екзамен кпр. Засада недоторканості житла і приватного життя
 Скачать 282.43 Kb.
|
|
Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб. Засади визнання та виконання вироків іноземних судів та передача засуджених осіб визначені Європейською конвенцією про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 р., яка була ратифікована із заявами та застереженнями 26 вересня 2002 р., Конвенцією про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання у державі, громадянами якої вони є від 19 травня 1978 р., Конвенцією про передачу засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання від 6 березня 1998 р. та двосторонніми договорами, що регулюють інститут передачі засуджених. Процедура виконання вироків іноземних держав та передачі засуджених осіб передбачені главою 46 КПК. Підставою для виконання вироку іноземної держави є відповідний запит компетентного органу іноземної держави. Так, даний запит розглядається протягом тридцяти днів Міністерством юстиції України. Строк може бути продовжений на три місяці лише у випадку, якщо запит надійшов іноземною мовою. У випадках відмови у виконанні запиту Міністерство юстиції України повідомляє про це іноземний орган. Виконанню таких запитів не підлягають вироки іноземних судів, що ухвалені заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження - крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити. Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 р. у ст. 6 встановлює випадки, коли у запиті повинно бути відмовлено: 1) якщо його виконання суперечить основним принципам правової системи запитуваної держави; 2) якщо є підстави вважати, що злочин, за який винесено вирок, має політичний характер чи є суто військовим; 3) якщо є підстави вважати, що вирок суду запитуючої держави має расове, релігійне або національне підґрунтя; 4) якщо його виконання суперечило б міжнародним зобов'язанням запитуваної держави; 5) якщо злочин вже є предметом кримінального провадження в запитуваній державі чи коли запитувана держава вирішує питання про початок кримінального провадження щодо цього злочину; 6) якщо в запитуваній державі вже прийнято рішення або не розпочинати кримінальне провадження щодо цієї особи або взагалі, кримінальне провадження закрито; 7) якщо злочин було вчинено поза територією запитуючої держави; 8) якщо запитувана держава не може виконати санкцію статті кримінального закону; 9) коли є підстави вважати, що запитуюча держава сама може виконати дану санкцію; 10) коли вік засудженої особи на момент вчинення злочину був таким, що вона не могла б бути покарана в запитуваній державі; 11) коли закінчився перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 606 КПК засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого. Якщо запит відповідає міжнародному договору України, то Міністерство юстиції України направляє суду першої інстанції клопотання про визнання і виконання запиту. Клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави розглядається судом першої інстанції в строк протягом одного місяця з дня його подачі. Підсудність визначається ч. 1ст. 603 КПК : − місцем проживання − останнім відомим місцем проживання − місцем перебування майна особи − місцем знаходження Міністерства юстиції України (в разі неможливості встановити одне із вищезазначених місць). Про дату судового засідання обов’язково повідомляють особі, щодо якої ухвалено вирок, якщо вона перебуває на території України. За результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу: 1) про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково; 2) про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави. Під час ухвалення рішення про виконання вироку суду іноземної держави суд може одночасно ухвалити рішення про обрання запобіжного заходу стосовно особи. Копії ухвали суд надсилає Міністерству юстиції України та вручає особі, засудженій вироком суду іноземної держави, якщо така особа перебуває на території України. Судове рішення стосовно виконання вироку суду іноземної держави може бути оскаржено в апеляційному порядку органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено відповідне питання, та прокурором. При вирішення питання про передачу особи необхідно враховувати наступне правило − для передачі засудженого для відбування покарання необхідна його згода, яка повинна бути висловлена у письмовій формі. Питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах, вирішується Міністерством юстиції України. Після вивчення та перевірки матеріалів Міністерство юстиції України приймає рішення щодо передачі особи, засудженої судом України до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання у державі, громадянином якої вона є, про що надсилає інформацію компетентному органу іноземної держави та особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи. У разі надходження згоди на прийняття засудженого для відбування покарання, Міністерство юстиції України надсилає Міністерству внутрішніх справ України доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи з установи системи виконання покарань України в іноземну державу. Якщо в Україні оголошено амністію, то суд повинен розглянути питання про можливість застосування амністії до особи засудженого. У разі потреби суд звертається до Міністерства юстиції України та отримує від компетентного органу держави виконання вироку інформацію, необхідну для розгляду питання про застосування амністії. Міністерство юстиції України інформує державу виконання вироку про всі прийняті процесуальні рішення. Порядок розгляду пропозицій про передачу громадян України, засуджених судами іноземних держав для відбування покарання в Україні визначений ст. 609 КПК . Приводами до початку розгляду Міністерством юстиції України питання про можливість передачі громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні згідно ч. 1ст. 609 КПК є: 1. запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави; 2. клопотання засудженого; 3. клопотання законного представника або родича засудженого. Закон вимагає, щоб розгляд був здійснений в розумний строк. Міністерство юстиції України запитує необхідні документи для вирішення питання по суті. Після надходження усіх документів Міністерство юстиції України протягом місяця звертається до суду першої інстанції з клопотанням про приведення вироку іноземного суду у відповідність до законодавства України (термін може бути подовжено до 3-х місяців у разі, якщо матеріали надійшли іноземною мовою). У разі задоволення запиту Міністерство юстиції України направляє державі, судом якої ухвалено вирок, інформацію про це разом з копією ухвали суду за результатами розгляду клопотання. Розгляд судом питання про приведення іноземного вироку у відповідність із законодавством України регламентовано ст. 610 КПК. В ч. 4 даної статті зауважено на тому, що суд може змінити тривалість при відбуванні покарання, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави. Такими випадками є: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави. Наступним важливим положенням є те, що до особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, визначеному українським законодавством. Це положення кореспондується з засадою верховенства права та виступає його кульмінацією. У випадках, зазначених ч. 4 ст. 611 КПК, Міністерство юстиції України має повідомити компетентний орган держави, судом якої було ухвалено вирок, про стан або результати виконання покарання. Такими випадками є завершення відбування покарання згідно із законодавством України, смерті засудженої особи або втечі засудженої особи. Будь-які питання, що пов’язані з переглядом вироку суду іноземної держави, вирішуються судом держави, в якій ухвалено вирок (ст. 605 КПК). Витрати, пов’язані з передачею засудженого в Україні іноземця для подальшого відбування покарання в державу його громадянства, крім тих, що виникли на території України, покриває держава, громадянином якої є засуджена особа. Порядок та підстави направлення запиту про міжнародну правову допомогу. Якщо під час кримінального провадження виникла необхідність у проведенні на території іншої держави огляду, допиту чи інших процесуальних дій, передбачених КПК України, то слідчий, прокурор чи суд України, у провадженні якого знаходяться матеріали кримінального провадження, надсилає на ім’я уповноваженого (центрального) органу України запит про необхідність у здійсненні міжнародної допомоги. У міжнародних договорах про правову допомогу запит про правову допомогу називається дорученням, вимогою чи проханням. Алгоритм дій щодо оформлення запиту про міжнародно-правову допомогу. Суд, прокурор або слідчий за погодженням із прокурором оформлює запит про міжнародно-правову допомогу та направляє його до уповноваженого (центрального) органу України. Уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає 1) запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом або 2) всі матеріали повертаються відповідному органові України (автору запиту) з викладом недоліків (для їх усунення). Запит про правову допомогу надсилається іноземній державі на підставі міжнародного договору України, а у випадку, якщо Україна не є суб’єктом договірних відносин з цією іноземною державою, то на підставі принципу взаємності (ч. 3 ст. 544 КПК). Цей принцип означає, що уповноважений (центральний) орган України, направляючи до такої держави запит, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути в майбутньому її запит про надання такого ж виду міжнародної правової допомоги. У свою чергу, уповноважений (центральний) орган України розглядає запит іноземної держави лише за наявності письмової гарантії запитуючої сторони прийняти і розглянути в майбутньому запит України на засадах взаємності. За відсутності міжнародного договору з відповідною державою уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органові запитуваної сторони дипломатичним шляхом. Міжнародними договорами та ст. 552 КПК докладно передбачено зміст та правову форму запиту про