Звіт про фінансову стабільність
 Скачать 1.8 Mb.
|
|
Достатність капіталу банків зросла з початку року Нині показники достатності капіталу банків високі, частка активів фінустанов, що працюють зі значним запасом капіталу понад мінімальні вимоги, навіть зросла порівняно з березнем. З початку кризи було деактивовано буфери капіталу, що дає змогу використати наявний Джерело: НБУ Таблиця 1. Несприятливі сценарії стрес-тестування, зміна у % Показник Припущення стрес-тесту в 2019 році Припущення експрес стрес-тесту Прогноз НБУ Реальний ВВП -4.1 -8.7 -6.0 Індекс споживчих цін 15.6 8.8 4.1 Валютний курс (UAH/USD) -23.2 -5.2 х Джерело: НБУ. Графік 3.2.2. Достатність основного капіталу (Н3) за результатами експрес стрес-тестування у розрізі банків Джерело: НБУ. 0% 20% 40% 60% 80% 0 10 20 30 40 <7% 7 –10% 10 –15% 15 –25% >25% Кількість банків Частка чистих активів (п. ш.) -5% 0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% Експрес стрес-тестування Мінімальний рівень Н3 Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 21 Графік 3.2.3. Розподіл нормативів достатності основного капіталу банків за часткою активів додатковий запас капіталу для покриття можливих збитків та нарощення кредитного портфеля. Рішення про терміни відновлення буферів буде прийнято лише в 2021 році з огляду на стан економіки після кризи та передбачатиме тривалий період їх побудови. Тож нині банки мають можливість гнучко використовувати сформований до кризи ресурс власного капіталу. Багато з них прийняли зважене рішення відтермінувати виплату дивідендів за 2019 рік. Розподіл дивідендів великих іноземних банків відбувся лише восени і тільки після того, як банки змогли впевнитися, що розподіл капіталу не послабить їхню фінансову стійкість. Основними причинами кращих, ніж очікувалося, результатів діяльності в умовах кризи для багатьох фінустанов стали: помірні втрати внаслідок кредитного ризику. Хоча платоспроможність окремих груп позичальників помітно погіршилася, банки змогли підтримати їх своєчасними заходами з реструктуризації. Сприяли меншим втратам і державні програми підтримки бізнесу, а саме компенсація процентних витрат МСБ та податкові пільги на період карантину. Крім того, портфель банків на початку кризи складався переважно з кредитів фінансово стійким боржникам із прозорою структурою власності та прийнятним борговим навантаженням. Частина збитків, особливо за роздрібним портфелем, буде визнана вже у 2021 році, тож ризики зберігаються; комісійні доходи банків не скорочувалися так різко, як можна було очікувати. Значна частина клієнтів продовжувала обслуговуватись онлайн. Досить швидке відновлення споживання підтримало попит на банківські операції після пом’якшення карантинних обмежень. Надалі можливе лише короткострокове зниження комісійних доходів через тритижневий локдаун, однак фундаментальних ризиків немає; процентний спред банків, як і припускалося, не знижувався стрімко та подекуди давав змогу банкам підвищити процентні доходи порівняно з докризовим рівнем. Проте надалі процентна маржа найімовірніше скорочуватиметься; валютний ризик не реалізувався, банки не зазнали значних втрат від помірного послаблення гривні. Надалі основний ризик для банків виникатиме через обмежені можливості інвестування валютних коштів; операційна ефективність зберігалася на достатньо високому рівні. З початку карантину показники співвідношення адміністративних витрат і доходів лише незначно погіршилися. Повністю наслідки кризи можна буде оцінити згодом Остаточні висновки про наслідки кризи робити зарано. Збитки від кредитного ризику можуть зрости на початку наступного року. Це зумовлюватиме як визнання резервів за результатами аудиту фінансової звітності, так і можливі відкладені ефекти для низки боржників, які, попри реструктуризацію, не зможуть відновити повне обслуговування боргу. Крім того, негативно на Джерело: НБУ. Графік 3.2.4. Розподіл нормативів достатності основного капіталу банків за кількістю Джерело: НБУ. Графік 3.2.5. Зміна чистого процентного та комісійного доходів, р/р Джерело: НБУ. 0% 20% 40% 60% 80% 100% 10.20 09.20 06.20 03.20 01.20 09.19 06.19 03.19 >25% 15 –25% 10 –15% 7 –10% <7% 0% 20% 40% 60% 80% 100% 10.20 09.20 06.20 03.20 01.20 09.19 06.19 03.19 >25% 15 –25% 10 –15% 7 –10% <7% -10% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 