База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 2 Mb.
|
| * сімбіоз спірохети ротової порожнини і веретеновидної палички. | Бліда спірохета. | Бацила Лєфлєра–корінебактерія дифтерії. | Мікробактерія туберкульозу. | Симбіоз клепсієли озени і грибка озени. | ||
| | У хворого увечорі після дня народження з’явились скарги на відчуття стороннього тіла в горлі, утруднене дихання і ковтання. З анамнезу хворий вживав неякісну горілку. Об’єктивно: слизова оболонка м’якого піднебіння, піднебінних дужок, піднебінних мигдаликів набрякла, блискуча. М’який язичок набряклий, скловидний, збільшений до 5 см в довжину. Слизова оболонка гортані, не змінена. Голосові складки сірі, необмежено рухомі під час фонації. Голосова щілина широка. Скласти план лікування хворого? | * Лікування під час незапального набряку глотки направлено на ліквідацію його причини і включає дегідратаційну, гіпосенсибілізуючу на седативну терапію. | Антибактеріальна, протизапальна, седативна терапія. | Дегідратаційна, седативна терапія. | Антибактеріальна, гіпосенсибілізуюча терапія. | Ліквідація причини незапального набряку глотки – видалення стороннього тіла, дегідратаційна, гіпосенсибілізуюча та седативна терапія. |
| | Хворий, 54 років, водій, скаржиться на захриплість голосу на протязі багатьох років. Об’єктивно: права голосова складка гіперемована, потовщена. Під час фонації голосові складки необмежено рухомі. Які додаткові методи дослідження необхідно провести хворому для встановлення діагнозу? | * Мікроларингоскопію, флюоресцентну мікроларингоскопію, прищільну біопсію. | Прищільну біопсію. | Мікроларингоскопію, стробоскопію, прищільну біопсію. | Томографію гортані, прищільну біопсію. | Стробоскопію гортані, прищільну біопсію. |
| | Хворий, 27 років, водій, звернувся до лікаря зі скаргами на захриплість голосу, яка посилилась на тлі ГРВІ. З анамнезу відомо: хворий палить на протязі 10 років, захриплість голосу періодично з’являється на протязі 7 років. Об`єктивно: голосові складки гіперемовані, потовщені, під час фонації необмежено рухомі. Призначити лікування? | * Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання у гортань, позбутися шкідливої звички – паління. | Хірургічне лікування: видалення гіпертрофованої слизової оболонки голосових складок. | Хірургічне лікування: видалення голосових складок, позбтися шкідливої звички – паління. | Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання в гортань. | Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання у гортань, після чого – хірургічне лікування: видалення гіпертрофованої слизової оболонки голосових складок. |
| | Хвора, 35 років, звернулась зі скаргами на на різкий біль у горлі під час ковтання, підвищення температури тіла до 380С. Хворіє 3 дні. Об’єктивно під час прямої ларингоскопії виявлено: надгортанник різко збільшений в правій половині, гіперемований, шаровидно потовщений, набрякший, крізь слизову оболонку надгортанника просвічує білий гній. До яких ускладнень можна призвести дане захворювання? | * Абсцес надгортанника може призвести до глибюкої флегмони шиї, медіастеніту, набряку і стенозу гортані. | Злоякісний епіглоттит може прозвести до розвитку набряку і стенозу гортані. | Абсцес надгортанника може спричинити розвиток глибюкої флегмони шиї, медіастеніту, отогенного сепсису, набряку і стенозу гортані. | Абсцес надгортанника може спричинити хондроперихондрит гортані. | Абсцес надгортанника може спричинити розвиток набряку і стенозу гортані. |
| | Хвора, 45 років, скаржиться на захриплість голосу, яка триває на протязі 7 років після перенесеної операції на щітовидній залозі. Об’єктивно: слизова оболонка гортані рожева голосові складки світлі. Під час фонації рухається тільки ліва голосова складка, права голосова складка знаходиться у серединному положенні. Встановити діагноз? | *Правобічний парез гортані. | Новоутворення правої голосової складки. | Лівобічний парез гортані. | Стеноз гортані в стадії компенсації. | Стеноз гортані в стадії неповної компенсації. |
