В. Л. Стахневич особиста бойова зброя підготовка, організація та методика проведення тренувань і занять із практичним виконанням вправ підготовчих та навчальних стрільб із пістолета Макарова Навчальнометодичний посібник
Скачать 1.45 Mb.
|
1.3. Основи педагогічної майстерності викладача ВВНЗ Педагогічна майстерність викладача ВВНЗ – це система його військово-наукових та психолого-педагогічних знань, організаційно- методичних умінь та навичок, яка у поєднанні з високими морально- 13 психологічними якостями дозволяє йому найефективніше вирішувати задачі підготовки військових фахівців за встановленими напрямами, спеціальностями й спеціалізаціями відповідно до вимог освітньо-ква- ліфікаційних характеристик. Фундаментом викладацької майстерності є:глибокі спеціальні знання дисципліни, яка викладається, її наукових основ; висока осо- биста відповідальність за якість навчання курсантів (студентів); знан- ня психології й педагогіки; дидактичних принципів вищої школи; володіння методикою викладання, тобто сукупністю способів, мето- дів і прийомів для систематичного, послідовного та доцільного веден- ня навчально-виховної роботи з курсантами (студентами) із конкрет- ної навчальної дисципліни. Виходячи з вищесказаного, можна сформулювати основні ви- моги до професійної підготовки викладача ВВНЗ. На першому місці стоїть спроможність викладача забезпечувати високий науковий рівень навчання курсантів (студентів). Науковість навчання передбачає: по-перше, що всі знання, якими оволодівають курсанти (студенти), мають задовольняти вимоги підготовки за напрямами, спеціальностями й спеціалізаціями, відповідати останнім досягнен- ням сучасної науки, тим самим забезпечувати випускникам ВВНЗ перспективу службового й творчого зростання; по-друге, що при викладанні будь-якої дисципліни найбільша увага повинна приділятися її методології, розкриттю її фунда- ментальних положень, об’єктивних закономірностей, сполученню синтезу й аналізу, індукції та дедукції, наукової обґрунтованості й доказовості; по-третє, розкриття історії розвитку галузі знань, яка вивча- ється, місця в цій галузі навчальної дисципліни, історії її становлення й вдосконалення. Глибоке розуміння наукової складової своєї дисципліни в тісно- му зв’язку з її практичними додатками – найважливіша якість педаго- га. Разом із тим одного високого наукового рівня викладача недо- статньо для його ефективної навчальної роботи. Існує точка зору, що кожний, хто накопичив певний багаж знань, досяг високих результа- тів у тій чи іншій сфері військової діяльності, без додаткової психо- лого-педагогічної підготовки здатний викладати у вищому навчаль- ному закладі, проте вона помилкова. Характер і складність задач вищої військової школи, її реформування вимагають високого рівня 14 педагогічної культури викладача, глибокого розуміння ним сутності, специфіки й задач навчально-виховного процесу у ВВНЗ. Тому осво- єння основ та постійне нарощування знань із психології та педагогіки вищої військової школи на етапі становлення є актуальною задачею кожного викладача. Головними критеріями педагогічної майстерності викладача є: чітка система й послідовність у навчально-виховній роботі; результати засвоєння навчального матеріалу тими, кого він навчає; наявність авторитету серед колег та тих, кого він навчає; уміння узагальнювати досвід та кваліфіковано вести наукову та методичну роботу. Основними елементами педагогічної майстерності викладача є: глибоке розуміння мети та завдань навчання й виховання кур- сантів (студентів); висока особиста відповідальність за якість навчання та виховання; постійна творча й наполеглива робота, направлена на підвищен- ня ефективності занять; повага до курсантів (студентів), намагання передати їм свої знання та особистий практичний, службовий і професійний досвід; глибоке, на рівні останніх досягнень сучасної науки, знання дисципліни, яку викладає; глибоке знання основних положень військової педагогіки та психології, принципів навчання й виховання у ВВНЗ та спирання на них у своїй практичній діяльності; уміння вибирати методичні прийоми проведення заняття, які найповніше забезпечать виконання поставленої