Реферат. 1. Особливостi обстеження хворих iз захворюваннями i травмами опорно рухового апарату Клiнiчно вiсь нижньоi кiнцiвки проходить через усi такi утворення, крiм
 Скачать 3.43 Mb.
|
|
D. Наявнiсть рани подовжуюе термiн реабiлiтацii. E. Додаткова iммобiлiзацiя . Скелетний витяг протипоказаний при: *A. Парезах i судомах, мiопатii, просторому пошкодженнi м`язiв антагонiстiв, пошкодженнi нервово-судинного пучка, B. Косих, косо-поперечних i уламчатих переломах, C. Сполучених пошкодженнях, D. Внутрисуглобових переломах . Головними недолiками методу постiйного скелетного витягу є: *A. Збiльшення термiнiв постiльного режиму i гiподинамiя, B. Перерозтяг ближчих до перелому суглобiв, C. Застосування гiпсових пов`язок в перiодi долiчування. D. Iнфiкування м`яких тканин, E. Неврологiчнi розлади . Лiкування гiпсовими пов`язками здiйснюють при: *A. Переломах без змiщення уламкiв, B. Стабiльному остеосинтезi, C. Вiдкритих переломах, що ускладнилися iнфекцiєю. D. Несправжнiх суглобах диафизiв довгих кiсток, E. Тривало зрощующихся переломах . Доставлено жiнку 75 рокiв iз скаргами на боль в правому кульшовому суглобi, що посилюються при рухах. При оглядi стопа ротована до зовнi, симптом "прилиплоi п`яти" позитивний. На ренгенограмi великий вертлюг iз фрагментом шийки стегна змiщений до верху, щiль на рiвнi шийки стегна. Яка тактика лiкування? A. Накласти деротацiйний чобiток, B. Метод скелетного витягу. *C. Однополюсне ендопротезування, D. Вiдкрита репозицiя, металоостеосинтез пучком cпиць. . Доставлено чоловiка 45 рокiв зi скаргами на боль в лiвому кульшовому суглобi, яка посилюються при рухах. Травма автодорожня. При оглядi стопа ротована до зовнi, симптом "прилиплоi п`яти" позитивний. На ренгенограмi великий вертлюг iз фрагментом шийки стегна змiщений до верху,щiль на рiвнi шийки стегна Яка тактика лiкування? A. Накласти деротацiйний чобiток. B. Метод скелетного витягу, C. Вiдкрита репозицiя, металоостеосинтез цвяхом, *D. Вiдкрита репозицiя, металоостеосинтез шурупами. E. Однополюсне ендопротезування. . @@Тема 3. Оперативне лiкування ушкоджень i захворювань опорно-рухового апарата При здiйсненнi футлярноi блокади по А.В.Вишневському використовують розчин новокаiну концентрацii A. 0,1%, B. 0,5%, *C. 0,25%. D. 1,0%. E. 2,0% . Основною метою проведення первинного хiрургiчного опрацювання ран є A. Стерилiзацiя ран скальпелем, B. Видалення стороннiх тiл i згусткiв кровi. *C. Висiчення всiх нежиттєздатних тканин, D. Можливiсть зробити краi шкiри i пiдлягаючих тканин рiвними. E. Видалення згусткiв кровi i перев`язка тромбованих судинних стовбурiв iз метою профiлактики вторинноi кровотечi . Пiсля накладення циркулярноi гiпсовоi пов`язки на кiнцiвка можуть виникнути всi перерахованi нижче ускладнення, за винятком A. Утворення пролiжкiв, *B. Загибелi всiєi сапрофiтноi шкiрноi мiкрофлори з подальшим замiщенням ii грибami. C. Удавлення (iшемii) питаючих судин. D. Удавлення нервових стовбурiв iз подальшим утворенням невритiв i фолькмановськоi контрактури на верхньоi кiнцiвки . Клiнiчний дiагноз травматологiчного хворому стацiонару повинний бути поставлений пiсля госпiталiзацii A. На 1-у