| | Хворий, 52 років, надійшов у ЛОР-відділення зі скаргами на болі колючого характеру в ділянці нижньої третини шиї ліворуч, яка віддає в ліву білявушну ділянку, підвищення слюновиділення. Захворів 12 годин назад, під час їжі рибної страви з’явилась колючий біль. Непряма гіпофарингоскопія: слизова оболонка рожева, слюностаз в грушоподібних синусах. На боковій рентгенограмміглотки і шийного відділу стравоходу: додаткова тінь, кісткової щільності на рівні С6. поставити попередній діагноз? | *Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу. | Стороннє тіло (рибні кістки) лівого грушеподібного синусу. | Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу парафарингіт. | Стороннє тіло (рибні кістки) лівого грушеподібного синусу парафарингіт. | Спайки гортаноглотки шийного відділу стравоходу. |
| | Хвора, 25 років, надійшла в ЛОР-відділення зі скаргами на біль, який посилюється при ковтанні, підвищення слиновиділення. Хворіє на протязі 1 доби, після вживання риби, коли з’явився колючий біль в піднебінній ділянці зліва, після цього, з метою самолікування, вона ковтала хлібні кірки. Біль в ділянці шиї нище первинної та стала тупою та дифузною. Непряма гіпофарингоскопія: слизова оболонка гіперемована, поверхневі спайки гортаноглотки, в грушеподібних синусах слюностаз. При конкретному рентгенологічному обстеженні додаткових тіней не виявлено, симптом „повітряної стрілки” стійка помітка контрасту на рівні С6. поставити попередній діагноз? | * Спайки гортаноглотки шийного відділу стравоходу. | Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу. | Стороннє тіло (рибні кістки), спайка шийного відділу стравоходу. | Стороннє тіло (рибні кістки). | Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу, спайка, езофагіт. |
| | Хворий, 62 років, доставлений у ЛОР-відділення зі скаргами, припухлість в нижній третині шиї зліва, затруднення при проходженні їжі, підвищення температури тіла до 380 С. Захворів 3 дні потому під час вживання м’яса. Займався „самолікуванням” - ковтав хлібні кірки, визивав блювоту. При пальпації болючість в нижній третині шиї зліва. При непрямій гіпофарингоскопії слизова оболонка гіперемована, набряк черпаловидної ділянки, слюностаз в грушоподібних синусах. При рентгенограмі додаткова тінь кісткової щільності, розміщення позаду трахейної тіні на рівні С6 – Тh1. поставити попередній діагноз? | * Стороннє тіло (м’ясна кістка) шийного відділу стравоходу. Парафарингіт. | Стороннє тіло (м’ясна кістка) гортаноглотки. Парафарингіт. | Перфорація стороннім тілом (м’ясна кістка) грудного відділу стравоходу. Медіастеніт. | Стороннє тіло (м’ясна кістка), спайки шийного відділу стравоходу. | Ларингіт Гайєка. |
| | О 20 годині каретою ШМД у приймальне відділення доставлено хворого К., 42 років, з носовою кровотечею, яка продовжується протягом 2-х годин. Напередодні хворого турбував сильний головний біль. В карті виїзду бригади вказано, що вони ввели пацієнту гіпотензивні та седативні препарати, тому як артеріальний тиск був 170/100 мм рт.ст. Проведена передня марлева тампонада порожнини носа. Під час огляду у пацієнта продовжується носова кровотеча (на тампонах). Артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. Пульс 90 ударів за 1 хвилину. З анамнезу відомо, що шкідливих звичок немає, гіпертонічну хворобу, хвороби крові заперечує. Встановити діагноз? Скласти план обстеження та лікування хворого тактика лікаря? | * Носова кровотеча на фоні гіпертонічного кризу. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі, консультація кардіолога. Необхідно провести задню та передню тампонади порожнини носа, гіпотензивну терапію. | Носова кровотеча. Обстеження: рентгенографія черепа та шийного відділу хребта. Повторна передня тампонада носової порожнини. | Носова кровотеча. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі, вимірювання артеріального тиску. Повторна передня тампонада носової порожнини. | Носова кровотеча на фоні гіпертонічного кризу. Обстеження: вимірювання артеріального тиску, консультація кардіолога. Задня тампонада носа. | Носова кровотеча. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі. Гіпотензивна терапія. |
| | Хвора, 35 років, скаржиться на майже постійне утруднення носового дихання через обидві половини носа, слизові виділення, головний біль. Хворіє 5 років. Об’єктивно: нижні носові раковини збільшені в об’ємі, особливо передні їх кінці. Носові ходи звужені. Після введення в носові ходи судинозвужувальних ліків, об’єм раковин мало змінюється і нагадує ягоду шовковиці. Поставте діагноз і призначте лікування | * Хронічний гіпертрофічний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня конхотомія. | Хронічний катаральний риніт. Лікування консервативне. | Хронічний катаральний риніт. Лікування хірургічне – кріоконхотомія. | Хронічний гіпертрофічний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня підслизова вазотомія. | Хронічний катаральний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня підслизова вазотомія. |
