Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
14.Фізіологічна реакція системи кровообігу в основній частині тренувального заняття спортсмена характеризується ростом ЧСС щодо спокою до рівня: 1 – суми пульсу спокою й 10 % хроноторопного резерву індивіда; 2 - суми пульсу спокою й 50 % хронотропного резерву; 3 – суми пульсу спокою й 75% хронотропного резерву; 4 – суми пульсу спокою й 100 % хронотропного резерву; 5 – суми пульсу спокою й 35 % хронотропного резерву; 15.Патологічна гіпертрофія міокарда в спортсмена характеризується : 1-1- ростом зубця Р у правих грудних відведеннях електрокардіограми; 2 - ростом інтервальних показників електрокардіограми; 3 - відсутністю порушень ритму серця; 4 - патологічними змінами зубця Т на електрокардіограмі ; 5 - відсутністю змін зубця Т на електрокардіограмі; 16.У раціональному харчуванні спортсмена білків повинне бути не менше: 1-1 г на кг маси тіла;2 – 5 г на кг маси тіла; 3-3,8 – 1,0 г на кг маси тіла; 4-4,5 г на кг маси тіла; 5-10 г на кг маси тіла; 17.В етапному лікарському контролі ЕКГ контроль при виконанні дозованого фізичного навантаження повинен бути обов'язковим : 1 – для спортсменів дитячого віку; 2 – для спортсменів підліткового віку; 3 – для молодих спортсменів жіночої статі; 4 – для спортсменів середнього й старшого віку; 5 – для молодих спортсменів чоловічої статі; 18.Про адекватність реакції на навантаження у хворого із трансмуральным інфарктом міокарда, на вільним руховому режим фізичної реабілітації свідчить:: 1 – прискорення пульсу на 10% щодо спокою;2 – прискорення пульсу на 50 % хронотропного резерву хворого;3 – зниження САТ щодо спокою; 4 - приступ болю в області серця, що вимагає прийому нітрогліцерину;5 - гіперемія особи; 19.Для зниження загального периферичного опору у хворого гіпертонічною хворобою доцільно використовувати у ФР наступні вправи:1. циклічні спортивно-прикладні; 2.- ізометричні; 3. анаеробні; 4. ігрові;5 рефлекторні 20.Амбулаторному хворому із хронічною ішемічною хворобою серця доцільно призначити наступні засоби ФР: 1. дозовану ходьбу; 2 теренкур; 3 руховий режим, що щадить; 4 спортивні ігри; 5 вільний руховий режим 21.Інтенсивність фізичного навантаження в процедурі лікувальної гімнастики у пацієнта з гіпертонічною хворобою повинна бути найбільшою в наступній частині заняття: 1.заключній 2. на початку основної; 3. наприкінці основної; 4. у середині основної; 5. у вступній; 22.Розтягненню плеври й профілактиці утворення спайок в ній сприяють наступні дихальні вправи: 1 - з вимовою звуків на видиху; 2 - з вольовим обмеженням легеневої вентиляції й затримкою подиху на видиху ( методикою Бутейко); 3 - динамічні з нахилом тулуба в протилежну сторону, на вдиху із затримкою подиху; 4 - форсований вдих зі створенням опору руками на вдиху ( методика Стрельникової)); 5 –дренажні; 23.При рестриктивних вентиляційних порушеннях у ФР хворого варто використовувати:1 – ізометричні напруги м'язів передньої черевної стінки; 2 – динамічні дихальні вправи ; 3 – ідеомоторні вправи для великих грудних м'язів; 4 – дихальні вправи з акцентом на пасивизацію видиху; 5 – дихальні вправи з форсованим диханням; 24.Дихальні вправи з плавним подовженим видихом і вимовою звуків при цьому сприяють: 1- разстягненню плеври; ; 2-зменшенню бронхоспазму ; 3 зменшенню дихального об’єму; 4 розрідженню мокротиння; 5 зміцненню дихальних м'язів; Варіант 13 25. Яке дренажне положення необхідно використовувати для дренування бронхоектазів у задньо - нижніх сегментах правої легені:1.