Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
відзначається :1 – збалансований; 2 – гармонійний ; 3 - достатній 4 - середній; 5 - задовільний; 10.Загальна фізична працездатність спортсмена насамперед обмежується функціонуванням системи :1 – травлення; 2 – імунної; 3 – нервової ; 4 – кардіореспираторної :5 м'язової ; 11.Навантажувальні тести для визначення загальної фізичної працездатності по інтенсивності навантаження діляться на : 1- безперервні; 2 – поступово зростаючої потужності; 3 – ступенево-зростаючої потужності; 4 -субмаксимальні; 5 – локальні; 12.Синдром перенапруги системи кровообігу в спортсмена після певного етапу систематичних тренувань характеризується : 1 - схильністю до гіпотонії в стані спокою; 2 – схильністю до гіпотонії при фізичних навантаженнях; 3- схильністю до гіпертензії при фізичних навантаженнях; 4 - нормотонічною реакцією на фізичне навантаження; 5 – синусовою брадикардією ; 13.Фізіологічне стомлення після тренувального заняття характеризується : 1 - непритомністю; 2 – відчуттям значної втоми; 3 – ЧСС через 3 хвилини понад 140 уд/ хв..4 -ЧСС через 3 хвилини менше 120 уд/хв.; 5 -ЧСС через 3 хвилини понад 120 уд/хв. Варіант 10 14,Правильно проведений спортивний масаж : 1 – сповільнює виведення метаболітів м'язової діяльності у спортсмена; 2 – погіршує розтягненість сполучної тканини; 3 – викликає збудження нервових процесів ; 4 – збільшує силу й витривалість м'язів ; 5 - сповільнює крово - лімфоток ;. 15. В якій частині тренувального заняття доцільно виконувати найінтенсивніше ( пікове ) фізичне навантаження : 1 - у ввідній ;2 – на початку основної ; 3 – у середині основної ; 4 – наприкінці основної, 5 – у заключній ; 16. Заняття фізичним вихованням з дітьми підготовчої медичної групи проводяться : 1 – переважно за індивідуальних завданнях безпосередньо на уроках;2 – у повному обсязі навчальної програми; 3 -з поступовим збільшенням фізичних навантажень; за рахунок додаткових занять; 4 – у спортивних секціях; 5 - з підготовкою до спортивних змагань; 17.Відставлена дія тренувального заняття спортсмена визначається й оцінюється : 1 – під час виконання фізичних навантажень 2 – через 4 місяці після систематичних тренувань; 3 – протягом 24 годин після заняття; 4 - при первинному лікарському контролі 5 – при етапному контролі; 18.Для подальшої індивідуалізації фізичних навантажень після циклу реабілітаційних заходів хворому хронічної ішемічної хвороба серця потрібно провести пробу: 1 гіпоксичну 2.ортостатичну 3.Мартіне- Кушелевського; 4.Гарвардський степ-тест; 5.велоергометрию 19.Про ефективність ФР у хворого гіпертонічною хворобою свідчить зниження: 1. периферичного опору судин ; 2. ударного об’єму серця; 3.активності депрессорних систем; 4. активності холестеринового обміну; 5. фібрінолітичної активності крові ; 20.Для зниження м'язового тонусу масаж комірцевої зони хворому гіпертонічною хворобою проводиться прийомами: 1. інтенсивного розтирання;2. розминання;3. переривчастої вібрації; 4.погладжування; 5.всіма класичними прийомами ; 21.При позитивному ефекті ФР у пацієнта з ішемічною хворобою серця при повторній велоергометрії ті ж самі навантаження будуть супроводжуватися: 1.більше високим приростом АТ; 2. більшим приростом ЧСС ; 3. відсутністю приросту систолічного АТ; 4. зниженням амплітуди зубців ЕКГ; 5.меншими приростами ЧСС і АТ; 22.