Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
• Анкор: Анатомия экзамен
• Дата: 24.06.2021
• Размер: 381.46 Kb.
• Имя файла: Анатомия.docx
• Тип: Документы; #221141
• страница: 21 из 71

40.М’язи передпліччя

Передплічна ділянка (regio antebrachialis) має два відділи: передній відділ, що складається з поверхневої і глибокої частин, і задній відділ. Також виділяють променевий (бічний) край і ліктьовий (присередній) край.

Численні м'язи передпліччя виконують важливі функції, що зв'язані з трудовою діяльністю людини. Більшість з цих м'язів діють на кілька суглобів: ліктьовий, проксимальний і дистальний променево-ліктьові, променево- зап'ястковий, суглоби кисті і пальців, тобто є багато- суглобовими м'язами. М'язи передпліччя поділяються на дві групи: передню і задню. До передньої групи належать 9 м'язів, 7 з яких - згиначі кисті і пальців: шийно-променевий м'яз, променевий і ліктьовий м'язи-згиначі зап'ястка, довгий долонний м'яз (іноді відсутній), поверхневий і глибокий м'язи-згиначі пальців, довгий згинач великого пальця, круглий і квадратний м'язи-привертачі. Згиначі пальців здійснюють надзвичайно в чіткі високодиференційовані рухи, що властиві лише людині.

До задньої групи м'язів передпліччя входять 10 м'язів, 8 з яких є розгиначами кисті і пальців: довгий і короткий променеві м'язи-розгиначі зап'ястка, ліктьовий м'яз-розгииач зап'ястка, м'яз-розгинач пальців, м'язи-розгиначі мізинця і вказівного пальця, довгий і короткий м'язи-розгиначі великого пальця, довгий відвідний м'яз великого пальця і м'яз-відвертач. Передні і задні м'язи передпліччя розташовані кількома шарами.

41.М’язи кисті

У життєдіяльності кожної людини кисть і пальці мають першорядне значення, бо безпосередньо забезпечують унікальні витончені рухи і контактують з предметами. Усі ці рухи виконують численні м'язи передпліччя і кисті. Особливе місце відведене м'язам кисті (їх 19), що розташовані тільки на долонній поверхні. На тильній поверхні кисті проходять лише сухожилки описаних вище м'язів-розгиначів кисті і пальців.

М'язи долонної ділянки кисті

М'язи долонної ділянки кисті поділяють на 3 групи . Перша група - 4 м'язи, що утворюють підвищення великого пальця - тенар (thenar), а саме: короткий відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз-згинач великого пальця, привідний м'яз великого пальця і протиставний м'яз великого пальця. Друга група - 4 м'язи, що утворюють підвищення мізинця - гіпотенар (hypothenar), а саме: короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз-згинач мізинця і протиставний м'яз мізинця. Середня група м'язів кисті, яка розташована між зазначеними двома підвищеннями, включає 4 червоподібні м'язи, а також 3 долонні і 4 тильні міжкісткові м'язи

42.М'язи таза

(musculi cinguli pelvici) оточують кульшовий суглоб з усіх боків. Усі вони починаються від кульшових , поперекових хребців і крижової кістки, а прикріплюються до верхньої третини стегнової кістки. М'язи тазового пояса поділяються на дві групи. Внутрішня група розташована в порожнині таза (клубово-поперековий, грушоподібний і внутрішній затульний м'язи). Зовнішня група м'язів розташована на бічній поверхні таза й в сідничній ділянці (великий, середній і малий сідничні м'язи, квадратний м'яз стегна, м'яз-натягувач широкої фасції, зовнішній затульний м'яз, верхній і нижній близнюкові м'язи). М'язи зовнішньої групи розташовані кількома шарами. Ці м'язи підтримують рівновагу тіла в положенні стоячи і при ходьбі.

Внутрішні м'язи тазового пояса

Клубово-поперековий м'яз (т. iliopsoas) складається з двох м'язів - великого поперекового і клубового. Ці м'язи починаються від поперекових хребців і клубової кістки, потім з'єднуються в єдиний м'яз, що прикріплюється до стегнової кістки. Великий поперековий м'яз бере участь в утворенні задньої стінки черевної порожнини.