добу, B. На 2-у добу. *C. На 3-ю добу, D. На 4-у добу. E. Перед випискою хворого . Для накладення стандартноi гiпсовоi гонiтноi пов`язки необхiдно мати гiпсовi бинти в кiлькостi A. 4-5 шт. B. 6-7 шт. C. 8-9 шт. *D. 10-12 шт. E. 16-18 шт. . Пiсля первинноi хiрургiчноi обробки рани при вiдкритому переломi використовуються всi перерахованi методи, крiм *A. Гiпсовоi iммобiлiзацii, B. Кiстяковий витяг, C. Накiстний остеосинтез. D. Внутрикiстковий остеосинтез, E. Черезкiстковий остеосинтез . Абсолютними показаннями для операцii остеосинтезу при переломi кiсток будуть усi перерахованi, крiм *A. Закритого перелому, вiдламки якого загрожують перфорацii шкiри, B. Удавлення вiдламками кiстки судинно-нервового пучка, C. Явноi iнтерпозицii м`яких тканин мiж вiдламками. D. Вiдкритого перелому, E. Перелому кiсток, ускладненого ушкодженням великих судин, що потребують оперативного вiдновлення iхньоi прохiдностi . З перерахованих видiв знеболювання при операцiях на кистi i пальцях нерацiонально використовувати A. Мiсцеву анестезiю. B. Провiдникову анестезiю. C. Новокаiнову блокаду плечового сплетення. *D. Внутрикiсткову новокаiнову блокаду з джгутом . З запропонованих методiв оперативного i консервативного лiкування багатоуламчастих переломiв плюсневих кiсток не варто використовувати *A. Створення кiсткового синостозу iз сусiднiми непошкодженими плюсневими кiстками, B. Кiстяковий витяг, C. Остеосинтез штифтом або спицями, D. Остеосинтез апаратом зовнiшньоi фiксацii . Фiзiотерапевтичне лiкування протипоказане A. При серцево-судиннiй недостатностi в стадii декомпенсацii. B. При злоякiсних новотвореннях. C. При вiдкритiй формi туберкульозу легень, *D. При усiм вище перерахованому . До професiйноi реабiлiтацii травматологiчних хворих вiдноситься усе перераховане, крiм A. Професiйного навчання i переучування, B. Пристосування верстатiв i знарядь труда до можливостей iнвалiда. *C. Створення нових фахiв, D. Створення спецiальних трудових iнститутiв у видi артiлей i майстернь. E. Забезпечення знаряддями виробництва i технологiєю за мiсцем проживання iнвалiдiв . Вiковi особливостi регенерацii кiстковоi тканини обумовленi A. Механiзмом травми. B. Загальним станом хворого, *C. Мiнералiзацiєю кiстки. D. Усiм перерахованим . Регенерацiя кiстковоi тканини найбiльше тривала A. У ранньому вiцi. B. У юностi. C. У середньому вiцi. *D. У старечому вiцi . В перебiгу раньового процесу доцiльно розрiзняти перiоди A. Судинних змiн i очищення рани вiд некротичних тканин. B. Утворення i дозрiвання грануляцiйноi тканини. C. Реорганiзацii рубця та епiтелiзацii. *D. Вiрно все перераховане . Причинами виникнення ранньоi гнiйноi iнфекцii травматичних ран є A. "вулична" мiкрофлора. B. "госпiтальна" мiкрофлора. C. Ендогенна мiкрофлора. *D. Вiрно 1) i 2). E. Вiрно 2) i 3) . До факторiв, що ушкоджують локальний тканинний захист у ранах i сприятливому розвитку iнфекцii, вiдносять A. Мiсцеву iшемiю, наявнiсть некротизованих тканин, гематом. B. Стороннi тiла. C. Терапiю лiками з iммуносупресорною дiею, *D. Усе перераховане . До факторiв, що визначають успiх методу активного вакуумного дренування при абсцесах, запливах i т.