ЗКТ_підручник. Українська державна академія залізничного транспорту м
 Скачать 16.49 Mb.
|
|
8.3. Технологія роботи вокзалу Загальні положення. Вокзали розподіляються в залежності від обсягу роботи на позакласні (більше 50 балів), І класу (31-50 балів), II класу (14- 30 балів), III класу (менше 14 балів); за місткістю – дуже великі (на 1500 172 пасажирів), великі (на 1200 – 1500), середні (на 500 – 900), малі (до 300 пасажирів) та по відношенню до головних колій – бокові, тупикові, острівні. Дуже великі та великі вокзали утворюють самостійні підприємства. Пасажирська станція, вокзал та привокзальна площа проектуються як єдиний комплекс пристроїв, призначених для обслуговування пасажирів, зручного та безпечного їх пересування. При цьому розміщення нових вокзалів ув’язують з плануванням міст та їх розвитком. Пасажирські платформи призначені для забезпечення зручної, швидкої та безпечної посадки та висадки пасажирів у кожної колії приймання та відправлення поїздів. Платформи влаштовують низькі висотою до 0,2 м та високі – 1,1 м над головкою рейки. Високі платформи споруджують , як правило, на крупних пасажирських станціях для прискорення операцій з посадки - висадки пасажирів. Довжина платформ для обслуговування дальнього та місцевого сполучення складає 500 м, що відповідає составу пасажирського поїзда з 19 – 20 вагонів; для приміських – 260-300 м. Ширина платформ встановлюється спеціальним розрахунком в залежності від інтенсивності пасажиропотоку з урахуванням розташування виходів з платформ та розмірів пристроїв, які повинні бути розміщенні на платформах, але не менш 4 м. Пасажирські платформи повинні мати павільйони, навіси або дебаркадери (Львів). Довжина навісу встановлюється в залежності від величини пасажиро потоку. Покриття платформ повинно мати ухил 00 0 3 1 − в бік колій. Переходи поєднують пасажирські платформи з вокзалом та привокзальною площею. В залежності від інтенсивності руху переходи влаштовують на рівні рейок у вигляді асфальтованих або дерев’яних доріжок чи тунелів. Тунелі з висотою підйомів та спусків 3,5-4,0 м захищають пасажирів від дощу та снігу і у порівнянні з пішохідними мостами висотою 7,0-7,5 м отримали більш широке розповсюдження. Тунелі будують шириною не менш 3 м, а при двосторонньому значному пасажиропотоці – не менш 6-8 м та висотою 2,5 м. Для виходу пасажирів на платформу безпосередньо з будівлі вокзалу споруджують критий пішохідний перехід - конкорс (Київ – пасажирський, Луганськ, Іловайськ). Для кожного вокзалу на підставі Типового технологічного процесу роботи вокзалу складають технологічний процес. Технологічний процес роботи вокзалу (ТПРВ) базується на прогресивній технології початкових, транзитних і кінцевих етапів організації перевезення пасажирів та багажу на залізничному транспорті і забезпечує, згідно зі Статутом залізниць України і Правилами перевезень пасажирів [28], якісне обслуговування пасажирів. Технологічний процес роботи вокзалу регламентує порядок виконання операцій для підвищення рівня пасажирського сервісу. 173 Технічна та експлуатаційна характеристика вокзалу. Технічна характеристика вокзалу складається з таких частин. Схематичний план вокзалу з розташуванням колій, платформ та основних приміщень: залів, квиткових кас, довідкових бюро, центру сервісного обслуговування пасажирів та ін., і схематичний план привокзальної площі. Для основних приміщень будують споруди, які посідають досить значне місце у архітектурному відношенні, як вокзал Київ – Центральний, Київ – Південний, Сімферополь, Харків та ін. Технологічне устаткування вокзалів використовують для квитково- касових операцій, інформаційного обслуговування, камер схову, прибирання вокзалів, облаштування залів очікування, транспортування поклажі пасажирів. Для квитково-касових операцій при використанні системи “Експрес” та “Експрес-УЗ” споруджують автоматизовані робочі місця квиткового касира. Інженерне устаткування – це системи: електропостачання, освітлення, господарчо-питного та протипожежного водопостачання, господарчо-фекальної каналізації та внутрішніх стоків. У приміщеннях вокзалів, які вміщують понад 300 пасажирів, проектують централізоване постійно діюче водопостачання, теплопостачання, гаряче водопостачання, опалення, вентиляцію та кондиціонування повітря, зв’язок та сигналізацію. Категорійність надійності електропостачання повинна відповідати галузевому стандарту безпеки праці. Трансформаторні підстанції вокзалів розміщують в пасажирській будівлі або в пристроях добудови. Для малих вокзалів дозволяється використовувати трансформаторні підстанції, які стоять окремо від вокзалу. Електрогодинники встановлюють на фасаді вокзалу, в пасажирських залах, камерах схову, службових приміщеннях на платформах і на привокзальній площі. Автоматичною пожежною сигналізацією обладнують: пасажирські зали, кімнати персоналу, камери схову ручної поклажі, багажні приміщення та ін. У вокзалах передбачають системи централізованого оповіщення про пожежу. У виробничому відношенні вокзал характеризується величиною пасажиропотоку за рік, добу і годину, яку знаходять за видами сполучень; а також наявністю приміщень, які здані в оренду (кв.м). Експлуатаційну характеристику вокзалу доповнюють також такими показниками: загальна кількість оформлених проїзних документів далекого та місцевого сполучення в середньому за добу всіма касирами вокзалу в літній і зимовий період окремо; кількість проданих квитків приміського сполучення в середньому за добу в літній і зимовий період 174 окремо; пропускна здатність основних вокзальних приміщень; загальна добова виручка вокзалу за минулий рік; місцеві доходи за добу. Управління вокзалом побудоване на функціональній основі з метою чіткого і своєчасного та якісного обслуговування пасажирів на вокзалі. При цьому виділяються такі основні функції з обслуговування пасажирів: квитково-касова, довідково-інформаційна, сервісна, побутова, а також господарська діяльність по підтримці в належному стані будівель та устаткування вокзалу. Відповідно до цих функцій встановлюються штати співробітників вокзалу і структура керування. Штат вокзалу встановлюють в залежності від класу та обсягу роботи, приблизний його склад такий: начальник вокзалу, заступник начальника вокзалу, черговий помічник начальника вокзалу, черговий по залу, носії ручної поклажі, завідувач квитковими касами, касир квитковий, інкасатор, старший квитковий касир, черговий касир по прийманню замовлень на квитки, старший касир касового столу, старший касир кас міжнародного сполучення, старший квитковий касир кас