Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
33.Який засіб фізичної реабілітації можливо використовувати у вищезгаданого пацієнта з метою рішення спеціальних завдань реабілітації? 1.Ізометрична напруга м'язів лівого передпліччя; 2. Активне тильне згинання кисті; 3. Активну супінацію передпліччя й кисті; 4. Пасивне тильне згинання кисті; 5. Вільний руховий режим 34.З появою активних рухів у того ж хворого підвищенню сили м'язів лівого передпліччя найкраще будуть сприяти: 1. Ідеомоторні фізичні вправи для ліктьового суглоба; 2. Пасивні рухи в променево – зап’ястному суглобі; 3. Пасивні супінації й пронації передпліччя; 4. Активне тильне згинання кисті з опором; 5. Масажний прийом прогладжування плеча, передпліччя, кисті. 35.Спеціальною вправою при інсультах, що супроводжуються геміплегією, буде: 1. Активне згинання передпліччя; 2. Пасивне розгинання кисті; 3. Ізометрична напруга м'язів ноги;4.Пасивне максимально можливе підошовне згинання стоп; 5. Лікування положенням з максимальним приведенням плеча 36.Специальні завдання ФР жінки з вагітністю 30 тижнів з поперечним положенням плода є: 1 - перевести плід у головне передлежання; 2 - сприяти скороченню матки; 3 - знизити кровообіг в органах малого таза; 4 - попередити утворення спайок; 5 - попередити застійну пневмонію; 37.Розширення постільного режиму після оперативного втручання із приводу кишкової непрохідності сприяє: 1 - попередженню спланхноптозу; 2 - погрозі тромбоутворення; 3 - попередженню спайок; 4 - застійним явищам у задньонижніх відділах легенів; 5 - уповільненню моторики кишечника; 38.Блокові механотерапевтичні пристрої використовуються для:1 – відновлення рухливості уражених суглобів; 2 – збільшення глобальної аеробної витривалості хворого; 3 -. посилення процесів гальмування в центральній нервовій системі хворого; 4 - прискорення утворення кісткової мозолі; 5 .- компенсації порушених функцій ураженої кінцівки; Варіант 11 39.Рефлекторні фізичні вправи: 1 - виконуються в уяві хворого; 2 -. виконуються методистом лікувальної фізкультури без участі хворого; 3 - базуються на вроджених шкірно - м'язових рефлексах; 4 - супроводжуються тільки напругою м'язів без зміни їхньої довжини; 5 - використовуються тільки в дорослої людини 40. До аеробних , глобальних , циклічних вправ можна віднести:? 1 – ідеомоторні вправи для рук; 2 - рефлекторні вправи для тулуба ;3 - швидкісно – силові вправи з підніманням ваг;4 - дозовану ходьбу ; 5 - масаж; Варіант 12 1. При оцінці фізичного розвитку спортсмена методом індексів можна визначити: 1 – пропорційність його показників; 2 – їхній взаємозв'язок ; 3 – відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи;4 – тісноту взаємозв'язку показників; 5 - величину середньоквадратичних відхилень показників обстеженого в порівнянні зі спортсменами однорідної групи ; 2.Пробу з 20 присіданнями за 30 секунд проводять з метою визначення: 1 - оцінки аеробної працездатності спортсмена; 2 - визначення тонусу парасимпатичного відділу ВНС спортсмена; 3 - визначення ізометричної витривалості великих м'язів спортсмена; 4 - визначення типу геодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження; 5 - оцінки фізичного розвитку спортсмена 3.Соматоскопією можна визначити і оцінити у спортсмена: 1 – мускульний тонус, 2 – соматотип ; 3 – мускульну силу; 4 – фізичну працездатність ; 5 – стійкість організму до гіпоксії; 4 Відставлений вплив фізичних навантажень можна визначити і оцінити при проведенні лікарського контролю: 1 - оперативного; 2 - етапного; 3 - поточного; 4 - під час тренувального заняття; 5 - після певного етапу тренувальних занять; 5.Для визначення індексу маси тіла спортсмена потрібно вагу спортсмена співвіднести до : 1 - сили правої кисті; 2 – до росту в сантиметрах; 3 – до росту, вираженому в метрах у квадраті ; 4 – до величини обхвату грудної клітини в сантиметрах;5 – до життєвої ємності легенів у мілі літрах; 6.Для визначення належної маси тіла за індексом Брока у спортсмена з ростом 167 см необхідно від цієї величини відняти : 1 – 100 ; 2 – 105; 3 – 110; 4-90; 5 – 95 ; 7.