п., вiдносять A. Герметичнiсть порожнини яка дренується. B. Уведення дренажу через контрапертуру з боку здорових тканин. C. Евакуацiя вмiсту гнiйноi порожнини через невеличкий розтин з наступним його ушиванням. *D. Вiрно 1 та 2. E. Вiрно все . Загоєння рани первинним натягом обумовлюється наступними умовами A. Невеличка зона ушкодження i щiльне зiткнення краiв рани. B. Зберiгання життєздатностi краiв рани. C. Вiдсутнiсть осередкiв некрозу i гематоми. *D. Усе перераховане. E. Вiрно 1) i 3) . Хiрургiчна обробка у фазi регенерацii ставить перед хiрургами такi звдання A. Видалення нежиттєздатних i змiнених тканин. B. Зниження кiлькостi мiкробних тiл у ранi, C. Скресання запливiв, *D. Усе перераховане. E. Вiрно 2) i 3) . Термiни активного дренування гнiйноi рани складають A. Вiд 3 до 5 доби. B. Вiд 6 до 10 доби, C. Вiд 11 до 14 доби, *D. Термiни визначаються окремою конкретною ситуацiєю. E. Вiрно 2) i 3) . До прийомiв уведення дренажноi трубки вiдносять A. Трубку розташовують точно на днi гнiйноi порожнини. B. Кiнець, що вiдводить, розташовують в найнижчоi (у положеннi лежачи) дiлянцi. C. Уводять дренажi пошарово при великих пораненнях, *D. Усе перераховане накладення в хвилинах . До вiдстроченоi хiрургiчноi обробки вiдноситься обробка, зроблена пiсля травми через A. 12-18 г. *B. 24-48 г, C. 49-72 г, D. 73-96 г, E. 97-120 г. . Показаннями до негайноi первинноi хiрургiчноi обробки є всi нижчеперелiченi, крiм A. Наявностi крапковоi рани з венозною кровотечею, B. Невеличкоi рани з рiвними краями без кровотечi, *C. Наявностi в постраждалого бiльш важкого ушкодження, небезпечного для життя (внутрiшня кровотеча, розiрвання внутрiшнього органa). D. Сильно забрудненоi i размятоi рани. E. Стану травматичного шоку III ступеня . Вторинною хiрургiчною обробкою рани називається A. Хiрургiчна обробка, зроблена пiзнiше одного тижня пiсля ушкодження. *B. Хiрургiчна обробка, зроблений при незадовiльному результатi первинноi хiрургiчноi обробки, C. Накладення вторинних швiв на рану пiсля первинноi хiрургiчноi обробки, зробленоi 1-3 доби тому, D. Пластичне закриття шкiрного дефекту пiсля хiрургiчноi обробки, E. Обробка, зроблена вперше протягом одного мiсяця пiсля травми пiсля висiчення шкiрних краiв i дна рани . 3-33. При оперативному лiкуваннi помилкою буде A. Неправильна оцiнка загального стана хворого перед операцiею. B. Неправильний вибiр конструкцii. C. Скорочення термiнiв iммобiлiзацii, *D. Усе перераховане . Методом лiкуваннi вогнепальних переломiв верхньоi кiнцiвки буде A. Iнтрамедулярний остеосинтез. B. Скелетний витяг. C. Накiстний остеосинтез. *D. Остеосинтез апаратом зовнiшньоi фiксацii . Перевагами оперативних методiв лiкування переломiв шийки стегна є всi перерахованi, крiм *A. Операцiя малотравматична, B. Дозволяє точно зiставити вiдламки, C. Достатньо мiцно фiксувати вiдламки, D. Можлива рання активiзацiя хворого. E. Попередження пролiжкiв . Несприятливий перебiг переломiв шийки стегна в осiб лiтнього i старечого вiку обумовлений A. Рiзким порушенням кровопостачання головки шийки стегна. B. Репонованi вiдламки важко утримуються звичайними засобами фiксацii. C. Тривале змушене положення