попереднього продажу, старший квитковий касир приміських кас, заступник начальника вокзалу по інформації, черговий по видачі довідок, диктор, оператор з інформації, черговий телефонної довідки, старший черговий довідкового бюро, художник – дизайнер, заступник начальника вокзалу з комерційної роботи, начальник сервіс–центру, черговий адміністратор, бухгалтер сервіс-центру, торгові агенти сервіс – центру, завідувач кафе, співробітник кафе, завідувач кімнатами матері та дитини, кімнатами відпочинку, чергові кімнат матері та дитини, кімнат відпочинку, директор готелю, співробітники готелю, майстер цеху малої механізації, майстер по ремонтно-будівельних роботах, майстер по опаленню, майстер по електрогосподарству, майстер по вентиляції та сантехніці, комірник, завідувач багажним відділенням, завідувач камерами схову, черговий комірник камери схову, черговий касир камери схову, прийомоздавач багажу, багажний касир, пакувальник, вантажник, технік, зав. бюро по розшуку вантажів, агент по розшуку вантажів, нарядчик багажного відділення, прийомоздавач роз’їзний, станційні робітники, прибиральники, слюсарі-ремонтники, водії транспортних засобів, механізатори вантажно- розвантажувальних робіт. Штатний розклад вокзалу складають інженер-нормувальник та економіст станції за участю начальника та керівників підрозділів вокзалу, затверджується начальником станції для вокзалів позакласних, а І, ІІ та ІІІ класу – керівництвом вищої організації. Загальне управління роботою вокзалу покладене на начальника вокзалу, а на його заступників – окремими підрозділами вокзалу. Оперативне керування роботою вокзалу в зміні виконує черговий помічник начальника вокзалу, який організовує якісне обслуговування пасажирів і своєчасне виконання робіт згідно з розкладом руху поїздів та технологічним процесом роботи вокзалу. 175 Перед вступом на чергування він одержує оперативний план роботи на зміну від начальника вокзалу, який проводить нараду з усім особовим складом вступаючої зміни працівників вокзалу. На цій нараді дається оперативна характеристика стану експлуатаційної роботи вокзалу за такими показниками: - наявність пасажирів для відправлення; - кількість вільних місць в поїздах на поточну добу; - хід продажу квитків у касах попереднього продажу; - кількість невідправленого багажу; - наявність вільних місць в готелі, кімнатах відпочинку, кімнатах матері і дитини; - виконання плану місцевих доходів - зміни в розкладі руху поїздів і їх місткості. Оперативний план роботи на зміну видається у вигляді заходів та завдань керівництва вокзалу, станції та управління залізниці, які треба реалізувати за період чергування. На цій же нараді начальник вокзалу або його заступник оцінює результати роботи зміни за її попереднє чергування. Одержаний оперативний план повинен бути доведений до кожного виконавця. При оперативному регулюванні кількості вагонів у поїздах або призначенні додаткових поїздів у план роботи на зміну вносять відповідні зміни та доповнення. Контроль за виконанням оперативних планів покладається на першого заступника начальника вокзалу. На позакласних вокзалах доцільно призначати трьох заступників, які будуть організовувати і контролювати роботу відповідних підрозділів. Начальнику вокзалу безпосередньо підпорядковані сервіс-центр, готель, ресторан-кафе, технік-наглядач за спорудами вокзалу; крім того, він займається кадровими питаннями і виховною роботою в колективі. Порядок роботи кожного керівника і виконавця, взаємодію з іншими працівниками вокзалу передбачають в інструкційно-технологічних картах працівників кожної професії. Організація інформаційно-довідкової роботи на вокзалі Найважливішими із складових частин організації обслуговування пасажирів на вокзалі є довідково-інформаційні послуги, тому що дозволяють пасажиру одержати повну інформацію про перевезення: розклад руху пасажирських поїздів, періодичність їх курсування, маршрути слідування, умови проїзду, порядок придбання квитка, послуги пасажирського сервісу. На вокзалах для задоволення запитів пасажирів передбачені такі види інформації: візуальна з постійним зображенням, візуальна із змінним зображенням, гучномовна оповіщувальна, довідки по телефону, довідки особисто через довідкове бюро. Наявність постійної інформації зменшує навантаження на довідкові підрозділи. 176 Зорова з постійним зображенням інформація забезпечує пасажирам необхідні довідки про розташування приміщень вокзалу та пунктів обслуговування пасажирів, розклад руху поїздів, правила і вартість проїзду та перевезення багажу, наявність вільних місць в поїздах свого формування та транзитних і значною мірою виключає звертання у довідкове бюро. Цю інформацію рекомендується розміщувати на носіях інформації – стендах з освітленням, таблицях, плакатах, покажчиках, картах–схемах, піктограмах. Засоби зорової інформації розміщують в місцях найкращого огляду, вони повинні бути наочні та зручні в користуванні. Для надання пасажирам інформації про прибуття і відправлення поїздів та наявність вільних місць у поїздах використовують засоби змінної інформації: табло “Літера”, монітор, покажчики на платформах, дошку оголошень, телекамери на платформах, індикатори. На станціях з інтенсивним пасажиропотоком встановлюють перонні покажчики маршруту слідування поїзда, які сповіщають про наступний поїзд, який буде відправлено з відповідної колії. На платформних покажчиках буде змінна, а також постійна інформація про колію, до якої його віднесено. На покажчику вказують час відправлення, категорію поїзда, кінцеву станцію призначення. На станціях з інтенсивним пасажирським рухом рекомендується встановлювати у вокзалах інформаційні табло, що надають інформацію тільки на поїзди, які будуть відправлені у найближчий час (швидка інформація). Їх встановлюють таким чином, щоб бачити здалеку, щоб пасажири, які читають, не заважали рухові інших пасажирів. Такі інформаційні табло повідомляють про час відправлення, категорію поїзда, станцію призначення, колію відправлення, особливості (наприклад, запізнення). Начальник вокзалу призначає відповідального за своєчасне і правильне внесення змін у довідково-інформаційний матеріал. Гучномовну оповіщуючу інформацію передають по внутрішній трансляційній мережі. Вона повинна мати пристрої переключення роздільної передачі оголошень пасажирам приміського і дальнього та місцевого сполучення, усередині та зовні вокзалу, на платформах, а також на привокзальній площі. У пунктах початкового відправлення міжнародних поїздів та на прикордонних станціях інформація для пасажирів про подачу поїзда