Криміналістика 3. Тема 14. Тактика огляду Лабараторне заняття 1 2 год Основні питання
 Скачать 37.42 Kb.
|
|
ТЕМА 14.Тактика огляду Лабараторне заняття 1 – 2 год Основні питання: Поняття, завдання та значення огляду. Види огляду. Огляд є однією з першочергових та невідкладних слідчих (розшукових) дій, яка регламентується ст. 237-239 Кримінального процесуального кодексу України. Загальні правила і умови проведення огляду ви кладені у ст. 237 КПК. Огляд – це слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об’єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у провадженні. Головною метою проведення огляду є виявлення доказової та орієнтуючої інформації, що має значення для кримінального провадження. Завдання слідчого огляду: – вивчення, з’ясування та фіксація обстановки й інших обставин, що мають значення для кримінального провадження; – відновлення картини злочинної події; – виявлення, фіксація, вилучення, дослідження й оцінка слідів кримінального правопорушення і правопорушника та інших речових доказів, що мають значення для кримінального провадження; – встановлення механізму злочинної події; – з’ясування характеру впливу особи, яка учинила кримінальне правопорушення, на навколишнє середовище; – встановлення, виявлення та затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення; – встановлення (з’ясування особи) потерпілого та очевидців вчиненого кримінального правопорушення; – встановлення мотивів учинення кримінального правопорушення; – встановлення кількості злочинів, час перебування на місці кримінального правопорушення, способу прибуття та зникнення з місця події; – виявлення обставин, що сприяли або перешкоджали вчиненню кримінального правопорушення; – виявлення (встановлення) негативних обставин; – отримання необхідної (доказової) інформації для висунення слідчих версій стосовно події злочину, механізму кримінального правопорушення та його учасників; – одержання вихідних даних для організації подальших слідчих дій та оперативно-розшукових заходів щодо розшуку і затримання злочинців по «гарячих слідах», виявлення викраденого майна; – перевірка відомостей, отриманих оперативним шляхом, та ін. Можна виділити такі види оглядів: 1) огляд місцевості; 2) огляд приміщень; 3) огляд речей; 4) огляд документів; 5) огляд трупа; 6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією. Залежно від тих чи інших підстав огляд можна класифікувати таким чином: 1) за об’єктом огляду: огляд місця події; огляд ділянок місцевості та приміщень поза місцем події; огляд предметів і документів; огляд транспортних засобів; огляд трупа та його частин. Місцем кримінального правопорушення є певна ділянка місцевості чи приміщення, в межах якої був учинений злочин та виявлені сліди злочинної діяльності. Однак, як свідчить слідча практика, сліди злочину можуть бути виявлені й в інших місцях (поза місцем злочину). Тому за одним злочином може бути декілька місць подій (наприклад, місця керування злочинною діяльністю групи, засідок або спостереження за потерпілим, очікування завершення кримінальної операції злочинної діяльності групи, ведення вогню (визначається зручністю стрільби та його захищеністю від сторонніх поглядів), приховання або знищення слідів злочину, сліди впливу лідера на хід кримінальної операції тощо). У 85 % випадків місце злочину та місце події збігаються, тобто злочин був учинений саме там, де і виявлено його сліди. Кожний з вказаних видів слідчого огляду має свою специфіку, яка визначає особливості організаційно-тактичних заходів їх проведення; 2) за послідовністю проведення: первинний (огляд, який проводиться вперше); повторний (проводиться як виняток). Раніше ми зазначали неповторність даної слідчої (розшукової) дії. Разом з тим у слідчій практиці можуть складатися ситуації, які вимагають проведення повторного огляду, у разі коли: – первинний огляд проводився недбало, неякісно (з порушенням тактичних рекомендацій) чи за несприятливих умов (несприятливі погодні умови: дощ, сніг, недостатня видимість, велике скупчення людей, недостатнє освітлення) або без залучення відповідних спеціалістів та використання необхідних науково-технічних засобів; – протокол огляду не дає повного уявлення про обстановку на місці події; – необхідно