В. Л. Стахневич особиста бойова зброя підготовка, організація та методика проведення тренувань і занять із практичним виконанням вправ підготовчих та навчальних стрільб із пістолета Макарова Навчальнометодичний посібник
 Скачать 1.45 Mb.
|
|
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В.Л. СТАХНЕВИЧ ОСОБИСТА БОЙОВА ЗБРОЯ Підготовка, організація та методика проведення тренувань і занять із практичним виконанням вправ підготовчих та навчальних стрільб із пістолета Макарова Навчально-методичний посібник для науково-педагогічних працівників, керівників стрільби та курсантів старших курсів Київ – 2012 2 УДК 355.5(075.8) ББК 68.512.Я73 Рекомендовано до друку Вченою радою Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 19 від 23 грудня 2012 року). Стахневич В. Л. С77 Особиста бойова зброя. Підготовка, організація та методика проведення тренувань і занять із практичним виконанням вправ підготовчих та навчальних стрільб із пістолета Макарова [Текст] / В. Л. Стахневич. – К. : ВІКНУ, 2012. – 142 с. У посібнику розглянуті основи педагогічної майстерності викладача, моделі навчально-виховної роботи під час проведення занять із вогневої підготовки, наведені зразки основних документів й обов’язки осіб, що керують стрільбою та обслуговують її. Детально проаналізовано підготовку, організацію й методику проведення тренувань до виконання вправ навчальних стрільб із пістолета Макарова та занять із практичним виконанням цих вправ. Рекомендований як посібник для науково-педагогічних праців- ників, керівників стрільби та курсантів старших курсів. Рецензенти Дійсний Член Національної Академії Наук України, доктор педагогічних наук, професор О.В. Киричук. Радник начальника ГШ ЗСУ, професор кафедри Повітряних Сил Національного університету оборони України, доктор технічних наук, професор І.О. Романенко. УДК 355.5(075.8) ББК 68.512.Я73 © В.Л. Стахневич, 2012 © Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012 3 ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА.......................................................................................... 4 Розділ І. Наукові та методичні основи проведення занять із вогневої підготовки................................................................................ 7 1.1. Основні принципи та методичні основи............................... 7 1.2. Забезпечення єдності навчального та виховного впливу... 9 1.3. Основи педагогічної майстерності викладача ВВНЗ........ 12 1.4. Модель діяльності викладача під час практичного заняття................................................................................................ 16 Розділ ІІ. Загальні та професійні вимоги до підготовки стрільця із пістолета Макарова ............................................................................. 26 2.1. Основи стрільби із пістолета Макарова ............................. 26 2.2. Технічна підготовка стрільця із пістолета Макарова....... 29 2.3. Наведення пістолета та прицілювання .............................. 35 2.4. Постановка подиху під час стрільби із пістолета .............. 40 2.5. Спуск курка з бойового зводу ............................................... 43 2.6. Можливі варіанти невдалих пострілів та їх причини...... 45 2.7. Усунення можливих технічних проблем та запобігання їм . 49 2.8. Заходи безпеки під час стрільби із ПМ................................ 51 Розділ III. Підготовка, організація та методика проведення тренувань із курсантами (студентами) по підготовці до виконання 1-ої вправи навчальних стрільб із пістолета Макарова ................ 53 3.1. Загальні положення ............................................................... 53 3.2. Організація підготовки до тренування............................... 54 3.3. Проведення тренування – підготовки до виконання вправ 62 Розділ IV. Підготовка, організація та методика проведення заняття з практичним виконанням 1-ої вправи навчальних стрільб із пістолета Макарова ............................................................................. 88 4.1. Загальні положення ............................................................... 88 4.2. Організація підготовки до заняття...................................... 89 4.3. Методика проведення заняття ............................................. 91 ПІСЛЯМОВА ...................................................................................... 121 ЛІТЕРАТУРА....................................................................................... 123 ДОДАТКИ............................................................................................ 