1. Поняття туризму як сфери господарської діяльності
 Скачать 485 Kb.
|
|
1.Поняття “туризму” як сфери господарської діяльності. Сучасне визначення туризму, прийняте ООН, полягає в тому, що туризм – це активний відпочинок, що впливає на зміцнення здоров'я, фізичний розвиток людини, пов’язаний з пересуванням за межі постійного місця проживання. У деяких країнах туризм став вагомою статтею доходів держави і належить до найперспективніших галузей національної економіки. В Україні туризм визнано однією з галузей пріоритетного розвитку. Туризм - це могутня індустрія, що включає в себе різноманітні види підприємництва. В області туристичного обслуговування знаходять своє застосування багато підприємств, організацій і фірм. На думку фахівців, найбільший вплив на розвиток туризму роблять: готельний бізнес, транспорт, туристичні агентства, туроперейтинг і глобальні комп'ютерні мережі бронювання і резервування (ГКМ). Готельні підприємства є як би базою будь-якого туристичного продукту. Транспорт також є невід'ємною частиною будь-якої подорожі, тому що воно має на увазі переміщення в просторі. Туроперейтинг - власне туристичне підприємство, що ставить своєю метою формування туристичного продукту і просування його до споживачів. Туристичні агентства - підприємства з продажу туристичних продуктів, туристичні магазини. ГКМ - глобальні комп'ютерні мережі (системи бронювання і резервування) 2.Умови та фактори розвитку туризму. розвиток туризму в цілому залежать від комплексу умов: природно-географічних, історико-політичних, соціально-економічних, демографічних, що склалися у суспільстві, і факторів, які їх визначають. Останні прийнято поділяти на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх факторів розвитку туризму можна віднести географічне положення регіону, політичні відносини між країнами, міжнародний розподіл праці, рівень цін на міжнародному ринку та в різних країнах, співвідношення валют тощо. Визначальними є внутрішні фактори розвитку туризму. Серед них — природно-географічні особливості й кліматичні умови країни, наявність та якість природних ресурсів і можливість їх зручного використання; економічна ситуація в країні; внутрішня політика країни, політична стабільність; суспільний лад, рівень розвитку продуктивних сил, структура і рівень добробуту населення. точки зору впливу на туристичну діяльність усі фактори поділяються на фактори залучення (спонукають до подорожі) та фактори розподілу, або диференціації попиту (впливають на вибір місця подорожі). 3.Функції та значення туризму в суспільстві. Роль, місце і значення туризму в житті культури і суспільства визначаються його основними функціями: 1)задоволенням потреб в самоактуалізації; 2) пізнавальної, через дану діяльність відкриваються можливості для активного придбання нових знань про культуру; 3) комунікативної, пов'язаної з розширенням і зміцненням кордонів спілкування; 4) соціалізацією і інкультурації особистості, пов'язаної з можливістю засвоєння соціальних і культурних норм; 5) мотиваційної, тобто дана діяльність здатна сформувати у свідомості людини певні ідеали та зразки поведінки, і навіть стиль життя. Культурне самовираження народу завжди викликає інтерес. Туризм - найкращий спосіб знайомства з іншою культурою. Гуманітарне значення туризму полягає у використанні його можливостей для розвитку особистості, її творчого потенціалу, розширення горизонту знань.. Поєднання відпочинку з пізнанням життя, історії та культури іншого народу - одне із завдань, яку повною мірою здатний вирішувати туризм. Сучасний туризм як соціально-економічне явище: • Туризм входить до числа провідних галузей світового господарського комплексу Щодня більше 20 млн осіб на нашій планеті йдуть на роботу в туристські організації.) •за своєю суттю є індустрією, сферою зайнятості; • існує у вигляді туристського продукту і послуг, які не можуть накопичуватися і транспортуватися • створює нові робочі місця і виступає найчастіше піонером освоєння нових районів 4.