уточнити відомості, що встановлені під час первинного огляду або отримані іншим шляхом; – необхідність особистого сприйняття обстановки особою, яка не брала безпосередньої участі у первинному огляді, та ін. Повторний огляд проводиться в повному обсязі як самостійна слідча (розшукова) дія відповідно до вимог ст. 237-239 КПК України. Його наслідки відбиваються в окремому протоколі огляду; 3) за обсягом огляд може бути: основний (оглядається усе місце події незалежно від шляхів переміщення злочинців); додатковий (спрямований на дослідження певних об’єктів, що мають доказове значення, які не були оглянуті при первинному та повторному оглядах); 4) за етапами досудового провадження: на початковому та подальшому етапах; 5) за часом проведення: у денний та нічний період доби; 6) за способом організації: одиничний та груповий. Як слідчу (розшукову) дію огляд місця події можна поділити на три етапи: – підготовка до проведення огляду (підготовчий); – безпосереднє проведення огляду (робочий); – фіксація ходу та результатів огляду (заключний). Загальні принципи тактики слідчого огляду. Учасники огляду. Криміналістикою і слідчою практикою вироблено загальні вимоги, які стосуються усіх видів оглядів. До них можна віднести: 1) єдине керівництво оглядом. Даною слідчою (розшуковою) дією як правило керує слідчий, а інші учасники йому підпорядковані, що сприяє планомірності та погодженості у діях. Вказівки слідчого з приводу огляду є обов’язковими для усіх учасників слідчої (розшукової) дії. Неузгодженість тягне за собою необ’єктивність, неповноту та безсистемність оглядів; 2) своєчасність і невідкладність огляду. Він повинен здійснюватися негайно після отримання повідомлення про учинення кримінального правопорушення, що забезпечує отримання всебічної інформації про подію й оперативність у здійсненні розшукових заходів. Огляд може бути відкладений у зв’язку з несприятливими умовами, але з обов’язковим забезпеченням охорони місця події. Між одержанням вихідної інформації про учинення злочину і початком проведення огляду (прибуттям слідчо-оперативної групи) має проходити мінімальний проміжок часу (оптимальний – не більше 15 хвилин); 3) об’єктивність, всебічність та повнота огляду. Усі ділянки і об’єкти, які пов’язані із механізмом учинення кримінального правопорушення і несуть будь-яку інформацію, що має значення для справи, повинні бути виявлені, зафіксовані, вилучені та досліджені (оцінені). У протоколі огляду не повинно міститися ніяких висновків та припущень як з боку слідчого, так й інших учасників огляду. Поверхневий огляд не сприяє розслідуванню, а навпаки – створює певні труднощі та безладдя на місці кримінального правопорушення; 4) цілеспрямованість й активність огляду. Виявлення, вилучення та дослідження доказів під час огляду повинні мати цілеспрямований характер. Це дозволить зібрати необхідну інформацію, визначити напрями розслідування, скласти уявлення про механізм учинення кримінального правопорушення та особу правопорушника; 5) планомірність, системність та послідовність огляду передбачає правильну його організацію та певний порядок проведення, визначення меж огляду, послідовність пересування пошукової групи по території, застосування найбільш ефективних методів та прийомів огляду; 6) застосування науково-технічних засобів, без чого виявлення, огляд, фіксація, вилучення і транспортування слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів у багатьох випадках неможливе. Вивчення слідчої практики свідчить, що злочинці нерідко застосовують спеціальні заходи щодо знищення слідів злочинної діяльності. У кожному конкретному випадку сліди є нечисленними, тому необхідно проводити ретельний огляд із застосуванням усіх криміналістичних можливостей для їх виявлення та реалізації під час кримінального провадження; 7) використання спеціальних знань. За необхідності до слідчої (розшукової) дії слідчий може залучати осіб, які володіють певними спеціальними знаннями у тій чи іншій галузі, що дозволить проводити огляд більш якісно та вчасно висунути правильні слідчі версії; 8) безпечність огляду забезпечується правильною його організацією, розподілом функцій між учасниками слідчої дії, правильним використанням криміналістичних засобів та спеціальних