оголошується українською мовою та мовою держави призначення поїзда. В пунктах початкового відправлення поїздів, які прямують до країн СНД та Балтії, така інформація оголошується українською та російською мовами. По радіо передають інформацію про: відправлення і прибуття поїздів, відхилення від розкладу, службову, правила дотримання техніки 177 безпеки, а також оголошення про сервісні послуги пасажирам, оголошення на замовлення пасажирів. При відправленні поїзда сповіщають пасажирів, коли поїзд подають для посадки. Називають номер поїзда, сполучення, номер платформи, колію і час відправлення, нумерацію вагонів у составі, додержання правил техніки безпеки при посадці. Потім роблять оголошення про початок посадки. За 5 хв до відправлення поїзда передають інформацію з проханням до пасажирів перевірити наявність квитків, зайняти свої місця, а проводжаючих звільнити вагони. При прибутті поїзда заздалегідь за 10 і 5 хв до його прибуття передають інформацію: номер поїзда, станція відправлення та призначення, платформа та колія прибуття, нумерація вагона з голови або хвоста поїзда. У випадку позаграфікового прибуття поїзда, заздалегідь, не пізніше ніж за 1 год до прибуття, сповіщають про час спізнення, інформацію періодично повторюють. Всі відхилення від графіка передають диктору, який їх реєструє у журналі і відразу сповіщає пасажирів, довідкове бюро і чергового по вокзалу. Диктор передає інформацію згідно з розробленим графіком. Його робоче місце розташоване у радіовузлі, де встановлено пульт керування диктора, телевізор та пульт керування телевізійним устаткуванням ПТУ-5, радіодиктор, магнітофон для запису переговорів диктора і чергового по станції, переданої інформації, а також для передачі оголошень по вокзалу. Диктор має внутрішній телефонний зв’язок з черговим по вокзалу, довідковим бюро. У своїй роботі диктор використовує розклад руху поїздів по станції, а також різноманітні тексти оголошень, які введені в комп’ютер. При необхідності зробити оголошення шукають у базі необхідний текст, комп’ютер видає його на гучномовець. При використанні комп’ютера будь-яке оголошення може бути відшукане в базі оголошень в дуже короткий час (у середньому за 1-2 с). У довідковому бюро встановлюють від двох до п’яти (згідно з розрахунком) робочих місць чергових по видачі довідок, яким присвоюють робочі номери. Довідки видають з усіх видів послуг залізничного транспорту особисто та по телефону: час прибуття та відправлення поїздів, вартість проїзду, пункти пересадки, час роботи квиткових кас, бюро замовлень, багажних відділень, про зупинки пасажира на шляху слідування, види сервісних послуг та їх вартість, термін дії квитка, про перевезення багажу, ручної поклажі та інші відомості з обслуговування пасажирів. На прохання пасажирів видають письмові довідки про спізнення поїзда і на який час. Довідкові бюро розташовують у вестибюлях, касових залах, інколи у залах очікування та на привокзальній площі. На позакласних вокзалах повинні бути телефонні довідкові бюро, де можна одержати довідки по телефону, тоді у чергового на столі 178 розміщують приймально-передавальний пристрій з пультом для розмови на 40 абонентів, міський телефон, внутрішній телефон. Допоміжний матеріал такий, як і в довідковому бюро. Крім того, приміщення довідкового бюро для довідок по телефону може бути обладнане довідково-інформаційним устаткуванням системи “Експрес”, АРМ чергового довідкового бюро. Кожний абонемент оформлюють у вигляді телефона-довідки. Натисканням кнопки пасажир викликає чергового: якщо він вільний – горить світлова полоса зі словом “Говоріть”, якщо черговий зайнятий – зі словом “’Чекайте”. На пульті у чергового підчас виклику засвічується індикація номера пункту виклику, натисканням кнопки він включає переговорний пристрій і відповідає пасажиру. Від натискання кнопки спрацьовує лічильник відповідей, покажчик якого використовують при підведенні підсумку роботи чергового. Приймально-передавальний пристрій може бути з’єднано з мережею міської АТС. Тривалість видачі довідок по телефону до 20 с. Для ділового спілкування працівників станції, вокзалу та служб на базі АРМ передбачено інформаційне обслуговування на базі АРМ. На базі АРМ спеціаліста пасажирської служби залізниці передається наказ про призначення, відміну, зміну состава, періодичність слідування пасажирських та приміських поїздів. Ця інформація постійно фіксується в системі “Експрес” і за допомогою комп’ютерної інформаційної мережі передається на АРМ станції і довідкового бюро вокзалу, відкіля доводиться до причетних виконавців. Найбільш сучасною є інформація про виконання руху пасажирських поїздів на напрямках. У діючій інформаційній автоматизованій системі оперативного управління перевезеннями передбачена підготовка та передача до ІОЦ залізниці повідомлення 206 з призначених станцій передачі даних про пасажирські поїзди. З ІОЦ залізниці ці дані потрапляють на АРМ диспетчерського центру керування, а звідти на АРМ станції і довідкового бюро вокзалу. Таким чином, зменшується час надходження інформації до працівників про фактичний рух пасажирських поїздів порівняно з графіком руху. Інформація про поїзд повинна відображати код пункту передачі, номер поїзда, призначення поїзда, дату, час прямування за графіком та фактично. При запізненні пасажирського поїзда станційний диспетчер з черговим по станції приймають рішення про необхідність зміни колії прибуття, про що сповіщають з АРМ станційного диспетчера на АРМ довідкового бюро. На базі даної інформації сповіщаються причетні виконавці і пасажири. Організація продажу квитків. Центральною частиною роботи вокзалу є організація продажу квитків за допомогою електронної системи обліку та реалізації квитків “Експрес”, продаж квитків на поїзди далекого 179 сполучення здійснюють каси попереднього продажу та каси продажу квитків в добу відправлення. Каси доби відправлення оформлюють квитки за 24 години до відправлення поїздів свого формування та звороту, на транзитні поїзди – згідно з даними системи “Експрес” про наявність вільних місць в цих поїздах. Каси працюють на всі напрямки, але на позакласних вокзалах може бути така спеціалізація: загальний продаж на всі напрямки, для пасажирів з дітьми, для інвалідів та учасників війни, для залізничників, для військовослужбовців, оформлення проїзних документів курортників (в період літніх перевезень), повернення квитків, різних зборів, замовлення на транзитні поїзди, замовлення на групу пасажирів, сервісного обслуговування, повітряних сполучень, резервні (на літній період). Кількість встановлюють в залежності від обсягу пасажиропотоку. Для успішної роботи квиткових кас в їх приміщеннях повинно бути встановлене таке обладнання: термінал системи “Експрес”, куди входять пульт управління з клавіатурою, дисплей, квитково-друкувальний пристрій, шафа управління терміналом (1 на 2 каси); спеціальний стіл; поворотний стілець; компостер електричний (для обслуговування залізничників та військовослужбовців); монетниця для грошей; переговорний пристрій “касир-пасажир”; незгоряючий металевий ящик (для зберігання грошей, бланків, бобін, квиткових стрічок і т.