Главная страница

Методичка. Стан питання


Скачать 381.5 Kb.
НазваниеСтан питання
АнкорМетодичка.doc
Дата05.08.2018
Размер381.5 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаМетодичка.doc
ТипДокументы
#22535
страница4 из 7
1   2   3   4   5   6   7
Серійне виробництво ракети Х-31П на виробничому об'єднанні Калінінграда «Стріла» (нині ГНГЩ «Зірка-Стріла») почалося в 1987 р. Розробка ракети модернізованого варіанту Х-31ПК була здійснена шляхом оснащення ракети неконтактним датчиком підриву і бойовою частиною підвищеної ефективності.

Тактична Х-31ПК з пасивними

головками самонаведення призначена для ефетсшвної поразки РЛС, зохрема з винесеними вгору антенними пристроями (до 15 м), що працюють в безперервному і імпульсному режимах випромінювання. Збільшена до ПО хм дальність польоту ракети забезпечує ефекпівне її застосування. В даний час пропонується вдосконалена ракета Х-31ПД із збільшеного дальністю польоту. Крім того опрацьовується варіант ракети класу «повітря-гговітря» для боротьби з літаками дальнього радіолокаційного виявлення. В країнах НАТО ракета отримала позначення АЗ-17 "Kripton".

Бойове застосування протирадіолокаційних р-пкєт класу ’’повітря- земля".

До теперішнього часу накопичений великий досвід бойового застосування ПРР в локальних конфліктах, що значно вплинуло на тактику бою авіації з угрупуваннями зенітних ракетних військ. Літаки-носії ПРР діють переважно в перших порядках ешелону придушення системи ПЕО. Рубежі і послідовність бойового застосування ПРР встановлюються за результатами попередньої" розвідки бойового складу і оперативної побудови угрупувания '•ІІШ з урахуванням можливих мір протидії з боку угрупувания. Для цих цілей використовуються засоби розвідок космічного, повітряного і наземного базування.

У всіх випадках повітряний супротивник прагнутиме здійснити запуск ПРР, без заходу в зони ураження ЗРК, використовуючи для цих цілей малі висоти, активні і пасивні перешкоди. Глибина застосування ПРР по РЕЗ ППО може складати:

-до 40 км. - при пуску з гранично малих і малих висот;

- до 150 км. — при пуску з середніх і йзликих висот.

Основними варіантами застосування ПРР є:

  1. застосування ПРР по заздалегідь розвіданим РЛС і ЗРІС. При цьому парі літаків-носіїв ПРР для поразки може призначатися 1-2 РЛС;

  2. застосування ПРР по розвіданих в процесі нальоту РЛС і ЗРК. -

При цьому для видачі целевказівки пасивним ГСН ПРР можуть використовуватися:

-літаки ДРЛО типу “AWACS” Е-ЗА, “Хокай”Е-2С;

.літаки-постановники перешкод типу ЕА-бВ, що входять до складу ешелону придушення, системи ППО;

— власна апаратура розвідки і целевказання,-встановлена на літаку-носієві

Г1РР;

  1. застосування ПРР по ЗРК або РЛС,-що представляють в даний момент часу найбільшу загрозу для літака-носія. В цьому випадку запуск ПРР може здійснюватися навіть без попереднього захоплення сигналів РЛС, завдяки чому час реакції літака-носія скорочується до 5 — 10 сек (цей спосіб за опитом останніх локальних війн та конфліктів становиться основним).

Виходячи з аналізу бойових дій в локальних конфліктах, можна виділити наступні тактичні прийоми застосування ПРР:

  1. з використанням відволікаючих і демонстраційних дій авіації в районі дальньої межі зони вогню ЗРК або зони виявлення РЛС з метою прикриття атак літаків-носіїв ПРР;

  2. з малих і гранично малих висот під прикриттям пасивних завад від місцевих предметів;

  3. вночі або вдень з боку сонця для виключення можливості використання на ЗРК,малої дальності і ближньої дії оптичних засобів;

  4. під прикриттям пасивних перешкод;

  5. під прикриттям активних перешкод;

  6. різні комбінації вказаних тактичних прийомів.

Розглянемо більш детально дані тактичні прийоми застосування ПРР.

