відповіді на іспит з правничої етики. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ЕКЗАМЕН З ПРАВНИЧОЇ ЕТИКИ. 1 Єдність правничої професії, її сутність та соціальне призначення
 Скачать 209.63 Kb.
|
|
Стаття 19. Загальні права та обов’язки прокурора 2. Прокурор зобов’язаний вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію. Прокурор періодично проходить підготовку у Тренінговому центрі прокурорів України, що має включати вивчення правил прокурорської етики. 3. Прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом. 4. Прокурор зобов’язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. 5. Прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності. Таємну перевірку доброчесності прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором. Стаття 43. Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності 1. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; Недопускати проявів корупції, конфлікту інтересів, бути політично нейтральним, повага до незалежності суддів, позаслужбова поведінка. + позаслужбова поведінка Критерії доброчесності вони несформовані на законодавчому рівні, але до них можна віднести – непричетність до корупції або кримінальних правопорушень – непричетність до ухвалення сумнівних рішень – відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків – непричетність до порушення прав людини – дотримання норм професійної етики Прокурор має подавати декларацію доброчесності і родинних звязків. 42) Професійна честь і гіність прокурора як основні вимоги до професійної поведінки прокурора. Формування довіри до прокуратури. Стаття 11. Професійна честь і гідність. Формування довіри до прокуратури Прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживає заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому повинні керівники відповідних прокуратур. ділова репутація без винятку кожного окремого прокурора прямо впливає на загальний авторитет органів прокуратури України. Задля забезпечення довіри суспільства до прокурорів необхідно неухильно дотримуватися положень чинного законодавства, які так чи інакше пов’язані із діяльністю прокуратури, починаючи із порядку добору кандидатів на посаду прокурора, закінчуючи особливостями виконання функцій прокуратури. Це змогло б забезпечити якість та ефективність роботи прокурорських працівників та створити злагоджений механізм функціонування системи органів прокуратури взагалі. А. В. Лапкін з цього приводу зазначає, що суворо дотримуючись букви і духу закону, прокурор не повинен здійснювати аморальних дій. Однак, крім слідування моральним нормам, закладеним в законі, він повинен володіти власним, досить значним моральним потенціалом, який дозволять йому не порушувати зазначені норми. Зміст цих двох складових, в кінцевому рахунку, і має стати найважливішою гарантією утримання від помилок та правопорушень публічних обвинувачів у ході професійної діяльності 4. Прокурор зобов’язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. 5. Прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності. Таємну перевірку доброчесності прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором. Стаття 43. Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності 1. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; Недопускати проявів корупції, конфлікту інтересів, бути політично нейтральним, повага до незалежності суддів, позаслужбова поведінка. 43) Вимоги щодо несумісності стосовно прокурора. Стаття 18. Вимоги щодо несумісності 1. Перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій. 2. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України "Про запобігання корупції". 3. Прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. 4. Прокурор за його заявою може бути відряджений для роботи у відповідному органі, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінговому центрі прокурорів України чи в інших органах у визначених законом випадках. За відрядженим прокурором зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів. Стаття 22. Обмеження щодо участі прокурора у політичній діяльності Прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках та залучати до них підпорядкованих працівників, публічно демонструвати свої політичні переконання. Стаття 8. Політична нейтральність Прокурори зобов'язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати свої службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків. Стаття 23. Ставлення до релігії. Прокурор має право вільно визначати своє ставлення до релігії, брати участь у діяльності релігійних організацій, які діють на законних підставах і діяльність яких не спрямована на розпалення расової, політичної, національної та релігійної ворожнечі, не допускаючи їхнє втручання у свої службові справи. Стаття 25. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності 1. Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється: 1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; 2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку 2. Особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку 44) Недопущення конфлікту інтересів у дільності прокурора. Конфлікт інтересів –це Стаття 14. Недопущення конфлікту інтересів Прокурор повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. Прокурор, який обіймає адміністративну посаду, не може прямо чи опосередковано спонукати підлеглих або інших прокурорів до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності на користь своїх приватних інтересів або інтересів третіх осіб. У разі виникнення конфлікту інтересів прокурор зобов'язаний діяти відповідно до вимог законодавства. Стаття 28. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів 1. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. 3. Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу. 4. Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи. Стаття 29. Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів 1. Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; (спеціалізація прокурорів) 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи. 9. Рада прокурорів України: 7-1) надає роз’яснення щодо додержання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності прокурорів, голови чи членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження; + можливе звернення до ради прокурорів України 45) Етичні засади професійних взаємовідносин прокурора з державними органами, фізичними особами та засобами масової інформації. Стаття 24. Взаємовідносини з органами державної влади та органами місцевого самоврядування Прокурор не повинен втручатися в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законом. Він має у межах повноважень співпрацювати з ними при виконанні своїх службових обов'язків, якщо це не суперечить принципу його незалежності. Стаття 25. Взаємовідносини з правоохоронними органами У взаємовідносинах із співробітниками правоохоронних органів прокурор зобов'язаний бути компетентним, виважено та тактовно виявляти вимогливість і принциповість, що базуються на вимогах закону. Стаття 26. Взаємовідносини з органами судової влади З метою забезпечення справедливого та об'єктивного правосуддя прокурор у відносинах із суддями та присяжними повинен дотримуватися взаємоповаги, усвідомлюючи важливість спільних завдань щодо утвердження в суспільстві верховенства права та законності. Стаття 27. Взаємовідносини з іншими учасниками судочинства У відносинах з іншими учасниками судочинства прокурор повинен дотримуватися ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку. Стаття 31. Взаємовідносини з громадянами Прокурор у межах компетенції розглядає звернення громадян відповідно до вимог закону. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до громадян. У відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки. Стаття 28. Взаємовідносини із засобами масової інформації Прокурор повинен з повагою ставитися до діяльності представників засобів масової інформації щодо висвітлення роботи органів прокуратури. Утримуватися від офіційних висловлювань, міркувань та оцінок з питань, розгляд яких не належить до його компетенції. Дотримуватися етики публічних виступів і вимог щодо надання службової та конфіденційної інформації у встановленому законом порядку. Офіційні (письмові та усні) виступи прокурора у засобах масової інформації мають бути достовірними та виваженими, зважаючи на те, що вони можуть розцінюватись як офіційна позиція прокуратури, а дискусії вестися у коректній формі, не підриваючи авторитету органів прокуратури. Стаття 29. Взаємовідносини у колективах прокуратур Відносини між прокурорами у їх колективах повинні ґрунтуватися на засадах взаємоповаги і взаємодопомоги. У стосунках між собою прокурори повинні уникати проявів недоброзичливого ставлення один до одного, спрямовуючи свої зусилля на виконання покладених на прокуратуру завдань. Об'єктивна публічна критика у колективах прокуратур недоліків у роботі колег має поєднуватися з повагою, толерантністю, стриманістю і ввічливістю. Стаття 30. Взаємовідносини керівного складу органів прокуратури з підпорядкованими працівниками У відносинах з підпорядкованими працівниками керівники всіх рівнів мають поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності. Керівники прокуратури повинні: - сприяти творчому підходу прокурорів до виконання своїх функцій, заохочувати їхню ініціативу, виявляти повагу до висловлюваних ними правових позицій; - бути справедливим і об'єктивним в оцінці роботи підпорядкованих працівників; - не спонукати працівників до виконання доручень, які виходять за межі їх службових обов'язків, вчинення протиправних дій, не допускати фактів необ'єктивного підходу до оцінки їх професійних, ділових та особистих якостей; - сприяти утвердженню в колективах службової дисципліни на засадах товариської взаємодопомоги, позитивного морально-психологічного клімату; - сприяти додержанню працівниками вимог професійної етики. 46) Професійна відповідальність прокурора: поняття та види. Професійна відповідальність прокурора– це передбачена Законом модливість застосування до прокурора негативних наслідків у вигляді певних стягнень у разі порушення вимог законодавства у тому числі Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів Прокурора можна притягнути до таких видів відповідальності як дисциплінарна (саме її можна назвати і професійною, оскільки у більшості випадків прокурорасаме притягають до неї); Стаття 32. Оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки Оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Стаття 33. Наслідки порушення вимог цього Кодексу Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. адміністративна та кримінальна відповідальність які теж можуть бути професійною, якщо прокурор вчинив правопорушення чи злочин пов'язаний із його діяльністю Найбільш поширеною є дисциплінарна відповідальність прокурора яка передбачена ЗУ про Прокуратуру Також прокурорасожна притягнути до адміністративної відповідальності наприклад за розголошення різних відомостей які становлять певну таємницю, та за які не передбачена кримінальна відповідальність Стаття 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом. Кримінальна відповідальність – неприклад за розголошення лікарської таємниці, яка стала відома прокурору під час закритого судовго засідання. Розголошення банківської таємниці тощо |