124 4 ПЕРЕДМОВА Навчально-методичний посібник підготовлений згідно з вимо- гами наказу Міністерства освіти і науки України “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, Інструкції Міністерства оборони України “Про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах”, робочої Програми на- вчальної дисципліни “Стрілецька зброя та вогнева підготовка” підго- товки курсантів Військового інституту Київського національного уні- верситету імені Тараса Шевченка (далі – ВІКНУ), Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин (КС СЗ і БМ-2009), а також із ура- хуванням досвіду роботи колективу викладачів кафедри загальновій- ськової підготовки та особистого службового й педагогічного досвіду автора. Посібник містить декілька розділів. Оскільки вищою формою вогневої підготовки є бойова стрільба, зокрема стрільба із особистої зброї офіцера – пістолета Макарова, а основним видом навчальних занять з вогневої підготовки є практичні заняття, то в першому роз- ділі розглядаються наукові та методичні основи проведення саме та- кого виду занять. Особливе місце відведене основам педагогічної майстерності викладача, моделям його навчально-виховної роботи під час проведення практичних занять. Цей розділ посібника буде, маю надію, добрим порадником для, у першу чергу, викладачів-по- чатківців та курсантів старших курсів. У другому розділі “Загальні та професійні вимоги до підготовки стрільця із ПМ” особливу увагу приділено надзвичайно важливим складовим підготовки стрільця із ПМ, яким в існуючих настановах зі стрілецької справи та порадниках приділяється дуже мало уваги. У розділі мова йде про технічну підготовку стрільця із ПМ, постановку його подиху під час стрільби, правильний спуск курка з бойового зводу – завершальний і визначальний елемент влучного пострілу, а також розглянуті можливі варіанти невдалих пострілів, їхні ймовірні причини та способи усунення. Акцентовано увагу на вимогах Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин (КС СЗ і БМ-2009) щодо суворого дотримання заходів безпеки як під час проведення тренування з навчальними боєприпасами і зброєю, так і під час проведення занять із практичним виконанням вправ на- вчальних стрільб із пістолета. 5 Третій розділ “Підготовка, організація та методика проведення заняття з практичним виконанням 1-ої вправи навчальних стрільб із пістолета Макарова” присвячений практичному впровадженню в стрілецьке тренування тих порад та рекомендацій, які були розглянуті в перших двох розділах посібника. У ньому пропонується схема організації та методика проведення стрілецького тренування, варіант організації роботи на навчальних місцях. В останньому розділі “Підготовка, організація та методика про- ведення заняття з практичним виконанням вправ навчальних стрільб із ПМ” розглянуті порядок підготовки, організації та методика про- ведення вищої форми вогневої підготовки стрільця із особистої зброї. У ньому, як і в попередньому розділі, також пропонується схема організації заняття на навчальних місцях, показані місце та порядок роботи кожного, хто залучається для проведення заняття (наголошую – саме заняття, а не тільки стрільби) із практичним виконанням вправ навчальних стрільб. Автор сподівається, що даний навчально-методичний посібник сприятиме: – забезпеченню єдиного підходу до організації та методики про- ведення стрілецьких тренувань та занять із практичним виконанням вправ навчальних стрільб із пістолета; – узагальненню та використанню в навчальному процесі пере- дового досвіду в справі підготовки військового професіонала, який майстерно володіє особистою зброєю; – збереженню послідовності та спадковості в проведенні стрі- лецьких тренувань і занять із практичним виконанням вправ підго- товчих та навчальних стрільб із пістолета. Єдиний підхід і збереження спадковості та послідовності в проведенні таких занять із курсантами (студентами) передбачає вико- ристання основних положень часткової методики викладання дис- ципліни під час проведення керівниками занять (у першу чергу ви- кладачами-початківцями). Молоді викладачі також отримують апро- бовані досвідченими викладачами й схвалені кафедрою методичні ре- комендації, що детально розглянуті в цьому посібнику і слугувати- муть основою підготовки, організації та проведення стрілецьких тренувань та занять із практичним виконанням вправ підготовчих та навчальних стрільб із пістолета. 