Звіт про фінансову стабільність
 Скачать 1.8 Mb.
|
|
Національний банк України Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 1 Обкладинка Національний банк України Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 2 Звіт про фінансову стабільність (далі ‒ Звіт) – ключова публікація Національного банку України (далі ‒ Національний банк). Його мета – проінформувати про наявні та потенційні ризики, які можуть загрожувати стабільності фінансової системи України. Цей випуск продовжує розкривати тематику впливу поточної кризи на банківський та небанківський сегменти фінансового сектору. Також Звіт містить рекомендації органам влади і фінансовим установам стосовно того, як протидіяти ризикам та сприяти підвищенню стійкості фінансової системи до них. Звіт адресовано насамперед учасникам фінансового ринку та всім, хто цікавиться питаннями фінансової стабільності. Його оприлюднення підвищує прозорість та передбачуваність макропруденційної політики, допомагає сформувати довіру суспільства до неї, відтак сприятиме Національному банку в управлінні системними ризиками. Цей Звіт схвалено Комітетом з фінансової стабільності 16 грудня 2020 року та рішенням Правління Національного банку України від 18 грудня 2020 року № 747-рш. Національний банк України Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 3 Зміст Головне 4 Індекс фінансового стресу 6 Частина 1. Зовнішні умови та ризики 7 1.1. Тенденції зовнішнього середовища 7 Частина 2. Внутрішні умови та ризики 10 2.1. Макроекономічні та фіскальні ризики 10 2.2. Ринок нерухомості та іпотечне кредитування 13 Вставка 1. Результати опитування з іпотечного кредитування 16 2.3. Домогосподарства та пов’язані ризики 17 Частина 3. Умови та ризики банківського сектору 19 3.1. Карта ризиків банківського сектору 19 3.2 . Ризик достатності капіталу 20 Вставка 2. Збитки від операційного ризику внаслідок пандемії COVID-19 23 Вставка 3. Зміна регуляторних вимог до капіталу банків 24 Вставка 4. Національний банк спонукає банки позбуватися непрофільних активів 25 3.3. Ризик споживчого кредитування 26 3.4. Реальний сектор та якість корпоративного кредитного портфеля 28 Вставка 5. Банки остаточно позбудуться старих непрацюючих кредитів 32 Вставка 6. Рушії кредитування малого бізнесу 33 Вставка 7. Вплив курсових коливань на експортерів 34 3.5 . Ризик прибутковості 35 Вставка 8. Декомпозиція чистої процентної маржі банків 37 3.6. Ризик доларизації 38 3.7. Зміни регуляторного середовища 40 Частина 4. Умови та ризики небанківського сектору 42 4.1. Системні ризики небанківського фінансового сектору 42 Вставка 9. Небанківське кредитування населення під час коронакризи 45 Рекомендації 46 Абревіатури та скорочення 49 Національний банк України Головне Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 4 Головне Фінансовий сектор успішно проходить коронакризу та належним чином виконує свої функції. Банки увійшли в період пандемії без помітних дисбалансів, достатньо капіталізованими та високоліквідними. Робота з очищення та підвищення стійкості банківської системи, проведена від 2015 року, дала беззаперечний позитивний результат. Уперше в історії під час кризи українські банки не стали фактором посилення економічної нестабільності. Навпаки, вони підтримували бізнес до цього часу та сприятимуть відновленню економічного зростання в майбутньому, надаючи кредити. З часу розгортання кризи більшість банків досить швидко переорієнтувалася на роботу онлайн. До певної міри відбулася структурна зміна у форматі роботи банківського сектору. Незважаючи на тимчасове скорочення кількості працюючих відділень, доступність банківських сервісів не знизилася. Із квітня НБУ задіяв практично всі доступні для центрального банку інструменти, щоб сприяти подоланню кризи. Кроки НБУ були близькими до тих, що робили регулятори інших країн. Зокрема, щоб дати банкам більше простору для дій НБУ відтермінував упровадження буферів консервації капіталу та системної важливості. Таким чином, капітал понад мінімальний рівень банки можуть використовувати як для поглинання кредитних збитків, так і для нарощування кредитного портфеля. Також НБУ заохочував банки реструктуризувати кредити позичальникам, які зазнали тимчасових фінансових труднощів через пов’язані з пандемією обмеження. Водночас такі реструктуризації мають бути життєздатними – вони не повинні приховувати фундаментальні фінансові проблеми