на правій стороні з піднятим головним кінцем ліжка;2.на правій стороні з піднятим ножним кінцем ліжка;3.на животі з піднятим ножним кінцем;4.на лівій стороні з піднятим високо головним кінцем;5.на спині з піднятим головним кінцем. 26.Який прийом масажу буде сприяти поліпшенню кінетики мокротиння:1.поглажування;2.розминания;3.вібрація переривчаста;4.вібрація безперервна;5.розтирання. 27.Спеціальним завданням ФР при ожирінні є: 1. поліпшення самопочуття 2. зменшення основного обміну; 3. підвищення рівня фізичної працездатності; 4. створення негативного енергетичного балансу; 5. підвищення якості життя; 28.. Який прийом масажу, і в якому стані м'язів будуть сприяти відновленню функції уражених м'язів, профілактиці прогресування дистонії м'язів у хворої з невритом лицьового нерва праворуч: 1.Розтирання м'язів справа без усунення м'язової дистрофії; 2.Переривчаста вібрація уражених м'язів з попереднім розтягненням здорових м'язів ліворуч; 3.Переривчаста вібрація уражених м'язів без попереднього усунення дистонії м'язів; 4. Інтенсивне разминання мускулатури праворуч і ліворуч одночасно; 5. Прогладжування праворуч при розтяганні й фіксації долонею м'язів зліва.; 29.Яке лікування положенням варто призначити вищезгаданій пацієнтці: 1.Періодично нахиляти голову вліво при положенні сидячи, підтримуючи голову рукою з опорою на лікоть; 2.Перетягати м'яза із хворої сторони в здорову, знизу нагору за допомогою хустки; 3.Перетягнути м'яза лейкопластиром праворуч вліво; 4.Спати на лівій стороні; 5. Лейкопластирною тягою перетягнути мімічні м'язи зліва направо, звужуючи очну щілину 30.Які спеціальні завдання можна вирішити у вищезгаданої пацієнтки, використовуючи лікування положенням: 1.Збільшення розтягання судин; 2.Збільшення розтягання ураженого нерва; 3.Профілактика й усунення м'язової дистонії; 4.Збільшення тонусу м'язів здорової сторони ; 5.Збільшення сили м'язів ураженої сторони. 31. Який засіб фізичної реабілітації буде сприяти профілактиці суглобних контрактур у хворого 40 років після перенесеного мозкового інсульту, що супроводжується правобічної геміплегією? 1. Пасивний рух у променево - зап’ястного і ліктьовому суглобах з акцентом на їхнє розгинання; 2. Одночасне активне згинання всіх пальців; 3. Одночасне пасивне згинання пальців із приведенням великого пальця; 4. Активна пронація передпліччя5. Положення руки в позі, протилежній контрактурі. Верніке- Манна. 32.Яке завдання фізичної реабілітації з нижчеперелічених буде спеціальним у вищезгаданій ситуації? 1.Профілактика застійної пневмонії; 2. Поліпшення загального самопочуття хворого;3.Профілактика м'язово-суглобних контрактур; 4. Профілактика розвитку пролежнів; 5.Підвищення рефлекторної збудливості уражених м'язів. 33.Яка з нижчеперелічених вправ може вирішити спеціальні завдання при остеохондрозі поперекового відділу хребта? 1. Біг підтюпцем; 2. Стрибки; 3. Ходьба; 4. Плавання; 5. Нахили тулуба вперед з випрямленими ногами 34 Патологічні сінкінезії - це рухи: 1 пасивні; 2 активні; 3 ідеомоторні; 4-спів дружні; 5 активно-пасивні 35.Яка зміна опорно-рухового апарата характерна для центрального паралічу через 2-3 тижні після його розвитку? 1. зниження глибоких рефлексів; 2. зниження тонусу уражених м'язів; 3. підвищення рефлекторної збудливості м'язів; 4. розтягання уражених м'язів; 5. підвищення поверхневих рефлексів; Варіант 13 36.До засобів фізичної реабілітації відносяться:1 - фізичні вправи; 2 -. трудотерапія; 3 - механотерапія;4.-масаж;5-велотренування; 37.