навчальної мети та завдань навчання й виховання, оптимально планувати проведення кожного заняття й готуватися до нього з урахуванням складу кон- кретного навчального підрозділу; уміння захоплено та дохідливо викладати навчальний матеріал, ефективно управляти процесом навчання й виховання; висока культура мови в поєднанні з іншими елементами оратор- ського мистецтва; педагогічний такт при неухильному дотриманні статутних ви- мог під час проведення занять, висока загальна та військова культура поведінки; 15 уміння глибоко та самокритично аналізувати кожне проведене заняття, виявляти причини помилок і недоліків, робити з цього правильні висновки. Основні ознаки високого педагогічного такту викладача: статутна вимогливість до курсантів (студентів) без грубості, дріб’язкової прискіпливості та приниження їхньої гідності; принциповість та наполегливість без упертості; уміння навчати без підкреслення своєї вищості; уміння терпляче й доброзичливо вислуховувати та чути тих, хто навчається, без прояву байдужості та зверхності; уважне та об’єктивне ставлення до відповідей на заняттях, неза- лежно від їхнього змісту; природність та простота спілкування, яка виключає фамільяр- ність і панібратство; уважність, чуйність і повага до тих, хто навчається; гумор без глузування, яке принижує гідність особистості; вимогливість до себе, уміння критично оцінювати свої вчинки, бути для тих, хто навчається, прикладом виконання своїх службових та військових обов’язків; високі моральні якості. Головними рисами характеру досвідченого педагога є: цілеспрямованість, що породжує творчу активність; наполегливість, яка виражається в неухильному намаганні та вмінні послідовно домагатися точного виконання своїх вимог; рішучість, яка надає можливість знаходити найбільш ефективні способи впливу, не губитися в складних обставинах; уміння володіти собою, долати страх, сором’язливість, збенте- женість; терплячість, готовність пояснювати й вислуховувати без дратів- ливості; організованість, яка є необхідною умовою навчально-виховного впливу; творчий підхід до вирішення завдань навчання та виховання. Таким чином, педагогічна майстерність викладача ВВНЗ являє собою синтез наукових знань, організаційно-методичних умінь та особистих якостей – розуму, почуттів, волі, характеру, здібностей тощо. Вона характеризує якісний рівень педагогічної діяльності ви- кладача та дає можливість найефективніше вирішувати завдання навчання та виховання курсантів (студентів). 16 1.4. Модель діяльності викладача під час практичного заняття Основною формою організації занять у процесі підготовки стрільця із пістолета Макарова, як і більшості занять із вогневої підготовки, є практичні заняття. Про методику організації та прове- дення практичних занять написано й відомо вже немало. Тому більш доцільним та корисним, особливо для викладачів-початківців, буде розглянути перевірену на практиці модель діяльності досвідченого викладача при паралельному порівнянні з можливими варіантами методів діяльності молодого викладача під час проведення таких занять. А. Доведення інформації Варіанти діяльності досвідченого викладача Можливі варіанти діяльності викладача-початківця Матеріал заняття тісно по- в’язаний з повсякденним життям та діяльністю військ Матеріал заняття з повсяк- денним життям та діяльністю військ не пов’язується Акцентується увага тих, хто навчається, на важливості на- вчального матеріалу для їх по- дальшого навчання та майбут- ньої практичної діяльності Не підкреслюється важливість навчального матеріалу для подальшого навчання курсантів та їх майбутньої професійної діяльності Чітко ставиться задача та мета заняття, а не тільки оголошуєть- ся його тема Оголошується лише тема за- няття, а задача та мета не ста- виться Уміло використовуються уза- гальнення, виділяється головне Метод узагальнення та виді- лення головного не застосовуєть- ся або застосовується невміло Яскраве, емоційне доведення інформації Доведення інформації – не- емоційний монолог викладача Інформація деталізується в ро- зумних межах Надмірна деталізація інфор- мації Детальний аналіз отриманих результатів Аналіз отриманих результатів не