Реферат. 1. Особливостi обстеження хворих iз захворюваннями i травмами опорно рухового апарату Клiнiчно вiсь нижньоi кiнцiвки проходить через усi такi утворення, крiм
 Скачать 3.43 Mb.
|
|
E. Обробка, зроблена вперше через один мiсяць пiсля травми . Iнкубацiйний перiод при стовбняку звичайно рiвний A. 1-2 днi, B. 3-5 днiв, *C. 7-14 днiв. D. 10-21 день. E. 24-30 днiв . В раннiх фазах розвитку стовбняку слiд проводити диференцiйний дiагноз *A. З усiм перелiченим, B. З отруєнням стрихнiном, C. З шаленiстю, D. Правильно 1) i 2). E. З менiнгiтом . При анаеробнiй газовiй iнфекцii до патологiчного процесу втягуються A. Тiльки м`язи. B. Переважно пiдшкiрна жирова клiтковина i шкiра, C. Тiльки з`єднувальна тканина, *D. Всi види м`яких тканин. E. Вiрно 1) i 3) . Визначальними факторами виникнення iнфекцii є всi перелiченi, виключаючи A. Стан реактивностi органiзму хворого, B. Ступiнь мiсцевих порушень в ранi, *C. Наявнiсть дефекту шкiри. D. Масивне пошкодження кiсток. E. Стан кровообiгу . Клостридii - збудники анаеробноi iнфекцii виробляють *A. Екзотоксин, B. Ендотоксин, C. Екзотоксин та ендотоксин. D. Не виробляють отрути . До оперативних втручань при газовiй анаеробнiй iнфекцii вiдносяться всi перелiченi, виключаючи A. Широкий розтин уражених тканин. B. Висiчення уражених тканин, в першу чергу м`язiв, C. Ампутацiю, *D. Пункцiйне дренування рани. E. Вiрно 1) i 3) . Профiлактичною дозою протигангренозноi сироватки є A. По 5000 МЕ проти кожного з трьох збудникiв. B. По 10000 МЕ проти кожного з трьох збудникiв. C. 10000 МЕ проти збудника "перфрiгенс". *D. Правильно 2) i 5). E. 30000 МЕ проти всiх збудникiв (полiвакцина) . Лiкувальною дозою протигангренозноi сироватки є *A. По 100000 МЕ проти кожного зi збудникiв, B. По 50000 МЕ проти кожного зi збудникiв, C. По 20000 МЕ проти кожного зi збудникiв, D. По 15000 МЕ проти кожного зi збудникiв. E. По 10000 МЕ проти кожного зi збудникiв . До комплексу профiлактичних заходiв при вiдкритих пошкодженнях проти газовоi анаеробноi iнфекцii вiдносяться всi перерахованi, крiм *A. Обколювання сегменту антибiотиками, B. Ранньоi первинноi хiрургiчноi обробки (ПХО), C. Iммобiлiзацii пошкодженого сегменту. D. Антибактерiального лiкування, E. Протишокових заходiв . Сказ характеризується розвитком патологiчних змiн головного мозку у виглядi A. Менiнгiту. *B. Енцефалiту, C. Базального арахноiдiту лобних частин, D. Вентрiкулiту III шлуночку, E. Набряку мета- i гiпоталамусу . Iнкубацiйний перiод при сказi частiше A. 5-6 днiв, B. 2-3 тижнi. *C. 1-3 мiсяця, D. 4-5 мiсяцiв. E. Более 5 мiсяцiв . Стадiя провiсникiв при сказi характеризується наступними симптомами: а) тривалiсть стадii провiсникiв 1-3 днi, б) появлення неприємних вiдчуттiв в областi укусу або обсмоктування у виглядi печiння, тягучого болю, зуду, гiпертензii шкiри, в) рiзка сонливiсть, г) пiдвищене слинавидiлення, слуховi та зоровi галюцинацii, д) безпричинна тривога, е) гiдрофобiя, ж) депресiя A. Правильно а), б), в), г), B. Правильно б), г), д), е), *C. Правильно а), б), д), ж). D. Правильно в), г), е), ж). E. Правильно