Ekzamen_vidpovidiсссс. Білет 1 Проаналізуйте діяльність політичних сил української революції 18 ст

• Название: Білет 1 Проаналізуйте діяльність політичних сил української революції 18 ст
• Анкор: Ekzamen_vidpovidiсссс.docx
• Дата: 06.06.2018
• Размер: 120.12 Kb.
• Имя файла: Ekzamen_vidpovidiсссс.docx
• Тип: Документы; #20067
• страница: 1 из 6

Білет №1

1. Проаналізуйте діяльність політичних сил української революції 18 ст.

Украї́нська Центра́льна Ра́да (УЦР), також Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Період дії: 4 (17) березня 1917 — 28 квітня 1918.\

Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада1920 року.

Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня1918 року.

Українська Соціялістична Радянська Республіка була проголошена 10 березня 1919 року на III Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові стосовно території, що знаходилася під контролем Червоної армії РСФСР. До початку 1923 року мала формальні ознаки незалежної держави, що від грудня 1920 року мала союзні відносини із РСФСР, БСРР, ЗСФРР. На час створення УСРР керівною силою в УСРР була проголошена КП(б)У, що входила на правах обласної організації до РКП(б) і спиралася на збройні сили РСЧА РСФСР.

УРСР припинила своє існування у 1991 році, з розпадом СРСР: фактично — із прийняттямАкту проголошення незалежності України, а формально — із підписанням Біловєзької угоди.

2.Малоросійська колегія — колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини. Друга Малоросійська колегія (1764—1786 рр.) — уряд, якому доручили управління Лівобережною Україною після ліквідації інститутугетьманства.

3.Боспорське царство

Азов Сталь, КриворіжСталь, ЗапоріжСталь.
Білет 2

1. Початок Другої Світової війни, її характер. Українське питання в політиці інших країн.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939р. нападом нацистської Німеччини на Польщу. Тому без сторонньої допомоги їй було важко захистити свою країну. 28 вересня І.Ріббентроп і В.Молотов підписали в Москві «Договір про дружбу і кордони». Кордон пройшов по річках Сян - Західний Буг. У багатьох містах Польщі пройшли спільні паради перемоги Червоної Армії і Вермахту. 3 вересня 1939р. Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині («дивна війна»). Однак керівництво демократичних країн не мало політичної волі, щоби наважитися на рішучі дії. З 1939р. по 1945р. йшла битва ВМС за Атлантику, а 3 серпня 1940р. німці почали бомбардування Великої Британії. З 1940 по 1941рр. йшла битва за Англію. 9 квітня 1940р. Німеччина нападає на Данію, далі на Норвегію, Люксембург, Голландію, Бельгію, Францію, скинувши англійців та частину французького війська в море в районі Дюнкерка. У квітні 1941р. німці окуповують Грецію та Югославію, а в червні 1941 р. висаджують десант на о. Крит. З березня 1941р. почалися спільні дії Німеччини та Італії проти Великої Британії у Північній Африці. У 1940р. Японія почала наступ у глибину Китаю та пд райони Індокитаю. У цей час СРСР у листопаді 1939 р. починає війну проти Фінляндії. СРСР як агресора в грудні 1939 р. виключили з Ліги Націй. У жовтні 1939 p. СРСР уводить свої війська в Прибалтику пізніше у череві 1940 р. окуповує їх. Червень 1940р. приєднання Бессарабії і пн.Буковини до РС. 1 вересня 1939р. в СРСР приймають Закон про загальний військовий обов’язок. 26 червня 1940р. у Радянському Союзі приймається Закон про перехід на 8-годинний робочий день і 7-денний робочий тиждень. Етапи війни:

1. 1 вересня 1939 – 22 червня 1941 – війна в Європі, «дивна війна»

2. 22 червня 1941 -18 листопада 1942 – поч. ВВВ, битва під Москвою

3. 19 лист. 1942 – груд. 1943 – докорінний перелом

4. січень 1944 – трав. 1945 - звільнення всієї Укр. , відкрит. 2-го фронту

5. 8 травня – 2 вересня 1945 – війн. з Японією , її капітуляція .

2. Зборівський мирний договір (1649р.) – мирний договір укладений між гетьманом Б. Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром. За умовами 3МД Українська держава -Гетьманщина визнавалася польським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Волинь та Поділля залишилися під владою польського короля. У Гетьманщині влада належала гетьману, резиденція якого знаходилась у Чигирині. Коронне польське військо на цю територію доступу не мало. Водночас на території козацької держави зберігалася польська адміністрація. За 3МД зберігалися вольності Війська Запорозького, число реєстрових козаків встановлювалося у 40 тис. чол.

3. Особливості неолітичної революції.

НЕОЛІТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ - процес переходу від традиційного привласнювального господарства до відтворюючого (землеробства і скотарства). Характерні ознаки:

1)винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці;

2)виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів;

3)перехід до осілого способу життя;

4)активне формування стада свійських тварин, використання їх як тяглової сили;

5)суттєві зрушення у демографічній сфері.

4. Написати положення 4 Універсалу УЦР.

