туризм. 1. Туризм як сфера господарської діяльності у статті 1 Закону України Про туризм
Скачать 397 Kb.
|
57. Види туризму за умовами за критерієм «складу учасників групи». За критерієм складу групи учасників види туризму поділяються залежно від віку та за складом груп подорожуючих. За віком розподіляються на такі групи: Дитячі тури - тури, в яких крім основних послуг переважають пізнавальні, спортивно-оздоровчі, навчальні та розважальні заходи Молодіжно-студентські тури – тури, в яких окрім основних послуг, пропонується низка заходів культурно-розважального характеру, анімаційні та музичні програми тощо. Тури для людей середнього віку – тури, в чких окрім основних послуг, пропонується низка заходів культурно-розважального характеру, пізнавальних та ознайомлювальних програм. Тури для людей третього віку – тури, в яких окрім основних послуг, переважають заходи оздоровчного, профілактичного характеру, а також в яких користуються підвищеним попитом екскурсійно-пізнавальні програми, у тому числі культурного характеру. За складом груп подорожуючих: Індивідуальні тури - тури, склад послуг в яких визначається самим замовником, а програма туру формується в момент продажу послуг. Сімейні тури – тури, в яких передбачено надання послуг няні, забезпечення дитячим харчуванням, а місця основного відпочинку обладнані басейнами, дитячими майданчиками, аквапарками; готелі мають сімейні номери для подорожуючих з одним (двома-трьома) дітьми; проводиться низка розважальних заходів для дітей. Групові тури – тури, у складі групи туристів, які здійснюються за здалегідь спланованим маршрутом із певним набором туристичних послуг. 58. Функції та завдання державних органів виконавчої влади в туризмі. Органами державної виконавчої влади в галузі туризму є: 1. Міністерство культури і туризму України (МКТ). 2. Державна служба туризму і курортів (Держтуризмкурортів). Вона є урядовим органом державного управління який діє в складі Міністерства культури і туризму України і йому підпорядковується. Основні завдання Держтуризмкурортів є: участь у реалізації державної політики в туристичній і курортній галузі: - здійснення в установленому порядку управління в туристичній галузі, зокрема в межах, визначених МКТ, управління майномпідприємств, установ та організацій, що проводять діяльність у туристичній галузі і належать до сфери управління МКТ; - узагальнення практики застосування законодавства в туристичній і курортній галузі, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення; - виконання відповідно до законодавства контрольно-наглядових функцій; - здійснення регулятивних і дозвільно-реєстраційних функцій у туристичній і курортній галузі щодо фізичних та юридичних осіб. Держтуризмкурортів відповідно до покладених на неї завдань: 1) бере участь у підготовці проектів нормативно-правових актів у туристичній і курортній галузі; 2) здійснює заходи щодо вдосконалення туристичної і курортної інфраструктури, розвитку ринкових відносин у цій галузі, а також розробляє пропозиції щодо вдосконалення фінансових та економічних нормативів, системи фінансування суб'єктів туристичної діяльності; 3) бере участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних програм розвитку туризму, туристично-рекреаційної сфери, ринку туристичних послуг, забезпечення захисту і безпеки туристів; 4) визначає перспективи і напрями розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, зміцнення матеріально-технічної бази туристичної і курортної галузі; 5) забезпечує здійснення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у туристичній галузі; 6) бере участь у створенні та розвитку системи наукового і інформаційно-рекламного забезпечення туристичної галузі; 7) сприяє в межах своєї компетенції розробленню і здійсненню центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо розвитку туристичної і курортної галузі; 8) бере участь у розробленні міжнародних договорів з питань туризму та курортної справи, готує пропозиції щодо їх укладання і денонсації та за дорученням МКТ укладає такі договори і забезпечує їх виконання; 9) забезпечує співробітництво з міжнародними туристичними організаціями та відповідними органами іноземних держав, бере участь у міжнародних програмах, вивчає та аналізує досвід іноземних держав у розбудові туристичної