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити й оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною; 5 – холодовою; 8.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;. 9. Інтенсивність фізичного навантаження в тренувальному занятті спортсмена можна оцінити показником: 1 – тонометрії; 2 – спірографії; 3 – динамометрії;4 – пульсометрії ; 5 -тонусометрії; 10.Дослідження фізичної працездатності спортсмена проводиться: 1 – відразу ж після їжі;2 – через 6 годин після їжі; 3 - після спортивного тренування; 4 – через 2 години після легкого сніданку з міцною кавою; 5 – через 2 години після легкого сніданку без міцної кави ; 11.При визначенні фізичної працездатності практично здорових студентів на велоергометрі доцільно починати тестування з потужності навантаження : 1-20 Вт; 2-50 Вт; 3 – 100 Вт; 4 – 170 Вт; 5-25 Вт; 12.Гіпотонічна ( астенічна) гемодинамічна реакція на фізичне навантаження в тренувальному занятті спортсмена характеризується : 1 - прискоренням пульсу в межах суми ЧСС спокою й 40 % хронотропного резерву; 2 - прискоренням пульсу до величини нижче цієї границі; 3 – зниженням САТ щодо спокою ; 4 - ростом САТ щодо спокою; 5 - зменшенням ДАТ до рівня « безкінцевого тону» 13..Несвідомість спортсмена під час тренувального заняття може розвитися внаслідок : 1 – несвоєчасного харчування на дистанції; 2 – недостатньої кількості вуглеводів в харчуванні спортсмена; 3 – тривале стояння ; 4 - сильного удару в живіт в епігастральну область або в область серця; 5 – раптового припинення фізичного навантаження й припинення роботи « м'язового насосу»; 14.Профузная пітливість і блідість шкіри у спортсмена під час фізичного навантаження в тренуванні свідчить про наступний тип реагування організму : 1 – фізіологічний ; 2 – патологічний ; 3 – адекватне Варіант 12 фізичне навантаження можливостям спортсмена; 4 – недостатньої інтенсивності навантаження ; 5 - навантаження відповідає 50 % аеробного енергозабезпечення організму; 15.При лікарському контролі за дітьми, які займаються спортом потрібно враховувати : 1- знижену лабільність нервової системи; 2 - підвищену лабільність нервової системи; 3 – менш виражене прискорення ЧСС і АТ на фізичне навантаження, ніж у дорослих;4 - більше тривале входження в роботу , ніж дорослих; 5 - більше тривале відновлення після навантаження, ніж у дорослих ; 16.Серед джерел енергозабезпечення фізичного навантаження у спортсмена жири становлять : 1-10 %; 2-30%, 3-55-60 %, 4 – менше 50% , 5 – менше 15 %; 17.Найбільша інтенсивність відновних процесів в організмі спортсмена після тренування спостерігається : 1 – через 12 годин; 2 – наступного дня ; 3 - відразу після закінчення роботи; 4 – через 6 годин; 5 – через 18 годин; 18.Для визначення інтенсивності фізичного навантаження у ФР хворого гіпертонічної хвороба І стадії необхідно використовувати пробу: 1. ортостатичну; 2. кліностатичну; 3.гипоксичну; 4. Мартіне-Кушелевського ; 5. велоергометричну; 19.З перерахованих фізичних вправ при постійному їхньому використанні поліпшенню аеробної витривалості хворого гіпертонічною хворобою будуть сприяти вправи: 1. на розслаблення м'язів; 2. пасивні ; 3. циклічні спортивно-прикладні ; 4. ідеомоторні; 5. локальні 20.Дренажний масаж нижніх кінцівок у хворого із хронічною недостатністю кровообігу проводиться прийомом: 1.погладжувняя за ходом крово-і лимфо току;2. погладжування проти крово- і лимфо току;3.разминання; 4.розтирання; 5. переривчастої вібрації 21. Зниженню потреби міокарда в кисні у хворого з ХИБС сприяють переважно фізичні вправи :1 – ідеомоторні ; 2 - рефлекторні ;3 - спортивно-прикладні ;4 - пасивні ; 5 - ізометричні ; 22.Про адекватну реакцію на тренувальне навантаження хворого 50 років з трансмуральним інфарктом міокарда, що вже переведений на вільний руховий режим, свідчить: 1. підвищення АТ до 230/130 мм рт ст ; 2. збільшення ЧСС до величини 200 мінус вік пацієнта; 3. приступ болю в області серця, який знімається прийомом нітрогліцерину; 4. помірна гіперемія обличчя; 5.горизонтальне зниження сегмента ST на 2 мм нижче ізолінії. 23.Для вибору подальшої тактики ФР хворого, що виписується зі стаціонару після перенесеного гострого інфаркту міокарда, доцільно призначити: 1.