ItemID
|
Текст завдання
|
Правильна відповідь - DistrA
|
DistrB
|
DistrC
|
DistrD
|
DistrE
|
|
Хворий К. 37 років звернувся за допомогою до хірурга з приводу різаної рани лівого передпліччя, яку він отримав 2 години тому назад. Хворому надана допомога, яка включала первинну хірургічну обробку рани метою якої є:
|
Профілактика раньової інфекції
|
Отримання більш сприятливих функціональних результатів
|
Тимчасова зупинка кровотечі
|
Остаточна зупинка кровотечі
|
Закриття рани шляхом накладання швів
|
|
Хворому Л. 26 років з приводу колото-різаної рани правого стегна була виконана первинна хірургічна обробка рани, це оперативне втручання, що проведене:
|
Перше за чергою оперативне втручання, що зроблено по первинним показам до розвитку раньової інфекції.
|
В перші 6 годин
|
В перші 24 години
|
В перші 48 годин
|
Пізніше 48 годин
|
|
Хворому В. 32 років із забійною раною обличчя виконується первинна хірургічна обробка рани під час якої економно висікається:
|
Шкіра
|
Підшкірно-жирова клітковина
|
М”язи
|
Фасциально-апоневротичні утворення
|
Всі тканини
|
|
До хірурга поліклініки звернувся хворий 46 років з гранульованою раною діаметром до 3-х см. Вкажіть оптимальну тактику при лікуванні такої рани:
|
Застосування асептичних пов”язок.
|
Закриття рани шляхом накладання вторинних швів.
|
Закриття рани шляхом кожної пластики.
|
Закриття рани вільним клаптем шкіри.
|
Закриття рани за допомогою мікрохірургічної техніки.
|
|
В хірургічному відділенні багато профільної лікарні за останні 3 місяці було проліковано 36 хворих з інфекційними ускладненнями ран. Найбільш частим видом інфекційних ускладнень в рані була:
|
Гнійна інфекція.
|
Гнилісна інфекція.
|
Анаеробна інфекція.
|
Неклостридіальна анаеробна інфекція.
|
Специфічна інфекція.
|
|
В хірургічному відділенні на лікуванні знаходилась хвора К 65 років з приводу флегмони сідничної ділянки. При мікробіологічному дослідженні рани збудником хірургічної інфекції виявлені неклостридіальні анаероби – протей та бактероїди. Вкажіть найбільш важливий фактор застосований в лікуванні цієї інфекції:
|
Радикальне висічення уражених тканин.
|
Розсічення гнійника.
|
Промивання гнійної порожнини антисептиками.
|
Антибактеріальна терапія.
|
Призначення протигангренозної виворотки.
|
|
Хворий Т. 47 років звернувся за допомогою до хірурга на 3 добу після поранення м”ягких тканин лівого плеча зі скаргами на посилення болю в місці рани, підвищення температури до 39 С, розповсюдження набряку на значну відстань від місця поранення та виділення серозно-каламутного ексудату темного кольору. Хірургом всановленгий попередній діагноз:
|
Різана рана м”ягких тканин лівого плеча ускладнена неклостридіальною анаеробною інфекцією.
|
Гнійна рана лівого плеча.
|
Різана рана лівого плеча.
|
Інфікована рана лівого плеча.
|
Флегмона лівого плеча
|
|
Хворий К. 56 років слюсар за професією під час виконання ремонтних робіт в депо отримав незначне поранення м”ягких тканин на передній поверхні грудної клітини. Звернувся за допомогою до хірурга. Хворому надана допомога, яка включала специфічну профілактику правця:
|
Застосування правцевого анатоксину та протиправцевої сиворотки
|
Застосування антибактеріальних препаратів.
|
Ретельна первинна хірургічна обробка рани.
|
Промивання рани розчинами антисептиків.
|
Висічення травмованих тканин.
|
|
Хворий Л. 35 років садівник за професією отримав рвану рану лівого стегна при виконанні земельних робіт. При огляді рана має нерівні, зазубрені, розчавлені краї з крововиливами в них і навколишні тканини. У глибині рани є згортки крові, шматочки одягу та землі. Хворому проведена неспецифічна профілактика правця:
|
Ретельна первинна хірургічна обробка рани, з висіченням некротично змінених тканин.
|
Застосування правцевого анатоксину та протиправцевої сиворотки
|
Застосування антибактеріальних препаратів.
|
Промивання рани розчинами антисептиків.
|
Дренування рани
|
|
Хворий К. 36 років в дорожньо-троанспортній пригоді отримав закриту травму грудної клітини та перелом лівого плеча. Тяжкість стану потерпілого обумовлено травматичним шоком 1 ступеню. Систолічний артеріальний тиск у потерпілого складає:
|
90 мм.рт.ст..
|
120 мм.рт.ст..
|
100 мм.рт.ст..
|
80 мм.рт.ст..
|
70 мм.рт.ст..
|
|
Хворий Л. 48 років доставлений в хірургічне відділення з приводу поєднаної травми: закрита черепно - мозкова травма, закрита травма грудної клітини, перелом 3-х ребер зліва. Травматичний шок 11 ступеню. Систолічний артеріальний тиск у потерпілого складає:
|
80 мм.рт.ст..