і курортної галузі; 10) координує та організовує виконання євроінтеграційних завдань у туристичній і курортній галузі; 11) подає в установленому порядку пропозиції щодо спрощення порядку оформлення візових документів туристів для митних, прикордонних та інших видів контролю; вживає в межах своєї компетенції заходів до захисту прав іноземних туристів в Україні, а також громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон; 12) вивчає потребу у фахівцях та подає пропозиції щодо забезпечення зайнятості населення в туристичній і курортній галузі, здійснює заходи щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для цієї галузі; Держтуризмкурортів під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Держкурортом, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами іноземних державі міжнародними організаціями. Держтуризмкурортів очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і туризму. 59. Туроператорська та турагенська діяльність. Основні функції туристичних підприємств різних типів. До організаторів туризму належать два види підприємств сфери туризму: туроператор і туристичне агентство, які, по суті, не надають туристичних послуг, а лише здійснюють посередницькі функції між споживачем і безпосередньо виробником послуг. їхня ліяльність — це також послуга. Туристичний оператор— суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює виробництво, просування та реалізацію власного туристичного продукту. Під формуванням туру розуміють складання упорядкованих та взаємопов'язаних за термінами, метою, узгоджені за вартістю, якістю, послідовністю послуг та робіт й укладення договорів на їх надання. Туристичний оператор, за класичною схемою діяльності, здійснює тільки гуртовий продаж туристичного продукту туристичним агентам-гуртовикам, які розподіляють продукт по районах та регіонах, і продають через місцеві туристичні агентства. Роздрібний продаж турів безпосередньо споживачеві-туристу здійснює туристичне агентство. Фактично серед підприємств сфери туризму кількість туроператорів становить 5 відсотків, а турагентств— 95. Туроператор також відповідає за виконання туристичного продукту перед споживачем (туристом). До основних фунцій туроператорів належить:
Туристичне агентство (туристичний агент)— суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює функції роздрібного продажу туристичних послуг і турів споживачу — туристу або корпоративним клієнтам. З туроператором або туристичним агентством-гуртовиком його пов'язує агентський договір, за яким можуть бути передбачені різні форми взаємодії і взаєморозрахунків у сфері фінансів і навіть певний перерозподіл відповідальності. Як продавець (якщо тільки його функції за агентським договором полягають власне у цій посередницькій функції) турагент несе обмежену відповідальність за туристичний продукт До функцій турагентів належить: 1)проведення рекламно-інформаційної діяльності для просування турпродукту на ринок; 2)вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми; 3)залучення клієнтів та продаж турпродукту; 4)взаємодія з туроператором на договірній основі; 5)забезпечення туристів інформацією про послуги; 6)підготовка, підбір та призначення кадрів на маршрут, які займаються виконанням зазначених у програмі послуг та організацією обслуговування туристів; 7)здійснення контролю за надійністю та якістю обслуговування; 8)збут туристичних послуг, які надають перевізники, засоби розміщення та харчування й інші підприємства туристичної індустрії. Туристичне агентство пов'язане з туроператором або іншим оператором послуг телекомунікаційними комп'ютерними мережами, наприклад глобальними міжнародними і національними мережами автоматизованого бронювання, що надають агенту доступ до потужних інформаційних баз даних і систем бронювання туристичних послуг. Сьогодні формується прямий продаж турів споживачеві через мережу Інтернет, але автоматизації піддаються тільки етапи інформації споживача і пропозиції продукту, його резервування за заявкою клієнта, в окремих випадках передбачається й оплата, наприклад, якщо подано рахунок у банк або ж номер кредитної картки. 