знань; 9) використання оперативно-розшукової інформації дозволяє отримати додаткові відомості про характер події, осіб, причетних до кримінального правопорушення, місцезнаходження й ознаки об’єктів, які мають значення у справі, уточнити порядок проведення огляду. УЧАСНИКИ: слідчий, Працівники правоохоронних органів, які випадково опинилися на місці злочину, а також наряди патрульної поліції під час несення служби з охорони громадського порядку на місці події. Огляд місця події та його пізнавальна сутність. Під час огляду важливе значення має послідовність його проведення, що обумовлюється обставинами кожного конкретного випадку. Проте, будучи обраною слідчим на початку огляду, вона має дотримуватися до кінця і забезпечити огляд усіх об’єктів, що мають значення для розслідування. Загалом, як зазначає М.В. Салтевський, методи огляду умовно можна класифікувати за різними підставами: 1) за глибиною дослідження: – загальний (оглядовий): слідчий, не змінюючи обстановки, обходить територію місця події, отримуючи уявлення про характер злочинної події, встановлює положення предметів і явищ, аналізуючи їх взаємозв’язок. Після чого визначає межі огляду, розстановку сил та засобів, порядок руху учасників огляду та методи дослідження обстановки в цілому та окремих її елементів; – детальний – полягає у ретельному дослідженні слідів кримінального правопорушення, речових об’єктів, що мають відношення до розслідування. Детальний огляд можна починати тільки у тому випадку, коли обстановка місця події зафіксована у протоколі (схемі, плані) або за допомогою фотозйомки чи відеозапису. За допомогою тактичних і науково-технічних засобів виявляються і фіксуються сліди злочину та інші речові докази, перевіряються дані загального огляду; 2) за повнотою дослідження: – вибірковий (суб’єктивний): передбачає дослідження об’єкта (обстановки) тільки у місцях розташування слідів кримінального правопорушення та інших речових об’єктів, визначених відповідно до механізму його учинення, тобто вибірково; – суцільний (об’єктивний): полягає у всебічному дослідженні усієї території (обстановки) місця події в цілому, не минаючи жодного об’єкта; 3) за характером дослідження: – статичний: передбачає огляд місця події без порушення обстановки і механічного переміщення у просторі окремих слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів з місця виявлення. Під час огляду слідчий пересувається місцем події, орієнтуючись в матеріальній обстановці, та визначає об’єкти, які можуть мати відношення до події правопорушення; – динамічний: дозволяє застосовувати засоби дослідження до об’єктів пізнання, що знаходяться у динаміці. Під час огляду об’єкти дослідження можна брати в руки, пересувати, описувати, вимірювати, моделювати та всебічно досліджувати їх ознаки, не змінюючи самий предмет; 4) за послідовністю застосування: – концентричний: огляд місця події проводиться за спіраллю від периферії до центру. Цей метод доцільно використовувати у тих випадках, коли немає чітко визначеного центру місця події, і проведення огляду пов’язане із виявленням слідів прибуття та відходу злочинців з місця кримінального правопорушення, засідки або очікування об’єкта правопорушення чи виявленням інших слідів та речових доказів; – ексцентричний: огляд місця події проводиться за спіраллю від центру місця події до периферії. Цей метод доцільно використовувати для огляду місця події, яке має певний центр (наприклад, знаходження у приміщенні трупа, наявність слідів зламу та ін.); – фронтальний: огляд значних за площею ділянок місцевості. Цей метод застосовується із залученням допоміжної групи, яка розміщується у лінію (шеренгу) і рухається фронтально. Іноді цей метод називають «прочісуванням» території, коли група шикується у розгорнутий стрій і, рухаючись, обстежує відразу велику територію. Лінія руху може бути прямою (огляд траси, залізничної колії) або ломаною (огляд узбережжя річки); – секторний: полягає у дослідженні території за секторами. Слідчий, перебуваючи у центрі досліджуваної території, за компасом визначає напрямок магнітного меридіану (північ – південь) і за ходом годинникової стрілки відкладає сектор, наприклад, з кутом у 30о . Оглянувши територію одного сектора, він відкладає другий, після його дослідження – третій і т.