Главная страница

Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити


Скачать 0.63 Mb.
НазваниеВаріант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити
АнкорFiz_reb_test.pdf
Дата12.02.2017
Размер0.63 Mb.
Формат файлаpdf
Имя файлаFiz_reb_test.pdf
ТипДокументы
#2592
страница9 из 10
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
14.Фізіологічна реакція системи кровообігу в основній частині тренувального заняття спортсмена
характеризується ростом ЧСС щодо спокою до рівня: 1 – суми пульсу спокою й 10 % хроноторопного резерву індивіда; 2 - суми пульсу спокою й 50 % хронотропного резерву; 3 – суми пульсу спокою й 75% хронотропного резерву; 4 – суми пульсу спокою й 100 % хронотропного резерву; 5 – суми пульсу спокою й
35 % хронотропного резерву;
15.Патологічна гіпертрофія міокарда в спортсмена характеризується : 1-1- ростом зубця Р у правих грудних відведеннях електрокардіограми; 2 - ростом інтервальних показників електрокардіограми; 3 - відсутністю порушень ритму серця; 4 - патологічними змінами зубця Т на електрокардіограмі ; 5 - відсутністю змін зубця Т на електрокардіограмі;
16.У раціональному харчуванні спортсмена білків повинне бути не менше: 1-1 г на кг маси тіла;2 – 5 г на кг маси тіла; 3-3,8 – 1,0 г на кг маси тіла; 4-4,5 г на кг маси тіла; 5-10 г на кг маси тіла;
17.В етапному лікарському контролі ЕКГ контроль при виконанні дозованого фізичного
навантаження повинен бути обов'язковим : 1 – для спортсменів дитячого віку; 2 – для спортсменів підліткового віку; 3 – для молодих спортсменів жіночої статі; 4 – для спортсменів середнього й старшого віку; 5 – для молодих спортсменів чоловічої статі;
18.Про адекватність реакції на навантаження у хворого із трансмуральным інфарктом міокарда, на
вільним руховому режим фізичної реабілітації свідчить:: 1 – прискорення пульсу на 10% щодо спокою;2 – прискорення пульсу на 50 % хронотропного резерву хворого;3 – зниження САТ щодо спокою;
4 - приступ болю в області серця, що вимагає прийому нітрогліцерину;5 - гіперемія особи;
19.Для зниження загального периферичного опору у хворого гіпертонічною хворобою доцільно
використовувати у ФР наступні вправи:1. циклічні спортивно-прикладні; 2.- ізометричні; 3. анаеробні; 4.
ігрові;5 рефлекторні
20.Амбулаторному хворому із хронічною ішемічною хворобою серця доцільно призначити наступні
засоби ФР: 1. дозовану ходьбу; 2 теренкур; 3 руховий режим, що щадить; 4 спортивні ігри; 5 вільний руховий режим
21.Інтенсивність фізичного навантаження в процедурі лікувальної гімнастики у пацієнта з
гіпертонічною хворобою повинна бути найбільшою в
наступній частині заняття: 1.заключній 2. на початку основної; 3. наприкінці основної; 4. у середині основної; 5. у вступній;
22.Розтягненню плеври й профілактиці утворення спайок в ній сприяють наступні дихальні вправи: 1
- з вимовою звуків на видиху; 2 - з вольовим обмеженням легеневої вентиляції й затримкою подиху на видиху ( методикою Бутейко); 3 - динамічні з нахилом тулуба в протилежну сторону, на вдиху із затримкою подиху; 4 - форсований вдих зі створенням опору руками на вдиху ( методика Стрельникової));
5 –дренажні;
23.При рестриктивних вентиляційних порушеннях у ФР хворого варто використовувати:1 –
ізометричні напруги м'язів передньої черевної стінки; 2 – динамічні дихальні вправи ; 3 – ідеомоторні вправи для великих грудних м'язів; 4 – дихальні вправи з акцентом на пасивизацію видиху; 5 – дихальні вправи з форсованим диханням;
24.Дихальні вправи з плавним подовженим видихом і вимовою звуків при цьому сприяють: 1- разстягненню плеври; ; 2-зменшенню бронхоспазму ; 3 зменшенню дихального об’єму; 4 розрідженню мокротиння; 5 зміцненню дихальних м'язів;

Варіант 13
25. Яке дренажне положення необхідно використовувати для дренування бронхоектазів у задньо -
нижніх сегментах правої легені:1.на правій стороні з піднятим головним кінцем ліжка;2.на правій стороні з піднятим ножним кінцем ліжка;3.на животі з піднятим ножним кінцем;4.на лівій стороні з піднятим високо головним кінцем;5.на спині з піднятим головним кінцем.