Інтенсивність фізичного навантаження для хворого хронічною ішемічною хворобою серця адекватна, якщо: 1. ЧСС на вершині навантаження досягає величини 220 мінус вік; 2. на ЭКГ горизонтально знижується сегмент ST на 2 мм і більше 3. АТ підвищується до 180/90 мм рт.ст. 4.- зубець R зменшується на 25 % щодо вихідної амплітуди; 5. збільшується ЧСС до величини 200 мінус вік 23.Активізація діафрагмального дихання у хворого з важким ступенем недостатності кровообігу сприяє:1. поліпшенню венозного повернення крові з периферії; 2. зменшенню потреби міокарду в кисні; 3 розвитку колатералей в міокарді; 4 збільшенню потреби міокарду в кисні 5 підвищенню артеріального тиску ; 24 Нормалізувати моторику жовчовивідних шляхів при гіпотонічній – гіпокінетичній гіпокінезії може :1. вібрація переривчаста в правому підребер'ї 2. розтирання 3. прогладжування кругове за годинниковою стрілкою 4. прогладжування кругове проти годинникової стрілки 5. вібрація безперервна ; 25 У хворого з ожирінням необхідно використовувати фізичні вправи : 1 - анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 2 – швидкісно - силові ; 3 – переважно силові; 4 – динамічні з активізацією до 50 % аеробних потенціалів хворого;5 – динамічні з активізацією більше 75 % аєробних потенціалів хворого; Варіант 10 26.Подовження видиху з вимовою звуків у заняттях дихальними вправами у хворих із бронхіальною астмою сприяє : 1 – нормалізації дренажної функції брохів;2 - збільшенню залишкового об’єму; 3 – стимуляції обміну холестерину; 4 – підвищенню тонусу гладкої мускулатури ;5 – стимуляції кори наднирників; 27. Постуральний дренаж проводиться: 1 - після сніданку; 2 - перед процедурою лікувальної гімнастики; 3 - після процедури лікувальної гімнастики; 4 - лежачи на «хворому» боці; 5 -ранком, натще; 28.У якому положенні необхідно періодично перебувати хворому із сухим лівостороннім плевритом для поліпшення вентиляції лівої легені й профілактиці плевральних шварт? 1 -. на лівому боці; 2 - .на правому боці; 3 - .на животі; 4 -на спині; 5 -сидячи з опорою на високу подушку. 29. При динамічних дихальних вправах активізувати вдих можна при: 1 -. стисканні грудної клітини руками на вдиху; 2 -. розгинанні тулуба й розведенні піднятих нагору рук; 3 - при втриманні гантелей руками ; 4 - згинанні тулуба; 5 - опорі руками на спинку стільця ; 30.У пацієнта з ішемічним мозковим інсультом і лівосторонньою гемиплегією фізичні вправи зі зміною положення голови й тулуби з різних вихідних положень сприяють: 1. Усуненню м'язових дистоній; 2. Профілактиці м'язових контрактур; 3.Профілактиці суглобних контрактур; 4. Відновленню функції рівноваги; 5. Профілактиці розвитку патологічних сінкінезий 31.Профілактиці утворення рубців навколо уражених периферичних нервів кінцівок, що супроводжуються паралічем, буде сприяти: 1. Ідеомоторна фізична вправа;2. Лікування положенням; 3.Циклічна прикладну-прикладна-спортивно-прикладна вправа; 4. Масаж; 5-Теренкур 32.Вільні махові рухи верхніх кінцівок, їх струшування сприяє: 1Підвищенню сили м'язів; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Зниженню тонусу м'язів; 4.Підвищенню рефлекторної збудливості м'язів; 5.Підвищенню м'язового тонусу 33.Спеціальними завданнями в ФР хворих з паралічем після травми спинного мозку в ранній стадії будуть: 1. Підвищення загальної фізичної працездатності; 2. Розвиток мускулатури плечового пояса; 3. Засвоєння різних видів побутової діяльності; 4. Профілактика розвитку суглобних контрактур; 5. Профілактика застійної пневмонії; 34.