туризм. 1. Туризм як сфера господарської діяльності у статті 1 Закону України Про туризм
 Скачать 397 Kb.
|
|
34. Хар-ка основних програмних заходів. Програми можуть бути створені на тривалий термін ( декілька тижнів, місяць) і включати такі види заходів:
Види програмних заходів
35. Види турів за критерієм розподілу у відповідності з віком подорожуючих. Дитячий туризм - вид туризму, що спрямований на задоволення дозвілля для дітей. Дитячий туризм - це пізнавальні екскурсії, дитячі табори. Це веселі канікули, розширення світогляду, нові друзі і безліч вражень для дітей різного віку. Програм дитячого туризму під час шкільних канікул та літнього відпочинку існує достатньо багато. Це, наприклад, активний відпочинок, екологічні табори, кінні тури, походи, водний туризм, освітні центри. Дитячий туризм починається з невеликих поїздок - дошкільних та шкільних екскурсійних турів. Найпоширенішим видом дитячого туризму у світі є дитячі табори. Види дитячих таборів: оздоровчі табори і комплекси, спортивно-оздоровчі табори, а також міжнародні дитячі центри (найбільший такий центр в Україні - "Артек"). Сьогодні також розвивається і міжнародний дитячий туризм. За експертними спостереженнями, діти охоче беруть участь у подорожах, починаючи зі свідомого віку - тобто, з 4-5 років. Але це зовсім не означає, що їм протипоказані подорожі у віці 1 року або навіть раніше. При правильній організації можна здійснювати досить тривалі походи з дітьми у віці 2-З років, і не тільки влітку, а й взимку. Шкільний туризм (педагогічний туризм) - це туристсько-краєзнавча робота в школі, спрямована на задоволення рекреаційних потреб школярів. В середовищі шкільного туризму розрізняють два підвиди: мінімальний за обсягом та обов'язковий для всіх класів у школі - класний туризм та гуртковий туризм - для любителів подорожувати і захоплених краєзнавством. Шкільний туризм дуже різноманітний за формами: походи, що представлені різними видами туризму (піші, лижні і т.д.), різної тривалості, різних ступенів і категорій складності, місцеві і далекі, піші і транспортні екскурсії, заняття в гуртках, секціях, клубах, туристські збори, скаутинг, різні види туристських змагань, семінари, конкурси, конференції, виставки, музеї... Молодіжний туризм (студентський туризм) - це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб молоді. Молодіжний туризм це насамперед - тематичні поїздки, пов'язані з політико-пропагандистськими заходами; туристсько-екскурсійні поїзди; річкові та морські круїзи; туристсько-патріотичні клуби; маршрути вихідного дня; оглядові й тематичні екскурсії; подорожі та екскурсії в межах навчально-виховного і виробничого процесу; туристсько-оздоровчі програми під час літніх канікул та ін. Молодіжному туризму (молоді люди до З0 років) віддають перевагу ті, хто полюбляє дешеві подорожі з використанням менш комфортабельних засобів розміщення і перевезення, екскурсійні програми яких включають активне спілкування з місцевим населенням, розважальне дозвілля (відвідування дискотек, нічних клубів і барів). До основних видів молодіжного відпочинку можна віднести дайвінг, віндсерфінг, кайтсерфінг, також різні гірськолижні види спорту або ж альпінізм. Туризм для середнього віку - це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб вікової категорії від 35 до 55 років. Туристів третього віку поділяють на економічно активних (35-44 років), які відпочивають з сім'єю і друзями та економічно активних (45-55 років), але не обтяжених дітьми. Для людей 35-44 років характерна перевага сімейного туризму, тому необхідна можливість використання дитячих майданчиків для ігор, дитячих басейнів. Споживачі 45-55 років пред'являють підвищені вимоги до комфорту і зручності, надають перевагу змістовним екскурсійним програмам. Туристи третього віку (люди у віці 35-55 років) більше претендують на комфорт і зручності, змістовні екскурсійні програми, що включають ознайомлення з об'єктами показу відповідно до професійних чи аматорських інтересів туристів, широку географію подорожей. Активні люди середнього віку, що є власниками автомобіля, надають перевагу самостійним подорожам та пізнавальному туризму, у цих людей інтерес викликають далекі подорожі тривалістю 2-3 тижні. Туризм третього віку вимагає не тільки комфорту, але і можливості отримання кваліфікованої медичної допомоги, персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу. Туризм для людей похилого віку (туризм третього віку, туризм літніх людей, пенсійний туризм) - це різновид туризму, що має на меті задоволення рекреаційних потреб вікової категорії старше 55 років. Туристи третього віку (люди старші за 55 років) вимагають не тільки комфорту, а й персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу, можливість отримання медичної допомоги, наявності в ресторанах меню дієтичного харчування, розміщення в готелях, розташованих у тихих місцях і за помірними цінами. Туристів третього віку поділяють три основні підгрупи:
