экзамен по украинскому. 1. Мова, суспільство, людина. Мова
 Скачать 129.34 Kb.
|
|
Займенник у ділових паперах. 1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках): Прошу Вас надати менігрошову допомогу у зв'язкуз моїм скрутнимматеріальним становищем. – У зв'язку із скрутнимматеріальним становищем прошу надати грошовудопомогу. 2. Слід уникати вживання займенників: — із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький,нікогісінько; — складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто,сякий-такий, хтозна-який, хто-небудь і под.; — усічених форм прикметникових займенників: на моїм,у тім, на цім, тої, тою, у всім, на чим і под. 3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів: на моїм – на моєму, сей захід – цей захід, у кожнім – у кожному. 4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в називному, а не в орудному відмінку: мною запроваджено – я запровадив, ними привезено – вони привезли. 5. Уникати двозначності, що може виникнути: а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічно пов'язаний: Пенсіонерка мешкаєв аварійній квартирі.Її треба відремонтувати. – Аварійна квартира, у якіймешкає пенсіонерка,потребує ремонту. б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим: Лаборант Горобець В. О.внесла пропозицію. Головуючийз нею не погодився. – Голова зборіввідхилив пропозиціюлаборанта Горобець В. О. в) якщо замість особового займенника вжито присвійний: моїм отриманим завданням – я отримав завдання, завдання, що я отримав. г) якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій: Він своїми руками відремонтував свою машину. – Він власноруч відремонтував особисту машину. д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням: Комісія запропонувала адміністрації взяти на себе функції щодо розслідування НП. – Комісія запропонуваланадати послуги адміністраціїв розслідуванні НП. е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником: Цими гіллями закрили канаву. – Цим гіллям закрили канаву. ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі орудного відмінка: Усією групою пішли на заняття. – Група в повному складі пішлана заняття. 6. Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться. Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу — Нагадуємо..., Надсилаємо..., Повідомляємо...). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє,..., Ректорат просить..., Об'єднанняінформує...). Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доручаю..., Пропоную..., Наказую...). Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях. Нормативним є шанобливе використання щодо осіб категорії: Ви, колеґо, зачекайте, будь ласка. Мати надіслали листа. Вам,пане професоре, зателефонують з Одеси. 7. Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися родового чи знахідного відмінків їх ніж присвійногозайменника їхній: їхнє обладнання – їх обладнання. 14. Особливості вживання дієслівних форм у ділових паперах. 1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми: активізувати, дезінформувати, добирається, домінувати, дрейфуючи.. 2. Уникати умовного способу: Підприємства змогли б вико нати замовлення, якби... – Підприємства виконають (зможуть виконати)замовлення, якщо... 3. Уживаючи ті чи інші форми наказового способу, слід ураховувати конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету. 4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях та под. уживають неозначену форму дієслова (інфінітив). Але слід пам'ятати, що нормативною є форма на -ти, а не на -ть: говорить – говорити, запроваджувать – запроваджувати. 5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи однини, але неприпустиме використання коротких форм: допомага – допомагає, оббіга – оббігає. 6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення: Завдання було достроково виконане нашою групою. – Наша група достроково виконала завдання. 7. Не вживати розмовних (калькованих) та дієслівних форм теперішнього часу: носе – носить, робе – робить. 8. Уживати теперішній час на позначення майбутнього, якщо акцентується обов'язковість чогось: Мітинґ розпочинаєтьсязавтра об 11.00. 9. Уникати вживання форм давноминулого часу: я виконав був – я виконав. 10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова: свідчити факти – свідчити про факти, відзначати про успіхи – відзначати успіхи. 11. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі: завтра відпочиватимемо – завтра будемо відпочивати, перерахуватимемо – будемо перераховувати. 12. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами: оточуюче середовище – довкілля, навколишнє середовище, керуючий відділом - керівник відділу. Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту. Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -л-. 13. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї можна й за допомогою додаткових слів: давайтепроголосуємо – проголосуймо. Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення. Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою невербальних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка. 14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: а) Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів лише — Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія — пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз'єднана дія — кожен пішов окремо). 15. Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість,багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: рядпідприємств надіслав, більшість працівників з'явилося. 16. Якщо субстантивне слово виражено числівниками: сто,тисяча, мільйон, мільярд та под., то дієслово слід уживати в однині: сто гривень витрачено, тисячу тонн завезено. 17. За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомомрозглянула... Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й (та у значенні і): Адміністрація заводу та профком розглянули... 18. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я: збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже: Я вибачаюсь (-ся). – Вибачте мені (даруйте, перепрошую); прошу вибачення. 19. Слід уникати лінгвістично необгрунтованого вживання частки -ся, -сь: Робота аналізується затакими вимогами. – Роботу аналізують за такимивимогами. 20. Дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом: Узагальнюючи довідковіматеріали, нашу увагу привернув минулорічнийакт інвентаризації. – Узагальнюючи довідковіматеріали, ми звернулиувагу на минулорічнийакт інвентаризації. 