Главная страница

База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія


Скачать 2 Mb.
НазваниеКрок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
Дата15.07.2022
Размер2 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлаБаза КРОК-2 – 2003.doc
ТипДокументы
#631176
страница4 из 42
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42

* сімбіоз спірохети ротової порожнини і веретеновидної палички.

Бліда спірохета.

Бацила Лєфлєра–корінебактерія дифтерії.

Мікробактерія туберкульозу.

Симбіоз клепсієли озени і грибка озени.



У хворого увечорі після дня народження з’явились скарги на відчуття стороннього тіла в горлі, утруднене дихання і ковтання. З анамнезу хворий вживав неякісну горілку. Об’єктивно: слизова оболонка м’якого піднебіння, піднебінних дужок, піднебінних мигдаликів набрякла, блискуча. М’який язичок набряклий, скловидний, збільшений до 5 см в довжину. Слизова оболонка гортані, не змінена. Голосові складки сірі, необмежено рухомі під час фонації. Голосова щілина широка. Скласти план лікування хворого?

* Лікування під час незапального набряку глотки направлено на ліквідацію його причини і включає дегідратаційну, гіпосенсибілізуючу на седативну терапію.

Антибактеріальна, протизапальна, седативна терапія.

Дегідратаційна, седативна терапія.

Антибактеріальна, гіпосенсибілізуюча терапія.

Ліквідація причини незапального набряку глотки – видалення стороннього тіла, дегідратаційна, гіпосенсибілізуюча та седативна терапія.



Хворий, 54 років, водій, скаржиться на захриплість голосу на протязі багатьох років. Об’єктивно: права голосова складка гіперемована, потовщена. Під час фонації голосові складки необмежено рухомі. Які додаткові методи дослідження необхідно провести хворому для встановлення діагнозу?

* Мікроларингоскопію, флюоресцентну мікроларингоскопію, прищільну біопсію.

Прищільну біопсію.

Мікроларингоскопію, стробоскопію, прищільну біопсію.

Томографію гортані, прищільну біопсію.

Стробоскопію гортані, прищільну біопсію.



Хворий, 27 років, водій, звернувся до лікаря зі скаргами на захриплість голосу, яка посилилась на тлі ГРВІ. З анамнезу відомо: хворий палить на протязі 10 років, захриплість голосу періодично з’являється на протязі 7 років. Об`єктивно: голосові складки гіперемовані, потовщені, під час фонації необмежено рухомі. Призначити лікування?

* Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання у гортань, позбутися шкідливої звички – паління.

Хірургічне лікування: видалення гіпертрофованої слизової оболонки голосових складок.

Хірургічне лікування: видалення голосових складок, позбтися шкідливої звички – паління.

Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання в гортань.

Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання у гортань, після чого – хірургічне лікування: видалення гіпертрофованої слизової оболонки голосових складок.



Хвора, 35 років, звернулась зі скаргами на на різкий біль у горлі під час ковтання, підвищення температури тіла до 380С. Хворіє 3 дні. Об’єктивно під час прямої ларингоскопії виявлено: надгортанник різко збільшений в правій половині, гіперемований, шаровидно потовщений, набрякший, крізь слизову оболонку надгортанника просвічує білий гній. До яких ускладнень можна призвести дане захворювання?

* Абсцес надгортанника може призвести до глибюкої флегмони шиї, медіастеніту, набряку і стенозу гортані.

Злоякісний епіглоттит може прозвести до розвитку набряку і стенозу гортані.

Абсцес надгортанника може спричинити розвиток глибюкої флегмони шиї, медіастеніту, отогенного сепсису, набряку і стенозу гортані.

Абсцес надгортанника може спричинити хондроперихондрит гортані.

Абсцес надгортанника може спричинити розвиток набряку і стенозу гортані.



Хвора, 45 років, скаржиться на захриплість голосу, яка триває на протязі 7 років після перенесеної операції на щітовидній залозі. Об’єктивно: слизова оболонка гортані рожева голосові складки світлі. Під час фонації рухається тільки ліва голосова складка, права голосова складка знаходиться у серединному положенні. Встановити діагноз?

*Правобічний парез гортані.

Новоутворення правої голосової складки.

Лівобічний парез гортані.

Стеноз гортані в стадії компенсації.

Стеноз гортані в стадії неповної компенсації.