6 Проте запропонований у цьому посібнику досвід і наведені на його основі рекомендації не можуть бути шаблоном, чимось раз і назавжди визначеним, сформульованим – таким, що не підлягає вдосконаленню. Кожне конкретне заняття має свої особливості, свою специфіку, свої відтінки, описати які просто неможливо. Керуючись загальнодидактичними методами, частковою мето- дикою викладання та цим посібником, викладач має ретельно про- думувати методику проведення того чи іншого заняття, виходячи з вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ), цільової на- станови та особливостей навчальної групи (взводу), наявності на- вчально-матеріальної бази та інших факторів, які завжди будуть ви- значати особливості підготовки, організації та методики проведення будь-якого заняття. Посібник підготував доцент кафедри загальновійськової підго- товки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка полковник запасу Стахневич Віктор Леонар- дович. 7 Розділ І. Наукові та методичні основи проведення занять із вогневої підготовки 1.1. Основні принципи та методичні основи У процесі навчання курсантів (студентів), згідно із “Концепцією військової освіти в Україні”, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України, основною метою має бути виховання відданості Українському народові, почуття гордості за його історичні завоюван- ня в розбудові самостійної держави; формування високих морально- психологічних якостей громадянина-патріота, особистої відповідаль- ності за оборону та безпеку України. Для досягнення цієї мети необ- хідно дотримуватися таких основних принципів навчання: державна й військово-патріотична спрямованість навчально-ви- ховного процесу; формування в курсантів (студентів) почуття патріотизму, вір- ності національно-історичним традиціям Українського народу, Збройних Сил України; свідомість, активність та самостійність у навчанні; наочність у навчанні; відповідність змісту та організації навчання потребам професій- ної діяльності; систематичність, послідовність та комплексність; доступність у навчанні; стійкість та надійність набутих знань, умінь і навичок; індивідуальний підхід до тих, хто навчається. Свідомість, активність та самостійність навчання досяга- ється вихованням у курсантів (студентів) почуття необхідності ви- вчення навчальної дисципліни з метою використання отриманих знань, умінь і навичок для захисту суверенітету та незалежності своєї Батьківщини. Викладання повинно проводитися так, щоб ті, хто на- вчається, самі робили правильні висновки, засвоєння навчального матеріалу має бути свідомим, а не механічним зубрінням. Теоретич- ний матеріал необхідно так викладати, щоб ті, хто навчається, розу- міли, яке значення він має для практики. Наочність у навчанні сприяє якіснішому засвоєнню навчального матеріалу. Кращі наочні посібники – це зразки зброї та боєприпасів, бойової техніки, приладів спостереження тощо. На практичних заняттях принцип наочності забезпечується зразковим особистим показом викладачем прийомів та дій зі зброєю та бойовою технікою, 8 умінням використовувати різні макети, засоби імітації, навчальні прилади, плакати, схеми, технічні засоби навчання, комп’ютерну техніку тощо. Відповідність змісту та організації навчання потребам профе- сійної діяльності досягається вивченням основ стрільби, матеріальної частини зброї та її бойових можливостей. Проведення стрілецьких тренувань та занять із практичним ви- конанням вправ підготовчих і навчальних стрільб дають можливість курсантам оволодіти навичками вмілого використання стрілецької зброї та озброєння бойових машин. Принцип систематичності, послідовності та комплексності покладено в основу навчальних програм і структурно-логічних схем. Послідовність навчальної дисципліни полягає в тому, що її вивчення відбувається від легкого до більш тяжкого, від простого – до склад- ного. Принцип комплексності викладання вогневої підготовки забез- печується її проведенням у тісному взаємозв’язку з такими предме- тами загальновійськової підготовки, як загальна тактика, військова топографія, зброя масового ураження та захист від її уражуючих факторів, військова психологія та педагогіка, фізична підготовка, Статути Збройних Сил України, стройова підготовка. Принцип систематичності, послідовності та комплексності також обумовлює постійне повторення та вдосконалення раніше вивченого теоретич- ного навчального матеріалу, набутих умінь та практичних навичок роботи зі стрілецькою зброєю, озброєнням бойових машин та приладами. Доступність у навчанні. Цей принцип вимагає, щоб зміст та обсяг навчального матеріалу відповідав загальноосвітньому розвитку тих, хто навчається. Стійкість та надійність набутих знань, умінь та практичних навичок нерозривно пов’язані з розглянутим вище принципом систе- матичності в навчанні. Тільки постійне повторення, тренування мо- жуть дати ефект надійного засвоєння теоретичного матеріалу й на- буття стійких практичних навичок. Крім того, стійкість та надійність засвоєння навчального матеріалу багато в чому залежить від того, як підготовлений сам викладач, як він організує заняття, наскільки він вимогливий під час проведення контролю знань тих, хто навчається, принциповий та об’єктивний при оцінці їх знань, умінь і практичних навичок. 