д., поки не дослідить усю територію в цілому; – квадратний: полягає у дослідженні території за квадратами. Слідчий розбиває досліджувану територію на певні квадрати. Оглянувши територію одного квадрату, він переходить до іншого. Орієнтирами у даному випадку можуть виступати будинки, споруди, дерева й інші об’єкти; – вузловий метод полягає у дослідженні території, яка попередньо поділяється на ділянки, квадрати або вузли, кожний з яких оглядається окремо. Використовується для пошуку дрібних слідів, куль, гільз, схованок у предметах меблі та інших предметів, що мають значення для розслідування; – комбінований метод використовується залежно від слідчої ситуації, що склалася під час проведення слідчої (розшукової) дії. Так, під час огляду ділянки місцевості із значними розмірами слідчий розбиває всю територію, що підлягає огляду, на квадрати, кожний з яких оглядає концентричним, ексцентричним або фронтальним методами залежно від характеру місцевості та слідової картини кримінального правопорушення. 4. Негативні обставини та інсценування кримінального правопорушення. Під час огляду необхідно виявити, дослідити та зафіксувати сліди, які вказують на: – наявність негативних обставин. Необхідно зазначити, що нерідко злочинці намагаються направити слідчого хибним шляхом, створюючи на місці події неправдиву обстановку. Відсутність необхідних та наявність зайвих у цій обстановці предметів являє собою негативні обставини, тобто фактичні дані, які суперечать їх логічному розв’язанню та звичайному поясненню. Негативні обставини можуть виявитися під час проведення будь-якої слідчої (розшукової) дії, але особливу увагу необхідно приділяти при проведенні оглядів місця події. Виявлення слідчим негативних обставин дозволяє встановити, наприклад, інсценування злочину. Інсценування злочину – це штучне створення зацікавленими особами обстановки, яка б утворювала помилкове уявлення про нібито учинене кримінальне правопорушення. На інсценування можуть вказувати такі типові ознаки: відсутність слідів злочину на тих ділянках, де вони повинні бути, і, навпаки, наявність слідів у тих місцях, де їх не повинно бути; невідповідність розмірів викрадених об’єктів механізму учинення правопорушення; невиправданий безлад на місці події; невідповідність ситуації, що розповідається учасником процесу, механізму учинення злочину; наявність зайвих, нічим не пояснених численних пошкоджень на перешкодах та ін. Виявлення слідчим негативних обставин під час огляду місця події має важливе значення для справи, дозволяє вчасно висувати слідчі версії та обирати правильний напрямок розслідування. Отже, слідчий повинен виявляти і закріплювати усі фактичні обставини, які можуть бути підставою для висунення слідчих версій або засобом їх перевірки. Так, під час огляду трупа людини, яка заподіяла собі смерть шляхом повішання, на думку експерта, странгуляційна борозна мала посмертний характер. Наявність таких слідів — свідчення того, що настання смерті не є наслідком самогубства. Подібні обставини є негативними і свідчать про інсценування події. Наявність слідів лещат на замку, дужку якого перепиляно за заявою потерпілого під час проникнення у приміщення, також є негативною обставиною — наявність слідів, яких за природним розвитком події не повинно бути. Порушення логіки розвитку подій в першому і другому випадках є показником інсценування події (у першому випадку — відсутність належних слідів, у другому — наявність їх там, де вони не повинні бути). На такі суперечності слід звертати увагу при зіставленні характеру події і тих версій, які виникають у процесі огляду місця події, окремих слідів і речових доказів. До негативних обставин можуть належати й такі, як невиправдано ускладнена картина події, а саме: безліч розкиданих речей, що не зумовлено метою події; надмірне пошкодження тих чи інших предметів обстановки; вивезення значної кількості викраденого майна за час, протягом якого це неможливо зробити. Стадії огляду місця події. Як слідчу (розшукову) дію огляд місця події можна поділити на три етапи: – підготовка до проведення огляду (підготовчий); – безпосереднє проведення огляду (робочий); – фіксація ходу та результатів огляду (заключний). Однією з умов