туризм. 1. Туризм як сфера господарської діяльності у статті 1 Закону України Про туризм
 Скачать 397 Kb.
|
|
Туроперейтинг - це діяльність у сфері туризму, спрямована на формування комплексного туристичного продукту та оптимізацію умов його споживання шляхом розробки пакету програм та обслуговування по маршруту зарубіжних і внутрішніх туристів, є формою туристичного бізнесу. Відповідно до «Закону» суб'єкти господарської діяльності не мають права в своєму найменуванні застосовувати слова "Туристичний оператор" без оформлення ліцензії на здійснення туроператорської діяльності. Керівник філії, керівник компанії «Туристичного оператора», іншого відокремленого підрозділу туроператора зобов'язаний мати стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років або вищу освіту в області туризму. необхідно отримати ліцензію на здійснення туристичної діяльності, яка видається за наявності банківської гарантії, що забезпечує захист туриста в разі виникнення форс-мажорних обставин. Сума банківської гарантії становить 20000 євро. Після отримання банківської гарантії підприємець має можливість подати документи на отримання ліцензії. Для отримання ліцензії на туроператорську діяльність подаються такі документи:1. Заявапро видачу ліцензії на бланку встановленої форми (згідно з додатком 1 до пункту 1.2.4 Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльностізаява заповнюється на комп’ютері українською мовою (рукописна заява не приймається);— підписується керівником суб'єкта господарювання, завіряється печаткою.— в заяві вказується повне найменування суб`єкта господарювання згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;— всі адреси в заяві вказуються в повному обсязі: індекс, область, місто/сел., район міста, вулиця, будинок, приміщення);— в розділі – місцезнаходження філій/інших відокремлених підрозділів вказується адреса офісного приміщення (або адреса філії; відокремленого підрозділу) де буде здійснюватись діяльність;До заяви додаються такі документи: - нотаріально засвідчена копія довідки з банківської або іншої кредитної установи про підтвердження фінансового забезпечення відповідальності суб’єкта господарювання у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про туризм» (банківська гарантія);- копія договору із страховою компанією про обов'язкове страхування (медичне та від нещасного випадку) туристів, що здійснюють туристичні подорожі (страхування туристів як за кордоном так і по Україні, кожний аркуш завірений підписом керівника «Згідно з оригіналом» та печаткою);- відомості за підписом заявника - суб’єкта господарювання про наявність власного або орендованого службового приміщення (офісу) До внесення відповідних змін до Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності можуть прийматися: копії документів, що підтверджують право власності суб'єкта господарювання або оренди ним службового(вих) приміщення(ь) (офісу). Необхідно на першій сторінці (можна від руки) написати «Відомості про наявність службового приміщення (офісу)» поставити печатку та підпис керівника. Плата за ліцензію здійснюється після того, як прийнято рішення про видачу ліцензії 11. Види турів за ознакою форма побудови. «турист», «екскурсант», «тимчасовий відвідувач», «особа, що не відносяться до туристів» За формою побудови тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур («інклюзив-тур») передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур («пекидж-тур») формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі. Турист — особа, яка подорожує з будь-якою метою, крім пошуку заробітку та зміни постійного місця проживання, при умові перебування поза межами свого місця проживання не менше 24 годин. Екскурсант - це тимчасовий (одноденний) відвідувач місцевості, населеного пункту або країни, незалежно від його громадянства, статі, мови і релігії, який знаходиться у даній місцевості в цілях туризму менш ніж 24 години. Відвідувач — особа, яка подорожує до будь-якого місця, яке знаходиться за межами середовища її постійного проживання на період, що не перевищує 12 місяців підряд, і головною метою поїздки якої не є заняття діяльністю, оплачуваною з джерела у місцевості, що відвідується. Туристами не вважаються: • громадяни, які приїжджають в країну за договором або без нього у пошуках роботи; • громадяни, що залишилися в країні на постійне місце проживання; • жителі прикордонних районів, які живуть по одну сторону кордону, а працюють по іншу її сторону. 