36. Сутність туризму як соціального явища. Туризм як важливе соціальне явище сучасності підкоряється об'єктивним законам розвитку людського суспільства. Він активно впливає на життєдіяльність суспільства і в той же час залежить від суспільства, стану розвитку його продуктивних сил і виробничих відносин. Туризм здійснює позитивний вплив на розвиток суспільства та його значення: - політичне - як фактору миру та співдружності; - економічне - як джерела одержання прибутків, надходження коштів, збільшення валового національного продукту, стимулу розвитку багатьох суміжних галузей господарства, створення робочих місць і розбудови регіональних економік; - культурно-виховне - як одного із засобів піднесення культурного рівня людини та суспільства в цілому, духовного збагачення, збереження історичної пам'яті народу та його культурного спадку; - соціально-демографічне - як фактору оздоровлення суспільства, продовження активного життя людини тощо. Попри велике позитивне значення туризму для розвитку суспільства він може також мати негативний вплив на суспільне життя. Іноді туризм може загрожувати здоров'ю людей. Це особливо характерно для спортивного туризму з активними засобами пересування, тут травми - не рідкість, а іноді мають місце фатальні випадки. 37. Критерії поділу (ознаки класифікації) видів турів та їх характеристика. Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні. Поділ турів за такими ознакам, як: 1. Мотивація - курортно-лікувальний- рекреаційний - культурно-пізнавальний- спортивний - діловий - науковий, конгресний- релігійний - етнічний 2. Організаційні засади пекидж-тур- інклюзив-тур 3. Форми організації - організований - самодіяльний 4. Кількість учасників - груповий- індивідуальний 5. Сезонність - цілорічний- сезонний 6. Термін подорожування короткостроковий- середньостроковий- довгостроковий 7. Клас обслуговування - V.І.Р.- люкс-апартамент- люкс- перший туристський- кемпінг 8. Маршрут - лінійний (шлях руху туристів, коли його початок і закінчення відбуваються в різних географічних пунктах перебування, наприклад, Київ – Львів) - кільцевий (шлях руху тургрупи, коли його початок та закінчення відбуваються в одному географічному пункті перебування, наприклад, тур "Америка" (Нью-Йорк - Вашингтон - Атлантік-Сіті - Філадельфія - Нью-Йорк) - радіальний (шлях руху туристів, коли його початок і завершення відбуваються в одному географічному пункті перебування, розміщуючись в якому туристи подорожують в інші пункти з поверненням до пункту початку подорожі) - комбінований (шлях руху тургрупи, до якого належать складові лінійного, кільцевого та радіального маршрутів у тій або іншій комбінаціях) 10. Засоби долання - транспортні - пішохідні 11. Види транспорту - наземні: автомобільний, автобусний, залізничний, мотоциклетний, велосипедний, кінний та інші; - водні: річковий, морський, підводний; - повітряні: авіаційний, повітряні кулі, інші види 12. Масштаби - міжнародний- внутрішній 38. Види турів в залежності від форми організації подорожі. Визначення форм туризму зумовлене зовнішніми причинами і впливами. Форми туризму розрізняються за такими ознаками. За характером організації туризм поділяється на: — організований (плановий) — поїздки маршрутами, організованими туристичними фірмами або клубами; зазвичай реалізуються на умовах попередньої оплати; — неорганізований (самодіяльний) — спонтанні поїздки, які, як правило, організовують самі туристи, без участі посередника: турфірми, клубу, секції тощо; оплата послуг в такому випадку відбувається відповідно до користування ними. Самодіяльний туризм визначають також як кваліфікаційний: 1) подорожі з використанням активних видів пересування, які організовуються туристами самостійно; 2) специфічний вид туристичної суспільної (аматорської) діяльності, що реалізується на добровільних самодіяльних засадах. Також існує ще такі форм організації подорожі Стаціонарний туризм - різновид туризму, пов'язаний з постійним місцем розміщення туриста на увесь період, що спрямований на задоволення рекреаційних потреб. Інші експерти відносять до стаціонарного туризму групові або індивідуальні поїздки без активного пересування маршрутом із перебуванням в одному або двох місцях призначення (морському узбережжі, турбазі), насамперед з оздоровчими цілями або з метою відпочинку. — груповий (колективний) туризм — форма організації туристичної подорожі людей, об'єднаних можливістю спільної подорожі за конкретним маршрутом або з метою отримання програмного обслуговування; задоволення колективного інтересу до об'єкта відвідування. Іноді говорять про паушальний туризм — стандартизовані подорожі з попередньо визначеним і організованим комплексом послуг. За міжнародним стандартом груповою є подорож, у якій бере участь 6 і більше туристів. Групові тури, як правило, дешевші внаслідок застосування групових знижок; — індивідуальний туризм — форма організації туристичної діяльності людини за власним планом, програмою, яка складається та реалізується в індивідуальному обслуговуванні, як правило, за вищими цінами. Рухомий туризм (кочовий туризм) - це туризм, пов'язаний з подорожуванням (круїзи, тури і т.