ефективного проведення огляду є якісна, ретельна та всебічна підготовка, адже відсутність організаційно-підготовчих заходів призводить до поверховості та неповноти оглядів. Підготовчий етап починається з моменту прийняття рішення про проведення огляду і включає діяльність слідчого до виїзду на місце події і на місці події. До виїзду на місце події слідчий повинен здійснити такі підготовчі дії: – одержати вичерпну інформацію про обставини вчиненого кримінального правопорушення; – забезпечити до свого прибуття охорону місця події (наприклад, силами патрульної поліції, які знаходяться неподалік від місця злочину, або адміністрації установи тощо) та затримати осіб, які є очевидцями злочинної події, до прибуття слідчо-оперативної групи; – встановити, яких заходів вжито щодо усунення наслідків кримінального правопорушення; – організувати медичну допомогу потерпілим або особам, які учи нили правопорушення; – визначити склад слідчо-оперативної групи (за необхідності залучити необхідних спеціалістів); – заздалегідь забезпечити наявність понятих, якщо є підстави вважати, що на місці події залучити їх буде складно або неможливо; – підготувати необхідні науково-технічні засоби для забезпечення виїзду на місце пригоди та проведення огляду (криміналістичні засоби, транспорт, зв’язок та ін.); – вирішити питання щодо застосування службово-розшукового собаки; – забезпечити участь необхідних учасників у проведенні цієї слідчої (розшукової) дії. Працівники правоохоронних органів, які випадково опинилися на місці злочину, а також наряди патрульної поліції під час несення служби з охорони громадського порядку на місці події повинні здійснити такі першочергові дії: – повідомити оперативного чергового про прибуття на місце кримінального правопорушення та характер злочинної події; – негайно вжити заходів щодо припинення протиправних дій і затримання осіб, які їх скоїли. У разі неможливості впоратися власними силами запросити допомогу сусідніх нарядів поліції; – з’ясувати, чи є потерпілі, й у разі необхідності надати їм невідкладну, у тому числі медичну допомогу, та викликати машину швидкої допомоги; – запам’ятати та позначити на місцевості позу, в якій перебуває потерпілий. З метою виявлення предметів, слідів та інших ознак, що мають безпосереднє відношення до цієї події, оглянути і запам’ятати зовнішній вигляд потерпілого, частини його тіла та одяг. У разі ж виявлення трупа накрити його і з місця не прибирати до прибуття слідчооперативної групи; – якщо склалися виняткові обставини (наприклад, якщо тіло загиблого перебуває на дорозі з інтенсивним рухом транспорту, на трамвайній або залізничній колії та ін.), труп необхідно перенести в інше місце, попередньо обкреслити крейдою, осколком цеглини або іншим подібним предметом позу, в якій він виявлений; – запам’ятати і за можливості письмово зафіксувати обставини, що можуть змінитися або зникнути: запах, стан погоди, характер освітлення та інші особливості на місці події, що мають значення для розслідування; – якщо злочинна подія мала місце у приміщенні, то необхідно звернути увагу і точно запам’ятати час, відкрито чи зачинено двері; відкрито чи закрито вікна та кватирки, цілісність у них скла, піднято або опущено занавіски на них. Категорично забороняється торкатися руками дверей, посуду та інших речей і предметів, де можуть бути виявлені сліди кримінального правопорушення; – опитуванням громадян, які перебувають на місці події, якомога повніше виявити коло свідків, запитати у кожного з них, звідки він спостерігав подію; якщо чув це від інших осіб, то від кого саме, і спробувати з’ясувати: а) час та характер злочинної події; б) особу злочинця, кількість злочинців, їх прикмети, роль кожного з них у вчиненому кримінального правопорушенні, який проміжок часу вони перебували на місці події, в якому напрямку і яким чином зникли з місця події; в) які знаряддя та засоби використовували злочинці під час вчинення кримінального правопорушення, де і які предмети залишили, що змінилось на місці події до прибуття патрульно-постового наряду; г) відомості про громадян, які були очевидцями злочинної події; – якщо одержані дані свідчать про можливість затримання злочинця по «гарячих слідах», то старший наряду повинен негайно почати