1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

2. З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

3. Влада в Україні належить народу України, від імені якого вони не зберуть українські установчі збори, буде правити ЦР;

4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;

5. УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками


Білет №3

1. Звільнення України. Вклад українців та інших народів в перемогу в Другій Світовій війні.

Визволення України з окупації, що тривало 680 днів, почалося вже під час битви за Сталінград. Саме 18 грудня 1942 р. бійцями 1-ої гвардійської армії Південно-Західного фронту було визволено с. Півнівку - перший населений пункт України. Воронезький фронт розгорнув наступ на Курськ і Харків (звільнений 16 лютого 1943р.) потім на Київ та Чернігів. 19 лютого 1943 р. командувач групи армій «Південь» Е. Манштейн наніс удар по радянським військам у напрямку Курська (Курський виступ) захопивши 16 березня знов Харків, а 18 березня - Білгород. Німецьке командування розробило операцію «Цитадель», метою якої - нанесення удару з Курського виступу з трьох сторін, оточений знищення радянських військ, а далі нанесення удару в тил. Це планувалася на 5 липня 1943р. Гітлер зібрав усе, що у нього було в районі Курська, провівши, тотальну мобілізацію. Курська битва відбулася з 5 по 17 липня 1943 р. і закінчилася великими втратами з обох сторін. У середині вересня 1943р. війська Центрального фронту звільнили Конотоп, Бахмач, Ніжин, 21 вересня захопили Чернігів і вийшли до Дніпра.22 вересня 1943 р. частини Воронезького фронту з ходу форсували Дніпро в районі Великий Букрин, південніше Києва. 6 листопада 1943 р. столиця України була звільнена. У цей же час почалося звільнення Донбасу двома фронтами, які з 13 серпня до 23 вересня 1943 р. вигнали німців з Горлівки, Макіївки, а 8 вересня з Донецька. Далі розгорнувся наступ у напрямку Запоріжжя і Дніпропетровська, які звільнили в жовтні 1943р. Після визволення Криму 18 травня 1944 р. почалася депортація кримськотатарського народу. У результаті Житомирсько-Бердичівської операції війська до середини січня 1944 р. майже повністю очистили від німецьких військ Житомирську, частково Київську, Вінницьку, Рівненську області. На Півдні України радянські війська 13 березня 1944 р. узяли Херсон, 28 березня - Миколаїв, 10 квітня - Одесу, а 12 травня повністю звільнили Крим. У результаті Карпатсько-Ужгородської наступальної операції, 28 жовтня 1944 р., був звільнений останній населений пункт Польщі. У цей час союзники СРСР по антигітлерівській коаліції вели боротьбу на Далекому Сході і Азії проти Японії. Напередодні вступу СРСР у війну з Японією 6 і 9 серпня США вперше застосували ядерну зброю, скинувши бомби на міста 2. Продрозкладка - примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів в 1918-21 роках, введена рішеннями Раднаркому у Радянській Росії і поширена на територію Української Народної Республіки військовою силою. Ця система зобов'язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів. Проводилася органами Наркомпроду, продзагонами, за участі частин Червоної армії, спільно з комбідами і місцевими Радами. Більшовицька влада встановлювала завдання губерніям, яке потім розверстувалось за повітами, волостями, селами та селянськими дворами.

4. Брестський мир - договір, підписаний 3 березня 1918 року в Брест-Литовську представниками Радянської Росії з одного боку та Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією) — з іншого. Угода зафіксувала поразку та вихід Росії з Першої світової війни. Угоду ратифікували Надзвичайний IV Всеросійський З'їзд Рад (15 березня) та німецький імператор Вільгельм II (26 березня 1918). В листопаді того ж року ВЦВК анулював угоду, посилаючись на припинення існування Німецької імперії як однієї зі сторін угоди.
Білет № 4

1. Тоталітаризм та його вплив на Україну.

Тоталітарний політичний режим характеризується всеохопним репресивним примушуванням громадян до виконання владної волі, здійснюється цілковитий державний контроль за діяльністю окремих громадян, їх об´єднань, соціальних груп . Суспільне життя ґрунтується на адмініструванні, примушуванні й заборонах, на бюрократичній системі управління.

Тоталітарному політичному режимові притаманні:

1.надцентралізована структура влади

2.монопольний політичний контроль над економікою та іншими сферами суспільства,

3.влада належить масовій політичній партії, що організована недемократично.

4.політизація, регламентація і санкціонування всієї життєдіяльності суспільства.

5.терористичний поліційний контроль за поведінкою громадян;

6вимога до громадян активно виявляти відданість режимові і підтримку його;

7ліквідація конституційних прав і свобод особи (особистості);

8репресії як засіб державної політики.

Про зміцнення тоталітаризму в Україні у 1920-1930-х рр свідчать такі тенденції та процеси:

1)утвердження комуністичної форми тоталітарної ідеології, яке йшло через безкомпромісну боротьбу з релігією. У 1930 р. унаслідок «організаційних заходів» автокефальна православна церква припинила своє існування. Тільки до жовтня 1930 р. в Україні було закрию 533 церкви. Майже 70% церков, які діяли до 1939 р., узагалі перестали існувати. Цілковиту монополію на офіційну ідеологію мали забезпечити органи цензури, утворені в республіці на початку 1920-х р.; 2)монополізація влади більшовицькою партією, усунення з політичної арени інших політичних партій; 3)зрощення правлячої партії з державним апаратом; 4)установлення жорсткого контролю держави над суспільним життям.

