Звіт про фінансову стабільність
 Скачать 1.8 Mb.
|
|
Унесено зміни до порядку вирахування вартості непрофільних активів з капіталу банків З січня 2021 року банки мають зменшувати капітал на 25% вартості непрофільних активів, що тривалий час зберігаються на їхніх балансах. Йдеться переважно про об’єкти житлової та комерційної нерухомості, які банки стягнули як заставне майно за кредитами. З огляду на несприятливий вплив коронакризи на ринок нерухомості, НБУ продовжив з одного до трьох років період утримання майна на балансі без вирахування з капіталу. Адже банки не мали змоги реалізувати отримані нещодавно активи до початку кризи. Після 2022 року фінустанови повернуться до нормального графіка вирахування вартості непрофільних активів: для житлової нерухомості – через два роки, для інших активів – через один рік. Національний банк України Частина 4. Умови та ризики небанківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 42 Частина 4. Умови та ризики небанківського сектору 4. 1. Системні ризики небанківського фінансового сектору Небанківські фінансові установи нинішнього року отримали нових регуляторів, відтепер ними опікуватимуться НБУ та НКЦПФР. Обидва надалі здійснюватимуть мікропруденційний нагляд, який повинен забезпечити стійкість та прозорість кожної фінансової установи. В той же час НБУ має мандат на сприяння фінансовій стабільності, тож проаналізував наявність системних ризиків у цьому сегменті. Нині через невеликі розміри, низьку взаємопов’язаність між собою та із банками, а також через особливості бізнес-моделей небанківські фінансові установи не створюють системних ризиків. Проте НБУ й надалі моніторитиме розвиток сектору та за потреби застосовуватиме макропруденційні інструменти, щоб убезпечити фінансову систему від накопичення та реалізації системних ризиків. Графік 4.1.1. Загальні активи світової фінансової системи, трлн дол. Небанківський фінансовий сектор активно розвивається в усьому світі Традиційно у фінансовому секторі основними посередниками були банки. Втім розвиток технологій, дерегуляція і глобалізація посилювали конкуренцію та сприяли виходу на ринок і зростанню небанківських фінансових установ (НБФУ), особливо у розвинутих країнах. Їх вагомою конкурентною перевагою є значна регуляторна гнучкість: на відміну від “зарегульованих” банків, вони працюють переважно без жорстких вимог. При цьому їхні операції були тісно пов’язані з банківськими, а між гравцями виникали суттєві взаємозв’язки. Тож ризики, що накопичувалися на балансах одних установ, поширювалися на інші та набували характеру системних. Саме суттєва взаємопов’язаність фінансових установ та недостатня регуляторна увага призвели до значних збитків для фінансового сектору під час кризи 2008 року. Після неї мікропруденційні регуляторні вимоги до НБФУ та вимоги до належної ринкової поведінки (market conduct) загалом посилилися. Крім того, особлива увага регуляторів відтоді прикута до поняття системного ризику. Системний ризик означає можливість такого ураження всієї або частини фінансової системи, що загрожуватиме її повноцінній роботі. З огляду на досвід 2008 року стає зрозуміло, що НБФУ також можуть відігравати певну роль у виникненні системних ризиків. Цьому передують суттєве зростання їхньої частки в системі, часто замаскованої позабалансовими операціями, взаємозв’язків з іншими фінансовими установами та м’якші регуляторні вимоги. З огляду на це Європейська рада з системних ризиків рекомендує застосовувати макропруденційні інструменти до окремих НБФУ, визнаючи їхній значний вплив на фінансову стабільність 22 Регулювання НБФУ донедавна було недостатньо ефективним В Україні НБФУ також тривалий час працювали без пильної уваги колишнього регулятора – Нацкомфінпослуг. Порівняна м’якість та застарілість регулювання і нагляду призвели до накопичення ризиків, зниження прозорості сектору, подекуди – до використання НБФУ для перерозподілу коштів у межах бізнесових груп та уникнення оподаткування. Реформа з умовною назвою “спліт”, що полягала в перерозподілі функцій * Усі небанківські фінустанови, крім страховиків та пенсійних фондів. ПФ – недержавні пенсійні фонди. Джерело: Financial Stability Board. Графік 4.1.2. Небанківський фінансовий сектор* у країнах Європи