Гарвардський степ-тест ; 2. велоергометрію; 3. пробу Мартіне-Кушелевського ; 4. медикаментозну пробу із хлоридом калію; 5.Гіпоксичну пробу 24 При обструктивних вентиляційних порушеннях доцільно використовувати при ФР: 1 – ідеомоторні фізичні вправи ; 2 – дихальні вправи з акцентом на форсований вдих ; 3 - дихальні вправи з акцентом на форсований видих ; 4 - дихальні вправи з пасивізацією видиху ; 5 - ізометричні вправи для черевної стінки 25. Уповільнення й подовження (пасивізація) видиху у хворих із бронхоспазмом сприяє: 1 збільшенню залишкового обсягу; 2 - натягу плеври; 3 - зменшенню альвеолярної вентиляції; 4 -більш пізньому садінню бронхів на видиху; 5 - активізації мукокінезу. Варіант 12 26.Яке дренажне положення в ліжку необхідно надати хворому для поліпшення від ходження мокротиння при правобічний верхнедолевій пневмонії:1.лежачи на спині;2.лежачи на лівій стороні з піднятим ножним кінцем;3.на правій стороні;4.лежачи на животі;5.сидячи з опорою на високу подушку з нахилом тулуба вліво. 27.Збільшення зниженого показника односекундної форсованої вентиляції після вдихання бронхолітика свідчить про те, що ведучим у механізмі обструкції є: 1.набряк слизової оболонки бронхів;2.підвищена продукція мокротиння;3.знижена плинність мокротиння;4.спазм бронхіол;5.гноблення мукоцілиарного епітелію. 28. Для стимуляції шлункового кислотоутворення доцільно використовувати у ФР фізичні вправи:1 – великої інтенсивності й великого обсягу ;2 - малі інтенсивності й великий обсяг ;3 – малі інтенсивності й малий обсяг ;4 великої інтенсивності й малого об’єму;5 – ідеомоторні для черевної стінки; 29.Для найбільшого використання жирів, як енергетичних продуктів, при ФР хворих ожиріння потрібно використовувати вправи наступної інтенсивності:1. малої ;2. максимальної ;3. субмаксимальної;4. середньої ; 5. високої; 30. Яка пасивна фізична вправа варто використовувати для профілактики формування суглобних контрактур хворому 40 років після перенесеного геморрагічного мозкового інсульту з лівосторонньої гемиплегією: 1. З акцентом на тильне згинання стопи; 2. Підошовне згинання стопи; 3.Згинання пальців кисті із приведенням великого пальця; 4. Згинання передпліччя і його пронацією; 5. Приведення плеча; 31.У пацієнта посттравматичним невритом ліктьового нерва для фізичної реабілітації використовуються вправи які : 1. Виконуються за допомогою методиста; 2. Виконує подумки пацієнт; 3. Виконує активно пацієнт; 4. Викликаються рефлекторно; 5. Виконуються з опором руху; 32.Антангическое положення, що призначене пацієнтові з остеохондрозом пояснично-кресцового відділу хребта сприяє: 1. Утворенню м'язового корсета; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Розвитку гнучкості; 4. Зменшенню стиску спинномозкових корінців; 5. Збільшенню силової витривалості м'язів черевного преса 33.Хворим з гемиплегией після перенесеного інсульту з метою рішення спеціальних завдань фізичної реабілітації необхідно використовувати: 1.атлетичну гімнастику; 2.Теренкур; 3.Лікувальну гімнастику; 4. Велотренування; 5.Ізометричні фізичні вправи 34.Який засіб ФР може вирішити спеціальні завдання у хворого з невритом лицьового нерва, що супроводжується парезом мімічної мускулатури? 1.лікувальна гімнастика; 2 - механотерапія; 3 - фізичні вправи; 4 - теренкур; 5 - велотренування; 35.У хворого з параплегією, що розвилася після травми спинного мозку, спеціальним завданням фізичної реабілітації буде попередження : 1. Застійної пневмонії; 2. Пролежнів; 3. Тромбозу вен нижніх кінцівок; 4. Мязово - суглобних контрактур; 5. Втрати кальцію з костей 36.Індиввідуальний метод проведення занять фізичними вправами проводиться:1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті 37.На постільному руховому режимі тривалість і кратність заняття лікувальною гімнастикою становлять: 1 - 30 - 45 мінут 1 - 2 рази в день; 2 - 15 - 20 мінут 2 - 3 рази в день; 3 - 10 - 15 мінут 4 - 5 разів у день; 4 - 5-10 мінут 2 раз у дні; 5 - 10-15 мінут 1-2 разу в день; Варіант 12 38. При ФР хворого з травмою стегна в під час імобілізації призначення ідеомоторних вправ сприяє :1 - попередженню м'язових атрофій; 2 - попередженню контрактур в іммобілізовані суглобах; 3 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 4 - тромбоутворенню; 5 - стимуляції крово й лимфообращения; 39.