Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
9.Після проведеного лікарського контролю у висновку про стан здоров'я спортсмена відзначається :1- задовільне здоров'я; 2 – добре здоров'я; 3 – відмінне здоров'я; 4 – здоровий;5 – не здоровий 10.Методи визначення фізичної працездатності спортсмена базуються на прямолінійному взаємозв'язку інтенсивності фізичного навантаження з: 1 - пульсом;2 - артеріальним тиском;3 - частотою дихання; 4 - дихальним об’ємом; 5 - серцевим викидом; 11. Для визначення величини МПК за номограмою Астранда спортсменові необхідно провести тестування з фізичним навантаженням інтенсивністю: 1 – до 25 % аеробних можливостей індивіда;2 – більше 75 % аеробних можливостей індивіда ; 3 -менше 10 % аеробних можливостей індивіда ; 4-30 %; 5 - не менше 50 % аеробних можливостей індивіда ; 12. Визначення й оцінка фізичної працездатності за допомогою Гарвардський степ - тесту базується на:1 - величині пульсу наприкінці тестування; 2 - швидкості відновлення пульсу після тестування;3 - взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного; 4 - величині частоти подиху під час тестування; 5-величині пульсу перед тестуванням заняття 13.Позитивне кумулятивний вплив від систематичних тренувальних занять на фізичний розвиток спортсмена виявиться : 1 - зменшенням поперечника діафізів трубчастих костей; 2 – зменшенням змісту кальцію в костях; 3 – зростанням сили й рельєфності м'язів; 4 - зменшенням компактного шару костей ; 5 - формуванням плоскостопості ; Варіант 7 14.Гіпертонічна реакція системи кровообігу у спортсмена на фізичне навантаження характеризується : 1 – ростом САТ до рівня ( 0,5 тренувальної ЧСС плюс 82); 2 – зниженням САТ щодо стану спокою; 3 - відсутністю змін систолічного АТ ; 4 – ростом систолічного АТ вище рівня (0,5 тренувальної ЧСС плюс 82); 5 - зниженням діастолічного АТ до нульового рівня ; 15. Збільшення ЧСС на 34 уд./хв.. щодо спокою при ортостатичній пробі свідчить про: 1 - превалювання тонусу симпатичного відділу ВНС; 2 - превалюванні парасимпатичного відділу ВНС; 3 – астенічному типі геодинамічної реакції на пробу; 4 - гіпертонічному типі геодинамічної реакції на пробу; 5 - збалансованої діяльності симпатичного й парасимпатичного відділів ВНС; 16. Ознаками патологічного стомлення після тренувального заняття є :1 - ЧСС менше, ніж 120 уд\хв через 3 мінути; 2 – ЧСС більше 140 уд/хв.; 3 -ЧСС менше 130 уд/хв.; 4 - відчуття м'язової радості; 5 - гарне самопочуття;. 17. Пропорційність соматометричних показників можна оцінити методом : 1 - перцентилій; 2 - кореляції 3 - індексів; 4 - стандартів; 5 – сигмальних відхилень ; 18. Масажний прийом погладжування комірцевої зони у хворого гіпертонічною хворобою може сприяти: 1 – стимуляціїкровотворення;2 – нормалізації фібрінолітичної активності крові;3 – зниженню процесів збудження в корі головного мозку;4 – підвищенню процесів збудження в корі головного мозку; 5 - підвищенню м'язового тонусу; 19.Спеціальними завданнями ФР хворого гіпертонічною хворобою є: 1. розвиток м'язової сили; 2. - зниження периферичного опору судин;;3. підвищення загальної витривалості;4. нормалізація психоемоційного стану; 5. зменшення активності депресорних систем 20.У ФР хворого хронічною ішемічною хворобою серця для рішення спеціальних завдань можна використовувати наступні її форми:1 – дихальні вправи; 2. лікувальну гімнастику;3.загартовування 4. руховий режим, що щадить; 5.спортивно-прикладні фізичні вправи 21.