Збірник програм практик підготовки здобувачів вищої освіти
 Скачать 0.77 Mb.
|
|
3. ЗМІСТ ПРАКТИКИ Організація, де здобувач вищої освіти проходить переддипломну практику, стає об'єктом проведення самостійного прикладного дослідження та 37 виконання кваліфікаційної роботи. Попередня співпраця навчального закладу, здобувача вищої освіти та організації, що є базою практики, дозволяє сформулювати тему кваліфікаційної роботи, яка має бути корисною для організації і може виконуватись на замовлення останньої. Програма переддипломної практики складається відповідно до обраного здобувачем напрямку наукового дослідження в рамках кваліфікаційної роботи із попереднім визначенням кола питань, які стануть об’єктом дослідження та узгодженням із керівником практики від організації потенційної можливості отримання необхідної інформації. Отже, під час переддипломної практики здобувачем вищої освіти виконується індивідуальне завдання, що відповідає темі його кваліфікаційної роботи. Зміст індивідуального завдання (програма переддипломної практики) та порядок його виконання затверджуються керівником практики, що одночасно є науковим керівником здобувача вищої освіти при виконанні кваліфікаційної роботи. Тематика індивідуальних завдань (типова тематика дослідження) формується відповідно до напрямів науково-дослідної тематики випускової кафедри та сучасних досягнень науки у предметній області сфери професійної діяльності – публічного управління та адміністрування. Тематика індивідуальних завдань (типова тематика дослідження) як основа для формування програм переддипломної практики здобувачів вищої освіти наведена в пункті 5. Формування програми переддипломної практики для кожного здобувача вищої освіти здійснюється керівником практики від кафедри згідно теми індивідуального завдання (кваліфікаційної роботи) та виходячи з особливостей діяльності організації, що є базою практики, доступності необхідної інформації. Це в цілому повинно сприяти комплексному дослідженню основних аспектів функціонування організації та аналізу існуючих в практиці її діяльності проблем з метою їх висвітлення в кваліфікаційній роботі. Ефективність виконання індивідуального завдання значною мірою залежить від того, наскільки правильно орієнтований здобувач вищої освіти на зміст практичного завдання, на його пріоритетні питання, а також на раціональний розподіл часу, відведеного на проходження практики. Зміст діяльності здобувача вищої освіти під час проходження переддипломної практики визначається її загальними завданнями. У зв’язку з цим, за період переддипломної практики здобувачі вищої освіти повинні особисто виконати роботу за такими етапами практики (табл. 6). На першому та другому етапах переддипломної практики здобувачі вищої освітививчають теоретичні та методологічні аспекти забезпечення діяльності організації, що є базою практики, а також науково-практичної проблеми, визначеної індивідуальним завданням. Це є необхідним для подальшого результативного дослідження детермінованої науково-практичної проблеми. При цьому здобувачі вищої освітиудосконалюють аналітичний огляд літературних джерел з предмету наукового дослідження, що є складовою кваліфікаційної роботи. 38 Таблиця 6 Етапи проходження переддипломної практики Етапи практики Кількість годин 1. Вивчення інформаційних джерел щодо організаційного і методичного забезпечення діяльності організації (бази практики) 10 2. Вивчення інформаційних джерел щодо організаційного і методичного забезпечення виявлення та дослідження науково-практичної проблеми (згідно індивідуального завдання) 10 3. Діагностика об’єкту дослідження (згідно індивідуального завдання) 30 4. Обґрунтування напрямів розв’язання науково-практичної проблеми (згідно індивідуального завдання) 30 5. Оформлення звіту про проходження переддипломної практики 10 Всього 90 На третьому етапі переддипломної практики здобувачі вищої освіти збирають фактичний матеріал з практики діяльності конкретної організації і, використовуючи його, характеризують об’єкт дослідження та аналізують досліджувану проблему. Вивчення проблеми має здійснюватися на основі накопиченого і систематизованого матеріалу, групування та обробки даних, що дозволить провести кваліфікований аналіз та обґрунтовувати пропозиції на наступному етапі. На четвертому етапі переддипломної практики здобувачі вищої освіти формулюють конкретні науково обґрунтовані пропозиції, проекти інноваційного характеру щодо розв’язання науково-практичної проблеми в публічному управлінні. Таким чином, піл час проходження переддипломної практики здобувач вищої освіти має підготувати пропозиції науковому керівникові