26.Який прийом масажу буде сприяти поліпшенню кінетики
мокротиння:1.поглажування;2.розминания;3.вібрація переривчаста;4.вібрація безперервна;5.розтирання.
27.Спеціальним завданням ФР при ожирінні є: 1. поліпшення самопочуття 2. зменшення основного обміну; 3. підвищення рівня фізичної працездатності; 4. створення негативного енергетичного балансу; 5. підвищення якості життя;
28.. Який прийом масажу, і в якому стані м'язів будуть сприяти відновленню функції уражених
м'язів, профілактиці прогресування дистонії м'язів у хворої з невритом лицьового нерва праворуч:
1.Розтирання м'язів справа без усунення м'язової дистрофії; 2.Переривчаста вібрація уражених м'язів з попереднім розтягненням здорових м'язів ліворуч; 3.Переривчаста вібрація уражених м'язів без попереднього усунення дистонії м'язів; 4. Інтенсивне разминання мускулатури праворуч і ліворуч одночасно; 5. Прогладжування праворуч при розтяганні й фіксації долонею м'язів зліва.;
29.Яке лікування положенням варто призначити вищезгаданій пацієнтці: 1.Періодично нахиляти голову вліво при положенні сидячи, підтримуючи голову рукою з опорою на лікоть; 2.Перетягати м'яза із хворої сторони в здорову, знизу нагору за допомогою хустки; 3.Перетягнути м'яза лейкопластиром праворуч вліво; 4.Спати на лівій стороні; 5. Лейкопластирною тягою перетягнути мімічні м'язи зліва направо, звужуючи очну щілину
30.Які спеціальні завдання можна вирішити у вищезгаданої пацієнтки, використовуючи лікування
положенням: 1.Збільшення розтягання судин; 2.Збільшення розтягання ураженого нерва; 3.Профілактика й усунення м'язової дистонії; 4.Збільшення тонусу м'язів здорової сторони ; 5.Збільшення сили м'язів ураженої сторони.
31. Який засіб фізичної реабілітації буде сприяти профілактиці суглобних контрактур у хворого 40
років після перенесеного мозкового інсульту, що супроводжується правобічної геміплегією? 1.
Пасивний рух у променево - зап’ястного і ліктьовому суглобах з акцентом на їхнє розгинання; 2. Одночасне активне згинання всіх пальців; 3. Одночасне пасивне згинання пальців із приведенням великого пальця; 4. Активна пронація передпліччя5. Положення руки в позі, протилежній контрактурі. Верніке-
Манна.
32.Яке завдання фізичної реабілітації з нижчеперелічених буде спеціальним у вищезгаданій
ситуації? 1.Профілактика застійної пневмонії; 2. Поліпшення загального самопочуття хворого;3.Профілактика м'язово-суглобних контрактур; 4. Профілактика розвитку пролежнів;
5.Підвищення рефлекторної збудливості уражених м'язів.