п.). Крім того, на робочих місцях квиткових касирів повинні бути такі довідкові і допоміжні матеріали: книжки розкладу далеких пасажирських поїздів (в касах всіх типів, крім приміських кас); Правила перевезень пасажирів, багажу та пошти; покажчик залізничних маршрутів; місцева інструкція з техніки безпеки. На вікні кожної каси повинен бути її номер, години роботи, прізвище касира, спеціалізація; інструкція пасажиру, як замовляти квиток: дата, станція призначення, тип вагона, число місць, пільга, номер поїзда. Режим роботи кас доби відправлення – цілодобовий згідно з графіком, зручним для пасажирів. Каси попереднього продажу працюють щоденно з 8.00 до 20.00, крім святкових днів. Касири працюють через дві доби по 12 год. У період максимального відправлення пасажирів на вокзалах відкриваються додаткові каси, які можуть працювати цілодобово, або лише у певні години. На вокзалі повинні продаватися квитки пасажирам на поїзди дальнього, місцевого і приміського сполучення через добові каси, каси попереднього продажу квитків і приміські каси. Для підвищення якості обслуговування пасажирів проїзні документи можуть бути замовлені по телефону, особисто, через центри сервісного обслуговування. Для додаткових зручностей пасажирам надають на вокзалах додаткові послуги, які складають додаткові технології: попередній продаж квитків, продаж квитків для туристських груп, продаж 180 зворотних квитків, продаж квитків на замовлення, оформлення квитків у поїздах, оформлення квитків у центрах сервісного обслуговування, виїзне оформлення квитків, продаж квитків поштовими переказами, доставка квитків касиром додому. За додаткові послуги пасажири вносять відповідну плату, яку станції включають до місцевих доходів. При продажі квитків використовують такі технології: - автоматизований спосіб з використанням АСК “Експрес-УЗ”, - напівавтоматизований спосіб з використанням диспетчерського терміналу АСК “Експрес”. Розподіл вільних місць для продажу їх у пункті формування поїзда, на попутних станціях, через броньові каси та на зворотний виїзд, облік проданих місць і доходів проводиться через систему “Експрес”. Кожному касиру під розписку видається певна кількість бланків проїзного документа. Ці бланки сурової звітності і за їх використання квитковий касир несе матеріальну відповідальність, дає звіт про їх використання за кожну зміну через термінал системи “Експрес”. Роботу рядових касирів організують і контролюють старші квиткові касири. Виручку від продажу квитків касири здають інкасатору або старшому квитковому касиру разом з кінцевим звітом за зміну і відпрацьованою контрольною стрічкою, одержаною з терміналу системи “Експрес”. Звіт, відпрацьована контрольна стрічка, зіпсовані і пробні квитки передаються в групу обліку і звітності. На пунктах продажу проїзних документів повинні бути такі документи, які знаходяться у старшого квиткового касира: Журнал реєстрації ключів включення; Журнал реєстрації технічних несправностей; Журнал передачі сервісних ключів; Книга ЛУ-83; Бланки актів. Кожен пункт оформлення проїзних документів виконує лише ті види робіт, які йому дозволені місцевими розпорядженнями. В системі “Експрес” встановлюються такі пункти оформлення проїзних документів, що включають одну або цілу групу квиткових кас: добові каси продажу квитків, добові каси повернення квитків, каси попереднього продажу квитків, бюро замовлень проїзних документів по телефону. У пункті “добові каси продажу квитків” можуть окремо виділятися каси для продажу квитків приміського сполучення. Для пунктів попереднього продажу квитків період резервування встановлюється керівництвом залізниць. На кожному вокзалі відповідно до місцевих умов складаються інструкційно-технологічні карти квиткових касирів, якими і визначаються їх службові обов’язки по забезпеченню якісного обслуговування пасажирів. У добових касах і касах попереднього продажу квитків проводять оформлення проїзних документів не тільки готівкою, але і за безготівковим розрахунком, і безкоштовних, і залізничних квитків. Бюро 181 замовлень здійснює приймання по телефону замовлень пасажирів на проїзні документи, оформляє їх з подальшою видачею при особистій явці пасажира в касу. Оформлення проїзних документів у бюро замовлень проводять у режимі 1, це основний режим, при якому одержання проїзних документів здійснюють в діалозі з пасажиром з одночасним прийняттям та оформленням замовлення. У процесі переговорів з пасажирами квитковий касир одержує необхідні дані, набирає на терміналі необхідну інформацію: вид робіт, номер замовлення, дату доставки, код виду робіт, номер поїзда, дату відправлення поїзда, станцію призначення і станцію пересадки (якщо є пересадка), категорію вагона, вид проїзних документів і кількість місць, які замовлені, вимоги до місць, наявність у пасажира пільг, варіанти поїздки. Після цього касир посилає запит в систему “Експрес”. Одержавши відповідь на екрані дисплею, касир повідомляє пасажиру категорію місць; після узгодження з пасажиром касир виводить проїзний документ на друк, а замовлення записує у відомість. Перед тим, як вкласти проїзний документ у конверт, квитковий касир зобов’язаний візуально перевірити його на повноту надрукованої інформації, чіткість друку. Крім того, касир перевіряє наявність спеціальної позначки у станції призначення. Якщо поруч з назвою станції призначення буде надрукована позначка, квитковий касир робить запис перевірити перед видачею квитка наявність документів, які дозволяють проїзд на дану станцію. На конверті вказують дату від’їзду, номер поїзда, тип вагона, число місць, станцію призначення, прізвище пасажира, його адресу. Проїзні документи, які замовлені інвалідам та учасникам війни, кладуть в спеціальні конверти, на яких квитковий касир записує номер посвідчення пасажира, яке повинно бути пред’явлено при врученні проїзних документів. Такі ж вимоги і при оформленні інших пільгових проїзних документів. Погашення зіпсованих проїзних документів проводять на тому ж терміналі, де вони оформлялись, наведеним вище порядком. Продаж квитків у приміському сполученні здійснюють механізованим та автоматизованим способами. У процесі оформлення приміського квитка касир здійснює операції: виявлення запиту пасажира, друк квитка, розрахунок з пасажиром і видача квитка. Для друку, видачі квитків, механізації обліку виданих квитків та отриманих грошей використовують системи “СПЕККА” або квитково- друкарські машини, на якій пасажиру оформляють квитки на який завгодно день або квитки вихідного дня. За допомогою квитково- друкувальних автоматів здійснюють продаж квитків на проїзд у приміському сполученні на дільницях. 