12. Умови та фактори розвитку туризму Фактори, що впливають на розвиток туризму, різноманітні й багатогранні. Наявність сприятливих факторів приводить до лідерства окремих регіонів і країн у світовому туризмі, і ,навпаки, небажані фактори знижують туристичний потік. Основні фактори, що впливають на розвиток туризму, можна розподілити на дві групи: статичні і динамічні. Статичні мають незмінне в часі значення. До цієї групи належать природно-кліматичні, географічні, культурно-історичні фактори. До динамічних факторів відносяться: демографічні; соціальні; економічні; культурні; науково-технічний прогрес; міжнародні фактори. До демографічних факторів, крім загального зростання народонаселення, варто віднести й урбанізацію, тобто збільшення частки міського населення за рахунок скорочення чисельності сільських жителів. Соціальні фактори. До них відноситься зростання добробуту населення розвинутих країн, що активно беруть участь в туристичному обміні, збільшення тривалості оплачуваних відпусток і скорочення тривалості робочого тижня. Економічні фактори. Вони полягають у зміні структури споживання товарів і послуг у бік збільшення в споживчому кошику населення частки різних послуг, у тому числі й туристичних. Культурні фактори. Це насамперед зростання культурного рівня населення багатьох країн і в зв'язку з цим прагнення людей до ознайомлення із закордонними культурними цінностями. Міжнародні фактори. Це пом'якшення міжнародного клімату, перехід від конфронтації між окремими державами до співробітництва і взаєморозуміння, процеси глобалізації, рішення спірних міжнародних питань шляхом переговорного процесу. Важливою умовою розвитку індустрії міжнародного туризму є політико-правове середовище, що передбачає наявність певної правової основи, гарантування екологічної стійкості та охорони навколишнього середовища, забезпечення належного рівня безпеки та охорони, розвиток системи охорони здоров’я та гігієни, визнані на державному рівні пріоритети розвитку сфери туризму. 13. Поняття «Туристичне підприємство», їх класифікація У відповідності із Законами України “Про підприємство” та “Про туризм” під туристичним підприємством розуміють самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи, здійснює комерційну та науково-дослідну діяльність з метою отримання прибутку. Підприємства, які діють лише у сфері туризму, називаються туристичними підприємствами первинних послуг, а підприємства, що отримують прибуток не тільки від туристичної діяльності — туристичними підприємствами вторинних послуг. Таким чином, послуги перших підприємств становлять основу існування сфери туризму, а послуги другої групи підприємств задовольняють лише деяку частину туристичного попиту, оскільки туризм для них є лише одним з кількох джерел існування, а їхніми послугами користуються не лише туристи. Туристські організації можна класифікувати за такими ознаками: - Національно-територіальним: міжнародні, регіональні та національні організації. Їх діяльність має всесвітній, регіональний та національний характер; - Суспільно-державному: урядові, громадські, приватні; - За видом діяльності: регулюючі, постачальники, ринкові агенти, розробники, консультанти, проектні організації, навчальні організації, видавці, професійні асоціації, торгівельні та споживчі організації; - За сферою діяльності: транспортні (авіаційні, автобусні, залізничні, автомобільні і круїзні), туристські агенти, туроператори, локальні профспілки. Основними видами туристичних підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, є туроператорські фірми і туристичні агентства. Туроператорська фірма (туроператор) - це оптова туристична фірма, яка виступає посередником між підприємствами туристичної індустрії, з одного боку, та туристичними агентствами і безпосередньо туристами - з іншого. Туристичне агентство (турагентство) - це роздрібна турис-чна фірма, яка виступає посередником між туроператорськими фірмами, з одного боку, і туристами - з іншого. 14. Правила складання програм перебування туристів Правило 1. При виборі закладу розміщення туристів слід враховувати тип підприємства, його категорійність та розрядність номерів. Правило 2. При виборі типу харчування туристів слід враховувати тип підприємства харчування, його розміщення та клас обслуговування, вид меню, кількість разів прийому їжі, національні особливості кухонь народів світу та ін. Правило 3. Складання програми починається з розподілу за днями туру кількості ночівель та кількості разів прийому їжі, які в комплексі мають складати певну кількість туроднів. Правило 4. При складанні програми перебування слід враховувати час, відведений на супутні та технологічні елементи. Правило 5. При включенні екскурсій до програм турів слід зважити, що першою з