туризм. 1. Туризм як сфера господарської діяльності у статті 1 Закону України Про туризм
Скачать 397 Kb.
|
49. Матеріальна база туризму та вимоги щодо неї при ліцензуванні суб’єктів тур. діяльності Матеріально-технічна база туризму охоплює комплекс туристичних споруд (будівель), їх технічне устаткування (оснащення, інструменти), транспортні засоби та інші основні засоби. Матеріально-технічну базу туристичних підприємств можна розглядати з погляду окремих видів послуг з поділом на: - об'єкти розміщення та їх обладнання; - об'єкти гастрономії та їх оснащення; - об'єкти рекреації та їх облаштування; - засоби туристичного транспорту та їх укомплектування; -- обладнання з надання послуг туристичного посередництва. Об'єкти сфери розміщення та їх обладнання дають можливість туристам перебувати поза місцем свого постійного проживання понад одну добу.Об'єкти гастрономії та їх оснащення задовольняють потреби туристів у харчуванні під час перебування поза місцем постійного проживання.Об'єкти рекреаційної бази та устаткування супутньої діяльності дають можливість туристам задовольняти потреби у сфері спорту і активного відпочинку, раціонально використати вільний час, перебуваючи поза місцем постійного проживання. Іноді сане туристична атракція є основним приводом приїзду до даної місцевості чи туристичного регіону.Засоби туристичного транспорту та їх укомплектування дають змогу мандрівникам безпечно переміщатися від місця постійного проживання до місця тимчасового перебування, а також туристичним регіоном під час відпочинку.Обладнання з надання послуг туристичного посередництва - це технічне оснащення туристичних агенцій та різноманітні системи бронювання, які дають змогу комплексно обслуговувати туристів завдяки організації туристичних заходів. Особливості матеріальної бази діяльності турфірм визначаються ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності з організації туризму. Відповідно до ліцензійних умов, суб'єкт туристичної діяльності - туристичне підприємство повинен мати службове приміщення (офіс), що відповідає таким вимогам: o мати зовнішню рекламу із зазначенням найменування (логотипу), згідно з установчими документами суб'єкта туристичної діяльності (крім фізичних осіб); o при вході в приміщення суб'єкта туристичної діяльності має розміщуватись інформація про режим його роботи. У разі планового закриття службового приміщення (офісу) (ремонт, санітарна обробка, зміна місцезнаходження, зупинення туристичної діяльності тощо) суб'єкт туристичної діяльності не пізніше ніж за 5 днів повідомляє про це споживачів туристичних послуг, з якими укладено угоди про надання туристичних послуг, та вивішує відповідне оголошення при вході до службового приміщення суб'єкта туристичної діяльності. Суб'єкт туристичної діяльності на видному для туриста місці повинен розмістити такі документи: o копію ліцензії органу ліцензування; o копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта туристичної діяльності; o відомості про працівників суб'єкта туристичної діяльності (прізвище, ім'я, по батькові керівника, його заступника, головного бухгалтера, менеджерів); o книгу відгуків та пропозицій громадян; o Ліцензійні умови; o перелік номерів телефонів, факсів суб'єкта туристичної діяльності. 50. Права та обов’язки туристів (відповідно до з-ну «Про туризм») Права та обов’язки туристів визначаються у 6 розділі з-ну України «Про турзм». Так у ст.21, вказані наступні права туриста: У місцях транзиту і тимчасового перебування туристи мають право:
Ст. 22 вказує на обов’язки туристів: У місцях транзиту та тимчасового перебування туристи зобов'язані:
Права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами. Громадяни України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, зобов'язані дотримувати вимог законодавства країни перебування. 51. Види туризму за критерієм «Засіб пересування» Транспортні тури – це подорожі організованих груп туристів за розробленими маршрутами з використанням певних видів транспортних засобів. Траспорт у туризмі поділяється на:
До залізничного транспорту відносять рейсові потяги(приміські, місцеві, дальні) та позарейсові потяги(турпотяги).
До підводного транспорту відносять екскурсійні підводні лодки. До надводного транспорту відносять теплоходи, круїзні судна, морські пароми, прогулянкові судна, яхти, катери, човни(гондоли, фелуки та ін.)