хворого, адiнамiя. *D. Усi вiдповiдi правильнi . Показаннями до ендопротезування при переломах шийки стегна i помилкових суглобiв у старих людей є все перераховане, крiм *A. Збитого перелому шийки стегна, B. Субкапiтального перелому шийки стегна, C. Несправжнiй суглоб шийки стегна. D. Асептичного некрозу головки i шийки стегна, E. Порушення кровопостачання головки стегна . Особливiстю черезвертлюгових переломiв є все перераховане, крiм A. Гарного кровопостачання фрагментiв, B. Переломи добре зростаються, *C. Як правило доцiльний остеосинтез. D. Рiдкi несправжнi суглоби. E. Пiддаються консервативним методам лiкування . Пiд термiном "ампутацiя кiнцiвки" припускають A. Вiдiбрання кiнцiвки протягом тiєi або iншоi кiстки (кiсток). B. Вiдiбрання кiнцiвки на рiвнi суглобiв. C. Вiдiбрання кiнцiвки мiж суглобами, *D. Правильно 1) i 3) . Операцiя вiдсiкання кiнцiвки на рiвнi суглоба називається A. Ампутацiєю. *B. Екзартiкуляцiєю, C. Первинною хiрургiчною обробкою, D. Кiстковопластичною операцiєю, E. Фасцiопластичною операцiєю . Первинна ампутацiя виконується *A. У порядку надання невiдкладноi хiрургiчноi помочi, B. При повному розтрощеннi кiнцiвки, C. При повному вiдривi i розтрощеннi кiнцiвки, D. Правильно 1), 2) i 3). E. Правильно 2) i 3) . Показаннями до первинноi ампутацii є все перераховане, за винятком A. Вiдривiв кiнцiвок, B. Глибоких великих циркулярних термiчних опiкiв кiнцiвок, *C. Великих дефектiв шкiри i пiдшкiрноi жировоi клiтковини. D. Переломiв (вiдкритi, закритi), ускладнених термiчними опiками на фонi променевоi хвороби. E. Удавлення м`яких тканин кiнцiвки + вiдмороження + променева хвороба . Ампутацii при вiдмороженнях виконуються A. До появи демаркацiйноi лiнii, *B. Тiльки з`явиться демаркацiйна лiнiя i мумiфiкацiя. C. У перший або другий тиждень. D. По лiнii демаркацii в термiни 3-4 тижнi . Експрес-протезування включає A. Створення первинного протеза, *B. Виготовлення лiкувально-тренувального протеза на операцiйному столi пiсля ампутацii. C. Створення тимчасового протеза. D. Створення постiйного протеза . Основними умовами зрощення кiсток є A. Iдеальна репозицiя кiсткових вiдламкiв, вiдновлення конгруентностi суглобних поверхонь. B. Використання для фiксацii кiсткових вiдламкiв малотравматичних засобiв, що забезпечують мiж ними динамiчну компресiю до повноi консолiдацii перелому. C. Включення в комплекс лiкувальноi гiмнастики в раннi термiни пасивних i активних рухiв в ушкодженому суглобi. *D. Усе перераховане . 3-47. Протягом лiкування переломiв може не враховуватися принцип A. Повного зiставлення вiдламкiв, вiдновлення функцii - через вiдновлення анатомii, B. Зберiгання кровопостачання кiстки. *C. Зберiгання мiкрорухомостi для посилення катаболiчноi фази регенерацii кiстковоi тканини в зонi перелому, D. Зберiгання руховоi функцii ушкодженоi кiнцiвки . 