Главная страница

ЗКТ_підручник. Українська державна академія залізничного транспорту м


Скачать 16.49 Mb.
НазваниеУкраїнська державна академія залізничного транспорту м
АнкорЗКТ_підручник.pdf
Дата12.10.2017
Размер16.49 Mb.
Формат файлаpdf
Имя файлаЗКТ_підручник.pdf
ТипНавчальний посібник
#9338
страница11 из 25
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   25
7.
СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВАНТАЖНОЇ ТА
КОМЕРЦІЙНОЇ РОБОТИ
7.1.
Основні задачі та юридичні основи комерційної
експлуатації залізниць
Діяльність залізничного транспорту характеризують дві сторони.
Перша з них пов`язана з вирішенням широкого кола оперативних внутрішньогалузевих задач безпосередньої організації перевізного процесу
– це експлуатаційна робота залізниць. Інша сторона – реалізація міжгалузевих технологічних зв`язків та юридичних відносин залізничного транспорту з підприємствами, організаціями, іншими видами транспорту та фізичними особами – це комерційна експлуатація залізниць.
Міжгалузеві відносини породжують дуже важливу форму діяльності залізниць – комерційну роботу. В теперішній час з розвитком ринкових відносин комерційна діяльність набула першорядного значення. Її можна розглядати як комплекс платних послуг широкомасштабного сервісу, які надаються залізничним транспортом галузям народного господарства та громадянам при виконанні перевезень.
Основними задачами комерційної експлуатації (вантажної і комерційної роботи) в умовах ринкової економіки є:
- оперативне планування перевезень;
- використання транспортної логістики для скорочення термінів доставки і зниження собівартості перевезення;
- приймання до перевезення вантажу і багажу від відправників і видача їх одержувачам;
- оформлення перевізних документів;
- розроблення нормативних документів стосовно умов перевезення і забезпечення контролю за їх виконанням;
- організація забезпечення схоронності вантажів під час перевізного процесу;
- розрахунок і стягнення провізних платежів і зборів на основі діючої тарифної системи;
- організація роботи механізованих дистанцій вантажно- розвантажувальних робіт;
- розроблення нових технологій, механізація автоматизація і роботизація вантажно-розвантажувальних робіт на місцях загального користування;
- запровадження інформаційно-облікових систем (ІОС) та автоматизованих робочих місць (АРМ) в системах управління вантажною і комерційною роботою;
- транспортно-експедиторське обслуговування вантажовласників, орендна і договірна справа та ін.

140
Від вирішення цих задач багато в чому залежить реалізація мети комерційної експлуатації, а саме:
- задоволення потреб вантажовласників та потенційних пасажирів;
- досягнення переваги над конкурентами (іншими видами транспорту) за якістю транспортних послуг;
- забезпечення запланованих обсягів перевезень вантажів і пасажирів;
- досягнення запланованих розмірів прибутку.
Отже, вантажна і комерційна робота займає важливе місце в експлуатаційній діяльності залізниць і містить комплекс питань, пов`язаних з перевізним процесом, головним чином, з його початковими і кінцевими операціями – вантаженням і вивантаженням, з організацією прогресивних видів перевезень – пакетних, контейнерних, контрейлерних, маршрутних, а також питання використання вагонів і контейнерів за часом
і вантажопідйомністю та ін.
Юридичні основи вантажної та комерційної роботи. Основним правовим нормативним актом, який встановлює обов’язки, права та відповідальність залізниць, з однієї сторони, та підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом – з іншої сторони, є Статут залізниць України [4], який затверджений Кабінетом
Міністрів України.
Статут визначає основні задачі та обов’язки сторін щодо перевезень та регулює їх правові відносини. Він регламентує порядок формування та виконання плану залізничних перевезень, укладання договорів і основних умов перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під’їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статут залізниць містить основні положення і норми, що викладені в
137 статтях, які зведені у сім розділів. Проте Статут не може передбачити і врахувати всю специфіку конкретних умов перевезень окремих вантажів.
У розвиток окремих статей Статуту розробляються підстатутні нормативні документи:
- Правила перевезень вантажів [11];
- Технічні умови навантаження та кріплення вантажів;
- Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України [28];
- інші нормативні документи.
7.2.
Види сполучень та класифікація перевезень
Перевезення вантажів залізничним транспортом виконується за такими видами сполучення:
- місцеве (у межах підрозділу, однієї залізниці);
- пряме залізничне (перевезення у межах двох і більше залізниць
України);

