ЗКТ_підручник. Українська державна академія залізничного транспорту м
 Скачать 16.49 Mb.
|
|
1. СИСТЕМА ТЕХНОЛОГІЙ РОБОТИ ГАЛУЗЕЙ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ 1.1. Структура управління залізничним транспортом Для забезпечення чіткого ритму транспортного конвеєра з перевезень пасажирів та вантажів система залізничного транспорту складається з підсистем різних галузей Укрзалізниці (УЗ), які на залізницях мають назву галузевих служб і господарств. Це служби та підпорядковані їм відповідні виробничі підприємства таких господарств (рис. 1.1): - перевезень (Д) – дорожній центр управління (ДЦУ), станції (ДС), - комерційної роботи та маркетингу (М) – вантажні станції (ДС) та механізовані дистанції вантажно-розвантажувальних робіт (МЧ), - пасажирського і приміського (Л) – пасажирські станції (ДСЛ), дирекції з обслуговування пасажирів (ЛОП) і госпрозрахункові вокзали (ЛВОК), вагонні пасажирські депо (ЛВЧД), сервіс-центри, вагонні дільниці (ВЧ); - локомотивного (Т) – локомотивні депо (ТЧ); - вагонного (В) – вагонні депо (ВЧД); - колійного (П) – дистанції колії (ПЧ), колійні машинні станції (КМС), колійні дистанції лісонасаджень (ПЧЛ), дорожні майстерні, рейкозварювальні підприємства, щебеневі заводи та кар’єри; - зв’язку та обчислювальної техніки (Ш) – дистанції сигналізації та зв’язку (ШЧ); - електропостачання (Е) – енергодільниці (ЕЧ); - цивільних споруд (НГС) – дистанції (НГЧ); - матеріально-технічних ресурсів (НХ) – матеріальні склади (НХ); - інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ) тощо. Частину роботи з відправником вантажу при перевезенні за кордон України забезпечують дирекції Інтертранс, Транссервіс, Укрспецвагон, центр транспортного сервісу “Ліски”, підпорядковані безпосередньо Укрзалізниці, та операторські компанії – власники вагонів. Залізниця з підлеглими їй підрозділами є основним територіально- статутним підприємством залізничного транспорту, але вона у той же час також є органом управління дирекціями залізничних перевезень (ДН), яким надано частку повноважень з організації роботи станцій, пасажирських вокзалів, охорони праці, управління персоналом, комерційної роботи з клієнтурою тощо. Керівництво технічними (Т, В, П, Ш, Е, НГС) галузями здійснюють безпосередньо служби залізниці. Служби та їх виробничі підприємства діють як єдина система, яка забезпечує виконання планів перевезень пасажирів та вантажів при ефективному використанні технічних засобів. Крім служб основної діяльності, є служби адміністративна (НА), господарча (НГ), технічна (НТ), юридична (НЮ), 10 ревізора з безпеки руху (РБ), кадрів і навчальних закладів (НКАДР), медична (НМЕД), фінансово-економічна (НФЕ), статистики (НСТ) та ін., які забезпечують роботу апарату Н з відповідних питань. Рис. 1.1. Структурна схема управління залізничним транспортом УЗ входить до складу Міністерства транспорту і зв’язку поряд з галузевими автомобільним, авіаційним, морським, річковим видами транспорту. Головний інформаційно-обчислювальний центр (ГІОЦ) Укрзалізниці разом з ІОЦ шести залізниць України (Південної, Південно-Західної, Донецької, Придніпровської, Одеської, Львівської) та їх підрозділами на дирекціях, вузлах, станціях складають єдину інформаційно-керуючу систему залізничного транспорту за рахунок бази даних поїздів, вагонів, локомотивів, відправок тощо. До підприємств, організацій, установ безпосереднього підпорядкування УЗ, крім названих вище, відносяться ремонтні заводи, видавництва, вищі навчальні та наукові заклади тощо. До підприємств, організацій, установ безпосереднього підпорядкування Н відносяться автобази, лікарні, навчальні заклади (технікуми, ПТУ) тощо. ДН відділи ДН відділи Н служби, відділи Н служби, відділи головні управління головні управління Мінтрансзв’язок України автомобільний авіаційний морський та річковий УЗ головні управління ГІОЦ підприємства УЗ Н служби, відділи підприємства Н ІОЦ ДН відділи ДЦУ ДС ДСЛ позакласні ЛВОК ЛВЧД ВЧД ТЧ КМС ТОВК СТЦ МЧ ЛВОК ШЧ НГЧ ПЧЛ ЕЧ ПЧ Департаменти та держадміністрації за видами транспорту автошляхів 11 Виробничі підприємства, які ще називають лінійними, виконують відповідні операції основної (перевізний процес) та допоміжної діяльності, згідно з технологічними процесами. Наприклад, на станціях (ДС) ці операції виконують працівники СТЦ (станційний технологічний центр з обробки інформації), товарна контора (ТОВК), вокзал (ЛВОК), гірки під керівництвом чергових оперативних працівників зміни (маневровий диспетчер – ДСЦ, черговий по станції – ДСП, черговий по гірці – ДСПГ та ін.). 