База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 2 Mb.
|
| Хронічний гнійний правобічний епітимпаніт, правобічна сенсоневральна приглухуватість. | Гострий гнійний правобічний отит, дифузний правобічний лабіринтит. | Хронічний гнійний правобічний епітимпаніт, дифузний правобічний лабіринтит. | ||||
| | В ЛОР – клініку доставлений хворий, 25 років, із скаргами на біль у лівому вусі, кров’янисті виділення, зниження слуху, на роботі в праве вухо попала металева стружка. Звернувся в поліклініку, де проводилося промивання, після чого різко погіршився слух і з’явилися кров’янисті виділиння. Стороннє тіло було видалене. Яке ускладнення виникло у хворого і яка тактика? | * Травматичний лівобічний середній отит | Гострий гнійний лівобічний середній отит | Хронічний лівобічний середній отит | Дифузний зовнішній лівобічний середній отит | Лівобічний гнійно-геморагічний середній отит |
| | Дитина постійно дихає ротом, носове дихання утруднене. Яка найбільш часта потологія глотки може привести до цього стану? | * Аденоїдні вегетації | Викривлення носової перегородки | Ангіофіброма носоглотки | Хронічний поліпозний гаймороетмоїдит | Хоанальний поліп |
| | До дитячого отоларинголога звернулася мама зі скаргами на те, що її дволітня дитина не дихає носом. Раніше зверталась до лікарів, які по – різному оцінювали причину порушення носового дихання: один зв’язував це з викривленням носової перегородки, другий – з вродженою атрезією хоан, третій – з гіпертрофією глоткового мигдалика. Вкажіть, які методи обстеження необхідно використати для остаточного встановлення причини відсутності носового дихання. | * Пальцеве дослідження носоглотки, передню риноскопію, КТ | Передню і задню риноскопію, рнтгенографію кісток носа | Задню риноскопію, рентгенографію приносових пазух | Передню і задню риноскопію, ларингоскопію | Передню і задню риноскопію, МРТ |
| | Хвора Р. 52 років госпіталізована в клініку в тяжкому стані із скаргами на біль у черевній порожнині, слабкість, запаморочення. Одну годину назад одержала удар кінським копитом в ліву половину живота, свідомість не втрачала. Відмічається блідість шкіри та слизових оболонок. Пульс 120 уд. за хв., Ат. 80 на 40 мм рт.ст. Живіт при пальпації напружений, болісний зліва від пупка. Симптом Щьоткіна-Блюмберга позитивний. Сеча без змін. Загальний аналіз крові: ер.- 2,8?1012 /л, Нb-90 г/л. Про яке пошкодження треба думати в першу чергу? | Закрита травма черевної порожнини. Розрив селезінки. Внутрішня кровотеча. | Субкапсулярний розрив селезінки | Розрив товстої кишки. Каловий перитоніт | Пошкодження нирки | Закрита травма черевної порожнини без пошкодження внутрішніх органів |
| | Хворий 27 років госпіталізований в стаціонар зі скаргами на сильний біль уздовж правого фланку, найбільш виражений у правій здухвинній ділянці. Біль виник гостро раптово в епігастрії дві години тому, з часом перейшов у праву здухвинну ділянку. З діагнозом госрий аппендицит взятий на операцію. Під час лапаратомії з доступу за Волковичем-Дьяконовим виявлено, що черевна порожнина містить рідину, забарвлену жовчу. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворого? | Перфорація виразки дванадцятипалої кишки | Перфорація дивертикула Меккеля | Розрив жовчного міхура | Розрив товстої кишки | Гострий панкреатит |