проводиться або проводиться поспіхом Висновки робляться по ходу заняття та в кінці Висновки робляться після дзвінка або не робляться взагалі 17 Б. Організація практичної діяльності курсантів (студентів) Варіанти діяльності досвідченого викладача Можливі варіанти діяльності викладача-початківця Різноманітність прийомів та способів організації практичної діяльності тих, хто навчається Використання замалого арсе- налу прийомів та способів орга- нізації практичної діяльності тих, хто навчається Організація та проведення практичної роботи курсантів (сту- дентів) відбувається відповідно до вимог Статутів Робота організується та про- водиться з порушеннями вимог Статутів На початку заняття оголошує заходи безпеки, а протягом його забезпечує їх суворе виконання Не нагадує про необхідність дотримання заходів безпеки, або/та в ході заняття на окремі їх порушення не реагує Постійно слідкує за практич- ною роботою тих, хто навчаєть- ся, організовує їхню діяльність, а не поведінку Не слідкує або недостатньо уважно слідкує за практичною роботою тих, хто навчається, більше уваги приділяє їхній поведінці Сприяє активній діяльності тих, хто навчається Своєю гіперактивністю при- гноблює активність та ініціативу тих, хто навчається Підводить курсантів (студен- тів) до самостійного пошуку ви- рішення проблем, які можуть виникати під час практичної роботи Намагається сам розв’язати всі проблеми, що виникають у результаті роботи тих, хто навча- ється Якщо необхідно, відповідає на питання курсантів (студентів) Зовсім не відповідає на питан- ня курсантів (студентів) або від- повідає плутано Організує фронтальну, групо- ву й попарну роботу Фронтальна, групова та по- парна організація роботи від- сутня. Процес навчання носить, в основному, репродуктивний ха- рактер: сам викладач або один курсант (студент) виконує робо- ту, а решта лише спостерігає 18 Виявляє індивідуальні можли- вості та рівень практичної під- готовки курсантів із наступною підготовкою індивідуальних зав- дань різної складності Рівня індивідуальних можли- востей та практичної підготовки тих, хто навчається, не виявляє, диференційного підходу до під- готовки індивідуальних завдань не проявляє Задає питання й спілкується не тільки з активними курсан- тами (студентами) Задає питання й спілкується тільки з активними курсантами (студентами) До розгляду та обговорення складних навчальних питань залу- чає декілька курсантів (студен- тів) Розгляд та обговорення склад- ного питання практикується тіль- ки з одним курсантом (студен- том) Практикує залучення курсан- тів (студентів) для надання допо- моги тим, хто відчуває труднощі під час доповіді чи практичних дій, для доповнення або вияв- лення/виправлення помилок Допомога тим, хто її потре- бує, із боку інших курсантів (студентів) не практикує Практикує самостійне рішен- ня задачі всіма тими, хто навча- ється, після колективного обго- ворення алгоритму її вирішення та з наступним колективним розбором результатів Колективне обговорення пла- ну рішення задачі та наступний колективний розбір результатів не практикує Практикує чергування обго- ворення теоретичних питань із виконанням практичних завдань Метод чергування обговорен- ня теоретичних питань із вико- нанням практичних завдань не практикує Надає допомогу під час прак- тичної роботи. Показує тільки як і що треба робити, але не вико- нує роботу сам Допомоги під час практичної роботи не надає. Показуючи що і як потрібно робити, сам виконує всю роботу чи більшу її частину Уміло реалізує комплексуван- ня знань, практичних навичок та умінь курсантів (студентів), які вони отримали й набули під час вивчення суміжних навчальних дисциплін Комплексування знань, умінь та практичних навичок не прово- дить, зв’язок питань, що вивча- ються (практично відпрацьову- ються) із суміжними навчаль- ними дисциплінами відсутній 19 Особисто показує зразкове виконання прийомів та дій, які потрібно буде виконувати на занятті тим, хто навчається Вимагає від тих, хто навчаєть- ся, більше, ніж може показати сам, а особистий показ замінює поясненнями Слідкує за мовою тих, хто на- вчається, вимагає вживання ста- тутних термінів і положень, на- вчає