33.Яка з нижчеперелічених вправ може вирішити спеціальні завдання при остеохондрозі
поперекового відділу хребта? 1. Біг підтюпцем; 2. Стрибки; 3. Ходьба; 4. Плавання; 5. Нахили тулуба вперед з випрямленими ногами
34 Патологічні сінкінезії - це рухи: 1 пасивні; 2 активні; 3 ідеомоторні; 4-спів дружні; 5 активно-пасивні
35.Яка зміна опорно-рухового апарата характерна для центрального паралічу через 2-3 тижні після
його розвитку? 1. зниження глибоких рефлексів; 2. зниження тонусу уражених м'язів; 3. підвищення рефлекторної збудливості м'язів; 4. розтягання уражених м'язів; 5. підвищення поверхневих рефлексів;

Варіант 13
36.До засобів фізичної реабілітації відносяться:1 - фізичні вправи; 2 -. трудотерапія; 3 - механотерапія;4.-масаж;5-велотренування;
37.Специальними фізичними вправами в ФР жінки на 23 тижні нормальної вагітності є:: 1 - грудний тип подиху при напрузі й розслабленні м'язів черевного преса; 2-стрибки; 3-їзда на велосипеді; 4 - з різкою зміною положення тіла; 5 - з різким підняттям рук над головою
38. В фізичній реабілітації хворих фізичні вправи за активністю діляться на: 1 - гімнастичні; 2 -. пасивні;
3 - динамічні; 4 - ізометричні; 5 – анаеробні;
39. В фізичній реабілітації хворих загартовуючи засоби сприяють: 1 - розвитку м'язової сили; 2 - адаптації до короткострокових впливів холоду й сонця; 3 – розвитку аеробної витривалості ; 4. – компенсації рухових порушень ; 5 – нормалізації холестеринового обміну ;
40.З метою формування вторинної кісткової мозолі. після зняття іммобілізації з приводу перелому
правої малогомілкової кістки в фізичній реабілітації необхідно використовувати: 1 - ідеомоторні фізичні вправи; 2 рефлекторні фізичні вправі;3 - постільний руховий режим; 4 - статичні дихальні вправи; 5
- фізичні вправи з навантаженням по осі травмованої кістки;

Варіант 14
1. Визначення й оцінка фізичного розвитку при лікарському контролі проводиться з метою: 1 - оцінки безпосередньої дії фізичного навантаження;2 – оцінки кумулятивної дії фізичних навантажень; 3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження;4 - визначення тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – визначення стійкості організму до гіпоксії;
2.Методом антропометричних індексів можна оцінити:1 - пропорційність антропометричних показників; 2 - відхилення показників дослідженого середніх від однорідної групи;3 - взаємозв'язок антропометричних показників дослідженого;4 – центильну область антропометричних величин досліджуваного ; 5 - рельєфність мускулатури досліджуваного;
3.При лікарському обстеженні спортсмена змінивши його положення тіла з вертикального на
горизонтальне можна визначити й оцінити : 1 – тонус симпатичного відділу ВНС ; 2 – тонус парасимпатичного відділу ВНС;3 тип реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження; 4 - тип реакції системи кровообігу на ізометричне фізичне навантаження; 5 – стійкість організму до гіпоксії;
4.Первинний лікарський контроль у спортивній медицині проводиться для визначення: 1-1- термінової дії фізичного навантаження; 2 – відставлені дії фізичного навантаження; 3 – кумулятивні дії фізичного навантаження; 4 – можливості допуску до спортивної діяльності; 5 - дострокової адаптації до фізичних навантажень;
5. Для визначення адекватності фізичних навантажень функціональним можливостям організму
спортсмена в тренувальному занятті проводиться :1 - поточний лікарський контроль;2 - оперативний лікарський контроль; 3 - етапний лікарський контроль; 4 - первинний лікарський контроль; 5-функціональне дослідження;
6..Визначення й оцінка рельєфності мускулатури спортсмена проводиться методом : 1-1- антропометрії;2 – соматоскопії;3 – соматометрії;4 -тонусометрії; 5 – динамометрії
7. Функціональні можливості спортсмена в умовах, що змінюються, зовнішнього середовища можна
визначити пробій : 1 - з динамічними фізичними навантаженнями; 2 - з ізометричними фізичними навантаженнями; 3 - із затримкою подиху; 4 - зі зміною положення тіла в просторі; 5 - з фармацевтичними препаратами;
8..На пробу з динамічним фізичним навантаженням пульс зросло на 120 % щодо спокою , систолічний
тиск зріс від 120 до 160 мм рт ст. а діастолічний – від 80 до 100 мм рт ст. Таку гемодинамічну реакцію
оцінюють як : 1 – нормо тонічну; 2 – гіпертонічну; 3 – дистонічну; 4 – астенічну; 5 – гіпотонічну ;
9.Для визначення фізичної працездатності спортсменів жіночої статі Гарвардським степ-тестом
необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-43 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см;
10.Для визначення функціонального стану системи кровообігу пробій Руфьє школярам пропонується: 1 – пробігти 5 мінут; 2 - присісти 20 разів протягом 45 секунд; 3 – присісти 30 разів протягом 45 секунд; 4 – пробігти 100 метрів; 5 – присісти 20 разів протягом 10 секунд ;
11.Обьективним критерієм для припинення виконання тесту з фізичним навантаженням при визначенні
фізичної працездатності спортсмена є : 1 - прискорення пульсу до 120 уд\хв; 2 – ріст АТ до 180/90 мм рт ст.; 3 – почуття утоми.; 4 - прискорення пульсу в межах 180 мінус вік; 5 - ріст АТ понад 230/ 130 мм рт ст..