Хворий, 52 років, надійшов у ЛОР-відділення зі скаргами на болі колючого характеру в ділянці нижньої третини шиї ліворуч, яка віддає в ліву білявушну ділянку, підвищення слюновиділення. Захворів 12 годин назад, під час їжі рибної страви з’явилась колючий біль. Непряма гіпофарингоскопія: слизова оболонка рожева, слюностаз в грушоподібних синусах. На боковій рентгенограмміглотки і шийного відділу стравоходу: додаткова тінь, кісткової щільності на рівні С6. поставити попередній діагноз?

*Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу.

Стороннє тіло (рибні кістки) лівого грушеподібного синусу.

Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу парафарингіт.

Стороннє тіло (рибні кістки) лівого грушеподібного синусу парафарингіт.

Спайки гортаноглотки шийного відділу стравоходу.



Хвора, 25 років, надійшла в ЛОР-відділення зі скаргами на біль, який посилюється при ковтанні, підвищення слиновиділення. Хворіє на протязі 1 доби, після вживання риби, коли з’явився колючий біль в піднебінній ділянці зліва, після цього, з метою самолікування, вона ковтала хлібні кірки. Біль в ділянці шиї нище первинної та стала тупою та дифузною. Непряма гіпофарингоскопія: слизова оболонка гіперемована, поверхневі спайки гортаноглотки, в грушеподібних синусах слюностаз. При конкретному рентгенологічному обстеженні додаткових тіней не виявлено, симптом „повітряної стрілки” стійка помітка контрасту на рівні С6. поставити попередній діагноз?

* Спайки гортаноглотки шийного відділу стравоходу.

Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу.

Стороннє тіло (рибні кістки), спайка шийного відділу стравоходу.

Стороннє тіло (рибні кістки).

Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу, спайка, езофагіт.



Хворий, 62 років, доставлений у ЛОР-відділення зі скаргами, припухлість в нижній третині шиї зліва, затруднення при проходженні їжі, підвищення температури тіла до 380 С. Захворів 3 дні потому під час вживання м’яса. Займався „самолікуванням” - ковтав хлібні кірки, визивав блювоту. При пальпації болючість в нижній третині шиї зліва. При непрямій гіпофарингоскопії слизова оболонка гіперемована, набряк черпаловидної ділянки, слюностаз в грушоподібних синусах. При рентгенограмі додаткова тінь кісткової щільності, розміщення позаду трахейної тіні на рівні С6 – Тh1. поставити попередній діагноз?

* Стороннє тіло (м’ясна кістка) шийного відділу стравоходу. Парафарингіт.

Стороннє тіло (м’ясна кістка) гортаноглотки. Парафарингіт.

Перфорація стороннім тілом (м’ясна кістка) грудного відділу стравоходу. Медіастеніт.

Стороннє тіло (м’ясна кістка), спайки шийного відділу стравоходу.

Ларингіт Гайєка.



О 20 годині каретою ШМД у приймальне відділення доставлено хворого К., 42 років, з носовою кровотечею, яка продовжується протягом 2-х годин. Напередодні хворого турбував сильний головний біль. В карті виїзду бригади вказано, що вони ввели пацієнту гіпотензивні та седативні препарати, тому як артеріальний тиск був 170/100 мм рт.ст. Проведена передня марлева тампонада порожнини носа. Під час огляду у пацієнта продовжується носова кровотеча (на тампонах). Артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. Пульс 90 ударів за 1 хвилину. З анамнезу відомо, що шкідливих звичок немає, гіпертонічну хворобу, хвороби крові заперечує. Встановити діагноз? Скласти план обстеження та лікування хворого тактика лікаря?

* Носова кровотеча на фоні гіпертонічного кризу. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі, консультація кардіолога. Необхідно провести задню та передню тампонади порожнини носа, гіпотензивну терапію.

Носова кровотеча. Обстеження: рентгенографія черепа та шийного відділу хребта. Повторна передня тампонада носової порожнини.

Носова кровотеча. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі, вимірювання артеріального тиску. Повторна передня тампонада носової порожнини.

Носова кровотеча на фоні гіпертонічного кризу. Обстеження: вимірювання артеріального тиску, консультація кардіолога. Задня тампонада носа.

Носова кровотеча. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі. Гіпотензивна терапія.



Хвора, 35 років, скаржиться на майже постійне утруднення носового дихання через обидві половини носа, слизові виділення, головний біль. Хворіє 5 років. Об’єктивно: нижні носові раковини збільшені в об’ємі, особливо передні їх кінці. Носові ходи звужені. Після введення в носові ходи судинозвужувальних ліків, об’єм раковин мало змінюється і нагадує ягоду шовковиці. Поставте діагноз і призначте лікування

* Хронічний гіпертрофічний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня конхотомія.

Хронічний катаральний риніт. Лікування консервативне.

