Звіт про фінансову стабільність
 Скачать 1.8 Mb.
|
|
Банки підходять до видачі іпотеки виважено За перші дев’ять місяців 2020 року було схвалено 65.6% заявок на іпотечне кредитування. В середньому за квартал цьогоріч це близько тисячі нових видач. Середнє співвідношення кредиту і вартості житла (LTV) нині є досить низьким: 59.6% для іпотеки, виданої в ІІІ кварталі. Графік В.1.2. Розподіл кредитів за LTV * Зважено за обсягом наданих кредитів. Джерело: дані банків. А от співвідношення витрат на обслуговування боргу та доходів позичальника (DSTI) за рік зросло і є доволі високим: 45.9%. Хоча половина нової іпотеки в ІІІ кварталі 2020 року мала помірне боргове навантаження до 40%, частка кредитів із DSTI понад 70% зросла на 7.6 в. п. Графік В.1.3. Розподіл кредитів за DSTI * Зважено за обсягом наданих кредитів. Джерело: дані банків. Банки планують нарощувати портфелі іпотеки За стабільних макроекономічних умов у 2021 році банки в середньому планують профінансувати майже у півтора раза більше нової іпотеки. Це попри наявні проблеми, що заважають активному іпотечному кредитуванню. Головними серед них банки вважають дефіцит платоспроможних позичальників, хаос на ринку новобудов, високу вартість ресурсів та дію мораторію на стягнення застави за валютною іпотекою. 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0% 20% 40% 60% 80% 100% I.18 II.19 III.20 понад 2 млн грн 1.5 –2 млн грн 1 –1.5 млн грн 0.8 –1 млн грн 0.6 –0.8 млн грн 0.5 –0.6 млн грн 0.4 –0.5 млн грн 0.3 –0.4 млн грн 0.2 –0.3 млн грн 0.1 –0.2 млн грн Середня* сума, млн грн (п. ш.) 0% 20% 40% 60% 80% 100% I.18 III.18 I.19 III.19 I.20 III.20 понад 100% 80 –100% 70 –80% 60 –70% 50 –60% 40 –50% до 40% Середній* LTV, % 0% 20% 40% 60% 80% 100% I.18 III.18 I.19 III.19 I.20 III.20 Понад 80% 70 –80% 60 –70% 50 –60% 40 –50% 30 –40% 20 –30% до 20% Дохід відсутній Середній* DSTI, % Національний банк України Частина 2. Внутрішні умови та ризики Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 17 2.3 . Домогосподарства та пов’язані ризики Карантинні заходи та економічна криза очікувано знизили реальні доходи населення. Це змінило фінансову поведінку більшості домогосподарств, які мають середні й вищі доходи. Вони скорочували споживчі витрати й заощаджували значну частину коштів. Як наслідок, зростали обсяги коштів на рахунках у банках. Під час гострої фази кризи скоротився попит населення на кредити. Однак з послабленням карантину основні складові доходів почали відновлюватися. Зокрема зросли заробітна плата і надходження від тимчасових заробітчан. Зросли й обсяги споживчого кредитування. Уперше за багато років помітно прискорився попит на іпотеку, хоча й із дуже низької бази. Загальне боргове навантаження домогосподарств залишається невисоким. Графік 2.3.1. Зміна реального наявного доходу, споживчих витрат населення та рівня безробіття Реальний наявний дохід населення після значного скорочення стрімко відновлюється Запроваджені з середини березня карантинні обмеження знизили реальний наявний дохід населення у ІІ кварталі на 7.2% р/р. Вагомим фактором стало різке зростання рівня безробіття, яке сягнуло 10.3% у першому півріччі. Ці дані порівнянні з показниками попередніх криз. Обмеження діяльності бізнесу через карантин, очікування тривалого економічного спаду та погіршення фінансового стану підприємств скорочувало попит на працівників, включно із неформально зайнятими. Загальна заробітна плата тимчасово зменшилася в реальному вимірі. На реальний наявний дохід також негативно вплинуло й зменшення на чверть отриманої з-за кордону зарплати тимчасових трудових мігрантів. Закриття кордонів змусило багатьох із них повернутися в Україну. Після послаблення карантинних обмежень у ІІІ кварталі та завдяки швидкій адаптації бізнесу до нових умов основні складові доходу населення знову зростають. Зокрема неочікувано стрімко прискорилося зростання реальної зарплати до 10.6% р/р у жовтні. На збільшення зарплати вплинуло підвищення МЗП та відповідна індексація зарплати насамперед у бюджетній сфері, а також зростання доходів ІТ-працівників. Поряд із цим збільшуються й соціальні допомоги, зокрема завдяки тимчасовим виплатам по безробіттю під час карантину “одноосібним” ФОПам та їхнім найманим працівникам. Пом’якшення карантину полегшило перетин кордону та надало можливість повернутися