Л.Застосування ПРР з використанням відволікаючих і демонстраційних,

дій авіації зі складу групи придушення ППО (SEAD) Для таких дій

застосовуються літаки, БЛА, мініпастки. ' :

!-. V ; ■. ..З.реОВН _ ч - '

Відволікаючі дії полягають в тому, що група літаків імітує удар по ЗРК з . •середніх висот з одного-двух напрямів:' !ГОсля:,Зцусі<уЗУІР ‘‘Ці літаки1 розгортаються для виходу із зони ураження’ ЗРК або здійснюють протиракетний маневр... Для виявлення РЛС і ЗРК використовуються станції радіотехнічної розвідки. . _

Для імітації масованого нальоту літаки, що,-,входять до відволікаючої групи, можуть створювати хибні цілі в кількості до 20 з одного літака.

25

Демонстраційні дії проводяться на хибних напрямах шляхом завдання ударів по другорядних об'єктах або польотами в районі дальньої межі зони ураження ЗРК.

Тим часом І - 2 ударних літака окрито на малих або гранично малих висотах підходять до РЛС і завдають по ній удару ПРР, При цьому можуть застосовуватися' як звичайні ПРР, так і ПРР типу ALARM з використанням парашута.

Літаки з складу ударних і відволікаючих груп, крім того, можуть виконувати завдання по виявленню РЛС, розпізнаванню і наведенню на неї літаків вогневого придушення. 1

  1. Застосування ПРР з гранично малих і малих висот під прикриттям віддзеркалень від місцевих предметів.

Даний тактичний прийом забезпечує раптовість застосування ПРР. По досвіду локальних воєн більше 70% ПРР застосовувалися з малих і гранично малих висот. Для попереднього наведення літака-носія на РЛС зазвичай використовується зовнішнє целевказаиня, здійснюване літаками типу ЕА-бВ із зон баражування. Пуск ПРР може проводитися як з попереднім, так і без попереднього захоплення сигналів РЛС головкою самонаведення ПРР.

Недоліком даного тактичного прийому є;

  • необхідність оснащення літака апаратурою обгинання рельєфу місцевості;

  • невелика дальність застосування ПРР (не більше ЗО...40 хм.),

  1. Застосування ПРР під прикриттям пасивних перешкод.

Даний тактичний прийом подібний до прийому застосування ПРР з малих висот під прикриттям віддзеркалень від місцевих предметів, тільки в ньому роль віддзеркалень від “местників” грають віддзеркалення від хмар дипольних перешкод. Завдяки цьому збільшується дальність застосування ПРР з середніх висот.

Постановку пасивних перешкод може здійснювати або літак, або БЛА шляхом розсіювання в просторі дипольних відбивачів, що комплектуються в пачки. І

При груповому прикритті носіїв ПРР існують наступні варіанти;

  • скидання пачок відбивачів в задню півсферу автоматами типу ALE- 41(ЕА-6В) безперервно з темпом скидання 2.5 пачок на 100 м шляху;

—. скидання пачок дипольних відбивачів серіями до 10 пачок на 100 м шляху з темпом не більше 1 пачки в секунду.

У режимі само прикриття літаком носієм ПРР здійснюється;

  • відстріл відбивачів в передню півсферу за допомогою піропатроніз чергами (по 1,2, 4, 3 пачок до повного витрачення);

26

  • скидання в задню півсферу серії пачок для перенацілення ГСН ЗКР або ініціації передчасного підриву радіо підривника ЗКР.

У режимі групового прикриття, якщо.дітак-носій ПРР рухається попереду хмари пасивних перешкод, запуск ПРР здійснюється після захоплення Г.СН ПРР сигналів РЛС.

Якщо 'ж літак-носій ПРР знаходиться усередині хмари пасивних перешкод, то запуск ПРР здійснюється за даними зовнішнього целевказаяня.без попереднього захоплення ГСН ПРВмглгншпзіРЛС цілурякий в цьому випадку здійснюється у польоті.

Перевагами даного тактичного прийому є: •-•»

  • Велика дальність пуску ПРР з "середніх і великих висот;

  • скритність застосування ПРР,■ особливо'й-за хмар дипольних перешкод.

Недоліками даного тактичного прийому є:

-для його реалізації потрібна група літаків або БЛА;

  • в процесі удару потрібне строге дотримання' параметрів бойового порядку групи літаків;

  • необхідність постійного врахування напряму і швидкості вітру в процесі виконання бойового завдання.