141
- пряме змішане (перевезення, що здійснюється залізницями та
іншими видами транспорту за єдиним транспортним документом протягом усього шляху прямування);
- пряме міжнародне (перевезення, що здійснюється за участю залізниць двох і більше держав за єдиним транспортним документом протягом усього шляху прямування);
- пряме змішане міжнародне залізнично-водне (перевезення, що здійснюється за участю залізниць і водного транспорту двох і більше держав за єдиним транспортним документом протягом усього шляху прямування).
В залежності від терміновості доставки вантажі приймаються до перевезення вантажною швидкістю (у звичайних вантажних поїздах) або великою швидкістю (у прискорених вантажних поїздах). До перевезення великою швидкістю приймаються, як правило, швидкопсувні вантажі, а також інші вантажі в напрямках, установлених Укрзалізницею. В окремих випадках перевезення можуть здійснюватись із швидкістю пасажирських поїздів. При перевезенні великою швидкістю та з швидкістю пасажирських поїздів тарифи (система цінових ставок, за якими провадяться розрахунки за перевезення залізницями) відповідно вищі.
В залежності від кількості вантажу, пред’явленого за одним документом, перевезення здійснюються вагонними, дрібними, контейнерними, контрейлерними, груповими або маршрутними відправками.
Вагонна відправка – партія вантажу за однією накладною в такій кількості, для перевезення якої потрібно надавати окремий вагон.
Дрібна відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої не потрібне надання окремого вагона.
Контейнерна відправка - партія вантажу за однією накладною для перевезення в універсальному чи спеціалізованому контейнері або перевезення власного універсального чи спеціалізованого контейнера в порожньому стані.
Контрейлерна відправка – це завантажені на залізничні вагони автопоїзд, знімний автомобільний кузов, напівпричеп, тягач і т.ін.
Групова відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої надається не менше двох вагонів, але менше маршруту.
Маршрутна відправка – партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту ("ядра" маршруту).
В залежності від способів перевезення, виду тари і конструкції упаковки вантажі підрозділяють на такі види:
- тарні – перевозяться в упакуванні (тарі) і приймаються до перевезення рахунком місць , а в окремих випадках за стандартною вагою, яка зазначена на кожному місці (цукор, мука, крупа в мішках, тканина в тюках, кондитерські вироби в ящиках і ін.);