г), д), е), ж) . Профiлактика сказу при укусах тваринами полягає в здiйсненнi A. Промивання рани мильною водою i розчином 3% H2O2. B. Хiрургiчнiй обробцi рани з висiченням ii краiв з накладенням швiв. C. Антирабiчного щеплення. *D. Правильно 1) i 3). E. Все перелiчене . Несприятливий перебiг переломiв шейки стегна у осiб лiтнього та похилого вiку зумовлений A. Рiзким порушенням кровообiгу голiвки та шийки стегна. B. Репонованi вiдламки важко утримується звичайними засобами фiксацii. C. Тривалим вимушеним положенням хворого, адiнамiєю. *D. Все вiдповiдi правильнi . Перевагами оперативних методiв лiкування переломiв шийки стегна є всi перелiченi, крiм *A. Операцiя мало травматична, B. Дозволяє точно зiставити вiдламки, C. Достатньо мiцно фiксувати вiдламки. D. Можлива рання активiзацiя хворого, E. Запобiгання пролежнiв . Показанням до ендопротезування при переломах та несправжнiх суглобах шийки стегна у людей похилого вiку є всi перелiченi, крiм *A. Сколоченого перелому шийки стегна, B. Субкапiтального перелому шийки стегна, C. Несправжнього суглобу шийки стегна. D. Асептичного некрозу голiвки i шийки стегна, E. Порушення кровопостачання голiвки стегна . Консервативне лiкування переломiв шийки стегна включає всi перелiченi засоби, крiм A. Скелетного витягу. *B. Iммобiлiзацii репонованих вiдламкiв гiпсовою пов`язкою, накладеною на кiнцiвку до верхньоi третини стегна, C. Репозицii вiдламкiв i фiксацii апаратом Iлiзарова, D. Накладання кокситноi гiпсовоi пов`язки, E. Функцiональне лiкування . Оперативне лiкування переломiв шийки стегна здiйснюється всiма перелiченими засобами, крiм A. Закритого остеосинтезу рiзноманiтними металоконструкцiями. B. Вiдкритого остеосинтезу металоконструкцiями, C. Остеосинтезу ауто - i алотрансплантатами, *D. Вiдкритоi репозицii вiдламкiв i фiксацii гiпсовою пов`язкою. E. Ендопротезування кульшового суглобу . Вiдкритий остеосинтез шийки стегна має всi перелiченi переваги, крiм *A. Менш травматичний, B. Дозволяє точно зiставити вiдламки, C. Дозволяє правильно провести фiксатор, D. Мiцно скрiпити вiдламки. E. Дозволяє ранiше активiзувати хворого . Iнтрамедулярний остеосинтез стегна може бути причиною всiх наступних ускладнень, крiм A. Шоку i крововтрати. B. Жировоi емболii. C. Несправжнього суглобу. *D. Деформуючого артрозу колiнного суглобу. E. Нагноєння . До ускладнень, що спостерiгаються при переломi стегна в пiзньому реабiлiтацiйному перiодi, вiдносяться всi наступнi, крiм A. Псевдартрозу, B. Деформацii i скорочення кiнцiвки, *C. Здавлення судинно-нервового пучка. D. Остеомiєлiту. E. Контрактури . До обов`язкових елементiв лiкування вiдкритого перелому вiдносяться всi перелiченi, крiм *A. Повного вилучення всiх мiкробних тiл з областi вiдкритого перелому, B. Радикального висiчення всiх нежиттєздатних i травмованих тканин, C. Зменшення на декiлька порядкiв кiлькостi мiкробiв, згусткiв кровi i стороннiх тiл в ранi, D. Ретельного гемостазу, розтину фасцiальних пiхв м`язiв. E. Стабiльного остеосинтезу вiдламкiв кiстки . До рацiональних засобiв введення антибiотикiв при вiдкритих переломах вiдносяться