  1. Застосування ПРР під прикриттям активних перешкод.

Можливі декілька варіантів даного тактичного прийому.

Варіант № 1. Застосування ПРР під прикриттям прицільної активної шумової перешкоди, яка не співпадаючої по напряму з літаком-носієм ПРР.

Перешкода ставиться по бічних пелюстках діаграми спрямованості або фону випромінювання антени РЛС літаками РЕБ типу ЕА-бВ, ‘Торнадо”ЕСК, із зони баражування, або безпосередньо з ударної групи. Пуск ПРР здійснюється після захоплення ГСН сигналів РЛС.

Перевагами даного тактичного .прийому є:

  • велика дальність пуску ПРР з середніх і великих висот;

  • скритність моменту пуску ГТрР^..

"пздвйщена'живучість удар-щг.-друпиу••зв^зку -з- 1Стотним,змекшеннямчч,-..- тактихо-технічних характеристик РЛС і ЗРК в умовах застосування завад,

НеДОЛІКОМ ДаНОГОТаКТИЧНОГО прийому ЄГ го тш; „ ...

необхідність'додаткового' використання30^ ,

перешкод; ‘!‘ - і ггаснггц псгешк -очна заст

■“ - необхідність постійного управління діями авіації в ході завдання удару.

Варіант № 2. Застосування ПРР під прикриттям активних шумових або ! ' ^-імітуючих перешкод, що створюються з складу1однієї'уд&рнбї'груті'.- ,>.lc,v

27

  • скидання в задню півсферу серії пачок для перенацілення ГСН ЗКР або ініціації передчасного підриву радіо підривника ЗКР.

У режимі групового прикриття, якщо.дітак-носій ПРР рухається попереду хмари пасивних перешкод, запуск ПРР здійснюється після захоплення Г.СН ПРР сигналів РЛС.

Якщо 'ж літак-носій ПРР знаходиться усередині хмари пасивних перешкод, то запуск ПРР здійснюється за даними зовнішнього целевказаяня.без попереднього захоплення ГСН ПРВмглгншпзіРЛС цілурякий в цьому випадку здійснюється у польоті.

Перевагами даного тактичного прийому є: •-•»

  • Велика дальність пуску ПРР з "середніх і великих висот;

  • скритність застосування ПРР,■ особливо'й-за хмар дипольних перешкод.

Недоліками даного тактичного прийому є:

-для його реалізації потрібна група літаків або БЛА;

  • в процесі удару потрібне строге дотримання' параметрів бойового порядку групи літаків;

  • необхідність постійного врахування напряму і швидкості вітру в процесі виконання бойового завдання.

4, Застосування ПРР під прикриттям активних перешкод.

Можливі декілька варіантів даного тактичного прийому.

Варіант № 1. Застосування ПРР під прикриттям прицільної активної шумової перешкоди, яка не співпадаючої по напряму з літаком-носієм ПРР.

Перешкода ставиться по бічних пелюстках діаграми спрямованості або фону випромінювання антени РЛС літаками РЕБ типу ЕА-бВ, ‘Торнадо”ЕСК, із зони баражування, або безпосередньо з ударної групи. Пуск ПРР здійснюється після захоплення ГСН сигналів РЛС.

Перевагами даного тактичного .прийому є:

  • велика дальність пуску ПРР з середніх і великих висот;

  • скритність моменту пуску ГТрР^..

"пздвйщена'живучість удар-щг.-друпиу••зв^зку -з- 1Стотним,змекшеннямчч,-..- тактихо-технічних характеристик РЛС і ЗРК в умовах застосування завад,

НеДОЛІКОМ ДаНОГОТаКТИЧНОГО прийому ЄГ го тш; „ ...

необхідність'додаткового' використання30^ ,

перешкод; ‘!‘ - і ггаснггц псгешк -очна заст

■“ - необхідність постійного управління діями авіації в ході завдання удару.

