Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
2Для визначення відставленої дії фізичного навантаження проводиться лікарський контроль: 1 – первинний; 2 – оперативний; 3 – поточний; 4 – етапний ; 5 - повторний оперативний; 3.Відставлений вплив фізичних навантажень можна визначити і оцінити при проведенні лікарського контролю: 1 - оперативного; 2 - етапного; 3 - поточного; 4 - під час тренувального заняття; 5 - після певного етапу тренувальних занять; 4.Пробу з 20 присіданнями за 30 секунд проводять з метою визначення: 1 - аеробної працездатності спортсмена; 2 - тонусу парасимпатичного відділу ВНС спортсмена; 3 - ізометричної витривалості великих м'язів спортсмена; 4 - типу геодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження; 5 - фізичного розвитку спортсмена 5.Соматоскопією можна визначити і оцінити у спортсмена: 1 – мускульний тонус, 2 – соматотип ; 3 – мускульну силу; 4 – фізичну працездатність ; 5 – стійкість організму до гіпоксії; 6.При оцінці фізичного розвитку спортсмена методом індексів можна визначити: 1 – пропорційність його показників; 2 – їхній взаємозв'язок ; 3 – відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи;4 – тісноту взаємозв'язку показників; 5 - величину середньоквадратичних відхилень показників обстеженого в порівнянні зі спортсменами однорідної групи ; 7.Для визначення індексу маси тіла спортсмена потрібно вагу спортсмена співвіднести до : 1 - сили правої кисті; 2 – до росту в сантиметрах; 3 – до росту, вираженому в метрах у квадраті ; 4 – до величини обхвату грудної клітини в сантиметрах;5 – до життєвої ємності легенів у мілі літрах; 8.Для визначення належної маси тіла за індексом Брока у спортсмена з ростом 167 см необхідно від цієї величини відняти : 1 – 100 ; 2 – 105; 3 – 110; 4-90; 5 – 95 ; 9.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити й оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною; 5 – холодовою; 10.Кумулируючий ефект тренувального процесу в спортсмена визначається й оцінюється при проведенні лікарського контролю : 1 – первинного ;2 – етапного ;3 – оперативного;4 - поточного ; 5 – під час тренувального заняття ; 11.Реакція системи кровообігу на пробу Мартін оцінюється як нормотонічна при наступних змінах показників щодо спокою : 1 – росту пульсу й пульсового АТ на 60-80% ; 2 – росту цих показників на 100 і більше відсотків, 3 – рости ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ; 4 – рости ЧСС більше 100 % і падінні діастолічного АД до рівня «безкінцевого тону»; 5 – росту пульсу й збільшенні пульсового тиску на 50 % ; 12.Урівноважений тонус ланок симпатичного відділу ВНС характеризується прискоренням пульсу на ортостатичну пробу : 1 - більше 22 уд\хв ; 2-25 уд\хв; 3-30 уд\хв; 4-34 уд\хв; 5-15 уд\хв. 13.Після проведеного лікарського контролю у висновку про рівень фізичного розвитку спортсмена відзначається :1 – збалансований; 2 – гармонійний ; 3 - достатній 4 - середній; 5 - задовільний; Варіант 4 14.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;. 15. Інтенсивність фізичного навантаження в тренувальному занятті спортсмена можна оцінити показником: 1 – тонометрії; 2 – спірографії; 3 – динамометрії;4 – пульсометрії ; 5 -тонусометрії; 16.Дослідження фізичної працездатності спортсмена проводиться: 1 – відразу ж після їжі;2 – через 6 годин після їжі; 3 - після спортивного тренування; 4 – через 2 години після легкого сніданку з міцною кавою; 5 – через 2 години після легкого сніданку без міцної кави ; 17.Загальна фізична працездатність спортсмена насамперед обмежується функціонуванням системи :1 – травлення; 2 – імунної; 3 – нервової ; 4 – кардіореспираторної :5 м'язової ; 18. Для визначення величини МПК за номограмою Астранда спортсменові необхідно провести тестування з фізичним навантаженням інтенсивністю: 1 – до 25 % аеробних можливостей індивіда;2 – більше 75 % аеробних можливостей індивіда ; 3 -менше 10 % аеробних можливостей індивіда ; 4-30 %; 5 - не менше 50 % аеробних можливостей індивіда ; 19. Визначення й оцінка фізичної працездатності за допомогою Гарвардський степ - тесту базується на:1 - величині пульсу наприкінці тестування; 2 - швидкості відновлення пульсу після тестування;3 - взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного; 4 - величині частоти подиху під час тестування; 5-величині пульсу перед тестуванням заняття 20.