Специальними фізичними вправами в ФР жінки на 23 тижні нормальної вагітності є:: 1 - грудний тип подиху при напрузі й розслабленні м'язів черевного преса; 2-стрибки; 3-їзда на велосипеді; 4 - з різкою зміною положення тіла; 5 - з різким підняттям рук над головою 38. В фізичній реабілітації хворих фізичні вправи за активністю діляться на: 1 - гімнастичні; 2 -. пасивні; 3 - динамічні; 4 - ізометричні; 5 – анаеробні; 39. В фізичній реабілітації хворих загартовуючи засоби сприяють: 1 - розвитку м'язової сили; 2 - адаптації до короткострокових впливів холоду й сонця; 3 – розвитку аеробної витривалості ; 4. – компенсації рухових порушень ; 5 – нормалізації холестеринового обміну ; 40.З метою формування вторинної кісткової мозолі. після зняття іммобілізації з приводу перелому правої малогомілкової кістки в фізичній реабілітації необхідно використовувати: 1 - ідеомоторні фізичні вправи; 2 рефлекторні фізичні вправі;3 - постільний руховий режим; 4 - статичні дихальні вправи; 5 - фізичні вправи з навантаженням по осі травмованої кістки; Варіант 14 1. Визначення й оцінка фізичного розвитку при лікарському контролі проводиться з метою: 1 - оцінки безпосередньої дії фізичного навантаження;2 – оцінки кумулятивної дії фізичних навантажень; 3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження;4 - визначення тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – визначення стійкості організму до гіпоксії; 2.Методом антропометричних індексів можна оцінити:1 - пропорційність антропометричних показників; 2 - відхилення показників дослідженого середніх від однорідної групи;3 - взаємозв'язок антропометричних показників дослідженого;4 – центильну область антропометричних величин досліджуваного ; 5 - рельєфність мускулатури досліджуваного; 3.При лікарському обстеженні спортсмена змінивши його положення тіла з вертикального на горизонтальне можна визначити й оцінити : 1 – тонус симпатичного відділу ВНС ; 2 – тонус парасимпатичного відділу ВНС;3 – тип реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження; 4 - тип реакції системи кровообігу на ізометричне фізичне навантаження; 5 – стійкість організму до гіпоксії; 4.Первинний лікарський контроль у спортивній медицині проводиться для визначення: 1-1- термінової дії фізичного навантаження; 2 – відставлені дії фізичного навантаження; 3 – кумулятивні дії фізичного навантаження; 4 – можливості допуску до спортивної діяльності; 5 - дострокової адаптації до фізичних навантажень; 5. Для визначення адекватності фізичних навантажень функціональним можливостям організму спортсмена в тренувальному занятті проводиться :1 - поточний лікарський контроль;2 - оперативний лікарський контроль; 3 - етапний лікарський контроль; 4 - первинний лікарський контроль; 5-функціональне дослідження; 6..Визначення й оцінка рельєфності мускулатури спортсмена проводиться методом : 1-1- антропометрії;2 – соматоскопії;3 – соматометрії;4 -тонусометрії; 5 – динамометрії 7. Функціональні можливості спортсмена в умовах, що змінюються, зовнішнього середовища можна визначити пробій : 1 - з динамічними фізичними навантаженнями; 2 - з ізометричними фізичними навантаженнями; 3 - із затримкою подиху; 4 - зі зміною положення тіла в просторі; 5 - з фармацевтичними препаратами; 8..На пробу з динамічним фізичним навантаженням пульс зросло на 120 % щодо спокою , систолічний тиск зріс від 120 до 160 мм рт ст. а діастолічний – від 80 до 100 мм рт ст. Таку гемодинамічну реакцію оцінюють як : 1 – нормо тонічну; 2 – гіпертонічну; 3 – дистонічну; 4 – астенічну; 5 – гіпотонічну ; 9.