щодо змісту теоретичного та дослідницько-аналітичного розділів кваліфікаційної роботи, комплексу завдань для дослідження з використанням комп'ютерних технологій. Пропозиції щодо змісту теоретичного та дослідницько-аналітичного розділів кваліфікаційної роботи повинні мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам: містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної науково- практичної проблеми; містити елементи самостійного дослідження; містити розрахунки, виконані на ПЕОМ; містити достатній для обґрунтування напрямів розв’язання науково- практичної проблеми. Завдання переддипломної практики можуть бути пов'язані не тільки з написанням кваліфікаційної роботи, а й з науково-дослідною роботою кафедри з держбюджетної та господарської тематики. Науково-дослідна робота в період практики має бути спрямована на підвищення фахового рівня підготовки здобувачів вищої освіти. У процесі виконання індивідуального завдання переддипломної практики здобувач вищої освіти відповідно до кваліфікаційних вимог повинен виявити: 39 – знання та вміння з навчальних дисциплін професійної підготовки, які розкривають теоретичні основи та практичні питання публічного управління та адміністрування; – вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження; – вміння виявляти причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ у конкретній галузі; – вміння обґрунтовувати наукові висновки щодо удосконалення публічного управління та адміністрування. 4. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА Рекомендована література 1. М. О. Клименко. Основи та методологія наукових досліджень [Текст] : навч. посіб. / Клименко М. О. , Фещенко В. П., Вознюк Н. М..– К.: Аграрна освіта, 2010. – 351 с. 2. Пилипчук М. І. Основи наукових досліджень [Текст] : підруч. / Пилипчук М.І., Григор’єв А.С., Шостак В.В. – К.: Знання, 2007. – 270 с. 3. Свердан М. М. Основи наукових досліджень[Текст] : навч. посіб. / М. М. Свердан, М. Р. Свердан. – Чернівці: Рута, 2006. – 352 с. 4. Стеченко Д. М. Методологія наукових досліджень [Текст] : підруч. / Д. М. Стеченко, О. С. Чмир. – [2-ге вид., перероб. і доп. ]. – К.: Знання, 2007 – 317 с. Інформаційні ресурси 4. Законодавство України [Електронний ресурс]. –Режим доступу :http://www.rada.kiev.ua; http://www.nau.kiev.ua; http://www.ukrpravo.kiev. com; http://www.liga.kiev.ua. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 25.10.2016. 5. Методологія науки – Fajr [Електронний ресурс]. – Режим доступу : sites.google.com/site/fajrru/Home/scientific. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 25.10.2016. 6. Методологія науки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.inter-pedagogika.ru. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 25.10.2016. 7. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 25.10.2016. 8. Національна парламентська бібліотека України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nplu.org/. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 25.10.2016. 9. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. – Режим доступу: www.mon.gov.ua. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 25.10.2016. 10. Харківська державна наукова бібліотека ім. Короленка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://korolenko.kharkov.com/. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 25.10.2016. 40 5. ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ (ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ) 1. Планування соціально-економічного розвитку сільської громади. 2. Стратегічне планування розвитку регіону. 3. Державне регулювання аграрного виробництва. 4. Державне регулювання земельних відносин (на прикладі регіону). 5. Реалізація концепції децентралізації влади в області. 6. Державна політика у сфері продовольчої безпеки. 7. Стратегічне управління соціальною інфраструктурою в адміністративному регіоні. 8. Формування (удосконалення) системи громадського контролю в органі публічного управління. 9. Організація громадського об’єднання як форми самоорганізації населення. 10. Удосконалення системи надання послуг населенню у житлово- комунальній сфері. 11. Удосконалення системи надання послуг населенню у сфері освіті. 12. Удосконалення системи надання послуг населенню у сфері охорони здоров’я. 13. Планування розвитку територіальної громади. 14. Формування організаційної культури органу публічної служби (державної служби, місцевого самоврядування). 15. Розвиток кадрового потенціалу органу публічної служби (державної служби, місцевого самоврядування). 16. Удосконалення організації надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування. 