9 Методичними основами проведення занять із вогневої підготов- ки є наступні положення військової педагогіки: сутність процесу навчання; принципи навчання; форми навчання; оцінка набутих знань, умінь та практичних навичок; сутність процесу виховання; принципи виховання; методи виховання; сутність військового виховання. Основними організаційними формами навчання курсантів під час проведення занять із дисципліни “Стрілецька зброя та вогнева підготовка” є практичні заняття, стрілецькі тренування, проведення змагань, відпрацювання нормативів. Заняття з вогневої підготовки може проводитися протягом чо- тирьох-шести годин, зазвичай, комплексним методом. У ході заняття можуть відпрацьовуватися навчальні питання однієї або декількох тем навчальної дисципліни. Курсанти мають можливість виконувати вправи підготовчих та навчальних стрільб із стрілецької зброї та оз- броєння бойових машин, по киданню навчально-імітаційних та бойо- вих гранат, відпрацьовувати прийоми та правила стрільби й нормати- ви, вдосконалювати свої знання з раніше вивчених зразків зброї та боєприпасів. Практичні заняття по відпрацюванню прийомів і правил стріль- би із стрілецької зброї та озброєння бойових машин проводяться у вогневих містечках. Комплексні заняття з практичним виконанням вправ навчальних стрільб із стрілецької зброї проводяться на полігонах та військових стрільбищах, а з озброєння бойових машин – на відповідних директ- рисах. Заняття з практичним виконанням вправ підготовчих та на- вчальних стрільб із пістолетів можна організовувати й ефективно проводити комплексним методом у стрілецькому тирі. Порядок підго- товки, організації та методика проведення таких занять розглянуті в ІІІ та IV розділах даного посібника. 1.2. Забезпечення єдності навчального та виховного впливу Виховна робота викладацького складу загальновійськових ка- федр покликана сформувати особистість військовослужбовця, офіце- ра, командира, здатного управляти підрозділом під час повсякденної професійної діяльності та в умовах сучасного бою. 10 Аналіз навчально-виховних орієнтирів дисциплін загальновій- ськових кафедр свідчить, що крім відповідних знань і умінь виклада- чі формують і розвивають у курсантів такі почуття та інтереси, як відданість Українському народові; особиста відповідальність за обо- рону й безпеку держави; любов до армії; повага до командирів (на- чальників); відповідальність за солдата та поважне ставлення до ньо- го; розумна ініціативність, самостійність та винахідливість; колек- тивізм та бойова згуртованість; упевненість у своїх командирських, організаторських, методичних, практичних та професійних здібнос- тях тощо. Навчально-виховні орієнтири зосереджують увагу викладачів на формуванні у тих, хто навчається: стройової виправки, дисциплінова- ності, ретельності, відповідальності, командирської гордості й само- відданості, активності, принциповості, працьовитості, фізичної та спортивної витривалості, методичних навичок, колективізму та віри в товаришів, сміливості, рішучості, швидкості та гнучкості мислення, цілеспрямованості та волі, акуратності, емоційної стійкості, швидкос- ті реакції, мужності тощо. Найбільш повне злиття процесів навчання та виховання забезпе- чує СЛОВО. Мова викладача велеречиво демонструє його світогляд, моральність, світосприйняття. Мабуть тому військові вчені-педагоги в навчально-виховному процесі відводять вирішальну роль мові вій- ськового фахівця. Мовна культура викладача може сприяти поліп- шенню морально-психологічного мікроклімату в аудиторії, може й зруйнувати його; може забезпечити викладачеві тісний та щирий контакт із тими, кого він навчає, а може й збудувати між ними глуху стіну. Під час проведення занять викладач може звернутись до будь- якого курсанта з питанням чи зауваженням. Кожне, навіть на перший погляд не суттєве, зауваження викладача “проходить” крізь очі й вуха більшості курсантів, вони відповідно реагують, а це, у свою чергу, впливає на сприйняття того курсанта, до якого звертається педагог. Психологія педагогічної діяльності складається з установок (розумової частини), рішення й дії (дійової частини) та врахування педагогом наслідків своєї роботи. Склад цих компонентів, а також сприйняття їх курсантом чи колективом взагалі, залежать від внут- рішнього морально-психологічного клімату в колективі. Одні уста- новки діють у викладача, інші – у колективі, а ще інші – у конкрет- ного курсанта (студента). 