Сідничні м'язи (лат. musculi glutei) — група трьох м'язів, які розміщуються навколо головки стегнової кістки: малий сідничний м'яз, середній сідничний м'яз, великий сідничний м'яз.

43.М’язи та фасціі стегна

М’язи стегна розвинені дуже добре у зв’язку з прямоходінням. Вони потужні, діють на кульшовий і колінний суглоби, беруть участь у функціях стояння, ходьби, бігу. Ці м’язи не тільки забезпечують пересування тіла, але й утримують його у вертикальному положенні. М’язи стегна поділяються на три групи. Передня група (згиначі стегна і розгиначі гомілки) включає два м’язи – чотириголовий м’яз стегна і кравецький м’яз; до задньої групи (розгиначі стегна і згиначі гомілки) належать три м’язи – півсухожилковий і півперетинчастий м’язи, двоголовий м’яз стегна; присередня група (привідні м’язи) утворена п’ятьма м’язами – це гребінний і тонкий м’язи, довгий, короткий і великий привідні м’язи.

Передня група м’язів стегна

Кравецький м’яз (m. sartоrius) має стрічкоподібну форму і довжину до 50 см, розташований на передній поверхні стегна в борозні між чотириголовим м’язом стегна і привідними м’язами.

Функція: згинає стегно у кульшовому суглобі, дещо відводить і обертає його назовні, згинає гомілку в колінному суглобі і обертає її до середини.

Кровопостачання: бічна огинальна артерія стегна, низхідна колінна артерія.

Іннервація: стегновий нерв (L2 –L4 ).

Чотириголовий м’яз стегна (m. quadriceps fеmoris) є одним із найпотужніших м’язів людини, розташований у передньому відділі стегна . Складається з чотирьох окремих м’язів: прямого м’яза стегна, бічного, проміжного і присереднього широких м’язів стегна, які оточують майже з усіх боків стегнову кістку. У нижній третині стегна всі чотири м’язи з’єднуються й утворюють загальний для них сухожилок. Цей широкий і товстий сухожилок прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також до основи, верхівки і бічних країв наколінка. Ділянка сухожилка між наколінком і великогомілковою кісткою називається зв’язкою наколінка (lig. patelle). Таким чином, наколінок, що розміщений у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна, є сесамоподібною кісткою, що збільшує кут прикріплення цього сухожилка до горбистості великогомілкової кістки.

Перед наколінком під сухожилком розташована переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris). Під сухожилком чотириголового м’яза, в місці його прикріплення до горбистості великогомілкової кістки, міститься глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda).

Прямий м’яз стегна (m. rеctus fеmoris) – це найдовший м’яз з усіх частин чотириголового м’яза стегна, він має веретеноподібну форму і є двоперистим. На початковому відділі м’яза розрізняють пряму головку (caput rectum) і повернену головку (caput reflexum).

Бічний широкий м’яз (m. vаstus laterаlis) – це плоский одноперистий м’яз, розташований на задньобічній поверхні стегнової кістки. Цей м’яз прикритий м’язом – натягувачем широкої фасції і клубово-гомілковим пасмом.

Присередній широкий м’яз (m. vastus medialis) одноперистий, плоский, розташований на передньоприсередній поверхні стегнової кістки. Вгорі і позаду цей м’яз прилягає до великого і довгого привідних м’язів, іноді навіть зрощений з ними. Присередня поверхня м’яза прикрита кравецьким м’язом.

Проміжний широкий м’яз (m. vаstus intermеdius) має вигляд плоскої пластинки, з боків він зрощений з бічним і присереднім широкими м’язами, дещо прикритий їхніми краями. Попереду проміжний широкий м’яз прикритий прямим м’язом стегна.

Частина глибоких м’язових пучків проміжного широкого м’яза в нижній частині стегна прикріплюється до верхніх і бічних відділів капсули колінного суглоба, тому вони називаються суглобовим м’язом коліна (m. articulаris genus).