182 Для оплати пасажиром проїзду можуть бути використані системи продажу квитків: жетонна, талонна – через автомати або квитки продають роз’їзні касири. Окремі каси оформляють абонементні квитки. Один із шляхів поліпшення обслуговування пасажирів – робота такої кількості кас з продажу квитків пасажирам, щоб середній час очікування пасажира в черзі біля каси був незначний. Під час максимального відправлення пасажирів відкривають додаткові каси. Роботу додаткових кас організують шляхом: збільшення числа квиткових касирів, що працюють напередодні вихідних та у вихідні дні, з наданням їм відпочинку у робочі дні тижня; обслуговування додаткової каси у часи “пік” старшим квитковим касиром; встановлення у графіку різної тривалості часу роботи касирів на протязі зміни; в зимовий період число квиткових кас зменшують пропорційно зменшенню пасажиропотоку. Удосконалення квиткового - касового обслуговування пасажирів з використанням сучасних інформаційних технологій Однієї з основних функцій залізниць є задоволення потрібностей населення в пасажирських перевезеннях. Здійснюючи продаж послуг, залізниця як велике територіально-галузеве об'єднання, функціонуюча на принципах господарського розрахунку, досягає своєї головної мети - отримання максимального прибутку від перевезення пасажирів. У процесі виконання даного виду робіт пасажирські підприємства направляють свої зусилля на розширення асортименту, збільшення обсягів і якості послуг, на підвищення їхньої економічної ефективності. Необхідно відзначити, що одним з факторів підвищення попиту на послуги є якість перевезень, що у значній мірі залежить від інформаційного обслуговування, що припускає періодичне доведення до пасажирів і населення зведень, необхідних для прийняття правильних рішень при виборі і покупці транспортних послуг. На якість перевезень впливає також організація надання транспортних послуг, а саме: - організація продажу проїзних документів на вокзалах станцій, у попередніх касах, сервіс-центрах, у транспортних агентствах, державних закладах і т.п.; - розміщення кас продажу проїзних документів; - взаємодія залізниць з іншими видами транспорту загального користування (автобус, таксі) і приватним транспортом (наявність платних зупинок автомобілів); - зручність розкладу руху потягів і ін. Впровадження інформаційних технологій дозволяє оптимізувати процес обслуговування пасажирів. Завдяки їм надання будь-якого виду послуг стає більш "прозорим"; споживач транспортних послуг (пасажир) стає "ближчі" до підприємства пасажирського комплексу; скорочується тривалість обслуговування. 183 Одним зі шляхів впроваджень інформаційних технологій є підвищення обсягу реалізації проїзних документів і супутніх перевезенню послуг через комп'ютерну мережу Інтернет. Запропонована технологія базується на принципово нових системах організації взаємозв'язків з потенційними пасажирами, оплати послуг, обліку, контролю, інкасації і програмного забезпечення. Усе це дозволяє підвищити дохідні надходження від перевезення пасажирів на залізницях України. Продаж квитків через Інтернет стрімко розвивається, оскільки залізничні компанії прагнуть наслідувати приклад компаній повітряного транспорту з економічними пропозиціями, що вже застосовують цей метод продажів. Сайт компанії оператора Virgin (www. trainline. com ) є найбільшим в цій області. Через нього здійснюють продажі компанії - оператори First Group North Eastern Railway. Компанія National Express має сайт Qjump. Продаж квитків через інтернет стикається з проблемою доставки квитків покупцеві. У разі завчасної покупки можлива доставка поштою, але все актуальніше стають варіанти, не залежні від поштової служби. Існує спосіб TOD ( ТІСКЕТ ON DEPARTURE), коли пасажир, замовивши квиток через інтернет, прибуває на стан цію і оплачує його через термінал за допомогою кредитної картки (або додатково вводить код, отриманий під час замовлен ня). После чого автомат видає квиток на поїздку. На мережі працювало близько 500 терміналів TOD, і їх число росло у міру збільшення популярності Інтернет-продажів. Shere планувала випустити нову версію програмного забезпечення FAST, яка дозволить покупцям оплачувати квитки, замовлені через інтернет, використовуючи звичайні банківські картки. Ascom розробила апарат, який призначений для продажів через інтернет і розроблений таким чином, що їм можуть користуватися навіть безграмотні в комп'ютерному відношенні пасажири. Набір функцій цього апарату може бути розширений за рахунок включення інформації про рух потягів, реклами або інших послуг. Організація переробки багажу та вантажобагажу. Багажем вважаються речі, які належать особисто пасажиру, його приймають до перевезення у багажних вагонах при наявності у пасажира залізничного проїзного документу для перевезення до станції, на якій виконують операції з прийняття та видачі багажу згідно з проїзним документом. Вантажобагаж приймають при поданні письмової заяви без пред’явлення залізничного проїзного документа. Для приймання та видачі багажу на станціях передбачають складські приміщення, які розміщують таким чином, щоб відстань транспортування від вагонів, що прибули, до автомобілів, і від автомобілів до вагонів, які відправляють, була якнайменша. Для автомобілів повинні бути забезпечені зручні під’їзди. 184 У багажних відділеннях передбачають комори, багажні каси, контори прийомоздавачів багажу, зал очікування, групу інформаторів, отримувачів та розшуку багажу, інші служби та побутові приміщення для забезпечення нормальних умов як для відправників та одержувачів багажу, так і для працівників багажного відділення. Приміщення багажної каси повинно бути ізольоване від залу для пасажирів. Для приймання багажу пасажир пред’являє прийомоздавачу на станції проїзні документи. Прийомоздавач перевіряє дійсність проїзних документів, правильність пакування і маркування багажу відправником згідно з “Правилами перевезень пасажирів