Хворому, що вчора поступив у стаціонар з приводу гострого інфаркту міокарду, призначають наступний руховий режим:1.тренуючий ;2.вільний ; 3.щадний ;4. постільний ;5. щадно - тренуючий. 22. У пацієнтів з захворюваннями системи кровообігу при ФР використовують наступні фізичні вправи: 1. локальні; 2.анаэробні; 3.рефлекторні; 4. аеробні; 5.ідеомоторні ; 23.Нормалізації фібрінолітичної активності крові при ФР пацієнта з гіпертонічною хворобою сприяють фізичні вправи: 1 - ізометричні ; 2 - ідеомоторні ;3 -рефлекторні ;4 – глобальної, циклічні, аеробної спрямованості ;5 – з різкою зміною положення тіла й затримкою подиху ; 2 Активізація енерговитрат за рахунок розщеплення жирів у хворого з ожирінням розв’язується використанням наступного засобу ФР: 1. локальних фізичних вправ;2. пасивних фізичних вправ; 3. активних фізичних вправ;4. палатнного рухового режиму; 5. загартовуючи процедур; 25. Для хворих з ожирінням доцільно призначати фізичні тренування з навантаженнями , які можуть активізувати хронотропного резерву : 1 – більше 75 % ; 2 - близько 75 % ; 3 - менш 25 %; 4 – 50 %; 5 - не більше 10 %; 26. Особливістю призначення фізичних вправ у процедурі лікувальної гімнастики хворому зі спастичним колітом є:1. часта зміна вихідних положень; 2. інтенсивність навантажень середнього й вище за середній рівня;3. включення силових вправ для м'язів черевного пресу; 4. динамічні Варіант 7 вправи для кінцівок і тулуба з обмеженою амплітудою рухів; 5. ігрові вправи середньої рухомості; 27 Компенсація газообміну у хворого з правобічною нижньодолевою пневмонією можлива при призначенні : 1 – ідеомоторних фізичних вправ для рук; 2 - вправ з акцентом на діафрагмальний тип дихання ,лежачи на правому боці; 3 - дихальних вправ з акцентом на форсований видих; 4 – ізометричних вправ для нижніх кінцівок; 5. – дихальних вправ за методикою Стрельникової; 28.Постуральный дренаж хворим з бронхоектазами проводиться: 1 - до заняття лікувальною гімнастикою; 2 - після заняття лікувальною гімнастикою; 3 – в основній частині заняття лікувальною гімнастикою; 4 - у заключній частині заняття лікувальною гімнастикою; 5 - у вступній частині заняття лікувальною гімнастикою; 29. Зменшенню залишкового об’єму легень у хворих на бронхіальну астму сприяють: 1 форсований видих з використанням діафрагмального типу дихання; 2 - форсований вдих при грудному типі дихання; 3 - глибокий видих затримка дихання на видиху; 4 плавний подовжений видих і стискання нижньої частини грудної клітини на видиху; 5 - форсований вдих з опором розширенню грудної клітини руками ; 30.Який руховий режим призначається пацієнтам з інсультом, що супроводжується геміплегією, що розвинулась тиждень назад? 1. Вільний; 2. Палатний; 3. Щадно- тренуючий;4. Строгий постільний; 5. Розширений постільний 31.Який прийом масажу сприяє зменшенню тонусу м'язів при їх гіпертонії?1. переривчаста вібрація; 2 інтенсивне разминання; 3. швидке погладжування; 4. інтенсивне швидке розтирання; 5 повільне погладжування 32. Розвязанню якого спеціального завдання з нижчеперелічених буде сприяти лікування положенням у хворого з інсультом ? 1.Усуненню м'язової дистонії; 2. Профілактиці формування суглобних контрактур; 3.Збільшенню сили м'язів кінцівок; 4.Поліпшенню вестибулярної функції; 5.Поліпшенню координаційної функції нервової системи. 33. Які спеціальні пасивні фізичні вправи варто використовувати вищевказаному хворому? 1.Тильне згинання стопи й кисті; 2.Підошовне згинання стопи; 3.