Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
хворому хронічної ішемічної хвороба серця потрібно провести пробу: 1 гіпоксичну 2.ортостатичну 3.Мартіне- Кушелевського; 4.Гарвардський степ-тест; 5.велоергометрию 25.Про ефективність ФР у хворого гіпертонічною хворобою свідчить зниження: 1. периферичного опору судин ; 2. ударного об’єму серця; 3.активності депрессорних систем; 4. активності холестеринового обміну; 5. фібрінолітичної активності крові ; 26.Для зниження м'язового тонусу масаж комірцевої зони хворому гіпертонічною хворобою проводиться прийомами: 1. інтенсивного розтирання;2. розминання;3. переривчастої вібрації; 4.погладжування; 5.всіма класичними прийомами ; 27.Хворому, що вчора поступив у стаціонар з приводу гострого інфаркту міокарду, призначають наступний руховий режим:1.тренуючий ;2.вільний ; 3.щадний ;4. постільний ;5. щадно - тренуючий. Варіант 5 28. У пацієнтів з захворюваннями системи кровообігу при ФР використовують наступні фізичні вправи: 1. локальні; 2.анаэробні; 3.рефлекторні; 4. аеробні; 5.ідеомоторні ; 29.Спеціальним завданням ФР при ожирінні є: 1. поліпшення самопочуття 2. зменшення основного обміну; 3. підвищення рівня фізичної працездатності; 4. створення негативного енергетичного балансу; 5. підвищення якості життя; 30.Який прийом масажу, і в якому стані м'язів будуть сприяти відновленню функції уражених м'язів, профілактиці прогресування дистонії м'язів у хворої з невритом лицьового нерва праворуч: 1.Розтирання м'язів справа без усунення м'язової дистрофії; 2.Переривчаста вібрація уражених м'язів з попереднім розтягненням здорових м'язів ліворуч; 3.Переривчаста вібрація уражених м'язів без попереднього усунення дистонії м'язів; 4. Інтенсивне разминання мускулатури праворуч і ліворуч одночасно; 5. Прогладжування праворуч при розтяганні й фіксації долонею м'язів зліва.; 31.Яке лікування положенням варто призначити вищезгаданій пацієнтці: 1.Періодично нахиляти голову вліво при положенні сидячи, підтримуючи голову рукою з опорою на лікоть; 2.Перетягати м'яза із хворої сторони в здорову, знизу нагору за допомогою хустки; 3.Перетягнути м'яза лейкопластиром із права вліво; 4.Спати на лівій стороні; 5. Лейкопластирною тягою перетягнути мімічні м'язи зліва направо, звужуючи очну щілину 32.Які спеціальні завдання можна вирішити у вищезгаданої пацієнтки, використовуючи лікування положенням: 1.Збільшення розтягання судин; 2.Збільшення розтягання ураженого нерва; 3.Профілактика й усунення м'язової дистонії; 4.Збільшення тонусу м'язів здорової сторони ; 5.Збільшення сили м'язів ураженої сторони. 33.Які пасивні фізичні вправи варто використовувати для профілактики розвитку м’язових - суглобових контрактур у хворої з лівосторонньої геміплегією, 10 днів тому розвився геморагічний інсульт? 1.Плавне тильне згинання стопи з її про нацією; 2. Підошовне згинання стопи з її супінацією; 3. Швидке одночасне згинання пальців кисті із приведенням великого пальця; 4.Згинання передпліччя з його про нацією;5. Швидке максимально можливе розгинання колінного суглоба. 34.Груповий метод занять лікувальною гімнастикою призначається хворим, які перебувають на наступному руховому режимі: 1.строгому постільному ; 2.палатному ; 3.вільному ; 4. розширеному постільному ; 5. ліжковому ; 35.Посля проведеного вчора хірургічного втручання з приводу пахової грижі заняття фізичними вправами доцільно проводити у формі:1 - лікувальної гімнастики; 2 - дозовані ходьби; 3 - постільного рухового режиму; 4 - аеробних фізичних вправ; 5 - ізометричних фізичних вправі; 36.Ходьбу можна віднести до:1 -. гімнастичних фізичних вправ; 2- спортивно-прикладних вправ; 3 - пасивних вправ; 4 – ізометричних вправ; 5- анаеробних вправ; 37.Специальнимы завданнями ФР при нормальному плині 23 тижня вагітності є: 1 - зміцнення м'язів черевного преса, спини, тазового дна; 2 - профілактика хронічної пневмонії; 3 - поліпшення психо-емоційного стану; 4 - нормалізація тонусу й рухливості нервових процесів; 5 - зменшення потреби міокарда в кисні; 38..Після зняття гіпсової іммобілізації два дні назад із приводу перелому правої мало гомілкової кістки для формування вторинної кісткової мозолі використовуються засоби ФР: 1 – лікувальна гімнастика; 2 - рефлекторні фізичні вправи; 3 -велотренування; 4 - пасивні фізичні вправи; 5 - теренкур ; Варіант 5 39..