Функція: чотириголовий м’яз стегна є потужним розгиначем гомілки в колінному суглобі. Окрім того, прямий м’яз стегна згинає стегно у кульшовому суглобі. М’яз відіграє важливу роль у прямоходінні й утримуванні тіла у вертикальному положенні, протидіючи силі ваги, що прагне зігнути ногу в колінному суглобі.

Кровопостачання: стегнова артерія, глибока стегнова артерія.

Іннервація: стегновий нерв (L2 –L4 )

Задня група м’язів стегна

До задньої групи м’язів стегна, що розташовані в його задньому відділі, належать три м’язи: двоголовий м’яз стегна, півсухожилковий і півперетинчастий м’язи. Всі вони починаються від сідничого горба. Початкові відділи цих м’язів покриті великим сідничним м’язом. Півсухожилковий і півперетинчастий м’язи, що прилягають позаду до великого привідного м’яза, розміщені присередньо. Двоголовий м’яз стегна проходить збоку і межує з бічним широким м’язом. На межі між середньою і нижньою третинами стегна м’язи розходяться. Півсухожилковий і півперетинчастий м’язи прямують вниз і присередньо, обмежовують підколінну ямку зверху і присередньо. Двоголовий м’яз стегна спрямований вниз і вбік, обмежуючи підколінну ямку зверху і збоку.

М’язи задньої групи стегна відіграють важливу роль у підтримці вертикального положення тіла і при прямоходінні, перешкоджаючи згинанню тулуба в кульшовому суглобі під впливом сили ваги.

Двоголовий м’яз стегна (m. biceps fеmoris) довгий і потужний, має дві головки – довгу і коротку.

Функція: розгинає і приводить стегно в кульшовому суглобі, згинає гомілку в колінному суглобі, обертає назовні зігнуту в колінному суглобі гомілку.

Кровопостачання: присередня огинальна артерія стегна і пронизні артерії – гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв – довга головка (S1–S2 ), загальний малогомілковий нерв – коротка головка (L4 –S1).

Півсухожилковий м’яз (m. semitendinоsus) довгий і плоский, розташований присередньо у задньому відділі стегна. Збоку цей м’яз межує із двоголовим м’язом стегна, а присередньо – з півперетинчастим м’язом. Проксимальна частина півсухожилкового м’яза покрита великим сідничним м’язом. Іноді приблизно на середині стегна півсухожилковий м’яз має сухожилкову переділку. На рівні середньої третини стегна м’яз переходить у довгий сухожилок.

Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі; обертає досередини зігнуту в колінному суглобі гомілку.

Кровопостачання: пронизні артерії, що є гілками глибокої стегнової артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S2 ).

Півперетинчастий м’яз (m. semimembranоsus) плоский і довгий.

Під сухожилком півперетинчастого м’яза в місці його розділення на три сухожилкові пучки розміщена сумка півперетинчастого м’яза (bursa musculi semimembranosi).

Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі, обертає до середини зігнуту в колінному суглобі гомілку, відтягує капсулу колінного суглоба.

Кровопостачання: присередня огинальна артерія стегна, пронизні і підколінна артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S1 ).

Присередня група м’язів стегна

До м’язів присередньої групи стегна належать п’ять м’язів: тонкий і гребінний м’язи, великий, довгий і короткий привідні м’язи. Привідні м’язи дуже розвинуті в людини в зв’язку з прямоходінням. Вони розташовані у присередньому відділі стегна. Присередні м’язи стегна починаються від лобкової і сідничої біля затульного отвору. Початкові відділи привідних м’язів прикривають зовнішній затульний м’яз. Поверхнево в групі привідних м’язів розташовані гребінний і тонкий м’язи, глибше розміщений довгий привідний м’яз, а найглибше – великий і короткий привідні м’язи. М’язи присередньої групи прикріплюються вздовж стегнової кістки – від малого вертлюга до присереднього надвиростка стегнової кістки.

Тонкий м’яз (m. grаcilis) плоский, довгий і стрічкоподібний, розташований поверхнево вздовж присередньої поверхні стегна. У верхній частині стегна присередньо від тонкого м’яза розміщений довгий привідний м’яз, а позаду – великий привідний м’яз. У нижній третині стегна попереду тонкого м’яза розташований кравецький м’яз, а позаду – півперетинчастий м’яз. На рівні колінного суглоба тонкий м’яз лежить між кравецьким і півсухожилковим м’язами.