1.2. Комплекс споруд та пристроїв залізничного транспорту Перевізний процес залізниці виконують за допомогою технічних засобів, до яких належать чисельний рухомий склад, а також різноманітні споруди та пристрої. Комплекс споруд та пристроїв залізничного транспорту складають: – магістральні залізничні колії та штучні споруди, що необхідні для їх улаштування; – значний колійний розвиток на станціях та інших роздільних пунктах для здійснення операцій з прийому, відправлення, обгону, схрещення, розформування-формування поїздів, сортування вагонів та інших потреб; – споруди, пристрої та високопродуктивна техніка для будівництва, утримання та ремонту колії; – пристрої для прийому-видачі, зберігання, навантаження та вивантаження вантажів; – споруди для посадки, висадки та обслуговування пасажирів; – пристрої автоматики, телемеханіки, технологічного зв’язку, обчислювальної техніки для забезпечення руху поїздів, керування виробничими процесами; – споруди та пристрої для утримання, екіпірування та ремонту локомотивів і вагонів; – пристрої електропостачання, у тому числі тягові підстанції та контактна мережа на електрифікованих залізницях; – споруди тепло- та водопостачання; – пристрої матеріально-технічного забезпечення. 1.3. Габарити на залізницях Загальні поняття, види та галузі застосування. Для безпечного руху поїздів важливо, щоб локомотиви і вагони з вантажами вільно проходили 12 по коліях не зачіпаючи розміщених навколо споруд та пристроїв, а також рухомого складу, що прямує по сусідніх коліях. Ця умова забезпечується завдяки суворому дотриманню встановлених габаритів наближення споруд та габаритів рухомого складу, які розповсюджуються на залізниці загальної мережі, а також на під’їзні колії залізниць та промислових підприємств. Існує три групи габаритів: габарити наближення споруд, габарити рухомого складу, габарити навантаження. Габарит наближення споруд – граничний перпендикулярний до осі колії контур, всередину якого не повинні заходити ніякі частини споруд та пристроїв. Винятком можуть бути лише пристрої, призначені для безпосередньої взаємодії із рухомим складом (вагонні уповільнювачі в робочому стані, контактний дріт з деталями кріплення, поворотна частина водорозбірної колонки при наливі води тощо). Габарит рухомого складу – граничний поперечний перпендикулярний до осі колії контур, в якому, не виходячи назовні, має розміщуватись як навантажений, так і порожній рухомий склад, встановлений на прямій горизонтальній колії. Габарит навантаження – граничний поперечний, перпендикулярний до осі колії контур, в якому, не виходячи назовні, має розміщуватись вантаж (з урахуванням упаковки та кріплення) на відкритому рухомому складі при знаходженні його на прямій горизонтальній колії. Габарити наближення споруд та габарити рухомого складу для колій зі швидкостями руху до 160 км/год на території всіх держав, що входять до СНД, установлені спеціальним спільним держстандартом (ГОСТ 9238-83) [42]. Галуззю застосування габариту наближення споруд С (рис. 1.2) є загальна мережа залізниць та зовнішніх під’їзних колій від станції примикання до території промислових і транспортних підприємств. Цей габарит застосовується при будівництві нових ліній, спорудженні других колій, електрифікації залізниць та їх реконструкції. Розміри 1100 та 1920 мм визначають висоту над рівнем верха головки рейки (РГР) та відстань від осі колії високих пасажирських платформ, вантажних рамп, карликових світлофорів та т. п. Розмір 3100 мм встановлює відстань від осі колії до будівель та споруд із зовнішнього боку крайніх колій, а також окремих колій на станціях. 