і багажу”, дозволяє пасажиру покласти багаж на ваги, оглядає його, зважує, пропонує оголосити цінність багажу, маркірує, записує в Книгу приймання багажу та вантажобагажу, виписує ярлик, який віддає пасажиру разом з проїзним документом для оформлення перевезення багажу в багажній касі і внесення плати за перевезення. У багажній касі оформлюють перевізні документи та стягують плату за перевезення. Для цього пасажир пред’являє багажному касиру ярлик і проїзний документ. Касир перевіряє проїзні документи пасажира і правильність заповнення ярлика прийомоздавачем на станції, пропонує пасажиру застрахувати багаж і при згоді оформляє страхування. Багажний касир визначає відстань перевезень і за розрахунковими таблицями визначає плату, повідомляє її пасажиру і заповнює під копірку багажну квитанцію, дорожню відомість і корінець. Розраховується з пасажиром і ставить на проїзному документі штамп “багаж”, квитанцію і квиток видає пасажиру, а дорожню відомість – прийомоздавачеві, який записує її в здавальний список і при завантаженні багажу в вагон передає її прийомоздавачеві в поїздах для супроводження багажу до станції призначення. Корінець багажної квитанції залишають в касі для складання звіту і відправлення у фінансову службу залізниці. Тривалість оформлення документів – близько 3 хв. Якщо багажна каса обладнана терміналом системи “Експрес”, то перевізні документи оформляють на цьому терміналі, і тоді перевізну плату розраховує ЕОМ, яка також друкує багажну дорожню відомість, її квитанцію і корінець. Пасажир може здати багаж заздалегідь. Як правило, багаж повинен бути відправлений з тим же поїздом, яким їде пасажир, або в день його від’їзду, або з першим попутним поїздом, в якому є багажний вагон. Багаж зберігають в коморі багажного відділення. Пасажир сплачує додатковий збір за зберігання по квитанції МД – 4. Перевезення вантажобагажу в багажних вагонах пасажирських поїздів дозволяє начальник станції, начальник вокзалу або заступник начальника вокзалу (станції). Для поліпшення обслуговування пасажирів станційний “сервіс- центр” пропонує їм додаткові послуги за додаткову плату. 185 Для поліпшення обслуговування пасажирів при багажних відділеннях станції організують “Бюро обслуговування”, яке виконує: доставку багажу додому, прийняття багажу вдома, вивантаження багажу із автомобіля, транспортування, укладання багажу на ваги та із комори на автомобілі, пакування багажу, доставку багажу з місця пакування у багажне відділення. Обслуговування пасажирів при перенесенні їм ручної поклажі і багажу здійснюють штатні працівники вокзалу – носії. Основний обов’язок носіїв – надавати послуги пасажирам в перенесенні речей в межах території вокзалу та привокзальної площі. Носії можуть бути також залучені до прибирання платформ, перонних колій і інших господарчих робіт. Для тимчасового збереження ручної поклажі пасажирів на залізничних станціях встановлюють блоки автоматизованих камер схову самообслуговування (АКСС), вони вміщують речі розмірами 550 х 500 х 800 мм. Речі вагою понад 50 кг, а також ті, які не можуть бути розміщені у комірках автоматичних камер схову, у т. ч. холодильники, телевізори, пральні машини та ін., які не вважають ручною поклажею, приймають у камерах зберігання великогабаритних речей із стягненням додаткової плати. Стаціонарні камери зберігання обслуговують комірники. У стаціонарні камери зберігання можна здавати ручну поклажу у будь-якому пакуванні (чемодан, корзина, вузол, скляна тара, байдарки у розібраному вигляді), а декотрі речі (лижі, пальта) – без пакування. На видних місцях вивішують оголошення про режим роботи камер зберігання. У коморі камер зберігання усі полиці ярусних стелажів розмічені, за кожною полицею закріплені жетони, які мають номер місця на полиці. Пасажир сплачує у касу за збереження речей, одержує чек, який віддає комірнику камери зберігання разом з речами. У склад житлово-комунальних послуг входять послуги кімнат матері і дитини та послуги кімнат тривалого відпочинку на вокзалах. Кімнати матері і дитини відкривають для медико-санітарного обслуговування і відпочинку пасажирів з дітьми. Ці кімнати передбачені для обслуговування пасажирів з дітьми до 10 років (при наявності вільних місць до 14 років) та вагітних жінок. У першу чергу приймають жінок з грудними дітьми, які слідують транзитом через дану станцію. Пасажири з дітьми мають переважне право на придбання місць в добових касах. Місце надають при пред’явленні залізничного квитка і документів, які засвідчують особу (паспорт). Дітей старших 10 років приймають на загальних засадах. Кімнати відпочинку на вокзалах обслуговують транзитних пасажирів. В кімнати відпочинку приймають на термін не більше доби. Для отримання місця в кімнаті відпочинку пасажир повинен пред’явити черговому регістратору проїзний документ і документ, який засвідчує його особу (паспорт). Після сплати за користування кімнатою тривалого відпочинку пасажиру видають квитанцію, де на звороті вказують номер ліжка. 186 Пасажиру виділяють комплект постільної білизни і шафу для збереження дрібних речей. Дітей старших 10 років приймають в кімнати тривалого відпочинку на загальних підставах з наданням їм окремого місця. На вокзалі пасажирів забезпечують їжею ресторани, буфети, кіоски, бістро, мінімаркети і т.п. На вокзалі, де є кімнати матері і дитини, в асортименті повинні бути страви дитячого харчування. На вокзалах, в залежності від місцевих умов, є і цілий ряд додаткових побутових послуг: медпункти, перукарні, душові, кіоски з продажу сувенірів, квітів, аптечних товарів, ігрові автомати, відеотеки та ін., а також поселення пасажирів у готелях і вагонах-готелях. На багатьох вокзалах організовують на комерційних засадах відеосалони, де можна подивитись кольорові відеофільми, концертні програми. Для дітей демонструють спеціально підібрані програми з дитячими мультиплікаційними фільмами. Для урізноманітнення перебування дітей підліткового віку на вокзалі утворюють зали ігрових автоматів. На великих і середніх вокзалах працюють відділення зв’язку, пункти приймання телеграм, кіоски з продажу газет, міжміські переговорні пункти, міські і міжміські телефони-автомати. У середині вокзалу або в безпосередній близкості від вокзалу (пасажирської платформи) функціонують санітарні вузли. Для підвищення якості обслуговування пасажирів додатково відкриваються платні санітарні вузли підвищеної комфортності. На кожному вокзалі в залежності від місцевих умов повинно бути постійне легкодоступне місце зустрічей пасажирів, наприклад, “колона зустрічей” (як у