всi перелiченi, виключаючи A. Внутрiшньом`язовий, пiдшкiряний, ентеральний. B. Внутрiшньоартерiальний, C. Внутрiшньокiстковий, *D. Мiсцеве введення до рани в виглядi сухого порошку. E. Ендолiмфатичний . З метою стимуляцii загоєння вiдкритих переломiв кiсток використовуються всi перелiченi методи, крiм A. Дрiбного застосування гемотрансфузii i iнфузii, B. Ентерального застосування органiчних i неорганiчних бiостимуляторiв. *C. Мiсцевого променевого опромiнення областi перелому малими дозами, D. Раннього дозованого навантаження на область перелому рiзноманiтними фiзiотерапевтичними процедурами . Серед ускладнень вiдкритих переломiв зустрiчаються всi перелiченi, крiм A. Нагноєння рани, остеомiєлiту. B. Сепсису. C. Сповiльненоi консолiдацii, утворення несправжнього суглобу. *D. Створення збитку перiостального i ендостального мозоля. E. Анаеробноi iнфекцii, тромбофлебiту . Основним ускладненням при лiкуваннi закритих i вiдкритих переломiв є A. Сповiльнене зрощення. B. Несправжнi суглоби. C. Травматичний остеомiєлiт, *D. Все перелiчене . Причинами псевдоартрозiв при консервативному лiкуваннi переломiв є *A. Все перелiчене, B. Неповна репозицiя фрагментiв, C. Iнтерпозицiя i дiастаз мiж уламками, D. Неповноцiнне живлення. E. Недостатня i часто змiнна фiксацiя . Причинами псевдоартрозу при оперативному лiкуваннi переломiв є A. Неадекватний вибiр методу остеосинтезу. B. Порушення технiки остеосинтезу. C. Поширення показань до операцii. *D. Все перелiчене. E. Iнфекцiйнi ускладнення . Псевдоартрозу передує A. Свiжий перелом, B. Не зрослийся перелом, *C. Повiльно зростающийся перелом. D. Надмiрне кiсткоутворення. E. Первинне зрощення кiстковоi рани . Рентгенологiчний дiагноз несправжнього суглобу встановлюється на пiдставi A. Остеосклерозу уламкiв, B. Закриття кiстково-мозкового каналу, *C. Всього перелiченого. D. Закруглення чи розростання вiдламкiв. E. Наявностi щiлини в зонi перелому . Для лiкування несправжнiх суглобiв кiсток застосовуються A. Кiсткова пластика, B. Внутрикiстковий остеосинтез, *C. Вiрно 1), 2), 4). D. Компресiйно-дикстрацiйний остеосинтез. E. Бальнеотерапiя . Набутi кiстковi дефекти можуть утворитися внаслiдок *A. Всього перелiченого, B. Вiдкритих переломiв, C. Оперативного лiкування закритих переломiв, D. Променевоi терапii. E. Вогнепальних поранень . При лiкуваннi хворих з кiстковими дефектами застосовуються A. Кiсткова пластика. B. Шкiряно-кiсткова аутопластика на судиннiй нiжцi. C. Операцiя Iлiзарова, *D. Все перелiчене . "Бовтаючися суглоби" характеризуються A. Несправжнiм суглобом з втратою кiстковоi речовини. B. Потоншенням i змiною кiнцiв кiсткових фрагментiв. C. Афункцiональнiстю кiнцiвки, *D. Всiм перелiченим . Основнi умови зрощення кiсток A. Iдеальна репозицiя кiсткових уламкiв, вiдновлення конгруентностi суглобових поверхонь. B. Використання для фiксацii кiсткових уламкiв малотравматичних засобiв, що забезпечують динамiчну компресiю до повноi консолiдацii перелому. C. Включення в комплекс лiкувальноi гiмнастики в раннi термiни пасивних i активних рухiв в пошкодженому суглобi. *D. Все