д.). Рухомий туризм передбачає постійне переміщення, зміну місця перебування. Ступінь рухливості відображається на підходах до вивчення туризму, особливо до оцінки рекреаційних ресурсів. Наприклад, оцінка пейзажного різноманіття вздовж автотрас буде відрізнятися від оцінки ландшафтів пішохідним і, тим більше, стаціонарним туризмом. 39. Поняття «турист», «екскурсант». Найбільш широке визначення міститься в рекомендації комісії з туризму та рекреаційної географії Всесвітнього географічного конгресу: турист — особа, яка подорожує з будь-якою метою, крім пошуку заробітку та зміни постійного місця проживання, при умові перебування поза межами свого місця проживання не менше 24 годин. Після розробки рекомендацій зі статистики туризму Всесвітньою туристичною організацією у 1993 р. за основу визначення поняття «турист» приймається положення, що турист — це тимчасовий відвідувач, який подорожує за межами місця його постійного проживання щонайменше 24 години (але не більше 12 місяців) з будь-якою метою, крім зміни постійного місця проживання та заняття діяльністю, що оплачується з джерела в місці тимчасового перебування. Міжнародний (іноземний) турист визначається як особа, яка подорожує з метою туризму в іншу країну, що не с країною її постійного проживання, та знаходиться за межами звичного для неї середовища протягом не менше 24 годин без заняття оплачуваною діяльністю. Міжнародними туристами вважаються особи, які подорожують: ♦ з метою відпочинку, лікування, відвідування родичів та ін.; ♦ з метою участі в семінарах, конгресах (наукових, дипломатичних, релігійних, адміністративних, атлетичних тощо); ♦ з діловими цілями; ♦ в морському круїзі, навіть якщо вони залишаються на судні менш ніж 24 години. Турист внутрішній - особа, яка перебуває щонайменше одну ніч у місці, яке відрізняється від його звичайного середовища, але в країні проживання; основною метою туриста внутрішнього можуть бути: o розваги, відпочинок; активний спорт; відвідування друзів та родичів;o професійна зустріч; місія; бізнес;o навчання;o паломництво;o зміцнення здоров'я. Та різноманітні визначення такого поняття як екскурсант: Екскурсант. Тимчасовий (одноденний) відвідувач місцевості, населеного пункту чи країни, незалежно з його громадянства, статі, мови та релігії, що у даної місцевості з метою туризму менш як 24 ч. Екскурсант – учасник екскурсії, що перебуває у супроводі екскурсовода на пішохідній або автомобільній екскурсії. Екскурсант - в загальному випадку споживач екскурсійних послуг; у чинному туристичному законодавстві особа, яка відвідує країну / місце тимчасового перебування в пізнавальних, навчальних, культурно-просвітницьких та інших цілях на період менше 24 годин без ночівлі і використовує послуги екскурсовода (гіда). Екскурсант - учасник екскурсії, залучений під керівництвом екскурсовода до процесу пізнання навколишнього середовища (ландшафтного та біотичного різноманіття) з метою задоволення своїх інформаційних, естетичних і духовних потреб шляхом огляду, вивчення визначних пам'яток, об'єктів діяльності людини тощо. 40. Господарсько-економічна функція туризму. До економічних функцій туризму, в першу чергу відносяться економічні вигоди, які він надає. Так, туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури - готелів, ресторанів, підприємств торгівлі тощо. Він зумовлює збільшення доходної частини бюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митний збір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників спричинює збільшення сум прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет). Крім цього, туризм має широкі можливості для залучення іноземної валюти і різного роду інвестицій. Не менш важливою економічною функцією туризму являється диверсифікація економіки, утворюючи галузі, що обслуговують індустрію туризму, забезпечує зростання доходів населення та підвищення рівня добробуту нації. Також вплив туризму на економічний розвиток виявляється у підвищенні ділової активності та розширенні виробництва товарів і послуг у результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантів. З економічної точки зору привабливість туризму як галузі, що надає послуги, полягає у більш швидкій окупності вкладених коштів та отриманні доходу у вільно конвертованій валюті. У багатьох країнах туризм входить у першу трійку провідних галузей держави, розвивається швидкими темпами і відіграє важливе соціальне та економічне значення, оскільки він: збільшує місцеві доходи;створює нові робочі місця;розвиває всі галузі, пов'язані з виробництвом туристичних послуг; розвиває соціальну та виробничу інфраструктури у туристичних центрах; активізує діяльність народних промислів і розвиток культури та сприяє їм;забезпечує зростання рівня життя місцевого населення;збільшує валютні надходження. Але позитивний вплив туризму на економіку держави відбувається тільки у тому випадку, якщо він розвивається всебічно тобто не перетворює економіку країни в економіку послуг. Іншими словами, економічна ефективність туризму передбачає, що він в державі повинен розвиватися паралельно і у взаємозв'язку з іншими галузями соціально-економічного комплексу. |