Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
29. Постуральний дренаж здійснюється в сполученні з: 1- вібраційним масажем і покахикуванням на видиху; 2 - масажним прийомом розтирання; 3 - масажним прийомом погладжування грудної клітини на вдиху; 4 -вібраційним масажем на вдиху; 5 - розминанням м'язів спини. 30. Який засіб ФР з нижче перерахованих допоможе вирішити спеціальні завдання при невриті променевого нерва, що супроводжується паралічем: 1. щадний руховий режим: 2 щадно- тренуючий руховий режим; 3 – лікувальна гімнастика; 3. Пасивні рухи в променево - п’ясному суглобі; 4.Циклічні спортивно прикладні вправи; 5. Розширений постільний режим 31.Силу уражених м'язів при невриті ліктьового нерва, що супроводжується парезом, найкраще можуть відновити: 1. Пасивні рухи; 2. Ідеомоторні вправи; 3. Циклічні спортивно-прикладні вправи; 4. Вправи з опором руху; 5. Махові рухи кінцівки; 32.Яка з нижчеперелічених фізичних вправ можна використовувати для розв’язання спеціальних завдань у ФР пацієнта з невритом ліктьового нерва після травми, що супроводжується паралічем: 1. Активне тильне згинання кисті; 2. Пасивне тильне згинання кисті; 3. Пасивне долонне згинання кисті; 4. Активне відведення кисті; 5. Супінація передпліччя ; 33.Який із прийомів масажу буде сприяти рішенню спеціальних завдань у ФР вищезгаданого пацієнта: 1. Повільне погладжування м'язів плеча й передпліччя в положенні легкого тильного згинання променево - зап’ястного суглобу; 2. Швидке погладжування з того ж вихідного положенні руки; 3. Легке розтирання м'язів передпліччя при долонному згинанні кисті; 4 Інтенсивне розминання м'язів передпліччя й кисті при розігнутому променево – зап’ястному суглобі й випрямлених пальцях; 5. Непереривчаста крапкова вібрація ; 34. Хворий перебуває на стаціонарному лікуванні протягом 10 днів з приводу ішемічного мозкового інсульту із правобічної гемиплегії. Яке завдання фізичної реабілітації буде спеціальним ?: 1. Профілактика розвитку патологічних синкінезій; 2. Укорочення м'язів приводящих плече; 3.Поліпшення загального самопочуття хворого; 4. Укорочення м'язів, що згинають передпліччя;5. Профілактика гіпостатичної пневмонії; 35.Яку фізичну вправу з нижчеперелічених варто використовувати для профілактики розвитку суглобних контрактур:1. Швидке одночасне згинання всіх пальців кисті; 2. Повільне розгинання окремо в кожному між фаланговому суглобі, відведення великого пальця;3. Долонне згинання кисті; 4.Активне розгинання кисті;5.Пасивне згинання передпліччя Варіант 8 36.При фізичній реабілітації хворого з підвищеним тонусом і гіперкінезією жовчного міхура варто акцентувати увагу на фізичні вправи : 1 - з підвищенням внутрішньочеревного тиску ; 2 - зі зниженням внутрішньочеревного тиску ; 3 - зі зсувом органів черевної порожнини ; 4 - ідеомоторні для нижніх кінцівок; 5 - рефлекторні для верхніх кінцівок; 37.Інтенсивність фізичного навантаження при заняттях лікувальною гімнастикою у вагітної жінки буде адекватної, коли в неї: 1 - вираз задоволення на обличчі; 2 - значна гіперемія обличчя; 3 – артеріальний тиск не відповідає пульсу; 4 - порушена координації рухів; 5 – блідість обличчя ; 38.Ізометричні напруги м'язів травмованої кінцівки, яка імобілізована гіпсовою пов’язкою , сприяють: 1 - попередженню контрактури в іммобілізованих суглобах; 2 - попередженню м'язових атрофій імобілізованої кінцівки; 3 – тромбоутворенню в імобілізованої кінцівки; 4 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 5 - формуванню тимчасової компенсації для переміщення; 39.У ранньому післяопераційному періоді фізичної реабілітації хворого необхідно акцентувати увагу на: 1 – динамічні дихальні вправи з форсуванням вдиху; 2 – динамічні дихальні вправи з підручними засобами; 3 - грудний тип дихання з форсуванням вдиху; 4. – грудний тип дихання з подовженням видиху; 5 - поглиблення діафрагмального дихання; 40 Щадний руховий режим, використовується в ФР хворого , функціональний стан якого : 1 - в стаціонарі потребує постійного медичного спостереженні і допомоги в самообслуговуванні; 2 - в санаторії потребує строгої регламентації фізичних навантажень; 3 - в стаціонарі не потребує постійного медичного спостереження; 4 -в стаціонарі може себе повністю обслуговувати; 5 – в санаторії не потребує строгої регламентації ні інтенсивності ні тривалості фізичних навантажень ; Варіант 9 1 Для визначення відповідності використаного в занятті фізичного навантаження функціональним можливостям організму необхідно провести:1.