станом на 1 липня 2020 року * Розраховано як частка від загальних активів фінансової системи. Загальні активи включають активи центральних банків, депозитних корпорацій та інших фінансових посередників. Джерело: Eurostat, НБУ. 22 Macroprudential policy beyond banking: an ESRB strategy paper July 2016 0 40 80 120 160 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 Банки НБФУ* ПФ Страховики 15.3% 0% 20% 40% 60% 80% 100% Кіпр Мальта Ірландія Нідерланди Угорщина Данія Швеція Великобританія Австрія Франція Латвія Польща Чехія Румунія Болгарія Словаччина Україна Греція Національний банк України Частина 4. Умови та ризики небанківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 43 Графік 4.1.3. Активи* фінансового сектору України, млрд грн Нацкомфінпослуг між двома іншими регуляторами, покликана підвищити прозорість сектору, усунути можливості регуляторного арбітражу та створити систему пропорційного регулювання небанківського ринку. Відтепер НБУ регулює фінансові компанії, страховиків, кредитні спілки та ломбарди, НКЦПФР – пенсійні фонди, фонди фінансування будівництва та інститути спільного інвестування. Активи НБФУ незначні для системного впливу Розмір – не визначальна, одначе досить важлива передумова виникнення системного ризику в сегменті. Частка НБФУ в активах українського фінансового сектору історично не перевищувала 25%, а останнім часом знизилася через нижчі темпи зростання, ніж у банків. Найвищим приріст активів НБФУ був у 2010–2012 роках, досягаючи подекуди 25% у річному вимірі. Під час кризових періодів він, природно, сповільнюється. Значні обсяги активів НБФУ концентрують інститути спільного інвестування (ІСІ). Але, на відміну від світової практики, де ІСІ фінансують реальний сектор, українські аналоги переважно перерозподіляють грошові потоки для оптимізації податкового навантаження та інших цілей, відмінних від фінансового посередництва. Стрімке їхнє зростання з 2008 року зумовлене податковими пільгами. Обмежену роль ІСІ підтверджує низька частка фінансових інструментів і висока частка – понад 60% – дебіторської заборгованості в їхніх активах. Серед компаній, піднаглядних НБУ, найбільший обсяг активів мають фінансові компанії. Сукупно на них припадає близько 4% активів фінансової системи. Значну частку їхніх активів становлять кредити, надані юридичним особам, що може свідчити про активну підтримку фінкомпаніями внутрішньогрупових операцій. А у борзі домогосподарств вони формують менше десятої частини. Тож їхня роль у фінансуванні економіки помірна. Другий найбільший сегмент – страховий. Кількість страховиків та обсяги їхніх активів останнім часом скорочуються. З ринку йдуть переважно компанії, що не працювали з населенням. Багато з них займалися виключно внутрішнім перестрахуванням. Проникнення страхових послуг низьке, обсяги страхових премій у 2019 році становлять усього 1.4% ВВП, з них лише 0.14% – премії зі страхування життя. Це відрізняє Україну від більшості європейських країн, де ці показники в рази вищі. Інші НБФУ мають менше 1% активів фінансового сектору. Тож загалом невеликі розміри небанківського фінансового сектору та обмежене проникнення послуг свідчать про відсутність у ньому ризиків, які можна було б визначити як системні. Низька взаємопов’язаність небанківських установ також знижує системні ризики Одним із ключових чинників системного ризику є значна взаємопов’язаність фінансових установ. Проте це нині не * За даними квартальних фінансових рахунків. Джерело: НБУ. Графік 4.1.4 Активи небанківських ф інансових установ під регуляцією НБУ, млрд грн Джерело: НБУ. Графік 4.1.5. Рівень проникнення страхування у 2019 році, % до ВВП Джерело: Swiss Re, Statista. 