Німеччині), “на третій платформі під годинником”, “біля довідкового бюро” та ін., про що періодично повинен інформувати пасажирів диктор вокзального радіо. Організація пасажирського сервісу на вокзалі. Для кращого обслуговування пасажирів на вокзалах створюють сервіс-центри, які є, як правило, підрозділом залізничного вокзалу. Метою діяльності сервіс-центру є задоволення попиту населення в наданні за платню додаткових видів послуг, підвищення якості транспортного обслуговування. Основні напрямки діяльності та розвитку центрів це: бронювання та оформлення квитків, розміщення на відпочинок, забезпечення комфорту, надання інформаційно-довідкових, офісних, туристичних та інших послуг. У сервіс-центрі обслуговують громадян, які бажають придбати залізничні квитки у день відправлення та за декілька днів раніше, а також одержати послуги, які надають центри. За обслуговування в сервіс-центрі встановлена плата (збір) в залежності від фактичних витрат на утримання приміщень, устаткування, відповідного видам послуг, організацію обслуговування і надання додаткових платних послуг. Перелік послуг та розмір плати затверджує начальник вокзалу, станції або начальник дирекції з обслуговування пасажирів, або начальник 187 пасажирського відділу. Ці дані вивішують на видному місці біля сервіс- центру. Перелік послуг в сервіс-центрі: - оформлення усіх видів проїзних документів в день відправлення і попередньо замовлених за 45 діб, в тому числі групових: - доставка квитків у межах вокзального комплексу (кімнати матері і дитини, кімнати відпочинку, зал очікування, зал підвищеного комфорту, зал приймання офіційних делегацій); - оформлення квитків на поїзди міжнародного сполучення; - попереднє бронювання місць і оформлення проїзних документів на всі поїзди; - бронювання квитків на поїзди поточної доби відправлення; - оформлення попередження про посадку на шляху слідування поїзда; - бронювання та оформлення проїзних документів на інші види транспорту; - бронювання місць по телефону та доставка проїзних документів додому, на підприємство або з викупом їх в касі особисто пасажиром; - довідково-інформаційні; - видача письмових довідок з роз’ясненням проїзду по залізницях України, СНГ через систему “Експрес”; - видача письмових довідок по місту; - відкриття пунктів обміну валют та банкоматів; - надання інформації про послуги сервіс-центру; - інформування про послуги сервіс-центрів, які розташовані на інших станціях; - обладнання приміщення (кімнат) для ділових зустрічей; - надання кімнат відпочинку для ділових людей; - послуги залів очікування підвищеної комфортності. Платні зали очі- кування підвищеного комфорту чи з додатковими послугами можуть відкриватись тільки при наявності безплатних; - приймання замовлень на оренду пасажирських і багажних вагонів; - організація комерційних рейсів; - туристичні послуги; - організація поїздок на футбол в інше місто; - продаж квитків на літаки, пороми та інші види транспорту; - доставка пасажирів і багажу на вокзал і з вокзалу; - повідомлення поштою про прибуття багажу; - надання автотранспорту при в’їзді в готель; - послуги носіїв до поїзда і зупинки транспорту особистого або загального користування; - трансфер (доставка ручної поклажі пасажира в готель або вокзали іншого виду транспорту); - приймання замовлень на виклик таксі, носіїв, доставка обідів з вагонів-ресторанів під час слідування поїзда (в поїздах свого формування); 188 - приймання замовлень на бронювання місць у готелях, кімнатах матері і дитини, кімнатах тривалого відпочинку; - приймання замовлень на доставку в номер готелю продуктів харчування та товарів першої необхідності; - добровільне страхування на залізничному транспорті; - передача та приймання повідомлень по факсу; - послуги пошти, телеграфу (відправлення телеграм); - послуги зв’язку, телефону в межах міста; - послуги зв’язку поза межами міста, по Україні, СНГ; - послуги зв’язку таксофона РЕ-08 зв’язок по Україні, СНГ, УТЕЛ, супутникового зв’язку, електронної пошти; - надання в оренду стільникових телефонів, радіотелефонів; - надання послуг вокзального радіовузла; - комп’ютерні роботи; - надання в користування персональних комп’ютерів і принтерів; - копіювально-розмножувальні послуги (ксерокопії, ламінування); - термінові фотопослуги; - оренда автомобілів; - послуги платної автостоянки; - використання багажного візка; - надання платних туалетних послуг; - платні медичні послуги (стоматологічного кабінету та ін.). Медичні послуги повинні відповідати вимогам санітарного законодавства; - приймання замовлень на обслуговування в ресторанах; - послуги міні-маркетів, міні-кафе, міні-бару. Продукти та напої, які продаються, повинні відповідати санітарним нормам; - організація роботи ринків; - рекламні послуги; - продаж розкладу руху поїздів; - розповсюдження періодичних друкованих видань, карт, буклетів, журналів; - екскурсійні послуги; - реалізація квитків у театри та інші культурні заклади; - експрес-передачі пасажирськими поїздами; - послуги за договорами оренди; - перегляд (демонстрація) кольорових відеофільмів, концертних програм або дитячих мультиплікаційних фільмів у відеосалоні; - дітям підліткового віку надання залів ігрових автоматів; - обслуговування домашніх тварин; - користування душовими, сауною. Послуги, які надають сервіс-центри, оформляють квитанціями МД-4 або чеком касового апарату. При цьому в квитанції або в чеку вказують види послуг, які були надані. Плату готівкою стягують безпосередньо у сервіс-центрі. 189 Сервіс-центри надають конкурентоспроможні послуги та виробляють продукцію, яка відповідає вимогам ринку, їм потрібно надавати постійну рекламну підтримку в засобах масової інформації, поїздах, розміщувати оголошення та покажчики на вокзалах з метою залучення постійних клієнтів. Пасажиру при зверненні в сервіс-центр необхідно надавати набір послуг і гарантувати їх виконання на всьому шляху слідування. Сервіс- центри здійснюють обмін інформацією та передачу замовлень, якщо до послуг центру є звернення на іншій станції. Взаємодія сервіс-центрів залізниць України будується на основі прямих договорів, у яких відображають перелік послуг. Взаємодія сервіс- центрів між собою дозволяє пасажиру отримати послуги не тільки в пункті відправлення, але також і в пункті призначення, або в пункті пересадки, тобто там, де знаходиться центр, замовити ті види послуг, які пропонують в інших сервіс-центрах залізниці. У цьому разі клієнт повинен отримати бланк-замовлення на послугу, який реєструють в спеціальному журналі та передають замовлення у відповідний пункт для