Методичка. Стан питання
 Скачать 381.5 Kb.
|
|
відкритих джерел інформації відомо, що кутові відбивачі та відволікаючі пристрої для ПРР не створювалось та не використовувалось. Варіанти створення хибних позицій радіотехнічних підрозділів Хибні позиції, що призначені для відволікання засобів, ураження, повинні мати правдоподібну структуру, вигляд та ознаки життєдіяльності. Тому їх необхідно будувати з імітацією більшості елементів позицій підрозділів: радіолокаційної техніки та засобів зв’язку із відповідними .випромінюваннями, ПУ, під’їзних шляхів, засобів електроживлення, захисних споруд. Для імітації військової техніки використовуються:
сбірно-розбірні каркасні конструкції багаторазового застосування;
Такі імітатори повинні мати відповідний зовнішній вигляд, забезпечувати правдоподібні радіолокаційні зображення, імітувати інфрачервоне та радіовипромінювання. Як показано в п. 2.3, радіолокаційне озброєння РТВ має великі ЕПР у діапазонах радіолокаційної розвідки, тому прості макети, каркасні конструкції можуть бути малоефективними для,введення противника в оману. У дійсний час у всіх розвинених країнах світу приділяється велика увага застосуванню хибних макетів озброєння. Промисловістю Росії, наприклад, пропонуються металізовані гумові пневматичні імітатори бронетанкової техніки, літаків, радіолокаційних засобів та пускових установок зенітних ракетних комплексів. Металізація імітаторів забезпечує створення радіолокаційних зображень, максимально близьких до реальних. Кожен гумовий пневматичний макет бойової техніки містить оболонку, теплові і радіолокаційні імітатори, енергоблок, вентилятор і ін. їх вартість складає близько 1% вартості техніки, що імітується. Необхідне створення гумових макетів або закупівля готовку зразків, близьких за своїми характеристиками до радіолокаційної техніки РТВ Повітряних Сил. Для їх оперативного розгортання, підтримки у робочому стані та відновлення у разі пошкодження необхідним є спеціалізований підрозділ у кожному радіотехнічному підрозділі. Найбільш правдоподібну імітацію може забезпечити застосування на хибних позиціях позаштатних РЛС. Однак при цьому бажано забезпечити можливість обертання антен, імітацію випромінювання передавачів. Для транспортування таких РЛС на позиції (на відміну від гумових макетів) необхідні відповідні, транспортні засоби (тягачі). Необхідно забезпечувати також імітацію теплових випромінювань дизельних електростанцій, самих РЛС, що потребує-доробки їх теплогенераторами. Головною задачею є накопичування у підрозділах такої техніки, яка на дійсний і час підлягає розбиранню та здачі на металобрухт. Кількість оманних РЛС або макетів РЛС з комплектом засобів відводу ПРР при веденні бойових дій необхідно забезпечити з розрахунку не менше 2-3 на одну мобільну РЛС сантиметрового діапазону. Площинні, об’ємні макети РЛС, що можуть бути створені у майстернях необхідно мати з металізованим покриттям та використовувати з комплекса засобів відводу ПРР для правдоподібної імітації працюючої РЛС. Висновки
З урахуванням кількості накоплених запасів ПРР (більше 25 тисяч ПРР HARM різних модифікацій в країнах НАТО) та проведених модернізацій, вони залишатимуться одним з головних засобів придушення РЛС ППО (в рамках розвитку концепції SEAD), в тому числі РЛС РТВ на найближчі 10. ..15 років, та будуть застосовуватися по раптово виявлених РЛС, які представляють загрозу авіації. Для стаціонарних об’єктів ППО та РЛС, які виявлені завчасно і не здійснюють маневру, головними засобами ураження становляться бомби серії JDAM та крилаті ракети повітряного базування типу JASSM, оснащені системою управління з корекцією по сигналах КРНС NAVSTAR комбінованими головками самонаведення (тепловізийними та радіолокаційними міліметрового діапазону хвиль) на кінцевій ділянці траєкторії.
Сучасний стан РТВ Повітряних Сил характеризується вичерпаністю призначеного розробниками показників ресурсу основних типів радіолокаційного озброєння, неавтоматизованістю процесів збору, обробки та видачі радіолокаційної інформації в ланках бойового управління, що не дає змогу прийняття на пунктах управління своєчасних рішень про повітряну обстановку, недосконалістю систем управління та зв’язку. Основними проблемними питаннями є: недосконалість існуючої системи управління; відсутність ефективної системи контролю повітряного простору; неспроможність створення суцільного радіолокаційного поля на гранично малих та малих висотах для нейтралізації існуючих загроз;, .. низький технічний стан ОВТ РТВ; невідповідність ТТХ ОВТ РТВ можливостям новітніх ЗПН': збройних сил провідних держав; відсутність автоматизованого циклу процесів збору та обробки радіолокаційної інформації.
