відповіді на іспит з правничої етики. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ЕКЗАМЕН З ПРАВНИЧОЇ ЕТИКИ. 1 Єдність правничої професії, її сутність та соціальне призначення
 Скачать 209.63 Kb.
|
|
Стаття 20. Відповідальність прокурора 1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується державою незалежно від його вини в порядку, визначеному законом. 2. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану прокурором, має право зворотної вимоги до нього в розмірі виплаченого відшкодування в разі встановлення в діях прокурора складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо нього, який набрав законної сили. Тобто можна прослідкувати наприклад і характер професійної цивільно-правової відповідальності, наприклад за недбайливи ставлення та внаслідок чого пошкодження майна оргнаів прокуратури, або завдання збитків особі шляхом незаконного притягнення до кримінальної відповідальності тощо. Щодо відповідальності то хочу виділити позитивну відповідальність яка полягає в усвідомленні прокурором важливості посади в органах прокуратури та сумлінного виконання обов*язків прокурора задля недопущення випадків дискредитації органів прокуратури України та зміцнення до них довіри. (відповідальність перед собою). 47) Дисциплінарна відповідальність прокурора за порушення етичних вимог. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ КОДЕКСУ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ТА ПОВЕДІНКИ ПРОКУРОРІВ Стаття 32. Оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки Оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Стаття 33. Наслідки порушення вимог цього Кодексу Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Стаття 45. Дисциплінарне провадження щодо прокурора 1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження. 2. Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора. {Частина друга статті 45 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019} 3. {Дію частини третьої статті 45 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} У разі якщо дисциплінарна скарга про вчинення прокурором дисциплінарного проступку подана членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, то він не має права вирішувати питання про відкриття дисциплінарного провадження, здійснювати перевірку та брати участь у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. {Частина третя статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019} 4. Прізвище, ім’я, по батькові прокурора, щодо якого надійшла дисциплінарна скарга, не підлягають оприлюдненню до моменту прийняття рішення у справі. дисциплінарна відповідальність має також перелік суттєвих ознак, що якісно вирізняє її з-поміж інших видів юридичної відповідальності, серед них: а) дисциплінарний проступок є її підставою; б) вона застосовується органами, правомочними виносити дисциплінарні стягнення, у законодавчо встановлених межах; в) має позасудовий характер; г) за вчинення дисциплінарного проступку передбачається накладення заходу дисциплінарного стягнення у виді обмежень особистого, майнового чи організаційного характеру; ґ) притягнення до цього виду відповідальності можливе тільки за наявності вини працівника; д) застосовується в законодавчо встановленому порядку; е) вона є персоніфікованою, тобто враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку й заподіяна ним шкода, обставини, за яких учинено проступок, і попередня робота працівника. Дисциплінарна відповідальність зазвичай поділяється на два види: загальну дисциплінарну відповідальність та спеціальну дисциплінарну відповідальність. Одна із суттєвих відмінностей між загальною та спеціальною – коло осіб, на яких поширюється дисциплінарна відповідальність. Так, працівники прокуратури належать до категорії осіб, до яких відповідно до законодавства, статутів і положень про дисципліну можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення крім загальних. Стаття 43. Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, саме за порушення етичних вимог 1. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 48) Підстави та порядок притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів. Стаття 43. Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності 1. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості. 2. Притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом. 3. Виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків. Стаття 44. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження (було зупинено дію до 01.09.2021, але тепер нічого не змінилося) 1. Дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом. Це колегіальний орган, що визначає рівень фахової підготовки осіб, які хочуть зайняти посаду прокурора а також вирішує питанян про притягнення прокурора до Д відповідальності Складається з 11 членів, які призначаються: 5 – Всеукр конфер прокурорів 2 – з*їзд представників юридичних ВНЗ 1 – з*їзд адвокатів України 3 – Уповноважений ВРУ з прав людини Строк повноважень – 3 роки. Два строки поспільн не можна. Є повноважним за умови призначення не менше 9 членів. Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може одночасно бути членом Ради прокурорів України САМ ПОРЯДОК 1) реєстрація Д скарги 2) Відкриття або відмова у відкритті Д провадження за наявності підстав 3) Проведення перевірки в межах обставин які зазначені в Д скарзі 4) можливість відсторонення прокурора від посади 5) Строк дисципл провадження не повинен перевищувати 2 місяців + продовження не більше 1 місяця 6) Член органу який здійснював перевірку обставин вчинення Д проступку готує висновок за результатами перевірки 7) Орган розглядає висновок про наявність чи відсутність Д проступку та приймає рішення у справі більшістю голосів 8) член органу що готував висновок участі у голосуванні не бере При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. 