| | Хворий, 56 років, хворіє цукровим діабетом (постійно отримує ін’єкції інсуліну), скаржиться на біль у носі, припухлість зовнішнього носа, головний біль, підвищення температури тіла до 39° С. Хворіє 3 дні. Об’єктивно: гіперемія та інфільтрація шкіри в ділянці кінчика та лівого крила носа. В ділянці присінка носа зліва визначається інфільтрат конусовидної форми з гнійним стержнем у центрі, різко болючий при доторкуванні. Збільшені та болючі при пальпації підщелепні лімфатичні вузли зліва. Поставити діагноз і визначити лікувальну тактику. | * Фурункул носа в стадії абсцедування. Цукровий діабет, інсулінозалежна форма. Розтин фурункула носа. Необхідна інтенсивна протизапальна терапія в умовах стаціонару із врахуванням призначень ендокринолога. | Фурункул носа в стадії інфільтрації. Цукровий діабет, інсулінозалежна форма. Необхідна інтенсивна протизапальна терапія в умовах стаціонару із врахуванням призначень ендокринолога. | Фурункул носа. Розтин фурункула носа. Необхідна інтенсивна протизапальна терапія в умовах стаціонару. | Карбункул носа. Необхідна інтенсивна протизапальна терапія в амбулаторних умовах із врахуванням призначень ендокринолога. | Сикоз носа. Необхідна інтенсивна місцева протизапальна терапія. |
| | Хвора, 24 років, скаржиться на гнійні виділення з правої половини носа, утруднення носового дихання, головний біль, важкість у ділянці правої щоки. Підвищення температури тіла до 37,5°С. Хворіє протягом тижня. Об’єктивно: болісність при пальпації в ділянці правої щоки. Слизова оболонка правої половини носа гіперемована, набрякла, в середньому носовому ході – смужка гною. Рентгенологічно – рівень рідини у верхньощелепнії пазусі справа. Поставте діагноз і призначте лікування. | * Правобічний гострий гнійний гайморит. Лікування косервавтивне – пункція правої верхньощелепної пазухи, протизапальна терапія. | Правобічний гострий гнійний гемісинуїт. Лікування консервативне, що включає в себе тільки протизапальну терапію. | Правобічний одонтогенний гайморит. Лікування у лікаря стоматолога. | Правобічний гематосинус. Лікування косервавтивне – пункція правої верхньощелепної пазухи. | Кіста правої верхньощелепної пазухи. Лікування оперативне – видалення кісти верхньощелепної пазухи. Протизапальна терапія. |
| | Мама дитини 3 років скаржиться на постійне утруднення носового дихання та храп під час сну. В анамнезі часті простудні захворювання, що супроводжуються довготривалим нежитєм. Об’єктивно: слизова оболонка носової порожнини рожева, волога, чиста. В носових ходах помірна кількість слизу. Після проведеної ішемізаціїї слизової оболонки носової порожнини, видно, що прохідність хоан порушена. При пальцевому обстеженні носоглотки визначається гіпертрофія глоткового мигдалика, що перекриває 2/3 сошника. Ваш діагноз і тактика лікування. | * Аденоїдні вегетації 2-3 ступеню. Рекомендовано хірургічне лікування – аденотомія. | Хронічний гіпертрофічний риніт. Хірургічне лікування – двобічна нижня конхотомія. | Юнацька ангіофіброма носоглотки. Хірургічне лікування – аденотомія. | Аденоїдні вегетації 1-2 ступеню. Рекомендовано консервативне лікування. | Вазомоторний риніт, алергічна форма. Рекомендовано консервативне лікування. |
| | Хвора, 54 років, скаржиться на гноєтечу з правого вуха протягом багатьох років, зниження слуху. Неоднаразово лікувалась амбулаторно і в стаціонарі. Пропонувалося хірургічне лікування, від якого хвора відмовилася. В останній рік при очистці вуха стала відмічати появу запаморочень голови. Отоскопія : в првому вусі – велика кількість гнійних виділень з неприємним запахом , крайовий дефект барабанної перетинки в задньо – верхньому квадранті. Шепітну мову правим вухом сприймає на відстані 1,5 м, лівим – 6 м. Справа позитивна пресорна проба . Який діагноз? | Хронічний гнійний правобічний епітимпаніт, обмежений правобічний лабіринтит. | Хронічний гнійний правобічний мезотимпаніт. |