3 міс. 6 міс. 9 міс. Рік 3 міс. 6 міс. 9 міс. Рік Чистий процентний дохід Чистий комісійний дохід 2017 2018 2019 2020 Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 22 Графік 3.2.6. Докапіталізація та розподіл прибутків державними банками платоспроможності може позначитися посилення карантинних заходів на початку 2021 року. Заразом у 2021 році НБУ відновить практику щорічного регулярного стрес-тестування. Його ціллю буде визначення стійкості банків до можливих майбутніх несприятливих змін макроекономічних умов, зокрема довшої тривалості коронакризи. Стрес-тестуванню передуватиме оцінка якості активів із підвищеною увагою до реструктуризованого кредитного портфеля банків. Вимоги до капіталу банків удосконалюватимуться Стабільність банківської системи в кризових умовах крім іншого пов’язана з удосконаленням регулювання та нагляду останніми роками. Поточний хороший стан сектору та помірний вплив шокових явищ дає змогу НБУ і надалі працювати над посиленням стійкості банків шляхом регуляторних змін. Усі заплановані зміни спрямовані виключно на усунення прогалин, що можуть за певних обставин знизити здатність банків протистояти зовнішнім шокам. Графік запровадження нових вимог до капіталу скориговано, щоб не створювати надмірного навантаження на банки в період кризи та не заважати відновленню кредитування. Заплановані зміни включають: коригування розміру регулятивного капіталу на суму непрофільних активів, встановлення ненульових ваг кредитного ризику для валютних ОВДП, підвищення ваг ризику для незабезпечених споживчих кредитів, встановлення вимог до капіталу під операційний та ринковий ризики. Кількісний аналіз очікуваних змін свідчить, що для більшості банків ефект буде помірним, а поточний запас капіталу та висока прибутковість дадуть змогу безболісно перейти на нові правила. Водночас банки мають удосконалювати процедури управління капіталом. Цьому сприятиме запровадження процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу (ICAAP ). Він передбачає трирічний горизонт планування капіталу з урахуванням власної стратегії та бізнес плану, усіх вагомих ризиків діяльності та регуляторних змін. Реалізація ICAAP дасть банкам змогу краще усвідомити джерела потреби в капіталі та ефективніше розподіляти доступний капітал між підрозділами та напрямами діяльності. Джерело: НБУ, фінансова звітність банків. 0% 20% 40% 60% 80% 100% 0 30 60 90 120 150 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Приватбанк, млрд грн Ощадбанк, млрд грн Укрексімбанк, млрд грн Укргазбанк, млрд грн Частка прибутків, розподілена на дивіденди (п. ш.) Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 23 Вставка 2. Збитки від операційного ризику внаслідок пандемії COVID-19 Пандемія коронавірусу посилила не тільки фінансові ризики банків, але й призвела до втрат від операційного ризику. Їх банки оцінюють по-різному: від нульових до дуже значних. Результати опитування НБУ свідчать, що окремі фінансові установи схильні недооцінювати негативний вплив пандемії на операційну діяльність, а загальні збитки системи можуть перевищувати 1 млрд грн. Щоб бути стійкими за умови реалізації операційного ризику, банки мають тримати запас капіталу. Операційний ризик (ОР) неодмінно супроводжує банківську діяльність. Основні його джерела – шахрайство, недоліки роботи систем та процесів банку, судові позови, несприятливі зовнішні події. Особливість ОР полягає в тому, що його вияви нетипові, їх непросто спрогнозувати, а наслідки – інколи нищівні. Пандемія COVID- 19 є яскравим прикладом події ОР, що створила загрози для діяльності банків. Для підвищення стійкості до ОР банки мають забезпечити ефективне управління ним. Це, серед іншого, передбачає аналіз та фіксацію збитків від подій ОР. У листопаді НБУ провів опитування банків про збитки від подій ОР, які фінансові установи зафіксували у своїх базах даних, щоб проаналізувати сприйняття банками значних потрясінь. Запитання стосувалися двох яскравих епізодів: пандемії COVID- 19 та хакерських атак вірусом “Petya” у 2017 році. Участь в опитуванні взяли 18 банків (77% активів системи), які, за їхніми твердженнями, вже давно ведуть базу даних подій ОР. Із них тільки 10 банків відобразили пандемію як подію ОР. Понад третина з них не зафіксувала жодних збитків від