|
|
Задачи по географии. Визначення площ ділянок на планах місцевості й топографічних картах
Масштаб. Види масштабу
|
14.01.2011, 11:29
|
Задача 1
Місцевість на кресленні, плані, карті та глобусі зображують у зменшеному вигляді. Відношення, яке показує, у скільки разів зменшена кожна лінія, що нанесена на креслення, план, карту чи глобус у порівнянні з її дійсною величиною, називається масштабом. Так, наприклад, якщо 1 см на карті відповідає 1 км на місцевості, то це значить, що масштаб карти становить 1 : 100 000.
Масштаб буває числовим, іменованим та лінійним. Виражений відношенням чисел масштаб називають числовим. Наприклад, числовий масштаб карти 1 : 1 000 000 показує, що довжина відрізків на ній порівняно з їх довжиною на місцевості зменшена в 1 мільйон разів, тому 1см на карті відповідає 1 000 000 см на місцевості. До речі, масштаб, що записаний у вигляді числа, є такою величиною, яка не залежить від системи лінійних мір.
Наприклад, на карті 1 : 1 000 000 відповідно 1 000 000 дюймів на місцевості відповідає 1 дюйму на карті. Це ж співвідношення може бути виражене: „1 см дорівнює 10 км" або ще коротше „в 1 см 10 км". Це так званий іменований масштаб. Іменований масштаб показує, скільком метрам чи кілометрам на місцевості відповідає 1 см на карті.
Користуючись масштабом, можна визначити будь-яку відстань на карті, або виміряну на місцевості відстань нанести на карту. Практично відстані па картах визначають за допомогою лінійного масштабу. Лінійним масштабом називається графічне зображення числового масштабу у вигляді прямої лінії з нанесеними через певні інтервали поділками, напроти яких позначені відповідні їм відстані на земній поверхні.
Для збільшення точності вимірів ліву основу поділяють на дрібніші частки. При використанні лінійного масштабу необхідно взяти циркуль-вимірювач і виміряти на карті якусь певну відстань, а потім прикласти циркуль до графічного масштабу і прочитати, чому дорівнює виміряна відстань на місцевості. Графічне зображення масштабу має певні переваги перед числовим та іменованим, бо якщо змінюється розмір карти при копіюванні або проекції її на екран, то тільки лінійний масштаб, що зазнає змін разом з всією картою, залишається правильним.
На карті масштаб (числовий, іменований і лгйійний) записується під її південною рамкою .
Числовий масштаб можна записати у вигляді дробу наприклад 1:1000 000. При порівнянні декількох масштабів більшим буде той, у якого буде меншим займенник, і навпаки, чим більший займенник, тим дрібніший масштаб. Від величини масштабу залежить можлива точність вимірювань, детальність карти за розміри картографічних зображень однієї і тієї ж місцевості. Очевидно, що зі зменшенням масштабу карти зменшується й кількість деталей місцевості, що наносяться на неї.
|
|
Способи визначення масштабу топографічної карти
|
14.01.2011, 11:28
|
ТЕОРІЯ
Як правило, на кожній карті позначають її масштаб у вигляді числового, іменованого і лінійного. Але як бути в тому випадку, коли з тієї чи іншої причини масштаб на карті відсутній? Існує декілька способів визначення масштабу карти. Розглянемо деякі з них.
За кілометровою сіткою. На всіх топографічних картах друкується кілометрова сітка. Сторони квадратів сітки відповідають певній кількості кілометрів.
Це можна легко визначити за підписами на вихідних лініях біля рамки карти. Припустимо, що відстань між двома сусідніми лініями дорівнює 1 км. Вимірюємо цю відстань лінійкою і у нас виходить 2 см. Це значить, що масштаб даної карти в 1 см 500 м (1000 : 2) або 1 : 50 000.
За номенклатурою листа. Номенклатура - це буквено-числове позначення листа карти. Кожний масштабний ряд має своє позначення, за яішм неважко визначити масштаб карти. Наприклад, табл. 5.
За відомими відстанями. На картах великого масштабу особливими умовними знаками позначають кілометрові стовпи на шосейних дорогах. Достатньо в такому місці виміряти відстань від одного стовпа до іншого,і можна зразу визначити масштаб карти (число сантиметрів карти відповідає одному кілометру на місцевості).
|
Задача 1
Визначте масштаби карт, якщо відстані між кілометровими стовпами відповідно дорівнює: 5 см; 4 см; 2 см; 10 см.