13 Рис. 1.2. Габарит наближення споруд С Рис. 1.3. Суміщені габарити наближення споруд та рухомого складу 14 Габарит С н відрізняється від габариту С зменшеною висотою, яка становить 5500 мм, а всередині будівель – 5400 мм. Його дія розповсюджується на території та між територіями заводів, вантажних дворів, складів та інших промислових і транспортних підприємств. Контроль дотримання габариту наближення споруд навколо залізничної колії здійснюється шляхом періодичного пропуску по колії платформи зі встановленою на ній спеціальною контрольною дерев’яною рамою, зовнішній контур якої відповідає розмірам габариту С або С н Основні характеристики габаритів рухомого складу наведені в табл. 1.1. Таблиця 1.1. Габарити рухомого складу Основні розміри, мм Позначення габариту ширина висота Галузь застосування Т 3750 5300 Для рухомого складу (РС), що допускається до обігу на коліях загальної мережі залізниць, зовнішніх та внутрішніх під’їзних коліях промислових підприємств (ПКПП), які відповідають вимогам С та С н Т ц 3750 5200 Для цистерн та вагонів-самоскидів, що обертаються по коліях загальної мережі, зовнішніх та внутрішніх ПКПП, які відповідають вимогам «Инструкции по применению габаритов приближения строений ГОСТ 9238-83» Т пр 3550 5300 Те саме для піввагонів 1-Т 3400 5300 Для РС, що допускається до обігу по всіх коліях загальної мережі залізниць, зовнішнім та внутрішнім ПКПП 1-ВМ 3400 4700 О-ВМ 3250 4650 02-ВМ 3150 4650 Вся мережа залізниць СНД колії 1520 мм та залізниць-членів організації співробітництва залізниць (ОСЖД) колії 1435 мм європейських країн 03-ВМ 3150 4280 Вся мережа залізниць СНД колії 1520 мм та всі залізниці колії 1435 мм європейських та азіатських країн Відстані між осями суміжних колій визначаються умовами безпеки руху поїздів, а також особистої безпеки робочого персоналу, що 15 знаходиться на міжколії (знаходження на залізничних коліях сторонніх людей дуже небезпечно, тому категорично забороняється). При цьому враховуються відповідні розміри габаритів рухомого складу та наближення споруд. Згідно з ПТЕ, відстань між осями колій на прямих ділянках двоколійних перегонів має бути не менше 4100 мм. На три- та чотириколійних ділянках відстань між осями другої та третьої колії на прямих ділянках має бути не менше 5000 мм (рис. 1.4) Рис. 1.4. Відстані між осями суміжних колій на перегонах. Таке збільшення дозволяє при забезпеченні безперешкодного пропуску поїздів залишати у міжколії необхідні колійні інструменти, а також встановлювати відповідні сигнальні знаки. Відстані між осями суміжних колій на станціях, роз’їздах, обгінних пунктах мають бути не менше: – на головних, приймально-відправних та сортувальних коліях – 4800 мм (відстань 5300 мм вважається нормальною); – на другорядних коліях і коліях вантажних районів – 4500 мм; – у парках прийому, відправлення, де передбачається безвідчіпний ремонт вагонів – 5600 та 5300 мм через одну колію; – на коліях, призначених для безпосереднього перевантаження вантажів із вагона у вагон – 3600 мм. При швидкості руху поїздів на двоколійних лініях більше 120 км/год відстань між осями головних та суміжними з ними колій має бути не менше ніж 6500 мм. На кривих ділянках відстань між осями колій має бути більшою, тому що тут кінцеві частини рухомого складу виходять назовні кривої, а центральна частина вагонів навпаки зміщується всередину кривої. Крім 16 того, зовнішня рейка встановлюється вище внутрішньої, і рухомий склад нахиляється у бік центру кривої. Через ці обставини на кривих ділянках горизонтальні відстані між осями суміжних колій, а також між віссю та габаритом наближення споруд як на перегонах, так і на станціях мають більші розміри і визначаються вищевказаною Інструкцією із застосування габаритів наближення споруд. Габарити навантаження. Негабаритні вантажі та умови їх перевезень. Навантажений на відкритому рухомому складі вантаж, що перевозиться на загальних умовах, не повинен виходити за встановлений габарит навантаження (рис. 1.5). Рис. 1.5 Суміщені габарити наближення споруд, навантаження та зони негабаритності вантажу 17 Рис. 1.6 Габаритні ворота Перевірка відповідності навантаженого відкритого рухомого складу зазначеному габариту здійснюється в місцях масового навантаження (на під’їзних коліях, у морських і річкових портах, на станціях перевантаження) за допомогою габаритних воріт (рис. 1.6). Такий пристрій являє собою раму, всередині якої по контуру габариту навантаження шарнірно закріплені планки. Якщо завантажений вагон проходить крізь ворота, не торкаючись планок, то габарит витриманий. На залізницях в обґрунтованих випадках здійснюються також перевезення із застосуванням збільшених габаритів навантаження. Зональний габарит встановлюється на дільницях масових перевезень лісових вантажів у піввагонах. Він має збільшену ширину у верхній частині. Завдяки додатковому навантаженню вагонів тією ж чисельністю рухомого складу виконується значно більший обсяг перевезень. Пільговий габарит навантаження, що на рівні підлоги універсальної платформи має ширину 3400 мм, застосовується