142
- штучні – перевозяться без тари і приймаються до перевезення за кількістю штук (верстати, машини, автомобілі, живність і ін.);
- навалочні – перевозяться без упакування і рахунку місць або штук вагонними, груповими або маршрутними відправками (вугілля, руда, ліс і
ін.);
- насипні – перевозяться насипом без тари в критих або спеціалізованих вагонах (зернові вантажі і ін.);
- наливні – перевозяться наливом у вагонах-цистернах (нафта, бензин, гас, спирт, кислоти, скраплені гази і ін.).
Дотримання особливих умов при прийомі та перевезенні і видачі потребують вантажі:
- небезпечні;
- швидкопсувні (піддаються псуванню в звичайних умовах);
- такі, що змерзаються (внаслідок надлишкової вологості під час перевезення і збереження взимку);
- негабаритні і великовагові;
- експортні (що відправляються за кордон).
Вид відправки, спосіб пакування, тип вагона впливає на розмір тарифної плати за перевезення вантажу.
7.3.
Планування перевезень вантажів
Перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Статут залізниць України [4] передбачає здійснення місячного планування перевезень для забезпечення виконання договірних зобов`язань. Відправники вантажу повинні своєчасно та ритмічно пред`являти вантажі до перевезення, а залізниці повинні забезпечити своєчасну та ритмічну подачу вагонів на пункти вантаження та вивантаження згідно з планом перевезень.
Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів у всіх видах сполучень встановлюються Правилами планування перевезень вантажів [11]. Згідно з цими Правилами [11], перевезення вантажів залізницями здійснюється за місячними планами, за пред`явленнями та окремими замовленнями відправників. Планування військових перевезень здійснюється за спеціальними інструкціями.
У разі систематичного здійснення перевезень вантажів укладається договір між залізницею та відправником про організацію перевезень вантажів. Одноразове перевезення може здійснюватись також за окремим замовленням без укладення договору на умовах, погоджених залізницею і відправником.
На підставі укладених договорів та замовлень вантажовідправників залізницями розробляються та подаються Укрзалізниці для затвердження проекти місячних планів перевезення в цілому для залізниці. Укрзалізниця

143
після розгляду, корегування і затвердження місячних планів доводить їх до відома залізниць для виконання.
Згідно з договором на організацію перевезень, не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тоннах. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу (номенклатура включає 43 позиції, в т.ч. будівельні вантажі, вантажі в контейнерах, зерно, кам`яне вугілля, машини і обладнання, нафта і нафтопродукти, перевалка вантажів з водного на залізничний транспорт, промислові товари народного споживання, руда залізна та марганцева, цемент, чорні метали та ін.), для кожної станції відправлення із зазначенням залізниць призначення, а для вантажів, що перевозяться у місцевому сполученні, - і станцій призначення.
Планування перевезень вантажів у власних або орендованих вагонах здійснюється відправниками за окремими замовленнями незалежно від того, належать ці вагони відправникові, одержувачу чи оператору.
Разом з проектом місячного плану на перевезення вантажів відправники за наявності достатньої кількості вантажу надають управлінням залізниць відправлення плани перевезення вантажів маршрутами. Залізниці на підставі цих планів і договорів розробляють та узгоджують з відправниками календарні плани на вантаження маршрутів та надсилають їх станціям для виконання. Календарні плани перевезень вантажів маршрутами можуть коригуватися залізницею за заявкою відправника.
Перевезення вантажів за пред`явленням для виконання спеціальних рішень Кабінету Міністрів України в поточному місяці здійснюються за заявками відправників, поданими станції відправлення за три дні до початку завантаження.
Перевезення овочів, фруктів та іншої сільськогосподарської продукції здійснюються як за планами, так і за заявками, поданими залізниці відправлення за три дні до дня завантаження.
Перевезення продовольчих, промислових та інших вантажів, що відвантажуються з державного резерву, також здійснюються як за планами, так і за пред`явленнями.
7.4.
Організація та облік виконання плану перевезень
Порядок виконання плану повинен забезпечувати рівномірне та ритмічне навантаження за днями, декадами та впродовж місяця. Тому за два дні до початку декади відправник подає начальнику станції декадну заявку з розподілом подачі вагонів на кожний день. Залізниця розглядає та затверджує план на декаду.