цієї події. Переважно банки не відображали збитків через те, що вважають карантинний формат роботи докорінною довгостроковою зміною середовища, а понесені збитки – звичайними витратами на підтримку діяльності. Таблиця 2. Результати опитування про події ОР Показник Petya Пандемія COVID-19 Кількість банків, що відобразили подію 7 10 із них зазначили про нульові збитки 3 4 Загальна кількість подій 7 34* Сукупні збитки, млн грн 17.4 468.4 Середні збитки (на подію), млн грн 0.8 66.9 Медіанні збитки (на подію), млн грн 0.8 13.0 * Однотипні події одного банку об’єднано. Джерело: опитування банків. Проте цей аргумент має свої недоліки. По-перше, така зміна негативно позначилася на якості надання послуг окремими банками, що свідчить про ОР. Із квітня зросла кількість скарг до НБУ від споживачів фінансових послуг через закриті відділення, перебої в роботі банкоматів або неможливість користуватися своїми коштами. Ці звернення стосувалися й тих банків, які не відзначили для себе втрат унаслідок ОР. По-друге, консенсус регуляторів та банківської спільноти полягає в тому, що подібні потрясіння мають належно фіксуватися та враховуватись під час оцінювання ОР. Зокрема, в серпні Базельський комітет банківського нагляду прийняв документ “Принципи операційної стійкості”, у якому підкреслено необхідність поліпшення систем оцінювання та моніторингу ризиків на основі досвіду подібних масштабних змін в умовах діяльності. Серед банків, що визнавали збитки від ОР, більшість зазначила одну таку подію, але інколи фіксувалося кілька подібних подій ОР. Частина з них досі не закрита, а отже, оцінка збитків може оновлюватися. Сукупні витрати банків-респондентів від пов’язаного з пандемією ОР становлять 468 млн грн – у середньому це 1.1% від капіталу банків. Банки значно відрізняються за своїми профілями ОР. Однак, якщо екстраполювати отримане співвідношення на всю банківську систему, включно з фінустановами, що сповістили про нульові втрати, то рівень збитків від пандемії сягатиме 1–1.5 млрд грн. Графік В.2.1. Розподіл збитків від подій ОР, пов’язаних з вірусом “Petya” та пандемією COVID-19 Джерело: опитування банків. Найпоширенішими подіями ОР унаслідок пандемії виявилися втрати через скасовані відрядження (невідшкодовані витрати), впровадження карантинних обмежень (закупівля засобів індивідуального захисту, проведення санітарних оброблень офісів) та охорону здоров’я (тестування та страхування працівників). Графік В.2.2. Типи подій ОР через пандемію COVID-19 Джерело: опитування банків. Результати дослідження свідчать, що деякі фінансові установи схильні недооцінювати збитки від значних подій ОР, як-то поточна пандемія. Однак ці втрати можуть бути дуже суттєвими. Саме для того, щоб убезпечити банки від загрози неплатоспроможності, ОР має покриватися капіталом. Ця вимога найближчим часом почне діяти в Україні. 0 2 4 6 8 10 12 14 16 0 20 40 60 80 100 К іл ьк іс ть подій Розмір збитків, млн грн 400 0 2 4 6 8 10 Скасування відряджень Карантинні заходи Охорона здоров’я Зупинка роботи відділень Витрати на транспорт ІТ-витрати Недоотримані доходи Списання штрафів Інші витрати Кількість подій Кількість банків Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 24 Вставка 3. Зміна регуляторних вимог до капіталу банків Відповідно до рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду та загальноприйнятої практики банки повинні утримувати достатньо капіталу, щоб покрити ключові ризики. Найближчими роками НБУ планує низку змін у банківському регулюванні, які гармонізують правила роботи українських банків із рекомендаціями Базеля та законодавством Європейського Союзу. Графік упровадження нових норм розрахований на три роки. Найближча зміна, що набирає чинності вже у січні – вирахування з основного капіталу вартості непрофільних активів. На першому етапі капітал буде зменшено на 25% вартості непрофільних активів, що утримуються на балансах понад три роки, і поступово відбудеться повне вирахування. З 1 квітня 2021 року почнеться впровадження ненульових ваг ризику для валютних ОВДП українського уряду. Їх рівень установлюватиметься за загальними правилами для суверенних цінних паперів і залежатиме від міжнародного рейтингу. Його поточне значення для України передбачає ваги ризику 100%. Ваги ризику буде встановлено лише для тих паперів, які