12.У спортивній діяльності використання спортивних напоїв сприяє : 1 – збільшенню добового раціону спортсмена; 2 – зменшенню добового раціону ; 3 – зниженню фізичної працездатності; 4 – уповільненню процесів відновлення; 5 - погіршенню водно - сольового балансу :
13.Видалення молочної кислоти із організму спортсмена після фізичного тренування триває: 1-48 годин; 2- 0,5 – 1,5 години; 3-24 години; 4-3-4 дні; 5 – тиждень

Варіант 14
14.Забороняються заняття в спортивних секціях і рекомендуються додаткові заняття в групах
загальнофізичної підготовки школярам : 1 – з високим рівнем функціональних резервів системи кровообігу; 2 – з низьким або нижче за середній рівень функціональних резервів ; 3 - основної медичної групи; 4 – підготовчої медичної групи; 5 – спеціальної медичної групи;
15.Терміновий ефект дії фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається й оцінюється :
1 – протягом 24 годин після заняття; 2 - через 6 місяців після заняття; 3 – під час заняття; 4 - етапним лікарським контролем; 5 - поточним лікарським контролем;
16.Заключна частина тренувального заняття становить від всієї його тривалості : 1- не більше 10 % ; 2-
10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-3-5 %;
17.Економізація функції системи зовнішнього дихання в результаті систематичних адекватних
фізичних тренувань характеризується : 1 – збільшенням частоти дихання ;2 – збільшенням дихального об’єму; 3 - зменшенням максимальної вентиляції легень; 4 - зменшенням бронхіальної прохідності; 5 – зменшенням альвеолярної вентиляції;
18.У ФР хворих ішемічною хворобою серця велотренування призначається з метою: 1 нормалізації рефлексу розширення коронарних судин у відповідь на підвищену потребу міокарда в кисні ; 2. Збільшення сили м'язів нижніх кінцівок; 3. збільшення потреби міокарду в кисні; 4. підвищення симпатичних впливів на серце; 5. зниження фібрінолітичної активності крові ;
19. Хворому, що виписався зі стаціонару після гострого інфаркту міокарда доцільно призначити
наступні засоби ФР : 1 - фізичні вправи максимальної аеробної потужності ;2 – анаеробні фізичні вправи;
3 – ізометричні фізичні вправи; 4 – фізичні вправи з потужністю , яка не перевищує 50% аеробних можливостей хворого; 5 - рефлекторні;
20.З перерахованих завдань ФР спеціальними для хворого ішемічною хворобою серця є: 1. нормалізація психо - емоційного стану хворого; 2. відновлення фізичної працездатності; 3. зниження активності депрессорных систем; 4. зниження потреби міокарду в кисні; 5. зниження скорочувальної здатності міокарда
21.Ішемічну реакцію у відповідь на фізичне навантаження у хворого при ФР хворого з гострим
інфарктом міокарду визначають методом: 1.пульсометрії; 2.тонометрії; 3.ехокардіографії;
4.електрокардіографії; 5. соматоскопії;
22.З перерахованих фізичних вправ при регулярному їхньому використанні знизять потреба
міокарду в кисні : 1. ідеомоторні; 2. рефлекторні; 3. циклічні спортивно-прикладні; 4. пасивні; 5. ізометричні
23.Положення нижніх кінцівок вище горизонтального рівня й рухи в гомілково - ступному суглобі у
хворого із хронічною недостатністю кровообігу сприяє: 1 – стимуляції екстракардіального механізму кровообігу.; 2. зменшенню венозного повернення; 3. зменшенню потреби міокарду в кисні; 4. профілактиці м'язової гіпотрофії нижніх кінцівок; 5. збільшенню потреби міокарда в кисні.