З метою формування вторинної кісткової мозолі. після зняття іммобілізації з приводу перелому правої малогомілкової кістки в фізичній реабілітації необхідно використовувати: 1 - ідеомоторні фізичні вправи; 2 рефлекторні фізичні вправі;3 - постільний руховий режим; 4 - статичні дихальні вправи; 5 - фізичні вправи з навантаженням по осі травмованої кістки; 40.У фізичній реабілітації жінки перші 8 - 10 тижнів вагітності в заняттях фізичними вправами варто уникати: 1 - стрибків й різкої зміни внутрішньочеревного тиску; 2 - довільної напруги й розслаблення м'язів живота; 3 - вправ для зміцнення м'язів живота, тазового дна; 4 - статичних дихальних Варіант 6 1.Рельєфність м'язів у спортсмена можна визначити: 1 - соматоскопією;2 - антропометрією; 3 - динамометрією;4 - соматометрією; 5 - спірометрією; 2.При пробі Мартіні – Кушелевського збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску – 125% щодо спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 – нормотонічною,2 – гіпертонічною,3 – дистонічною.;4 - фізіологічною;5 - астенічною; 3Для визначення відставленої дії фізичного навантаження проводиться лікарський контроль: 1 – первинний; 2 – оперативний; 3 – поточний; 4 – етапний ; 5 - повторний оперативний; 4.Для визначення індексу маси тіла спортсмена потрібно вагу спортсмена співвіднести до : 1 - сили правої кисті; 2 – до росту в сантиметрах; 3 – до росту, вираженому в метрах у квадраті ; 4 – до величини обхвату грудної клітини в сантиметрах;5 – до життєвої ємності легенів у мілі літрах; 5. Соматометричним методом лікарського контролю спортсмена визначається й оцінюється : 1 - спадковість по кадіоваскулярним катастрофах ; 2 - тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 3 - тонус симпатичного відділу ВНС; 4 – стійкість організму до гіпоксії; 5 - фізичний розвиток 6.Фізичний розвиток спортсмена визначається й оцінюється :1- анамнестичним методом ; 2 - лабораторними методами; 3 - функціональними пробами системи кровообігу; 4 - соматометрією; 5 - гіпоксичними пробами; 7. При значному ( більше 100% ) росту пульсу й пульсового тиску щодо спокою на динамічне фізичне навантаження тип реакції системи кровообігу оцінюється як : 1 – гіпертонічний; 2 – астенічний; 3 – гіпотонічний; 4 -дистонічний; 5 - норма тонічний 8.Для визначення фізичної працездатності спортсменів жіночої статі Гарвардським степ-тестом необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-43 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см; 9 По режиму м'язової діяльності фізична робота може бути : 1 - локальною; 2 – субмаксимальною ; 3 – динамічною; 4 – глобальною; 5 – легкою; 10.Фізичну роботу можна назвати глобальної . якщо в ній задіяно м'язового масиву спортсмена : 1 - менше 1/3 ; 2 - 2/3 ; 3-3- 1/2; 4 – більше 1/3 ; 5 – більше 2/3 ; 11.Економизация роботи системи кровообігу в результаті кумулюючого впливу фізичних тренувань визначається:1 - збільшенням кінцево- діастолічного об’єму серця;2 - зменшенням кінцево-діастолічного об’єму серця;3 - збільшенням кінцево-ситолічного об’єму серця; 4 - зменшенням коронарного кровообігу; 5 - порівняно більшими величинами приросту пульсу на стандартні навантаження 12.Проба Штанге проводиться для визначення у спортсмена:1 – рівня фізичного розвитку;2 - гармонійності фізичного розвитку; 3 – стійкості організму до гіпоксії; 4 – рівня фізичної працездатності; 5 - соматотипа ; 13. Безпосередній вплив фізичного навантаження можна визначити при проведенні лікарського контролю:1 - поточного; 2-2- оперативного; 3 - етапного; 4 - первинного; 5 – вторинного етапного; Варіант 6 14.Для визначення належної маси тіла за індексом Брока у спортсмена з ростом 167 см необхідно від цієї величини відняти : 1 – 100 ; 2 – 105; 3 – 110; 4-90; 5 – 95 ; Варіант 6 15.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередня дія фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження. 16. Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити лікарським контролем: 1 - первинним; 2-поточної ; 3 - оперативним ; 4. - етапним ; 5 – під час тренувального заняття; 17.