коротко та лаконічно вислов- лювати свої думки Не слідкує за мовою тих, хто навчається, застосування статут- них термінів і положень не ви- магає, не вчить висловлювати свої думки коротко та лаконічно Негайно виправляє, а частіше попереджує можливі помилки під час практичної роботи, не накопичуючи їх Помилки в ході практичної роботи виявляє лише в кінці заняття, коли їх накопичилося багато і вже важко виправити У випадку виходу зі строю технічних засобів навчання, засо- бів матеріально-технічного забез- печення заняття готовий сам їх швидко привести до робочого стану або залучає для цього навчально-допоміжний склад У випадку виходу зі строю технічних засобів навчання, засо- бів матеріально-технічного забез- печення заняття потрапляє в скрутне становище, сам привести їх до робочого стану не завжди готовий, не залучає для цього навчально-допоміжний склад Під час проведення практич- ної роботи з курсантами (студен- тами) не дозволяє собі займатися сторонніми справами Під час проведення практич- ної роботи з курсантами (студен- тами) часто займається своїми справами, веде сторонні розмови з колегами або по телефону і т.д. В. Організація контролю та оцінювання Варіанти діяльності досвідченого викладача Можливі варіанти діяльності викладача-початківця Використовує різні форми, способи та засоби для швидкого й ефективного поточного опиту- вання курсантів (студентів) Використовує мало форм та методів поточного опитування курсантів (студентів) Оголошує вимоги щодо кри- теріїв оцінки відповідей на тео- ретичні питання та за виконання практичних дій Вимоги та критерії оцінок до тих, хто навчається, не доводить 20 Опитування проводить енер- гійно, без затягування Опитування проводить мляво, без залучення до активної участі всіх тих, хто навчається Опитування на двогодинному занятті займає не більше 10-ти хвилин, а на чотиригодинному не більше 20 хв. Опитування невиправдано за- тягується й займає основну час- тину навчального часу Проявляє уміння за необхід- ності переформулювати запитан- ня в більш зрозумілу для тих, хто навчається, форму Переформулювати запитання в більш зрозумілу для тих, хто навчається, форму не завжди може Оцінює підготовку кожного курсанта (студента) Оцінює загалом навчальну групу. Індивідуально курсантів (студентів) не оцінює Використовує індивідуальні, фронтальні та групові контроль- ні завдання Індивідуальні, фронтальні та групові контрольні завдання не готує й не використовує Застосовує контролюючі про- грами, у тому числі й з викорис- танням комп’ютерної техніки Контролюючі програми, у то- му числі з використанням ком- п’ютерної техніки, не застосовує або застосовує недостатньо Ретельно контролює правиль- ність виконання прийомів та дій. Вказує (показує) шляхи та спо- соби виявлених помилок по ходу заняття Помилки та недоліки залиша- ються непоміченими або на них вказується лише в кінці заняття Контроль орієнтований на оці- нювання готовності курсантів до використання знань, умінь і на- вичок у майбутній професійній діяльності Контроль направлений тільки на оцінку знань програмного ма- теріалу Відповіді на теоретичні запи- тання та виконання практичних дій завжди оцінюються. Оцінка завжди аргументується Відповіді та результати прак- тичних дій не завжди оцінюють- ся. Оціночні міркування вголос не висловлюються Оцінка відповідей та резуль- татів практичної роботи об’єк- тивна, ясна та зрозуміла тим, хто навчається Оцінка відповідей та резуль- татів практичної роботи необ’єк- тивна (завищена/занижена) та незрозуміла тим, хто навчається 21 Більшість оціночних мірку- вань, висловлених уголос, мають позитивне спрямування Уголос висловлюються пере- важно негативні оціночні мірку- вання й адресуються до всієї на- вчальної групи (“усі не готові”, “ніхто нічого не знає” тощо) Під час висловлювання оці- ночних міркувань та при оціню- ванні відповідей (дій) проявляє педагогічний такт і витримку При оцінюванні неправильних або неточних відповідей (дій) ви- кладач занадто емоційний, педа- гогічного такту не проявляє Оцінює пізнавальну та творчу діяльність і вчинки тих, хто на- вчається, а не їх особистість При оцінюванні діяльності тих, хто