Поняття туристичної послуги, її соціально-економічна характеристика. Туристична послуга - результат діяльності туристичного підприємства щодо задоволення відповідних потреб туристів. Робота турпідприємства полягає як у організації всієї подорожі і в організації окремих послуг. Туристичним послугам, як і будь-яким іншим послугам, властиві особливі риси, які можна позначити як "три Н": - невідчутність. Туристичні послуги - не матеріальні. Вони належать до соціально-культурних (нематеріальних), оскільки визначаються діяльністю виконавця послуги по задоволенню со- ціально-культурних послуг споживача: фізичних, етичних, інтелектуальних, духовних та ін. їх неможливо побачити та оцінити в момент купівлі. Об'єктом таких послуг є власне споживач (турист); - нерозривність виробництва і споживання. Оскільки послуга є результатом безпосередньої взаємодії виконавця і споживача, то процес надання туристичної послуги (виробництво) відбувається паралельно зі споживанням. - неможливість збереження туристичної послуги. Життєвий цикл туристичної послуги істотно відрізняється від матеріального товару, зокрема відсутністю етапу збереження. У структурі туристичних послуг розрізняють основні і додаткові послуги. Основні послуги, що пропонуються туристичним підприємством, включають: - послуги по організації перевезення; - розміщення; - харчування туристів. До додаткових послуг відносяться: - послуги по організації екскурсій;- послуги по страхуванню туристів;- послуги гідів-перекладачів;; - послуги з ремонту техніки;- послуги з прокату;- обмін валюти;- телефон;- пошта,- послуги побутового обслуговування- право користування пляжем т. п. 5.Туристичний продукт та його складові. Отже, туристичний продукт - це сукупність речових (предметів споживання) та неречових (у формі послуг) споживчих вартостей, необхідних для задоволення потреб туриста, які виникають у період його туристичної подорожі. Тур - це первинна одиниця туристичного продукту, яка реалізується споживачу як єдине ціле, на визначений маршрут та конкретний термін. Товари - це специфічна матеріальна частина туристичного продукту (туристичне спорядження, буклети, сувеніри, листівки, плани і карти міст і т.п.) та неспецифічна частина туристичного продукту, куди входить велика кількість товарів, які є дефіцитними або більш дорогими в місцях постійного проживання туристів. Комплексна система організації виробництва такого продукту називається індустрією туризму, яка об'єднує спеціалізовані підприємства, організації та установи. Згрупуємо їх за спеціалізацією: 1. Підприємства, які надають послуги по розміщенню 2. Підприємства харчування: 3. Транспортні підприємства 4. Туристичні фірми по виробництву та реалізації туристичногопродукту: 5. Рекламно-інформаційні туристичні установи: 6. Виробничі туристичні підприємства7. Підприємства торгівлі: 6.Класифікація туризму за видами та формами. 7.Класифікація маршрутів та турів. 8.Класифікація туристичних підприємств. 9.Типи туристів. 10.Класифікація туристичного обслуговування. 6.Класифікація туризму за видами та формами. 1.спрямованості туристичних потоків: виїзний, внутрішній, в’їзний, національний, міжнародний, у межах країни 2.охоплення території: внутрішньо регіональний, міжрегіональний, кругосвітній 3.терміну подорожі: короткостроковий, тривалий, вихідного дня 4.сезонності: сезонний, літній, постійно діючий, міжсезонний, зимовий 5.принципі оплати та організації продажу: елітний, комерційний, соціальний, інтенсив-тур 6.ступеня організованості: самодіяльний, на замовлення, плановий 7.демографічного та соціального складу учасників подорожі: дитячий, молодіжний, третього віку, шкільний, сімейний, за професійним складом 8. форми організації подорожі та обслуговування: стаціонарний, клубний, таймшер, зелений, сільський 9.засобу пересування: транспортний (залізничний, автомобільний, авіа, морський); з активними засобами пересування (пішохідний, лижний, кінний, водний, вело, спелеологічний) 10. за метою подорожі: пізнавальний, діловий, релігійний, рекреаційний, івентивний, екзотичний, гастрономічний, екстремальний, культурно-розважальний, етнічний, спортивний, навчальний, екологічний, пригодницький 7.