позичальників, які навряд чи вдасться подолати в наступні роки. Ці заходи дали змогу пом’якшити наслідки кризи на її піку. У третьому кварталі економіка почала зростати завдяки високому внутрішньому попиту та сприятливій ситуації на ключових ринках українського експорту. На відміну від попередніх криз цього разу вдалося уникнути нестабільності валютного ринку, рівень резервів НБУ гарантує здатність центрального банку вчасно реагувати на можливі виклики в майбутньому. Традиційним ризиком для економіки та фіскальної сфери є повільний прогрес у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Без такої співпраці складно буде зберігати неперервний доступ до світових ринків боргового капіталу та залучати прямі іноземні інвестиції. Тож співпраця з міжнародними фінансовими організаціями має бути відновлена в повній мірі. Реальний сектор також відновлюється від коронакризи. Хоча динаміка галузей нерівномірна, корпоративний сегмент в цілому виявся стійким. Якість корпоративних портфелів банків не погіршилась суттєво. Консервативні стандарти кредитування сприяли стійкості позичальників. Вчасні реструктуризації та мала частка кредитів вразливим галузям забезпечили рівне проходження кризи. Нове кредитування призупинялося лише на короткий період у другому кварталі. Проте з вересня фінансова система повною мірою відновила функцію фінансового посередництва та потроху нарощує кредитний портфель. Кредити підприємствам почали зростати. Найкращу динаміку демонструє кредитування малого бізнесу. Низькі ставки та помірна закредитованість корпоративного сектору створюють основу для зростання кредитування і надалі. Споживче кредитування суттєво уповільнилося з розгортанням кризи – зменшилися як попит, так і пропозиція на ринку. У цьому сегменті протягом другого кварталу відбувся суттєвий приріст обсягів прострочення, а тому деякі банки реструктуризовували незабезпечені споживчі кредити в значних обсягах. Протягом кризи не відбулося перетікання клієнтів із банків до небанківських кредиторів, що свідчить про досить стійку сегментацію клієнтів-позичальників. Кредитування набирає обертів, проте навряд чи найближчим часом темпи зростання повернуться до докризових. НБУ вважає, що ризики цього сегмента для банків є високими, а тому підтверджує підвищення ваг ризику за такими банківськими кредитами до 150% протягом 2021 року. Із липня спостерігається швидке зростання іпотеки, що є унікальним для України явищем, зважаючи на глибину кризи та значну невизначеність. Ключовий сприятливий Національний банк України Головне Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 5 для іпотеки фактор – суттєве зниження її вартості. Стандарти іпотечного кредитування в банків на сьогодні достатньо консервативні – вони переважно орієнтуються на офіційні доходи домогосподарств та вимагають значного першого внеску вартості житла від позичальників. Розвитку кредитування надалі сприятиме зниження кредитних ставок. Із 2020 року банківська система працює з однознаковими процентними ставками за депозитами. Інфляція протягом року залишалася низькою, а монетарна політика стимулюючою. На сьогодні ставки за вкладами та активами є найнижчими в історії українського банківського сектору. За збереження макроекономічної стабільності ставки за кредитами знижуватимуться і надалі. Водночас простір для зниження депозитних ставок дуже обмежений. Український банківський сектор залишається високоприбутковим завдяки стійкості операційних прибутків та відсутності значних кредитних втрат. Чисті комісійні доходи лише тимчасово знизилися на піку кризи, проте стрімко відновилися в подальші місяці. Чисті процентні доходи зростали завдяки збереженню високого процентного спреду – протягом року ставки за активами та зобов’язаннями знижувалися паралельно. Водночас звуження спреду в середньостроковій перспективі неминуче. Це ключовий ризик для прибутковості банків у наступні роки. Викликом для банків є і скорочення можливостей використання валютних коштів. Попит на валютні кредити суттєво впав в останні роки, а ставки за валютними урядовими цінними паперами знижуються. Це посилює стимули для банків активніше дедоларизувати свої баланси. Достатність капіталу банківського сектору значно перевищує мінімальні рівні. Загалом вплив кризи на капіталізацію банків м’якший, ніж червневі оцінки НБУ на основі експрес- стрес-тестування. Це пояснюється меншим економічним шоком порівняно