навчається, часто переважає оцінка їхньої особистості Уміло стимулює самооцінку й самоконтроль Стимулювання самооцінки та самоконтролю невміле або вза- галі не практикується Стимулює взаємооцінювання Взаємооцінювання не практи- кує взагалі Обговорює результати конт- ролю Результати контролю з на- вчальною групою не обговорює Запрошує відстаючих та тих, хто пропустив заняття через по- важні причини, на індивідуальні співбесіди (проведення індивіду- альних та групових консульта- цій) Не практикує індивідуальну (чи групову) роботу з відстаю- чими та тими, хто пропустив за- няття через поважні причини, під час самопідготовки Г. Активізація пізнавальної діяльності тих, хто навчається Варіанти діяльності досвідченого викладача Можливі варіанти діяльності викладача-початківця Підкреслення викладачем та усвідомлення тими, хто навча- ється, прийомів та способів пі- знавальної діяльності Прийоми та способи пізна- вальної діяльності не підкреслю- ються, а тими, хто навчається, – не усвідомлюються Різноманітність методичних прийомів та способів активізації пізнавальної діяльності тих, хто навчається Одноманітність засобів акти- візації пізнавальної діяльності тих, хто навчається 22 Акцентує увагу курсантів на важливості питань, що вивчають- ся та практично відпрацьовують- ся, для їх подальшого навчання та майбутньої професійної діяль- ності Не акцентує увагу курсантів на важливості питань, що вивча- ються та практично відпрацьову- ються, для їх подальшого на- вчання та майбутньої професій- ної діяльності Уміло застосовує методичні прийоми та способи активізації творчої пізнавальної діяльності тих, хто навчається Не використовує чи невміло застосовує прийоми та способи активізації пізнавальної діяльнос- ті тих, хто навчається Умови, в яких відпрацьову- ються практичні вправи чи про- водиться стрілецьке тренування, максимально приближені до об- становки можливого сучасного бою Заняття не пов’язуються з ре- альними задачами, що вирішу- ються у військах Заняття насичено ситуаціями, які вимагають самостійності, ри- зику, напруження розумових здіб- ностей та фізичних можливостей Заняття не вимагає від тих, хто навчається самостійності, ри- зику, напруження розумових здіб- ностей та фізичних можливостей Визначає індивідуальну підго- товленість та здібності тих, хто навчається, і з урахуванням цього готує індивідуальні завдання різ- ної складності Не приділяє уваги визначен- ню індивідуальної підготовле- ності та здібностей тих, хто нав- чається. Індивідуальні завдання різної складності не готує Штучно створює проблемні ситуації та передбачає вихід з них за активної розумової та практичної діяльності тих, хто навчається Проблемні ситуації з навчаль- но-виховною метою не створю- ються або розв’язуються самим викладачем без розумової та практичної діяльності тих, хто навчається Поступово підвищує склад- ність практичних завдань під час заняття Протягом всього заняття вик- онуються завдання однакової складності Організує розв’язання твор- чих завдань Розв’язання виключно “пред- метних” завдань, а також завдань, що вимагають лише репродук- тивної діяльності Створює ігрові ситуації Відсутність ігрових ситуацій 23 Уміло ставить проблемні пи- тання та дає можливість відпові- дати на них, що, у свою чергу, приводить до діалогу, активної дискусії На поставлені проблемні пи- тання намагається відповідати сам. Діалог, дискусія не практи- куються Примусово залучає пасивних курсантів (студентів) до обгово- рення питань Пасивні курсанти (студенти) до обговорення питань не залу- чає Залучає до обговорення склад- них питань якомога більше тих, хто навчається Обговорення складного питан- ня проводить з одним, найпід- готовленішим курсантом (сту- дентом) Залучає курсантів (студентів) для надання допомоги тим, кому складно відповісти на поставлене запитання, для виправлення по- милок та доповнення відповіді Для надання допомоги тим, кому складно відповісти на по- ставлене запитання, виправлення помилок та доповнення відповіді курсантів (студентів) не залучує Тактовно виправляє відповіді чи практичні дії лише на початку відповіді чи при очевидній по- милковості практичних дій Викладач