Тоталітарна система підпорядкувала духовне життя суспільства. Перед інтелігенцією, суспільствознавцями, ставилося головне завдання - теоретично обґрунтувати більшовицький режим, прославляти Сталіна як «вождя всіх часів і народів». Тоталітарна система, яка склалася на початок 1930-х рр., являла собою суворо централізовану піраміду влади, на горі якої стояв вождь - Сталін. Значні кроки в утвердженні культової ідеології були зроблені на XVI і XVII з’їздах ВКП(б) (1930-1934 рр

2. Ознаки народності. Народність — це форма спільноти людей, яка історично виникає за родоплемінною спільністю і формується на певній території при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації різних племен завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій, обрядів.

Ознаки народності:
1.Зародження первісних ознак: мова, культурно – господарські особливості, відмінності антропологічного порядку та інші.
2.формування спільних економічних територій
3. особливості національної психології, утворення самосвідомості.

3. 1 грудня 1991 р. ознаменував закінченняДекларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України і Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. ознаменували початок нового періоду нашої історії.

4. 1976 р. утворена Українська Гельсинська група, діюча напівлегально (пізніше вона перетворилася на Гельсинський
Білет № 5

1. Примусова колективізація в Україні. Голодомор 32-33рр.

При здійсненні модернізації промисловості радянське керівництво зіткнулося з трьома складними проблемами: нестачею коштів, сировини і робочих рук для розвитку індустрії. Вирішити ці питання можна було за рахунок селянства, яке тоді складало переважну більшість населення країни. Поштовхом до форсування колективізації стала хлібозаготівельна криза в 1928p., яка, за твердженням Й. Сталіна була викликана саботажем селян. У тій ситуації вождь вирішив, що для «стрибка» в індустріалізацію необхідно встановити над селянством жорсткий політичний та економічний контроль. Вперше після 1921p., коли була скасована політика «воєнного комунізму», проти селян були застосовані примусові методи. У плані I п'ятирічки в СРСР передбачалося об'єднати в колгоспи 18-20% селянських господарств. Гасло форсованої суцільної колективізації проголосили в листопаді 1929р пленум ЦК ВКП(б). Молотов і Каганович наполягали на її завершенні протягом року. Було прийнято постанову ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930р. «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву». В Україні, згідно з цією постановою, планувалося закінчити колективізацію восени 1931р. або навесні 1932р. 24 лютого 1930р. Косіор на догоду Сталіну підписав інструктивний лист до місцевих парторганізацій, згідно з яким Україну слід було колективізувати до осені 1930р.

Основнимизавданнямиколективізації були: -прискорення процесу індустріалізації за рахунок пограбування села; -забезпечення промисловості дешевою робочою силою; -вирішення хлібної проблеми в країні; -повне одержавлення сільського господарства.

Основнимизаходамиколективізаціїстали:-насильницьке створення колгоспів; -«розкуркулення» (ліквідація заможного селянства - «ворога» радянської влади); -обмеження з боку влади процесу переселення селян до міст (запровадження паспортів, які видавалися лише жителям міст та ін.).

Хід колективізації в Україні:

1. Насильницьке створення колгоспів,

2. «Розкуркулення» селянства,

3. Звершення колективізації в Україні,

4. Боротьба серед вищого керівництва стосовно колективізації.

2. Кошовий отаман - виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI-XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.

3. Цитата з документу. (щось про РНК, котрі задавали питання про бажання зупинити війська.) Написати назву документу.

Хроніки Німецько-радянської війни

3.2 Встановити вірні відповіді(приклад і що це є) інфляція, депопуляція, трудова міграція

Білет №6

1. Опишіть перші державні утворення на території України.

В І тис. до н.е. на території України з'являються перші залізні знаряддя праці. До цього часу вона була заселена різними за походженням народами. Тут жилипращури слов'ян - місцеві землеробські племена. Згодом на українські землі приходять кочовики. Першими з них були кіммерійці, які належали до іраномовних груп населення. Вони першими опанували технологію залізоробного виробництва з болотяних руд. Основна діяльність кіммерійців пов'язана з військовими походами. Вершники були значною військовою потугою. Кіммерійці не мали постійних осель. Вони об'єднувалися у племена, а ті, в свою чергу, у союз племен на чолі з вождем. Наприкінці VII ст. до н.е. кіммерійців витиснули іраномовні племена скіфів, які мали чисельну перевагу, були краще зорганізовані та військово вишколені. Очолювали племена скіфів царі з необмеженою владою (представники єдиної династії, що, безумовно, зміцнювало таку державу). Також скіфи мали свою міфологію, віру, торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. Геродот вирізняв серед них царських скіфів (берега Азовського м. і у степовий Крим), скіфів-кочовиків (степи Наддніпрянщини), скіфів-орачів (лісостепова зона) і скіфів-землеробів (між Дніпром і Дністром).