Для визначення фізичної працездатності спортсменів жіночої статі Гарвардським степ-тестом необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-43 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см; 10.Для визначення функціонального стану системи кровообігу пробій Руфьє школярам пропонується: 1 – пробігти 5 мінут; 2 - присісти 20 разів протягом 45 секунд; 3 – присісти 30 разів протягом 45 секунд; 4 – пробігти 100 метрів; 5 – присісти 20 разів протягом 10 секунд ; 11.Обьективним критерієм для припинення виконання тесту з фізичним навантаженням при визначенні фізичної працездатності спортсмена є : 1 - прискорення пульсу до 120 уд\хв; 2 – ріст АТ до 180/90 мм рт ст.; 3 – почуття утоми.; 4 - прискорення пульсу в межах 180 мінус вік; 5 - ріст АТ понад 230/ 130 мм рт ст.. 12.У спортивній діяльності використання спортивних напоїв сприяє : 1 – збільшенню добового раціону спортсмена; 2 – зменшенню добового раціону ; 3 – зниженню фізичної працездатності; 4 – уповільненню процесів відновлення; 5 - погіршенню водно - сольового балансу : 13.Видалення молочної кислоти із організму спортсмена після фізичного тренування триває: 1-48 годин; 2- 0,5 – 1,5 години; 3-24 години; 4-3-4 дні; 5 – тиждень Варіант 14 14.Забороняються заняття в спортивних секціях і рекомендуються додаткові заняття в групах загальнофізичної підготовки школярам : 1 – з високим рівнем функціональних резервів системи кровообігу; 2 – з низьким або нижче за середній рівень функціональних резервів ; 3 - основної медичної групи; 4 – підготовчої медичної групи; 5 – спеціальної медичної групи; 15.Терміновий ефект дії фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається й оцінюється : 1 – протягом 24 годин після заняття; 2 - через 6 місяців після заняття; 3 – під час заняття; 4 - етапним лікарським контролем; 5 - поточним лікарським контролем; 16.Заключна частина тренувального заняття становить від всієї його тривалості : 1- не більше 10 % ; 2- 10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-3-5 %; 17.Економізація функції системи зовнішнього дихання в результаті систематичних адекватних фізичних тренувань характеризується : 1 – збільшенням частоти дихання ;2 – збільшенням дихального об’єму; 3 - зменшенням максимальної вентиляції легень; 4 - зменшенням бронхіальної прохідності; 5 – зменшенням альвеолярної вентиляції; 18.У ФР хворих ішемічною хворобою серця велотренування призначається з метою: 1 нормалізації рефлексу розширення коронарних судин у відповідь на підвищену потребу міокарда в кисні ; 2. Збільшення сили м'язів нижніх кінцівок; 3. збільшення потреби міокарду в кисні; 4. підвищення симпатичних впливів на серце; 5. зниження фібрінолітичної активності крові ; 19. Хворому, що виписався зі стаціонару після гострого інфаркту міокарда доцільно призначити наступні засоби ФР : 1 - фізичні вправи максимальної аеробної потужності ;2 – анаеробні фізичні вправи; 3 – ізометричні фізичні вправи; 4 – фізичні вправи з потужністю , яка не перевищує 50% аеробних можливостей хворого; 5 - рефлекторні; 20.З перерахованих завдань ФР спеціальними для хворого ішемічною хворобою серця є: 1. нормалізація психо - емоційного стану хворого; 2. відновлення фізичної працездатності; 3. зниження активності депрессорных систем; 4. зниження потреби міокарду в кисні; 5. зниження скорочувальної здатності міокарда 21.Ішемічну реакцію у відповідь на фізичне навантаження у хворого при ФР хворого з гострим інфарктом міокарду визначають методом: 1.пульсометрії; 2.тонометрії; 3.ехокардіографії; 4.