Позитивне кумулятивний вплив від систематичних тренувальних занять на фізичний розвиток спортсмена виявиться : 1 - зменшенням поперечника діафізів трубчастих костей; 2 – зменшенням змісту кальцію в костях; 3 – зростанням сили й рельєфності м'язів; 4 - зменшенням компактного шару костей ; 5 - формуванням плоскостопості ; 21.Етапним лікарським контролем визначається й оцінюється наступна дія фізичного навантаження : 1 безпосередня ; 2 – термінова ; 3 відставлена ; 4 – кумулююча ; 5 - повторна ; 22.Під час розминки в тренувальному занятті спортсмена доцільно активізувати наступний відсоток хронотропного резерву : 1-10-15 % ; 2 – до 20 % ; 3-40-50 %; 4-75 %; 5-80 %; 23.У результаті систематичних і адекватних організму спортсмена тренувань: 1- збільшується ЧСС у стані спокою ; 2 – збільшується лабільність пульсу; 3 – збільшується приріст ЧСС на стандартне фізичне навантаження; 4 зменшується приріст ЧСС на стандартне навантаження; 5 – зменшується фізична працездатність; 24. Масажний прийом погладжування комірцевої зони у хворого гіпертонічною хворобою може сприяти: 1 – стимуляціїкровотворення;2 – нормалізації фібрінолітичної активності крові;3 – зниженню процесів збудження в корі головного мозку;4 – підвищенню процесів збудження в корі головного мозку; 5 - підвищенню м'язового тонусу; 25.Спеціальними завданнями ФР хворого гіпертонічною хворобою є: 1. розвиток м'язової сили; 2. - зниження периферичного опору судин;;3. підвищення загальної витривалості;4. нормалізація психоемоційного стану; 5. зменшення активності депресорних систем 26.У ФР хворого хронічною ішемічною хворобою серця для рішення спеціальних завдань можна використовувати наступні її форми:1 – дихальні вправи; 2. лікувальну гімнастику;3.загартовування 4. руховий режим, що щадить; 5.спортивно-прикладні фізичні вправи Варіант 4 27.Ішемічну реакцію у відповідь на фізичне навантаження у хворого при ФР хворого з гострим інфарктом міокарду визначають методом: 1.пульсометрії; 2.тонометрії; 3.ехокардіографії; 4.електрокардіографії; 5. соматоскопії; 28.З перерахованих фізичних вправ при регулярному їхньому використанні знизять потреба міокарду в кисні : 1. ідеомоторні; 2. рефлекторні; 3. циклічні спортивно-прикладні; 4. пасивні; 5. ізометричні 29.Хворому з ішемічною хворобою серця для активізації холестеринового обміну доцільно призначити фізичні вправи: 1 – анаеробної спрямованості енергообміну; 2 – аеробної спрямованості; 3 – пасивні для тулуба; пасивно-активні для нижніх кінцівок; 4 – рефлекторні для нижніх кінцівок; 5 – ідеомоторні для верхніх кінцівок; 30. Для нормалізації периферичного опору судин у хворого з гіпертонічною реакцією використовуються фізичні вправи : 1 - ізометричні ; 2 - динамічні; 3 – рефлекторні; 4 – ідеомоторні ; 5 – анаеробні ; 31. Індивідуальний метод проведення занять фізичними вправами із хворими гострим інфарктом міокарду проводиться: 1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті ; 32.Хворий з хронічною недостатністю кровообігу важкого ступеня в ФР на постільному руховому режимі : 1 має потребу в постійному медичному спостереженні й допомозі при самообслуговуванні; 2 не має потреби в сторонній допомозі при самообслуговуванні; 3 не має потреби в постійному медичному спостереженні ;4.має потребу в постійному медичному спостереженні, але не має потреби в допомозі при самообслуговуванні;5. не має потреби в постійному медичному спостереженні, але потребує допомоги при самообслуговуванні 33. У фізичній реабілітації хворих цукровим діабеті доцільно використовувати фізичні вправи:1 - динамічні ,великої інтенсивності й обсягу; 2 – динамічні , анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 3 - ізометричні , локальні ; 4 – пасивні для нижніх кінцівок 5 – спортивно - прикладні , аеробної спрямованості;; 34Для попередження явищ гипоглікемії при проведенні ФР хворого на цукровий діабет, типу А потрібно розраховувати необхідну інтенсивність навантажень виходячи з:1. максимального хронотропного резерву;2. субмаксимального хронотропного резерву; 3. граничного хронотропного резерву; 4. максимально припустимої за віком ЧСС; 5. припустимої субмаксимальної ЧСС 35. При спастичних колітах доцільно використовувати фізичні вправи: 1 - з підвищенням внутрішньочеревного тиску; 2-із частою зміною положення тіла; 3 – ідеомоторні для черевної стінки; 4 – рефлекторні для н лижних кінцівок; 5 - без підвищення внутрішньочеревного тиску; 36. Розвязанню якого спеціального завдання з нижчеперелічених буде сприяти лікування положенням у хворого з інсультом ? 