правову допомогу, що складається у письмовому вигляді. До запиту про допит особи як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого додається належним чином засвідчений витяг відповідних статей КПК України з метою роз’яснення особі її процесуальних прав і обов’язків. До запиту також додається перелік питань, які слід поставити особі, або відомості, які необхідно отримати від особи. До запиту про проведення обшуку, огляду місця події, вилучення, арешту чи конфіскації майна або інших процесуальних дій, дозвіл на проведення яких надається слідчим суддею згідно з КПК України, то додається інформація про докази, які обґрунтовують потребу у відповідних заходах. Вимоги ст. 556 КПК України створюють передумови для використання принципу конфіденційності під час міжнародної допомоги. Конфіденційність (англ. confidentiality, privacy) - властивість не підлягати розголосові, довірливість, секретність, приватність. Так, на прохання запитуючої (яка запитує) сторони уповноважений (центральний) орган України має право вжити додаткових заходів для забезпечення конфіденційності факту отримання запиту про міжнародну правову допомогу, його змісту та відомостей, отриманих в результаті його виконання. Відповідно до ст. 553 КПК наслідками виконання запиту в іноземній державі відповідно докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, можуть бути використані лише у кримінальному провадженні, якого стосувався запит. Якщо запит компетентного органу України був переданий запитуваній стороні з порушенням передбаченого порядку, то отримані в результаті запиту відомості не можуть визнаватися судом допустимими. Алгоритм дій щодо розгляду запиту іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу: 1. Уповноважений (центральний) орган України, отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитуючої сторони (яка запитує) розглядає його на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України. 2. Направляє запит компетентному органові на території України для виконання. При цьому Генеральна прокуратура України має право надавати вказівки щодо забезпечення належного, повного та своєчасного виконання такого запиту. Наведені вказівки є обов’язковими до виконання відповідним компетентним органом України - безпосереднім виконавцем. Варто зауважити, що виключно уповноваженим (центральним) органом України щодо міжнародної правової допомоги приймається рішення за запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу щодо: 1) присутності представника компетентного органу іноземної держави під час надання міжнародної правової допомоги. Якщо запит (доручення) про міжнародну правову допомогу, що передбачає присутність представника, надійшов відповідно до частини 3 статті 545 КПК, його копію невідкладно надсилають до уповноваженого (центрального) органу для вирішення в цій частині; 2) надання компетентним органам іноземної держави гарантій щодо умов виконання запиту (доручення), передбачених частиною другою статті 544 КПК України, та отримання таких гарантій від інших держав; 3) тимчасової передачі особи, яка відбуває покарання, для участі у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях. 3. Відповідно до ст. 555 КПК у разі отримання запиту уповноважений (центральний) орган України зобов'язаний повідомити про результати розгляду запиту. Отже, запит компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу виконується впродовж одного місяця з дати його надходження до безпосереднього виконавця. Складені органом досудового розслідування, слідчим, прокурором або суддею документи для забезпечення виконання запиту про міжнародну правову допомогу підписуються зазначеними посадовими особами та скріплюються печаткою відповідного органу. Орган досудового розслідування або слідчий передає матеріали виконання запиту прокуророві, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, для перевірки повноти і законності проведених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій. У разі неможливості виконати запит про міжнародну правову допомогу відповідно до підстав, що передбачені ст. 557 КПК, уповноважений (центральний) орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений реалізовувати дії відповідно до частини третьої статті 545 КПК, повертає такий запит компетентному органові іноземної держави із зазначенням причин. КПК України передбачає проведення за запитом запитуючої сторони процесуальних дій, передбачених КПК. Якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому КПК, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Перелік та підстави застосування інших процесуальних дій, які можливі під час провадження за запитом детально регламентовано главою 43 КПК. Відповідно до ст. 572 КПК, особи, які вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади України, вчиненими у зв'язку з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу, завдано шкоди їхнім правам, свободам чи інтересам, мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність до суду |