електрокардіографії; 5. соматоскопії; 22.З перерахованих фізичних вправ при регулярному їхньому використанні знизять потреба міокарду в кисні : 1. ідеомоторні; 2. рефлекторні; 3. циклічні спортивно-прикладні; 4. пасивні; 5. ізометричні 23.Положення нижніх кінцівок вище горизонтального рівня й рухи в гомілково - ступному суглобі у хворого із хронічною недостатністю кровообігу сприяє: 1 – стимуляції екстракардіального механізму кровообігу.; 2. зменшенню венозного повернення; 3. зменшенню потреби міокарду в кисні; 4. профілактиці м'язової гіпотрофії нижніх кінцівок; 5. збільшенню потреби міокарда в кисні. 24. . У заняттях дихальними вправами з хворими на бронхіальну астму треба акцентувати увагу на:1 - форсований глибокий подих; 2 - подовження вдиху; 3 - подовження видиху; 4 - форсований видих; 5 - верхньо-грудний тип подиху; 25. Вплив якого із прийомів масажу на розрідження мокротиння буде найбільшим:1. погладжування; 2 - розтирання ; 3 - вібрація безперервна; 4 - вібрація переривчаста; 5 - розминання;. Варіант 14 26.Спеціальним завданням ФР при цукровому діабеті є:1. підвищення рівня глікемії 2. активізація розпаду м'язового глікогену 3. зниження чутливості рецепторів до інсуліну 4. підвищення секреції активного інсуліну ;5. підвищення рівня глюкогону 27. У фізичній реабілітації хворих цукровим діабеті доцільно використовувати фізичні вправи:1 - динамічні ,великої інтенсивності й обсягу; 2 – динамічні , анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 3 - ізометричні , локальні ; 4 – пасивні для нижніх кінцівок 5 – спортивно - прикладні , аеробної спрямованості;; 28.Для попередження явищ гипоглікемії при проведенні ФР хворого на цукровий діабет, типу А потрібно розраховувати необхідну інтенсивність навантажень виходячи з:1. максимального хронотропного резерву;2. субмаксимального хронотропного резерву; 3. щирого (граничного) хронотропного резерву; 4. максимально припустимої за віком ЧСС; 5. припустимої субмаксимальної ЧСС 29. При спастичних колітах доцільно використовувати фізичні вправи: 1 - з підвищенням внутрішньочеревного тиску; 2-із частою зміною положення тіла; 3 – ідеомоторні для черевної стінки; 4 – рефлекторні для н лижних кінцівок; 5 - без підвищення внутрішньочеревного тиску; 30. Підвищенню гідратації між хребетних дисків при остеохондрозі в поперековому відділі сприяє наступне положення тіла хворого: 1 - лежачи на спині з випрямленими ногами; 2 - положення коштуючи; 3 - лежачи на спині із зігнутими ногами в колінних і тазостегнових суглобах; 4 – сидячи без підтримки;5 - лежачи на животі прогнувшись; 31.Які пасивні фізичні вправи варто використовувати для профілактики розвитку м’язових - суглобових контрактур у хворої з лівосторонньої геміплегією, 10 днів тому розвився геморагічний інсульт? 1.Плавне тильне згинання стопи з її про нацією; 2. Підошовне згинання стопи з її супінацією; 3. Швидке одночасне згинання пальців кисті із приведенням великого пальця; 4.Згинання передпліччя з його про нацією;5. Швидке максимально можливе розгинання колінного суглоба. 32.Для усунення м'язової дистонії у вищезгаданого хворого яке положення ураженим кінцівкам варто надавати: 1.Тильного згинання стопи з про нацією її й легкого згинання в колінному суглобі; 2. Підошовного згинання стопи й ротації стегна зовні; 3. Максимального розгинання в колінному суглобі із супінацією стопи; 4. Приведення плеча з розігнутим і пронованим передпліччям, зігнутими пальцями; 5.Відведення плеча із зігнутим у ліктьовому суглобі передпліччям, розігнутою кистю й пальцями. |