Одночасне згинання всіх пальців кисті; 4.Згинання передпліччя з його пронаціею; 5.Приведення великого пальця й плеча 34. Який прийом масажу й у якому вихідному положення кінцівок буде сприяти в того ж хворого профілактиці подальшого підвищення тонусу м'язів, м'язової дистонії? 1.Переривчаста вібрація м'язів, що приводять плече; 2. Інтенсивне розминання м'язів, що приводять плече; 3. Інтенсивне розминання згиначів передпліччя при зігнутому передпліччі; 4. Погладжування згиначів передпліччя й кисті в положенні розгинання й супінації передпліччя й кисті; 5. Розтирання згиначів пальців при супінованї кисті й розігнутих пальців. 35.Яке анталгічне положення тіла варто призначити пацієнтові з радикулярними проявами остеохондрозу попереково - крижового відділу хребта для збільшення між хребцевих просторів в задніх відділах хребта? 1. Лежачи на спині з витягнутими ногами; 2. Лежачи на животі; 3. Лежачи на боці з випрямленими ногами; 4. Лежачи на спині із зігнутими ногами; 5. Сидячи з витягнутими ногами 36.На 23 тижні нормальної вагітності доцільно використовувати засоби фізичної реабілітації: 1 – щадний руховий режим; 2 - лікувальний масаж; 3 - пасивні фізичні вправи; 4 - лікувальну гімнастику; 5 - дозовану ходьбу; 37 В фізичній реабілітації на ліжковому руховому режимі хвора: 1 – має потребу в постійному медичному спостереженні й допомозі при самообслуговуванні; 2 - не має потреби в сторонній допомозі при самообслуговуванні; 3 - не Варіант 7 має потребу в постійному медичному спостереженні; 4 – має потребу в постійному медичному спостереженні, але може себе обслуговувати; 5 - не має потреби в постійному медичному спостереженні й може себе обслуговувати; 38.Для активізації екстракардіального механізму кровообігу в ФР хворого з недостатністю кровообігу 2 стадії призначаються 1 - ізометричні напруги м'язів нижніх кінцівок; 2 – ідеомоторні вправи для верхніх кінцівок ; 3 - поглиблення діафграгмального подихи й піднесене положення нижніх кінцівок; 4 - анеробні фізичні вправи; 5 - спортивно прикладні фізичні вправи максимальної аеробної потужності; 39.Хворому із травмою стегнової кістки імобілізованою гіпсовою пов'язкою у ФР призначаються фізичні вправи: 1 - ізометричні скорочення імобілізованих м'язів ; 2 - спортивно-прикладні фізичні вправи ; 3 - рефлекторні фізичні вправі 4 - активні фізичні вправи для імобілізованої кінцівки ; 5 - трудотерапію; 40.Після аорто - коронарного шунтування засобами ФР можна вирішити спеціальні завдання: 1 - зниження кінцево - діастолічного об’єму серця; 2 - зниження кінцеве систолічного об’єму серця; 3 - стимуляція симпатоадреналової системи організму; 4 - збільшення периферичного опору судин; 5-зменшення ударного об’єму серця; Варіант 8 1. Пробою Генча визначається у спортсмена : 1 - тонус парасимпатичного відділу ВНС; 2 – тонус симпатичного відділу ВНС;3 – його соматотип ; 4 - стійкість організму до гіпоксії; 5 - бронхіальну прохідність 2. Оцінка фізичного розвитку спортсмена методом стандартів передбачає: 1 - визначення ступеня взаємозв'язку між окремими його показникам; 2 - визначення кількісної границі відсотка або центеля досліджуваного; 3 - визначення пропорційності показників відносно один одного; 4 - оцінку середньоквадратичних відхилень від середніх однорідної групи; 5 - порівняння певних показників з показниками центильних таблиць ; 3.