опікує курсанта (сту- дента), поспішає із підказками, нав’язує йому своє рішення Активність тих, хто навчаєть- ся, не подавляється активністю викладача Своєю гіперактивністю подав- ляє активність тих, хто навча- ється Застосовує прийом цілеспря- мованої помилки Прийом цілеспрямованої (сві- домої) помилки не застосовує Підкреслювання професійної значущості навчальних питань та практичних дій, що вивчаються Не підкреслює професійної значущості навчальних питань та практичних дій, що вивчаються Обґрунтовано та вміло засто- совує технічні засоби навчання, повне матеріально-технічне забез- печення заняття Технічні засоби навчання не використовує або використовує невміло, недостатнє матеріально- технічне забезпечення Помічає й заохочує розумну ініціативу тих, хто навчається Не придає належного значен- ня розумній ініціативі та само- стійності тих, хто навчається, біль- ше бачить їх недоліки та пасив- ність і намагається нотаціями ак- тивізувати заняття 24 Створює атмосферу змагання та організує його. Змагання про- водить за конкретними задачами та нормативами. Відзначає кра- щих, гіршим вказує на помилки та недоліки, надає поради й реко- мендації Змагання по розв’язанню за- дач та відпрацюванню практич- них дій та нормативів не прак- тикує, кращих курсантів (студен- тів) не відзначає, гіршим не вказує на помилки та недоліки, конкретних порад і рекомендацій не надає Оцінка роботи курсанта (сту- дента) не викликає в нього сум- нівів щодо об’єктивності, вона йому зрозуміла й стимулює його до подальшої роботи Оцінка курсанту (студенту) не зрозуміла і не стимулює його подальшу навчальну активність Ставить конкретні завдання щодо вивчення чи практичного відпрацювання для підготовки до наступного заняття під час самопідготовки Надає простий перелік питань для самостійного вивчення. Ре- комендацій для підготовки до наступного заняття не дає Запропонована модель діяльності викладача під час проведення практичних занять побудована за принципом двох полярних варіантів його навчально-виховної роботи. Такий підхід зручний та корисний особливо для викладачів-початківців, оскільки вони мають можли- вість не тільки ознайомитися зі зразками нормативної поведінки досвідчених викладачів, а й зрозуміти, чого і як потрібно уникати, розпочинаючи свою особисту надзвичайно відповідальну та важливу педагогічну діяльність. Колективом кафедри в ході повсякденної діяльності проводяться цілеспрямовані заходи щодо нарощування педагогічної майстерності викладачів, що тільки розпочинають педагогічну діяльність. У цьому важлива роль належить проведенню показових, відкритих і пробних занять. Також важливе та дієве значення має контроль навчально- виховної діяльності всіх навчально-наукових працівників кафедри. Викладач не повинен “жахатися” контролю занять, оскільки контроль є ефективним засобом об’єктивної оцінки його педагогічної діяль- ності, надання йому конкретної допомоги в нарощуванні педагогічної майстерності та вдосконаленні науково-методичного рівня навчаль- ної дисципліни. 25 Контроль занять проводиться начальником ВВНЗ, його заступ- никами, начальником факультету, його заступниками та начальником кафедри і його заступником. Контролюючий заняття завчасно, напе- редодні дня його проведення ознайомлюється з темою та змістом заняття за тематичним планом вивчення дисципліни. На занятті він не втручається в процес його проведення. Після заняття контролюючий проводить детальний розбір проведеного навчального заняття згідно з рекомендаціями, викладеними в бланку відповідного листа контролю (Додаток 10). За результатами розбору контролюючий дає оцінку заняття, вказівки й рекомендації щодо усунення виявлених недоліків та вдосконалення змісту й методики проведення занять. Після завер- шення бесіди з викладачем контролюючий оформляє лист контролю на відповідному бланку. Бланки брошуруються в журнал контролю занять та зберігаються на кафедрі. Результати контролю занять, який проводиться за планом ВВНЗ, оформляються на листах контролю, які зберігаються в навчальному відділі ВВНЗ. Результати контролю занять обговорюються на щотижневих нарадах з професорсько-викладацьким складом кафедри. |