Варіант № 2. Застосування ПРР під прикриттям активних шумових або ! ' ^-імітуючих перешкод, що створюються з складу1однієї'уд&рнбї'груті'.- ,>.lc,v

27

»

Літак-насі.й. ПРР розташовується попереду постановника перешкод на видаленні 5...7 іш. з приниженням на 50,,,300 м так, щоб 'кутові напрями (по азимуту і куту місця) на літак-носій і постановник активних завад приблизно співпадали. Після захоплення ГСН ПРР сигналів РЛС здійснюється запуск ПРР. При меншому видаленні літаків-носіїв ПРР від літаків-постановників перешкод останні повинні бути вимкнені на час захоплення (15...ЗО сек) ГСН сигналів РЛС і відльоту ПРР на безпечну відстань (7... 10 км,).

Перевагами даного способу застосування ПРР є:

  • велика дальність пуску ПРР з середніх і великих висот;

  • практично повна скритність моменту запуску ПРР;

  • підвищена живучість ударної групи із-за істотного зниження тактико- технічних характеристик РЛС і ЗРК в умовах застосування перешкод.

Недоліками даного тактичного прийому є:

  • необхідність застосування спеціалізованих літаків типу ЕА-бВ або “Торнадо-ECR”, оснащених апаратурою постановки активних шумових і імітуючих перешкод, які одночасно є носіями ПРР;

  • в процесі удару потрібне строге дотримання параметрів бойового порядку групи літаків і необхідність безперервного управління ними.

Таким чином, аналіз існуючих та перспективних типів протирадіолокаційних ракет та основних зусиль американських та європейських розробників дозволяє визначити пріоритетні напрямки розвитку протирадіолокаційних ракет на найближчу перспективу:

  • перспективні розробки протирадіолокаційних ракет направлені на вдосконалення їх систем наведення за рахунок оснащення комбінованими пристроями:- інерціальною системою управління з корекцією по сигналах КРНС NAVSTAR, дворежимними ГСН (пасивною радіолокаційною і активною радіолокаційною міліметрового діапазону), що забезпечують надійне наведення на стаціонарні і мобільні РЛС, яки виявляються на кінцевій дшянці траєкторії за допомогою радіолокаційного каналу ГСН міліметрового діапазону хвиль з дальності 3... 10 км., підвищення швидкості польоту, збільшення дальності стрільби до 200 км. При цьому модернізовані протирадіолокаційні ракети з дворежимними. ГСРІ інформацію інерційної системи наведення по пасивному радіолокаційному каналу можуть доповнювати інформацією активного радіолокаційного каналу (для випадків раптового виключення РЛС, на яку наводиться ракета), та обирати точку наведення,

-и:'ддя;";-стаціонарних об’єктів ППО та РЛС, які виявлені завчасно, головними' ‘засобами ураження становляться бомби серії JDAM та крилаті ракети -'тішу Tomahawk, JASSM, оснащені комбінованим головками самонаведення на кінцевій ділянці траєкторії;

  • розробка перспективних засобів ВТЗ в провідних країнах світу відповідає' поглядам військових країн НАТО стосовно взаємного доповнення концепцій придушення НПО (SEAD) та знищення (DEAD) системи ППО в сучасних військових конфліктах.

Аналіз ефективності застосування засобів створення хибних позицій РТВ у збройних конфліктах кінця XX - початку XXI століття

Створенням хибних позицій за умови максимальної правдоподібності обладнання та імітації діяльності радіотехнічних підрозділів із випромінюванням електромагнітної енергії, вибір і обладнання у інженерному відношенні запасних, резервних позицій і позицій підсилення, використанням у радіолокаційних засобах, апаратури захисту від протирадіолокаційних ракет відносяться до заходів введення противника в оману для підвищення живучості створюваного угруповання РТВ.

Досвід локальних війн і конфліктів свідчить про обов’язкове виконання заходів для підвищення живучості та введення противника в оману щодо створюваного угруповання ППО,

Так. у війні в Іраку у 1991 році була створена розвинута система запасних позицій ЗРВ і РТВ, яка дозволила замаскувати, швидко розосередити, і надійно укрити бойову техніку. Розвинута система хибних позицій засобів ППО сприяла підвищенню живучості угрупувань (бойових порядків) ППО. Сотні макетів літаків і пускових установок ЗКР у тому числі із синтетичних матеріалів, покритих металізованої фарбою і забезпечених (обладнаних) тепло випромінювачами, дозволили приховати істинні позиції засобів ІШО не тільки від космічних засобів розвідки, але і від льотчиків. В результаті до 36% перших ударів ВПС багатонаціональних сил довелося по помилкових цілях, В ході війни Іраком "Застосовувалися також засоби імітації руйнувань стаціонарних об'єктів і знищення різної бойової техніки, імітації воронок на ЗПС і підпала нафтопродуктів, підриву спеціальних зарядів.