При прямому визначенні максимального споживання кисню (МПК) за методикою сходинково -зростаючого навантаження кожна сходинка триває : 1 – 1-2 мінути; 2 – не більше 3 мінут; 3 -не менше 5 мінут; 4-30 мінут; 5 – більше 30 мінут; 18.Для визначення функціонального стану системи кровообігу пробій Руфьє школярам пропонується: 1 – пробігти 5 мінут; 2 - присісти 20 разів протягом 45 секунд; 3 – присісти 30 разів протягом 45 секунд; 4 – пробігти 100 метрів; 5 – присісти 20 разів протягом 10 секунд ; 19.Обьективним критерієм для припинення виконання тесту з фізичним навантаженням при визначенні фізичної працездатності спортсмена є : 1 - прискорення пульсу до 120 уд\хв; 2 – ріст АТ до 180/90 мм рт ст.; 3 – почуття утоми.; 4 - прискорення пульсу в межах 180 мінус вік; 5 - ріст АТ понад 230/ 130 мм рт ст.. 20.Дистоническая реакція системи кровообігу на тренувальному занятті характеризується: 1 – прискоренням пульсу в межах суми пульсу спокою й 10 % хронотропного резерву індивіда;2 -прискоренням пульсу в межах суми пульсу спокою й 75 % хронотропного резерву; 3 – підвищенням САТ до рівня суми 0,5 ЧСС тренувальної плюс 82; 4 - зниженням ДАТ до «без кінцевого тону» ; 5 – зниженням пульсового АТ; 21.Силовим індексом оцінюється : 1 – пропорційність фізичного розвитку спортсмена ; 2 – відмінності показників обстеженого від середніх однорідної групи;3 – взаємозв'язок показників фізичного розвитку спортсмена;4 – центильний інтервал показників фізичного розвитку спортсмена;5 - середньоквадратичне відхилення показників досліджуваного в порівнянні із середніми однорідної групи ; 22 Тонус симпатичного відділу ВНС визначається функціональною пробою: 1 – Мартіне - Кушелевського; 2 – ортостатичною;3 – Штанге ;4 – з хлоридом калію; 5 – з ізометричним навантаженням кистьовим динамометром; 23.Кумулирующий ефект тренувального процесу в спортсмена визначається й оцінюється при проведенні лікарського контролю : 1 – первинного ;2 – етапного ;3 – оперативного;4 - поточного ; 5 – під час тренувального заняття ; 24.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити й оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною; 5 – холодовою; 25.Для визначення кумулятивного ефекту фізичних навантажень у тренувальному процесі проводиться: 1 – лікарський контроль під час тренувального заняття; 2 - лікарський контроль протягом 24 годин після тренувального заняття; 3 – лікарський контроль після певного етапу тренувальних занять ; 4 – оперативний лікарський контроль; 5 – поточний лікарський контроль; 26.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при проведенні: 1 – первинного лікарського контролю;2 – оперативні контролі; 3 – під час тренувального заняття;4 - відразу ж після тренувального заняття; 5 - під час спортивного змагання; Варіант 6 27.У результаті хронічної глобальної гіпокінезії : 1 – зростає тонус блукаючому нерву ; 2 -зростає емоційна стійкість;3 – зменшується вплив негативних емоцій; 4 розвивається застій у басейні воротної вени; 5 – підвищується розумова працездатність; 28.Критерієм правильного вибору потужностей фізичних навантажень при визначенні фізичної працездатності тестом РWС –170 є : 1 - рівень ЧСС наприкінці першого навантаження в межах 110 – 120;2 – Варіант 6. менше 100 ; 3 – більшого 150 ; 4 – рівень ЧСС наприкінці другого навантаження в межах 180 – 200; 5 - менше 90 уд\хв. ; 29.У спортивній діяльності використання спортивних напоїв сприяє : 1 – збільшенню добового раціону спортсмена; 2 – зменшенню добового раціону ; 3 – зниженню фізичної працездатності; 4 – уповільненню процесів відновлення; 5 - погіршенню водно - сольового балансу : 30.Прискорення пульсу й підвищення АТ в стані спокою й на стандартне навантаження після тренувального заняття спортсмена свідчить про : 1 – ортостатичний колапс; 2 – Гравітаційний шоку 3 – стан гіпоглікемії ; 4 - синдромі перетренованості; 5 – гострий больовий печінковий синдром; 31.Для визначення належної маси тіла спортсмена за індексом Брока у чоловіка з ростом 182 см необхідно від росту відняти:1 – 100 ; 2 – 130 ; 3 – 110 ; 4 - 105 ; 5- 80 ; 32.При проведенні проби з ізометричним навантаженням для визначення типу реакції системи кровообігу використовується навантаження, що відповідає: 1 – максимально можливій силі правої кисті; 2-10% від неї; 3- 50 % від неї; 4-75 % від неї; 5-25 % від неї; 33.