| | Хворий 68 років доставлений в стаціонар зі скаргами на дуже сильний біль у животі, який виник 2 години тому. Перистальтика кишечнику не вислуховується. Слабкі перитоніальні симптоми. Під час операції виявлено, що вся тонка кишка бліда, не перистальтує, пульсація верхньої черевної артерії не виявляється. Яке захворювання у хворого? Яка найбільш обгрунтована хірургічна тактика? | Гостий мезентеріальний тромбоз. Операція на судинах з метою відновлення кишкового кровообігу. | Гостий мезентеріальний тромбоз. Резекція тонкої кишки. | Гостий мезентеріальний тромбоз. Діагностична лапаратомія. | Абдомінально-ішемічний синдром. Поліпшення артеріального кровообігу кишечнику. | Динамічна кишкова непрохідність. Консервативне лікування. |
| | На протязі 5 діб проводилось лікування хворого з апендикулярним інфільтратом. На шосту добу помічено збільшення розмірів інфільтрату, останній став твердим з зоною пом'якшення в центрі, посилилися болі у правій половині живота, підвищилась температура тіла. Яке ускладнення виникло у хворого? Яка тактика його лікування? | Абсцедування апендикулярного інфільтрату. Дренування абсцесу позаочеревиним доступом за Піроговим. | Пілефлебіт. Посилення антибактеріальної терапії. | Дифузний перитоніт. Екстренна лапаратомія. | Флегмона позаочеревиного простору. Дренування з поперекового доступу. | Абсцедування апендикулярного інфільтрату. Екстренна серединна лапаратомія та дренування. |
| | На 4 день після ендоскопічної поліпектомії з сигмоподібної кишки у хворого виникли болі у нижній половині живота, нудота, блювота, підвищилась температура тіла. При об'єктивному дослідженні визначалися позитивні перитоніальні симптоми. Рентгенологічно виявлений вільний газ під куполом діафрагми. Яке ускладнення виникло у хворого? Яка тактика лікування? | Перфорація сигмоподібної кишки у місці видалення поліпу. Екстрена лапаратомія, формування двоствольної колостоми. | Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. Лапаратомія та дуоденопластика. | Перфорація дивертикулу сигмоподібної кишки. Екстрена лапаратомія, накладання сигмос-томи. | Перфорація сигмоподібної кишки у місці видалення поліпу. Лапарацентез, дренування черевної порожнини. | Перфорація сигмоподібної кишки у місці видалення поліпу. Зашивання отвору через колоноскоп. |
| | Хвора 37 років доставлена у приймальне відділення через 40 хвилин після автомобільної аварії. За її словами, дуже сильно вдарилася о кермо автомобіля животом. Скаржиться на сильний біль по всьому животу. Останній в акті дихання майже не приймає участі. Пальпація дуже болісна у всіх відділах. Перитоніальні симптоми сумнівні. Через виражений больовий синдром фізикальними методами обстежання не можливо визначити наявність рідини у вільній черевній порожнині. Яке дослідження треба виконати? | Оглядову рентгенографію черевної порожнини, потім - лапарацентез. | Гастроскопію. | Термографію. | Пальцеве дослідження прямої кишки. | Лапарацентез, потім - оглядову рентгенографію черевної порожнини. |
| | У хворого 36 років виник розлитий гнійний перитоніт внаслідок завороту сигмоподібної кишки. Під час операції кишка виявилася нежиттєздатною. Чим треба закінчити операцію? | Резекція кишки з формуванням двоствольної сигмостоми. | Резекція кишки з товстокишечним анастомозом. | Резекція кишки з формуванням цекостоми. | Резекція кишки, лапарастомія. | Сигмостомія. |
| | Молода жінка втратила за 3 місяці 8 кг ваги, скаржиться на серцебиття, потовщення шиї, відчуття “комка” при ковтанні, дратливість, тремтіння пальців рук, випинання очей, субфебрильну температуру. Найбільш вірогідний попередній діагноз? | Тиреотоксикоз | Істерія. | Пухлина мозоку. | Хроніосепсіс. | Ревматизм. |
| | Хворий 36 років був прооперований з приводу розриву товстої кишки, калового перитоніту. Яка хірургічна тактика в данному випадку при розриві товстої кишки? | Вивести ушкоджену петлю як стому. | Зашити кишку. | Виконати резекцію кишки з анастомозом бік-в-бік. | Сформувати обхідний анастомоз. | Виконати резекцію кишки з анастомозом кінець-в-кінець. |