Класифікація маршрутів та турів. Лінійні маршрути починаються в одному пункті (відправлення) й закінчується в іншому (прибуття). Кільцеві маршрути починаються та закінчуються в одному й тому ж пункті. Радіальні передбачають переміщення у різних напрямках з одного й того ж пункту та з поверненням до нього. Комбінований маршрут поєднує в собі різні види. За формою побудови можна виділити інклюзив-тури та пекідж- тури. Інклюзив-тур— це тур, який складається з послуг різних видів, кожна з яких може бути реалізована окремо та має власну роздрібну ціну. Пекідж-тур — подорож за визначеним маршрутом з певним комплексом послуг. В залежності від змісту програм обслуговування: Тематичні тури в яких переважають екскурсійні та пізнавальні заходи; Курортно-оздоровчі, в яких переважають оздоровчо-відновлювальні заходи; Спортивні тури – тури з насиченням спортивними заходами чи з активними засобами пересування.; Комбіновані тури – тури, які поєднують елементи тематичних, культурно-оздоровчих чи спортивно-пішохідні тури; Паломницькі тури – тури, з метою відвідування місця культового поклоніння святим місцям (паломництва). Шоп-тур – це туристична подорож, метою якої є купівля певних товарів, характерних для країни перебування (відвідування). За формою організації подорожі: VIP – тури – в яких всі елементи туру підбираються відповідно до індивідульного замовлення туриста, та вирізняються найвищою якістю обслуговування; Тури A la cartе – тури з визначенням маршруту за вибором самих туристів; Stop-over – індивідуальні тури для транзитних туристів; Cet – стандартні економічні тури для групового туризму; Тур “Каскад” це групові тури, в яких склад групи формується безпосередньо в країні (чи місці) відвідування, подорож яких відбувається за заздалегідь зпланованим маршрутом, за визначеною (фіксованою) програмою перебування та з певним комплексом послуг; Велнес – тур – це тури на санаторно-курортне лікування, рекреацію, релаксацію, яка спрямована на відтворення життєвих сил, відпочинок та оздоровлення. Джип-сафарі – це подорожі на природу, або подорожі в заповідник на джипах-внедоріжниках. Круїзні програми – це програми перебування на круїзному судні, які включають змістовну програму відпочинку та берегову програму. Інформаційний (ознайомлювальний) або рекламний тур (фем-тур) – безкоштовний чи пільговий тур, що організується для турагенств чи (або) співробітників авіакомпаній з метою їх ознайомлення з певними туристичними маршрутами та центрами. Тур “Система фортуна” – продаж пакетів послуг зі знижкою за проживання без вказівки конкретного готелю, назва якого стає відомою при приїзді на місце відпочинку. За відношенням до життєво-го циклу туристич-ного продукту : Основні тури – це тури, що знаходяться на стадії росту та приносять основний прибуток туристичному підприємству; Підтримуючі тури – це тури, що стабілізують доходи від продажу та знаходяться на стадії зрілості; Стратегічні тури – це тури, що забезпечують майбутні прибутки туристичного підприємства та знаходяться на стадії розробки та впровадження; Тактичні тури – тури, що стимулюють продаж основних та знаходяться, як правило, на стадії росту та зрілості. За сезонністю: Цілорічні тури – до них відносяться всі види турів за наявністю цілорічного графіку дії. Сезонні тури – це тури, які функціонують на протязі певного сезону (чи сезонів). За тривалістю подорожі: Багатоденні тури (відпускні) – тури на термін від 7 днів та більше; Тури вихідного дня – тури на 2-4 дні За віком: Дитячі тури –окрім основних послуг переважають пізнавальні, спортивно-оздоровчі, навчальні, розважальні заходи; Молодіжно-студентські тури –переважають заходи розважального характери, анімаційні та музичні програми, тощо; Тури для людей середнього віку –пропонується ряд заходів культурно-розважального характеру, пізнавальних та ознайомлювальних програм; Тури для людей третього віку –переважають заходи оздоровчого, профілактичного характеру, а також користуються підвищеним попитом екскурсійно-пізнавальні програми, в тому числі культурного характеру. За складом груп подорожуючих: Індивідуальні тури – тури, склад послуг в яких визначається самим замовником, а програма туру формуєтсья в момент продажу послуг туристу; Сімейні тури, Групові тури – тури у складі групи туристів, які здійснюються за заздалегідь спланованим маршрутом з певним набором туристичних послуг. 8.Класифікація туристичних підприємств. 1.підприємства-виробники туристичних послуг: заклади розміщення, ЗРГ, транспортні підприємства, екскурсійні бюро, страхові компанії, підприємства з виготовлення специфічних туристичних товарів; музеї, експозиції, панорами; заклади культури та індустрії розваг 2.підприємства-посередники надання туристичних послуг (турорганізатори): туроператор, тур агент, агент, тур відділ, тур бюро 3.