9) Рішення про притягнення прокурора до Д відповідальності повинно бути прийнято не пізніше ніж через рік з дня вчинення прокурором Д проступку. 10) Закриття Д провадження, якщо нема підстав для накладення стягнення. 11) Оскарження рішення здійснюється до адмін суду або до Вищої ради правосуддя протягом 1 місяця з дня вручення чи з дня отримання копії Ген прокурор накладає дисц стягнення до прокурора ОГП, прокурора обл прокуратури. Керівник обл прокуратури накаладє дисц стягнення на прокурорів окружних прокуратур. Таке рішення приймається тільки за наявності рішення органу, що здійснював Д провадження стосовно прокурорів. 49) Види дисциплінарних стягнень щодо прокурорів. Стаття 49. Види дисциплінарних стягнень 1. На прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури. 2. Прокурор протягом одного року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. 3. До закінчення річного строку прокурор, який не допустив порушення законодавства та сумлінно й професійно здійснював свої службові обов’язки, може бути визнаний таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності, на підставі клопотання керівника відповідного органу прокуратури, однак не раніш як: 1) через шість місяців із дня накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті; 2) після закінчення половини строку, визначеного у разі накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті; 4. За результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі: 1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення; 2) якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності. 5. У разі якщо за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора встановлено обставини, які свідчать про порушення прокурором вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону, Генеральний прокурор або його заступник ініціює перед Вищою радою правосуддя розгляд відповідного питання. 6. {Дію частини шостої статті 49 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} У разі якщо відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, встановив неналежне виконання ним посадових обов’язків, установлених для відповідної адміністративної посади, орган, що здійснює дисциплінарне провадження, у випадках, коли призначення на таку посаду відповідно до цього Закону здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України, ініціює перед Радою прокурорів України розгляд питання про внесення рекомендації щодо звільнення прокурора з адміністративної посади. Стаття 62. Подання про звільнення прокурора з посади 1. Подання про звільнення прокурора з посади вноситься Вищою радою правосуддя або відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, у визначених законом випадках. 2. У поданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, Вищої ради правосуддя про звільнення прокурора з посади зазначаються: 1) дата внесення подання; 2) прізвище, ім’я, по батькові прокурора; 3) рік народження прокурора; 4) відомості про перебування на посаді прокурора; 5) фактичні обставини, що підтверджують наявність підстави для звільнення прокурора. 3. Прийняття рішення про звільнення прокурора з посади здійснюється особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, виключно на підставі та в межах подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, чи Вищої ради правосуддя. 50) Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки адвокатів. Правила адвокатської етики. Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки адвокатів здійснюється КУ, міжнародними договорами та НПА, згода на які була надана ВРУ, ЗУ про А та АД, Правилами адвокатської етики та іншими законодавчими актами Відповідно до Стаття 131-2. КУДля надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. (встановлена адвокатська монополія) Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо міжнародних НПА то до спеціальних можна віднести Кодексу поведінки європейських адвокатів = Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства ДО загальних сллід віднести: ЄКПЛ і Основопол свобод, міжнародний пакт про громадняські та політичні права. Важливу роль відіграють правові позиції ЄСПЛ щодо дільності адвокатів. В Укрїні прийнятий ЗУ про А та АД який закріплює: статус адвоката, порядок доступу до професії, притягнення до відповідальності, діляьність органів адвокатського самоврядування Права та обов*язки адвокатів а також їх гарантії Зупинення та припинення повноважень тощо Важливим НПА у сфері етики та поведінки адвоката відіграють Правила адвокатської етики. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката. Дані правила затверджені з*їздом адвокатів України, який є вищим органом адвокатського самоврядування. Документ закріплює найважливіші етичні вимоги яким повинен відповідати адвокат та не порушувати їх. Правила адвокатської етики складаються з Преамбули 11 розділів та 70 статтей, затверджені органом А самоврдяування звітно-виборним з*їздом адвокатів України Вміщують такі засади діяльності адвокатів як: - незалежність та свобода адвоката, - дотримання законності, - пріоритет інтересів клієнта, - конфіденційності, - недопущення КІ, - компетентності та добросовісності, - недопущення конфлікту інтересів, - компетентності, - поваги до професії - вимоги до рекламування АД; |