17. Врегулювання конфлікту інтересів на державній службі. 18. Формування конфліктостійкості державних службовців як складова підвищення їх кваліфікації. 19. Формування емоційного інтелекту службовців як основа попередження конфліктів у професійній діяльності посадових осіб місцевого самоврядування (на прикладі області). 20. Формування стратегії соціально-економічного розвитку населеного пункту (села, селища, міста, району, області). 21. Обґрунтування напрямів реалізації програми соціально-економічного розвитку населеного пункту (села, селища, міста, району, області). 22. Впровадження зарубіжного досвіду надання адміністративних послуг в територіальній громаді (на прикладі конкретної територіальної громади). 23. Підвищення якості адміністративних послуг органами виконавчої влади (на прикладі конкретного органу виконавчої влади). 24. Формування системи надання якісних адміністративних послуг органами місцевого самоврядування (на прикладі конкретного органу місцевого самоврядування). 25. Удосконалення організаційної структури органу місцевого 41 самоврядування (на прикладі конкретного органу місцевого самоврядування). 26. Використання адміністративних методів управління персоналом (на прикладі конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або державної установи/організації). 27. Оцінювання наслідків роботи управлінського персоналу (на прикладі конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або державної установи/організації). 28. Удосконалення діяльності державної служби зайнятості (на прикладі обласного / міського / районного центру зайнятості). 29. Формування механізму залучення громадськості до здійснення реформи місцевого самоврядування (на прикладі конкретного органу місцевого самоврядування). 30. Удосконалення методів контролю за ефективністю діяльності органу публічної влади (на прикладі конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або державної служби). 31. Удосконалення механізму залучення громадськості до управління державними справами (на прикладі конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або державної служби). 32. Обґрунтування напрямів соціального забезпечення сільського населення (на прикладі конкретного органу пенсійного фонду або управління праці та соціального захисту). 33. Управління якістю надання медичних послуг населенню (на прикладі конкретної установи охорони здоров’я). 34. Удосконалення системи надання послуг у сфері культури (на прикладі конкретної установи культури територіальної громади). 35. Удосконалення інституту лідерства у системі державного управління (на прикладі конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або державної служби). 36. Удосконалення системи оцінки діяльності керівників і спеціалістів (на прикладі конкретного органу державної фіскальної служби). 37. Удосконалення механізму взаємодії органу місцевого самоврядування з неурядовими організаціями (на прикладі конкретного органу місцевого самоврядування). 38. Удосконалення оцінювання результативності та ефективності діяльності суб’єкта державного управління (на прикладі конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або державної служби). 39. Формування системи реалізації принципу прозорості та відкритості у діяльності місцевої влади (на прикладі конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або державної служби). 40. Формування іміджу керівника як чинника легітимізації державної влади (на прикладі конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або державної служби). 41. Удосконалення аграрної політики (на прикладі конкретного органу виконавчої влади). 42. Формування механізму державної підтримки малих 42 сільськогосподарських товаровиробників (на прикладі обласного / районного управління агропромислового розвитку). 43. Удосконалення механізму управління соціальною інфраструктурою на селі (на прикладі конкретного органу місцевого самоврядування). 6. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПРО ПРАКТИКУ Щоденна робота, яку виконує практикант упродовж переддипломної практики, фіксується ним у щоденнику практики та оформляється у вигляді звіту з практики. Після закінчення практики кожен практикант подає на кафедру звіт з відповідними, якщо такі потрібні, додатками та щоденник практики. Структура звіту з переддипломної практики: ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ НАУКОВО- ПРАКТИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ РОЗВ’ЯЗАННЯ НАУКОВО- ПРАКТИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ Розділи звіту про переддипломну практику за узгодженням з науковим керівником можуть бути поділені на