його переслідування, попередньо організувавши охорону місця події. При забезпеченні охорони місця події до прибуття слідчооперативної групи наряд патрульної поліції зобов’язаний: – видалити з місця події усіх сторонніх громадян, при цьому наполегливо, але ввічливо пояснити, що їх перебування може завадити проведенню досудового розслідування; – за необхідності оточити місце події та вжити заходів щодо збереження слідів злочину до прибуття слідчо-оперативної групи; – запам’ятати напрямки своїх рухів на місці події, намагатися залишати якомога менше своїх слідів; – по прибуттю слідчо-оперативної групи доповісти про заходи, вжиті для забезпечення охорони місця події, та особливості місця злочину, на які наряд звернув увагу в момент прибуття. У подальшому діяти за вказівкою слідчого. Прибувши на місце події, слідчий повинен: – відмітити час прибуття слідчо-оперативної групи; – переконатися, що заходи щодо охорони місця події, надання допомоги потерпілим, ліквідації наслідків вжито; – вжити заходів щодо збереження речових доказів; – перевірити зміни, які відбулися на місці події до його прибуття; – визначитися з колом учасників огляду і провести інструктивну нараду; – встановити особу потерпілого (свідків) і при необхідності опитати їх, дати завдання оперативним працівникам щодо встановлення зазначених осіб; – визначити сліди, що залишені потерпілим, очевидцями та іншими особами, які не причетні до кримінального правопорушення; – зафіксувати місцеположення потерпілого у випадку необхідності його транспортування до медичного закладу; – отримати оперативну інформацію для висунення слідчих та розшукових версій; – видалити з місця події сторонніх осіб, які не пов’язані з проведенням огляду; – забезпечити збереження слідів, речових об’єктів та охорону обстановки місця події; – оповістити територіальні органи поліції про характер злочину та прикмети правопорушників; – організувати спостереження (засідки) у місцях можливої появи злочинців; – використовувати (за необхідності) засоби масової інформації; – скласти план проведення огляду місця події. Після проведення організаційно-підготовчих заходів слідчий приступає до безпосередньо огляду, під час якого знайомиться з обстановкою місця події, визначає межі огляду, висуває версії стосовно події. Якщо діяльність слідчого на підготовчому етапі носить організаційний характер, то на робочому етапі вона набуває дослідницького характеру. Робочий етап огляду місця події.Він складається з загального і детального огляду. Загальний огляд починається з огляду місця події з метою орієнтування; визначення кордонів огляду; вирішення питання про вихідну точку і спосіб огляду, тобто визначення його послідовності; вибору позиції для орієнтуючої і оглядової фотозйомки. Потім слідчий разом з іншими учасниками огляду з'ясовує, які об'єкти знаходяться на місці події, досліджує весь комплекс питань, що відносяться до його обстановки, визначає взаємне розташування і взаємозв'язок елементів цієї обстановки, вивчає їх зовнішній вигляд, стан і з максимально необхідними і можливими в даних умовах подробицями фіксує все виявлене за допомогою фотозйомки, складання схем, планів і креслень, а також необхідних заміток для майбутнього протоколу огляду. Заключний етап огляду полягає в узагальненні, аналізі й оцінці зібраної інформації та фіксації його результатів. Про проведення огляду слідчий складає протокол, який є обов’язковим засобом фіксації даної слідчої (розшукової) дії. Він може складатися як під час проведення огляду, так і після його закінчення. Протокол огляду складається з трьох частин: вступної, описової та заключної – і має містити такі відомості: – дата і місце проведення огляду, час початку та закінчення слідчої (розшукової) дії; – відомості про особу, яка проводила огляд; – відомості про осіб, які брали участь в огляді; – привід та підстави для проведення огляду; – відомості про понятих; – умови проведення огляду; – орієнтуюче і детальне описання місця події, детальний опис виявлених слідів злочину, речових доказів та інших об’єктів (їх характеристика); – відомості про застосування науково-технічних засобів; – відомості про вилучені об’єкти, умови їх фіксації; – відмітка про ознайомлення з протоколом усіх учасників слідчої (розшукової) дії; – заяви та зауваження присутніх під час слідчої (розшукової) дії осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Протокол підписує слідчий та всі особи, які брали участь в огляді. Практичні завдання. 