|
100 мм.рт.ст..
|
90 мм.рт.ст..
|
70 мм.рт.ст..
|
60 мм.рт.ст..
|
|
Хвора Л. 21 року доставлена в хірургічну клініку після падіння з 5-го поверху з поєднанною множинною травмою. Стан хворої термінальний. Артеріальний тиск складає:
|
Не визначається.
|
100 мм.рт.ст..
|
80 мм.рт.ст..
|
60 мм.рт.ст..
|
40 мм.рт.ст..
|
|
Хворому к. 45 років з опіками нижніх кінцівок, тулуба надається перша медична допомога. Вкажіть найбільш оптимальний спосіб визначення площі опіку при наданні першої медичної допомоги:
|
За правилом долоні
|
За таблицями Лонда та Броудера.
|
За таблицями Коні.
|
За правилом дев”яток.
|
Шляхом накладання на опік стерильного матеріалу з визначеною площею
|
|
Хворий В. 43 років знаходиться на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу опіків 1 – 2 ступеню загальною площею понад 40 \%. Період опікового шоку спостерігався:
|
На протязі 24-48 годин.
|
На протязі 10-12 годин.
|
На протязі 12-24 годин.
|
З дня появи лихоманки
|
З дня появи опікової рани.
|
|
Хворий Н. 47 років знаходиться в спеціалізованій хірургічній клініці з приводу синдрома тривалого стиснення. Вкажіть основні прояваи синдрому тривалого стиснення.
|
Гостра ниркова недостатність, гостра печінкова недостатність, анемія
|
Анемія, набряк легень, гіповолемія.
|
Гостра печінкова недостатність, гіповолемія, анемія.
|
Гостра ниркова недостатність, набряк легень, анемія.
|
Анемія, сепсис, гостра ниркова недостатність
|
|
Хворий Ш. 43 років доставлений в хірургічне відділення з приводу відкритого перелому правого стегна з ознаками легкої ступені крововтрати. Вкажіть верхню межу дефіциту ОЦК:
|
До 20 \%
|
До 5\%
|
До 10\%
|
До 30\%
|
До 40\%
|
|
Хворий Ш. 43 років доставлений в хірургічне відділення з приводу відкритого перелому правого стегна з ознаками середнього ступеню крововтрати. Вкажіть верхню межу дефіциту ОЦК:
|
До 30 \%
|
До 10\%
|
До 20\%
|
До 40\%
|
До 50\%
|
|
Хворий Ш. 43 років доставлений в хірургічне відділення з приводу відкритого перелому правого стегна з ознаками важкого ступеню крововтрати. Вкажіть верхню межу дефіциту ОЦК:
|
Більше 35 \%
|
Більше 10\%
|
Більше 15\%
|
Більше 20\%
|
Більше 30\%
|
|
Хворий Д. 38 років з важкою ступінню крововтрати потребує переливання еритроцитарної маси. Вкажіть спосіб визначення біологічної сумісності:
|
Триразово після переливання 15-20 мл крові з інтервалом 3 хвилини.
|
Після переливання 40 мл крові.
|
Дворазово після переливання 15-20 мл крові з інтервалом 3 хвилини.
|
Триразово після переливання 15-20 мл крові з інтервалом 5 хвилини.
|
Одноразово після переливання 100 мл крові.
|
|
Хворий Д. 38 років з важкою ступінню крововтрати потребує переливання еритроцитарної маси. Вкажіть проби, які проводять перед переливанням:
|
Група крові донора та реципієнта + резус належність реципієнта + індивідуальна проба на сумісність + біологічна проба.
|
Група крові донора + індивідуальна проба на сумісність + біологічна проба
|
Індивідуальна проба на сумісність + біологічна проба
|
Біологічна проба
|
Група крові донора та реципієнта + резус належність реципієнта
|
|
Хворий Е. 28 років доставлений в хірургічне відділення з приводу закритої травми грудної клітини та перелома ребер. По клініко-рентгенологічним даним виявлено малий гематорокс це:
|
500 мл крові в плевральній порожнині
|
600 мл крові в плевральній порожнині
|
700 мл крові в плевральній порожнині
|
800 мл крові в плевральній порожнині
|
900 мл крові в плевральній порожнині
|
|
Хворий Е. 28 років доставлений в хірургічне відділення з приводу закритої травми грудної клітини та перелома ребер. По клініко-рентгенологічним даним виявлено середній гематорокс це:
|
900 мл крові в плевральній порожнині
|
400 мл крові в плевральній порожнині
|
1000 мл крові в плевральній порожнині
|
1100 мл крові в плевральній порожнині
|
1500 мл крові в плевральній порожнині
|
|
Хворий Е. 28 років доставлений в хірургічне відділення з приводу закритої травми грудної клітини та перелома ребер. По клініко-рентгенологічним даним виявлено масивний гематорокс це:
|
1500 мл крові в плевральній порожнині
|
500 мл крові в плевральній порожнині
|
800 мл крові в плевральній порожнині
|
900 мл крові в плевральній порожнині
|
1000 мл крові в плевральній порожнині
|
Скачать 2 Mb.