Тема початки державотворення на теренах
 Скачать 0.55 Mb.
|
ТЕМА 1. ПОЧАТКИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ(IV тис. до н.е. – VII ст. н.е.)
Державотворення в Україні має давню історію. Його початок пов’язаний з добою енеоліту (IV-ІІІ тис. до н.е.), коли територія середнього Наддніпров’я була заселена людністю, етнічно тотожною до східних слов’ян І тис. н.е. У період мідно-кам’яного віку (енеоліту) в Україні сформувалася яскрава археологічна культура, яку називають трипільською. Свою назву вона отримала завдяки археологічним знахідкам 1893-1896 років поблизу с. Трипілля на Київ- щині, які здійснив дослідник В. Хвойка. Ареал поширення трипільської культури охоплює територію сучасної Румунії, Молдови й України. Центром трипільської культури є Румунія. У вивченні здобутків трипільської культури як світова, так і вітчизняна іс- торична наука стикається з проблемою відсутності письмових джерел. За таких умов ретроспектива трипільського життя відтворюється лише на підставі речових джерел (археологічних знахідок) та деяких новітніх методів (аерофотозйомка, ге- омагнітна зйомка тощо). Досліджуючи численні артефакти, науковці висувають різноманітні версії. Взагалі, історія трипільської культури залишається недостат- ньо вивченою, а в її науковій інтерпретації дивним чином сплітаються як доведені факти, так і гіпотетичні твердження. На підставі речових джерел можна говорити, що племена трипільців вели осілий спосіб життя і досягли значних зрушень у різних галузях: вони першими в Україні почали використовувати метал (мідь) і фарбувати гончарні вироби (через що трипільську культуру називають культурою мальованої кераміки). Трипільці були знатними землеробами, адже знали і вирощували 9 злакових культур, корис- туючись кістяними і роговими сапами, дерев’яними ралами і серпами з мідними або бронзовими наконечниками. Південні трипільці, які жили між Дністром і Прутом, займалися садівництвом і виноградарством. Важливою галуззю трипіль- ців було скотарство: вони розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Трипільські ремісники уміли виготовляти гігантські (заввишки у 1,5 метра) керамічні вироби, на пізньому етапі трипільці освоїли ткацтво. Високого рівня досягли трипільські будівельники: вони започаткували в Україні містобудівництво. Трипільські пра- міста функціонували впродовж півстоліття, потім їх спалювали і будували нові. Житлові будинки трипільців мали каркасну основу (дерев’яний каркас обмазува- ли глиною). Із глини також виготовлялася підлога, дах вкривався соломою або очеретом. Площа жител нерідко сягала 150 кв. м, є підстави говорити про існу- вання у трипільців і двоповерхових будинків. Ймовірно, трипільці знаходилися на етапі зародження приватної власності і міжплемінних об’єднань, що сприяло утворенню енеолітової протодержави, яку, на погоджену думку вчених, називають Трипілля. Найбільш переконливим доказом можливого існування державотворчої традиції у трипільців є наявність у них великих міст із виразним оборонним приз- наченням (площа трипільських міст сягала 250-450 га, а кількість населення коли- валась у межах 20-40 тис. осіб). Серед досліджених на сьогоднішній день посе- лень-гігантів можна назвати Доброводи (250 га), Майданецьке (270 га), Чечерко- зівку (300 га), Тальянки (450 га). Таке значне скупчення населення, що усвідом- лювало значення власної території і захищало її, водночас підтримуючи стосунки з географічними сусідами, безумовно, свідчить про високий рівень суспільної ор- ганізації трипільців. Трипільські житла розташовувалися по колу, що також підтверджує їх за- хисну (фортифікаційну) функцію. Так, Майданецьке поселення мало чотири кола забудови: внутрішній овал утворено 225 будівлями, поставленими впритул одна до одної, лише подекуди залишено проходи; на відстані 100 м розташовано дру- гий овал, що містить 500 будівель; через 60 м розташовано третє коло забудови, яке оперізувало поселення не повністю і містило 670 будівель, у четвертому колі нараховувалося 130 будівель. Крім того, в Майданецькому поселенні була 100- метрова кільцева вулиця у вигляді літери «0», яка не була заселеною. Отже, трипільська культура є яскравим явищем історичного минулого України, від якого бере початок наше вітчизняне державотворення. Найвищу оцінку трипільській культурі поставив сучасний український іс- торик В. Бебик, який стверджує, що вона являла собою землеробсько-кочову ци- вілізацію, яка через землеробський (орійський) компонент визначила розвиток єв- ропейської цивілізації, а через кочовий (арійський) компонент вплинула на схід. |