Для вирішення спеціальних завдань ФР у жінки з гінекологічними запальними процесами доцільно призначити вправи: 1 - без змін внутрішньочеревного тиску; 2 - з акцентом на зміни внутрішньочеревного тиску ; 3-3- з акцентом на розслаблення м'язів живота; 4 - без нахилів тулуба й високого підйому стегон; 5 - без активізації диафрагмального подиху; 40. В фізичній реабілітації хворих можна використовувати наступні засоби :1 -. трудотерапія; 2 - ідеомоторні фізичні вправи; 3 - велотренування; 4 - дозована ходьба; 5 - масаж; Варіант 13 1. Гіпотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартін - Кушелевского характеризується: 1 – значною активізацією інотропного й хронотропного резерву серця, 2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця, 3 – активізацією хронотропного й інотропного резерву серця. у межах 80 % щодо стану спокою;4 - значним прискоренням ЧСС і зниженням САТ;5 - значним прискоренням ЧСС і зниженням ДАТ до «нескінченного тону»; 2.Для оцінки фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно визначити: 1 - ступінь відхилення показників досліджуваного від середніх величин однорідної групи; 2 – центильную область показників досліджуваного; 3 - ступінь взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного;.4 - ступінь зв'язку антропометричних показників між собою; 5 - пропорційність антропометричних показників між собою; 3. .При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати: 1-функціональні методи контролю;2 - лабораторні методи контролю; 3 - анамнестичні й соматоскопічні методи контролю; 4. - спірографію; 5 - динамометрію; 4.На пробу Мартіне-Кушелевського пульс змінився від 60 до 84 уд\ хв, а пульсовий тиск – від 30 до 40 мм рт ст, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 -нормотонічною, 2 – гіпотонічною, 3 – гіпертонічною; 4 – дистонічною ; 5 – сходинковою; 5.Гіпоксичні проби доречно проводити при проведенні лікарського контролю для визначення: 1 - соматотипа спортсмена; 2 - рівня фізичного розвитку спортсмена; 3 – гармонійності фізичного розвитку; 4 – стійкості організму спортсмена до гіпоксії; 5 - тонусу симпатичного відділу ВНС; 6.Для виявлення доклінічних проявів хвороби у лікарському контролі проводиться : 1 -соматоскопия; 2 – соматометрія ;3 – динамометрія; 4 – функціональні проби; 5 - тонусометрия ; 7.Ортостатична проба, це проба: 1 – з динамічним фізичним навантаженням ; 2 – зі статичним фізичним навантаженням ; 3 – зі зміною положення тіла в просторі.; 4 - зі зміною умов зовнішнього середовища ; 5 - із затримкою подиху після видиху; 8. При значному ( більше 100% ) росту пульсу й пульсового тиску щодо спокою на динамічне фізичне навантаження тип реакції системи кровообігу оцінюється як : 1 – гіпертонічний; 2 – астенічний; 3 – гіпотонічний; 4 -дистонічний; 5 - норма тонічний 9.При прямому визначенні максимального споживання кисню (МПК) за методикою сходинково - зростаючого навантаження кожна сходинка триває : 1 – 1-2 мінути; 2 – не більше 3 мінут; 3 -не менше 5 мінут; 4-30 мінут; 5 – більше 30 мінут; 10.У результаті хронічної глобальної гіпокінезії : 1 – зростає тонус блукаючому нерву ; 2 -зростає емоційна стійкість;3 – зменшується вплив негативних емоцій; 4 розвивається застій у басейні воротної вени; 5 – підвищується розумова працездатність; 11.Критерієм правильного вибору потужностей фізичних навантажень при визначенні фізичної працездатності тестом РWС –170 є : 1 - рівень ЧСС наприкінці першого навантаження в межах 110 – 120;2 – менше 100 ; 3 – більшого 150 ; 4 – рівень ЧСС наприкінці другого навантаження в межах 180 – 200; 5 - менше 90 уд\хв. ; 12.Вступна частина (розминка) як правило становить від всієї тривалості тренувального заняття: : 1- 1- не більше 10 % ; 2-10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-5 %; 13.У результаті систематичних адекватних організму спортсмена фізичних тренувань: 1 – знижується збудливість нервової системи; 2 – знижується лабільність нервової системи; 3 – збільшується сила, |