до роботи за кордоном. Тому значною мірою відновилися надходження від заробітчан – після незначного падіння в ІІІ кварталі спостерігається їхній приріст у жовтні. У найближчі місяці реальний наявний дохід і надалі зростатиме, але темпи можуть сповільнитися. Ключовий фактор ризику – посилення карантинних обмежень та пов’язана із цим невизначеність, особливо у сфері торгівлі та послуг. Ризики значних втрат прямо пов’язані з тривалістю і жорсткістю подальших карантинних обмежень. Доходи підтримуватиме відносно швидке відновлення заробітної плати в інших секторах, що відрізняє перебіг цієї кризи від попередніх. Пандемія та криза суттєво знизили доходи індивідуальних підприємців Три чверті ФОПів, опитаних Європейською бізнес- асоціацією (EBA) у квітні, вказали на втрати доходів, що сягали 75% під час жорсткого весняного карантину. Найбільше постраждали зайняті у сфері послуг. Понад * У % до економічно активного населення працездатного віку. Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. Графік 2.3.2. Фактори зростання реального наявного доходу населення, в. п. * Ураховано одержані доходи від власності та інші поточні трансферти за виключенням сплачених. Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. Графік 2.3.3. Зміна основних складових доходів та витрат населення Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. 5% 6% 7% 8% 9% 10% 11% -30% -20% -10% 0% 10% 20% 30% II.15 IV.15 II.16 IV.16 II.17 IV.17 II.18 IV.18 II.19 IV.19 II.20 Реальний наявний дохід населення, р/р Реальні кінцеві споживчі витрати населення, р/р Безробіття* (кумулятивно; МОП) (п. ш.) -15 -10 -5 0 5 10 15 20 ІІ.16 ІV.16 ІІ.17 ІV.17 ІІ.18 ІV.18 ІІ.19 ІV.19 ІІ.20 Податки, інші обов’язкові платежі Інші* Соціальні допомоги Прибуток та змішаний дохід Заробітна плата, отримана з-за кордону Заробітна плата, отримана в Україні Реальний наявний дохід, % р/р -30% -20% -10% 0% 10% 20% I.19 II.19 ІII.19 IV.19 I.20 II.20 ІII.20 10.20 Реальна зарплата, отримана в Україні, р/р Реальна зарплата, отримана з-за кордону, р/р Реальні витрати на придбання товарів, р/р Національний банк України Частина 2. Внутрішні умови та ризики Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 18 Графік 2.3.4. Середньомісячні доходи* та рівень споживчих витрат одного домогосподарства за децильними групами половина опитаних вважала, що для відновлення показників діяльності їй знадобиться щонайменше рік. Друга хвиля опитування у вересні засвідчила: 42% підприємців сумнівалися, що зможуть продовжувати роботу в разі відновлення жорсткого карантину. Тому запровадження карантину вихідного дня у листопаді та ймовірне запровадження “локдауну” на початку наступного року завдаватиме збитків ФОПам, особливо задіяним у сфері торгівлі й послуг. Однак певною підтримкою їм стане низка ініціатив уряду. Зокрема передбачено компенсації витрат на сплату ЄСВ за найманих працівників, а також податкові послаблення в разі поновлення жорсткого карантину. Продовжить свою дію й запущена раніше програма часткової компенсації процентних ставок та нова програма урядових гарантій за кредитами МСБ. Пандемія спонукає населення більше заощаджувати З початком карантинних заходів населення різко обмежило споживання. Цьому передували погіршення споживчих настроїв та оцінок поточного матеріального становища, про що свідчать дані опитування Info Sapiens. Також карантин обмежив можливості закордонного відпочинку, внаслідок чого ці регулярні щорічні витрати не здійснювалися. За результатами обстежень умов життя домогосподарств Держстату, особи із середніми і високими доходами скорочували витрати на товари тривалого вжитку, відпочинок і розваги. Таким чином вони мали змогу сформувати певні фінансові заощадження. Це позначилося зокрема на зростанні на 27% р/р банківських вкладів населення. Дані кошти зберігаються переважно на поточних рахунках. Загальне підвищення схильності до заощаджень є типовим для кризи явищем. Надалі зростання доходів дасть змогу зберігати поточний рівень депозитів та поступово збільшувати обсяги споживання. Попит населення на кредити відновлюється Темпи кредитування населення банками та небанківськими установами пригальмувалися у ІІ кварталі. Співвідношення нових позик і споживчих витрат знизилося до 12.5% з 14.8% у І кварталі. Але у ІІІ кварталі поступово відновлюється попит на