60. Страхування дітей в туризмі. Страхування – це система економічних відносин із захисту інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом виплати страхових сум при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок страхових фондів організацій (страховиків). Свої особливості для страхування в туризмі мають дитячі групи. Сфери організованого дитячого відпочинку, екскурсійні автобусні маршрути, навчання дітей за кордоном мають високу ймовірність виникнення страхових випадків. Тому страховий поліс при поїздках дитячих груп є обов'язковим. При цьому вартість страховки для дітей менша, ніж для дорослих. Якщо в подорож вирушає родина з дітьми, то застрахованими повинні бути всі члени родини, включаючи дітей. Незайвими виявляться взяті зі собою ліки, бактерицидний пластир, бинт, щоб можна було надати дитині першу допомогу при одержанні незначної подряпини від коралів чи при переїданні екзотичних фруктів. Дуже часто страхові компанії для дітей віком 5—16 років встановлюють знижки. 1.Туризм як сфера господарської діяльності 2.Визначення та види туристичних ресурсів та їх характеристика 3.Державна політика та державне регулювання в галузі туризму 4.Поняття терміну «турист» та характеристика різних типів туристів 5.Поняття туристичної послуги, її соціально-економічна характеристика 6.Принципи туристичного районування в світі.Основні туристичні регіони 8.Організаційні вимоги щодо провадження діяльності у сфері туризму (ліцензійні вимоги) 9.Функції та значення туризму в суспільстві 10.Основні вимоги щодо організації туроперейтингової діяльності. 11. Види турів за ознакою форма побудови. «турист», «екскурсант», «тимчасовий відвідувач», «особа, що не відносяться до туристів» 12. Умови та фактори розвитку туризму 13. Поняття «Туристичне підприємство», їх класифікація 14. Правила складання програм перебування туристів 15.Рекреаційна функція туризму 16. Туристичний продукт та його складові 17. Види програмних заходів та їх характеристика 18.Правила розробки програм перебування туристів (похоже на вопрос №14) 19. Класифікація туристичного обслуговування 20. Визначення тур. інфраструктури, визнач. її складових. 21. Основні умови щодо отримання ліцензії на здійснення туристичної діяльності суб’єктами господарювання України. 22. Види турів за складом груп подорожуючих 23. Поняття «туроператор» та основні види туроператорів 24. Специфічні особливості тур. послуги як товар 25. Проблеми розвитку туризму на сучасному етапі 26. Стан та перспективи розвитку туризму в Україні та її окремих регіонах 27. Види туризму за критерієм сезонності - за сезонністю (літній, зимовий та міжсезонний туризм); 28. Сутність туризму як економічного явища 29. Туристична політика та її види 30. Види туризму за критерієм спрямування туристичних потоків 31. Види та хар-ка програмних заходів. 32. Поняття туризму та його види. 33. Умови та правила здійснення тур. діяльності на ринку України (правила ліцензування). 34. Хар-ка основних програмних заходів. 35. Види турів за критерієм розподілу у відповідності з віком подорожуючих. 36. Сутність туризму як соціального явища. 37. Критерії поділу (ознаки класифікації) видів турів та їх характеристика 38. Види турів в залежності від форми організації подорожі. 39. Поняття «турист», «екскурсант». 40. Господарсько-економічна функція туризму. 41. Види туризму, що підлягають ліцензування в Укр. та їх хар-ка 42. Критерії розподілу туризму за видами і формами 43. Туристична політика та її види 45. Законодавча база провадження туристичної діяльності в Україні 46. Види маршрутів за побудовою 47. Визначення поняття «тур» та ознаки класифікації турів 48. Політична функція туризму 49. Матеріальна база туризму та вимоги щодо неї при ліцензуванні суб’єктів тур. Діяльності 50. Права та обов’язки туристів (відповідно до з-ну «Про туризм») 51. Види туризму за критерієм «Засіб пересування» 52. Значення розвитку туризму в суспільстві. 53. Вимоги до кадрового складу туристичного підприємства 54. Види туризму за критерієм «форма та організація продажу» 55. Порядок укладання договорів суб’єктів туристичної діяльності, їх права та обов’язки. 56. Основні вимоги для здійснення екскурсійної діяльності 57. Види туризму за умовами за критерієм «складу учасників групи». 58. Функції та завдання державних органів виконавчої влади в туризмі. 59. Туроператорська та турагенська діяльність. Основні функції туристичних підприємств різних типів. 60. Страхування дітей в туризмі. |