості, висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості), параметрів вітру, атмосферного тиску, температури та вологості повітря (температури точки роси);
ручне введення метеорологічних параметрів, що не вимірюються автоматично (кількість хмар, форма хмар для СВ та ТСU, атмосферні явища) їх обробку і автоматичну видачу до засобів відображення (дисплеї метеоспотерігачів, синоптиків та диспетчерів управління повітряним рухом) і до ліній зв'язку.
При розробці цих систем враховується людський фактор і передбачаються процедури резервування.
10.3.3. Вимірювачі метеорологічних величин, що працюють автономно, повинні забезпечити:
безперервний вимір видимості, осереднення за 1 та 10 хв, реєстрацію виміряних значень і відображення їх на засобах відображення;
безперервний або дискретний вимір висоти нижньої межі хмар, реєстрацію виміряних значень і відображення їх на засобах відображення;
безперервний вимір параметрів вітру, осереднення за 2 та 10 хв напрямку та швидкості вітру, реєстрацію і відображення значень напрямку, середньої та максимальної швидкості на засобах відображення;
безперервний вимір атмосферного тиску, реєстрацію виміряних значень і відображення його значень на засобах відображення.
10.3.4. Метеорологічні радіолокатори повинні задовольняти наступним вимогам:
метеорологічний потенціал не менше 270дБ;
узгодження між значеннями кута місця, що задаються з панелі управління приводом і фактичним положенням антени не повинне перевищувати ±0.25;
похибка орієнтування антени не повинна перевищувати ±1;
помилка калібрування системи “ИЗО - ЭХО” не повинна перевищувати ±3дБ.
10.4. Склад метеообладнання
10.4.1. Мінімальний склад метеорологічного обладнання ЗПС (напрямків), обладнаних для неточного заходження на посадку і необладнаних ЗПС повинен відповідати вимогам таблиці 10.2, мінімальний склад метеорологічного обладнання ЗПС (напрямків), обладнаних для точного заходження на посадку категорій I, II, IIIА – вимогам таблиці 10.3.
Таблиця 10.2
Метеорологічне обладнання
|
ЗПС обладнаних для точного заходу на посадку, неточного заходу на посадку і необладнаних ЗПС класів
|
А, Б, В
|
Г
|
Д, Е
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1.Вимірювачі-реєстратори видимості для одного і двох напрямків зльоту і посадки
ЗПС, комплект
|
3 1) 7)
|
2 2)
|
-
|
2. Щити-орієнтири видимості, комплект:
- для одного напрямку зльоту та посадки ЗПС
- для двох напрямків зльоту та посадки ЗПС
|
|
1 4)
2 4)
|
1 4)
1 4)
|
3. Вимірювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) для одного і двох напрямків зльоту та посадки ЗПС, комплект
|
1
|
1
|
1
|
4. Дистанційні вимірювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості):
- для одного напрямку зльоту та посадки ЗПС, комплект
- для двох напрямків зльоту та посадки ЗПС, комплект
|
1
2
|
1
2
|
- 3)
- 3)
|
5.Вимірювачі параметрів приземного вітру, комплект:
- для одного напрямку зльоту та посадки ЗПС
- для двох напрямків зльоту та посадки ЗПС
|
15)
2
|
15)
2
|
15)
1
|
6. Вимірювачі атмосферного тиску для одного і двох напрямків зльоту й посадки ЗПС, шт.
|
1
|
1
|
1
|
7. Вимірювачі температури вологості повітря для одного і двох напрямків зльоту та посадки ЗПС, комплект
|
1
|
1
|
1
|
8. Вітровий конус, комплект
|
1 6)
|
1 6)
|
1 6)
|
9.Засоби відображення (дисплеї), шт.
|
Кількість визначається згідно розділу 10.6
|
Кількість визначається згідно розділу 10.6
|
Кількість визначається згідно розділу 10.6
|
10.Засоби реєстрації
|
8)
|
8)
|
8)
|
1) На ЗПС класу В при фактичній довжині смуги 2000 м і менше допускається встановлення 2 вимірювачів-реєстраторів видимості.
2) Вимірювачі-реєстратори видимості для ЗПС класу Г є рекомендованими.