100% 150% 200% 250% 300% 350% 400% 0 500 1 000 1 500 2 000 2 500 3 000 2008 2010 2012 2014 2016 2018 06.20 НБФУ Банки Зміна активів банків, 2008 рік = 100% (п. ш.) Зміна активів НБФУ, 2008 рік = 100% (п. ш.) 0 1 2 3 4 5 0 50 100 150 200 250 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 09.20 Страхові компанії Фінансові компанії Кредитні спілки (п. ш.) Ломбарди (п. ш.) 7.2% 5.0% 1.4% 0% 5% 10% 15% Великобританія Франція Японія Світ Німеччина Іспанія Європа Чехія Польща Угорщина Словаччина Туреччина Україна Росія Румунія Національний банк України Частина 4. Умови та ризики небанківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 44 Графік 4.1.6. Взаємозв’язок НБФУ* з банками, % до фінансових активів НБФУ характерно для українського ринку. Найвищий ступінь зв’язків існує між страховиками та банками, адже страховики зберігають значну частку активів на банківських рахунках. Однак надмірну концентрацію депозитів в одному банку обмежують регуляторні вимоги до диверсифікації таких вкладів. Для банків депозити страховиків несуттєві – усього близько 1% зобов’язань. Рівень пов’язаності банків та страховиків через кредитні продукти, що потребують страхування, також низький. Непрозора структура власності низки НБФУ не дає змоги достеменно визначити джерела походження їхнього фондування. Проте малоймовірно, що воно надходить від банків через консервативні банківські процедури управління ризиками. Підвищення вимог до розкриття структури власності та фондування НБФУ дадуть змогу чіткіше ідентифікувати канали взаємозв’язків. Діяльність НБФУ не створює системних ризиків Небанківські установи менше схильні генерувати системні ризики порівняно з банками, оскільки: їхнє фондування здебільшого довше та прогнозованіше. Недепозитні фінустанови фінансуються переважно за рахунок безстрокового капіталу або ж довгих позикових коштів, а обсяги зобов’язань на вимогу – несуттєві. Тож вони мають нижчі ризики ліквідності, ніж депозитні; кореляція між ризиками та із макроумовами нижча. Наприклад, основний ризик страховиків – андерайтинговий, ризик недооцінки збитків від страхового випадку – не пов'язаний із макропоказниками, тож рідко реалізовується одночасно з іншими фінансовими ризиками; рідше виконують унікальні критично важливі функції для ринку, тому є взаємозамінними. Зникнення з ринку однієї мікрокредитної установи компенсується наявністю інших. НБФУ нечасто є ключовими кредиторами галузей або ж регіонів. Крім того, одні компанії рідко залежать від стабільності інших, відсутній аналог міжбанківського ринку; мають здебільшого низьку концентрацію операцій, а зростання допомагає диверсифікувати ризики Тож НБФУ через особливості своєї діяльності, незначні обсяги активів і низьку пов’язаність між собою та із банками нині не несуть системних ризиків. Звісно, із часом ситуація може змінюватися. Тому НБУ постійно оцінюватиме наявність ризиків у небанківському секторі. Якщо виникатимуть загрози для фінансової стабільності, до НБФУ можуть бути застосовані макропруденційні інструменти. Про це йдеться у Стратегії макропруденційної політики НБУ, яку було оновлено у зв’язку зі “спліт”. Принцип їх застосування буде функціональним: використовуватимуться лише інструменти, доцільні з огляду на напрями діяльності фінустанов. Наприклад, кредитори можуть бути обмежені в можливостях видавати позики фізичним особам, що не мають належного рівня доходів, щоб обслуговувати борг. * Небанківські фінансові установи під регуляцією НБУ та НКЦПФР (за даними квартальних фінансових рахунків). Джерело: НБУ. Графік 4.1.7. Взаємозв’язки банківського та небанківського секторів на 01.07.2020 * Усі небанківські фінустанови. ПФ – недержавні пенсійні фонди, СК – страховики. Джерело: НБУ. Таблиця 5. Наявні макропруденційні інструменти, що можуть застосовуватися до фінансових установ Інструмент Банки Кредитні спілки Фін- компанії Страхо- вики Буфери капіталу: контрциклічний консервації системної важливості системного ризику Вимоги до ліквідності Вимоги до активів Обмеження для позичальників (LTV, DSTI) Плани відновлення Обмеження концентрації Стрес-тестування запроваджені або передбачені законодавством планується запровадження у подальшому можливе запровадження в тривалішій перспективі Джерело: НБУ. 0% 2% 4% 6% 8% 10% 12% 2008 2010 2012 2014 2016 2018 Використання НБФУ фондування від банків Кошти НБФУ в банках 06.20 0% 20% 40% 60% 80% 100% Зобов’язання Вимоги Зобов’язання Вимоги Зобов’язання Вимоги Зобов’язання Вимоги ПФ СК Н Б ФУ* Б ан ки Банки НБФУ Інші Національний банк України Частина 4. Умови та ризики небанківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 45 Вставка 9. Небанківське кредитування населення під час коронакризи З настанням кризових явищ в економіці та погіршенням платоспроможності боржників посилюються ризики перетікання