Задача 1
Визначте, у якій колоні буде розташоване місто Аддис-Абеба на карті масштабу 1 : 1 000 000, якщо його географічні координати 9° пн. ш., 39° сх. д.
|
Задача 2
визначте, у якому ряду буде розташоване місто Аддис-Абеба на карті масштабу 1:1 000 000, якщо його географічні координати 9° пн. ш., 39° сх. д.
|
Задача 3
визначте, у якому ряду буде розташоване місто Ташкент на карті масштабу 1 : 1 000 000, якщо його географічні координати 410 20' пн. ш., 69° 22' сх. д.
|
Задача 4
Визначте номенклатуру аркуша карти масштабу 1 : 1 000 000, де розташоване місто Санкт-Петербург, якщо його географічні координати 60° пн. ш., 30° сх. д.
Визначте номенклатуру аркуша карти масштабу 1 : 1 000 000, на якій розташоване місто Делі, якщо його географічні координати 29° пн. ш., 77° сх. д.
|
|
лежність дальності видимого горизонту від висоти місця спостереження
|
07.01.2011, 14:19
|
Задача 1
Земля має кулясту форму. Доказами її кулястості є форма горизонту на рівній і відкритій місцевості; вид корабля, що віддаляється або наближається в морі; форма Місяця; видимий колоподібний рух Сонця по небозводу. Такими доказами також стали плавання Христофора Колумба і Фернана Магеллана. І, звичайно, беззаперечним доказом кулястості Землі є фотографії, зроблені з космосу. На кулястість Землі вказує і те, що з підняттям вгору розширюється видимий горизонт (користуючись даними табл. 4, проаналізуйте залежність горизонту від висоти спостереження). Горизонт - це видима частина земної поверхні, яку людина бачить навколо себе під час спостереження. На відкритій місцевості - це коло, центр якого знаходиться в точці спостереження. Зміна дальності видимого горизонту, як це видно з таблиці, залежить від висоти спостереження і визначається за формулою: L = 3,83 4h , де L - дальність видимого горизонту в км. h - висота спостерігача (м), 3,83 км - дальність видимого горизонту з висоти 1 м.
|
|
Форма і розміри Землі
|
07.01.2011, 14:19
|
ТЕОРІЯ
Земля - планета Сонячної системи. Вона, як і інші планети та Сонце, має кулясту форму. її фігура точно не визначена, тому німецький вчений І. Лістінг у 1873 році запропонував назву геоїд, що означає „схожий на Землю". Фігура Землі неправильна, тобто не нагадує жодну з відомих геометричних фігур. За формою і розмірами геоїд подібний до еліпсоїда. Розміри його визначені Ф.М.Красовським і О.О. Ізотовим. Площа земної кулі - 510 млн. км2, приблизно 361 млн. км2 (70,8 %) припадає на Світовий океан, а, відповідно, 149 млн. км2 (29,2 %) - на суходіл. Земний еліпсоїд має такі розміри: полярний радіус - 6356,863 км, екваторіальний радіус - 6378,245 км, тобто екваторіальний радіус на 21 км 382 м більший від полярного (середній радіус Землі - 6371,1 км). Отже, Земля загалом сплющена біля полюсів і розширена біля екватора.
На сплющену форму Землі як планети вказує і різниця в довжині кіл, уявно проведених через полюси й екватор. Довжина великого кола (екватора) становить 40075,78 км, а довжина кола меридіанів - 40008,5 км. Звідси довжина дуги 1° по меридіану і по екватору приблизно однакова і становить 111 км (40000 км : 360°), довжина 1´ (мінути) дуги кола - 1,85 км (111 км : 60'), або 1 миля, а 1´´ (секунди) - 30,8 м (1,85 км : 60"). Отже, потрібно запам'ятати, що довжина дуги 1" екватора становить 111,3 км, а довжина дуги 1"меридіана - 111,1 кн. За табл. 2 та за навчальними атласами з географії для 6-8 класів ми можемо визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі тільки для окремих широт.