кредити для поточного споживання. Реалізується й відкладений попит на придбання нерухомості, зокрема із залученням іпотеки. Оскільки обсяги надання нових кредитів досить невеликі, боргове навантаження домогосподарств майже не змінилося. Обсяги залучених населенням кредитів уже близько трьох років залишаються на рівні 6% ВВП. Населення, як і раніше, залучає позики здебільшого від банків, частка небанківських фінансових установ зберігається на рівні нижче 10%. Попри зростання обсягів іпотеки, рівень витрат на обслуговування боргу домогосподарств не зазнає суттєвих змін. Адже строк іпотечних позик довший, ставки нижчі, ніж за споживчими кредитами, а стандарти оцінки платоспроможності позичальників вищі. Через уповільнення темпів кредитування та зростання депозитів співвідношення кредитів і депозитів населення (loan-to-deposit ratio, LtD) зменшилося з початку року майже на 4 в. п. – до 33%. * За винятком безплатно одержаних товарів і послуг. Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. Графік 2.3.5. Депозити домогосподарств Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. Графік 2.3.6. Боргове навантаження на домогосподарства Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. 0% 20% 40% 60% 80% 100% 120% 140% 0 4 8 12 16 20 24 28 І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII IX X Доходи* у I півр. 2019, тис. грн Доходи* у I півр. 2020, тис. грн Рівень споживчих витрат у I півр. 2019, % до доходів* (п. ш.) Рівень споживчих витрат у I півр. 2020, % до доходів* (п. ш.) 0% 15% 30% 45% 60% 0% 10% 20% 30% 40% ІІ.16 ІV.16 ІІ.17 ІV.17 ІІ.18 ІV.18 ІІ.19 ІV.19 ІІ.20 Депозити домогосподарств / ВВП Депозити ФО-резидентів / Наявний дохід Частка коштів на вимогу у депозитах (п. ш.) 0% 10% 20% 30% 40% 50% 0% 5% 10% 15% 20% 25% ІІ.16 ІV.16 ІІ.17 ІV.17 ІІ.18 ІV.18 ІІ.19 ІV.19 ІІ.20 Борг домогосподарств / ВВП Борг домогосподарств / Наявний дохід Відношення кредитів до депозитів банків (п. ш.) Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 19 Частина 3. Умови та ризики банківського сектору 3.1. Карта ризиків банківського сектору Графік 3.1.1. Карта ризиків банківського сектору* Кредитний ризик знизився Ризик реалізувався меншою мірою, ніж НБУ очікував у червні. Цьому сприяла можливість банків гнучко проводити реструктуризацію кредитів позичальників, що мали тимчасові фінансові труднощі, та наявність державних програм підтримки бізнесу. Разом з тим частина кредитних втрат буде визнана лише наступного року. Рівень кредитного ризику залишається помірно високим. Ризик достатності капіталу знизився Він послабився завдяки докапіталізації великого державного банку, проте залишається вищим за середній. Поступова реалізація кредитного ризику та помірне зниження прибутковості послаблять здатність банків генерувати капітал. Також невдовзі набудуть чинності оновлені регуляторні вимоги до капіталу. Це потребуватиме від банків належного планування та управління капіталом, щоб уникати порушень надалі. Ризик ліквідності не змінився Запас ліквідності залишається високим. Зберігається значна схильність населення до заощаджень, як і довіра до банківського сектору, що сприяє припливу вкладів. Водночас частка строкових вкладів знижується. Це може ускладнювати управління ліквідністю. Додатковий тиск на ліквідність чинитимуть амбітні плани запозичень уряду. Юридичний ризик зріс Конституційний Суд і суди загальної юрисдикції ухвалюють суперечливі рішення. Зокрема, скасовано узгоджені з МФО антикорупційні реформи. Це знову посилює юридичні ризики, які тимчасово знизилися після внесення до банківського законодавства змін, що унеможливили відновлення неплатоспроможних банків. Валютний ризик не змінився Ризик оцінюється як середній. Рівень доларизації балансів банків не зріс від початку кризи, попри помірну девальвацію гривні та зменшення диференціалу гривневих та валютних депозитних ставок. Але можливості інвестувати валютні кошти скорочуються. Банки залишаються досить стійкими до можливих коливань курсу. Ризик прибутковості не змінився Разом зі зростанням попиту на банківські продукти відновилися й комісійні доходи. Процентні доходи банків загалом суттєво не знизились. Однак процентний спред скорочуватиметься, а обсяг кредитного портфеля зростає повільно. Тож ризики зниження прибутковості банків зберігаються. Частково їх можна