| | У хворого 18 років після оперативного втручання з приводу катарального апендициту на 4 добу після операції з'явилися різкі переймисті болі у животі, які самостійно стихали, відновлюючись знову, нудота, затримка у відходженні газів, здуття живота. Визначається асиметрія живота за рахунок правого відділу, аускультативно перистальтика млява, визначається позитивний симптом Склярова. Ваш діагноз? | Інвагінація | Обтураційна кишкова непрохідність. | Спайкова кишкова непрохідність. | Спастична кишкова непрохідність. | Нормальний післяопераційний перебіг захворюван-ня. |
| | Під час операції з приводу гострого апендициту розрізом за Волковичем-Д'яконовим виявлено щільний апендикулярний інфільтрат. Ваша подальша тактика? | Дренувати черевну порожнину в області апендикулярного інфільтрату з наступною антибактеріальною терапією. | Виконати серединну лапаратомію з наступною ревізією органів черевної порожнини. | Видалити апендикулярний інфільтрат. | Зашити черевну порожнину наглухо. | Намагатися знайти хропакоподібний паросток, розрушуючи інфільтрат, та виконати апендектомію. |
| | У хворого 58 років під час операції з приводу гострого апендициту розрізом за Волковичем-Д'яконовим виявлено пухлину сліпої кишки. При серединній лапаратомії пухлина невеликих розмірів, рухома, регіональні лімфатичні вузли не збільшені, у печінці метастазів немає. Ваша подальша тактика? | Правостороння геміколектомія. | Ілеостома. | Резекція ілеоцекального кута, ілеостома. | Дренування черевної порожнини. | Накладання обхідного ілеотрансерзоанастомозу. |
| | Хворий протягом останніх 6 місяців відмічає важкість в епігастральній ділянці. Не обстежувався. Напередодні ввечері зловживав горілкою. Ранком була блювота, а після фізичного навантаження через 30 хвилин - запамарочення, гематемезіс великою кількістю. Про яку патологію слід думати в першу чергу? | Синдром Меллорі-Вейса. | Хвороба Менетріє. | Перфоративна виразка. | Синдром Золлінгера-Еллісона. | Виразка шлунку. |
| | У хворого після гастроентеростомії виникли через 2 роки інтенсивні болі в епігастральній ділянці. Застосування анальгетиків мало короткочасний ефект. На 2 добу від початку нападу біль зникла, але виникла діарея до 15-20 разів на добу з неперетравленою їжею, каловий запах із ротової порожнини, спрага. Хворий скаржиться на головний біль, депресію. Яке ускладнення виникло у хворого? | Шлунково-ободочно-кишкова нориця. | Пептична виразка анастомозу. | Агастральна астенія. | Анастомозіт. | Харчова алергія. |
| | У хворого 36 років, водія за фахом, годину трму виник різкий біль в епігастральній ділянці. Диспептичних явищ не відмічає. Пульс-56 уд. за хв. Язик сухий. Спостерігається блідність, пітливість. Положення вимушене. Живіт втягнутий з напруженням м'язів. Печінкова тупість не визначається. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Який найбільш імовірний діагноз? | Перфоративна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки. | Гострий гастрит | Гострий холецистит. | Гостра кишкова непрохідність. | Гострий панкреатит. |
| | Чоловік 46 років скаржиться на виражену загальну слабкість, напади серцебиття, пітливість та інтенсивні болі в епігастрії, які виникають через 10-15 хв. після прийому їжі. Протягом 10 років хворіє на виразкову хворобу шлунка. 2 роки тому була виконана резекція шлунка за Більротом-2. При обстежанні живіт м’який, болючий в епігастрії та пілородуоденальній зоні. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло у хворого? | Демпінг-синдром. | Холецистит. | Хронічний панкреатит. |