Шпори філософія до кандидат. КНУ Шевченко. 1. Своєрідність і сучасне тлумачення предмету філософії. Предметом філософії
 Скачать 308.5 Kb.
|
|
51.Основні підходи до виміру історичного процесу Лінійні моделі – це образ історії як незворотньої послідовності подій; геометричним аналогом цієї моделі спрямованості історії є пряма. Лінійність – це послідовність таких подій, які ведуть до певного стану суспільства. Виокремлюють прогресивну чи регресивну лінійність залежно від того, чи позначено наступний щодо попереднього стан суспільства позитивним чи негативним знаком. Циклічні моделі історії – розуміння історії як послідовності подій, що повторюються через певні проміжки часу. Ілюстрацією циклічної моделі є коло (тому часто вживають поняття кругообігу). Відповідно, історичний процес розглядається як такий, що спрямований по колу, кожний її цикл не є випадковим, але і не має визначеного напрямку. Будь-який стан, в якому перебуває система, в тій чи іншій стадії може виникнути і в майбутньому, причому цей стан, в свою чергу вже існував у минулому. Формаційний підхід: історія є прогресивним розвитком, лінійним процесом сходження від менш досконалої формації до більш розвиненої.(«сусп-екон. формація» Маркс) Суспільно-економічні формації - це конкретно-історичні типи суспільства,послідовні "сходинки" історичної еволюції, що обумовлені певним способом виробництва і специфічною формою виробничих відносин, насамперед – формою відносин власності. 1) племенная, 2) античная, 3) феодальная, 4) буржуазная, 5) будущая коммунистическая форма всеобщей собственности. Цивілізаційний підхід до історії набагато обережніше ставиться до історії, він не передбачає наперед заданого сценарію майбутнього розвитку, заперечує наявність єдиної закономірності історії. В його основі лежить факт перетворення історії людства в глобальну, загальнолюдську історію. У філософії став вже загальноприйнятим поділ історії на період традиційної (аграрної), техногенної (індустріальної)цивілізації і нової, яка лише формується, але деякі ознаки якої дають підставу називати її постіндустріальною (інформаційною). Аграрна цивілізаційна революція, яка відбулася 6-8 тис. р. тому, здійснила перехід від споживацького типу життєдіяльності до продуктивного;індустріальна революція пов'язана з появою машинного виробництва (16-17т); інформаційна революція, в яку вступають найбільш розвинені країни сучасності, є початком нової цивілізації.Основу цивілізації складає не лише економічний базис, але в більшій мірі-сукупність культурних зразків ціннісних орієнтирів, цілей, мотивів, ідеалів, що перетворюються в певні психологічні настанови людей. Типи цивілізацій більш глобальні, більш сталі утворення, ніж типи формацій. Современная философская мысль пошла в сторону укрупнения выделяемых этапов: 1) традиционное общество (докапиталистическое), 2) капиталистическое общество (включает раннюю, переходную форму индустриального общества, . зародившуюся в XVII - XVIII веках в Западной Европе, а также индустриальное об- щество, начиная с середины XIX века), 3) постиндустриальное общество (с 60-х годов ХХ века). На сучасному етапі розвитку світової соціально-філософської думки поступово утверджується таке розуміння історії, яке умовно можна означити як монадне. Його характерною рисою є тлумачення всесвітньо-історичного процесу як єдності. 1.Своєрідність і сучасне тлумачення предмету філософії 2.Співвідношення раціонального і ірраціонального в філософії 3.Символічні та метафоричні смисли філософії 4.Духовно-практична інтенція філософії 5.Критичний раціоналізм, як філософський напрям 6.Феноменологія як противага «психологізмові» і альтернатива «натуралізмові» 7.Критичність в онтології: від критичної філософії Канта до критичної онтології Гартмана 8.Структуралізм та оновлена метафізика 9.Критичність посмодерну 10Людина як предмет філософської рефлексії 11.Марксистське та неомарксистське осмислення людського буття 12.Екзистенціальний вимір людського буття 13.Філософський зміст психоаналітичної антропології 14.Уявлення про сутність людини у постмодерністській філософії 15.Феномен соціального 16.Соціальний процес та його детермінанти 17.Соціальний антагонізм та «аномія» 18.Основні парадигми суспільного розвитку 19.Ідеологія і соціальна дійсність 20.Філософія як акт самопізнання та самовідтворення 21.Сутність комунікативного повороту в сучасній філософії 22.Дискурс як філософське явище 23.Теорія комунікативної дії 24.Смисловий горизонт класичних визначень культури 25.Сучасні цивілізаційні парадигми 26.Культура міжособистісних стосунків: сутність та особливості розвитку 27.Масова культура, її основні функції 28.Проблема співвідношення філософії та науки 29.Наука в системі техногенної цивілізації. 30.Проблема цінностей в науковому пізнанні. Поняття етосу науки. 31.Категоріальні засади наукової картини світу 32.Ідеали і норми наукового дослідження 33.Структура і методи емпіричного і теоретичного дослідження 34.Наукові революції та зміна історичних типів наукової раціональності 35.Загальнонаукові методологічні принципи як вимоги до наукової теорії 36.Поняття системності та комплексності досліджень 37.Синергетика як загальнонаукова методологія дослідження 38.Міждисциплінарний і трансцисциплінарний вимір методології 39.Особливості гуманітарного знання і пізнання 40.Методологічна програма герменевтики 41.Методологічний потенціал феноменології 42.Соціальна теорія пізнання та соціальна епістемологія 43.Проблема методу в соціальному пізнанні 44.Соціальне прогнозування та соціальний конструктивізм 45.Комунікативна парадигма у соціальному пізнанні 46.Філософія історії її предмет основні функції 47.Співвідношення природного і соціального у суспільно-історичному процесі 48.Суб’єкт та рушійні сили історії 49. Витоки, сенс і спрямованість історичного процесу 50.Взаємообумовленість свободи, випадковості і необхідності у русі суспільства 51.Основні підходи до виміру історичного процесу |