База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 2 Mb.
|
|
Інгаляція соди | Інгаляція настою прополісу | Ультразвукові інгаляції | ||||
| | У хворого з дихальною недостатністю 3-го ст. діагностований респіраторний ацидоз. Які методи можуть бути застосовані для лікування? | *Штучна вентиляція легень по показаннях | Дихальні аналептики | В/в інфузія розчину соди | Оксигенотерапія | Наркотичні анальгетики |
| | Яку речовину не рекомендовано застосовувати для негайного промивання шлунку при пероральному отруєнні кислотами? | *Розчин натрію гідрокарбонату | Вода | Розчин альмагелю | Все вище перераховане | Жодного з названих |
| | В клініку доставили хворого, врятованого під час пожежі. Має місце важке отруєння двоокисом вуглецю. Які методи, з перерахованих нижче, можуть бути застосовані? | *Оксигенотерапія | Форсований діурез | Гемодилюція | Перитонеальний діаліз | Гемодіаліз |
| | В лікарню доставлено хворого з діагнозом ”Отруєння невідомим ядом”. Виражена клінічна картина гіпоксії. При заборі венозної крові звертає увагу її яскраво-червоне забарвлення. Який вид гіпоксії має місце? | *Гемічна | Гіпоксична | Циркуляторна | Гістотоксична | Гіпоксична та циркуляторна |
| | В клініку доставлено хворого після утоплення у річці. Які порушення є нетиповими для утоплення у прісній воді? | *Гіперкоагуляція | Ниркова недостатність | Гіпокалійемія | Набряк легень | Гемодилюція |
| | В результаті електротравми у людини наступила зупинка серцевої діяльності. Оживлення розпочалось приблизно через 3 хвилини, при цьому вдалось відразу відновити серцеву діяльність та дихання, нормалізувати геодинаміку. В подальшому мала місце після реанімаційна хвороба, з якою вдалось впоратися. Про який вид смерті можна говорити в даному випадку? | *Клінічна | Біологічна | Соціальна | Термін ” смерть” в даному випадку недоцільний | Жодне з названих |
| | Через декілька хвилин після в/м введення антибіотика хвора втратила свідомість. З’явилась гіперемія шкіри. АТ – 40/0 мм. рт. ст., ЧСС – 140 за хв.., PS – ниткоподібний. Діагноз? | *Анафілактичний шок | Клінічна смерть | Інсульт | Гіпоглікемічна кома | Гіперглікемічна кома |
| | Вибрати неправильну відповідь. Через декілька хвилин після в/м введення антибіотика хвора втратила свідомість. З’явилась гіперемія шкіри. АТ – 40/0 мм. рт. ст., ЧСС – 140 за хв.., PS – ниткоподібний. Необхідно: | *Ввести камфору, кордіамін | Обколоти місце введення антибіотика розчином адреналіну | Ввести інфузійно розчин адреналіну | Застосувати глюкокортикоїди | Інфузія кристалоїдів |
| | У хворої з важкою формою миготливої аритмії виникло різке погіршення загального стану: свідомість відсутня, різка блідість шкіри, PS – на центральних артеріях не визначається. На ЕКГ - ізолінія. Виберіть препарати для негайного для негайного введення: | *Адреналін | Кальцію хлорид | Цитітон | Мезатон | Калія хлорид |
| | Дитина 1,5 років, після перенесеного ГРВІ, протягом кількох днів стала неспокійною, часто плаче, відмовляється від їжі, тягнеться ручкою до лівого вуха. Мати дитини вказує на короткочасні судоми, що спостерігались кілька разів протягом доби. При отоскопії лівий зовнішній слуховий прохід широкий, вільний. Барабанна перетинка почервоніла, випинає, пізнавальні знаки і контури не визначаються, при натисканні на козелець дитина починає плакати. Праворуч барабанна перетинка не змінена. Чим можна пояснити наявність судом у дитини? | *наявністю незарощеної fissura petrosquamosa. | Наявністю незарощеної fissura petrotympanica. | Наявністю вродженого гіпертонусу згиначів. | Гіпо К+-емія. | Гіпер К+-емія. |