3) На ЗПС класів Д та Е для кожного напрямку посадки, обладнаного для неточного заходження на посадку за приладами, до складу устаткування рекомендується включати дистанційний вимірювач висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості).
4) На ЗПС класів Г, Д та Е, де є вимірювачі - реєстратори видимості, щити-орієнтири видимості можуть не встановлюватися.
5) На аеродромах, де топографічні або переважаючі погодні умови призводять до значних змін параметрів вітру на різних ділянках ЗПС, повинні встановлюватися додаткові вимірювачі параметрів вітру.
6) Устаткування використовується на аеродромах з необладнаними ЗПС, на інших аеродромах зазначене устаткування є рекомендованим ;
7) Допускається установка щитів-орієнтирів видимості по одному комплекту на кожний напрямок.
8) Визначаються експлуатаційною документацією.
Примітка:
Резерв метеообладнання за пунктами 1,3,4,5,6 колонки 1 таблиці 10.2 є рекомендованим у випадках, коли метеообладнання застаріле і має подовжений технічний ресурс(строк служби) та/або працює нестабільно.
У випадках, коли аеродроми вищезазначених класів мають необладнані ЗПС, передбачається мінімальний склад метеообладнання для кожного напрямку зльоту та посадки, що відповідає вимогам колонки 4 таблиці 10.2. При наявності показових природних орієнтирів для визначення видимості на ЗПС щити – орієнтири можуть не використовуватися.
Таблиця 10.3
Метеорологічне обладнання
|
Кількість напрямків зльоту і посадки ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку по категорії І, II, IIIА
|
|
один
|
два
|
1
|
2
|
3
|
1. Спеціалізовані ЕОМ, що забезпечують автоматичне обчислення, обробку та видачу на засоби відображення і реєстрації видимості, дальності видимості на ЗПС, висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості), параметрів вітру, атмосферного тиску, температури і вологості повітря (точки роси), комплект
|
2, одна з них
1 резервна
|
2, одна з них
1 резервна
|
2. Первинні вимірювальні перетворювачі видимості, комплект
|
6, з них
3 резервні
|
6, з них
3 резервні
|
3. Первинні вимірювальні перетворювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості), комплект
|
2, з них
1 резервний
|
4, з них
2 резервних
|
4. Первинні вимірювальні перетворювачі параметрів приземного вітру, комплект
|
2, з них
1 резервний
|
4, з них
2 резервних
|
5. Первинні вимірювальні перетворювачі атмосферного тиску, комплект
|
2, з них
1 резервний
|
2, з них
1 резервний
|
6. Первинні вимірювальні перетворювачі температури і вологості повітря, комплект
|
2, з них
1 резервний
|
2, з них
1 резервний
|
7. Засоби відображення метеоінформації (дисплеї), шт.
|
Кількість
визначається
згідно розділу 10.6
|
Кількість
визначається
згідно розділу 10.6
|
8. Засоби реєстрації метеоінформації, шт.
|
2, з них
1 1)
резервний
|
2, з них
11)
резервний
|
Примітка. 1. 1) Спеціалізовані ЕОМ з прикладним програмним забезпеченням можуть використовуватися як засоби реєстрації та архівації поточних показань дистанційних вимірювачів метеорологічних величин та відповідним чином оброблених метеорологічних параметрів, що відображаються на погодних дисплеях систем/станцій та передаються до ліній зв’язку.
2. В комплексних автоматизованих метеорологічних вимірювальних системах / автоматизованих аеродромних метеорологічних станціях визначається видимість з авіаційною метою.
10.4.2. На аеродромах с 2-ма і більше ЗПС допускається встановлення спільного для цих ЗПС метеообладнання, при умові виконання вимог розділу 10.5. стосовно розміщення метеорологічного обладнання відносно кожної ЗПС.
10.5. Розміщення метеообладнання
10.5.1. Вимірювачі-реєстратори видимості повинні встановлюватися:
первинні вимірювальні перетворювачі видимості – на відстані 300±200 м від порогів ЗПС в сторону середини і біля середини ЗПС ±100 м від траверза середини, на відстані не більш 120 м від вісі ЗПС (допускається до 180 м); на висоті 1,5 - 5 м над ЗПС - основний блок і 5±1 м допоміжний.