144
Перевезення вантажів понад план здійснюються за замовленнями відправників, поданими за три дні до дня навантаження, без обмеження планових перевезень та за умови виконання регулювального завдання на здачу порожніх вагонів.
Облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці за кожним планом, а також за пред`явленням та замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану.
Облікові картки ведуть працівники залізничних станцій в одному або за вимогою відправника у двох примірниках. У разі складання картки у двох примірниках один з них знаходиться на станції, другий – у відправника.
В облікових картках записують дату, план у вагонах та тоннах, кількість поданих вагонів, кількість навантажених вагонів та тонн, причини ненавантаження. Облікова картка підписується відправником і начальником станції або уповноваженим працівником станції по закінченні кожної звітної доби. Звітна доба – це час із 17 годин 00 хвилин однієї доби до 17 годин 00 хвилин наступної доби за київським часом.
У разі відмови відправника від підписання облікової картки про це складається акт загальної форми.
Відправник і залізниця звільняються від відповідальності за невиконання плану, якщо перевезення вантажу планувалося у власних або орендованих вагонах (контейнерах) і недовантаження сталося з вини відправника. Інші обставини звільнення від штрафу відправників і залізниць за невиконання плану перевезень наведені в статтях 107 і 108
Статуту [4].
Вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі:
- стихійного лиха, що підтверджено відповідними документами, а також у разі аварії на підприємстві, через що було припинено виробництво вивантажуваної продукції протягом не менше як трьох діб підряд;
- тимчасового обмеження перевезень, які запроваджені
Укрзалізницею в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення
інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення;
- невикористання вагонів (контейнерів), поданих понад планову норму без письмового погодження з вантажовідправником;
- виконання плану в тоннах вантажів, перевезення яких планується у тоннах і вагонах;
- надолуження недовантаження, допущеного протягом декади.
Залізниця звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі:

145
- стихійного лиха, внаслідок якого було неможливо подати вагони
(контейнери) під завантаження;
- тимчасового обмеження перевезень, які запроваджені
Укрзалізницею в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення
інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення;
- затримки вантажовідправником вагонів (контейнерів) під вивантаження. У цьому разі залізниця звільняється від сплати штрафу за неподання тієї кількості і тих вагонів (контейнерів), які були затримані під вивантаженням чи не могли бути подані під навантаження з цієї причини;
- незабезпечення подачі вагонів
(контейнерів) через неплатоспроможність відправника;
- виконання плану перевезень власними або орендованими вагонами
(контейнерами);
- незавантаження відправником вагонів, поданих йому у меншій кількості, ніж заплановано.
Штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.
У разі перевиконання плану в першій декаді і невиконання його в другій відповідальність за невиконання плану другої декади зменшується на величину перевиконання плану в першій декаді. Таким же чином враховується перевиконання плану в першій та другій декадах при невиконанні його в третій декаді.
Розрахунки за штрафами здійснюються у порядки і строки, встановлені статтею 109 Статуту залізниць України [4], а саме після закінчення місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця начальник станції повідомляє вантажовідправнику розрахунок суми штрафу за невиконання плану перевезень. Нараховані суми підлягають сплаті у п`ятиденний термін.
7.5.
Організація вантажно-розвантажувальних робіт
Вантажні операції (вантаження, вивантаження, перевантаження і сортування) виконуються як на станційних складах і майданчиках, що перебувають у віданні залізниць (місця загального користування), так і на приколійних складах, майданчиках та в інших пунктах, які належать суб`єктам господарювання або надані їм залізницею на підставі договору
(місця незагального користування).
Для виконання вантажних операцій станції, згідно з їх спеціалізацією, повинні мати обладнані належним чином споруди і пристрої в місцях загального користування.