Який засіб ФР для розв’язання спеціальних задач можна використовувати пацієнтові, у якого після травми хребта вище рівня кінського хвоста розвилася параплегія: 1. Активні рухи в суглобах нижніх кінцівок; 2. Ізометричні напруги м'язів стегна; 3. Вільний руховий режим; 4. Положення ніг у невеликому відведенні з розігнутими в тазостегнових і колінних суглобах; 5. загартування водою; 35.Яке із завдань фізичної реабілітації буде спеціальної у вищевказаній ситуації : 1.Профілактика застійної пневмонії; 2. Профілактика згинальних контрактур у тазостегнових суглобах; 3. Профілактика пролежнів; 4. Профілактика розгинальних контрактур в нижніх кінцівках; 5. Профілактика тромбозу глибоких вен 36Для рішення спеціальних завдань фізичної реабілітації в жінки з вагітністю 30 тижнів і поперечним положенням плода доцільно виконувати вправи: 1 - лежачи на боці, протилежному позиції плода;2 - з ізометричної напругою черевної стінки; 3 - рефлекторні; 4 - ідеомоторні; 5 - зі значним підвищенням внутрішньочеревного тиску Варіант 10 37.Дихальні вправи можна віднести до фізичних вправ: 1 - активних 2 - пасивних; 3 - ізометричних; 4 - ідеомоторних; 5 -спортивно-прикладних; 38.Лікувальне положення тіла й кінцівок у ФР хворого з інсультом можна віднести до: 1 - засобу ФР;2 – форми використання фізичних вправ; 3 -. методу заняття фізичними вправами; 4 - руховому режиму; 5 - ідеомоторним фізичним вправам; 39.Лікувальний прийом масажу розминання : 1 - сприяє. підвищенню процесів збудження в центральній нервовій системі; 2 – сприяє зменшенню процесів збудження в центральній нервовій системі; 3 - сприяє зменшенню тонусу масованих м'язів; 4 - використовується в підготовчому етапі процедури масажу; 5 - використовується в заключному етапі процедури масажу; 40.Рухи в дистальних відділах кінцівок в ФР прооперованого хворого день назад сприяють: 1 - попередженню спайок; 2 - попередженню спланхноптозу; 3- активізації венозного повернення з периферії; 4 - зниженню м'язового тонусу в області ранової поверхні; 5 - зниженню екстракардіального механізму кровообігу Варіант 11 1.; Для визначення фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно провести:1 - соматоскопию,2 – соматометрію ;3 – пробу Штанге; 4 – ортостатичну пробу;5 – тонометрію; 2 Соматоскопією можна визначити й оцінити у спортсмена: 1 - м'язовий тонус , 2 - соматотип , 3 – м'язову силу ; 4 - аеробну витривалість ; 5 - спеціальну працездатність ; 3.При пробі Мартіні – Кушелевського збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску – 125% щодо спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 – нормотонічною,2 – гіпертонічною,3 – дистонічною.;4 - фізіологічною;5 - астенічною; 4.Проба Штанге проводиться для визначення у спортсмена:1 – рівня фізичного розвитку;2 - гармонійності фізичного розвитку; 3 – стійкості організму до гіпоксії; 4 – рівня фізичної працездатності; 5 - соматотипа ; 5. Тонус симпатичного відділу ВНС визначається функціональною пробою: 1 – Мартіне - Кушелевського; 2 – ортостатичною;3 – Штанге ;4 – з хлоридом калію; 5 – з ізометричним навантаженням кистьовим динамометром; 6.При проведенні проби з ізометричним навантаженням для визначення типу реакції системи кровообігу використовується навантаження, що відповідає: 1 – максимально можливій силі правої кисті; 2-10% від неї; 3-50 % від неї; 4-75 % від неї; 5-25 % від неї; 7. Поточний лікарський контроль проводиться для визначення й оцінки у спортсмена : 1 - кумулюючого впливу фізичних тренувань; 2 - відставленого ефекту фізичного навантаження; 3- безпосереднього ефекту фізичних навантажень; 4 - соматотипа спортсмена; 5 - адекватності тренувального навантаження в занятті ; 8.