Реакція системи кровообігу на пробу Мартін оцінюється як нормотонічна при наступних змінах показників щодо спокою : 1 – росту пульсу й пульсового АТ на 60-80% ; 2 – рости цих показників на 100 і більше відсотків, 3 – рости ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ; 4 – рости ЧСС більше 100 % і падінні діастолічного АД до рівня «безкінцевого тону»; 5 – росту пульсу й збільшенні пульсового тиску на 50 % ; 34.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;. 35.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при лікарському контролі для визначення: 1 – безпосереднього впливу тренувального навантаження ; 2 - термінового ефекту навантаження ; 3 – соматотипу; 4 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – кумулюючого впливу фізичних тренувань; 36.При визначенні фізичної працездатності спортсмена навантажувальними тестами пульсометрією доречно проводити : 1 – на 1 мінуті фізичного навантаження; 2 – на перших секундах після навантаження; 3 – перед навантаженням;4 – на 5 мінуті після навантаження; 5 – через 30 мінут після навантаження; 37.При визначенні фізичної працездатності спортсмена навантажувальними тестами пульсометрією доречно проводити : 1 – на 1 мінуті фізичного навантаження; 2 – на перших секундах після навантаження; 3 – перед навантаженням;4 – на 5 мінуті після навантаження; 5 – через 30 мінут після навантаження; 38.Вступна частина (розминка) як правило становить від всієї тривалості тренувального заняття: : 1-1- не більше 10 % ; 2-10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-5 %; 39..Видалення молочної кислоти із організму спортсмена після фізичного тренування триває: 1-48 годин; 2- 0,5 – 1,5 години; 3-24 години; 4-3-4 дні; 5 – тиждень Варіант6 40.Використання адаптогенів у спортивній діяльності сприяє :1 – ресинтезу запасів глікогену; 2 - зменшенню енергетичних резервів в організмі ; 3 – затримці розвитку дистрофічних процесів; 4 – зменшенню болючих відчуттів; 5 - росту максимальної вентиляції легенів; Варіант 7. 1.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується: 1 – незначним приростом пульсу й пульсового тиску, 2 – значним збудженням пульсу і зменшенням пульсового тиску, 3 – приростом пульсу й пульсового тиску більше, ніж на 100% від спокою; 4- значним приростом пульсу зі значним падінням діастолічного тиску; 5 - значним приростом пульсу без змін пульсового тиску; 2.Рельєфність м'язів у спортсмена можна визначити: 1 - соматоскопією;2 - антропометрією; 3 - динамометрією;4 - соматометрією; 5 - спірометрією; 3.Економизация роботи системи кровообігу в результаті кумулюючого впливу фізичних тренувань визначається:1 - збільшенням кінцево- діастолічного об’єму серця;2 - зменшенням кінцево-діастолічного об’єму серця;3 - збільшенням кінцево-ситолічного об’єму серця; 4 - зменшенням коронарного кровообігу; 5 - порівняно більшими величинами приросту пульсу на стандартні навантаження 4.Силовим індексом оцінюється : 1 – пропорційність фізичного розвитку спортсмена ; 2 – відмінності показників обстеженого від середніх однорідної групи;3 – взаємозв'язок показників фізичного розвитку спортсмена;4 – центильний інтервал показників фізичного розвитку спортсмена;5 - середньоквадратичне відхилення показників досліджуваного в порівнянні із середніми однорідної групи ; 5.Для визначення належної маси тіла спортсмена за індексом Брока у чоловіка з ростом 182 см необхідно від росту відняти:1 – 100 ; 2 – 130 ; 3 – 110 ; 4 - 105 ; 5- 80 ; 6. .Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться з метою визначення: 1 - безпосереднього впливу фізичних навантажень; 2 - питання допуску до занять фізичними вправами; 3 - кумулятивної дії фізичних тренувань; 4 - ступеня втоми після тренування; 5 - необхідності корекції тренувального процесу спортсмена; 7Для визначення й оцінки фізичного розвитку спортсмена використовується : 1 – проба зі зміною положення тіла в просторі; 2 – гіпоксині проби ; 3 – соматометрія ; 4 – проба Штанге; 5 – проба Генча ; 8.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати наступні методи :1 – інструментальні ;2 – лабораторні ;3 – анамнестичні й соматоскопічні ; 4 – динамометрію;5 - спірографію; |