146
Згідно зі Статутом залізниць України [4], всі споруди і пристрої вантажного господарства за своєю потужністю і переробною спроможністю повинні забезпечувати своєчасне виконання запланованого обсягу вантажних операцій, повне збереження вантажів, своєчасне оброблення рухомого складу, а також механізацію вантажних робіт з додержанням вимог нормативних актів з питань охорони праці.
На станціях із значним обсягом вантажних операцій, які виконуються в місцях загального користування, організовуються вантажні райони.
Площі вантажних районів і під`їзди до них повинні забезпечувати нормальні умови для роботи усіх видів транспорту і механізмів, що обслуговують вантажний район, а також безпеку руху поїздів і дотримання техніки безпеки людей та охорону довкілля.
Вантажний район за своєю спеціалізацією повинен мати усі необхідні технічні засоби і пристрої, що забезпечують збереження вантажів і протипожежний захист.
В цілому обсяги вантажно-розвантажувальних робіт з вагонами в
Україні суттєві. Так, за 2006 рік внутрішні перевезення залізницями склали більше 288 млн т, експорт - більше 105 млн т, імпорт – більше 28 млн т.
Середньодобове вивантаження – 18 ÷ 20 тис. вагонів.
Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється переважно відправниками та одержувачами (понад
95%).
Залізниці можуть брати на себе виконання вантажних робіт за договорами з відправниками або одержувачами. Для транспортного обслуговування відправників і одержувачів у місцях загального користування у складі залізниць утворені дистанції механізованих вантажних робіт (МЧ), а на під`їзних коліях – об`єднані підприємства промислового залізничного транспорту (ППЗТ).
Загальний обсяг вантажопереробки МЧ за 2006 рік склав 8,6 млн т.
При цьому на вантажно-розвантажувальних роботах фактично було задіяно 1274 працівники, отримано прибуток понад 41 млн грн.
У відповідності до властивостей вантажу, способу перевезення та обсягу відправлення (прибуття) вантажу фронти навантаження та розвантаження обладнуються устаткуванням та механізмами, які розподіляються на машини періодичної дії (крани, підйомники, механічні візки, авто- та електронавантажувачі, вагоноперекидачі, промислові роботи та маніпулятори) і машини та устаткування безперервної дії
(конвеєри, елеватори, пневматичне та гідравлічне устаткування, моноколійні та підвісні канатні дороги та ін.). Особливу групу складають підвищені колії, розвантажувальні естакади, бункери, силоси та ін. На рис.
7.1 наведено переробку великотоннажних контейнерів.

147
Рис. 7.1. Переробка великотоннажних контейнерів
На залізницях машини та механізми зосереджені у МЧ, які мають відповідний штат механізаторів та інших працівників.
Залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках – продезінфіковані вагони та контейнери.
Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника.
Під наливання повинні подаватися цистерни та бункерні піввагони, що відповідають роду наливного вантажу.
Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здійснюється відправником.
Вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера).
У разі завантаження вагонів
(контейнерів) понад
їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов`язана вивантажити надлишок.
При навантаженні як засобами залізниці, так і засобами відправника необхідно додержуватися умов, що забезпечують безпеку прямування поїздів і збереження вантажів під час перевезення, а також раціональне використання вантажопідйомності і місткості вагонів і усунення затримок
їх під вантажними операціями.

148
Відправники і залізниця повинні суворо дотримуватись Технічних умов навантаження і кріплення, Правил перевезень вантажів, Технічних норм завантаження вагонів, встановлених термінів вантаження і розвантаження. У критих вагонах вантажі вкладають рівномірно, щільно і при необхідності надійно закріплюють, щоб не було зсуву, падіння, навалу на двері, потертості або ушкоджень під час перевезення, а також так, щоб забезпечити цілісність вагона при вантаженні, розвантаженні і на шляху прямування. Місця, що мають спеціальне маркування, розміщають у вагоні так, щоб при розвантаженні написи були видимі. При навантаженні в один вагон вантажів різної густини більш важкі вантажі укладаються знизу, а легкі – зверху. Тарно-пакувальні і штучні вантажі у міждверному просторі вкладають, відступаючи від дверей не менше 25 см. Забороняється поміщати в один вагон такі вантажі, що можуть ушкодити або зіпсувати
інші вантажі.
При розміщенні вантажів на рухомому складі візки вагонів повинні бути навантажені рівномірно. Різниця в навантаженні візків чотиривісних вагонів не повинна перевищувати 10 т. Одночасно необхідно, щоб навантаження, яке приходиться на кожний візок вагонів, не перевищувало половини вантажопідйомності, встановленої для вагонів даного типу.
Навантажений на відкритий рухомий склад вантаж з урахуванням упакування і кріплення повинен розміщуватися в межах установленого габариту вантаження (для автотракторної техніки – в межах пільгового габариту, для лісо- і пиломатеріалів – в межах зонального габариту).
Вантажі, які прямують у міжнародному залізничному сполученні, повинні бути завантажені з дотриманням габаритів іноземних держав, якими буде прямувати вантаж.
Вантаж повинен бути розміщений на рухомому складі рівномірно.
Загальний центр маси вантажу повинен збігатися з центром вагона, допускається зміщення у поперечному напрямку не більше 100 мм і в повздовжньому напрямку не більше 1/8 довжини бази вагона.
Навантаження на люк чотиривісного піввагона не повинно перевищувати 4,3 т. Зосереджене навантаження на кришку люка допускається не більше 1,5 т.
Вантаж, який навантажений в один вагон, може виходити за межі лобового бруса не більше 400 мм.
Довгомірні вантажі вантажовласник вантажить на зчепи, що, як правило, повинні формуватися з вагонів одного типу. Кріплення довгомірного вантажу, що спирається на два вагони, від поперечного зміщення виконують так, щоб воно не створювало перешкод повороту вагонів зчепу під вантажем при переміщенні в кривих ділянках колії. Від повздовжнього переміщення вантаж закріплюють тільки на одному вагоні.
Для розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі застосовуються розтяжки, обв`язки, дерев`яні упорні і розпірні бруски,