| | Хворий, 32 років, скаржиться на підвищену температуру тіла до 38,5 0 С, стріляючий біль у правому вусі, різке зниження слуху на це вухо, гнійні виділення з вуха. Захворів гостро, після перенесеного ГРЗ, коли вночі виникли вищенаведені симптоми. До лікаря не звертався, приймав жарознижуючі препарати. В зв’язку з погіршенням загального стану, виникненням гноєтечі з правого вуха, викликав КШД та був госпіталізований у ЛОР-відділення. При отоскопії: правий зовнішній слуховий хід широкий, містить велику кількість гнійного вмісту, барабанна перетинка праворуч гіперемована, інфільтрована, в центрі визначається щілеподібна перфорація з якої краплями в такт пульсу виділяється гній. Контури її не визначаються. Решта ЛОР-органів без змін. Поставити попередній діагноз? | * Гострий гнійний правобічний середній отит, перфоральна стадія. | Гострий правобічний дифузний зовнішній отит. | Гострий обмежений зовнішній отит, фурункул зовнішнього слухового ходу в стадії абсцедування. | Гострий правобічний гнійний середній отит, гострий правобічний гнійний мастоїдит. | Гострий катар середнього вуха праворуч. |
| | Дитина, 8 місяців, після перенесеної ГРВІ, протягом двох днів стала неспокійною, часто плаче, киває головою з боку на бік, тягнеться ручкою до правого вуха, відмовляється брати груди. Температура тіла 39,2(С. Із розпитувань матері встановлено, що у дитини були короткочасні судоми, багаторазове блювання, понос. При отоскопії – права барабанна перетинка почервоніла, трохи випинає, контури не визначаються, натискання на козелець болісне. Ліва барабанна перетинка не змінена. Поставте діагноз. | Гострий гнійний правобічний середній отит. | Гострий гнійний правобічний середній отит. Мастоїдит. | Зовнішній правобічний дифузний отит. | Отоантрит. | Отогенний гнійний менінгіт. |
| | Хвора, 32 років, скаржиться на біль у правому вусі, біль віддає в зуби, скроні, закладеність вуха, головний біль, підвищення температури до 37,8(С. Хворіє 3-й день, захворюванню передував нежить. Об`єктивно: вушна раковина не змінена, зовнішній слуховий прохід вільний, барабанна перетинка почервоніла, інфільтрована, випинає, контури не визначаються. Пальпація козельця та сосковидного відростка безболісна. Шепітну мову сприймає правим вухом з відстані 1м, а розмовну – з 3м. | * Гострий правобічний гнійний середній отит, неперфоративна стадія | Гострий правобічний гнійний середній отит, отоантрит | Гострий правобічний гнійний середній отит, перфоративна стадія | Гострий правобічний зовнішній дифузний отит | Хронічний правобічний гнійний середній отит |
| | Хворий, 32 років, поступив у відділення зі скаргами на гнійні виділення з правого вуха, головний біль, зниження слуху. Не дивлячись на проведене лікування, на дев’ятий день від початку захворювання, стан хворого погіршився, з’явився озноб, температура тіла піднялась до 400С, в області сосковидного відростка справа примітна припухлість і біль при доторкуванні. Об’єктивно: загальний стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда, пульс 98 ударів на хвилину, ритмічний. Відмічається помірна гіперемія слизової оболонки носа і глотки. Шкіра в області сосковидного відростка справа набрякла, дещо гіперемована, чутлива при пальпації. Визначається біль по передньому краю грудино-ключично-сосковидного м’яза. Збільшені лімфовузли біля верхівки сосковидного відростка. У зовнішньому слуховому ході гнійні виділення, після видалення яких видна різко гіперемована барабанна перетинка. У центрі її щілиноподібна перфорація, через яку в ритмі пульсу виділяється гній. Визначте діагноз. | Гострий правобічний гнійний середній отит, гострий правобічний верхівково-шийний мастоїдит. | Гострий правобічний гнійний середній отит. | Флегмона сосковидного відростка. | Перфорація барабанної перепонки. | Зовнішній правобічний дифузний отит. |