реалізації послуги при зверненні клієнта. Отримані від інших сервіс-центрів замовлення на послуги теж реєструють у відповідному журналі і беруть їх на особливий контроль. Для успішної роботи сервіс-центрів необхідно здійснювати через термінали системи “Експрес”, які встановлені в центрах, передачу інформації про діяльність центрів та їх послуги. Збільшення числа сервісних послуг поліпшить якість транспортного обслуговування, збільшить доходи від надання послуг. Для підвищення якості обслуговування пасажирів важливе значення має етика: сукупність принципів та норм поведінки персоналу вокзалу. Етика і культура обслуговування пасажирів на вокзалі. Коли пасажир входить у вокзал або виходить на залізничну платформу, то він повинен почувати себе комфортно. Допомагають у всьому цьому табло та покажчики, які уніфіковані згідно зі світовими стандартами. На вокзалі спілкування з пасажиром починається не тільки тоді, коли він звертається до працівників вокзалу, а й через постійну та змінну інформацію: покажчики, інформація візуальна та по радіо дають пасажирам відповіді на питання, які виникають у пасажирів тільки в думках; дуже важливо, щоб необхідна інформація була видима, зрозуміла, своєчасна, яскрава та промовлена голосно і чітко, надана своєчасно. Комфортабельні умови на вокзалі дають змогу пасажирові не звертатись до адміністраторів. Подання візуальної інформації та інформації по радіо повинно відповідати високим етичним та естетичним вимогам. При спілкуванні працівників вокзалу з пасажирами обов’язкові умови: дотримання усіх прийнятих норм поведінки; постійна доброзичливість, турбота про пасажира, що забезпечує якість пасажирських перевезень. 190 При якісному обслуговуванні пасажирів треба враховувати поняття етики не тільки в безпосередньому спілкуванні з пасажирами, але й звертати увагу на мову і поведінку. Утримання робочого місця у належному стані підвищує продуктивність праці і поліпшує обслуговування пасажирів, тому робоче місце так готують, щоб якомога швидше знайти підсобний довідковий матеріал. Якість обслуговування пасажирів передбачає вимоги і до зовнішнього вигляду залізничників, тому застосовують для одягу залізничників форму. Форма повинна відповідати прийнятому зразку. Адміністрація вокзалу забезпечує видачу форми всім працівникам, що спілкуються з пасажирами. Нові комплекти одягу видають після закінчення терміну носіння старих. Також працівник повинен мати зручне і доглянуте взуття. Явка на роботу працівника без форми розглядається як порушення дисципліни праці і правил внутрішнього розпорядку. Для постійного підвищення кваліфікації працівників вокзалу проводяться вивчення правил етики на вокзалі. Забезпечення санітарно-гігієнічних умов обслуговування пасажирів. На всіх залізничних вокзалах їх будови та обладнання повинні бути упорядкованими, комфортними та чистими згідно зі “Санітарними правилами для залізничних вокзалів”. Для захисту пасажирів від дощу, сонця та вітру на вокзалах передбачують спеціальні приміщення, навіси і конкурси. Приміщення мають лави для відпочинку пасажирів. За виконання санітарно – гігієнічних умов відповідають керівники вокзалу, контролюють виконання пасажирські служби залізниці, а також органи санітарного нагляду на залізничному транспорті та позавідомчого територіального контролю органів стандартизації. Санітарні вимоги до інженерного улаштування: теплопостачання, опалення, вентиляція, кондиціювання повітря, водопостачання, каналізація, освітлення, шумозахист і віброгасіння повинні відповідати нормам та вимогам, які передбачені для експлуатації в частині благоустрою та комфорту обслуговування пасажирів на вокзалах. За порушення встановлених норм контролюючі підрозділи застосовують необхідні санкції до підлеглих осіб. У великих і крупних вокзалах передбачають кондиціювання повітря в касах, операційних залах, залах очікування, кафе та ресторанах, кімнатах матері і дитини та деяких інших. Вокзали обладнують постійними водогонами, які забезпечують питні та протипожежні потреби, а також мережами побутової каналізації і внутрішніх водостоків. Для постачання пасажирів та обслуговуючого персоналу питною водою на вокзалах ставлять водорозбірні крани, питні фонтанчики. Зовнішнє освітлення елементів вокзалу (переходів, платформ і т.п.) повинно мати дистанційне керування, а освітлення приміщень, які передбачені для пасажирів, – централізоване. 191 У пасажирських залах, коридорах, галереях, сходах, в пішохідних тунелях; в приміщеннях, в яких одночасно знаходиться 100 та більше людей; диспетчерських приміщеннях, радіовузлах, квиткових та багажних касах, кімнатах матері і дитини, кімнатах тривалого відпочинку пасажирів, приміщеннях військового коменданта, транспортної міліції, пунктах централізованого керування системами інженерного устаткування передбачають аварійне освітлення. Для дотримання чистоти повітря усі або певні частини вокзалів оголошуються зонами з забороною на паління, і там вивішуються відповідні піктограми. Для забезпечення чистоти у вокзальних приміщеннях і на перонах створюють комплексні прибиральні бригади, які закріплюють за певними приміщеннями або частиною території вокзалу. На великих вокзалах роботи з прибирання механізовані, що підвищує якість і знижує вартість робіт. Будова вокзалу – це складна інженерна споруда, яка оснащена сучасним інженерним устаткуванням, має мережі освітлення, опалення, водопостачання, каналізації, зв’язку, для квитково-касового обслуговування пасажирів створені АРМ квиткового касира з пультами- маніпуляторами, які пов’язані з АСУ “Експрес” та ін. Цю будову, мережі та оснащення необхідно доглядати систематично та виконувати ремонти: профілактичний огляд будови та її оснащення, поточний і капітальний ремонти. Архітектурні споруди вокзалів викликають сприятливе враження, вони є елементами єдиного транспортного осередку. Облаштування вокзалів, візуальна інформація мають сучасні форми та світлографічні рішення. Сполучення між собою кожного з елементів, а також в цілому з довкіллям відповідають високому рівню дизайну. Дизайн – це не просто декоративне оформлення, а насамперед підвищення функціональних, ергономічних та естетичних характеристик з використанням сучасної технології та досягнень науки та виробництва. Вокзали – це “візитна картка” залізниці та міста. Комфортні та технологічні вокзали з сервісним обслуговуванням пасажирів підвищують комфортність в поїздці, а це сприяє зростанню пасажиропотоків і, як наслідок, підвищенню прибутку від перевезень. Загальний вигляд вокзалу наведено на обкладинці підручника. |