перелiчене . При лiкуваннi переломiв може не враховуватися принцип A. Повного зiставлення вiдламкiв, вiдновлення функцii - через вiдновлення анатомii. B. Високоi мiцностi фiксацii, C. Збереження кровопостачання кiстки, *D. Збереження мiкро рухомостi для пiдсилення катаболичноi фази регенерацii кiстковоi тканини в зонi перелому. E. Збереження опорноi та руховоi функцii пошкодженоi кiнцiвки . Реакцiя на фiксатор пов`язана з A. Алергiєю до металу. B. Корозiєю металiв. C. Багатоуламчастим характером перелому. *D. Правильно 1) i 2) . Протипоказаннями до накiсткового остеосинтезу є *A. Все перелiчене, B. Вiдкритi переломи з просторою зоною пошкодження м`яких тканин, C. Iнфiкованi переломи. D. Обширнi шкiрянi рубцi, свищи, остеомiєлiт, E. Остеопороз кiсток . Лiкування хворих з переломами трубчастих кiсток, ускладнених остеомiєлiтом i порушенням процесiв регенерацii кiстковоi тканини, включає A. Компресiйно-дистракцiйний остеосинтез з одночасною секвестрнекректомiєю. B. Адекватну антибактерiальну терапiю по бактерiограмi, в тяжких випадках з iнтраартерiальними введеннями препаратiв. C. Корекцiю всiх видiв обмiну, дезiнтоксiкацiйну терапiю, активну i пасивну iмунотерапiю пiсля серологiчноi дiагностики. *D. Все перелiчене . Перевагами корисностi апаратiв зовнiшньоi фiксацii є A. Можливiсть забезпечення раннього повноцiнного функцiонального лiкування. B. Дiапазон можливого клiнiчного застосування. C. Ступень травматичностi методик, простота конструкцiй, взаємозамiннiсть i унiверсальнiсть деталей та вузлiв апаратiв, *D. Все вищенаведене . 3 методик Г.А.Iлiзарова широке застосування знаходять засоби з метою A. Замiщення дефектiв довгих трубчастих кiсток, м`яких тканин, судин, нервiв. B. В один етап безкровно лiквiдувати несправжнiй суглоб, скорочення, скривлення, деформацii кiсток. C. Безкровно артродезувати великi суглоби, виконувати подовжуючiй артродез, *D. Все перелiчене . Дозована компресiя при стандартному компресiйно-дистракцiйному остеосинтезi не повинна перевищувати на добу *A. 0,3 см, B. 0,5 см, C. 0,8 см, D. 1,0 см. E. 1,5 см . В першу добу пiсля здiйснення компресiйно-дистракцiйного остеосинтезу рекомендується використання всiх перелiчених лiкувальних заходiв, крiм A. Лiкувальноi фiзкультури здорового сегменту, B. Лiкувальноi фiзкультури пошкодженого сегменту. *C. Масажу пошкодженого сегменту, D. Фiзiолiкування. E. Вiтамiнотерапii, бiостимуляторiв . Прiоритет використання черезкiсткового компресiйно-дистракцiйного остеосинтезу безумовний при пошкодженнях та захворюваннях A. Стегна. *B. Гомiлки, C. Плеча, D. Передплiччя, E. Хребта . До особливостей регенерацii кiстки при компресiйно- дистракцiйному остеосинтезi вiдносять A. Створення надмiрноi перiостальноi кiстковоi мозолi, B. Створення бiльш щiльноi футлярноi кiстковоi мозолi, *C. Регенерацiю кiстки "первинним натягом". D. Створення щiльноi ендостальноi мозолi. E. Розвиток ендо- i перiостальноi кiстоквих мозолей . До основних ускладнень, що виникають при використаннi черезкiсткового остеосинтезу апаратами зовнiшньоi фiксацii, вiдносять всi перелiченi, крiм