А як же визначити цю величину на інших паралелях, наприклад 46-ій, 67-ій, 89-ій і т. ін, або у випадках, коли під рукою немає таблиці чи атласу? Для того щоб наближено визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° на тій чи іншій паралелі, потрібно довжину дуги 1° екватора (111,3 км) помножити на косинус даної паралелі (косинус будь-якої паралелі можна визначити за чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса, або за калькуляторами у яких є функція визначення косинусів). Наприклад, довжина дуги 1° на 60-й паралелі буде приблизно становити: 111,3 км х cos 60 ° = 111,3 км х 0,5 = 55,65 км; довжина дуги 1° на 46-й паралелі буде приблизно становити: 111,3 км х cos 46° = 1 1 1,3 км х 0,6947 = 77,2 км. Знаючи, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі на різних широтах, ми можемо визначити довжину будь-якої паралелі в кілометрах. Наприклад, якщо на широті 50° довжина дуги 1´ цієї паралелі становить 71,697 км. то довжина даної паралелі буде дорівнювати 2581 1 км (71,697 км х 360 °).
|
|
Обчислення відстаней у градусах і кілометрах за градусною сіткою
|
07.01.2011, 11:38
|
Задача 1
Визначте координати крайніх точок Африки та протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. та з півночі на південь (у градусах і кілометрах).
Розв'язання: 1) Визначаємо на 10-й паралелі крайні точки материка. Вони лежать на таких довготах: західна (місто Конакрі) - 13° зх. д., східна (мис Рас-Гафун) - 52° сх. д.;
2) знаходимо протяжність території в градусах: (оскільки точки розташовані по обидві сторони від нульового меридіана,то значення знайдених координат потрібно додати):
13° зх. д. + 52° сх. д. = 65°;
3) за табл. 2 або за атласом, визначаємо, що на 10° пн. ш.довжина дуги 1° паралелі становить 109,6 км, і знаходимо протяжність території у кілометрах:
65° х 109,6 км = 7124 км;
4) далі визначаємо протяжність материка з півночі на південь у градусах. Для цього необхідно визначити географічну широту крайніх північної і південної точок материка. Північна точка – мис Рас-Енгела - 37° пн. ш., а південна - мис Агульяс (Голковий) -35° пд. ш. Оскільки точки розташовані по обидва боки від екватора, то значення знайдених точок потрібно додавати:
37° + 35° = 72° (протяжність материка у градусах);
5) знаючи, що значення дуги 1° меридіана дорівнює 111,1 км, визначаємо протяжність материка у кілометрах:
72°х 111,1 км = 7992 км.
Відповідь: протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. становить 65°, або 7124 км, а з півночі на південь 72°, або 7992 км.
|
Задача 2
Визначте відстань у градусах і кілометрах від Києва до:
а) екватора; б) Південного полюса; в) Північного тропіка.
Розв'язання: а) географічна широта Києва приблизно 51° пн. ш., а екватора - 0°. Отже, відстань від Києва до екватора у градусах становитиме 51° (51° - 0° = 51°), а у кілометрах - 5666 км (51°х111,1 км = 5666 км);
6) географічна широта Південного полюса - 90° пд. ш.
Відстань від Києва до Південного полюса у градусах становитиме 141° (51° х 90° = 141°). Дані значення потрібно додавати, оскільки об'єкти знаходяться по різні сторони екватора. Далі визначаємо відстань у кілометрах:
141° х 111.1 км= 15665 км;
в) географічна широта Північного тропіка - 23°27' пн. ш. Відстань між ними у градусах буде становити приблизно 27,5°, а у кілометрах - 27,5° х 111,1 км = 3 055 км.
Відповідь: відстань від Києва до екватора 51°, або 5666 км; до Південного полюса - 141°, або 15665 км; а до Північного тропіка - 27,5°, або 3055 км.
|
|
Географічні координати
|
07.01.2011, 11:37
|
Задача 1
Полярну зорю в пункті А видно під кутом 50° 30'. У якому населеному пункті знаходиться спостерігач, якщо географічна довгота цього пункту 30° 30' сх. д.? (м. Київ)
|
Задача 2
На якій широті знаходиться спостерігач, якщо Полярну зорю він бачить на рівні лінії горизонту? (на екваторі)
|
Задача 3
Де знаходиться мандрівник, якщо Полярну зорю він бачить у зеніті? (на Північному полюсі)
|
Задача 4
Місто розташоване на 39° сх. д., а Полярну зорю тут видно на відстані 81 ° від точки зеніту. Як називається це місто?
Розв'язання:φ1 - кут. під яким видно Полярну зорю до площини горизонту;
β- кут між точкою зеніту і Полярною зорею.
φ = φ1;φ = 90°-β.
З умови знаємо географічну довготу міста: X = 39° сх. д.
За формулою φ = 90° - β визначаємо географічну широту:
φ = 90° - 81° = 9° пн. ш. (якщо Полярну зорю видно над лінією горизонту - це Північна півкуля).
За знайденими географічними координатами знаходимо місто на карті.
Відповідь: у точці з координатами 9° пн. ш., 39° сх. д. знаходиться місто Аддис-Абеба
|
| |
Скачать 152.89 Kb.