компенсувати, підвищуючи операційну ефективність. На прибуток також тиснутимуть відрахування до резервів. * НБУ оцінює ризики за шкалою від 0 до 10, де 0 – найнижчий рівень ризику, 10 – найвищий рівень ризику. Оцінка відображає очікуваний стан на наступні 6 місяців. Джерело: оцінка НБУ. Графік 3.1.2. Теплова карта ризиків банківського сектору Ризики 12.15 2016 2017 2018 2019 06.20 09.20 Кредитний Достатн. капіталу Ліквідності Юридичний Валютний Прибутковості Середнє знач. Шкала значень 10 5 0 Джерело: оцінка НБУ. Пояснення: кредитний ризик відображає перспективи зміни рівня непрацюючих кредитів у портфелях банків та необхідність додаткового формування резервів під такі кредити; ризик достатності капіталу оцінює можливості банків забезпечувати достатній рівень капіталу; ризик ліквідності демонструє здатність банків повною мірою та вчасно виконувати свої зобов’язання перед вкладниками і кредиторами; юридичний ризик оцінює спроможність банків захищати власні інтереси за допомогою юридичних інструментів; валютний ризик показує те, наскільки тенденції валютного ринку можуть впливати на фінансовий результат банків; ризик прибутковості стосується спроможності банків генерувати чистий прибуток. 0 2 4 6 8 10 Кредитний ризик Ризик достатності капіталу Ризик ліквідності Юридичний ризик Валютний ризик Ризик прибутковості Червень 2020 Грудень 2020 Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 20 3.2 . Ризик достатності капіталу Розгортання коронакризи підвищило ризики достатності капіталу банків. Чи не вперше одночасно реалізувались усі основні ризики: кредитний, ринковий та операційний. Припущення про несприятливий вплив цих ризиків на банківську систему НБУ поклав в основу експрес-стрес-тестування, що було проведено навесні. Однак банки на сьогодні перебувають у кращому стані, ніж було оцінено під час стрес-тестування. Основні причини – менший рівень економічного шоку, кращий початковий фінансовий стан позичальників та висока стійкість попиту на банківські послуги. Водночас зберігаються ризики зростання кредитних збитків у першому півріччі наступного року або ж їх запізнілого визнання. НБУ продовжує роботу над оновленням регуляторних вимог до капіталу, хоча графік їхнього впровадження пом’якшено. Банки мають підвищити якість управління капіталом, щоб надалі зберігати високу стійкість до можливих шоків. Графік 3.2.1. Розподіл нормативів достатності основного капіталу банків станом на 1 листопада 2020 року Банки виявилися стійкими до кризи Банки розпочали 2020 рік зі значним запасом капіталу, що забезпечував їм належну стійкість до несприятливих подій. Попри деякі побоювання, фінансові установи швидко пристосувалися до нових умов роботи та продовжували кредитувати економіку. Зокрема, фінустанови брали участь у реалізації державних програм підтримки малого бізнесу та надавали необхідні економіці фінансові ресурси. Тож вони виконують свою основну функцію, попри погіршення макроекономічних умов, тим самим сприяють швидшому відновленню. Коронакриза створила виклики, з якими банківська система не стикалася раніше. Практично одночасно реалізувалися ринковий та операційний ризики у суттєвих масштабах (див. Збитки від операційного ризику внаслідок пандемії COVID-19 ). Також стало зрозуміло, що погіршення макроекономічних умов з часом призведе до реалізації кредитного ризику. Таким чином, загальний ризик достатності капіталу банків помітно зріс. Несприятливі очікування зміни основних показників діяльності було закладено у експрес-стрес-тест, який НБУ провів у травні. Експрес-стрес-тестування охоплювало банки, активи яких становлять 91% від усіх активів сектору. Розрахунки базувалися на звітності на 1 травня 2020 року. В їх основу було покладено припущення дещо гірші за макроекономічні прогнози НБУ на той час. Традиційно використовувалося припущення про статичний баланс банків. Тобто не враховувались їхні можливі заходи для зниження впливу кризи, а також можливий розподіл чи залучення капіталу від акціонерів. За такого несприятливого розгортання подій капіталу протягом року могло потребувати лише дев’ять банків, серед них два державні. Сукупна потреба в капіталі оцінювалась у розмірі 10.3 млрд грн. Відтоді державний Укрексімбанк було докапіталізовано на 6.8 млрд грн. Загалом банки показали кращі результати діяльності, ніж очікувалося. |