поточний лікарський контроль ;2.оперативний лікарський контроль;3 - етапний лікарський контроль; 4 - функціональні проби з ізометричними навантаженнями; 5 - антропометрію спортсмена ; 2. Соматоскопією можна визначити в спортсмена :1 - рельєфність м'язів; 2 - силу м'язів; 3 - тонус м'язів; 4 - товщину жирових складок; 5 - обхват тулуба й кінцівок; 3.Безпосередня дія фізичного навантаження визначається при проведенні лікарського контролю: 1 – етапного ;2 – поточного ; 3 - оперативного: 4 – первинного; 5 - з визначенням фізичного розвитку ; 4.Для оцінки типу реакції системи кровообігу при проведенні проби Мартін – Кушелевського використовується :1 – динамометрія; 2 – спірометрія: 3 – електрокардіографія; 4 – пульсометрія; 5 – гоніометрія; 5 Визначення й оцінка тонусу симпатичного відділу ВНС проводиться функціональною пробою: 1 - з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – із затримкою дихання; 3 – з динамічним фізичним навантаженням ; 4 -зі зміною положення тіла в просторі; 5 – зі зміною умов зовнішнього середовища ; 6.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити пробій : 1 - з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – з динамічним фізичним навантаженням ;3 – зі зміною умов зовнішнього середовища ; 4 -зі зміною положення тіла в просторі;5 – із хлоридом калію; 7.Фізичний розвиток спортсмена визначається й оцінюється :1- анамнестичним методом ; 2 - лабораторними методами; 3 - функціональними пробами системи кровообігу; 4 - соматометрією; 5 - гіпоксичними пробами; 8. Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити лікарським контролем: 1 - первинним; 2-поточної ; 3 - оперативним ; 4. - етапним ; 5 – під час тренувального заняття; 9.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при проведенні: 1 – первинного лікарського контролю;2 – оперативні контролі; 3 – під час тренувального заняття;4 - відразу ж після тренувального заняття; 5 - під час спортивного змагання; 10.При визначенні фізичної працездатності спортсмена навантажувальними тестами пульсометрією доречно проводити : 1 – на 1 мінуті фізичного навантаження; 2 – на перших секундах після навантаження; 3 – перед навантаженням;4 – на 5 мінуті після навантаження; 5 – через 30 мінут після навантаження; 11.В основу методу непрямого визначення МПК покладені дані лінійної залежності між потужністю навантаження , ЧСС і : 1 - артеріальним тиском у стані спокою; 2 - артеріальним тиском під час навантаження; 3 - споживанням кисню ; 4 - систолічним викидом серця; 5 – товщиною міокарду задньої стінки лівого шлуночка серця; 12.При розрахунку належної величини САД для прогнозування фізіологічної реакції на фізичне навантаження в тренуванні спортсмена чоловічої статі необхідно до 50% індивідуального тренувального пульсу додати : 1-50; 2 – 60; 3-80; 4 – 82; 5-90; 13.При лікарському контролі за особами середнього й старшого віку, які займаються спортом, потрібно враховувати : 1- ЕКГ дані тільки в стані спокою; 2 – Варіант 9 ЕКГ дані в стані спокою й при дозованому фізичному навантаженні; 3 - менш тривале «входження» у роботу . чим у молодих; 4 – менш тривале відновлення після роботи, чим у молодих; 5 - знижену лабільність нервової системи; 14.Гідротерапія в тренувальному процесі спортсмена сприяє: 1 – попередженню травматизму; 2 – відновленню запасів глікогену в м'язах ; 3 – відновленню запасів глікогену в печінці;4 - ослабленню індуктивного синтезу структурних і ферментних білків; 5 – зниженню запасів глікогену в м'язах; 15 Для оптимізації тренувального процесу в спорті найчастіше використовуються:1 – кардіотоніки; 2 – вазодилятатори; 3 – антиоксиданти; 4 – антибіотики; 5 – аналептики; 16.Заняття додатковими фізичними вправами по індивідуальних завданнях безпосередньо на уроках проводяться з дітьми : 1 – без відхилень у стані здоров'я; 2 – зі слабкою фізичною підготовленістю ;3 – з недостатнім фізичним розвитком і відхиленнями в стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 – основної медичної групи ; 17.