| | Хвора, 18 років, звернулася зі скаргами на тривале постійне підвищення температури тіла до 37-37,2(С, слабкість, зниження працездатності, швидку стомлюваність. Вищезазначені прояви з’явились після перенесеної 1 рік назад ангіни, яка перебігала з високою температурою і налетами на піднебінних мигдаликах. Об’єктивно: піднебінні мигдалики рожевого кольору, не виходять за межі піднебінних дужок. Піднебінні дужки синюшного кольору, мають місце злуки між дужками і піднебінним мигдаликом. В лакунах мигдаликів рідкий гній і казеозні маси. Призначити лікування. | *Лікування хірургічне – тонзилектомія. | Симптоматичне. | Консервативне – промивання лакун та фізіотерапевтичне. | Лікування не потребує. | Лікування хірургічне – тонзилотомія. |
| | Дитина, 4 роки, зі слів батьків погано чує на протязі року. Носове дихання не порушене. Об’єктивно: барабанні порожнини мутні, їх опізнавальні контури згладжені, просвічує жовтуватий ексудат. Під час передньої риноскопії: слизова оболонка носа рожева, носові ходи вільні, у ділянці хоан видно яскраво-рожеву лімфаденоїдну тканину. Під час пальцевого дослідження у склепінні носоглотки виявлені аденоїдні розрощення, які на 2/3 перекривають хоани. На імпедансометрії визначається тимпанограма типу В з обох боків. Встановити діагноз? | * Аденоїдні вегетації ІІ стадії. Двобічний ексудативний отит. | Аденоїдні вегетації ІІ стадії. | Двобічний ексудативний отит. | Аденоїдні вегетації ІІІ стадії. Двобічний катар середнього вуха. | Аденоїдит ІІ стадії. Двобічний ексудативний отит |
| | Хвора К., 45 років, скаржиться на утрудненне дихання і ковтання, біль у горлі. Вищеназвані скарги з’явились вчора ввечері, коли на вулиці, з метою пограбувати, незнайомий вдарив її ребром долоні по передній поверхні шиї. Оскільки утрудненне дихання на ранок збільшилось, з’явилась захриплість голосу, хвора звернулась до оториноларинголога. Об’єктивно: хвора збуджена, виявлена тахікардія, інспіраторна задишка. Під час непрямої ларингоскопії: пухлиноподібне утворення синюшного кольору в ділянці лівої черпакувато-надгортанної складки, яке частково перекриває голосову щілину. Встановити діагноз? | *Гематома гортані. Стеноз гортані в стадії неповної компенсації. | Гематома гортані. | Хондроперихондрит гортані. Стеноз гортані в стадії неповної компенсації. | Гематома гортані. Стеноз гортані в стадії декомпенсації. | Гематома гортані. Стеноз гортані в стадії неповної компенсації. |
| | Хвора, 24 роки, скаржиться на біль у горлі зправа, підвищення температури тіла до 380С утруднення під час відкривання рота, болючу припухлість на шиї зправа в ділянці кута нижньої щелепи. Вищеназвані скарги з’явились через 5 днів після початку ангіни. Лікувалась самостійно – полоскання горла содою, септолете. До лікаря не зверталась. Об’єктивно: слизова оболонка піднебінних дужок і мигдаликів гіперемована. Під час непрямої ларингоскопії позаду і нижче правої піднебінної дужки виявляється гіперемія і випинанняслизової оболонки глотки. Під час діагностичної пункції цієї ділянки отриманий гній. Защелепні лімфатичні вузли зправа збільшені, різко болісні під час пальпації. Встановити діагноз? Тактика лікування? | *Парафарингеальний абсцес праворуч. Защелепний лімфаденіт праворуч. Лікування хірургічне – розтин абсцесу, антибіотикотерапія. | Парафарингеальний абсцес. Лікування – розтин абсцесу. | Парафарингеальний абсцес праворуч. Лікування хірургічне – розтин абсцесу, антибіотикотерапія. | Парафарингіт праворуч. Лікування - антибіотикотерапія. | Парафарингіт праворуч. Защелепний лімфаденіт зправа. Лікування хірургічне – розтин лімфавузла |
| | Хвора, 17 років, скаржиться на відчуття дискомфорту, незначний біль у горлі на протязі 7 днів, підвищення температури тіла до 37°С. Об'єктивно: слизова оболонка лівого піднебінного мигдалика гіперемована, мигдалик вкритий нальотом сіро-бурого кольору. Після зняття нальоту на поверхні мигдалика визначається глибока виразка, що кровоточить. Яка етіологія ангіни? |