24. . У заняттях дихальними вправами з хворими на бронхіальну астму треба акцентувати увагу на:1
- форсований глибокий подих; 2 - подовження вдиху; 3 - подовження видиху; 4 - форсований видих; 5 - верхньо-грудний тип подиху;
25. Вплив якого із прийомів масажу на розрідження мокротиння буде найбільшим:1. погладжування; 2
- розтирання ; 3 - вібрація безперервна; 4 - вібрація переривчаста; 5 - розминання;.

Варіант 14
26.Спеціальним завданням ФР при цукровому діабеті є:1. підвищення рівня глікемії 2. активізація розпаду м'язового глікогену 3. зниження чутливості рецепторів до інсуліну 4. підвищення секреції активного інсуліну ;5. підвищення рівня глюкогону
27. У фізичній реабілітації хворих цукровим діабеті доцільно використовувати фізичні вправи:1 - динамічні ,великої інтенсивності й обсягу; 2 – динамічні , анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 3
- ізометричні , локальні ; 4 – пасивні для нижніх кінцівок 5 – спортивно - прикладні , аеробної спрямованості;;
28.Для попередження явищ гипоглікемії при проведенні ФР хворого на цукровий діабет, типу А
потрібно розраховувати необхідну інтенсивність навантажень виходячи з:1. максимального хронотропного резерву;2. субмаксимального хронотропного резерву; 3. щирого (граничного) хронотропного резерву; 4. максимально припустимої за віком ЧСС; 5. припустимої субмаксимальної ЧСС
29. При спастичних колітах доцільно використовувати фізичні вправи: 1 - з підвищенням внутрішньочеревного тиску; 2-із частою зміною положення тіла; 3 – ідеомоторні для черевної стінки; 4 – рефлекторні для н лижних кінцівок; 5 - без підвищення внутрішньочеревного тиску;
30. Підвищенню гідратації між хребетних дисків при остеохондрозі в поперековому відділі сприяє
наступне положення тіла хворого: 1 - лежачи на спині з випрямленими ногами; 2 - положення коштуючи;
3 - лежачи на спині із зігнутими ногами в колінних і тазостегнових суглобах; 4 – сидячи без підтримки;5 - лежачи на животі прогнувшись;
31.Які пасивні фізичні вправи варто використовувати для профілактики розвитку м’язових -
суглобових контрактур у хворої з лівосторонньої геміплегією, 10 днів тому розвився геморагічний
інсульт? 1.Плавне тильне згинання стопи з її про нацією; 2. Підошовне згинання стопи з її супінацією; 3.
Швидке одночасне згинання пальців кисті із приведенням великого пальця; 4.Згинання передпліччя з його про нацією;5. Швидке максимально можливе розгинання колінного суглоба.
32.Для усунення м'язової дистонії у вищезгаданого хворого яке положення ураженим кінцівкам варто
надавати: 1.Тильного згинання стопи з про нацією її й легкого згинання в колінному суглобі; 2.
Підошовного згинання стопи й ротації стегна зовні; 3. Максимального розгинання в колінному суглобі із супінацією стопи; 4. Приведення плеча з розігнутим і пронованим передпліччям, зігнутими пальцями; 5.Відведення плеча із зігнутим у ліктьовому суглобі передпліччям, розігнутою кистю й пальцями.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


написать администратору сайта