Кумулююча дія фізичних навантажень на організм спортсмена визначають і оцінюють : 1 – при оперативному лікарському контролі; 2 – при поточному лікарському контролі; 3 - при етапному контролі ; 4 – під час тренувального заняття; 5 – наступного дня після тренувального заняття; 18.Збільшення кількості колатералей у міокарді після циклу ФР у хворого хронічною ішемічною хворобою серця забезпечується використанням фізичних вправ: 1 - глобальних динамічних ; 2 регіональних ; 3.рефлекторних; 4. локальних; 5. пасивних 19.На 7-й день після гострого трансмурального інфаркту міокарда ФР проводиться у формі: 1. дозованої ходьби; 2. лікувальної гімнастики; 3.спортивних ігор; 4.трудотерапії; 5.лікувального плавання; 20.При тривалому обмеженні фізичної активності хворого гострим інфарктом міокарда: 1.збільшується потреба міокарду в кисні в спокої й при фізичних навантаженнях; 2.зменшується чутливість м'язів до симпатико - адреналових впливів;3.збільшується об’єм циркулюючої крові;4. збільшується ударний об’єм; 5. збільшується товщина міокарду 21.Для активізації холестеринового обміну у хворого хронічною ішемічною хворобою серця призначають наступні засоби ФР: 1 - загартовування; 2. дозовану ходьбу; 3. механотерапію; 4. динамічні гімнастичні вправи для більших груп м'язів ; 5. ідеомоторні вправи; 22.Дренажний масаж нижніх кінцівок хворому із хронічною недостатністю кровообігу проводиться з метою: 1.підвищення фізичної працездатності; 2.поліпшення психоемоційного стану хворого; 3. поліпшення венозного повернення крові з периферії; 4. активізації холестеринового обміну 5. підвищення скорочувальної функції міокарда; 23.У результаті систематичних адекватних занять фізичними вправами у хворого гіпертонічною хворобою: 1 знижується периферичний опір судин; 2.збільшується частота подиху в стані спокою; 3.збільшується чутливість м'язів до симпатико - адреналових впливів;4. збільшується кінцево – систолічний об’єм лівого шлуночку;5. збільшується потреба міокарду в кисні 24. Для компенсації порушеного газообміну у хворого з нижньодольовою правобічною пневмонією необхідно періодично займати положення :1.на лівому боці;2.на правому боці;3.на спині;4.на животі;5.колінно- ліктьове 25.Дихальні вправи з подовженням видиху ( на пасивізацію його ) приводять до:1. поліпшення бронхіальної прохідності;2. поліпшення еластичних властивостей легенів;3. збільшення життєвої ємності легенів;4. збільшенню залишкового обсягу;5. зменшення дихального обсягу. Варіант 9 26. Для стимуляції моторно-евакуаторної функції кишечника у ФР хворих використовуються фізичні вправи : 1. - з різкими змінами положення тіла; 2 - з коліно-ліктьового вихідного положення; 3 - з положення сидячи на стільці; 4 - динамічні для верхніх кінцівок;5 - рефлекторні; 27.Для зниження рівня глікемії у хворих на цукровий діабет у ФР потрібно використовувати вправи :1. максимальної аеробної можливості хворого; 2. середньої аеробної можливості хворого; 3 - ізометричні; 4 - анаеробної спрямованості ; 5 - із затримкою дихання; 28.Для стимуляції кислотоствоюючої функції шлунку у ФР хворого використовуються фізичні вправи: 1 – динамічні низької інтенсивності й малого обсягу; 2 – динамічні низької інтенсивності й великого обсягу; 3 – великої інтенсивності й великого обсягу; 4 - великої інтенсивності й малого обсягу; 5 - переважно ізометричні; 29.Які фізичні вправи потрібно використовувати хворим з ожирінням : 1 активні динамічні середньої аеробної потужності;2 – максимальної аеробної потужності; 3 - ізометричні; 4 – швидкісно- силові; 5 – рефлектортні; 30.Позитивний кумулятивний ефект фізичної реабілітації у хворих , які перенесли інсульт визначається: 1. Появою співдружніх рухів у паралізованих кінцівках і довільних - у здорових; 2. Укороченням зв'язок у променево- зап’ястному суглобі; 3. Збільшенням тонусу м'язів, що приводять плечі; 4. Зниженням тонусу м'язів, що згинають передпліччя; 5. Збільшенням тонусу м'язів – розгиначів гомілки, стегна 31.У пацієнта посттравматичним невритом ліктьового нерва для фізичної реабілітації використовуються вправи які : 1. Виконуються за допомогою методиста; 2. Виконує подумки пацієнт; 3. Виконує активно пацієнт; 4. Викликаються рефлекторно; 5. Виконуються з опором руху; 32.