Функціональні проби в спортивній медицині проводяться з метою визначення у спортсмена: 1 – соматотипа ; 2 - постави ; 3 - прихованих патологічних відхилень ; 4 - фізичного розвитку ; 5 - адекватності фізичного навантаження під час тренувального заняття; 9.Визначення й оцінка показника фізичної працездатності за методикою тесту сходження на 4 поверхи стандартного будинку базується на: 1 - величині пульсу до тестуванню в стані відносного м'язового спокою;2 - відразу ж після виконання тесту;3 - після тестування на 3 хвилині відновлення; 4 - на величині артеріального тиску до тестування; 5 - на величині артеріального тиску відразу ж після тестування; 10.Субмаксимальная фізична робота супроводжується енерговитратами на рівні аеробних можливостей індивіда:1 - менше 10 % ; 2-25 %; 3 - 75 % ; 4 - більше 100 %; 5- у межах 25-50 % ; 11.У лікарському заключенні про те , до якої медичної групи можна віднести обстеженого робиться наступний висновок: 1 – здоровий;2 – практично здоровий; 3 - основна ; 4 - середня ; 5 – низька; 12.В енергопостачанні фізичних навантажень спортсмена вуглеводи становлять : 1-10 %; 2-20%, 3-55- 60 %, 4 – менше 50% , 5 – менше 15 %; 13.Причиною гравітаційного шоку у спортсмена може бути :1 – тривале стояння ; 2 – порушення режиму харчування ; 3 – недостатня кількість вуглеводів у його харчуванні ; 4 – раптове припинення фізичного навантаження й виключення «м'язового насоса» із кровообігу; 5 – негативні емоції; 14.Заняття фізичним вихованням за спеціальними програмами проводяться з дітьми, які : 1 – не мають відхилень у стані здоров'я; 2 – з незначними відхиленнями в стані здоров'я ;3 – з недостатнім фізичним розвитком без відхилень у стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 – ставляться до основної медичної групи; Варіант 11 15Етапним лікарським контролем визначається й оцінюється наступна дія фізичного навантаження : 1 безпосередня ; 2 – термінова ; 3 відставлена ; 4 – кумулююча ; 5 - повторна ; 16.Під час розминки в тренувальному занятті спортсмена доцільно активізувати наступний відсоток хронотропного резерву : 1-10-15 % ; 2 – до 20 % ; 3-40-50 %; 4-75 %; 5-80 %; 17.У результаті систематичних і адекватних організму спортсмена тренувань: 1- збільшується ЧСС у стані спокою ; 2 – збільшується лабільність пульсу; 3 – збільшується приріст ЧСС на стандартне фізичне навантаження; 4 зменшується приріст ЧСС на стандартне навантаження; 5 – зменшується фізична працездатність; 18.Хворому з гострим інфарктом міокарда після виписки зі стаціонару призначають наступні форми занять фізичними вправами : 1 – пасивні; 2 – активні ; 3 – рефлекторні; 4 дозована ходьба; 5 - ідеомоторні ; 19.Хворому з ішемічною хворобою серця для активізації холестеринового обміну доцільно призначити фізичні вправи: 1 – анаеробної спрямованості енергообміну; 2 – аеробної спрямованості; 3 – пасивні для тулуба; пасивно-активні для нижніх кінцівок; 4 – рефлекторні для нижніх кінцівок; 5 – ідеомоторні для верхніх кінцівок; 20. Для нормалізації периферичного опору судин у хворого з гіпертонічною реакцією використовуються фізичні вправи : 1 - ізометричні ; 2 - динамічні; 3 – рефлекторні; 4 – ідеомоторні ; 5 – анаеробні ; 21.У хворого з гострим інфарктом міокарду, що перебуває на постільному руховому режимі, заняття лікувальною гімнастикою адекватно, якщо:1.