них, зазвичай, є оглядова екскурсія по місту, участь у якій дозволяє не тільки ознайомитися з визначними місцями, але й надає можливість туристам повернутися до тих місць, які їм найбільше сподобалися, та вільно орієнтуватися в межах міста. Правило 6. Не рекомендується включати більш ніж дві екскурсії тривалістю 2-3 години, або однієї заміської екскурсії тривалістю 6-12 годин на один екскурсійний день. Правило 7. При створенні програми перебування враховуються можливості міста (курорту, країни). До програми вносяться найбільш значимі заходи та найвідоміші об'єкти. При плануванні екскурсійної програми слід уникати однотипності об'єктів показу, в той же час варто передбачити можливість взаємозамінності об'єктів показу. Правило 8. Програми створюються з урахуванням сезонності подорожі. Так, влітку доцільно планувати річкові прогулянки чи прогулянки по акваторії морського порту, відвідання парків, заповідників чи садів, відкритих басейнів, аквапарків, пікніки на свіжому повітрі тощо; узимку ж перевага надається закритим об'єктам. Правило 9. Програмне обслуговування найкраще починати із загальноінформаційних заходів. Наприклад, відразу по прибутті до першого пункту подорожі з туристами проводять "інформаційний коктейль", під час якого інформують групу про основні місця відвідування та час збору на екскурсії, уточнюють дати екскурсій і рекомендують, що саме можливо відвідати у вільний від програмних заходів день, а також дають настанови щодо купівлі сувенірів, обміну валюти та відповідають на запитання туристів. Правило 10. Підбір програмних заходів обумовлюється метою подорожі та залежить від складу її учасників. Так, у подорожах на відпочинок екскурсійні та розважальні заходи можуть бути майже цілком віднесені до додаткових послуг; в пізнавальних програмах екскурсії займають основне місце, додатково плануються розважальні заходи. У програмах для дітей значне місце приділяється пізнавально-виховним та розважальним заходам. Правило 11. У разі створення програм для туристів у місцях їх довготривалого перебування - курортні готелі, молодіжні бази і табори, круїзні судна тощо. У таких випадках туристи мають безліч вільного часу і роль фірми - запропонувати туристу варіанти його раціонального заповнення за рахунок різноманітних розважальних (анімаційних) заходів. 15.Рекреаційна функція туризму Туризм є складовою рекреації, пов’язаною з подоланням простору задля відпочинку, розваги, лікування або з будь-якою іншою метою, не пов’язаною з отриманням прибутку. Сутністю рекреаційної функції туризму є фізіологічна та психологічна релаксація людини. Вона знаходить своє вираження у відновленні під час туристичної поїздки фізичних сил людини, її оздоровленні, набутті нових вражень та відчуттів. Сучасний стиль життя урізноманітнює проведення дозвілля в бік інтелектуалізації, саморозвитку, посилюючи тим самим культурну функцію туризму. Туризм виступає засобом комунікації та саморозвитку, підвищення рівня освіти та загальної культури шляхом ознайомлення з культурою, побутом, традиціями та віруванням, стилем та характером життя інших народів, з культурною спадщиною людства та перлинами природи. В свою чергу, оздоровлення населення, підвищення його працездатності та рівня культури шляхом здійснення культурно-просвітницької та рекреаційної діяльності посилює соціальну значущість туризму. В наш час подорожування виступає ознакою певного рівня і стилю життя, фіксатором соціального статусу, засобом закріплення іміджу та інших соціальних ознак. Доступність туристичних послуг, соціальна орієнтованість туризму розширює коло споживачів, залучаючи нові та нові верстви населення до туризму. 16. Туристичний продукт та його складові Згідно зі Законом України про внесення змін до Закону України "Про туризм" туристичний продукт — це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо) Туристичний продукт складається з:
До основних послуг відносяться послуги, що надають підприємства-виробники в галузі туризму та є в основі кожної туристичної попозиції більш чи менш повно, - це послуги закладів розміщення, підприємств ресторанного господарства, транспортних компаній, страхових компаній. До додаткових послуг відносяться послуги, що надають підприємства-виробники та підприємства-посередники між виробниками та споживачами додатково до основних послуг, - це послуги лікування, спортивні, побутові, торговельні, індустрії розваг. До спеціалізованих послуг відносяться послуги, що надають підприємства-виробники в туризмі, - це послуги туристичних бюро, туристичних агентств, туристичних операторів, екскурсійних бюро, бюро подорожей та екскурсій та інших підприємств 17. Види програмних заходів та їх характеристика Програмне обслуговування в туризмі –це надання певного, нормативно вивіреного набору послуг,який гарантує змістовну рекреаційну діяльність туриста згідно із його потребами та метою подорожі. >екскурсійно-інформаційні заходи –екскурсії, різноманітні за тематикою, заспособом пересування та місцем проведення. Це оглядові і тематичні екскурсії, пішохідні,автобусні, на пароплаві, літаку,трамваї,навіть на верблюді;екскурсії по місту,заміські, наоб'єкти (домузеїв,пам'яток,підприємств йустанов).