52. Значення розвитку туризму в суспільстві. Туристична індустрія – це сукупність виробництв різних галузей господарства, закладів культури, освіти та науки, що абезпечують створення матеріальної бази туризму, підготовку кадрів, виробництво, збут і споживання туристичного продукту. До функцій туризму в суспільстві відносять такі:Оздоровчу (рекреаційна, відтворювальна, репродуктивна);Соціокультурну;Політичну;Екологічну;Холістичну;Виховну;Біхевіористична;Господарсько-економічна. Туризм має кілька значень в розвитку суспільства:
53. Вимоги до кадрового складу туристичного підприємства Специфіка роботи колективів підприємств цієї сфери у тому, що результатом роботи не продукт, а послуга. Використовуючи у своїй діяльності продукти матеріального виробництва, працівників підприємств туризму й готельного господарства створюють і реалізовують різного виду послуги. Процес обслуговування вимагає особливої чіткості і високої роботи, що забезпечує високий рівень соціальної культури обслуговування і забезпечити максимальне задоволення потреб клієнта. Індивідуальний характер туристичного обслуговування зумовлює тривалий контакти з споживачем. У цьому процеси виробництва та надання послуг збігаються у часі, в клієнти прямі свідками, а окремих випадках - учасники обслуговування. Звідси високі особисті та професійні вимоги до персоналу підприємств туристичної індустрії. Кваліфікаційні вимоги до кадрового складу працівників туроператора:
54. Види туризму за критерієм «форма та організація продажу» Мережа збуту - об*єднана даним турорганізатором певна кількість туристичних агенств, бюро замовлень, агентів зі збуту та інших суб*ектів туристичного ринку, метою діяльності яких є розподіл та збут туристичного продукту фірми. За формами продажу іиділяють такі види:
55. Порядок укладання договорів суб’єктів туристичної діяльності, їх права та обов’язки. Договір (контракт) про надання туристських послуг укладається між суб’єктами туристської діяльності, а також між ними і споживачами туристського продукту (туристами) Договір (контракт), у відповідності з громадянським законодавством України [2], повинен визначати об’єм, умови і якість послуг, що надаються, порядок оплати і розрахунків, строк дії, права і обов’язки сторін, іх відповідальність за невиконані або виконані неналежним чином умови договору. Договір (контракт) укладається в письмовій формі, скріплюється печатками і підписами сторін. Договір (контракт) між суб’єктом туристської діяльності і туристом або групою туристів рахується укладеним з моменту оплати вартості туру і видачі туристу або керівнику групи туристського ваучера. Суб’єктам туристської діяльності, при складанні договорів (контрактів) про надання туристських послуг, необхідно дотримуватися певних вимог Суб’єкти туристської діяльності під час організації внутрішнього і зарубіжного туризму зобов’язані в письмовій формі скласти з туристом договір про надання туристських послуг. При формуванні групи туристів суб’єкт туристської діяльності повинен скласти договір окремо з кожним туристом. Якщо до складу групи входятть неповнолітні діти, договір складається між суб’єктом туристської діяльності та їх батьками або опікунами. Суб’єкти туристської діяльності, як і при здійсненні господарської діяльності по організації іноземного, внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності, надають послуги в сфері активного туризму і повинні ознайомити туристів з елементами риску і небезпеки кожного туристського походу і міри попередження нещасних випадків. В інформаційних матеріалах, які додаються до договору з туристом, повинно бути повідомлено про природні перешкоди туристської траси, необхідний рівень особистої фізичної підготовки туриста, особливості індивідуального спорядження. Основою для одержання туристом або групою туристів, обумовлених договором (контрактом) туристських послуг і документом, що визначає їх статус, є туристський ваучер [17, ст19] затвердженого зразка [48]. Туристським ваучером підтверджується гарантія оплати направляючого туристського підприємства приймаючому послуг, які можуть надаватися туристам у відповідності з умовами договору. Туристський ваучер видається туристською установою, яка має ліцензію ДК МПСТ України на туристську діяльність по організації внутрішнього і зарубіжного туризму [49, п.1.3]. Бланк туристського ваучера повинен бути виготовлений типографським способом в трьох екземплярах одного номера на листі паперу форматом А-5 і є документом строгої звітності. Перший і другий екземпляри правильно заповненого туристського ваучера видаються під розписку туристу або керівнику туристської групи перед початком подорожі. А третій зберігається в бухгалтерії направляючого туристського закладу. В першому пункті обслуговування, який приймає туристів пред’являються перший і другий екземпляр туристського ваучера. В останньому місці маршруту туристом або керівником групи робиться відповідний запис а обох екземплярах ваучера, підписується і затверджується печаткою туристською організацією, яка приймає групу. Перший екземпляр залишається в приймаючої туристської установи, а другий повертається туристському підприємству заказнику послуг. Недійсним вважається туристський ваучер з виправленнями, незаповненими або не повністю заповненими пунктами, а також з відсутньою печаткою направляючої туристської організації. До туристського ваучера на групу додається список цих туристів, завірений печаткою направляючого туристського підприємства. В списку вказується номер туристського ваучера, П.І.Б. кожного туриста (включаючи керівника групи) рік народження, серія та номер паспортів 56. Основні вимоги для здійснення екскурсійної діяльності. Екскурсійні послуги можуть надаватись особами, які отримали на це дозвіл акредитаційної комісії з питань видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу та отриманого свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктами підприємницької діяльності юридичними та фізичними особами, фахівцями туристичного супроводу (або фізичними особами, які уклали договір з туристичною фірмою). Екскурсійні послуги у музеях, установах чи організаціях можуть надаватися особами, які обслуговують об’єкти відвідування і які обіймають відповідні посади. Останні надають екскурсійне обслуговування лише на цих об’єктах відвідування. Навчальні екскурсії з історії, літератури, та інших предметів для учнів шкіл, технікумів, студентів вищих навчальних закладів можуть проводити викладачі відповідного навчального предмету, а також працівники науково-дослідних установ, які здійснюють вузькопрофільні, науково-пізнавальні екскурсійні програми у межах наукової співпраці. Гіди-перекладачі, екскурсоводи та інші фахівці туристичного супроводу після отримання дозволу акредитаційної комісії і свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності. Екскурсовод (гід-перекладач) після отримання дозволу акредитаційної комісіїта свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності юридичної та фізичної особи, фахівця туристичного супроводу (або фізичної особи, яка уклала договір з туристичною фірмою) впродовж трьох днів з часу подачі заяви-анкети отримує. Екскурсоводи, гіди-перекладачі та інші фахівці туристичного супроводу при здійсненні туристичного супроводу повинні мати при собі: Дозвіл акредитаційної комісії на право здійснення туристичного супроводу. Копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, завірену у встановленому порядку, або завірену копію договору з туристичною фірмою про послуги туристичного супроводу. Бейдж. Автобусні та автомобільні екскурсійні маршрути повинні розроблятися відповідно до Правил дорожнього руху. Екскурсійні автобуси та автомобілі зобов'язані зупинятися на стоянках, що передбачені схемою паркування туристичного транспорту. |