1.Усуненню м'язової дистонії; 2. Профілактиці формування суглобних контрактур; 3.Збільшенню сили м'язів кінцівок; 4.Поліпшенню вестибулярної функції; 5.Поліпшенню координаційної функції нервової системи. 37. Які спеціальні пасивні фізичні вправи варто використовувати вищевказаному хворому? 1.Тильне згинання стопи й кисті; 2.Підошовне згинання стопи; 3.Одночасне згинання всіх пальців кисті; 4.Згинання передпліччя з його пронаціею; 5.Приведення великого пальця й плеча 38. Який прийом масажу й у якому вихідному положення кінцівок буде сприяти в того ж хворого профілактиці подальшого підвищення тонусу м'язів, м'язової дистонії? 1.Переривчаста вібрація м'язів, що приводять плече; 2. Інтенсивне розминання м'язів, що приводять плече; 3. Інтенсивне Варіант 4 розминання згиначів передпліччя при зігнутому передпліччі; 4. Погладжування згиначів передпліччя й кисті в положенні розгинання й супінації передпліччя й кисті; 5. Розтирання згиначів пальців при супінованї кисті й розігнутих пальців 39.Хворому із травмою стегнової кістки імобілізованою гіпсовою пов'язкою у ФР призначаються фізичні вправи: 1 - ізометричні скорочення імобілізованих м'язів ; 2 - спортивно-прикладні фізичні вправи ; 3 - рефлекторні фізичні вправі 4 - активні фізичні вправи для імобілізованої кінцівки ; 5 - трудотерапію; 40.Після аорто - коронарного шунтування засобами ФР можна вирішити спеціальні завдання: 1 - зниження кінцево - діастолічного об’єму серця; 2 - зниження кінцеве систолічного об’єму серця; 3 - стимуляція симпатоадреналової системи організму; 4 - збільшення периферичного опору судин; 5-зменшення ударного об’єму серця; Варіант 5 1. Силовим індексом оцінюється : 1 – пропорційність фізичного розвитку спортсмена ; 2 – відмінності показників обстеженого від середніх однорідної групи;3 – взаємозв'язок показників фізичного розвитку спортсмена;4 – центильний інтервал показників фізичного розвитку спортсмена;5 - середньоквадратичне відхилення показників досліджуваного в порівнянні із середніми однорідної групи ; 2.При оперативному лікарському контролі , як правило : 1 – визначається фізична працездатність спортсмена; 2 - проводиться визначення й оцінка фізичного розвитку спортсмена; 3 – визначається склад тіла спортсмена; 4 – визначається тип реагування системи кровообігу на фізичне навантаження; 5 – оцінюється м'язова сила спортсмена; 3.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати наступні методи :1 – інструментальні ;2 – лабораторні ;3 – анамнестичні й соматоскопічні ; 4 – динамометрію;5 - спірографію; 4.Безпосередній вплив фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається при : 1 – первинному лікарському контролі; 2 – протягом 2 годин після тренування; 3 – через три місяці після тренувань; 4 – оперативному лікарському контролі ; 5 - поточному лікарському контролі 5.Позитивний кумулятивний ефект систематичних фізичних тренувань з боку системи крові характеризується: 1- зростанням концентрації гемоглобіну й еритроцитів;2 - зменшенням об’єму циркулюючої плазми;3 зменшенням активності ферментів крові; 4 - зниженням кисневої ємності крові; 5 – зменшенням резервної лужності крові; 6.Рельєфність м'язів у спортсмена можна визначити: 1 - соматоскопією;2 - антропометрією; 3 - динамометрією;4 - соматометрією; 5 - спірометрією; 7.Для визначення й оцінки фізичного розвитку спортсмена використовується : 1 – проба зі зміною положення тіла в просторі; 2 – гіпоксичні проби ; 3 – соматометрія ; 4 – проба Штанге; 5 – проба Генча ; 8.При пробі Мартіні – Кушелевського збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску – 125% щодо спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 – нормотонічною,2 – гіпертонічною,3 – дистонічною.;4 - фізіологічною;5 – астенічною 9.