при перевезенні крупногабаритної, наприклад, сільськогосподарської техніки з навантаженням на власному колісному ходу. Це дозволяє різко скоротити час та трудові витрати, пов’язані з навантаженням-розвантаженням, і 18 завдяки швидкій передислокації техніки запобігти втратам врожаю під час жнив. Залізничний транспорт здійснює також перевезення негабаритних вантажів, розміри яких (включно з упаковкою та кріпленням) перевищують габарит навантаження. Перевезення негабаритних вантажів здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством транспорту та зв’язку Інструкції [24] при особливому порядку прямування поїздів (підсилений контроль, інформація причетного персоналу, обмеження швидкості руху, обмеження руху по суміжних коліях на двоколійних ділянках, пропуск за заздалегідь підготовленими маршрутами на станціях). В залежності від висоти, на якій вантаж виходить за межі габариту навантаження, встановлені декілька зон негабаритності (див. Рис. 1.5). В залежності від величини виходу негабаритних вантажів за габарит навантаження в зазначених зонах встановлені такі ступені негабаритності: нижня негабаритність – шість ступенів, бокова негабаритність – щість ступенів, верхня негабаритність – три ступені. Вантажі, які за своїми розмірами виходять за граничні контури зон негабаритності або за межі габариту навантаження у нижній (нижче 480 мм) чи верхній (вище 5300 мм) зонах, називаються понадгабаритними. Перевезення понадгабаритних вантажів, а також вантажів нижньої і бокової негабаритності 6-го ступеня здійснюється з контрольною рамою, яка закріплюється на вагоні, що відділений від локомотива однією порожньою платформою. Вагон з таким вантажем ставиться в поїзд не ближче 20 вагонів від вагона з контрольною рамою. Особа, яка супроводжує вантаж, знаходиться в задній кабіні локомотива і відслідковує проходження контрольною рамою небезпечних ділянок, а у випадку торкання рамою якихось перешкод негайно повідомляє локомотивну бригаду. Безпечні відстані складування вантажів біля залізничної колії Розвантажені або підготовлені до навантаження вантажі біля колії складуються і закріплюються таким чином, щоб габарити наближення споруд не порушувалися. Вантажі заввишки до 1,2 м не повинні знаходитись від зовнішньої грані головки крайньої рейки на відстані не ближче 2,0 м, а при більшій висоті – не ближче 2,5 м. Така вимога не стосується баласту, що розвантажується при виконанні робіт на колії. Питання для самоконтролю: 1. Які галузеві господарства є в Укрзалізниці? 2. Які лінійні підприємства підпорядковуються безпосередньо службам залізниць? 3. Що означають абревіатури ЕЧ, ДС, ТЧ, ВЧД, ПЧ? 19 4. Чи існують виключення щодо пристроїв, на які розповсюджується дія габариту наближення споруд? 5. Яка галузь використання габариту С н ? 6. Рухомий склад якого з вітчизняних габаритів може курсувати на залізницях колії 1435 мм як європейських, так і азіатських країн? 7. Які вантажі вважаються понаднегабаритними? 8. Що таке пільговий габарит? 9. Яку величину, мм, має зазор безпеки між вантажем 6-го ступеня бокової негабаритності і габаритом наближення споруд С? 20 2. КОЛІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО 2.1. Структура системи колійного господарства У рамках Укрзалізниці галуззю колійного господарства керує Головне управління колії (ЦП) (рис. 2.1). Рис. 2.1. Структурна схема системи колійного господарства При головному управлінні існують проектно-конструкторсько- технологічні підрозділи (ПКТБ) із дослідним виробництвом (ДЗ), колієдослідні станції (КДС), нормативно-дослідні (НДС) станції та декілька галузевих відділів. На рівні кожної з шести залізниць колійним господарством керують госпрозрахункові служби колії (П), які в своєму складі мають декілька відділів: експлуатації, капітального ремонту, штучних споруд, технічний, відділ механізації та ін., які координують роботу дистанцій колії (ПЧ) та лісозахисних насаджень (ПЧЛ), колійних машинних станцій (КМС), планують та організують роботи з ремонту та утримання колії. Служби колії забезпечують ритмічну та сплановану роботу ПЧ, КМС у взаємодії з іншими підприємствами: щебеневими заводами (РПЗ), баластними кар’єрами, шпалопросочувальними заводами (ПШ), рейкозварювальними підприємствами (РСП), дорожніми майстернями (КДМ), колієдослідними станціями (КДС), мостобудівними поїздами (МСП). ЦП КДС НДС ПКТБ П П П П ДЗ ПШ РСП РПЗ КДМ МСП ПЧЛ КМС … ПЧ |