Хронічний катаральний риніт. Лікування хірургічне – кріоконхотомія.

Хронічний гіпертрофічний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня підслизова вазотомія.

Хронічний катаральний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня підслизова вазотомія.



Хворий, 56 років, хворіє цукровим діабетом (постійно отримує ін’єкції інсуліну), скаржиться на біль у носі, припухлість зовнішнього носа, головний біль, підвищення температури тіла до 39° С. Хворіє 3 дні. Об’єктивно: гіперемія та інфільтрація шкіри в ділянці кінчика та лівого крила носа. В ділянці присінка носа зліва визначається інфільтрат конусовидної форми з гнійним стержнем у центрі, різко болючий при доторкуванні. Збільшені та болючі при пальпації підщелепні лімфатичні вузли зліва. Поставити діагноз і визначити лікувальну тактику.

* Фурункул носа в стадії абсцедування. Цукровий діабет, інсулінозалежна форма. Розтин фурункула носа. Необхідна інтенсивна протизапальна терапія в умовах стаціонару із врахуванням призначень ендокринолога.

Фурункул носа в стадії інфільтрації. Цукровий діабет, інсулінозалежна форма. Необхідна інтенсивна протизапальна терапія в умовах стаціонару із врахуванням призначень ендокринолога.

Фурункул носа. Розтин фурункула носа. Необхідна інтенсивна протизапальна терапія в умовах стаціонару.

Карбункул носа. Необхідна інтенсивна протизапальна терапія в амбулаторних умовах із врахуванням призначень ендокринолога.

Сикоз носа. Необхідна інтенсивна місцева протизапальна терапія.



Хвора, 24 років, скаржиться на гнійні виділення з правої половини носа, утруднення носового дихання, головний біль, важкість у ділянці правої щоки. Підвищення температури тіла до 37,5°С. Хворіє протягом тижня. Об’єктивно: болісність при пальпації в ділянці правої щоки. Слизова оболонка правої половини носа гіперемована, набрякла, в середньому носовому ході – смужка гною. Рентгенологічно – рівень рідини у верхньощелепнії пазусі справа. Поставте діагноз і призначте лікування.

* Правобічний гострий гнійний гайморит. Лікування косервавтивне – пункція правої верхньощелепної пазухи, протизапальна терапія.

Правобічний гострий гнійний гемісинуїт. Лікування консервативне, що включає в себе тільки протизапальну терапію.

Правобічний одонтогенний гайморит. Лікування у лікаря стоматолога.

Правобічний гематосинус. Лікування косервавтивне – пункція правої верхньощелепної пазухи.

Кіста правої верхньощелепної пазухи. Лікування оперативне – видалення кісти верхньощелепної пазухи. Протизапальна терапія.



Мама дитини 3 років скаржиться на постійне утруднення носового дихання та храп під час сну. В анамнезі часті простудні захворювання, що супроводжуються довготривалим нежитєм. Об’єктивно: слизова оболонка носової порожнини рожева, волога, чиста. В носових ходах помірна кількість слизу. Після проведеної ішемізаціїї слизової оболонки носової порожнини, видно, що прохідність хоан порушена. При пальцевому обстеженні носоглотки визначається гіпертрофія глоткового мигдалика, що перекриває 2/3 сошника. Ваш діагноз і тактика лікування.

* Аденоїдні вегетації 2-3 ступеню. Рекомендовано хірургічне лікування – аденотомія.

Хронічний гіпертрофічний риніт. Хірургічне лікування – двобічна нижня конхотомія.

Юнацька ангіофіброма носоглотки. Хірургічне лікування – аденотомія.

Аденоїдні вегетації 1-2 ступеню. Рекомендовано консервативне лікування.

Вазомоторний риніт, алергічна форма. Рекомендовано консервативне лікування.



Хвора, 54 років, скаржиться на гноєтечу з правого вуха протягом багатьох років, зниження слуху. Неоднаразово лікувалась амбулаторно і в стаціонарі. Пропонувалося хірургічне лікування, від якого хвора відмовилася. В останній рік при очистці вуха стала відмічати появу запаморочень голови. Отоскопія : в првому вусі – велика кількість гнійних виділень з неприємним запахом , крайовий дефект барабанної перетинки в задньо – верхньому квадранті. Шепітну мову правим вухом сприймає на відстані 1,5 м, лівим – 6 м. Справа позитивна пресорна проба . Який діагноз?

Хронічний гнійний правобічний епітимпаніт, обмежений правобічний лабіринтит.

Хронічний гнійний правобічний мезотимпаніт.


написать администратору сайта