На інших картах, наприклад, масштабу 1 : 200 000, на дорогах проставлені відстані у кілометрах між населеними пунктами. У цьому випадку потрібно виміряти лінійкою на карті відстань у сантиметрах від одного населеного пункту до іншого і підписану кількість кілсретрів поділити на відстань у сантиметрах. Отримане число буде означати величину масштабу карти (число кілометрів в одному сантиметрі).
За виміряними відстанями. Знаходячись на місцевості, яка зображена на карті, масштаб можна визначити безпосереднім вимірюванням відстаней між предметами, що нанесені на карту.
За довжиною дуги меридіана. Пам'ятаємо, що одна мінута по меридіану на місцевості дорівнює 1,85 км. Позначки градусів і мінут завжди подаютьск на бокових сторонах рамки карти. Наприклад, якщо довжина однієї мінути на карті становить 3,7 см, то масштаб карти 1:50 000, тобто, одному сантиметру на карті відповідає 0,5 км на місцевості (1,85 км : 3,7 см = 0,5 км).
Номенклатура аркушів топографічних карт Табл. 5
|
|
Визначення масштабу глобуса і карти
|
14.01.2011, 11:27
|
Задача 1
Якщо потрібно визначити масштаб глобуса чи карти, то це можна зробити в тому випадку, коли відома відстань між двома об'єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на глобусі чи карті, складаємо відношення:
М=L (глобуса):L(місцевості), де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на глобусі і карті.
Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.
Розв'язання:
для того щоб визначити масштаб карти, потрібно скласти відношення відстані на карті до відстані на місцевості:
М=Lк:Lм=48см:480км=1см:10км
Ми отримали іменований масштаб в 1 см 10 км, який переведемо у числовий, тобто кілометри переводимо в сантиметри: 1 : 1 000 000.
Відповідь: масштаб карти 1:1 000 000.
|
Задача 2
Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю становить 2,2 см.
Розв'язання:
для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник - це відстань на глобусі між двома об'єктами, а знаменник - відстань між цими об'єктами на місцевості.
1) Визначаємо відстань між двома точками на місцевості.
Потрібно 10° (10° - 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1°меридіана, яка, як відомо, становить 111,1 км:
10° х 111,1 км= 1111 км;
2) складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома - 2,2 см:
М=Lг:Lм=2,2см:1111км=1см:500км
Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий: 1 : 50 000 000.
Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.
|
Задача 3
Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 10 см на карті відповідають 1 000 км на місцевості.
Розв'язання:
складаємо відношення, у якому запишемо, як відстань на карті відноситься до відстані на місцевості:
М=Lк:Lм=10см:1000км=1см:100км
Таким чином ми отримали іменований масштаб, який переведемо у числовий: 1 : 10 000 000.
Відповідь: масштаб карти 1:10 000 000.
|
Задача 4
Визначте масштаб глобуса, якщо довжина 60-ї паралелі на ньому становить 40,2 см.
Розв'язання: з теми „Форма і розміри Землі" пам'ятаємо, що довжина екватора становить 40076 км, а довжина 60-ї паралелі дорівнює половині довжини екватора. Отже, довжина 60-ї паралелі -20 038 км.
Складаємо відношення:
М=Lг:Lм=40,2см:20038км=1см:500км
Відповідь: масштаб глобуса - в 1см 500 км, або 1:50 000 000.
На глобусі спотворення практично відсутні. Що ж стосується карт дрібнішого масштабу (крім топографічних), то потрібно пам'ятати, що на них існують спотворення величин площ, конфігурацій об'єктів та відстаней між ними. Це пов'язано з тим, що при створенні карт куляста форма Землі переноситься на плоску поверхню. Тому при роботі з картами потрібно знати, які види спотворень існують на них та їхню величину. Наприклад, на карті півкуль майже немає спотворень при зображенні об'єктів лише у пунктах перетину екватора і середнього меридіана, а з віддаленням від них величини спотворень наростають.
|
Задача 5
На карті якого масштабу парк займає площу 1см', якщо на карті масштабу 1:10 000 він має площу 25 см²?