Щодо удосконалення системи управління Оптимальним варіантом удосконалення та розвитку системи управління РТВ є автоматизація процесів збору, обробки, відображення інформації про повітряну обстановку та управління радіотехнічними підрозділами і засобами радіолокаційної розвідки під час бойового чергування та бойового застосування, виключення дублюючих ланок оперативного управління та поступовий перехід до принципово нової моделі “РЛК (РЛС) - АКП радіотехнічного підрозділу — РІЦ КП повітряного командування ”. Щодо удосконалення системи контролю повітряного простору України Аналіз комплексу чинників засвідчує, що найбільш ефективним та оптимальним шляхом розв’язання проблем контролю повітряного простору України є створення на єдиних оперативно-стратегічних і системотехнічних принципах єдиної системи державного управління у сфері забезпечення недоторканості повітряних кордонів, національної безпеки та ефективного контролю за використанням повітряного простору. Базисом системи повинно стати єдине інтегроване радіолокаційне поле держави, створене, як конструктивне та логічне поєднання територіально розподілених відомчих радіолокаційних засобів, пунктів обробки радіолокаційних даних, засобів автоматизації та зв’язку для забезпечення їх функціонування у погоджених режимах роботи з метою вирішення, інформаційних завдань повноважними державними органами та іншими фізичними особами. В якості допоміжних засобів пропонується введення до системи мережі дистанційно керованих радіолокаційних станцій, які розміщуватимуться на вежах і не потребуватимуть затрат на обслуговування, та мобільних пристроїв візуального виявлення і спостереження повітряних цілей. Щодо удосконалення озброєння та військової техніки РТВ Практично всі сучасні РЛС, призначені для ведення радіолокаційної розвідки і створення радіолокаційного поля в системах ППО і управління повітряним рухом, являють собою трикоординатні РЛС із фазованою антенною решіткою (ФАР), діаграми направленості антен (ДНА) яких формуються за рахунок механічного обертання антени по азимуту і електронному, скануванню по куту .місця. Електронне сканування по азимуту реалізовано тільки в РЛС типу .COMMANDER і не є характерним для парку оглядових РЛС у цілому, оскільки приводить до значного ускладнення процесу керування діаграмою направленості, зниженню надійності подорожчанню антенної системи. Для сучасних РЛС західного виробництва характерним є відмовлення від високих вимог до точності визначення висоти повітряних цілей, що дозволяє знизити вертикальні розміри антенної системи. Якщо для РЛС AN/TPS-59 і S713 “Martello” точність визначення координат повітряної цілі по висоті складала '(на дальності 185 км) 330 і 300 метрів відповідно, то сучасні РЛС, що розроблені в розвиток цих станцій, мають точність визначення висота,800,і 520 метрів відповідно. Для більшості сучасних РЛС західного виробництва характерний контейнерний варіант виконання. Понятгя “мобільна. РЛС” у західній термінології", як правило, означає РЛС, що має малий час згортання-розгортання і може транспортуватися військово-транспортиими літаками і вертольотами, автомобільними причепами й у деяких випадках - вантажівками і залізничним транспортом. Як правило, РЛС без джерел живлення розміщаються в двох-трьох стандартних контейнерах. Використання контейнерів зменшує вартість, скорочує час розробки, уніфікує апаратуру кондиціонування і забезпечення життєдіяльності обслуговуючого персоналу. Початок XXI століття ознаменувався появою нового класу мобільних оглядових РЛС, на які, крім традиційної задачі виявлення аеродинамічних цілей, покладена задача інформаційного забезпечення ПРО ТВД. До таких РЛС відносяться американські РЛСподвійного призначення AN/TPS-117 і РЛС AN/TPS-59, а також російська РЛС 64Л6Е. Такі РЛС мають максимальний кут сканування в кутомірному секторі 55-60 градусів. Враховуючи результати приведеного аналізу, оптимальними принципами побудови засобів радіолокації РТВ можливо вважати: відкритість архітектури, що спрощує проведення модернізацій та розширення функціональних можливостей при порівнянні з відомими прототипами; використання технологій подвійного призначення (COTS-технологій); підвищення експлуатаційних характеристик, в першу чергу надійності, зниження витрат на експлуатацію; можливість використання в системах подвійного призначення; “малообслуговуваність”, що дозволяє мінімізувати кількість обслуговуючого персоналу і знизити вимоги до рівня його підготовки; використання сучасної концепції інтегральної логістики і безперервної підтримки користувача; :перехід на цілком “твердотільні” РЛС із широкосмуговими сигналами і зниженим рівнем випромінювання.