ЧСС не перевищує стан спокою більше, ніж на 5-10%; 2. ЧСС перевищує стан спокою на 20%; 3. активізується 40-50 % хронотропного резерву; 4. АТ перевищує показники стану спокою більше помилки методу; 5.активізується 75% хронотропного резерву серця 22.У процедуру лікувальної гімнастики хворого гіпертонічної хворобу обов'язково включають вправи:1. рефлекторні; 2.на розслаблення м'язів; 3.ідеомоторні; 4.для розвитку гнучкості ;5. швидкісно- силові ; 23. Загальну аеробну витривалість хворого із захворюванням системи кровообігу найбільше підвищують наступні вправи:1.їзда на велосипеді; 2. дихальні; 3. пасивні ;4. ідеомоторні; 5. рефлекторні 24. Для зниження жирової маси у хворого з ожирінням доцільно використовувати фізичні навантаження : 1 – з ізометричними напругами; 2 – аеробні максимальної потужності; 3 – аеробні в межах 50 % аеробних можливостей; 4 – анаеробні ; 5 - швидкісно - силові; 25.При виконанні яких фізичних вправ спостерігається найбільше розщеплення жирів, як енергетичних продуктів: 1. дихальних вправах у положенні сидячи 2. динамічних вправах у суглобах кисті3. ходьбі по рівній місцевості 4. пасивно-активних вправах 5. ізометричних напругах м'язів передпліччя 26.Поліпшенню дренажної функції жовчовивідних шляхів при гіпотонічної – гіпокінетичній дискинезії будуть сприяти наступні фізичні вправи:1. ходьба 2. плавання 3. нахили тулуба вперед, у сторони 4. ізометричні напруги м'язів живота 5. розслаблення м'язів верхніх кінцівок 27.Які з перерахованих фізичних вправ здатні знижувати кислотостворюючу функцію шлунку?1. статичні дихальні вправи 2. ізометричні напруги м'язів черевного пресу 3. динамічні, малої інтенсивності 4. динамічні, високої інтенсивності 5. ідеомоторні Варіант 11 28. З метою максимального включення жирів у метаболізм потужність тренувального навантаження при велотреніровках повинні рівнятися величині:1. граничного навантаження 2. субмаксимального навантаження 3.50 % від граничного рівня 4. максимального навантаження 5.80 % від граничного рівня 29. При обструктивних порушеннях газообміну використовуються дихальні вправи : 1 – з форсованим видихом ; 2 - з поглибленням вдиху ; 3 – з подовженням видиху; 4 – з активізацією вдиху;5 - зі значним зростанням частоти дихання; 30.Гіпертонія яких м'язів характерна для центральних паралічів? 1. Згинальна передпліччя; 2. відводячи плече; 3. Згинальна коліно; 4. – виконуючих тильне згинання стопи; 5. Розгиначів пальців рук; 31.Для усунення м'язової дистонії яке положення ураженим кінцівкам варто надавати: 1. Тильного згинання стопи із пронацією її зі згинанням в колінному суглобі; 2. Підошовного згинання стопи й ротації стегна зовні; 3. Максимального розгинання в колінному суглобі із супінацією стопи;4. Приведення плеча з розігнутим передпліччям і зігнутими пальцями; 5. Відведення плеча із зігнутими пальцями й пронованим передпліччям. 32.У пацієнта неврит променевого нерва ліворуч, що супроводжується паралічем. Яке лікування положенням буде сприяти рішенню спеціальних завдань: 1. Фіксація променево - зап’ястного суглобу в положенні долонного згинання; 2. Фіксація його в положенні максимально можливого тильного згинання; 3. Пальці злегка зігнуті в положенні долонного згинання кисті; 4. Пальці злегка зігнуті в основних фалангах у положенні легкого тильного згинання кисті; 5. Пальці повністю розігнуті з наведеним більшим пальцем і максимальним тильним згинанням кисті. |