з припущеннями стрес-тесту та стійкістю кредитного портфеля. Банки переважно консервативно здійснювали планування капіталу цього року. Більшість із тих фінансових установ, що регулярно виплачують дивіденди, затримали рішення про розподіл капіталу між акціонерами до осені. Вони хотіли впевнитися, що виплата прибутків не знизить їхню спроможність протистояти кризовим явищам. У наступні два роки НБУ впровадить низку новацій, що стосуватимуться вимог до капіталу банків. Усі вони покликані усунути певні прогалини в регулюванні та гармонізувати українські правила із рекомендаціями Базельського комітету. Із квітня почне діяти коефіцієнт чистого стабільного фондування (NSFR), що спонукатиме банки знизити розриви у строковості активів та зобов’язань. Протягом 2021 року банки повинні підготуватися до впровадження вимог до капіталу на покриття операційного та ринкового ризиків – це завершить впровадження повної першої основи (Pillar 1) Базельських рекомендацій в українську нормативну базу. Додатково з наступного року почнеться поступове підвищення ваг ризику для цінних паперів у валюті, емітованих українським урядом – це усуне невідповідність між капіталізацією банків та обсягами кредитного ризику, який вони взяли на свої баланси. Із січня банки почнуть поетапно коригувати суму основного капіталу на вартість непрофільних активів. Ця норма спонукатиме їх вчасно позбуватися непрофільних активів, утримання яких значно погіршує фінансову стійкість фінустанов, часто робить показники їхньої фінансової звітності недостовірними. У грудні НБУ оновив Стратегію макропруденційної політики. Цей документ закладає підґрунтя для здійснення макропруденційного регулювання фінансового сектору, щоб не допустити накопичення системних ризиків. Стратегію доповнено у зв’язку із набуттям НБУ додаткових повноважень – з липня НБУ став регулятором страхових компаній, кредитних спілок та мікрофінансових кредитних організацій. На думку НБУ, на сьогодні небанківський сегмент не створює системних ризиків, бо його розмір є невеликим, ступінь взаємозв’язків між компаніями сегмента і банками є низьким, а також через особливості бізнес-моделей учасників ринку. Проте НБУ буде моніторити тенденції та готовий у разі необхідності застосовувати макропруденційні інструменти. Національний банк України Індекс фінансового стресу Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 6 Індекс фінансового стресу Протягом останнього півріччя Індекс фінансового стресу (ІФС) не демонстрував волатильності й перебував на низькому рівні. Майже всі показники повернулися до значень, що спостерігалися до початку пандемії COVID-19, а за деякими зафіксовано історично низьке значення. Зокрема, ставки за депозитами є найнижчими за весь час роботи банківського сектору, а депозити населення зростають, що свідчить про збереження довіри вкладників – фізичних осіб до банківського сектору. Субіндекс корпоративних цінних паперів – єдиний, який показує тренд до зростання насамперед через волатильність цін на акції українських компаній 1 З грудня 2020 року ІФС розраховується за новою методологією 2 Порівняно з попереднім підходом оновлений індекс ураховує ефект зміни в часі кореляції між субіндексами. Це дає змогу врахувати посилення зв’язків між секторами економіки за несприятливих умов, що відповідно може поглиблювати кризу. Нині ефект кореляції від’ємний, що знижує вплив окремих субіндексів на загальний рівень стресу. ІФС відображає виключно поточний стан справ у фінансовому секторі та не вказує на майбутні ризики в короткостроковій чи довгостроковій перспективі. Графік ІФС1. Індекс фінансового стресу Джерело: НБУ. Графік ІФС2. Декомпозиція Індексу фінансового стресу * Ефект кореляції – внесок поточної кореляції між субіндексами порівняно із середньою за весь період спостережень. Джерело: НБУ. 1 Динаміка акцій на основі індексу Варшавської біржі. 2 Filatov, V. (2020). A new financial stress index for Ukraine (No. 15-2020). Economics Section, The Graduate Institute of International Studies. 