банки купуватимуть з квітня 2021 року, а протягом дев’яти місяців ще додатково діятимуть понижувальні коригуючі коефіцієнти. Такий дизайн регуляторних змін дає змогу банкам спланувати політику інвестування. Протягом першого півріччя 2021 року НБУ прийме рішення про графік формування банками буферів капіталу з урахуванням стану банківської системи та макроекономічної ситуації. Буфери консервації капіталу та системної важливості було деактивовано на початку кризи, щоб банки мали змогу поглинати збитки капіталом та не сповільнювати кредитування. До кінця 2021 року буде поетапно підвищено ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150%. Це рішення прийнято ураховуючи ризики, які несе цей сегмент для банків. Зокрема, якість портфеля дуже залежить від зміни макроекономічних умов та є ймовірність недооцінки резервів через неврахування цієї особливості (див. Ризик споживчого кредитування ). Також у 2021 році, спершу в тестовому режимі, розпочнеться процес оцінки банками достатності внутрішнього капіталу (ICAAP). В ICAAP банки регулярно розраховуватимуть необхідний розмір внутрішнього капіталу з огляду на всі суттєві ризики на трирічну перспективу. При цьому фінустанови мають ураховувати власну стратегію діяльності та бізнес-план та переконатися, що капіталу достатньо для їх виконання навіть у стресових умовах. З 2022 року операційний та ринковий ризики покриватимуться капіталом. Для низки банків урахування операційного ризику суттєво вплине на показник достатності капіталу. Разом з тим основна складова ринкового ризику – валютний ризик – уже враховується банками, а їхні торгові позиції, що чутливі до інших факторів ринкового ризику, незначні. Тож вплив від запровадження вимог до капіталу під покриття ринкового ризику буде помірним. Із прийняттям змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” банки чекатимуть такі нововведення: можливість установлення регулятором індивідуальних вимог до капіталу; зміна структури капіталу та запровадження коефіцієнта левериджу. Індивідуальні вимоги до капіталу ґрунтуватимуться на результатах SREP. Нова структура капіталу з усіма відповідними “пруденційними фільтрами” та коефіцієнт левериджу будуть запроваджені не раніше 2024 року. Графік В.3.1. Графік упровадження регуляторних змін до вимог достатності капіталу банків * Потребує прийняття змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Джерело: НБУ. Січень 2021 року Підвищення ваг ризику споживчих кредитів до 125% Початок імплементації ICAAP/ILAAP 1 квітня 2021 року 1 липня 2021 року Початок вирахування вартості непрофільних активів з капіталу Підвищення ваг ризику споживчих кредитів до 150% Вимоги до капіталу під ринковий та операційний ризик Індивідуальні нормативи згідно з Pillar II* 1 січня 2022 року 1 січня 2024 року Запровадження ненульових ваг ризику для валютних ОВДП Нова структура капіталу* Норматив левериджу Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 25 Вставка 4. Національний банк спонукає банки позбуватися непрофільних активів Один із способів врегулювання банками непрацюючих кредитів – стягнення заставного майна. На практиці це майно може тривалий час залишатися у власності банків. Такі активи є непрофільними – вони переважно неліквідні, майже не приносять доходів, а їхня вартість може бути завищеною. У кількох невеликих українських банків частка непрофільних активів у балансах критично велика, що створює ризики для їхньої фінансової стійкості. Щоб спонукати банки позбутися такого майна, НБУ запровадив поетапне вирахування його вартості з основного капіталу з січня 2021 року. Ці зміни анонсовано майже рік тому, а з огляду на коронакризу нещодавно було пом’якшено графік вирахування. Це правило сприятиме підвищенню фінансової стійкості банків у середньостроковій перспективі. Поява на балансі банків непрофільних активів (НА) 11 переважно є наслідком стягнення застави за непрацюючими кредитами. Для кількох невеликих українських банків частка НА в активах є надмірною. У багатьох випадках банки отримали такі активи в рахунок погашення непрацюючих кредитів, що були видані пов’язаним особам. Водночас право власності на них непрямо залишалося за кінцевими бенефіціарами банків. У таких випадках банки не роблять реальних спроб продати НА або здавати їх в оренду третім особам. |