Антангическое положення, що призначене пацієнтові з остеохондрозом пояснично-кресцового відділу хребта сприяє: 1. Утворенню м'язового корсета; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Розвитку гнучкості; 4. Зменшенню стиску спинномозкових корінців; 5. Збільшенню силової витривалості м'язів черевного преса 33.Хворим з гемиплегией після перенесеного інсульту з метою рішення спеціальних завдань фізичної реабілітації необхідно використовувати: 1.атлетичну гімнастику; 2.Теренкур; 3.Лікувальну гімнастику; 4. Велотренування; 5.Ізометричні фізичні вправи 34.Який засіб ФР може вирішити спеціальні завдання у хворого з невритом лицьового нерва, що супроводжується парезом мімічної мускулатури? 1.лікувальна гімнастика; 2 - механотерапія; 3 - фізичні вправи; 4 - теренкур; 5 - велотренування; 35.У хворого з параплегією, що розвилася після травми спинного мозку, спеціальним завданням фізичної реабілітації буде попередження : 1. Застійної пневмонії; 2. Пролежнів; 3. Тромбозу вен нижніх кінцівок; 4. Мязово - суглобних контрактур; 5. Втрати кальцію з костей 36.Індиввідуальний метод проведення занять фізичними вправами проводиться:1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті 37.На постільному руховому режимі тривалість і кратність заняття лікувальною гімнастикою становлять: 1 - 30 - 45 хвилин 1 - 2 рази в день; 2 - 15 - 20 хвилин 2 - 3 рази в день; 3 - 10 - 15 хвилин 4 - 5 разів у день; 4 - 5-10 Варіант 9 хвилин 2 рази на день ; 5 - 10-15 мінут 1-2 разу в день; 38. При ФР хворого з травмою стегна в під час імобілізації призначення ідеомоторних вправ сприяє :1 - попередженню м'язових атрофій; 2 - попередженню контрактур в іммобілізовані суглобах; 3 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 4 - тромбоутворенню; 5 - стимуляції крово й лимфообращения; 39.Для вирішення спеціальних завдань ФР у жінки з гінекологічними запальними процесами доцільно призначити вправи: 1 - без змін внутрішньочеревного тиску; 2 - з акцентом на зміни внутрішньочеревного тиску ; 3-3- з акцентом на розслаблення м'язів живота; 4 - без нахилів тулуба й високого підйому стегон; 5 - без активізації диафрагмального подиху; 40. В фізичній реабілітації хворих можна використовувати наступні засоби :1 -. трудотерапія; 2 - ідеомоторні фізичні вправи; 3 - велотренування; 4 - дозована ходьба; 5 - масаж; Варіант 10 уверена не точно 1. . Визначення фізичного розвитку спортсмена проводиться для : 1 – оцінки адекватності тренувального заняття ; 2 – індивідуалізації фізичних навантажень у тренувальному процесі;3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження; 4 – оцінки тонусу парасимпатичного відділу ВНС; 5 – оцінки стійкості організму спортсмена до гіпоксії; 2.Для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС спортсмена проводяться функціональні проби : 1 - Штанге, 2 - ортостатична 3 - Мартіне-Кушелевського; 4 - гіпоксичні ; 5 - з ізометричним фізичним навантаженням ; 3. Фізіологічна реакція організму на фізичне навантаження характеризується : 1 – відсутністю росту пульсу щодо спокою;2 – ростом пульсу й систолічного тиску;3 – зниженням систолічного тиску; 4 – ростом діастолічного тиску; 5 – зниженням ударного об’єму серця; 4Для визначення відставленої дії фізичного навантаження проводиться лікарський контроль: 1 – первинний; 2 – оперативний; 3 – поточний; 4 – етапний ; 5 - повторний оперативний; 5. Безпосередній вплив фізичного навантаження можна визначити при проведенні лікарського контролю:1 - поточного; 2-2- оперативного; 3 - етапного; 4 - первинного; 5 – вторинного етапного; 6.Кумулирующий ефект тренувального процесу в спортсмена визначається й оцінюється при проведенні лікарського контролю : 1 – первинного ;2 – етапного ;3 – оперативного;4 - поточного ; 5 – під час тренувального заняття ; 7.Реакція системи кровообігу на пробу Мартін оцінюється як нормотонічна при наступних змінах показників щодо спокою : 1 – росту пульсу й пульсового АТ на 60-80% ; 2 – рости цих показників на 100 і більше відсотків, 3 – рости ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ; 4 – рости ЧСС більше 100 % і падінні діастолічного АД до рівня «безкінцевого тону»; 5 – росту пульсу й збільшенні пульсового тиску на 50 % ; |