149
стійки, підкладки, щити й інші пристосування, а також стандартне кріплення багаторазового використання.
З метою забезпечення збереженості вагонного парку необхідно:
- вантажити вантажі так, щоб не було ушкодження рухомого складу;
- при навантаженні автомобілів, тракторів і інших колісних і великовагових вантажів застосовувати переносні містки та інші пристосування, що охороняють від ушкодження борти платформ;
- перед навантаженням кришки люків піввагонів замкнути на обидва запори.
Всі операції по навантаженню виконуються відповідно до Технічних умов навантаження.
Вантажовласник несе матеріальну відповідальність перед залізницею за ушкодження і псування вагонів (контейнерів) на залізничних під`їзних коліях під час навантаження засобами вантажовласника, ушкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів та ін.), що належать залізниці.
Для найбільш раціонального використання вантажопідйомності і місткості вагонів встановлюються технічні норми завантаження, що обов`язкові не тільки для працівників залізниць, але і для вантажовідправників.
Технічною нормою завантаження називається кількість відповідним чином підготовленого вантажу, що повинна бути завантажена у даний тип вагона при найкращому використанні його вантажопідйомності і місткості.
Технічна норма – це межа, нижче якої вагон конкретним вантажем завантажуватись не повинен. Норми встановлюють виходячи з необхідності максимально використовувати вантажопідйомність або місткість вагона (контейнера) і забезпечити збереженість вантажів з огляду на раціональні методи підготовки вантажів до перевезення (пресування, тарування, розбирання на вузли та ін.), а також найбільш економічні засоби розміщення їх у вагоні або контейнері. Тому кількість вантажу, що може бути розміщена у вагоні, визначається його вантажопідйомністю, родом вантажу, фізико-хімічними особливостями останнього, а також видом тари і способом укладання.
Тарні вантажі розміщують за схемою, визначеною розрахунком
(приклад розміщення сталевої башти на платформі наведено на рис. 7.2.), а насипні і навалочні завантажують так, щоб повніше використати навантажувальний об`єм вагона.

150
Рис. 7.2. Розміщення сталевої башти на чотиривісній платформі
Технічні норми завантаження вагонів публікуються у збірниках правил перевезень і тарифів. Вони встановлені для вагонів (чотиривісних і вісьмивісних) в залежності від об`єму кузова критих вагонів і піввагонів та довжини рами платформ (до 13,4 м, 13,4 м і більше) і для широкої номенклатури вантажів із виділенням окремих видів продукції за типами, марками, найменуваннями, розмірами місць, довжини, діаметра, ваги тощо.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   25


написать администратору сайта