підрозділи з врахуванням змісту індивідуального завдання (теми дослідження). Для підготовки звіту використовується наукова, навчальна та нормативна література (довідники, підручники, навчальні посібники, статті із наукових джерел). Інформація також може бути отримана і з комп’ютерних мереж. Текст звіту має ілюструватись рисунками, схемами, графіками, діаграмами, таблицями тощо. Звіт починається з титульної сторінки за формою, наведеною в додатку В. Це перша сторінка звіту, яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. За титульною сторінкою наводяться послідовно зміст, вступ, розділи в порядку подання, висновки, список використаних джерел, додатки. Звіт має бути виконаний та оформлений з додержанням вимог до наукової роботи (ДСТУ 3008-95 від 23.02.1995 р. «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура та правила оформлення»). Рекомендований обсяг звіту 25-30 друкованих сторінок (без списку використаних джерел, додатків). Список використаних джерел – 10-20. 43 7. ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ Контролювання практики здобувачів вищої освіти вирішує комплекс завдань від навчальних до контролюючих і забезпечує повноту, своєчасність та якість виконання програм практики. Контролювання за проходженням практики з боку вищого навчального закладу покладається від: академії – на першого проректора; факультету – на декана та координатора практичної підготовки по спеціальності кафедри – на завідувача та викладачів – керівників практики; Метою контролю є виявлення та усунення недоліків і надання допомоги здобувачам вищої освіти у виконанні програми практики. На кожному етапі контролювання застосовуються специфічні методи. Попереднє контролювання здійснюється під час підготовки здобувачів вищої освіти до проходження практики (на зборах). При цьому пояснюються цілі практики, порядок її проходження, форма звітування, а також здобувачам вищої освіти щоденники та програма практики. Поточне контролювання здійснюється протягом періоду проведення переддипломної практики. Під час проходження практики здобувач вищої освіти зобов'язаний точно дотримуватися правил внутрішнього розпорядку ПДАА, виконувати завдання, поставлені керівником практики. Основним документом здобувача вищої освіти, що засвідчує виконання програми переддипломної практики, є щоденник. Підсумкове контролювання відбувається під час звітування про виконання програми переддипломної практики після її закінчення. Разом зі звітом про переддипломну практику в установлені терміни здобувач вищої освіти зобов'язаний здати на кафедру оформлений щоденник. 8. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ Після закінчення терміну переддипломної практики здобувачі вищої освіти звітують про виконання програми практики. У разі виконання здобувачами вищої освіти звітів про проходження переддипломної практики оцінка виставляється з врахуванням їх якості та результатів захисту. Форма звітності здобувача вищої освіти за практику – це подання письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником практики. Звіт разом з щоденником практики, завіреним керівником практики, подається на кафедру для реєстрації, після чого передається на рецензування викладачу. Після можливого доопрацювання здобувачем вищої освіти та остаточного погодження змісту звіту з викладачем, керівником практики від кафедри, звіт допускається до захисту. Супровідні документи з практики, передбачені академією, здобувачами вищої освіти надаються координатору з практичної підготовки по спеціальності до реєстрації звіту на кафедрі. 44 Звіт має містити відомості про виконання здобувачем вищої освіти усіх розділів програми практики, висновки, список використаних джерел, додатки. Звіт оформлюється за вимогами, що визначені у програмі практики, та відповідно до єдиних вимог щодо оформлення текстових документів. Звіт з практики захищається здобувачем вищої освіти у комісії, призначеній наказом ректора академії. Комісія формується з: керівників практики від академії, та, по можливості, від баз практики, а також науково- педагогічних працівників. Комісія приймає диференційований залік у здобувачів вищої освіти до початку наступного семестру (якщо після практики у здобувачів вищої освіти згідно з графіком навчального процесу відбувається теоретичне навчання) чи протягом двох тижнів наступного після практики семестру (якщо після практики у здобувачів вищої освіти згідно з графіком навчального процесу передбачені канікули). Підсумкова оцінка практичної підготовки за 100-бальною шкалою, національною системою і шкалою ЄКТС (табл. 7). формується з окремих складових (табл. 8). Таблиця 7 |