Крім екскурсій, до цого виду належать також лекції,бесіди,кінолекторії такруглістоли; · >культурно-видовищні заходи –відвідання концертів,театрів,фестивалів мистецтв,фольклорних програм, організація культцентрів; · >розважальні –різноманітні конкурси,атракціони,ігри,вікторини,аукціони та свята. До нихтакож належать відвідування розважальних закладів — аква- татематичних парків й розважальна гастрономія; · >спортивно-оздоровчі —заняття танавчання спорту різнихвидів;оздоровчафізкультура (зарядка на пляжі);масажей голкотерапія, різноманітні фізіопроцедури,відвідання сауни та басейну, фітнес-центру; організація спортивних змагань ,забавних рухливих конкурсів та ігор;річкові і морські прогулянки; одне- та багатоденні походи, а також досить екзотичні:рафтінг,яхтінг,дайвінг тощо; · >соціальні —такі, що допомагають краще пізнати суспільне життя країни відвідування:вечори та зустрічі дружби,форуми і мітинги, відвідання спецоб'єктів –промислових підприємств, сільськогосподарських,навчальних й дитячих закладів та інших установ, відвідання сімей, доля в трудових акціях (>збірплодів й квітів,насадження дерев, створення художніх виробів тощо). 18.Правила розробки програм перебування туристів (похоже на вопрос №14) Програма перебування – це набір замовлених послуг, розподілених по днях та по годинах їх надання. Складові програми перебування: Цільові елементи – заходи зумовлені метою подорожі. Додаткові – це заходи , що включаються до програми з метою її урізноманітнення ( екскурсії, побутові послуги, індустрія розваг, ) Супутні – це час на сон, їжу, відпочинок, самостійну діяльність туристів. Технологічні – це час на очікування ( тобто переїзди , від’їзди, доїзди). При виборі засобу розміщення слід враховувати тип підприємства, його категорію, умови розміщення (отель, готель, мотель, хостел, тощо). Тип харчування – тип підприємства харчування, його розташування, клас обслуговування, вид меню, кількість разів прийому їжі, національні особливості кухонь народів світу. Початок складання програми. Розподіл по дням кількості ночівок, кількості разів прийому їжі, які в комплексі мають складати певну кількість туроднів. Необхідно враховувати час відведення на супутні (оселення, виїзд, інформація) та технологічні (очікування) елементи. Включення екскурсій до програми турів: оглядова (по місту) триває 2-3 год. не рекомендується включати більш ніж 2 екскурсії 2-3 години або 1 заміська тривалістю 6-12 годин. Слід уникати одноманітності об’єктів показу, але передбачити можливість взаємозамінності об’єктів показу. Необхідно враховувати можливості міста (курорти, країна), до програми вносять найбільш значимі заходи та найвідоміші об’єкти. Враховувати спектр сезонності – річкові та морські прогулянки, відвідування парків, заповідників, відкритих басейнів, аквапарків, пікніків на свіжому повітрі, закриті об’єкти. Програмне обслуговування починається з загально- інформаційних заходів: інформ-коктейль щодо основних місць відвідування, час збору на екскурсії, уточнення дат проведення екскурсії, рекомендації, що можна відвідати у вільний час, надання настанов щодо купівлі сувенірів, обміну валют, відправка назад туристів. Підбір програмних заходів обумовлюється метою подорожі і залежить від складу учасників: відпочинок – екскурсія та розваги (майже всі на додаткові послуги); пізнавальні програми – екскурсії основні, а розваги додаткові. Для дітей значне місце приділяється пізнавальним, виховним та розважальним заходам. Для довготривалих програм – курортні готелі, молодіжні бази і табори, круїзні судна, тощо – велика кількість вільного часу, необхідно запропонувати туристу варіанти його раціонального замовлення за рахунок різноманітних розважальних програм (індивідуальні заходи – спортивні та розважальні ігри, відвідування бібліотеки концертів чи танцювальних вечорів, тощо). Групові заходи, необхідна кількість учасників(мінімум 5), екскурсії, поїздки на цікаві об’єкти, походи і подорожі. Масові заходи: масова кількість учасників - турніри, конкурси, свята, вечори країн, та вікторини. |