Значна активізація тільки хронотропного резерву серцево-судинної системи без зміни інотропного при пробі Мартіне - Кушелевського характеризується як реакція :1 – астенічна , 2 – гіпертонічна , 3 – дистонічна; ; 4 - фізіологічна ;5 - нормотонічна ; 4. Про перевагу тонусу симпатичного відділу ВНС при ортопробі свідчать названі зміни показника ЧСС в ортостазі: 1 -ріст пульсу щодо спокою на 6 уд /хв.; 2 - ріст пульсу щодо спокою на 18уд\хв; 3 - зменшення пульсу щодо спокою; 4 – ріст пульсу щодо спокою на 30 уд\хв ; 5 - незмінність пульсу щодо спокою; 5. .Кумулирующее вплив фізичних навантажень визначається лікарським контролем: 1 - оперативним ; 2-поточним 3 - етапним ; 4 - під час тренувального заняття; 5 - на наступний ранок після тренувального заняття; 6. Соматометричним методом лікарського контролю спортсмена визначається й оцінюється : 1 - спадковість по кадіоваскулярним катастрофах ; 2 - тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 3 - тонус симпатичного відділу ВНС; 4 – стійкість організму до гіпоксії; 5 - фізичний розвиток 7.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередня дія фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження. 8.Для визначення кумулятивного ефекту фізичних навантажень у тренувальному процесі проводиться: 1 – лікарський контроль під час тренувального заняття; 2 - лікарський контроль протягом 24 годин після тренувального заняття; 3 – лікарський контроль після певного етапу тренувальних занять ; 4 – оперативний лікарський контроль; 5 – поточний лікарський контроль; 9.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при лікарському контролі для визначення: 1 – безпосереднього впливу тренувального навантаження ; 2 - термінового ефекту навантаження ; 3 – соматотипу; 4 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – кумулюючого впливу фізичних тренувань; 10.Для визначення загальної фізичної працездатності спортсмена доцільно використовувати м'язові навантаження : 1 – локальні ; 2 – глобальні; 3 – регіональні ; 4 – малої аеробної потужності; 5 – переважно ізометричні; 11.Для визначення фізичної працездатності спортсменів чоловічої статі за величиною індексу Гарвардську степ-тесту необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-45 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см; 12.Заняття фізичними вправами в повному обсязі навчальних програм проводяться з дітьми : 1 – без відхилень у стані здоров'я; 2 – зі слабкою фізичною підготовленістю ;3 – з недостатнім фізичним розвитком і відхиленнями в стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 -спеціальної медичної групи ; Варіант 8. 13.Оперативним лікарським контролем визначається й оцінюється :1 - відставлений ефект тренувального заняття ; 2-2- термінової ефект тренувального заняття; 3 – кумулюючий ефект ; 4 - відновлення спортсмена після тренувального заняття; 5 - перспективність спортсмена в даному виді спорту; 14. У заключній частині тренувального заняття фізичне навантаження супроводжується активізацією хронотропного резерву спортсмена в межах : 1-1- 35 % ; 2-10 % ; 3-40-50 % ; 4-75 %; 5-80 %; 15.Экономизация функції системи зовнішнього подиху в результаті систематичних адекватних фізичних тренувань проявляється зменшенням : 1 - дихального об’єму ; 2 – частоти дихання; 3 – життєвої ємності легень; 4 – бронхіальної прохідності; 5 - резерву вдиху; 16. Дистонічна реакція системи кровообігу в тренувальному занятті проявляється : 1 – зниженням САТ щодо стану спокою; 2 - ростом САТ ; 3 – прискоренням пульсу в межах суми пульсу в спокої й 80 % хронотропного резерву спортсмена; 4 – зниженням ДАТ до «безкінцевого тону» ; 5 – відсутністю росту пульсового АТ ; 17.