1. Поняття туризму як сфери господарської діяльності
 Скачать 485 Kb.
|
|
Тематичні екскурсіїприсвячуються одній певній темі програми. Вони знайомлять учнів з практичним застосуванням явищ, які вивчаються в темі, або проявами цих явищ у природі. Комплексні екскурсії проводяться за схожими темами кількох навчальних предметів. Наприклад, хімії, фізики, біології. Таке об'єднання дає можливість реалізувати принцип міжпредметних зв'язків і забезпечує ефективне розв'язання проблем, пов'язаних з організацією і проведенням екскурсій. Прикладом такої екскурсії може бути екскурсія в цех електролізу металургійного заводу, на якій учні знайомляться не лише з застосуванням хімічної дії струму, але і з хімічними аспектами технології. Ввідні екскурсії є вступом у тему, їх головне завдання - створити проблематику теми, показати значення теми і тим самим зацікавити учнів, заохотити їх до вивчення навчального матеріалу. Як правило, екскурсії проводяться як заключні (узагальнюючі). Саме цей вид екскурсій може бути комплексним. Тут здійснюється узагальнення вивченого матеріалу і прив'язування його до практики. Дидактична ефективність екскурсії суттєво залежить, в першу чергу, від правильності вибору об'єкту. Вибір об'єкту екскурсії обумовлюється не тільки змістом теми, але і виробничим та природнім довкіллям. А в рівних умовах визначальною є мета, яка ставиться вчителем перед екскурсією. 91.Поняття екскурсійної методики. Екскурсійна методика як окрема методика, що пов’язана з процесом поширення знань на основі однієї форми роботи, являє собою сукупність вимог і правил, висунутих до екскурсії, а також суму методичних прийомів підготовки та проведення екскурсій різних видів, різної тематики і для різних груп людей. Велике значення для обґрунтування та розвитку екскурсійної методики має психологія, особливо соціальна психологія, що займається вивченням природи відчуттів, сприйнять, уявлень, законів мислення, ролі позитивних і негативних емоцій у процесі пізнання, психофізичної природи уваги, переконання, особливостей психології колективу (групи), механізму повчання тощо. Екскурсійна методика як прикладна дисципліна складається із загальної та окремих методик. Перша складає сукупність правил та прийомів підготовки та проведення екскурсій. До кола її питань входять також питання теорії, підготовки та підвищення кваліфікації екскурсійних кадрів. Предмет окремих екскурсійних методик складає прийоми та способи виховання, навчання та освіти у процесі викладу різних тем екскурсій. Екскурсійна методика включає методики: розробки нового для організації (фірми) продукта; розробки екскурсоводом нової для нього теми (вже розробленої у конкретній організації (фірмі); підготовки екскурсоводів до проведення чергової екскурсії; післяекскурсійна робота з її учасниками тощо. Відповідно до кожної теми ця методика має свої особливості, які визначаються завданнями, поставленими перед конкретною екскурсією, цільовою установкою (наприклад, розширення культурного світогляду дорослих або професійна орієнтація молоді), а також видом екскурсії (міська, позаміська, музейна, виробнича) та складом групи. Мають свої відмінності пішохідні та автобусні екскурсії. Є різниця й у методиці проведення екскурсій для внутрішніх та іноземних туристів, а також для різних категорій місцевого населення. Найбільш глибоко розроблена методика проведення екскурсій. Вона охоплює цілий ряд питань. Це, насамперед, вміння показати об’єкти, розповісти про них і пов’язані з ними події. Методика передбачає вміння правильно скомпонувати екскурсійний матеріал, якнайповніше використати зорові та словесні докази на шляху досягнення поставленої мети і найбільш повно розкрити тему екскурсії. Ефективність екскурсії визначається не тільки рівнем її змісту, але й методикою проведення. Методика проведення екскурсії поділяється на дві частини: методику показу і методику розповіді, що носить підпорядкований характер. У методиці показу можуть бути виділені як самостійні частини наступні методики: спостереження, вивчення і дослідження об’єктів; використання технічних засобів пропаганди, використання „портфеля екскурсовода”. Методика показу – більша частина методики за обсягом і складністю підготовки та здійснення. Вона складна тим, що оригінальна, і на відміну від методики розповіді не застосовується у жодній з інших форм освітньо-виховної роботи. Тому виключено запозичення методичних прийомів з інших методик. 92.Класифікація екскурсійних об'єктів. Показ об'єктів є частиною займає чільне становище в екскурсії. Правильний відбір об'єктів, їх кількість, послідовність показу впливають на якість екскурсії. Екскурсійний об'єкт - це предмет або явище, що несуть інформативну функцію. Об'єкт в екскурсії - це не тільки зовнішня сторона, а й конкретне приміщення, де відбувалися конкретні події, де діяли живі конкретні особи. Якщо аналізувати об'єкт з боку пізнавальних аспектів, то ми повинні визнати, що це, в першу чергу знак, символ невербальної комунікації, яка проходить між різними культурами та соціальними верствами суспільства. об'єкт може класифікуватися за його якісному значенням. Ось ця класифікація: 1. пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства і держави \ 2. будівлі та споруди, меморіальні пам'ятники, пов'язані з життям і діяльністю видатних особистостей, твори архітектури і містобудування, житлові і громадські будівлі, будівлі промислових підприємств, інженерні споруди (фортеці, мости, башти), мавзолеї, будівлі культурного призначення та інші споруди; 3. природні об'єкти - ліси, гаї, парки, річки, озера, ставки, заповідники, заказники, окремі дерева, реліктові рослини 4. експозиції державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок, 5. пам'ятники археології - городища, древні стоянки, поселення, кургани з похованнями, земляні вали, дороги, гірські вироблення, загони, святилища, канали та ін 6. пам'ятники мистецтва - твори образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, скульптура, садово-паркове та ін мистецтво Наступна класифікація об'єктів дана за змістом: 1. одно-планові - це твори живопису, ріка, рослина, тварина, будинок; 2. багатопланові - це архітектурний ансамбль, ліс, вулиця, поле, площа міста. Пропонується класифікувати об'єкти за їх функціональним призначенням: 1. основні - ці об'єкти служать основою для розкриття підтем; 2. додаткові - показуються під час переїздів (переходів) між основними об'єктами в ході логічних переходів в оповіданні. Досить важлива класифікація за ступенем збереженості: 1. повністю збереглися, 2. дійшли до наших днів із значними змінами, 3. частково збереглися, втрачені, Іноді пропонується класифікувати об'єкти за пізнавальної цінності і по виразності. Але дана класифікація, швидше за все не зовсім виправдана, тому що і пізнавальна цінність, і виразність при показі об'єкта залежать від кваліфікації екскурсовода. Правильний відбір об'єктів забезпечує зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу і глибоке розкриття теми. Бажано, щоб одні і ті ж об'єкти не кочували з екскурсії в екскурсію. По можливості у кожної екскурсійної теми мають бути свої об'єкти. Різноманітність об'єктів дає можливість забезпечити правильне чергування вражень у екскурсантів, дозволяє зберегти елемент новизни при вивченні різних тем. Для оцінки об'єктів, які включаються в екскурсію, рекомендується використовувати наступні критерії: 1. зв'язок об'єкта з конкретним історичним подією, з певною епохою, життям і творчістю певного діяча науки і культури, художні достоїнства пам'ятника, можливість їх використання з метою естетичного показу; 2. популярність об'єкта, його популярність серед населення, 3. незвичайність, екзотичність об'єкта, його особливість, неповторність пам'ятки історії та культури, будівлі, споруди. В екскурсію можуть входити об'єкти як однієї групи, так і декількох груп (пам'ятні місця, історичні пам'ятники, житлові будинки, природні об'єкти). Набір об'єктів залежить від теми екскурсії, її змісту, складу екскурсійної групи. Неправильно, коли вся оглядова екскурсія побудована на показі пам'ятників скульптури і монументів. Слід уникати побудови одноманітності зорового ряду. Зорові враження екскурсантів будуть неповними, якщо в маршрут поряд з пам'ятниками і монументами не буде введений показ окремих будівель і вулиць, об'єктів природи. 93.Вимоги до проведення екскурсійної діяльності. Нормативно-правові вимоги до здійснення екскурсійної діяльності визначені у Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності, які затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 7/62 від 17 січня 2001 р. Згідно з названими Ліцензійними умовами, екскурсійне обслуговування туристів треба здійснювати за програмами, складеними суб´єктами туристичної діяльності, які здійснюють таке обслуговування як згідно з придбаним туром, так і як додаткове: за бажаннями туристів і за додаткову оплату. Суб´єкти туристичної діяльності, котрі мають власний екскурсійний продукт та самостійно його реалізують, оформляють такі документи: технологічну карту екскурсії; контрольний текст екскурсії; матеріали "портфеля екскурсовода"; схеми маршрутів транспортних екскурсій; договори з транспортними підприємствами (у випадку здійснення екскурсій на транспорті); договори з музеями, заповідниками, культурними закладами тощо; прейскурант цін на екскурсійні послуги. Технологічна карта екскурсії – технологічний документ, складений та затверджений керівником суб´єкта туристичної діяльності, що визначає логічну послідовність перегляду історико-культурних об´єктів на туристичному маршруті. Контрольний текст екскурсії – це технологічний документ, розроблений та затверджений керівником суб´єкта туристичної діяльності, що включає науковий, актуалізований зміст інформації, яка надається екскурсантам. Портфель екскурсовода – комплекс інформаційних матеріалів (фотографій, копій документів, географічних карт, схем, репродукцій картин тощо), що використовуються екскурсоводом під час екскурсії. Екскурсоводами можуть працювати особи, які мають вищу, незакінчену вищу або середню спеціальну освіту з відповідним дипломом чи посвідченням (сертифікат). Залучення туристичною фірмою до роботи із клієнтами екскурсоводів, гідів-перекладачів можливе за наявності в них документів, що підтверджують їх фахову підготовку. Копії цих документів зберігаються у туристичній фірмі. При проведенні екскурсії екскурсовод повинен мати табличку (бейдж), в якій зазначається назва суб´єкта туристичної діяльності та його телефон, прізвище, ім´я, по батькові. Екскурсовод проводить екскурсії лише за наявності наряду-путівки. Наряд-путівка містить такі положення: найменування суб´єкта туристичної діяльності, номер ліцензії, прізвище екскурсовода (гіда-перекладача), тему екскурсії, маршрут і вид транспорту, тривалість, години початку і закінчення екскурсії, дату проведення екскурсії, місце зібрання групи, кількість та склад екскурсантів, найменування замовника та його телефон, ціну, підпис особи, яка видала наряд-путівку, печатку. Після закінчення екскурсії наряд-путівка повертається суб´єктові туристичної діяльності, який веде облік. |