3-49. Попередження корозii фiксаторiв при остеосинтезi досягається A. Сумiщенням у конструкцii фiксаторiв рiзноманiтних металiв. B. Конструкцiєю фiксатора з урахуванням циклiчноi напруги в трьох площинах, C. Гарною шлiфовкою поверхнi фiксатора, *D. Застосування бiоелектронейтральних металiв. E. Усе правильно . Лiкування звичного вивиху плеча здiйснюється A. Гiпсова пов`язка, B. Пов`язка Дезо, *C. Оперативно. D. Фiзiолiкування, ЛФК. E. Механотерапiя . Негожим для остеосинтезу дiафiзарних переломiв є A. Екстрамедулярний щiльний остеосинтез. B. Внутрикiстковий щiльний остеосинтез. C. Черезкiстковий остеосинтез апаратами i пристроями, *D. Фiксатори типу шовк, дрiт, стрiчка, спицi, гвинти, шурупи . Протипоказаннями до накiстного остеосинтезу є A. Остеопороз кiсток. B. Вiдкритi переломи з великою зоною ушкодження м`яких тканин. C. Великi шкiрнi рубцi, свищi, остеомiєлiт, *D. Усе перераховане . Лiкування хворих iз переломами трубчастих кiсток, ускладнених остеомiєлiтом i порушенням процесiв регенерацii кiстковоi тканини, включає A. Компресiйно-дистракцiйний остеосинтез з одночасною секвестрнекректомiєю. B. Постiйно промивання вогнища i запливiв з активною аспiрацiєю протягом 10-12 днiв, антисептиками, антибiотиками, ферментами. C. Адекватну антибактерiальну терапiю по бактерiограмi в важких випадках iз внутриартерiаль-ними введеннями препаратiв, *D. Усе перераховане . При переломi вертлюговоi западини оперативний остеосинтез необхiдно проводити у випадках A. Перелому вертлюговоi западини з центральним вивихом стегна. B. Перелому краю вертлюговоi западини. C. Крайового перелому западини на рiвнi лiмбуса з вивихом головки стегновоi кiстки. *D. У выпидках коли не вдаеться вправити вiдламки на скелетному витягу. E. Складних багатоуламчастих переломах вертлюговоi западини . Кращим засобом оперативного вiдновлення перелому надколiнка є A. Перiпателярний кiсетний або напiвкiсетний шов лавсаном. B. Черезкiстковий дротовий П-подiбний шов, C. Черезкiстковий двошаровий подвiйний лавсановий шов, *D. Скрiплення вiдламкiв спицями Кiршнерa з стягуючим дротовим швом. E. Компресiйний остеосинтез апаратами рiзноманiтних конструкцiй . До ускладнень, пов`язаним iз дефектом оперативноi технiки на гомiлковостопному суглобi, вiдносять усi перерахованi, крiм A. Розбiжностi операцiйноi рани - тонкий шматок, коли розтин не зроблений до кiстки i груба вiдслойка, B. Невiдновлення довжини зовнiшньоi щиколотки i неусунення ii зсуви до заду. *C. Попередньоi фiксацii вiдламкiв 2-мя спицями, D. Недостатньоi мiцноi фiксацii зiставлених кiсткових фрагментiв. E. Надмiрного стягування болтом мiжгомiлкового синдесмозу - розвиток деформуючого артрозу . Критерiями корисностi апаратiв зовнiшньоi фiксацii є A. Можливiсть точноi репозицii i мiцноi фiксацii вiдламкiв. B. Можливiсть забезпечення раннього повноцiнного функцiонального лiкування. C. Дiапазон можливого клiнiчного застосування, *D. Усе перераховане вище . З методик Г.А. Iлiзарова широке застосування знаходять методи з метою A. Безкровного лiкування закритих i вiдкритих переломiв кiсток, подовження кiнцiвок. B. Замiщення дефектiв довгих трубчастих кiсток, м`яких тканин, судин, нервiв. C. В один етап безкровно лiквiдувати несправжнiй суглоб, скорочення, скривлення, деформацii кiсток. *D. Усе перераховане . Шарнирно-дистракцiйнi апарати використовуються A. Для розробки рухiв у суглобах, B. Для виправлення осi кiнцiвки. *C. Для усунення стiйких контрактур суглобiв, |