11 Загальна установка викладача – неусвідомлений або мало усві- домлений спосіб реагування на реалії педагогічної діяльності. Є ви- кладачі “добрі”, є “суворі”, є “ліберальні”. Курсанти, говорячи про те, за що вони поважають своїх викладачів, часто виділяють такі якості, як доброта, веселість, життєрадісність: “Мені дуже подо- баються викладачі, які мають почуття гумору й люблять пожарту- вати”. Нікому не подобається, коли викладач недоречним жартом ставить курсанта у незручне становище. Такі викладачі ніколи не здобудуть поваги в курсантів (студентів). Розумна суворість та справедлива вимогливість викладача позитивно сприймається більшістю курсантів, а постійні негативні зауваження, які робить “принциповий викладач”, викликають у курсантів ворожість і зменшують виховний вплив. “Викладач-ліберал” вражає курсантів свободою своїх поглядів та мислення, оригінальністю ідей, але його поблажливість до неуків розхолоджує колектив, порушуючи ритм пізнавальної діяльності. Практичні заняття, про які йде мова в цьому посібнику, при- значені для формування в курсантів (студентів) відповідних знань, умінь та навичок. Методика їх проведення в різних дисциплінах різна, але в будь-якому випадку потребує від викладача великих зусиль і творчого мислення для досягнення навчально-виховних цілей: мобілізувати та організувати активну й свідому участь кожного курсанта (студента) у вирішенні практичних завдань; проводити тренування та вправи систематично та послідовно, поступово ускладнюючи їх шляхом доповнення новими елементами дій; уважно та старанно контролювати хід правильного виконання всіх елементів вправи; привчати тих, хто навчається, до самоконтролю, самоаналізу своїх дій та їх самооцінки; максимально наближати умови виконання вправ до обстановки сучасного бою. Викладач у ході практичних занять проводить індивідуальну виховну роботу, на меті якої є: загартування волі курсантів, розвиток у них наполегливості, завзятості, спостережливості, розумної ініціа- тиви, самостійності, колективізму, взаємодопомоги та інших важли- вих якостей військового фахівця. 12 Однак виховна роль навчальних занять при всій її значущості не вичерпує виховної функції викладача ВВНЗ. Поряд із цим важливе значення має участь викладача спільно з тими, хто навчається, у гро- мадських, культурних, спортивних заходах, бесіди й виступи вихов- ного характеру в позанавчальний час. Звичайно, найкращим психолого-педагогічним виховним впли- вом на курсантів є особистий приклад викладача – його ерудиція, високий професіоналізм та компетентність, уміння знайти правильну відповідь навіть на непросте запитання, порадити додаткове джерело інформації з даного питання. Також на виховання особистості курсанта дуже впливають за- гальний авторитет і педагогічні здібності викладача. Його обізна- ність, лекторська майстерність, привабливість рис характеру, навіть зовнішність складають позитивний імідж. Адже не випадково хтось із мудрих сказав, що Вчителем (саме так – із великої літери) передусім є не той, хто може провести, навіть майстерно, навчальне заняття, а той, у кого є чому навчитися! Особливо це стосуються викладачів ви- щих військових навчальних закладів, де офіцери-викладачі навчають та виховують майбутніх офіцерів для Збройних Сил України. І навпаки, легковажне ставлення викладача до виконання своїх обов’язків, неуважність, а так само й дратівливість, брутальність, ін- ші людські вади, з якими не бореться сам педагог, призводять до не- здатності позитивно впливати на тих, хто навчається. І хоч останні не завжди вступають у конфлікт із викладачем, намагаються уникати його, але в них створюється стійка негативна реакція на його заняття, емоційна неприязнь до нього самого. Так само негативно ставляться курсанти (студенти) й до того, хто недостатньо володіє мовною майстерністю і під час проведення занять виявляє низьку культуру мови, веде заняття так званим “суржиком”. Таким чином, задача забезпечення єдності процесів навчання та виховання – це складна, багатопланова проблема, що вимагає від викладача вищого військового навчального закладу (ВВНЗ) значного інтелектуального та психологічного напруження, працелюбності та самовідданості. |