Усі ці заходи по підвищенню живучості військ в комплексі створили умови для збереження частини боєздатності засобів (Військ) ППО і хоча в ході повітряної наступальної операції БНС крилатими .ракетами, протирадіолокаційними ракетами і іншими, засобами ВТЗ були виведені з .ладу практично всі ЗРК середньої дальності, і першу чергу стаціонарні, у Іраку залишалася значна кількість більш простих військових засобів--ППО малої - дальності з оптичними системами виявлення і наведення, що примусило авіацію БНС перейти на середні і великі висоти і діяти в основному в нічних умовах, та унеможливило на тому етапі проведення сухопутної операції для багатонаціональних сил

У війні в Югославії у 1999 році також велика увага приділялась введенню сил розвідки та авіації коаліції в оману щодо розташування та бойових дій угрупування ППО. Так велика увага приділялася маскуванню техніки на позиціях. Для цього використовувалися як штатні так і підручні засоби маскування. Зокрема, для зниження радіолокаційної помітності апаратних кабіни бойового управління ЗРК вони накривалися гумовими полотнами завтовшки 15-20 мм. Потім над окопом, де розташовувалась апаратна кабіна, встановлювався зроблений з колод настил.

Також для зниження ефективності ударів супротивника по засобах ППО (введення в оману систем наведення авіаційних засобів ураження) широко застосовувалися імітатори випромінювання радіолокаційних станцій (ІВРС) управління, розвідки і наведення ЗРК переносного типу. Вони встановлювалися на стартових позиціях на видаленні від декількох сотен до декількох тисяч метрів від антенного поста станції управління, розвідки і наведення ЗРК "Квадрат". У його конструкції застосовувалися магнетрони, що використовувані в бортовій радіоелектронній апаратурі літаків МГ-21 і мають робочу частоту передавачів комплексу. Спочатку потужність і тривалість роботи ІВРС була недостатня і бортова апаратура натовської авіації дозволяла їх розпізнавати. Потім конструкція ІВРС була допрацьована. Параметри його випромінювання сталі ідентичні характеристикам РЛС ЗРК. Не дивлячись нате, що імітатори виготовлялися в заводських умовах, відчувався їх явний дефіцит. Про ефективність використання ІВРС свідчить той факт, що для поразки деяких засобів радіолокації, на користь яких працювало декілька імітаторів випромінювання, авіація НАТО, витрачала надмірно багато часу і велику кількість ПРР. В окремих випадках вони взагалі не були уражені. Зокрема, за ЗО днів бойових дій по двох ІВРС, що прикривав дві батареї "Квадрат”, і одному - дивізіон С-125, було застосовано 14 і 15 ПРР "Харм" відповідно, при цьому ЗРК залишилися неушкодженими.

Іншим, не менш ефективним засобом підвищення живучості РЛС були кутові відбивачі, які встановлювалися на хибних і реальних бойових позиціях групами або одиночно на видаленні до 300 м від РЛС (СУРН). Найбільший ефект застосування кутових відбивачів досягався у поєднанні з інженерним обладнанням позиції.

При цьому окоп для РЛС відривався з таким розрахунком, щоб нижній випромінювач антени знаходився на рівні землі. Це приводило до зменшення дальності виявлення на 20-30%, але в той же час завдяки впливу підстилаючої поверхні і приниження випромінювача спотворювалося поле радіолокації і здійснювалося найбільш оптимальне використання кутових відбивачів.

Наприклад, по одній з обладнаних таким чином позицій РЛС П-15, що мала дві групи кутових відбивачів, встановлених на відстані 100 і 300 м від РЛС, безрезультатно було випущено вісім ПРР "HARM".

У відкритих джерелах не наводилося інформації щодо створення хибних позицій для підрозділів РТВ у війні в Грузії (2008 рік) і останньому конфлікті в Лівії-2011 року. Спеціальні заходи для введення в оману противника відносно положення та режимів роботи угруповання РТВ також не проводилися. З
1   2   3   4   5   6   7


написать администратору сайта