При гравітаційному шоку необхідно : 1 - виключити тривале стояння; 2 – спортсменові негайно дати склянка теплого цукрового сиропу ; 3 – продовжити повільний біг, ходьбу; 4 - спортсменові додати вертикальне положення; 5 - припинити м'язову діяльність ; 18.У ФР хворого ішемічною хворобою серця по режиму м'язового скорочення використовують такі фізичні вправи:1 - динамічні; 2 - активні; 3 - аеробні; 4 - регіональні; 5 - гімнастичні 19.У результаті систематичних занять адекватними фізичними вправами у хворого гіпертонічною хворобою::1. збільшується кінцево- систолічний об’єм лівого шлуночку серця ;2.збільшується ЧСС спокою; 3.підвищується тонус симпатичного відділу нервової системи;4 знижується потреба міокарда в кисні в стані спокою й при фізичному навантаженні; 5. збільшується гіпертрофія міокарду 20.У процедурі лікувальної гімнастики в ФР хворого нейроциркуляторною дистонією , що протікає з гіпотонією використовують:1. часті зміни положення тіла; 2. вправи на розслаблення; 3. низьку інтенсивність навантаження; 4. ідеомоторні вправи; 5. повільний темп виконання вправ 21.Хворому гіпертонічною хворобою ІІ стадії , що лікується амбулаторно, доцільно призначити наступні засоби ФР: 1.лікувальну гімнастику; 2. дозовану ходьбу; 3.спортивно-прикладні вправи; 4. теренкур;5.механотерапію; 22.Хворому із хронічною недостатністю кровообігу ІІ ступеня в амбулаторних умовах призначається наступний руховий режим:1.постільний ; 2.- щадний ; 3.палатний ;4. тренувальний; 5. вільний 23. У процедурі лікувальної гімнастики хворому хронічною ішемічною хворобою серця для розв’язання спеціальних завдань доцільно використовувати наступні вправи::1. динамічні для більших груп м'язів; 2. динамічні локальні; 3. динамічні регіональні;4. ізометричні; 5. ідеомоторні 24.Для поліпшення моторної функції кишко вика хворому з атонічним хронічним колітом потрібно використовувати наступні засоби ФР:1. механотерапію ; 2 - ідеомоторні фізичні вправи для нижніх кінцівок; 3 - спортивно - прикладні фізичні вправи; 4 - рефлекторні вправи, 5 - дозовану ходьбу; 25.Які з перерахованих фізичних вправ здатні підвищити кислотоутворюючу функцію шлунку:1. динамічні дихальні вправи 2. спортивн – прикладні малої інтенсивності тривалі 3. активні для дистальних відділів кінцівок з великою амплітудою, короткочасні 4. ігрові малорухомі 5. ізометричні напруги м'язів Варіант 8 26.Особливістю проведення фізичного тренування хворому з інсулінозалежним цукровим діабетом є наступне: 1. збільшення дози інсуліну 2. зменшення дози інсуліну 3. зменшення кількості вживаних вуглеводів 4. наближення ділянки ін'єкцій інсуліну до м'язів, які включаються в рухи . 5 - введення інсуліну після фізичних тренувань 27. Спеціальним завданням ФР хворого з хронічним атонічним колітом є : 1. відновлення природної перистальтичної активності кишко вика 2. зниження внутрішньочеревного тиску у верхніх відділах черевної порожнини 3. зняття спазмів гладкої м'язової тканини кишечника 4. підвищення тонусу центральної нервової системи 5. профілактика спланхноптозу 28 Постуральний дренаж хворому із захворюванням органів дихання проводиться :1 – після заняття лікувальною гімнастикою ; 2- до заняття лікувальною гімнастикою ; 3 - з ізометричною напругою черевної стінки ;4 - з обмеженням кашлю ; 5 - з масажними прийомами лагідного погладжування ; |