1. Під час огляду квартири громадянина Степаненка, в якого було вчинене крадіжку, слідчий звернув увагу на потожирові відбитки пальців на дверцятах полірованої шафи і на одному з розбитих скелець віконної рами. Для з’ясування питання чи не залишені ці відбитки пальців потерпілим, слідчий виконав дактилоскопіювання Степаненка та його дружини, використавши для цього бланки дактилоскопічних реєстраційних карт. 1. Чи діяв слідчий відповідно до КПК України? 2. Які завдання огляду місця події? Завданнями огляду місця події можуть бути: 1) вивчення й фіксація обстановки місця події з метою з'ясування характеру і механізму події; 2) виявлення і вилучення слідів злочину, які в подальшому можуть слугувати речовими доказами у справі; 3) з'ясування ознак, що характеризують осіб, учасників учинення злочину; 4) фіксація особливостей, притаманних потерпілому чи іншим об'єктам посягання; 5) встановлення обставин, що відображають об'єктивну сторону злочину: час і спосіб його вчинення, дії злочинця на місці події, наслідки злочину, наявність зв'язків між діями злочинця та його наслідками; 6) виявлення ознак, що вказують на мотиви й цілі вчиненого злочину; 7) з'ясування обставин, що сприяли вчиненню злочину. Дослідженням (оглядом) місця події можуть бути зібрані дані, які па рівні припущення або категоричного висновку дають підстави вважати про таке: 1) чи було вчинено злочин, чи ні, якщо так, то якого саме виду 2) чи є це місце місцем учинення злочину 3) час учинення досліджуваної події; 4) що є об'єктом злочинного посягання (предметом злочину) 5) чи є жертви події, хто вони 6) мета, мотиви злочину тощо. 3. Як повинен діяти слідчий в описаній ситуації? 2. На місці виявлення трупа з ознаками насильницької смерті слідчо-оперативна група прибула вночі. З допомогою кишенькових ліхтарів зафіксували розсташування, позу трупа, стан його одягу. Після цього труп відправили в морг, виставивши охорону і до ранку залишили місце події.. Чи правильно вчинив слідчий? Як потрібно діяти, щоб забезпечити повноту фіксації обстановки та слідів події у цій ситуації? Чи повинен у цьому випадку бути складений протокол огляду? Який огляд місця події буде наступний – повторний або додатковий? 3. Як співвідносяться між собою «початковий», «повторний» та «додатковий» огляд місця злочину? Повторний огляд проводиться в повному обсязі як самостійна слідча (розшукова) дія відповідно до вимог ст. 237-239 КПК України. Його наслідки відбиваються в окремому протоколі огляду; основний (оглядається усе місце події незалежно від шляхів переміщення злочинців); додатковий (спрямований на дослідження певних об’єктів, що мають доказове значення, які не були оглянуті при первинному та повторному оглядах); Встановіть послідовність робочого етапу (робочої стадії) огляду місця події? (позначивши цифрою 1 – найперший і т.д., а цифрою 0 – неправильні варіанти відповідей): - динамічна стадія (детальний огляд); - обстеження (огляд) без порушення цілісності та місця локалізації об’єктів; - завершальна (підсумкова) стадія (етап); - ознайомча (орієнтуюча) під-стадія статичної стадії; - обстеження (огляд) із порушенням локалізації та цілісності об’єктів, їхніх частин; - статично-оглядова під-стадія статичної стадії; - підготовчі дії слідчого по прибуттю на місце події. 4. Які способи огляду місця подї доцільно затосовувати у таких ситуаціях: А) виявлено труп в парку; Б) виявлено крадіжку у квартирі багатоповерхівки: В) падіння авіалітака. 5. У процесі огляду місця події, що охоплює значну територію, слідчий залучив понятих до пошуку слідів. Чи можна покладати такі функції на понятих? 6. У ході огляду місця події та при складанні протоколу слідчий не звернув увагу на ряд об’єктів, оскільки огляд відбувався вночі на відкритій місцевості. У зв’язку з цим слідчий наступного дня запросив і допитав про ці об’єкти (їх наявність на місці події, характерні ознаки, стан й ін.) понятих, що залучалися до огляду. Чи правильно вчинив слідчий? Чи мають доказове значення показання понятих? |