Початок: від передньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки і нижнього краю лобкового симфізу.

Прикріплення: до присередньої частини горбистості великогомілкової кістки і фасції гомілки, беручи участь в утворенні поверхневої гусячої лапки разом із сухожилками півсухожилкового і кравецького м’язів Функція: приводить стегно, згинає гомілку в колінному суглобі і одночасно обертає її до середини.

Кровопостачання: затульна і поверхнева зовнішня соромітна артерія, а також гілки стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L4 ).

Гребінний м’яз (m. pectіneus) є коротким і плоским, прилягає до передньої поверхні зовнішнього затульного м’яза і короткого привідного м’яза. М’яз прямує вниз і вбік. До бічного краю гребінного м’яза прилягає клубово-поперековий м’яз, між ними утворюється клубово-гребінна борозна. Присередньо гребінний м’яз межує з довгим привідним м’язом і капсулою кульшового суглоба.

Початок: від лобкового гребеня і верхньої гілки лобкової кістки.

Прикріплення: до гребінної лінії стегнової кістки, що розташована між задньою поверхнею малого вертлюга і шорсткою лінією стегна.

Функція: приводить і згинає стегно в кульшовому суглобі.

Кровопостачання: затульна і глибока зовнішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L3 ).

Довгий привідний м’яз (m. adductor lоngus) товстий, плоский, розташовується присередньо і донизу від гребінного м’яза, закриває попереду короткий привідний м’яз і верхні пучки великого привідного м’яза.

Початок: за допомогою товстого міцного сухожилка від зовнішньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки між лобковим горбком і лобковим симфізом, збоку від початку тонкого м’яза. Довгий привідний м’яз проходить зверху вниз і вбік, продовжується в широкий плоский сухожилок.

Прикріплення: до середньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, між зонами прикріплення великого привідного і присереднього широкого м’язів стегна.

Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, одночасно згинаючи і обертаючи його назовні.

Кровопостачання: затульна і глибока зовнішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L3 ).

Короткий привідний м’яз (m. adductor brеvis) товстий і плоский, має трикутну форму. Розташований за гребінним і довгим привідним м’язами.

Початок: від зовнішньої поверхні тіла і нижньої гілки лобкової кістки, збоку від початку тонкого м’яза. М’яз прямує вниз і вбік, поступово розширюючись.

Прикріплення: коротким товстим сухожилком до верхньої частини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки позаду місця прикріплення довгого привідного м’яза. Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, бере участь у його згинанні й обертанні стегна назовні.

Кровопостачання: затульна артерія, пронизні артерії від глибокої стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L3 ).

Великий привідний м’яз (m. adductor mаgnus) потужний, плоский, має трикутну форму – це найбільший з усіх м’язів стегна. Він розташовується за коротким і довгим привідними м’язами, попереду від нижніх пучків великого сідничного, півсухожилкового, півперетинчастого м’язів і довгої головки двоголового м’яза стегна. М’яз розширюється донизу і присередньо, його верхні пучки спрямовані майже горизонтально, а нижні пучки – вниз.

Між сухожилковими пучками, що прикріплюються до привідного горбка і присереднього надвиростка, утворюється привідний розтвір (hiatus adductorius), через який в підколінну ямку проходить стегнова артерія з привідного каналу і відходить підколінна вена. Вище цього розтвору розташована широко-привідна міжм’язова перегородка (septum intermusculare vastoadductorium fascia), що з’єднує у вигляді містка великий привідний м’яз і присередній широкий м’яз. Верхні пучки великого привідного м’яза розташовані майже горизонтально. Цю частину м’яза називають малим привідним м’язом (m. adductor minimus). Його пучки розташовані за коротким привідним м’язом, угорі вони межують із зовнішнім затульним м’язом і квадратним м’язом стегна.

Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, бере участь у його розгинанні.

Кровопостачання: затульна артерія, пронизні артерії від глибокої стегнової артерії.

Іннервація: поперекове сплетення, затульний нерв (L2 –L3), сідничий нерв (L2 –L5 ).