0.0 0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0.9 1.0 04.08 02.09 12.09 10.10 08.11 06.12 04.13 02.14 12.14 10.15 08.16 06.17 04.18 02.19 12.19 10.20 ІФС (попередня методологія) ІФС (оновлена методологія) Банкрутство Leman Brothers Загострення військового конфлікту на сході країни Початок переговорів про реструктуризацію зовнішнього боргу Збройна агресія Росії у Керченській протоці Початок карантину через COVID-19 Заворушення на Грушевського Прийняття антикризових законів за вимогою МВФ -0.2 0.0 0.2 0.4 0.6 0.8 1.0 04.08 02.09 12.09 10.10 08.11 06.12 04.13 02.14 12.14 10.15 08.16 06.17 04.18 02.19 12.19 10.20 Субіндекс банківського сектору Субіндекс поведінки домогосподарств Субіндекс державних цінних паперів Субіндекс корпоративних цінних паперів Субіндекс валютного ринку Ефект кореляції* Національний банк України Частина 1. Зовнішні умови та ризики Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 7 Частина 1. Зовнішні умови та ризики 1.1. Тенденції зовнішнього середовища Економіки торговельних партнерів та світова торгівля відновлюються після спричиненої COVID кризи першого півріччя, проте ризики нового спаду через другу хвилю пандемії високі. Ціни на сировинні товари та фінансові активи зростають до докризового рівня. Значною мірою цьому сприяють уряди і центробанки багатьох країн та МФО, які продовжують стимулювати відновлення фіскальними та монетарними засобами. Геополітичні та геоекономічні ризики знизилися після виборів у США та появи вакцин від COVID, що також допомогло економічному відновленню. Інтерес до активів країн, ринки яких розвиваються (ЕМ), неоднаковий за регіонами. Поліпшилися перспективи міжнародного стримування Росії як країни-агресора завдяки очікуваній позиції США. Графік 1.1.1. Зміна ВВП країн – основних торговельних партнерів України Почалося пожвавлення світової економіки і торгівлі, проте ризики високі Через вплив коронакризи всі торговельні партнери України зазнали економічних втрат: за результатами року в більшості з них очікується спад, у Китаї – різке сповільнення. Економічний спад цього року був глибшим, ніж під час кризи 2008–2009 років, однак все ж меншим, ніж очікувалося навесні (МВФ поліпшив прогноз зміни світового ВВП на 2020 рік на 0.8 в. п., до -4.4%). У другому півріччі 2020 року світова економіка відновлювалася. Зростання, за базовим прогнозом, триватиме і наступного року. Поява вакцин є фактором надії, який підтримує висхідну динаміку ринків. Утім, нові спалахи пандемії попри появу вакцини, масштабні карантинні заходи, накопичення державного боргу та занадто раннє згортання програм стимулювання можуть суттєво погіршити перспективи економічного відновлення. Обсяг світової торгівлі активно зростає з липня, хоча залишається на 3–4% нижчим за допандемічний рівень (за розрахунками нідерландського Centraal Planbureau станом на серпень). Міжнародна промисловість відновлюється з травня. Безпосередні загрози коронакризи для світового фінансового сектору виявилися обмеженими, у т. ч. завдяки вжитим раніше пруденційним заходам, що забезпечили достатні буфери капіталу та ліквідності банків. Проте у перспективі ймовірні погіршення якості кредитних портфелів банків та наростання державного боргу. Найбільше від коронакризи потерпає сектор послуг, тоді як промислове виробництво виявилося відносно стійким. Малі підприємства також порівняно більш вразливі до наслідків кризи. Триватимуть скорочення галузей туризму і транспорту, спостерігатиметься стрімке поширення технологій, насамперед віддаленого доступу. Серед наслідків коронакризи, за розрахунками Світового банку, буде також скорочення міжнародних переказів трудових мігрантів до країн із середнім та низьким рівнем доходів – на 7% у 2020-му та на 7.5% у 2021 році. Геополітичні ризики та міжнародна невизначеність знизилися Основні фактори, що сприяли певній визначеності – завершення президентських виборів у США та поява вакцин проти COVID. Водночас непевними залишаються механізм виходу Британії з ЄС, майбутні відносини США * Східна Європа. Джерело: МВФ, World Economic Outlook, October 2020. Графік 1.1.2. Складені випереджальні показники (CLI) ОЕСР для основних торговельних партнерів України Джерело: ОЕСР. Графік 1.1.3. Динаміка світової торгівлі та промисловості* * Світова торгівля – обсяг; сезонно згладжені. ** Східна Європа. Джерело: Centraal Planbureau, Нідерланди. -9% -6% -3% 0% 3% 6% 9% 2018 2019 2020 2021 Китай Польща Росія Туреч. США Єврозона СЄ* Прогноз 80 85 90 95 100 105 01.08 06.09 11.10 04.12 09.13 02.15 07.16 12.17 05.19 10.20 Польща Туреччина США Єврозона Китай Росія -20% -15% -10% -5% 0% 5% 10% 15% 20% 01.06 02.08 03.10 04.12 05.14 06.16 07.18 08.20 Динаміка світової торгівлі, % р/р Динаміка світової промисловості, % р/р Динаміка експорту СЄ** та СНД, % р/р |