Розв'язання: якщо площа парку на одній карті у 25 разів більша, ніж на іншій, то масштаб другої карти є дрібнішим у 5 разів, тобто 1 : 50 000.
Відповідь: парк займає площу 1см² на карті масштабу 1: 50 000.
Задача 64. Яку площу займає Україна на карті півкуль, що має масштаб 1 : 22 ООО 000?
Розв'язання: в 1см цієї карти 220 км, в 1 см² - 48 400 км² (220x220); площа України 603 700 км²;
603 700 км² : 48 400 км²= 12,47 см².
Відповідь: на карті масштабу 1: 22 000 000 У
|
|
Збірник задач та творчих завдань до теми „План місцевості
|
14.01.2011, 11:27
|
Задача 1
Територія мішаного лісу на плані масштабу 1:5000 має форму прямокутника зі сторонами 4,5 см і 6 см. А хвойний ліс на плані масштабу 1 : 2 500 має форму квадрата зі сторонами 8 см. Який ліс - мішаний чи хвойний - має на місцевості більшу площу?
Розв'язання: 1) переводимо масштаб 1-го плану в іменований:
1:5 000 в 1см-50 м;
2) визначаємо протяжність сторін мішаного лісу:
4,5 х 50 = 225 (м); 6 х 50 - 300 (м).
Отже, площа лісу Sмл = 225 х 300 = 67500 (м²).
3) переводимо масштаб 2-го плану в іменований: 1:2500 в 1см-25 м.
4) визначаємо протяжність сторони хвойного лісу:
8 х 25 - 200 (м), площа лісу Sx,, = 200 х 200 = 40000 (м²).
Відповідь: мішаний ліс має більшу площу.
|
Задача 2
Відстань між залізничною станцією і кар'єром на плані масштабу 1: ЗО 000 становить 3,8 см. На другому плані ця відстань становить 7,6 см. Який масштаб цього плану?
Розв'язання: 1) переводимо масштаб першого плану в іменований:
1:30 000 в 1 см - 300 м. Визначаємо відстань між об'єктами: 3,8 х 300= 1140 (м).
2) визначаємо масштаб другого плану: 1140 : 7,6 = 150 (м)
Відповідь: масштаб - в 1 см - 150 м, або 1:15 000.
|
Задача 3
На плані сад квадратної форми має площу 16 см², на місцевості цей сад має площу 6400 м². Визначте масштаб даного плану.
Розв'язання: 1) визначаємо сторону саду на плані - 4 см; визначаємо сторону саду на місцевості - 80 м (методом підбору);
2) обчислюємо масштаб плану: 80 : 4 = 20 (м). Відповідь: масштаб: в 1 см - 20 м, або 1:2 000.
|
Задача 4
зображено елемент рельєфу плану місцевості. Розгляньте його і дайте відповіді на запитання:
а) які форми рельєфу зображені на малюнку (горби);
б) яка відносна висота точки В щодо точки А (4,7 м);
в) через скільки метрів проведені горизонталі (5 м);
г) назвіть круті й пологі схили для форм рельєфу 1 і 2.
|
Задача 5
Накресліть елементи рельєфу за поданим описом: „Горб витягнутий з півночі на південь, абсолютна висота вершини -148,3 м, північний схил крутий. Абсолютна висота підніжжя - 130 м, а горизонталі проведені через 5 м" (мал. 8).
|
Задача 6 - 9
Зобразіть елементи рельєфу за описом: „Улоговина витягнута з північного заходу на південний схід. Абсолютна висота найнижчої точки 72,1 м, північно-західний схил крутий. Абсолютна висота навколишнього рельєфу - 110 м. Горизонталі проведені через 10 м² .
Накресліть розміщення таборів туристів на змаганнях із спортивного орієнтування за поданим описом: „Табір суддівської бригади - у центрі на галявині мішаного лісу. Табори туристів шкіл розміщені так: школа №1 - за азимутом 65° на відстані 30 м; школа №2 - за азимутом 215° на відстані 35 м; школа №3 - за азимутом 120° на відстані 40 м; школа,№4 - за азимутом 350° на відстані 45 м; школа №5 - за азимутом 290° на відстані 35 м.
Масштаб - 1:1000.
Дайте відповіді на запитання:
- за яким азимутом слід рухатись від табору ніколи №3 до табору суддівської бригади? (120° + 180° = 300°);
- від табору школи №4 (350° - 180° = 170°).