кредитування з банківського у небанківський сектор. В Україні під час коронакризи цей ризик не реалізувався. Кредитування населення небанківськими фінансовими установами сповільнилося. Оскільки більшість позик є короткостроковими і поступово погашається, то помітно знизився кредитний портфель цього сегмента. Деякі фінансові установи посилювали вимоги до боржників, деякі були обмежені у можливостях працювати під час карантину. Знизився також попит на їхні послуги. Тож частка небанківських установ у кредитах населенню не змінилася. Темпи зростання роздрібного кредитування в Україні тривалий час були дуже високими. Зростав як банківський, так і небанківський портфелі – темпи в обох сегментах були близькими до 30% р/р на початку 2020 року. Більшість позик короткострокові, тож вони обертаються дуже швидко. Для багатьох фінансових компаній саме операції з кредитування населення – це ключовий напрям діяльності. Клієнтами фінансових компаній часто є позичальники, які потребують коштів нагально, не мають часу звернутися до банку та готові сплатити більший відсоток. Інший поширений тип клієнтів – особи, чиї кредитні заявки банки відхиляють через погану кредитну історію або низьку платоспроможність. Часто саме у небанківських кредиторів залучають кошти для погашення отриманих раніше позик, у тому числі від банків. Із початком кризи та погіршенням платоспроможності позичальників зростає імовірність перетікання клієнтів між секторами. Однак, як засвідчили останні місяці, перетікання кредитування між секторами не відбулося. Із початком кризи значно знизився попит населення на споживчі кредити як банків, так і небанківських фінансових установ. Це підтверджується кількістю пошукових запитів на онлайн-позики. Зниження попиту помітно відобразилося на обсягах кредитування фінансовими компаніями. У ІІ кварталі портфель знизився на 11%, а сума наданих кредитів була майже вдвічі нижчою, ніж у І кварталі. Це падіння навіть значніше, ніж для банків. Графік В.9.1. Кредитування фізичних осіб, млрд грн * Зміна на кінець періоду. Джерело: НБУ. Фінансові компанії під час кризи також реагували на зміну макроумов та платоспроможності населення. Деякі суттєво підвищили вимоги до позичальників. Також в останні роки зросла обізнаність населення про умови небанківських кредитних продуктів, зокрема про їхню високу вартість. Це також частково стримувало населення від надмірного нарощення боргу під час кризи. Тому, за свідченнями учасників ринку, якість кредитного портфеля помітно не погіршилася. Кредитування населення ломбардами також уповільнилося, відбулося падіння на 12% у І кварталі порівняно з попереднім періодом, яке поглибилося до 25% у ІІ кварталі. Обсяги нових кредитів зросли лише у ІІІ кварталі. Кредитні спілки також були неактивними у кредитуванні населення протягом пандемії. Їх значно обмежувала заборона приймати клієнтів у відділеннях, запроваджена на початку карантину. Крім того, на відміну від фінансових компаній, вони не обслуговують клієнтів в онлайн-режимі. Графік В.9.2. Обсяг наданих ломбардами кредитів, млрд грн Джерело: НБУ. Тож під час коронакризи ризик перетікання кредитування населення у небанківський фінансовий сектор не реалізувався. Частка небанківського кредитування у період жорстких карантинних обмежень навіть скоротилася. Це зумовлено зниженням як пропозиції, так і попиту з боку населення. Відновлення небанківського кредитування досить стрімке в більшості учасників ринку. Темпи зростання навіть перевищують банківські. Втім позиції банків на ринку споживчого кредитування зберігатимуться з огляду на значно більший обсяг їх операцій та суттєво вищу платоспроможність банківських клієнтів порівняно з клієнтами небанківських фінансових установ. Крім того, останніми роками конкурентна позиція банків посилюється через зручний сервіс та велику кількість супровідних послуг, що банки надають населенню. 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 0 20 40 60 80 100 120 140 ІII.19 IV.19 І.20 ІІ.20 ІІІ.20 Нові кредити фінансових компаній Нові банківські кредити на поточні потреби Зміна кредитів фінансових компаній*, р/р (п. ш.) Зміна чистих кредитів банків*, р/р (п. ш.) 0 1 2 3 4 5 I.18 II.18 III.18 IV.18 I.19 II.19 III.19 IV.19 I.20 II.20 III.20 |