Дозовану ходьбу призначають хворому гострим інфарктом міокарда на руховому режимі: 1. строгому постільному; 2. розширеному постільному; 3. палатному; 4. щадному; 5. постільному 10.Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться з метою визначення: 1 - безпосереднього впливу фізичних навантажень; 2 - питання допуску до занять фізичними вправами; 3 - кумулятивної дії фізичних тренувань; 4 - ступеня втоми після тренування; 5 - необхідності корекції тренувального процесу спортсмена; 11.Економизация роботи системи кровообігу в результаті кумулюючого впливу фізичних тренувань визначається:1 - збільшенням кінцево- діастолічного об’єму серця;2 - зменшенням кінцево-діастолічного об’єму серця;3 - збільшенням кінцево-ситолічного об’єму серця; 4 - зменшенням коронарного кровообігу; 5 - порівняно більшими величинами приросту пульсу на стандартні навантаження 12.Для визначення належної маси тіла спортсмена за індексом Брока у чоловіка з ростом 182 см необхідно від росту відняти:1 – 100 ; 2 – 130 ; 3 – 110 ; 4 - 105 ; 5- 80 ; 13.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується: 1 – незначним приростом пульсу й пульсового тиску, 2 – значним збудженням пульсу і зменшенням пульсового тиску, 3 – приростом пульсу й пульсового тиску більше, ніж на 100% від спокою; 4- значним приростом пульсу зі значним падінням діастолічного тиску; 5 - значним приростом пульсу без змін пульсового тиску; Варіант 5 14.Безпосередній вплив фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається при : 1 – первинному лікарському контролі; 2 – протягом 2 годин після тренування; 3 – через три місяці після тренувань; 4 – оперативному лікарському контролі ; 5 - поточному лікарському контролі; 15.Після проведеного лікарського контролю у висновку про стан здоров'я спортсмена відзначається :1- задовільне здоров'я; 2 – добре здоров'я; 3 – відмінне здоров'я; 4 – здоровий;5 – не здоровий 16.Щільність тренувального заняття спортсмена визначається по величині :1 – процентного відношення вступної частини заняття до основної ;2 – процентного відношення активного часу заняття до всього обсягу заняття ;3 – відношення основної частини заняття до заключної частини ; 4 - пульсової вартості пікового навантаження; 5 - пульсової вартості основної частини заняття; 17Методи визначення фізичної працездатності спортсмена базуються на прямолінійному взаємозв'язку інтенсивності фізичного навантаження з: 1 - пульсом;2 - артеріальним тиском;3 - частотою дихання; 4 - дихальним об’ємом; 5 - серцевим викидом; 18..Про ефективність реабілітаційних заходів у хворого гіпертонічною хворобою може свідчити: 1- підвищення активності депресорних систем організму; 2 - зниження активності депресорних систем;3 - збільшення потреби міокарда в кисні 4 - підвищення ЧСС у стані спокою; 5 - зниження фібрінолітичної активності крові ; 19.Розтягненню плеври й профілактиці утворення спайок в ній сприяють наступні дихальні вправи: 1 - з вимовою звуків на видиху; 2 - з вольовим обмеженням легеневої вентиляції й затримкою подиху на видиху ( методикою Бутейко); 3 - динамічні з нахилом тулуба в протилежну сторону, на вдиху із затримкою подиху; 4 - форсований вдих зі створенням опору руками на вдиху ( методика Стрельникової)); 5 –дренажні; 20.При рестриктивних вентиляційних порушеннях у ФР хворого варто використовувати:1 – ізометричні напруги м'язів передньої черевної стінки; 2 – динамічні дихальні вправи ; 3 – ідеомоторні вправи для великих грудних м'язів; 4 – дихальні вправи з акцентом на пасивизацію видиху 21.При адекватному фізичному навантаженні реакція системи кровообігу повинна бути: 1 – дистонічною; 2 – астенічною; 3 – гіпотонічною; 4 – нормотонічною ; 5 - гіпертонічною; 22.Який прийом масажу буде сприяти поліпшенню кінетики мокротиння:1.поглажування;2.розминания;3.вібрація переривчаста;4.вібрація безперервна;5.розтирання.??? 23.Фізіологічне стомлення після тренувального заняття характеризується : 1 - непритомністю; 2 – відчуттям значної втоми; 3 – ЧСС через 3 хвилини понад 140 уд/ хв..4 -ЧСС через 3 хвилини менше 120 уд/хв.; 5 -ЧСС через 3 хвилини понад 120 уд/хв. 24.Для подальшої індивідуалізації фізичних навантажень після циклу реабілітаційних заходів |