Зобразіть на плані шлях групи юних краєзнавців, які прокладали екологічну стежку за описом: „Від шосе на околиці села (проходить із заходу на схід) діти пройшли луками до листяного лісу за азимутом 340° приблизно 150 м. Далі зайшли в ліс і стежкою за азимутом 70° пройшли ще 100 м до заболоченої долини невеликої річки (протікає паралельно до шосе). Пройшли за течією ще 200 м за азимутом 100° до джерела. Впорядкувавши джерело, вони повернули на південний схід до шосе, по дорозі описали яр, що проходить вздовж лісу. По шосе повернулись до околиці села". Яка приблизна протяжність маршруту краєзнавців? Масштаб плану - 1:5 000.
Зобразіть план місцевості в масштабі 1:2000 та 1:10 000 за описом (для двох бригад): „У центрі - ділянка густих чагарників розміром приблизно 40х50 м, на північ від неї на відстані 100 м - хвойний ліс, що переходить у мішаний з просуванням на схід. На захід на відстані 50 м розміщений піщаний кар'єр, на схід на відстані 80 м серед луків, що переходять в болото - озерце, поросле очеретом. У напрямку на південь починається підвищення, що переходить у горб, східний схил якого крутий. За ним луки переходять у поле".
|
|
Топографічні карти та їх використання. Призначення і характеристика топографічних карт.
|
14.01.2011, 11:26
|
Задача 1
Топографічні карти - це загальногеографічні карти великого масштабу. На них практично відсутні спотворення, досить детально передані об'єкти місцевості, а масштаби ліній і площ постійні в усіх частинах. Такі карти відображають незначні площі земної поверхні і складаються з окремих аркушів. А окремі аркуші такої карти зображують порівняно невеликі ділянки місцевості (приблизно від 70 до 1200 км²), що складає незначну частину всієї земної поверхні. Завдяки цьому спотворення в межах такого аркуша незначні і ними можна знехтувати. Топографічні карти призначені для виконання різноманітних завдань у господарстві, використовуються під час проведення туристичних походів, у військовій справі і т. ін. Вони створюються в єдиній системі координат та висот, мають чітке розграфлення та номенклатуру аркушів, а також уніфіковану систему умовних знаків. За допомогою таких карт можна повно й швидко вивчати місцевість, за ними можна легко орієнтуватися, визначати координати й висоти точок, отримувати якісні та кількісні характеристики різних об'єктів місцевості. Різноманітність завдань, які можна розв'язувати за допомогою топографічних карт, створює необхідність виготовлення аркушів топографічних карт різних масштабів. За основні прийняті карти таких масштабів: 1 : 1 000 000; 1 : 500 000; 1: 200 000; 1 : 100 000; 1 : 50 000; 1 : 25 000; 1 : 10 000. Карти масштабу 1:10 000 (в 1см 100 м) та 1 :25 000 (в 1см 250 м) - найбільш повні й точні; вони призначені для детального вивчення й оцінки окремих невеликих територій. Карти масштабу 1 : 50 000 (в 1 см 500 м) використовуються для орієнтування та вивчення й оцінки місцевості. Карти масштабу 1 : 100 000 (в 1 см 1000 м або 1 км -„кілометрова") призначені для вивчення місцевості та її оцінки, а також використовуються для орієнтування під час туристичних подорожей і екскурсій. Карти масштабу 1 : 200 000 (в 1 см 2 км) використовуються для вивчення та оцінки місцевості. Карту використовують як дорожню, бо вона наочно й достатньо повно відображає мережу доріг та їхню придатність для пересування. На цих картах дається текстова довідка про місцевість та схема грунтів. Карти масштабу 1 : 500 000 (в 1 см 5 км) призначені для вивчення та оцінки загального характеру місцевості, а в авіації ці карти використовуються як польотні. Карти масштабу 1 : 1 000 000 (в 1 см 10 км) призначені для загальної оцінки місцевості та вивчення природних умов великих географічних районів, вони використовуються також як польотні карти. Для роботи з картою потрібно визначити її масштаб, значення якого подано на кожному