15.числівників у ділових паперах 1.Уживати треба тільки книжні числівники(500 мм, два, сто, 150т). Але можливі конструкції типу: половина міста, піввулиці, пів'ящика, півпідвал, півострів, чвертьфінал, півтора раза, півтори рибини, півтора кавуна. Слово половина не може вживатися з означенням більше, менше, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною і под.)(більше половини працівників). 2.Числівникові конструкції на позначення приблизної кількості обмежуються, а нечасте їх використання здійснюється через зазначення рамок або за допомогою слів більше, менше, понад для більшої точності та достовірності мовлення(понад сімсот або більше семисот) 3.В умові математичної задачі дробові числівники слід читати й писати повністю: три четвертих, п'ять шостих, дев'ять десятих. У доповідях та звітах уникають уживання простого дробу і якщо у знаменнику стоїть 2, 3, 4, то замість 1/2, 1/3, 1/4 треба писати й говорити: половина, третйна, чверть — без числівника(половина інформації,сімдесят п'ять відсотків,завезено третину вантажу) Але при протиставленні, а також при спеціальному наголошуванні вживають форму дробових числівників: одну третину врожаю було зібрано й вивезено, а дві третіх лишилося на полях. 4.Прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи одиниці виміру, часові межі пишуться словами.(Із п'яти замовлень ми отримали лише два; але Із 5 кг замовлених цвяхів ми отримали лише 2 кг, Чекаю Вас із чотирма ,Відрядження на два-три місяці). 5.У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам за винятком членування (рубрикації) тексту. 6.Словами пишуться однозначні числівники на позначення часових меж та складні й складені числівники на початку речення(Шостий тиждень, П'ятдесяті роки, Дві години) 7.Порядковий числівник другий (-а, -є, -і) треба вживати лише після числівника перший (-а, -е, -і) або після будь-якого порядкового числівника (на означення послідовності, порядку). В інших випадках слід уживати займенник інший. Виняток становить однозначно парні значення або органи, чи контекст.( Один проект розглянули 20.12.2001, а інший - 20.01.2002 (якщо їх більше двох). Перший проект затвердили05.12.2000, а другий - 30.01.2001 (якщо їх лише два). Одним оком бачу гірше, ніж другим). 8.У формах М. відмінка однини порядкові числівники (на означення узгодження з іменником, прикметником'чи займенником чоловічого та середнього роду) мають закінчення-ому, а не -ім.(на першому етапі, на восьмому повороті) 9.Називаючи точний час, треба пам'ятати, що до ЗО хв треба вживати прийменник на, а після ЗО хв — прийменник за.(пів на сьому (годину), п'ятнадцять (хвилин), на восьму (годину), за десять (хвилин) третя(година). У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернуся на 10 годину), а прийменник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині). 10. Уживання прийменника у (в) можливе лише тоді, коли після нього йде слово кількість, розмір, сума, а далі — числівник із поясненням кількості, розміру, суми (чого).( Книжки в кількості 7 примірників, Допомога в розмірі 4 млн) При прислівниках типу завтовшки, завглибшки, завширшки, завдовжки, заввишки та при Ор. відмінку іменників вага, діаметр, місткість перевага надається безприйменниковим конструкціям: Стіни будинку були завтовшки 11 см; Біля броду річка була завглибшки 4 м; Надійшов вантаж вагою 350 т; Цистер-на місткістю 85 т була порожньою. Також без прийменника слід використовувати числівники в таких конструкціях: обстеження двома циклами,опитування (іспит) одним заходом. дослідження трьома етапами 11.Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків: 20 705 149, 174 000, 3 172, але не розбивають на групи цифри в числах, що позначають номер (після знака №), у марках машин механізмів, у позначеннях нормативних документів. 12.Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери чи позначення одиниць виміру треба ставити лише після останнього: у 7, 13, 15 та 19-му будинках', пакунки на 5, 8, 10 і 12 кг. 13. Ступінь точності числових значень величин, що наводяться в документі, має забезпечувати найбільшу їх інформативність; при цьому треба, щоб у ряду однотипних даних ступінь точності (кількість цифр після коми) був однаковим: довжина заготівок 1,50; 1,75; 2,00 см. Примітка. Наявність чи відсутність іменника при числовій назві залежить від конкретного документа. 16.Мова і професія.Професійна лексика.Місце професіоналізмів в офіційних писемних документах. На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань. У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія — це така підмножина термінів, яка відображає поняття, що утворилися й функціонують у кожній галузі стихійно. На відміну від термінології, терміносистема — це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі . Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви — своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і под. Професійна лексика. Професіоналізми — слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жарґонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик. На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни — це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми — конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад: 1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок — кухар, камбуз — кухня. 2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс. 3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке та ін. Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття Й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах). Професіоналізми використовують також літератори з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах. В ОДС професіоналізми використовують із певними застереженнями. Канцеляризми — слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоційності та індивідуальності стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення, наприклад: восени й узимку — в осінньо-зимовий період, хвилюватися — переживати стан занепокоєння.Неологізми — слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону.Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові. Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар (речник, супутникова інформація, фінанси, прогрес, політика, демократія) Неологізми другої групи не варто вживати в офіційній Діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традиційного значення.авторитет повага, пошана, вага,анархія безладдя. |