A. Прорiзання шкiри шпицями апарату, некрозу i запалення м`яких тканин. B. Парезу периферiйних нервiв в результатi дистракцii. C. Шпицевого остеомiєлiту. *D. Небезпеки виникнення анаеробноi iнфекцii. E. Кровотечi в мiсцi проведення шпицi . При можливостi вибору серед перелiчених апаратiв зовнiшньоi фiксацii найбiльш недоцiльним буде використання апарату A. Сиваша, *B. Iлiзарова, C. Калнберза, D. Волкова-Оганесяна, E. Дем`янова . Недоцiльно використання остеосинтеза апаратами зовнiшньоi фiксацii за Iлiзаровим при переломах A. П`ятковоi кiстки зi змiщенням п`яткового бугра, B. Кiсток передплюсни зi змiщенням i звихненням, *C. Таранноi кiстки без змiщення. D. Клиноподiбних кiсток зi змiщенням. E. Плюсневих кiсток зi змiщенням . Перевагою стрижньового апарату перед шпицевим є A. Невеликi розмiри конструкцii та швидкiсть компоновки апарату. B. Зниження ризику пошкодження судинно-нервових утворень. C. Забезпечення оптимальних умов для доступу до пошкоджених м`яких тканин, *D. Все перелiчене . Хода з дозованим навантаженням в перiод стабiлiзацii при компресiйно-дистракцiйному остеосинтезi сприяє всьому перелiченому, крiм A. Нормалiзацii крово- i лiмфообiгу. B. Нормалiзацii функцii м`язiв, C. Консолiдацii перелому, чи псевдартрозу, *D. Профiлактики невритiв. E. Попередження контрактур . Рацiональну фiксацiю сегменту забезпечує шпицьовий апарат, що складається: A. Iз 2 кiльцевих опор, B. Iз 3 кiльцевих опор, *C. Iз 4 кiльцевих опор. D. Iз 6 кiльцевих опор. E. Вiрно 1) i 2) . Завданням ЛФК при гострiй травмi в пiсляiммобiлiзацiйному перiодi є A. Змiцнення гiпотрофiчних м`язiв, вiдновлення рухiв в повному обсязi. B. Створення кiстковоi мозолi. C. Пiдвищення фiзичноi дiєздатностi i пiдготовка до працi, *D. Правильно 1) i 3) . Протипоказаннями до застосування ЛФК при переломах трубчастих кiсток є всi перелiченi, крiм A. Змiщення кiсткових уламкiв, B. Кровотечi, *C. Субфебрiльна температура тiла. D. Рiзкий бiль в кiнцiвцi при рухах. E. Набряк пошкодженоi кiнцiвки . При наявностi рани, з допомогою антибiотикiв можна: *A. Вiдстрочити розвиток iнфекцiйних ускладнень, B. Запобiгти розвитку iнфекцiйних ускладнень, C. Зменшити розмiри висiчення при хiрургiчнiй обробцi. D. Замiнити первинну хiрургiчну обробку, E. Пiсля первинноi хiрургiчноi обробки в усiх випадках ушивати наглухо навiть вогнепальну рану . Переломи кiсток, що пiдлягають оперативному лiкуванню: *A. Вiдкритi переломи, B. Епiфiзеолiзi, C. Пiднадкiстнiчнi переломи. D. Внутрiшньосуглобовi без змiщення уламкiв, E. Неускладненi компресiйнi переломи тiл хребцiв при I ступенi компресii . Основним недолiком при лiкуваннi переломiв iмобiлiзацiйним методом є: A. Змiщення уламкiв по периферii, B. Додаткове пошкодження м`яких тканин. *C. Розвиток контрактури суглобу i нейродистрофичних синдромiв, D. Небезпека пошкодження нервово-судинних комплексiв. E. Незручнiсть в самообслуговуваннi . Найбiльш суттєвими недолiками внутрiшнього остеосинтезу є: *A. Пошкодження накiстницi, ендосту, м`язiв, B. Не завжди вдається точно зiставити уламки, C. Розвиток iнфекцii та остеомiєлiту, |