аркуші під його південною рамкою. Потім необхідно ознайомитися з розмірами кілометрової сітки, тобто визначити „ціну" сторони квадрата сітки в сантиметрах карти і кілометрах місцевості. При цьому необхідно пам'ятати, що сторона квадрата кілометрової сітки для карт масштабу 1 : 10 000; 1 : 25 000; 1: 50 000 відповідає одному кілометрові на місцевості і відповідно 10, 4 і 2 сантиметрам на карті. А для карт масштабу 1 : 100 000 сторона квадрата дорівнює 2 сантиметрам, масштабу 1 : 200 000 -5 сантиметрам, що відповідає 2 і 10 кілометрам на місцевості. На топографічних картах масштабів 1 : 500 000 і 1 : 1 000 000 кілометрові сітки не наносяться. Вищезазначені дані подано у таблиці 6. Для того щоб правильно скласти схему розташування аркушів топографічних карт, потрібно знати номенклатурну розграфку топографічних карт різних масштабів по відношенню до того аркуша, який був прийнятий за вихідний. Так, для топографічних карт всього масштабного ряду (1:500 000; 1 : 200 000; 1 : 100 000; 1: 50 000; 1 : 25 000; 1:10 000) у якості вихідного аркуша прийнятий аркуш масштабу 1 : 1 000 000. При створенні такої карти застосовують рівнокутну циліндричну проекцію, яка майже не має спотворень форм і розмірів зображуваних об'єктів. Суть цієї проекції полягає в тому, що поверхню земної кулі відображають окремими частинами (зонами), що за шириною дорівнюють 6° довготи. Кожну таку частину проектують на бокову поверхню уявного циліндра, який дотикається до земної поверхні вздовж середнього меридіана зони. Уявно обертаючи Землю і циліндр навколо земної осі, послідовно проектують ці зони одну за одною. Далі поверхню циліндра розгортають у площину. Спроектовані зони розмістяться одна поряд з іншою, а між собою вони будуть дотикатися лише в одній точці - на екваторі. Потім кожну таку зону розділяють паралелями через 4° на ряди. Один аркуш карти цього масштабу охоплює територію, що по довготі дорівнює 6°, а по широті - 4°. Номенклатура такого аркуша позначається буквою й числом, наприклад, N-48, К-2,М-36 і т. ін. У цій номенклатурі буква означає ряд, а число - номер колони. Колони прийнято нумерувати арабськими порядковими числами, починаючи від меридіана 180° проти годинникової стрілки, тобто із заходу на схід від 1-ї до 60-ї колони. Таким чином, колони, що мають номери від 1 до 30, знаходяться у західній півкулі, а 31-60 - у східній. Позначення рядів ведеться, починаючи від екватора, з букви А латинського алфавіту до обох полюсів. Таких рядів є по 23 у північній та південній півкулях: 0°-4°- А, 4°-8° - В, 8°-12° - С..., 84°-88° - V. Наприклад, 12-ий ряд обмежовується паралелями з широтою 44°та 48° пн. ш. і позначається літерою L, 15-ий 56° та 60° ш. (літера О), 19-ий - 72° та 76° ш. (літера S). Отже, кожен аркуш карти масштабу 1 : 1 ООО 000 має вигляд трапеції, розміри якої 6° по довготі і 4° по широті. Кожна така трапеція позначається відповідною буквою та числом. Наприклад, аркуш карти масштабу 1 : 1 000 000, де розташований Київ, матиме номенклатуру М-36 . Буква М, у даному випадку, є 13 буквою латинського алфавіту, а ми пам'ятаємо, що географічна широта Києва становить 50° 30' пн. ш. Якщо поділити 50° 30' або 50,5° на 4° (протяжність ряду), то отримаємо число 12,625. Це число ми заокруглюємо до більшого цілого числа і таким чином визначаємо, що Київ розташований у 13 ряду, який позначається буквою М. Географічна довгота Києва - 30° 30' сх. д. Якщо поділити 30,5° на 6° (протяжність колони), то отримаємо число 5,08, яке заокруглюємо до більшого цілого числа, тобто до 6. Звідси ми робимо висновок, що Київ розташований від Гринвіцького меридіана у 6-й колоні. Оскільки відлік колон ведеться від меридіана 180° із заходу на схід, то в західній півкулі буде ще 30 таких колон. Тому до 30 ми додаємо 6 і таким чином визначаємо, що даний об'єкт розташований у 36 колоні.
| | |
|
|
Скачать 152.89 Kb.