Примітка. При визначенні місця розташування вимірювачів для конкретної ЗПС варто враховувати її довжину та місцеві особливості, пов'язані з можливими локальними погіршеннями видимості.
пульти керування (покажчики) і реєстратори в робочому приміщенні метеоспостерігачів.
10.5.2. Щити-орієнтири видимості повинні встановлюватися уздовж ЗПС від спеціально визначеного для спостережень місця на відстанях 400, 800, 1000, 1500 і 2000 м і на інших відстанях, що відповідають експлуатаційним мінімумам зльоту і посадок ПС, зазначених в Інструкції з виконання польотів на аеродромі, але не більш 2000 м.
10.5.3. Розміри щитів-орієнтирів повинні бути не менше:
1,5 х 1,5 м для щитів, що установлені на відстані до 800 м;
2,5 х 2,0 м для щитів, що установлені на відстані від 800 до 1500 м;
3,0 х 2,0 м для щитів, що установлені на відстані від 1500 м і більше.
10.5.4. Щити-орієнтири видимості повинні бути пофарбовані:
у чорний і білий кольори (у вигляді чотирьох, розташованих у шаховому порядку, клітин), якщо вони з місця спостереження проектуються на височину, гору, ліс і інші об'єкти;
у чорний колір, якщо вони з місця спостереження проектуються на тлі неба.
10.5.5. Для визначення видимості у темний час доби на щитах-орієнтирах повинні встановлюватися одиночні джерела світла (електролампочки потужністю 60 ват) із посекційним або роздільним умиканням (вимиканням) з місця спостереження.
10.5.6. Вимірювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) повинні встановлюватися:
первинні вимірювальні перетворювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) - на відстані не більше ніж 50 м від робочого приміщення метеоспостерігачів;
пульти керування (покажчики) та реєстратори - у робочих приміщеннях метеоспостерігачів.
10.5.7. Дистанційні вимірювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) повинні встановлюватися:
первинні вимірювальні перетворювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) - на БПРМ;
пульти керування (покажчики) та реєстратори - у робочому приміщенні метеоспостерігачів;
10.5.8. Вимірювачі параметрів приземного вітру повинні встановлюватися:
первинні вимірювальні перетворювачі параметрів вітру –на відстані 300±200м від порогів ЗПС в сторону середини і на відстані не більш 200 м від осьової лінії ЗПС на щоглах /стовпах на висоті 8-10 м над ЗПС;
пульти керування (покажчики) та реєстратори параметрів вітру - у робочих приміщеннях метеоспостерігачів.
Вітровий конус повинен встановлюватися таким чином, щоб його було видно з ПС, що знаходиться в польоті, або на робочій площі аеродрому так, щоб на нього не впливали зрушення вітру, що створюються за рахунок близько розташованих об’єктів.
Примітка: На ЗПС класів Д та Е вимірювальні перетворювачі параметрів приземного вітру повинні встановлюватися на відстані не більше 200 м від осьової лінії ЗПС (відстань від кінців ЗПС не регламентується).
10.5.9. Вимірювачі атмосферного тиску повинні встановлюватися в робочому приміщенні метеоспостерігачів.
10.5.10. Вимірювачі температури і вологості повітря повинні встановлюватися на метеомайданчику.
10.5.11. Метеорологічні радіолокатори повинні встановлюватись в районі аеродрому. При розміщенні двох або кількох аеродромів в зоні радіусом до 50км допускається установка МРЛ на одному з цих аеродромів. Дані вимірів метеорологічних локаторів, встановлених на цивільних аеродромах, повинні забезпечити єдине радіолокаційне поле на території України.
10.5.12. Комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи/автоматизовані аеродромні метеорологічні станції повинні встановлюватися таким чином:
спеціалізовані ЕОМ (основний та резервний) та контрольний погодний дисплей - у робочому приміщенні метеоспостерігачів;
первинні вимірювальні перетворювачі - відповідно до п.п. 10.5.1, 10.5.7, 10.5.8, 10.5.9 і 10.5.10;
засоби реєстрації (архівації) метеоінформації - у робочих приміщеннях метеоспостерігачів.
|
|
|
Скачать 4.27 Mb.