Відомо, що в ході бойового застосування військових частин (підрозділів) радіотехнічних військ (РТВ) Повітряних Сил (ПС) вони, внаслідок дій засобів повітряного нападу противника, понесуть втрати в особовому складі, озброєнні та військовій техніці (ОВТ) та інших матеріально-технічних засобах (МТЗ). В результаті цих дій командуванням і іншими органами управління обов’язково проводяться комплекс заходів, спрямованих на відновлення боєздатності військових частин і підрозділів РТВ ПС. Боєздатність - елемент бойової готовності, який визначається за такими показниками: укомплектованість особовим складом; рівень його навченості; рівень технічної готовності штатного ОВТ (РЕТ) та забезпеченості матеріально-технічними засобами. Оперативна організація і здійснення відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) РТВ ПС суттєво залежить від рівня підготовленості командирів (начальників) усіх ланок управління до керівництва запланованими заходами щодо створення відповідної системи (інфраструктури), в якої повинен функціонувати процес відновлення боєздатності. Одною із складових системи відновлення боєздатності військової частини РТВ є система компенсації бойових втрат РЕТ, яка являє собою сукупність резервів радіоелектронної техніки (тактичного і технічного), військово- технічного майна (ВТМ), запасного інструменту і приладдя (3117), сил і засобів відновного ремонту РЕТ, організаційно об'єднаних у єдиній структурі технічного забезпечення військової частини РТВ. Ця система розглядається як матеріальна основа системи відновлення боєздатності військової частини РТВ. Виходячи із змісту визначення цієї системи найбільш складним процесом з точки зору його реалізації є відновний ремонт РЕТ внаслідок вогневого впливу повітряного противника. Тому підготовка сил і засобів відновного ремонту (ремонтно-відновних органів) в частинах РТВ до застосування носить довготривалий характер і складається із завчасної підготовки і безпосередньої. Завчасна підготовка ремонтно-відновлювальних органів (РВО) військової частини до використання за призначенням здійснюють послідовно відповідно до плану бойової підготовки в мирний час. На етапі планової підготовки військових частин до бойового застосування РВО , беруть участь у таких заходах: технічна експлуатація РЕТ; планові ремонти ..і відновлення РЕТ; технічна підготовка особового й інженерно-технічного складу (у тому числі ремонтних підрозділів); підготовка військової частини до, функціонування в умовах особливого періоду; удосконалення і підготовка системи компенсації бойових втрат РЕТ. При цьому ще в мирний час готують ремонтно-відновні бригади (РВБ) до виконання відновних робіт на пошкодженій техніці. Підготовку особового складу РББ організовують відповідно до програмам і курсів з бойової підготовки радіотехнічних військ. Вправи спеціальної підготовки РВБ практично відпрацьовують під час тренувань і тактико-спеціальних навчань з ремонтними підрозділами. Виконання вправ спрямоване на вирішення таких основ та завдань: вивчення найбільш імовірних пошкоджень техніки, технології діагностування та ремонту, набуття практичних навичок з ремонту техніки; вміння користуватися .технічною документацією зразків техніки і спеціальною документацією на її ремонт; набуття практичних навичок із використання засобів діагностування та ремонту; освоєння способів швидкого згортання і розгортати техніки, заміни блоків, вузлів і агрегатів; набуття практичних навичок із проведення дезактивації і дегазації техніки, виконання ремонтних робіт в індивідуальних засобах .захисту; відпрацювання практичних навичок із приведення РВБ у готовність до застосування за призначенням, підготовки її до проведення відновного ремонту; У кризовій ситуації лід час приведення військових частин у вищі ступені бойової готовності РВО беруть участь у таких заходах: розконсервація та підготовка РЕТ резерву і підмінного фонду до бойового застосування та передислокації; підготовка РЕТ до! бойового застосування; доукомплектування військової частини і підрозділів РЕТ (у тому числі РВО) особовим складом, ОВТ, ВТМ, ЗІП до штатів воєнного часу; підготовка запасів ВТМ, ЗІП складів військових частин і підрозділів до вивезення в райони розосередження; формування ремонтно-відновних бригад (РВБ), евакуаційних груп, збірних пунктів пошкоджених машин (ЗППМ), укомплектування їх ВТМ, ЗІП, підготовка та розосередження у визначені райони; підготовка блоків, вузлів, агрегатів, чарунок для потреб ремонту, поповнення групових, одиничних комплектів ЗШ і запасів ВТМ, забезпечення РВО військово-технічнидг майном і матеріалами для проведення ремонту; приведення в готовність до бойового застосування РЕТ військової частини зі стану TQ, модернізацій, доробок та інших видів робіт; перебудова РЕТ на частоти воєнного часу та заміна літерних виробів відповідно до визначених графіків; отримання завдань із ТхЗ (у частині, ідо стосується РВ О) та їх виконання. Ремонтно-відновні бригади формують на базі ремонтних підрозділів радіотехнічних батальйонів та військових частин під час приведення ;військових частин у вищі ступені бойової готовності. При управлінні військової частини на базі ремонтно-технічної: роти формують дві РВБ: |