підприємства не туристичної сфери, що беруть участь в обслуговуванні туристів: підприємства комунальної сфери; побутові підприємства; підприємства з виготовлення неспецифічних туристичних товарів; інші заклади, установи, організації 4.підприємства, які виконують функції як виробників так і посередників у туризмі: готельно-туристичний комплекс, туристичний комплекс 9.Типи туристів. 1) за типом темпераменту : холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік 2) за соціонічним типом: професор, майстер, аналітик 3) за статтю : чоловіки, жінки 4) за віком: діти, підлітки, юнацтво, особи середнього та зрілого віку 5) за професією: інженер, викладач, економіст… 6) за освітою: із середньою освітою, вищою.. 7) за сімейним станом: одружені, неодружені, розлучені 8)за психологічним типом: психоцентрики та егоцентрики 9)за відношенням до певної референтної групи: інтелігенція, працівники, робітники, службовці 10) розподіл за типами відповідно до переваг туристів: активний, пасивний відпочинок; з метою лікування; з метою ознайомлення з визначними місцями 11) залежно від рівня доходів та вимог до якості обслуговування: елітні туристи, заможні, з середнім достатком, невеликими достатками, аутсайдери 12) за ступенем організованості: само організовано, користуються послугами організаторів 10.Класифікація туристичного обслуговування. Туристичне обслуговування – це процес надання послуг споживачам відповідно до програми перебування, замовленого комплексу послуг. У світовій туристичній практиці використовують класи обслуговування, якими позначають його якість та які ґрунтуються на визначенні якості розміщення. Класи: 1.КЛАС VIP- у готелях вищих категорій 4-5* 2. КЛАС «ЛЮКС» у готелях вищих категорій 3. КЛАС «ПЕРШИЙ» у готелях категорії 2-4* 4. КЛАС «Туристичний» у готелях категорії 1-2* Також використовувались такі класи розміщення «люкс-апартамент», «шкільний» та клас «кемпінг» 11.Історичні передумови виникнення туризму. Гіпотези виникнення туризму: а) Біологічна гіпотеза полягає в тому, що туризм є виразником мандрівного інстинкту, закладеного в людині. Мотивація подорожей: цікавість. б) Туризм є наслідком трудового процесу і побічним продуктом розподілу праці і обміну. В зв’язку з обміном товару здійснюється рух людей, у процесі якого пізнаються нові місця та з’являється звичка до подорожей. Мотивація подорожей: потреби. Періодизація історії розвитку туризму: І етап-Античний світ-початок подорожей, які були пов’язані з комерцією, пошуком засобів для існування, необхідністю покращання умов життя. Характеристика: Зміст подорожей полягав не у «насолоджені», а у «страждання», так як умови, за яких вони проходили були важкими та небезпечними. ІІ етап-Середньовіччя-бажання держави розширити свої межі. Характеристика: Подорожі не були самоціллю, а засобом досягнення певного місця. ІІІ етап-Епоха Ренесансу-бажання відпочити на термальних водах, навчальні та паломницькі подорожі; початок організованого туризму. Характеристика: Подорожі як самоціль були обмежені та стали привілегією меншості. Основна маса населення не залишала рідних місць. 12.Подорожі в Стародавньому світі та Середньовічній Європі. - у результаті суцільних феодальних війн між окремими державами виникла несприятлива, ворожа атмосфера до подорожей та подорожуючих. Набувають розвитку лише подорожі з метою паломництва до Ватикану, Єрусалима, Константинополя та інших релігійних центрів. - окремі експедиції мали характер розвідування, хоч і з великою небезпекою та труднощами (Хрестові походи та місіонерство). - класове розшарування спричинило подорожі, які були доступні лише для рабовласницької і феодальної аристократії. - значно переважають пізнавально-релігійні та розважальні мотиви подорожей перед природно-рекреаційними. 13.Соціально-економічні передумови сучасного етапу розвитку туризму.
14.Туристична політика та її види. Тур. політика – це сукупність форм, методів і напрямів впливу держави на функціонування туристичної сфери для досягнення цілей збереження та розвитку народно-господарського комплексу. Види: міжнародна туристична політика, регіональна тур. політика, національна тур. політика, туристична політика окремих підприємств. 15.Структура управління туристичною сферою в Україні. |